Радій (англ. radium, нім. Radium) — радіоактивний хімічний елемент. Символ Ra, атомний номер 88. Відкритий у 1898 році П'єром Кюрі і Марією Склодовською-Кюрі.
Історія
Відкритий П'єром та Марією Кюрі з допомогою їх помічника Густава Бемона (за іншими джерелами — Жака Бемона) у 1898 році.
Французькі вчені П'єр і Марія Кюрі виявили, що відходи, які залишаються після виділення урану з уранової руди (уранова смола, що видобувається в місті Яхимів, Чехія) радіоактивніші за чистий уран. З цих відходів подружжя Кюрі після кількох років інтенсивної роботи виділили два сильно радіоактивних елементи: полоній і радій. Перше повідомлення про відкриття радію (у вигляді суміші з барієм) Кюрі зробили 26 грудня 1898 у Французькій академії наук. У 1902 Кюрі і Андре Деб'єрн виділили чистий радій шляхом електролізу хлориду радію на ртутному катоді і подальшої дистиляції у водні. Виділений елемент був, як зараз відомо, ізотоп радій-226, продукт розпаду урану-238. За відкриття радію та полонію подружжя Кюрі отримали Нобелівську премію. Радій утворюється через багато проміжних стадій при радіоактивному розпаді ізотопу урану-238 і тому знаходиться в невеликих кількостях в урановій руді. Багато радіонуклідів, що виникають при радіоактивному розпаді радію, до того, як була виконана їх хімічна ідентифікація, отримали найменування типу радій А, радій B, C радій і т. д. Хоча зараз відомо, що вони являють собою ізотопи інших хімічних елементів, їх історично сформовані назви за традицією іноді використовуються.
Походження назви
Назва «радій» пов'язана з випромінюванням атомів Ra: лат. radiusis — промінь.
Властивості
Атомна маса для найстійкішого ізотопу 226Ra (період напіврозпаду бл. 1620 років) — 226,0254. Сріблясто-білий метал, на повітрі набуває чорного кольору через утворення нітриду Ra3N2. При спалюванні надає червоного відтінку полум'ю.Густина 5500 кг/м³; tплав 969 °C; tкип бл. 1500 °C.
Реагує з водою з утворенням сильного лугу Ra(OH)2. На повітрі легко окиснюється з утворенням RaO, сполучаючись з N, дає нітрид Ra3N2.
Всі ізотопи радію радіоактивні. Радій випромінює α, β та γ промені, в залежності від ізотопу. Всі його ізотопи легше 227Ra альфа-активні. 225Ra, 227Ra та всі більш важкі ядра зазнають тільки β—-розпад. Крім того, для 5 ізотопів радію (з масовими числами 221–224 та 226) був відкритий кластерний розпад. Альфа-частинки, що випромінюються α-активними ізотопами радію (і будь-яких інших елементів), при змішуванні з легкими елементами (берилієм та ін.) викликають (α,n)-реакції на ядрах цих елементів, що призводить до емісії нейтронів; це використовується для створення джерел нейтронів.
Середній вміст у земній корі 10-10 % маси. Як член родини 238U, 220Ra є в усіх рудах урану (бл. 0,3 г/т). Внаслідок вимивання з уранових руд радій знаходиться в розчиненому стані у воді і входить до складу вторинних мінералів. У геології ізотопи радію 228Ra і ін. застосовують для визначення віку океанічних осадових порід і мінералів.
Радій-226 приблизно у мільйон разів радіоактивніший від природного урану з тією ж масою.
Ізотопи
Відомо 25 ізотопів радію. Ізотопи , 224Ra, 226Ra, 228Ra зустрічаються в природі і входять до складу радіоактивних рядів. Решта ізотопів були отримані штучно. Нижче наведені властивості деяких ізотопів радію:
Масове число | Період напіврозпаду | Тип розпаду |
---|---|---|
213 | 2,74(6) хв. | α |
219 | 10(3) мс | α |
220 | 17,9(14) мс | α (99%) |
221 | 28(2) с | α |
222 | 38,0(5) с | α |
223 (AcX) | 11,43(5) дні | α |
224 (ThX) | 3,6319(23) дні | α |
225 | 14,9(2) дні | β |
226 | 1602(7) років | α |
227 | 42,2(5) хв. | β |
228 (MsTh1) | 5,75(3) роки | β |
230 | 93(2) хв. | β |
Сполуки радію
Було запропоновано статтю Солі радію до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з лютого 2020. |
Було запропоновано статтю Гідроксид радію до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково . Пропозиція з лютого 2020. |
Отримання
Радій виділяють з уранових руд хімічним методом. Металевий радій отримують електролізом розчину RaCl2 на ртутному катоді.
