Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андре Кастен фр André Castaigne 7 січня 1861 Ангулем Шаранта 25 лютого 1929 Ангулем французький художник і гравер учень

Андре Кастен

Андре Кастен

Андре Кастен (фр. André Castaigne; 7 січня 1861, Ангулем, Шаранта — 25 лютого 1929, Ангулем) — французький художник і гравер, учень Жана-Леона Жерома та Олександра Кабанеля. Згодом він став провідним ілюстратором у США.

Андре Кастен
фр. André Castaigne
image
Народження21 січня 1861(1861-01-21)[1][2]
Ангулем
Смерть25 лютого 1929(1929-02-25) (68 років)
 Ангулем
Країнаimage Франція
Діяльністьхудожник
ВчительЖан-Леон Жером і Александр Кабанель
Роботи в колекціїd, Смітсонівський музей американського мистецтва[3] і Нью Бритн музей американського мистецтва
Нагороди
image
image Андре Кастен у Вікісховищі

Біографія

Андре Кастень був сином Жана Еузева Жозефа Кастеня (1828—1902), який також був художником, і Матильди Дебушо. Його брат Жозеф Жан Дестрен Кастен (1859—1923) був поетом. У 1878 році він почав навчання в Академії Суісса. Через кілька місяців перейшов до Академії вишуканих мистецтв. Навчався в студії Кабанеля протягом року, перш ніж перейти до студії Жерома, де тричі виграв перше місце в загальному конкурсі — за малювання оголеної фігури, композицію та загальну майстерність. Його робота була відібрана на Римську премію тричі, і, хоча він ніколи не перемагав, це було досягненням, оскільки для конкурсу було відібрано лише десять картин.

Рання кар'єра

Його перша виставка відбулася в Парижі в 1884 році, звідки його картина «Данте і Беатріс» вирушила в тур до Нового Орлеана, де привернула велику увагу. У 1887 році він виставив величезну картину «Потоп», яка пізніше була розміщена в муніципальній галереї його рідного міста Ангулема. У 1888 році він написав портрет віконта де Дамп'єра в його мисливській курткі, а в 1889 році створив картину «Після бою», яку пізніше придбала галерея Пібоді в Балтіморі.

Американська кар'єра

Кастен провів шість місяців в Англії, а потім у 1890 році поїхав до Сполучених Штатів і залишався там до 1895 року. Він став директором художньої школи в Балтиморі «Charcoal Club», під його керівництвом школа, яка занепадала, процвітала і стала одною з кращих мистецьких шкіл регіону. У перший рік перебування в Америці він написав кілька портретів. У 1891 році він почав ілюструвати, завдяки чому став найбільш відомим американській публіці. Його першою роботою такого типу був The Forty-Niners' Ball в журналі «Century» за травень 1891 року, а потім The Bowery у грудні того ж року. Ці зображення життя Заходу принесли йому визнання. Після цього він створював ілюстрації для кількох провідних журналів. До його доробку увійшли фотографії техаських ковбоїв у журналі Scribner's Magazine—On the Great Cattle Trail (1892), частина серії під назвою Cattle Trails of the Prairies, а також малюнки та ілюстрації для Всесвітньої виставки в журналі Century. У 1893 році він створив вісім ілюстрацій до статті А. К. Флетчера про плем'я Омаха в «Столітті». Ілюстрував «Життя Олександра Македонського» Б. Вілера (1900), для якого він написав понад 36 картин і малюнків з листопада 1898 по жовтень 1899. Його робота для журналу Century включала багато подорожей, відвідування Корсики (1894), Італії (1895, 1896), Греції (1897) і Рейнська область (1898) для ілюстрації статей про подорожі Августина Біррелла. Для журналу «Century» він зробив понад 160 ілюстрацій. Він також працював для журналу «Гарперс меґезін» з 1901 по 1913 рік. Був офіційним художником Олімпійських ігор у 1896 році.

Повернення до Франції

Після повернення до Франції в 1895 році він став викладачем в Академії Колароссі та відкрив студію в Парижі. Він залишався постійним європейським кореспондентом The Century і час від часу їздив до США, щоб зробити американські ілюстрації для журналу. Серед них Маммутова печера (1898) і Ніагарський водоспад (1899). Він також відвідав Канаду в цей час і виготовив Canadian Rapids з острова. Поступово фотографія замінила гравюру та літографію, і приблизно після 1910 року Кастень більше не робив фотографій подорожей. У Франції він опублікував «Fata Morgana» (1904), роман про мистецьке життя Парижа, який він проілюстрував. Протягом шести років у Франції, де він розподіляв свій час між зимовою студією в Парижі та літньою студією в Ангулемі, він проілюстрував «Життя Наполеона Бонапарта» , «Сьогоднішній Париж» та «Шолом Наварри» Берти Ранкл.

Перебуваючи у Франції, Кастень був головним креслярем президента Франції Фелікса Фора, який нагородив його Червоною стрічкою ордена Почесного легіону.

Помер неодруженим у 1929 році в клініці Св. Марти в Ангулемі, куди його госпіталізували з грижею. Через ускладнення в результаті недотримання медичних інструкцій і підйому з ліжка це виявилося летальним.

