Оґанесон або Оганесон (Og) — [en]хімічний елемент. Уперше синтезований 2002 року командою американських і російських науковців в Об'єднаному інституті ядерних досліджень. У періодичній системі елемент має порядковий номер 118 і є також відомим як [en]. У грудні 2015 елемент визнала [en] міжнародних наукових організацій IUPAC та [en]. Офіційно назву елемент одержав 28 листопада 2016 року. Вона слідує традиції найменування елементів на честь науковців, беручи початок від прізвища фізика-ядерника Юрія Оганесяна, котрий відіграв провідну роль у відкритті найважчих елементів періодичної системи. Оганесон разом із сіборґієм є єдиними хімічними елементами, названими на честь живих на час найменування осіб.
Оганесон є найважчим відомим хімічним елементом у періодичній системі, який був створений в лабораторних умовах. Радіоактивний атом оганесону дуже нестабільний, тому з 2005 року виявили лише чотири атоми ізотопу 294Og. Хоч і не вдалось докладно експериментально дослідити властивості елемента та його можливі сполуки, теоретичні обрахунки ознаменувались багатьма передбаченнями, зокрема й декількома несподіваними. Наприклад, хоч оганесон і є елементом вісімнадцятої групи, існують істотні шанси, що він не є інертним газом на відміну від решти елементів цієї групи. Раніше вважалось, що оганесон має газоподібний стан за нормальних умов, але наразі вважається, що він твердий відповідно до релятивістських ефектів. У періодичній системі оганесон розміщується у p-блоці і є останнім елементом 7-го періоду.
Данський фізик Нільс Бор першим серйозно розважив щодо можливості одержання елемента з атомним числом 118, зазначаючи 1922 року, що такий елемент посів би місце під радоном у періодичній системі елементів і був би найважчим із благородних газів. Відтак 1965 року [de] у своїй статті описав можливі характеристики 118-го елемента. Ці передбачення були навдивовижу ранніми, позаяк 1922 року люди ще не вміли штучно створювати хімічні елементи, а 1965 року ще не було створено потужного наукового підґрунтя для острову стабільності. З часу Борового передбачення минуло вісімдесят років до дня успішного синтезу оганесону, однак досі не досліджені хімічні властивості елемента не дають зробити висновок, чи поводить він себе як важчий родич радону.
Невдалі спроби синтезу
Наприкінці 1998 року польський фізик [en] опублікував свої розрахунки щодо злиття атомних ядер при синтезі [en], зокрема оганесону. Його розрахунки припускали можливість синтезу оганесону унаслідок реакції свинцю та криптону за ретельно керованих умов.
Наступного року вони відмовились від своїх слів після того, як дослідники з їхньої й інших лабораторій не змогли підтвердити результати. У червні 2002 року керівник лабораторії повідомив, що оголошення про відкриття нових елементів ґрунтувались на даних, сфабрикованих основним автором статті [en].
Звіти про відкриття
Перший розпад атомів оганесону спостерігали 2002 року в Об'єднаному інституті ядерних досліджень у російській Дубні. У складі команди дослідників, очолюваної Юрієм Оганесяном, були й американські науковці із Ліверморської національної лабораторії. 9 жовтня 2006 року дослідники оголосили, що вони непрямим способом виявили три або чотири ядра оганесону-294 (один або два 2002 року та ще два 2005), що утворились унаслідок ядерної реакції йонів каліфорнію-249 і [en]:
2011 року IUPAC оцінила офіційні результати співпраці дослідників із Дубни та Лівермора, що були оголошені 17 жовтня 2006 року, зазначивши, що вони не відповідають критеріям для визнання відкриття.
Через надзвичайно низьку ймовірність успіху реакції ядерного синтезу (поперечний переріз ядерної реакції становить від 0,3 до 0,6 барнів або ж (3–6)×10−41 м2) експеримент тривав чотири місяці і затребував пучка з 4×1019 іонів кальцію для реакції з каліфорнієвою мішенню, що і призвело до першого зареєстрованого синтезу оганесону. Дослідники були впевненими, що ці результати не були хибно позитивними, оскільки шанс на це, як вони оцінювали, був меншим, ніж 1 до 100 000.