Поширення в природі
Радій досить рідкісний. За час з моменту його відкриття — понад століття — у всьому світі вдалося добути всього лише 1,5 кг чистого радію. Одна тонна уранової смолки, з якої подружжя Кюрі отримали радій, містить лише близько 0,0001 г радію-226. Весь природний радій є радіогенним — виникає при розпаді урану-238, урану-235 або торію-232; з чотирьох знайдених в природі найпоширенішим і найтривалішим ізотопом (період напіврозпаду — 1602 роки) є радій-226, що входить до радіоактивного ряду урану-238. У рівновазі, відношення вмісту урану-238 і радію-226 в руді дорівнює відношенню їх періодів напіврозпаду: (4,468×109 років)/(1602 роки) = 2,789×106. Таким чином, на кожні три мільйони атомів урану в природі можна знайти лише один атом радію або 1,02 мкг/т (кларк у земній корі).
Всі природні ізотопи радію зведено у таблиці:
Ізотоп | Історична назва | Родина | Період напіврозпаду | Тип розпаду | Дочірний ізотоп (історична назва) |
---|---|---|---|---|---|
актиній Х (AcX) | ряд урану-235 | 11,435 дні | α | радон-219 (актинон, еманація актинію, An) | |
Радій-224 | торій Х (ThX) | ряд торію-232 | 3,66 дні | α | радон-220 (торон, еманація торію, Tn) |
Радій-226 | радій (Ra) | ряд урану-238 | 1602 роки | α | радон-222 (радон, Rn) |
Радій-228 | мезоторій I (MsTh1) | ряд торію-232 | 5,75 роки | β | актиній-228 (мезоторій II, MsTh2) |
Геохімія радію багато в чому визначається особливостями міграції та концентрації урану, а також хімічними властивостями самого радію — активного лужноземельного металу. Серед процесів, що сприяють концентруванню радію, слід вказати насамперед на формування на невеликих глибинах геохімічних бар'єрів, в яких концентрується радій. Такими бар'єрами можуть бути, наприклад, сульфатні бар'єри в зоні окислення. Хлоридні сірководневі радієвмісні води в зоні окиснення стають сульфатними, радій осаджується з BaSO4 та CaSO4, де він стає практично нерозчинним постійним джерелом радону. Через високу міграційну здатність урану і здатності його до концентрування, формуються багато типів уранових рудоутворень в гідротермах, вугіллі, бітумах, вуглистих сланцях, пісковиках, торфовищах, фосфоритах, бурих залізняках, глинах з кістковими залишками риб (літофації). При спалюванні вугілля попіл і шлаки збагачуються 226Ra. Також зміст радію підвищений в фосфатних породах.
У результаті розпаду урану і торію, та вилуговування із порід нафти, що містять нафту, постійно утворюються радіонукліди радію. У статичному стані нафта знаходиться в природних пастках, обміну радієм між нафтою і водами, що її підпирають, немає (окрім зони контакту вода-нафта) і внаслідок цього є надлишок радію в нафті. При розробці родовища пластові та закачані води інтенсивно надходять у нафтові пласти, поверхня поділу вода-нафта різко збільшується і в результаті радій йде у потік вод, що фільтруються. За підвищеного вмісту сульфат-іонів розчинені у воді радій і барій осідають у вигляді радіобариту Ва(Ra)SO4, який випадає на поверхні труб, арматури, резервуарів. Типова об'ємна активність викачуваної водонафтової суміші за 226Ra і 228Ra сягає 10 Бк/л, що відповідає рідким радіоактивним відходам.