Примітки

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6373

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andre Kasten fr Andre Castaigne 7 sichnya 1861 Angulem Sharanta 25 lyutogo 1929 Angulem francuzkij hudozhnik i graver uchen Zhana Leona Zheroma ta Oleksandra Kabanelya Zgodom vin stav providnim ilyustratorom u SShA Andre Kastenfr Andre CastaigneNarodzhennya21 sichnya 1861 1861 01 21 1 2 AngulemSmert25 lyutogo 1929 1929 02 25 68 rokiv AngulemKrayina FranciyaDiyalnisthudozhnikVchitelZhan Leon Zherom i Aleksandr KabanelRoboti v kolekciyid Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 3 i Nyu Britn muzej amerikanskogo mistectvaNagorodi Andre Kasten u VikishovishiBiografiyaAndre Kasten buv sinom Zhana Euzeva Zhozefa Kastenya 1828 1902 yakij takozh buv hudozhnikom i Matildi Debusho Jogo brat Zhozef Zhan Destren Kasten 1859 1923 buv poetom U 1878 roci vin pochav navchannya v Akademiyi Suissa Cherez kilka misyaciv perejshov do Akademiyi vishukanih mistectv Navchavsya v studiyi Kabanelya protyagom roku persh nizh perejti do studiyi Zheroma de trichi vigrav pershe misce v zagalnomu konkursi za malyuvannya ogolenoyi figuri kompoziciyu ta zagalnu majsternist Jogo robota bula vidibrana na Rimsku premiyu trichi i hocha vin nikoli ne peremagav ce bulo dosyagnennyam oskilki dlya konkursu bulo vidibrano lishe desyat kartin Rannya kar yeraJogo persha vistavka vidbulasya v Parizhi v 1884 roci zvidki jogo kartina Dante i Beatris virushila v tur do Novogo Orleana de privernula veliku uvagu U 1887 roci vin vistaviv velicheznu kartinu Potop yaka piznishe bula rozmishena v municipalnij galereyi jogo ridnogo mista Angulema U 1888 roci vin napisav portret vikonta de Damp yera v jogo mislivskij kurtki a v 1889 roci stvoriv kartinu Pislya boyu yaku piznishe pridbala galereya Pibodi v Baltimori Amerikanska kar yeraKasten proviv shist misyaciv v Angliyi a potim u 1890 roci poyihav do Spoluchenih Shtativ i zalishavsya tam do 1895 roku Vin stav direktorom hudozhnoyi shkoli v Baltimori Charcoal Club pid jogo kerivnictvom shkola yaka zanepadala procvitala i stala odnoyu z krashih misteckih shkil regionu U pershij rik perebuvannya v Americi vin napisav kilka portretiv U 1891 roci vin pochav ilyustruvati zavdyaki chomu stav najbilsh vidomim amerikanskij publici Jogo pershoyu robotoyu takogo tipu buv The Forty Niners Ball v zhurnali Century za traven 1891 roku a potim The Bowery u grudni togo zh roku Ci zobrazhennya zhittya Zahodu prinesli jomu viznannya Pislya cogo vin stvoryuvav ilyustraciyi dlya kilkoh providnih zhurnaliv Do jogo dorobku uvijshli fotografiyi tehaskih kovboyiv u zhurnali Scribner s Magazine On the Great Cattle Trail 1892 chastina seriyi pid nazvoyu Cattle Trails of the Prairies a takozh malyunki ta ilyustraciyi dlya Vsesvitnoyi vistavki v zhurnali Century U 1893 roci vin stvoriv visim ilyustracij do statti A K Fletchera pro plem ya Omaha v Stolitti Ilyustruvav Zhittya Oleksandra Makedonskogo B Vilera 1900 dlya yakogo vin napisav ponad 36 kartin i malyunkiv z listopada 1898 po zhovten 1899 Jogo robota dlya zhurnalu Century vklyuchala bagato podorozhej vidviduvannya Korsiki 1894 Italiyi 1895 1896 Greciyi 1897 i Rejnska oblast 1898 dlya ilyustraciyi statej pro podorozhi Avgustina Birrella Dlya zhurnalu Century vin zrobiv ponad 160 ilyustracij Vin takozh pracyuvav dlya zhurnalu Garpers megezin z 1901 po 1913 rik Buv oficijnim hudozhnikom Olimpijskih igor u 1896 roci Povernennya do FranciyiPislya povernennya do Franciyi v 1895 roci vin stav vikladachem v Akademiyi Kolarossi ta vidkriv studiyu v Parizhi Vin zalishavsya postijnim yevropejskim korespondentom The Century i chas vid chasu yizdiv do SShA shob zrobiti amerikanski ilyustraciyi dlya zhurnalu Sered nih Mammutova pechera 1898 i Niagarskij vodospad 1899 Vin takozh vidvidav Kanadu v cej chas i vigotoviv Canadian Rapids z ostrova Postupovo fotografiya zaminila gravyuru ta litografiyu i priblizno pislya 1910 roku Kasten bilshe ne robiv fotografij podorozhej U Franciyi vin opublikuvav Fata Morgana 1904 roman pro mistecke zhittya Parizha yakij vin proilyustruvav Protyagom shesti rokiv u Franciyi de vin rozpodilyav svij chas mizh zimovoyu studiyeyu v Parizhi ta litnoyu studiyeyu v Angulemi vin proilyustruvav Zhittya Napoleona Bonaparta Sogodnishnij Parizh ta Sholom Navarri Berti Rankl Perebuvayuchi u Franciyi Kasten buv golovnim kreslyarem prezidenta Franciyi Feliksa Fora yakij nagorodiv jogo Chervonoyu strichkoyu ordena Pochesnogo legionu Pomer neodruzhenim u 1929 roci v klinici Sv Marti v Angulemi kudi jogo gospitalizuvali z grizheyu Cherez uskladnennya v rezultati nedotrimannya medichnih instrukcij i pidjomu z lizhka ce viyavilosya letalnim PrimitkiInternet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https americanart si edu collections search artist id 6373

Дата публікації:
Топ