Під час експериментів дослідники спостерігали альфа-розпад трьох атомів оганесону та, як припускається, спонтанний поділ четвертого атома. Відповідно до обчислень період напіврозпаду оганесону становить 0,89 мс — 294Og розпадається до 290Lv шляхом альфа-розпаду. Позаяк до обрахунку брались лише дані з розпадів трьох атомів, обчислена величина періоду напіврозпаду має широкі межі невизначеності — 0.89+1.07 −0.31 мс.
Ідентифікація ядер 294Og виконувалась шляхом створення [en]290Lv шляхом бомбардування 290Cm йонами 290Ca
У грудні 2015 року [en]Міжнародного союзу експериментальної та прикладної хімії (IUPAC) та [en] (IUPAP) визнали відкриття хімічного елемента та встановили пріоритет цього відкриття за командою дослідників із Дубни та Лівермора.
Відповідно до [en] оганесон також називають ека-радоном (до 1960 — ека-еманація, еманація є старою назвою радону). 1979 року IUPAC надала ще не відкритому елементові [en]тимчасову назвуунуноктій і символ Uuo, рекомендуючи вживати саме їх, допоки елемент офіційно не відкриють. Хоча назва здобула чи не абсолютного вжитку у хімічній спільноті на всіх рівнях, від шкільних хімічних лабораторій до професійних посібників, серед науковців здебільшого вживався термін сто вісімнадцятий елемент із символом 118, або ж навіть просто сто вісімнадцятий.
До оголошення про фальсифікацію результатів досліджень дослідники з Берклі наполягали на назві ґіорсій (Gh) на честь Альберта Ґіорсо, очільника команди дослідників.
Російські дослідники повідомили про успішний синтез 2006 року. Відповідно до рекомендацій IUPAC, першовідкривачі мають право на найменування нового елемента. 2007 року директор Об'єднаного інституту ядерних досліджень заявив, що є дві назви, споміж яких обирає команда дослідників — фльорій (на честь Георгія Фльорова, засновника дослідницької лабораторії в Дубні) та московій (на честь Московської області, де і розташована Дубна). Директор також стверджував, що хоч елемент і був відкритий у співпраці з американськими дослідниками, які надали каліфорнієву мішень, елемент має бути названий саме на честь Росії, оскільки Лабораторія ядерних реакція ім. Г. М. Фльорова в ОІЯД є єдиним місцем у світі, де можна було успішно провести цю реакцію. Згодом ці назви запропонували для 114-го (флеровій) та 116-го (московій) елементів. Однак зрештою московієм найменували 115-й елемент, а 116-й назвали ліверморієм.
Існує традиція, за якої назви всіх, за винятком гелію, благородних газів мають закінчення -он. Правила найменування елементів на час підтвердження відкриття вказували, що усі нові хімічні елементи мають мати закінчення -ій (-ium латиною). Хоч тимчасова назва унуноктій і відповідала цьому правилу, в редакції рекомендацій IUPAC від 2016 року вже вказується, що назви нових елементів 18-ї групи, незалежно від їх належності чи неналежності до благородних газів, повинні мати закінчення -он.
У червні 2016 року IUPAC повідомила, що планує надати елементу назву оганесон (та символ Og) на честь російського фізика-ядерника Юрія Оганесяна, а офіційно цю назву було затверджено 28 листопада 2016 року.
Характеристики
Стабільність ядра й ізотопи
Оганесон (118 рядок) є дещо понад островом стабільності (обмежений білим колом), а тому його ядра є дещо стабільнішими, ніж передбачалося.Докладніше: [en]
Стабільність ядер атомів різко зменшується із збільшенням протонного числа для елементів, що розміщені в періодичній системі після плутонію, найважчого примордіального елементу, тож усі ізотопи з атомним числом понад 101 є радіоактивними та мають менший за добу період напіврозпаду (за винятком дубнію-268). Жоден хімічний елемент із протонним числом понад 82 (після свинцю в періодичній системі) не має стабільних ізотопів. Тим не менш, хоч про магічні ядро відомо ще недостатньо, однак спостерігається дещо підвищена стабільність ядер у 110–114 елементів, знання про що і призвело до утворення в ядерній фізиці терміну острів стабільності. Цей запропонований професором Каліфорнійського університетуҐленном Сіборґом концепт закладає теоретичні підвалини для розуміння причин триваліших за обчислені часів життя[en] елементів. Оганесон є радіоактивним елементом із періодом напіврозпаду меншим за мілісекунду, що є, однак, більшим за деякі передбачення значення, надаючи підтвердження концепції острова стабільності.
Обчислення, що ґрунтуються на моделі квантового тунелювання, припускають можливість існування декількох нейтронно-надлишкових ізотопів оганесону із періодом альфа-напіврозпаду, близьким до 1 мс.
Обчислення щодо можливих шляхів синтезу та періодів напіврозпаду інших ізотопів показали, що деякі з них можуть бути дещо стабільнішими за синтезований ізотоп 294Og, серед них зокрема постають 293Og, 295Og, 296Og, 297Og, 298Og, 300Og та 302Og. Найімовірніше, серед цих ізотопів матиме довший період напіврозпаду нуклід 297Og, а тому має всі шанси стати ціллю майбутніх досліджень цього елемента. Окрім цього, деякі ізотопи з надвеликими кількостями нейтронів, як-от 313Og, теж можуть мати дещо стабільніші ядра.
Теоретичні атомарні та фізичні властивості
Оганесон є елементом 18-ї групи, групи елементів із нульовою валентністю. Елементи цієї групи є інертними стосовно найбільш типових хімічних реакцій (наприклад, горіння), позаяк їх валентні оболонки є заповнені вісьма електронами. Завдяки цьому і утворюється стабільна найменш енергетична конфігурація, за якої електрони валентної оболонки тісно взаємодіють. Вважається, що оганесон теж має заповнену зовнішню оболонку, на якій валентні електрони перебувають у конфігурації 7s27p6.
Частина науковців вважає, що оганесон матиме схожі фізико-хімічні властивості з іншими елементами 18-ї групи, а зокрема з найближчим за періодичною системою благородним газом — радоном. Однак теоретичні підрахунки показують, що елемент може бути досить реактивним, тож, мабуть, не може називатись благородним газом. Окрім того, що оганесон є реактивнішим за радон, елемент теоретично може не поступатись реактивністю і таким елементам, як флеровій і коперницій. Причиною значнішої хімічної активності оганесону відносно радону є розширення 7p-орбіталі в радіальному напрямку в поєднанні з енергетичною дестабілізацією елемента. Також це явище ще пояснюють значними спін-орбітальними взаємодіями між електронами орбіталі 7p й інертними електронами з орбіталі 7s2, що призводить до стабілізації другої валентної оболонки в флеровію і значної дестабілізації в оганесону. Підраховано, що оганесон, на відміну від благородних газів, здатен зв'язувати електрон із вивільненням енергії, тобто проявляти позитивну спорідненість до електрона, що зумовлено релятивістично стабілізованим восьмим енергетичним рівнем.
Очікується, що оганесон буде найбільш поляризованим елементом із усіх донині відомих, будучи майже двічі полярнішим за радон. Беручи до уваги властивості інших благородних газів, очікується, що температура кипіння оганесону становитиме 47–107 °C, що дуже відрізняється від раніше обчислених -26 та -10 °C. Навіть з такою великою похибкою надзвичайно малоймовірно, що оганесон буде газоподібним за нормальних умов. А позаяк діапазон рідкого стану в інертних газів є дуже вузьким — від 2 до 9 градусів — оганесон повинен би бути твердим за нормальних умов (навіть будучи одноатомним, як і решта благородних газів).
Передбачається, що через свою величезну поляризованість, оганесон матиме аномально низьку енергію іонізації (таку ж, як і в міді, що є набагато меншою від флеровію та всього 70 % від радону) та належатиме до конденсованої фази у звичайному стані.
Можливі сполуки
XeF4 має площинну конфігурацію.
Хоча досі не синтезовано сполук оганесону, однак підрахунки щодо теоретичних сполук виконувались ще з 1964 року. Очікується, що якщо енергія іонізації елемента буде занадто високою, то оганесон буде погано піддаватись окисненню, а тому найтиповішим ступенем окиснення буде 0, що є спільним із іншими благородними газами. Проте це передбачення може і не справдитись.
Обчислення стосовно двоатомної молекули Og2 показали, що зв'язок між атомами є досить схожий на такий у Hg2, а енергія розриву зв'язку становить 6 кДж/моль, приблизно в 4 рази більша, ніж у Rn2. Найнеймовірнішим є той факт, що довжина зв'язку є на 0.16 Å коротшою, ніж у Rn2, що є ознакою значної взаємодії в межах зв'язку. На противагу цьому, сполука OgH+ виявлятиме енергію розриву зв'язку, або ж протонну спорідненість, меншу, ніж сполука RnH+.