Основна маса радію знаходиться в розсіяному стані в гірських породах. Радій — хімічний аналог лужних і лужноземельних породоутворюючих елементів, що утворюють польові шпати, які складають половину маси земної кори. Калієві польові шпати — головні породоутворюючі мінерали кислих магматичних порід — гранітів, сієнітів, гранодіоритів та інших. Відомо, що граніти мають природну радіоактивність, яка трохи вища за фонову через домішки урану. Хоча кларк урану не перевищує 3 г/т, але в гранітах його вміст становить вже 25 г/т. Але якщо набагато поширеніший хімічний аналог радію — барій — входить до складу досить рідкісних калій-барієвих польових шпатів (гіалофанів), а «чистий» барієвий польовий шпат, мінерал цельзіан BaAl2Si2O8 дуже рідкісний, то накопичення радію з утворенням радієвих польових шпатів і мінералів взагалі не відбувається через короткий період напіврозпаду радію. Радій розпадається на інертний радон, що вивільняється порами і мікротріщинами і вимивається з ґрунтовими водами. У природі іноді зустрічаються молоді радієві мінерали, що не містять уран, наприклад і , при кристалізації яких з розчинів, збагачених радієм (у безпосередній близькості від легкорозчинних вторинних уранових мінералів), радій кристалізується разом з барієм і кальцієм завдяки ізоморфізму.
Застосування
На початку XX ст. радій вважався не лише безпечним, але й корисним елементом. Його додавали до харчових продуктів, води, косметики та засобів гігієни. Радій входив до складу радіолюмінесцентної фарби, що наносилася на стрілки та циферблати годинників. Використання фарби без запобіжних заходів спричиняло каліцтво та смерть робітників, що стало причиною звернення до суду деяких жінок, які працювали на фабриці U.S. Radium, Оріндж, Нью-Джерсі (процес «радієвих дівчат»).
Радій застосовується як джерело альфа-частинок для приготування Ra-Be джерел нейтронів, для виготовлення світних фарб, у медицині — для радіотерапії та дефектоскопії, в техніці — для отримання радійберилієвих джерел нейтронів, як джерело гамма-випромінення. Радій також використовується в геохімії як індикатор змішування і циркуляції вод океанів.
Біологічна роль
Радій надзвичайно радіотоксичний. В організмі він поводить себе подібно до кальцію — близько 80 % радію, що потрапляє в організм, накопичується в кістковій тканині. Великі концентрації радію викликають остеопороз, самовільні переломи і злоякісні пухлини кісток та . Небезпеку несе також радон — газоподібний радіоактивний продукт розпаду радію.
Передчасна смерть Марії Кюрі сталася внаслідок хронічного отруєння радієм, тому що в той час ще не було усвідомлено небезпеку опромінення.
Див. також
Примітки
- И. А. Леенсон. Полоний: что нового? — Химия и жизнь, № 2, 2007. (рос.)
- Дмитрий Самин. Радиоактивность // 100 великих научных открытий. — Москва: «Вече 2000», 2002. (рос.)
- Про радій на сайті Webelements (англ.)
- Audi, Bersillon, Blachot, Wapstra. The Nubase2003 evaluation of nuclear and decay properties [ 2011-07-16 у Wayback Machine.], Nuc. Phys. A 729, pp. 3-128 (2003).
- Adrienne Crezo. 9 Ways People Used Radium Before We Understood the Risks
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Посилання
- Стаття на сайті нобелівського комітету про відкриття полонію та радію (англ.)
