Московій (лат. Moscovium, Mc) — 115-й хімічний елемент V групи періодичної системи атомний номер 115, атомна маса 288, більш стабільним є нуклід 288Mc (період напіврозпаду оцінюється в 87 мс), а найбільш стабільним 289Mc з періодом напіврозпаду в 156 мс. Штучно синтезований елемент, у природі не зустрічається.
Московій (Mc) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Атомний номер | 115 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Властивості атома | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Атомна маса (молярна маса) | 288 а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус атома | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Енергія іонізації (перший електрон) | кДж/моль (еВ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хімічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ковалентний радіус | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус іона | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Термодинамічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Густина | г/см³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярна теплоємність | Дж/(К·моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплопровідність | Вт/(м·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура плавлення | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота плавлення | кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура кипіння | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота випаровування | кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярний об'єм | см³/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кристалічна ґратка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Період ґратки | Å | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура Дебая | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші властовості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Критична точка | н/д | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Московій у Вікісховищі |
Історія
У лютому 2004 року були опубліковані результати експериментів, що проводилися з 14 липня по 10 серпня 2003 року, в результаті яких було отримано 115-й елемент в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (Росія) спільно з Ліверморською національною лабораторєю (США).
Походження назви
Міжнародний союз теоретичної і прикладної хімії (IUPAC) затвердив назву елемента «московій» на честь Московської області, де розташоване місто Дубна, в якому його вперше синтезували. Рішення про затвердження назви прийняли 30 листопада 2016 року. До цього він мав систематичну тимчасову назву унунпентій (лат. Ununpentium, Uup, штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 5), а також неофіційну назву ека-бісмут.
Отримання
Отриманий в результаті ядерних реакцій:
,
.
Відомі ізотопи
Ізотоп | Маса | Період напіврозпаду | Тип розпаду | зареєстровано подій |
---|---|---|---|---|
287Mc | 287 | 32+155−14 мс | α-розпад в 283Mc | 1 |
288Mc | 288 | 87+105−30 мс | α-розпад в 284Mc | 23 |
289Mc | 289,194 | 156 мс |
Примітки
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
- Phys. Rev. C 69, 021601 (2004)
- Öhrström, Lars; Reedijk, Jan (2016). (PDF). Pure and Applied Chemistry. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2016. Процитовано 8 червня 2016.
- . Радіо Свобода. 10 червня 2016. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
- IUPAC ANNOUNCES THE NAMES OF THE ELEMENTS 113, 115, 117, AND 118 [ 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Phys. Rev. C 72, 034611 (2005)
Джерела
- Nudat 2.3 [ 13 травня 2019 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moskovij lat Moscovium Mc 115 j himichnij element V grupi periodichnoyi sistemi atomnij nomer 115 atomna masa 288 bilsh stabilnim ye nuklid 288Mc period napivrozpadu ocinyuyetsya v 87 ms a najbilsh stabilnim 289Mc z periodom napivrozpadu v 156 ms Shtuchno sintezovanij element u prirodi ne zustrichayetsya Moskovij Mc Atomnij nomer115Vlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 288 a o m g mol Radius atomapmEnergiya ionizaciyi pershij elektron kDzh mol eV Himichni vlastivostiKovalentnij radiuspmRadius ionapmTermodinamichni vlastivostiGustinag sm Molyarna teployemnistDzh K mol TeploprovidnistVt m K Temperatura plavlennyaKTeplota plavlennyakDzh molTemperatura kipinnyaKTeplota viparovuvannyakDzh molMolyarnij ob yemsm molKristalichna gratkaPeriod gratkiATemperatura DebayaKInshi vlastovostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Moskovij u VikishovishiIstoriyaU lyutomu 2004 roku buli opublikovani rezultati eksperimentiv sho provodilisya z 14 lipnya po 10 serpnya 2003 roku v rezultati yakih bulo otrimano 115 j element v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen Rosiya spilno z Livermorskoyu nacionalnoyu laboratoryeyu SShA Pohodzhennya nazviMizhnarodnij soyuz teoretichnoyi i prikladnoyi himiyi IUPAC zatverdiv nazvu elementa moskovij na chest Moskovskoyi oblasti de roztashovane misto Dubna v yakomu jogo vpershe sintezuvali Rishennya pro zatverdzhennya nazvi prijnyali 30 listopada 2016 roku Do cogo vin mav sistematichnu timchasovu nazvu ununpentij lat Ununpentium Uup shtuchno utvorena vid koreniv latinskih chislivnikiv 1 1 5 a takozh neoficijnu nazvu eka bismut OtrimannyaOtrimanij v rezultati yadernih reakcij 95 243 A m 20 48 C a 115 288 M c 3 0 1 n displaystyle 95 243 mathrm Am 20 48 mathrm Ca to 115 288 mathrm Mc 3 0 1 mathrm n 95 243 A m 20 48 C a 115 287 M c 4 0 1 n displaystyle 95 243 mathrm Am 20 48 mathrm Ca to 115 287 mathrm Mc 4 0 1 mathrm n Vidomi izotopiIzotop Masa Period napivrozpadu Tip rozpadu zareyestrovano podij 287Mc 287 32 155 14 ms a rozpad v 283Mc 1 288Mc 288 87 105 30 ms a rozpad v 284Mc 23 289Mc 289 194 156 msPrimitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 Phys Rev C 69 021601 2004 Ohrstrom Lars Reedijk Jan 2016 PDF Pure and Applied Chemistry Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2016 Procitovano 8 chervnya 2016 Radio Svoboda 10 chervnya 2016 Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 10 chervnya 2016 IUPAC ANNOUNCES THE NAMES OF THE ELEMENTS 113 115 117 AND 118 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl Phys Rev C 72 034611 2005 DzherelaNudat 2 3 13 travnya 2019 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016