Зв'язок між оганесоном і воднем у молекулі OgH, як передбачається, має бути дуже слабким, що може розцінюватись як виразний прояв Ван дер Ваальсової взаємодії, аніж справжнього хімічного зв'язку. Однак скидається на те, що з більш електронегативними елементами оганесон має створювати набагато стабільніші сполуки, як-от із коперницієм і флеровієм. Передбачається, що можливими є будуть ступені окиснення +2 та +4 у фторидах OgF2 та OgF4 відповідно. Ступінь окиснення +6 буде менш стабільним завдяки сильним зв'язкам на 7p1/2 орбіталі. Це є наслідком спін-орбітальних взаємодій, що і роблять оганесон незвичайно реактивним. Наприклад, доведено, що реакція оганесону із F2 з утворенням OgF2 відбудеться із вивільненням 106 ккал/моль енергії, з яких близько 46 ккал/мол вивільняться саме завдяки цим взаємодіям. Для порівняння, спін-орбітальна взаємодія для схожої молекули RnF2 відповідає близько 10 ккал/моль із загальних 48 ккал/моль утвореної енергії. Ці ж взаємодії стабілізують [en] молекули OgF4 на відміну від [en] XeF4 та, імовірно, такої ж конфігурації RnF4. Імовірніше, що зв'язок Og—F буде іонним, аніж ковалентним, що означає, що сполуки OgFn мають бути леткими. Молекула OgF2 мала б мати слабко-іонний зв'язок через високу електронегативність оганесону. На відміну від інших благородних газів (окрім ксенону), оганесон мав би бути достатньо електропозитивним для утворення зв'язку Og—Cl при реакції з Cl2.
Дослівно цитата звучить так: «Причиною збільшення хімічної активності 118-го елемента відносно радону є енергетична дестабілізація та радіальне розширення його заповненої 7p3/2спінорної оболонки»
Тим не менш, корекції з погляду квантової електродинаміки спричинились до зменшення цієї спорідненості шляхом зниження зв'язку в аніоні на 9%, доводячи важливість цих корекцій для надважких елементів . Див. Pyykkö.
Якщо оганесон виявиться не летким за нормальних умов, з'явиться потреба в дискусії щодо потреби в зміні назви групи «благородні гази»
Примітки
Nash, Clinton S. (2005). Atomic and Molecular Properties of Elements 112, 114, and 118. Journal of Physical Chemistry A. 109 (15): 3493—3500. doi:10.1021/jp050736o. PMID 16833687.
Hoffman, Darleane C.; Lee, Diana M.; Pershina, Valeria (2006). Transactinides and the future elements. У Morss; Edelstein, Norman M.; Fuger, Jean (ред.). The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements (вид. 3rd). Dordrecht, The Netherlands: . ISBN .
Bonchev, Danail; Kamenska, Verginia (1981). Predicting the Properties of the 113–120 Transactinide Elements. Journal of Physical Chemistry. American Chemical Society. 85 (9): 1177—1186. doi:10.1021/j150609a021.
. — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 4.
ВУЕ
Який насправді найважчий хімічний елемент у Всесвіті: все не так просто. 23.05.2023, 23:45
Література
Scerri, Eric (2007). The Periodic Table, Its Story and Its Significance. New York: Oxford University Press. (англ.)
Посилання
(англ.)
Він елементарний: Оганесон(англ.)
Оганесон на The Periodic Table of Videos(англ.)
Про звіти щодо відкриття елементів 110, 111, 112, 114, 116 та 118(англ.)
«118 елемент — найважчий, прожив тисячну частку секунди» на NYTimes.com(англ.)
Oganeson abo Oganeson Og en himichnij element Upershe sintezovanij 2002 roku komandoyu amerikanskih i rosijskih naukovciv v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen U periodichnij sistemi element maye poryadkovij nomer 118 i ye takozh vidomim yak en U grudni 2015 element viznala en mizhnarodnih naukovih organizacij IUPAC ta en Oficijno nazvu element oderzhav 28 listopada 2016 roku Vona sliduye tradiciyi najmenuvannya elementiv na chest naukovciv beruchi pochatok vid prizvisha fizika yadernika Yuriya Oganesyana kotrij vidigrav providnu rol u vidkritti najvazhchih elementiv periodichnoyi sistemi Oganeson razom iz siborgiyem ye yedinimi himichnimi elementami nazvanimi na chest zhivih na chas najmenuvannya osib Oganeson Og Atomnij nomer118Zovnishnij viglyad prostoyi rechovinitverde tilo za rozrahunkami Vlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 294 a o m g mol Radius atomapmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 839 4 abo 1563 1 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Rn 5f14 6d10 7s2 7p6Himichni vlastivostiKovalentnij radius157 pmRadius ionapmStupeni okisnennya 1 0 1 2 4 6 za rozrahunkami Termodinamichni vlastivostiGustina4 9 5 1 g sm3 g sm Molyarna teployemnistDzh K mol TeploprovidnistVt m K Temperatura plavlennyaKTeplota plavlennya23 5 kDzh mol kDzh molTemperatura kipinnya350 30 K 80 30 C 170 50 F KTeplota viparovuvannya19 4 kDzh mol kDzh molMolyarnij ob yemsm molKristalichna gratkaPeriod gratkiATemperatura DebayaKH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Oganeson u Vikishovishi Oganeson ye najvazhchim vidomim himichnim elementom u periodichnij sistemi yakij buv stvorenij v laboratornih umovah Radioaktivnij atom oganesonu duzhe nestabilnij tomu z 2005 roku viyavili lishe chotiri atomi izotopu 294Og Hoch i ne vdalos dokladno eksperimentalno dosliditi vlastivosti elementa ta jogo mozhlivi spoluki teoretichni obrahunki oznamenuvalis bagatma peredbachennyami zokrema j dekilkoma nespodivanimi Napriklad hoch oganeson i ye elementom visimnadcyatoyi grupi isnuyut istotni shansi sho vin ne ye inertnim gazom na vidminu vid reshti elementiv ciyeyi grupi Ranishe vvazhalos sho oganeson maye gazopodibnij stan za normalnih umov ale narazi vvazhayetsya sho vin tverdij vidpovidno do relyativistskih efektiv U periodichnij sistemi oganeson rozmishuyetsya u p bloci i ye ostannim elementom 7 go periodu IstoriyaDiv takozh Hronologiya vidkrittya himichnih elementiv Pershi peredbachennya Danskij fizik Nils Bor pershim serjozno rozvazhiv shodo mozhlivosti oderzhannya elementa z atomnim chislom 118 zaznachayuchi 1922 roku sho takij element posiv bi misce pid radonom u periodichnij sistemi elementiv i buv bi najvazhchim iz blagorodnih gaziv Vidtak 1965 roku de u svoyij statti opisav mozhlivi harakteristiki 118 go elementa Ci peredbachennya buli navdivovizhu rannimi pozayak 1922 roku lyudi she ne vmili shtuchno stvoryuvati himichni elementi a 1965 roku she ne bulo stvoreno potuzhnogo naukovogo pidgruntya dlya ostrovu stabilnosti Z chasu Borovogo peredbachennya minulo visimdesyat rokiv do dnya uspishnogo sintezu oganesonu odnak dosi ne doslidzheni himichni vlastivosti elementa ne dayut zrobiti visnovok chi povodit vin sebe yak vazhchij rodich radonu Nevdali sprobi sintezu Naprikinci 1998 roku polskij fizik en opublikuvav svoyi rozrahunki shodo zlittya atomnih yader pri sintezi en zokrema oganesonu Jogo rozrahunki pripuskali mozhlivist sintezu oganesonu unaslidok reakciyi svincyu ta kriptonu za retelno kerovanih umov 1999 roku doslidniki z Nacionalnoyi laboratoriyi im Lourensa vikoristali ci rozrahunki ta ogolosili