Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2020) |
Антуа́н Лора́н де Лавуазьє́ (фр. Antoine-Laurent de Lavoisier; 26 серпня 1743, Париж — 8 травня 1794, Париж) — французький науковець, один із засновників сучасної хімії.
Антуан-Лоран де Лавуазьє | |
---|---|
фр. Antoine-Laurent de Lavoisier | |
Народився | 26 серпня 1743 Париж, Королівство Франція |
Помер | 8 травня 1794 (50 років) Париж, Французька республіка ·обезголовлення[1] |
Поховання | d |
Країна | Королівство Франція,Перша Французька республіка |
Національність | француз |
Діяльність | хімік, економіст, біолог, фізик, науково-педагогічний працівник, адвокат, астроном, письменник, адміністратор |
Alma mater | d (1764) |
Галузь | хімія, фізика |
Заклад | d |
Посада | d |
Вчителі | d Нікола Луї де Лакай і Жан-Антуан Нолле |
Аспіранти, докторанти | d Антуан Франсуа де Фуркруа d d Клод Бертолле |
Членство | Лондонське королівське товариство[2] d Французька академія наук[3] d Американське філософське товариство[4] d |
Відомий завдяки: | Закон збереження маси речовини, хімічний елемент |
Батько | d[5] |
Мати | d[5] |
У шлюбі з | Марія-Анна П'єретта Польз[6] |
Нагороди | |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Антуан Лоран Лавуазьє у Вікісховищі |
Життєпис
Лавуазьє походив із заможної буржуазної сім'ї. Його батько був одним з 400 адвокатів, які працювали при Паризькому парламенті, і хотів, щоб син також став адвокатом. Однак його більше притягували природничі науки, тому він крім юриспруденції вивчав ще й астрономію, мінералогію, математику, ботаніку, геологію, і власне хімію. Навчався у найкращих паризьких професорів.
1768 року, у віці 25 років був обраний до Французької академії наук ад'юнктом з хімії. Через 10 років став її повноцінним членом, а 1785-го — директором. Під час Конвенту він намагався врятувати академію, але йому це не вдалось, і 1793 року академія була ліквідована.
Гільйотинований у період Французької революції за звинуваченням «у змові з ворогами Франції проти французького народу, який мав на меті викрасти в нації величезні суми, необхідні для війни з деспотами». 1796 року Лавуазьє був посмертно реабілітований.
Дослідницька робота
Значну частину прибутків витрачав на досліди. Він не рахував гроші: наприклад, досліди складу води коштували йому 50000 ліврів. Він домагався високоточної постановки експериментів, використовував досконалі прилади: зробив у це дуже великий вклад. 1775 року міністр Тюрго, який започаткував виробництво пороху у Франції, назначив його одним з 4-х його керівників. Завдяки Лавуазьє до 1788 року виробництво пороху у Франції збільшилось вдвічі.
Експериментально довів, що повітря — не просте тіло, як вважалося на той час, а суміш різних за властивостями газів. Запропонував назву «оксиген» і пояснив його роль у процесах випалювання, горіння, дихання. Запопонував визначення хімічного елемента, встановив хімічний склад води, оксидів нітрогену, багатьох мінералів. Обґрунтував закон збереження маси речовини. Склав першу таблицю простих речовин. Один із засновників термохімії. 1789 року Лавуазьє опублікував підручник «Елементарний курс хімії», цілком заснований на кисневій теорії горіння і новій номенклатурі, який став першим підручником нової хімії.
Також Лавуазьє досліджував властивості різних речовин за високих температур, для чого побудував величезний агрегат із двома лінзами (найбільша мала діаметр 130 см), які концентрували сонячне світло. Для того, щоб виготовити збиральну лінзу такого розміру, оптики зробили два круглих увігнутих скла, злютували їх, а в проміжок між ними заповнили спиртом. Товщина такої лінзи в центрі становила 16 см. Друга лінза, яка ще сильніше допомагала зібрати промені, була приблизно вдвічі меншою, і її виготовили звичайним способом — шліфуванням скляної виливки. Продумана система важелів, гвинтів і коліс на платформі дозволяла наводити лінзи на Сонце. Учасники досліду були в закопчених окулярах.
До такої системи Лавуазьє поміщав різні мінерали і метали: пісковик, кварц, цинк, олово, кам'яне вугілля, алмаз, платину і золото. Він відзначив, що в герметично залютованій скляній посудині з вакуумом алмаз при нагріванні обвуглюється, а на повітрі згорає повністю.
Див. також
- 6826 Лавуазьє — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- https://www.britannica.com/biography/Antoine-Lavoisier
- https://catalogues.royalsociety.org/CalmView/Record.aspx?src=CalmView.Persons&id=NA8248&pos=1
- https://www.academie-sciences.fr/fr/Liste-des-membres-depuis-la-creation-de-l-Academie-des-sciences/les-membres-du-passe-dont-le-nom-commence-par-l.html
- NNDB — 2002.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Brock W. H. The fontana history of chemistry — 1992. —
- С. Созонов Лавуазье, Антуан-Лоран // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 218–223.
