Осмій (Os, від грец. ὀσμή — запах) — хімічний елемент з атомним номером 76. Твердий, крихкий, синьо-білий перехідний метал у платиновій групі. Символ Os, ат. н. 76; ат. м. 190,2. Твердий синювато-сірий метал. Належить до платинових металів. Дуже твердий і крихкий. Густина 22,61; tплав 3027 °C, tкип 5,027 °C. Поширеність (г/т) у земній корі 0,007, в перидотитах — 0,15, в еклогітах 0,16, у формаціях дунітів-перидотитів 0,013; піроксенітів 0,007. Часто супроводжує платину. Знаходиться в природі у вигляді самородного осмію, у формі селективних мінералів, а також як домішка у мінералах платинової групи. Порошкуватий осмій легко окиснюється на повітрі. Один з найдорожчих у світі металів. Вартість до 2 тис. доларів США за грам.
Історія
Осмій, найважчий гомолог 8 групи Періодичної Системи. Відкритий 1804 року англійським хіміком Смітсоном Теннантом (англ. Smithson Tennant) разом з іридієм в осаді, що залишився після розчинення платини царською водою.
Назва осмію походить від запаху редьки (грец. ὀσμή osmē), який чути при наявності незначної кількості його леткого тетроксиду.
Ізотопи
Природній осмій складається з семи різних ізотопів. З них 5 стабільні, а ще 2 має надзвичайно довгий період розпаду.
Масове число | Частка у природному осмії | Період напіврозпаду |
---|---|---|
184 | 0,02 % | > 5,6×1013 років |
186 | 1,59 % | 2,0×1015 років |
187 | 1,96 % | ∞ |
188 | 13,24 % | ∞ |
189 | 16,15 % | ∞ |
190 | 26,26 % | ∞ |
192 | 40,78 % | ∞ |
Загалом відомо 58 ізотопів осмію з масовими числами від 161 до 200, 11 з яких — метастабільні. З нестабільних ізотопів, що не зустрічаються в природі, найбільші періоди напіврозпаду мають Os194 (6 років) і Os177m (160 днів).
Поширення і отримання
Знаходиться в природі у вигляді самородного осмію, у формі селективних мінералів: , нев'янськіту і сисертськіту (усі Os+Ir), (Os, Ru)AsS , (OsS2), а також як домішка у мінералах платинової групи. Осмій відокремлюють від супутніх елементів (залежно від початкової сировини), переводять у форму тетроксиду і потім в амонієвий комплекс хлоридом амонію, з якого відновлюють воднем:
Добувається в малих кількостях — світове виробництво становить близько 100 кг на рік.
Осмій виділяють зі збагаченої сировини платинових металів шляхом цього концентрату на повітрі за температури 800–900 °C. Внаслідок цього сублімують пари досить леткого тетраоксиду осмію OsO4, які далі поглинають розчином NaOH.
Випарюванням розчину виділяють сіль — , який далі відновлюють воднем за температури 120 °C до осмію:
- Na2[OsO2(OH)4] + 3H2 → 2NaOH + Os + 4H2O.
Осмій виходить у вигляді губки.
Фізичні властивості
Висока твердість і виняткова тугоплавкість дозволяє застосовувати осмій як покриття у вузлах тертя. Осмій має найбільшу з природних речовин густину — 22,587±0,009, що на дві сотих більше іридію. Здатність осмію опиратися тиску теж є надзвичайно високою — його модуль всебічного стиску становить 405 ГПа, що можна порівняти з показниками діаманта (443 ГПа). Осмій має четверту вищу температуру плавлення (3327 K) серед простих речовин (після вуглецю, вольфраму і ренію).
Хімічні властивості
Степені окислення осмію | |
---|---|
−2 | Na2[Os(CO)4] |
−1 | Na2[Os4(CO)13] |
0 | Os3(CO)12 |
+1 | OsI |
+2 | OsI2 |
+3 | OsBr3 |
+4 | OsO2, OsCl4 |
+5 | OsF5 |
+6 | OsF6 |
+7 | OsOF5, OsF7 |
+8 | OsO4, Os(NCH3)4 |
Порошок осмію під час нагрівання реагує з киснем, галогенами, парами сірки, селеном, телуром, фосфором, азотною та сірчаною кислотами. Компактний осмій не взаємодіє ні з кислотами, ні з лугами, але з розплавами лугів утворює водорозчинні осмати. Повільно реагує з азотною кислотою і царською водою, реагує з розплавленими лугами за наявності окислювачів (нітрату або хлорату калію), з розплавленим перекисом натрію. У сполуках виявляє ступені окислення від -2 до +8, з яких найпоширенішими є +2, +3, +4 і +8.
Осмій — один з небагатьох металів, що утворює поліядерні (або кластерні) сполуки. Поліядерний карбоніл осмію Os3(CO)12 застосовується для моделювання і дослідження хімічних реакцій вуглеводнів на металевих центрах. Карбонільні групи в Os3(CO)12 можуть заміщатися іншими лігандами, зокрема містити кластерні ядра інших перехідних металів.
Застосування
Застосовують у сплавах з іридієм для виготовлення деталей вимірювальних приладів. Окремо застосовується як легуюча домішка до надтвердих сплавів. Осмій та його сполуки — добрі каталізатори.
Див. також
Примітки
- СБУ запобігла нелегальному вивезенню з України партії одного з найдорожчих у світі металів. SSU (укр.). Процитовано 23 грудня 2021.
- Isotopes of the Element Osmium(англ.)
- Геохімічна характеристика осмію в різних природних середовищах
- Осарсит
- Bulk modulus of osmium, 4–300 K
- Barnard, C. F. J. (2004). Oxidation States of Ruthenium and Osmium. Platinum Metals Review. 48: 157. doi:10.1595/147106704X10801.
- Krause, J. (1993). Preparation of [Os3(CO)11]2− and its reactions with Os3(CO)12; structures of [Et4N][HOs3(CO)11] and H2OsS4(CO). Journal of Organometallic Chemistry. 454: 263—271. doi:10.1016/0022-328X(93)83250-Y.
- Carter, Willie J.; Kelland, John W.; Okrasinski, Stanley J.; Warner, Keith E.; Norton, Jack R. (1982). Mononuclear hydrido alkyl carbonyl complexes of osmium and their polynuclear derivatives. Inorganic Chemistry. 21: 3955—3960. doi:10.1021/ic00141a019.
- Calvert, R. B.; Shapley, J. R. «Activation of Hydrocarbons by Unsaturated Metal Cluster Complexes. 6. Synthesis and Characterization of Methyldecacarbonylhydridotriosmium, Methylenedecacarbonyldihydridotriosmium, and Methylidynenonacarbonyltrihydridotriosmium. Interconversion of Cluster-Bound Methyl and Methylene Ligands» Journal of the American Chemical Society 1977, volume 99, 5225-6.|DOI = 10.1021/ja00457a077|
- Tunik S.P. (2004). Reviews: The chemistry of carbonyl clusters of transition metals containing labile and hemilabile ligands. Synthesis, reactivity, and prospects for application. Russian Chemical Bulletin, International Edition. 53, No. 12: 2657—2669.
- Tunik S.P.; Osipov M.V., Nikolskyi A.B. (10 квітня 1992). Synthesis and spectroscopic characterization of the heteronuclear diphosphine linked cluster Os3(CO)11(Ph2PCH2PPh2)Rh6(CO)15. Journal of Organometallic Chemistry. 426, Issue 1: 105—107. doi:10.1016/0022-328X(92)83165-E.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmij Os vid grec ὀsmh zapah himichnij element z atomnim nomerom 76 Tverdij krihkij sino bilij perehidnij metal u platinovij grupi Simvol Os at n 76 at m 190 2 Tverdij sinyuvato sirij metal Nalezhit do platinovih metaliv Duzhe tverdij i krihkij Gustina 22 61 tplav 3027 C tkip 5 027 C Poshirenist g t u zemnij kori 0 007 v peridotitah 0 15 v eklogitah 0 16 u formaciyah dunitiv peridotitiv 0 013 piroksenitiv 0 007 Chasto suprovodzhuye platinu Znahoditsya v prirodi u viglyadi samorodnogo osmiyu u formi selektivnih mineraliv a takozh yak domishka u mineralah platinovoyi grupi Poroshkuvatij osmij legko okisnyuyetsya na povitri Odin z najdorozhchih u sviti metaliv Vartist do 2 tis dolariv SShA za gram Osmij Os Atomnij nomer76Zovnishnij viglyad prostoyi rechoviniSino bilij bliskuchij tverdij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 190 23 a o m g mol Radius atoma135 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 819 8 8 50 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Xe 4f14 5d6 6s2Himichni vlastivostiKovalentnij radius126 pmRadius iona 6e 69 4e 88 pmElektronegativnist za Polingom 2 2Elektrodnij potencial Stupeni okisnennya8 6 4 3 2 0 2Termodinamichni vlastivostiGustina22 57 g sm Molyarna teployemnist0 131 Dzh K mol Teploprovidnist 87 6 Vt m K Temperatura plavlennya3327 KTeplota plavlennya31 7 kDzh molTemperatura kipinnya5300 KTeplota viparovuvannya738 kDzh molMolyarnij ob yem8 43 sm molKristalichna gratkaStruktura gratkigeksagonalnaPeriod gratki2 740 AVidnoshennya s a1 579Temperatura Debayan a KH HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Osmij u VikishovishiOsmijIstoriyaOsmij najvazhchij gomolog 8 grupi Periodichnoyi Sistemi Vidkritij 1804 roku anglijskim himikom Smitsonom Tennantom angl Smithson Tennant razom z iridiyem v osadi sho zalishivsya pislya rozchinennya platini carskoyu vodoyu Nazva osmiyu pohodit vid zapahu redki grec ὀsmh osme yakij chuti pri nayavnosti neznachnoyi kilkosti jogo letkogo tetroksidu IzotopiPrirodnij osmij skladayetsya z semi riznih izotopiv Z nih 5 stabilni a she 2 maye nadzvichajno dovgij period rozpadu Masove chislo Chastka u prirodnomu osmiyi Period napivrozpadu184 0 02 gt 5 6 1013 rokiv186 1 59 2 0 1015 rokiv187 1 96 188 13 24 189 16 15 190 26 26 192 40 78 Zagalom vidomo 58 izotopiv osmiyu z masovimi chislami vid 161 do 200 11 z yakih metastabilni Z nestabilnih izotopiv sho ne zustrichayutsya v prirodi najbilshi periodi napivrozpadu mayut Os194 6 rokiv i Os177m 160 dniv Poshirennya i otrimannyaZnahoditsya v prirodi u viglyadi samorodnogo osmiyu u formi selektivnih mineraliv nev yanskitu i sisertskitu usi Os Ir Os Ru AsS OsS2 a takozh yak domishka u mineralah platinovoyi grupi Osmij vidokremlyuyut vid suputnih elementiv zalezhno vid pochatkovoyi sirovini perevodyat u formu tetroksidu i potim v amoniyevij kompleks hloridom amoniyu z yakogo vidnovlyuyut vodnem OsO2 NH3 4Cl2 3 H2 displaystyle mathrm OsO 2 NH 3 4 Cl 2 3 H 2 longrightarrow Os 4 NH4 2 Cl 2 OH displaystyle mathrm Os 4 NH 4 2 Cl 2 OH Dobuvayetsya v malih kilkostyah svitove virobnictvo stanovit blizko 100 kg na rik Osmij vidilyayut zi zbagachenoyi sirovini platinovih metaliv shlyahom cogo koncentratu na povitri za temperaturi 800 900 C Vnaslidok cogo sublimuyut pari dosit letkogo tetraoksidu osmiyu OsO4 yaki dali poglinayut rozchinom NaOH Viparyuvannyam rozchinu vidilyayut