- на сайті Lateral Science (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Radij znachennya Zapit Ra perenapravlyaye syudi div takozh RA Radij angl radium nim Radium radioaktivnij himichnij element Simvol Ra atomnij nomer 88 Vidkritij u 1898 roci P yerom Kyuri i Mariyeyu Sklodovskoyu Kyuri Radij Ra Atomnij nomer88Zovnishnij viglyad prostoyi rechovinisriblyasto bilij radioaktivnij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 226 0254 a o m g mol Radius atoman a pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 509 0 5 28 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Rn 7s2Himichni vlastivostiKovalentnij radiusn a pmRadius iona 2e 143 pmElektronegativnist za Polingom 0 9Elektrodnij potencialRa Ra2 2 916VStupeni okisnennya2Termodinamichni vlastivostiGustina 5 5 g sm Molyarna teployemnist0 120 Dzh K mol Teploprovidnist 18 6 Vt m K Temperatura plavlennya973 KTeplota plavlennya 9 6 kDzh molTemperatura kipinnya1413 KTeplota viparovuvannya 113 kDzh molMolyarnij ob yem45 0 sm molKristalichna gratkaPeriod gratkin a AVidnoshennya s an aTemperatura Debayan a KInshi vlastovostiKritichna tochkan dH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Radij u VikishovishiIstoriyaPodruzhzhya Kyuri eksperimentuye z radiyem Kartina Andre Kastena Vidkritij P yerom ta Mariyeyu Kyuri z dopomogoyu yih pomichnika Gustava Bemona za inshimi dzherelami Zhaka Bemona u 1898 roci Francuzki vcheni P yer i Mariya Kyuri viyavili sho vidhodi yaki zalishayutsya pislya vidilennya uranu z uranovoyi rudi uranova smola sho vidobuvayetsya v misti Yahimiv Chehiya radioaktivnishi za chistij uran Z cih vidhodiv podruzhzhya Kyuri pislya kilkoh rokiv intensivnoyi roboti vidilili dva silno radioaktivnih elementi polonij i radij Pershe povidomlennya pro vidkrittya radiyu u viglyadi sumishi z bariyem Kyuri zrobili 26 grudnya 1898 u Francuzkij akademiyi nauk U 1902 Kyuri i Andre Deb yern vidilili chistij radij shlyahom elektrolizu hloridu radiyu na rtutnomu katodi i podalshoyi distilyaciyi u vodni Vidilenij element buv yak zaraz vidomo izotop radij 226 produkt rozpadu uranu 238 Za vidkrittya radiyu ta poloniyu podruzhzhya Kyuri otrimali Nobelivsku premiyu Radij utvoryuyetsya cherez bagato promizhnih stadij pri radioaktivnomu rozpadi izotopu uranu 238 i tomu znahoditsya v nevelikih kilkostyah v uranovij rudi Bagato radionuklidiv sho vinikayut pri radioaktivnomu rozpadi radiyu do togo yak bula vikonana yih himichna identifikaciya otrimali najmenuvannya tipu radij A radij B C radij i t d Hocha zaraz vidomo sho voni yavlyayut soboyu izotopi inshih himichnih elementiv yih istorichno sformovani nazvi za tradiciyeyu inodi vikoristovuyutsya Pohodzhennya nazviNazva radij pov yazana z viprominyuvannyam atomiv Ra lat radiusis promin VlastivostiAtomna masa dlya najstijkishogo izotopu 226Ra period napivrozpadu bl 1620 rokiv 226 0254 Sriblyasto bilij metal na povitri nabuvaye chornogo koloru cherez utvorennya nitridu Ra3N2 Pri spalyuvanni nadaye chervonogo vidtinku polum yu Gustina 5500 kg m tplav 969 C tkip bl 1500 C Reaguye z vodoyu z utvorennyam silnogo lugu Ra OH 2 Na povitri legko okisnyuyetsya z utvorennyam RaO spoluchayuchis z N daye nitrid Ra3N2 Vsi izotopi radiyu radioaktivni Radij viprominyuye a b ta g promeni v zalezhnosti vid izotopu Vsi jogo izotopi legshe 227Ra alfa aktivni 225Ra 227Ra ta vsi bilsh vazhki yadra zaznayut tilki b rozpad Krim togo dlya 5 izotopiv radiyu z masovimi chislami 221 224 ta 226 buv vidkritij klasternij rozpad Alfa chastinki sho viprominyuyutsya a aktivnimi izotopami radiyu i bud yakih inshih elementiv pri zmishuvanni z legkimi elementami beriliyem ta in viklikayut a n reakciyi na yadrah cih elementiv sho prizvodit do emisiyi nejtroniv ce vikoristovuyetsya dlya stvorennya dzherel nejtroniv Serednij vmist u zemnij kori 10 10 masi Yak chlen rodini 238U 220Ra ye v usih rudah uranu bl 0 3 g t Vnaslidok vimivannya z uranovih rud radij znahoditsya v rozchinenomu stani u vodi i vhodit do skladu vtorinnih mineraliv U geologiyi izotopi radiyu 228Ra i in zastosovuyut dlya viznachennya viku okeanichnih osadovih porid i mineraliv Radij 226 priblizno u miljon raziv