Джерела
- Левченков С. И. . Краткий очерк истории химии [ 8 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2020 Antua n Lora n de Lavuazye fr Antoine Laurent de Lavoisier 26 serpnya 1743 Parizh 8 travnya 1794 Parizh francuzkij naukovec odin iz zasnovnikiv suchasnoyi himiyi Antuan Loran de Lavuazyefr Antoine Laurent de LavoisierNarodivsya26 serpnya 1743 1743 08 26 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer8 travnya 1794 1794 05 08 50 rokiv Parizh Francuzka respublika obezgolovlennya 1 PohovannyadKrayinaKorolivstvo Franciya Persha Francuzka respublikaNacionalnistfrancuzDiyalnisthimik ekonomist biolog fizik naukovo pedagogichnij pracivnik advokat astronom pismennik administratorAlma materd 1764 Galuzhimiya fizikaZakladdPosadadVchitelid Nikola Luyi de Lakaj i Zhan Antuan NolleAspiranti doktorantid Antuan Fransua de Furkrua d d Klod BertolleChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo 2 d Francuzka akademiya nauk 3 d Amerikanske filosofske tovaristvo 4 dVidomij zavdyaki Zakon zberezhennya masi rechovini himichnij elementBatkod 5 Matid 5 U shlyubi zMariya Anna P yeretta Polz 6 NagorodiZolota medal nagoroda 1766 chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d Spisok 72 imen na Ejfelevij vezhi Konkur zheneralAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Antuan Loran Lavuazye u VikishovishiZhittyepisLavuazye pohodiv iz zamozhnoyi burzhuaznoyi sim yi Jogo batko buv odnim z 400 advokativ yaki pracyuvali pri Parizkomu parlamenti i hotiv shob sin takozh stav advokatom Odnak jogo bilshe prityaguvali prirodnichi nauki tomu vin krim yurisprudenciyi vivchav she j astronomiyu mineralogiyu matematiku botaniku geologiyu i vlasne himiyu Navchavsya u najkrashih parizkih profesoriv 1768 roku u vici 25 rokiv buv obranij do Francuzkoyi akademiyi nauk ad yunktom z himiyi Cherez 10 rokiv stav yiyi povnocinnim chlenom a 1785 go direktorom Pid chas Konventu vin namagavsya vryatuvati akademiyu ale jomu ce ne vdalos i 1793 roku akademiya bula likvidovana Giljotinovanij u period Francuzkoyi revolyuciyi za zvinuvachennyam u zmovi z vorogami Franciyi proti francuzkogo narodu yakij mav na meti vikrasti v naciyi velichezni sumi neobhidni dlya vijni z despotami 1796 roku Lavuazye buv posmertno reabilitovanij Doslidnicka robotaZnachnu chastinu pributkiv vitrachav na doslidi Vin ne rahuvav groshi napriklad doslidi skladu vodi koshtuvali jomu 50000 livriv Vin domagavsya visokotochnoyi postanovki eksperimentiv vikoristovuvav doskonali priladi zrobiv u ce duzhe velikij vklad 1775 roku ministr Tyurgo yakij zapochatkuvav virobnictvo porohu u Franciyi naznachiv jogo odnim z 4 h jogo kerivnikiv Zavdyaki Lavuazye do 1788 roku virobnictvo porohu u Franciyi zbilshilos vdvichi Eksperimentalno doviv sho povitrya ne proste tilo yak vvazhalosya na toj chas a sumish riznih za vlastivostyami gaziv Zaproponuvav nazvu oksigen i poyasniv jogo rol u procesah vipalyuvannya gorinnya dihannya Zapoponuvav viznachennya himichnogo elementa vstanoviv himichnij sklad vodi oksidiv nitrogenu bagatoh mineraliv Obgruntuvav zakon zberezhennya masi rechovini Sklav pershu tablicyu prostih rechovin Odin iz zasnovnikiv termohimiyi 1789 roku Lavuazye opublikuvav pidruchnik Elementarnij kurs himiyi cilkom zasnovanij na kisnevij teoriyi gorinnya i novij nomenklaturi yakij stav pershim pidruchnikom novoyi himiyi Takozh Lavuazye doslidzhuvav vlastivosti riznih rechovin za visokih temperatur dlya chogo pobuduvav velicheznij agregat iz dvoma linzami najbilsha mala diametr 130 sm yaki koncentruvali sonyachne svitlo Dlya togo shob vigotoviti zbiralnu linzu takogo rozmiru optiki zrobili dva kruglih uvignutih skla zlyutuvali yih a v promizhok mizh nimi zapovnili spirtom Tovshina takoyi linzi v centri stanovila 16 sm Druga linza yaka she silnishe dopomagala zibrati promeni bula priblizno vdvichi menshoyu i yiyi vigotovili zvichajnim sposobom shlifuvannyam sklyanoyi vilivki Produmana sistema vazheliv gvintiv i kolis na platformi dozvolyala navoditi linzi na Sonce Uchasniki doslidu buli v zakopchenih okulyarah Do takoyi sistemi Lavuazye pomishav rizni minerali i metali piskovik kvarc cink olovo kam yane vugillya almaz platinu i zoloto Vin vidznachiv sho v germetichno zalyutovanij sklyanij posudini z vakuumom almaz pri nagrivanni obvuglyuyetsya a na povitri zgoraye povnistyu Div takozh6826 Lavuazye asteroyid nazvanij na chest naukovcya Primitkihttps www britannica com biography Antoine Lavoisier https catalogues royalsociety org CalmView Record aspx src CalmView Persons amp id NA8248 amp pos 1 https www academie sciences fr fr Liste des membres depuis la creation de l Academie des sciences les membres du passe dont le nom commence par l html NNDB 2002 d Track Q1373513 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Brock W H The fontana history of chemistry 1992 ISBN 0 00 686173 3 d Track Q62172156 S Sozonov Lavuaze Antuan Loran Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1896 T XVII S 218 223 d Track Q21685186d Track Q23892928d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q107248787d Track Q656DzherelaLevchenkov S I Kratkij ocherk istorii himii 8 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi