Гасій (лат. Hassium, символ Hs; також відомий як унніло́ктій (Unniloctium, Uno) та ека-о́смій) — хімічний елемент з атомним номером 108. Атомна маса 265, електронна конфігурація [Rn]5f146d67s2; група 8, період 7, d-блок (постактиноїд).
Гасій (Hs) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Атомний номер | 108 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Властивості атома | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Атомна маса (молярна маса) | а.о.м. (г/моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус атома | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Енергія іонізації (перший електрон) | кДж/моль (еВ) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хімічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ковалентний радіус | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Радіус іона | пм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Термодинамічні властивості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Густина | г/см³ | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярна теплоємність | Дж/(К·моль) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплопровідність | Вт/(м·К) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура плавлення | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота плавлення | кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура кипіння | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Теплота випаровування | кДж/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Молярний об'єм | см³/моль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кристалічна ґратка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Період ґратки | Å | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Температура Дебая | К | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші властовості | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Критична точка | н/д | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гасій у Вікісховищі |
Історія відкриття
Достовірно елемент 108 був відкритий в 1984 у Центрі дослідження важких іонів (нім. Gesellschaft für Schwerionenforschung, GSI), Німеччина у результаті бомбардування свинцевої (208Pb) мішені пучком іонів заліза-58 з прискорювача UNILAC. В результаті експерименту були синтезовані 3 ядра.
Названий на честь німецької землі Гессен (від лат. Hassia — Гессен), центром якої є Дармштадт, місце відкриття елементу.
Відомі ізотопи
Ізотоп | Маса | Період напіврозпаду | Тип розпаду |
---|---|---|---|
264Hs | 264 | ≈0,8 мс | α-розпад в 260Sg; |
265Hs | 265 | 2,0+0,3−0,2 мс | α-розпад в 261Sg |
266Hs | 266 | 2,3+1,3−0,6 мс | α-розпад в 262Sg |
267Hs | 267 | 52+13−8 мс | α-розпад в 263Sg |
269Hs | 269 | 9,7+9,7−3,3 с | α-розпад в 265Sg |
270Hs | 270 | 3,6+0,8−1,4 с; ≈22 с | α-розпад в 266Sg |
275Hs | 275 | 0,15+0,27−0,06 с | α-розпад в 271Sg |
Отримання
Отримано кілька атомів за реакцією:
208Bi + 58Fe 265Hs + 1n.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Hassium |
- Гасій на Webelements [ 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
- О синтезе элемента на сайте ОИЯИ [ 12 серпня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. —
- 5 June 2001.
- Hassium [ 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.] at (University of Nottingham)
- WebElements.com: Hassium [ 10 вересня 2006 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gasij lat Hassium simvol Hs takozh vidomij yak unnilo ktij Unniloctium Uno ta eka o smij himichnij element z atomnim nomerom 108 Atomna masa 265 elektronna konfiguraciya Rn 5f146d67s2 grupa 8 period 7 d blok postaktinoyid Gasij Hs Atomnij nomer108Vlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa a o m g mol Radius atomapmEnergiya ionizaciyi pershij elektron kDzh mol eV Himichni vlastivostiKovalentnij radiuspmRadius ionapmTermodinamichni vlastivostiGustinag sm Molyarna teployemnistDzh K mol TeploprovidnistVt m K Temperatura plavlennyaKTeplota plavlennyakDzh molTemperatura kipinnyaKTeplota viparovuvannyakDzh molMolyarnij ob yemsm molKristalichna gratkaPeriod gratkiATemperatura DebayaKInshi vlastovostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Gasij u VikishovishiIstoriya vidkrittyaDostovirno element 108 buv vidkritij v 1984 u Centri doslidzhennya vazhkih ioniv nim Gesellschaft fur Schwerionenforschung GSI Nimechchina u rezultati bombarduvannya svincevoyi 208Pb misheni puchkom ioniv zaliza 58 z priskoryuvacha UNILAC V rezultati eksperimentu buli sintezovani 3 yadra Nazvanij na chest nimeckoyi zemli Gessen vid lat Hassia Gessen centrom yakoyi ye Darmshtadt misce vidkrittya elementu Vidomi izotopiIzotop Masa Period napivrozpadu Tip rozpadu 264Hs 264 0 8 ms a rozpad v 260Sg 265Hs 265 2 0 0 3 0 2 ms a rozpad v 261Sg 266Hs 266 2 3 1 3 0 6 ms a rozpad v 262Sg 267Hs 267 52 13 8 ms a rozpad v 263Sg 269Hs 269 9 7 9 7 3 3 s a rozpad v 265Sg 270Hs 270 3 6 0 8 1 4 s 22 s a rozpad v 266Sg 275Hs 275 0 15 0 27 0 06 s a rozpad v 271SgOtrimannyaOtrimano kilka atomiv za reakciyeyu 208Bi 58Fe 265Hs 1n Div takozhTransfermiyevi vijniPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hassium Gasij na Webelements 9 travnya 2008 u Wayback Machine O sinteze elementa na sajte OIYaI 12 serpnya 2007 u Wayback Machine ros LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 5 June 2001 Hassium 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine at University of Nottingham WebElements com Hassium 10 veresnya 2006 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z himiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Primitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2