radioaktivnishij vid prirodnogo uranu z tiyeyu zh masoyu IzotopiDokladnishe Izotopi radiyu Vidomo 25 izotopiv radiyu Izotopi inshi movi 224Ra 226Ra 228Ra zustrichayutsya v prirodi i vhodyat do skladu radioaktivnih ryadiv Reshta izotopiv buli otrimani shtuchno Nizhche navedeni vlastivosti deyakih izotopiv radiyu Masove chislo Period napivrozpadu Tip rozpadu213 2 74 6 hv a219 10 3 ms a220 17 9 14 ms a 99 221 28 2 s a222 38 0 5 s a223 AcX 11 43 5 dni a224 ThX 3 6319 23 dni a225 14 9 2 dni b226 1602 7 rokiv a227 42 2 5 hv b228 MsTh1 5 75 3 roki b230 93 2 hv bSpoluki radiyuBulo zaproponovano priyednati stattyu Soli radiyu do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z lyutogo 2020 Bulo zaproponovano priyednati stattyu Gidroksid radiyu do ciyeyi statti abo rozdilu ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z lyutogo 2020 OtrimannyaRadij vidilyayut z uranovih rud himichnim metodom Metalevij radij otrimuyut elektrolizom rozchinu RaCl2 na rtutnomu katodi Poshirennya v prirodiRadij dosit ridkisnij Za chas z momentu jogo vidkrittya ponad stolittya u vsomu sviti vdalosya dobuti vsogo lishe 1 5 kg chistogo radiyu Odna tonna uranovoyi smolki z yakoyi podruzhzhya Kyuri otrimali radij mistit lishe blizko 0 0001 g radiyu 226 Ves prirodnij radij ye radiogennim vinikaye pri rozpadi uranu 238 uranu 235 abo toriyu 232 z chotiroh znajdenih v prirodi najposhirenishim i najtrivalishim izotopom period napivrozpadu 1602 roki ye radij 226 sho vhodit do radioaktivnogo ryadu uranu 238 U rivnovazi vidnoshennya vmistu uranu 238 i radiyu 226 v rudi dorivnyuye vidnoshennyu yih periodiv napivrozpadu 4 468 109 rokiv 1602 roki 2 789 106 Takim chinom na kozhni tri miljoni atomiv uranu v prirodi mozhna znajti lishe odin atom radiyu abo 1 02 mkg t klark u zemnij kori Vsi prirodni izotopi radiyu zvedeno u tablici Izotop Istorichna nazva Rodina Period napivrozpadu Tip rozpadu Dochirnij izotop istorichna nazva aktinij H AcX ryad uranu 235 11 435 dni a radon 219 aktinon emanaciya aktiniyu An Radij 224 torij H ThX ryad toriyu 232 3 66 dni a radon 220 toron emanaciya toriyu Tn Radij 226 radij Ra ryad uranu 238 1602 roki a radon 222 radon Rn Radij 228 mezotorij I MsTh1 ryad toriyu 232 5 75 roki b aktinij 228 mezotorij II MsTh2 Geohimiya radiyu bagato v chomu viznachayetsya osoblivostyami migraciyi ta koncentraciyi uranu a takozh himichnimi vlastivostyami samogo radiyu aktivnogo luzhnozemelnogo metalu Sered procesiv sho spriyayut koncentruvannyu radiyu slid vkazati nasampered na formuvannya na nevelikih glibinah geohimichnih bar yeriv v yakih koncentruyetsya radij Takimi bar yerami mozhut buti napriklad sulfatni bar yeri v zoni okislennya Hloridni sirkovodnevi radiyevmisni vodi v zoni okisnennya stayut sulfatnimi radij osadzhuyetsya z BaSO4 ta CaSO4 de vin staye praktichno nerozchinnim postijnim dzherelom radonu Cherez visoku migracijnu zdatnist uranu i zdatnosti jogo do koncentruvannya formuyutsya bagato tipiv uranovih rudoutvoren v gidrotermah vugilli bitumah vuglistih slancyah piskovikah torfovishah fosforitah burih zaliznyakah glinah z kistkovimi zalishkami rib litofaciyi Pri spalyuvanni vugillya popil i shlaki zbagachuyutsya 226Ra Takozh zmist radiyu pidvishenij v fosfatnih porodah U rezultati rozpadu uranu i toriyu ta vilugovuvannya iz porid nafti sho mistyat naftu postijno utvoryuyutsya radionuklidi radiyu U statichnomu stani nafta znahoditsya v prirodnih pastkah obminu radiyem mizh naftoyu i vodami sho yiyi pidpirayut nemaye okrim zoni kontaktu voda nafta i vnaslidok cogo ye nadlishok radiyu v nafti Pri rozrobci rodovisha plastovi ta zakachani vodi intensivno nadhodyat u naftovi plasti poverhnya podilu voda nafta rizko zbilshuyetsya i v rezultati radij jde u potik vod sho filtruyutsya Za pidvishenogo vmistu sulfat ioniv rozchineni u vodi radij i barij osidayut u viglyadi radiobaritu Va Ra SO4 yakij vipadaye na poverhni trub armaturi rezervuariv Tipova ob yemna aktivnist vikachuvanoyi vodonaftovoyi sumishi za 226Ra i 228Ra syagaye 10 Bk l sho vidpovidaye ridkim radioaktivnim vidhodam Osnovna masa radiyu znahoditsya v rozsiyanomu stani v girskih porodah Radij himichnij analog luzhnih i luzhnozemelnih porodoutvoryuyuchih elementiv sho utvoryuyut polovi shpati yaki skladayut polovinu masi zemnoyi kori Kaliyevi polovi shpati golovni porodoutvoryuyuchi minerali kislih magmatichnih porid granitiv siyenitiv granodioritiv ta inshih Vidomo sho graniti mayut prirodnu radioaktivnist yaka trohi visha za fonovu cherez domishki uranu Hocha klark uranu ne perevishuye 3 g t ale v granitah jogo vmist stanovit vzhe 25 g t Ale yaksho nabagato poshirenishij himichnij analog radiyu barij vhodit do skladu dosit ridkisnih kalij bariyevih polovih shpativ gialofaniv a chistij bariyevij polovij shpat mineral celzian BaAl2Si2O8 duzhe ridkisnij to nakopichennya radiyu z utvorennyam radiyevih polovih shpativ i mineraliv vzagali ne vidbuvayetsya cherez korotkij period napivrozpadu radiyu Radij rozpadayetsya na inertnij radon sho vivilnyayetsya porami i mikrotrishinami i vimivayetsya z gruntovimi vodami U prirodi inodi zustrichayutsya molodi radiyevi minerali sho ne mistyat uran napriklad inshi movi i pri kristalizaciyi yakih z rozchiniv zbagachenih radiyem u bezposerednij blizkosti vid legkorozchinnih vtorinnih uranovih mineraliv radij kristalizuyetsya razom z bariyem i kalciyem zavdyaki izomorfizmu ZastosuvannyaKosmetika z radiyem Muzej Kyuri Parizh Na pochatku XX st radij vvazhavsya ne lishe bezpechnim ale j korisnim elementom Jogo dodavali do harchovih produktiv vodi kosmetiki ta zasobiv gigiyeni Radij vhodiv do skladu radiolyuminescentnoyi farbi sho nanosilasya na strilki ta ciferblati godinnikiv Vikoristannya farbi bez zapobizhnih zahodiv sprichinyalo kalictvo ta smert robitnikiv sho stalo prichinoyu zvernennya do sudu deyakih zhinok yaki pracyuvali na fabrici U S Radium Orindzh Nyu Dzhersi proces radiyevih divchat Radij zastosovuyetsya yak dzherelo alfa chastinok dlya prigotuvannya Ra Be dzherel nejtroniv dlya vigotovlennya svitnih farb u medicini dlya radioterapiyi ta defektoskopiyi v tehnici dlya otrimannya radijberiliyevih dzherel nejtroniv yak dzherelo gamma viprominennya Radij takozh vikoristovuyetsya v geohimiyi yak indikator zmishuvannya i cirkulyaciyi vod okeaniv Biologichna rolRadij nadzvichajno radiotoksichnij V organizmi vin povodit sebe podibno do kalciyu blizko 80 radiyu sho potraplyaye v organizm nakopichuyetsya v kistkovij tkanini Veliki koncentraciyi radiyu viklikayut osteoporoz samovilni perelomi i zloyakisni puhlini kistok ta Nebezpeku nese takozh radon gazopodibnij radioaktivnij produkt rozpadu radiyu Peredchasna smert Mariyi Kyuri stalasya vnaslidok hronichnogo otruyennya radiyem tomu sho v toj chas she ne bulo usvidomleno nebezpeku oprominennya Div takozhIzotopi radiyu Polonij Radiyevi rudiPrimitkiI A Leenson Polonij chto novogo Himiya i zhizn 2 2007 ros Dmitrij Samin Radioaktivnost 100 velikih nauchnyh otkrytij Moskva Veche 2000 2002 ros Pro radij na sajti Webelements angl Audi Bersillon Blachot Wapstra The Nubase2003 evaluation of nuclear and decay properties 2011 07 16 u Wayback Machine Nuc Phys A 729 pp 3 128 2003 Adrienne Crezo 9 Ways People Used Radium Before We Understood the RisksLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 PosilannyaStattya na sajti nobelivskogo komitetu pro vidkrittya poloniyu ta radiyu angl na sajti Lateral Science angl