sil yakij dali vidnovlyuyut vodnem za temperaturi 120 C do osmiyu Na2 OsO2 OH 4 3H2 2NaOH Os 4H2O Osmij vihodit u viglyadi gubki Fizichni vlastivostiVisoka tverdist i vinyatkova tugoplavkist dozvolyaye zastosovuvati osmij yak pokrittya u vuzlah tertya Osmij maye najbilshu z prirodnih rechovin gustinu 22 587 0 009 sho na dvi sotih bilshe iridiyu Zdatnist osmiyu opiratisya tisku tezh ye nadzvichajno visokoyu jogo modul vsebichnogo stisku stanovit 405 GPa sho mozhna porivnyati z pokaznikami diamanta 443 GPa Osmij maye chetvertu vishu temperaturu plavlennya 3327 K sered prostih rechovin pislya vuglecyu volframu i reniyu Himichni vlastivostiStepeni okislennya osmiyu 2 Na2 Os CO 4 1 Na2 Os4 CO 13 0 Os3 CO 12 1 OsI 2 OsI2 3 OsBr3 4 OsO2 OsCl4 5 OsF5 6 OsF6 7 OsOF5 OsF7 8 OsO4 Os NCH3 4 Poroshok osmiyu pid chas nagrivannya reaguye z kisnem galogenami parami sirki selenom telurom fosforom azotnoyu ta sirchanoyu kislotami Kompaktnij osmij ne vzayemodiye ni z kislotami ni z lugami ale z rozplavami lugiv utvoryuye vodorozchinni osmati Povilno reaguye z azotnoyu kislotoyu i carskoyu vodoyu reaguye z rozplavlenimi lugami za nayavnosti okislyuvachiv nitratu abo hloratu kaliyu z rozplavlenim perekisom natriyu U spolukah viyavlyaye stupeni okislennya vid 2 do 8 z yakih najposhirenishimi ye 2 3 4 i 8 Osmij odin z nebagatoh metaliv sho utvoryuye poliyaderni abo klasterni spoluki Poliyadernij karbonil osmiyu Os3 CO 12 zastosovuyetsya dlya modelyuvannya i doslidzhennya himichnih reakcij vuglevodniv na metalevih centrah Karbonilni grupi v Os3 CO 12 mozhut zamishatisya inshimi ligandami zokrema mistiti klasterni yadra inshih perehidnih metaliv ZastosuvannyaZastosovuyut u splavah z iridiyem dlya vigotovlennya detalej vimiryuvalnih priladiv Okremo zastosovuyetsya yak leguyucha domishka do nadtverdih splaviv Osmij ta jogo spoluki dobri katalizatori Div takozhOsmij samorodnij Oksid osmiyu UralidiPrimitkiSBU zapobigla nelegalnomu vivezennyu z Ukrayini partiyi odnogo z najdorozhchih u sviti metaliv SSU ukr Procitovano 23 grudnya 2021 Isotopes of the Element Osmium angl Geohimichna harakteristika osmiyu v riznih prirodnih seredovishah Osarsit Bulk modulus of osmium 4 300 K Barnard C F J 2004 Oxidation States of Ruthenium and Osmium Platinum Metals Review 48 157 doi 10 1595 147106704X10801 Krause J 1993 Preparation of Os3 CO 11 2 and its reactions with Os3 CO 12 structures of Et4N HOs3 CO 11 and H2OsS4 CO Journal of Organometallic Chemistry 454 263 271 doi 10 1016 0022 328X 93 83250 Y Carter Willie J Kelland John W Okrasinski Stanley J Warner Keith E Norton Jack R 1982 Mononuclear hydrido alkyl carbonyl complexes of osmium and their polynuclear derivatives Inorganic Chemistry 21 3955 3960 doi 10 1021 ic00141a019 Calvert R B Shapley J R Activation of Hydrocarbons by Unsaturated Metal Cluster Complexes 6 Synthesis and Characterization of Methyldecacarbonylhydridotriosmium Methylenedecacarbonyldihydridotriosmium and Methylidynenonacarbonyltrihydridotriosmium Interconversion of Cluster Bound Methyl and Methylene Ligands Journal of the American Chemical Society 1977 volume 99 5225 6 DOI 10 1021 ja00457a077 Tunik S P 2004 Reviews The chemistry of carbonyl clusters of transition metals containing labile and hemilabile ligands Synthesis reactivity and prospects for application Russian Chemical Bulletin International Edition 53 No 12 2657 2669 Tunik S P Osipov M V Nikolskyi A B 10 kvitnya 1992 Synthesis and spectroscopic characterization of the heteronuclear diphosphine linked cluster Os3 CO 11 Ph2PCH2PPh2 Rh6 CO 15 Journal of Organometallic Chemistry 426 Issue 1 105 107 doi 10 1016 0022 328X 92 83165 E LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0