pro vidkrittya 116 go j 118 go elementiv v statti opublikovanij u zhurnali Physical Review Letters a nevdovzi rezultati buli opublikovani i v zhurnali Science Doslidniki povidomili sho zdijsnili taku reakciyu 36 86 K r 82 208 P b 118 293 O g 0 1 n displaystyle 36 86 mathrm Kr 82 208 mathrm Pb to 118 293 mathrm Og 0 1 mathrm n Nastupnogo roku voni vidmovilis vid svoyih sliv pislya togo yak doslidniki z yihnoyi j inshih laboratorij ne zmogli pidtverditi rezultati U chervni 2002 roku kerivnik laboratoriyi povidomiv sho ogoloshennya pro vidkrittya novih elementiv gruntuvalis na danih sfabrikovanih osnovnim avtorom statti en Zviti pro vidkrittya Pershij rozpad atomiv oganesonu sposterigali 2002 roku v Ob yednanomu instituti yadernih doslidzhen u rosijskij Dubni U skladi komandi doslidnikiv ocholyuvanoyi Yuriyem Oganesyanom buli j amerikanski naukovci iz Livermorskoyi nacionalnoyi laboratoriyi 9 zhovtnya 2006 roku doslidniki ogolosili sho voni nepryamim sposobom viyavili tri abo chotiri yadra oganesonu 294 odin abo dva 2002 roku ta she dva 2005 sho utvorilis unaslidok yadernoyi reakciyi joniv kaliforniyu 249 i en 98 249 C f 20 48 C a 118 294 O g 3 0 1 n displaystyle 98 249 mathrm Cf 20 48 mathrm Ca to 118 294 mathrm Og 3 0 1 mathrm n Shlyah radioaktivnogo rozpadu izotopu oganesonu 294 Pokazano en ta period napivrozpadu dlya materinskogo ta kozhnogo en Frakciya atomiv sho pidlyagayut spontannomu podilu SF podana zelenim 2011 roku IUPAC ocinila oficijni rezultati spivpraci doslidnikiv iz Dubni ta Livermora sho buli ogolosheni 17 zhovtnya 2006 roku zaznachivshi sho voni ne vidpovidayut kriteriyam dlya viznannya vidkrittya Cherez nadzvichajno nizku jmovirnist uspihu reakciyi yadernogo sintezu poperechnij pereriz yadernoyi reakciyi stanovit vid 0 3 do 0 6 barniv abo zh 3 6 10 41 m2 eksperiment trivav chotiri misyaci i zatrebuvav puchka z 4 1019 ioniv kalciyu dlya reakciyi z kaliforniyevoyu mishennyu sho i prizvelo do pershogo zareyestrovanogo sintezu oganesonu Doslidniki buli vpevnenimi sho ci rezultati ne buli hibno pozitivnimi oskilki shans na ce yak voni ocinyuvali buv menshim nizh 1 do 100 000 Pid chas eksperimentiv doslidniki sposterigali alfa rozpad troh atomiv oganesonu ta yak pripuskayetsya spontannij podil chetvertogo atoma Vidpovidno do obchislen period napivrozpadu oganesonu stanovit 0 89 ms 294Og rozpadayetsya do 290Lv shlyahom alfa rozpadu Pozayak do obrahunku bralis lishe dani z rozpadiv troh atomiv obchislena velichina periodu napivrozpadu maye shiroki mezhi neviznachenosti 0 89 1 07 0 31 ms 118 294 O g 116 290 L v 2 4 H e displaystyle 118 294 mathrm Og to 116 290 mathrm Lv 2 4 mathrm He Identifikaciya yader 294Og vikonuvalas shlyahom stvorennya en 290Lv shlyahom bombarduvannya 290Cm jonami 290Ca 96 245 C m 20 48 C a 116 290 L v 3 0 1 n displaystyle 96 245 mathrm Cm 20 48 mathrm Ca to 116 290 mathrm Lv 3 0 1 mathrm n ta chi zbigayetsya radioaktivnij rozpad 290Lv iz radioaktivnim ryadom yader 294Og Dochirnye yadro 290Lv ye nadzvichajno nestabilnim iz chasom zhittya 14 ms rozpadayuchis do 286Fl sho vidtak mozhe spontanno podilitis abo zh rozpastis alfa shlyahom do 282Cn sho potomu spontanno podilitsya Pidtverdzhennya U grudni 2015 roku en Mizhnarodnogo soyuzu eksperimentalnoyi ta prikladnoyi himiyi IUPAC ta en IUPAP viznali vidkrittya himichnogo elementa ta vstanovili prioritet cogo vidkrittya za komandoyu doslidnikiv iz Dubni ta Livermora Najmenuvannya Fasad Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen u Dubni de i bulo zdijsneno sintez Oganesonu Vidpovidno do en oganeson takozh nazivayut eka radonom do 1960 eka emanaciya emanaciya ye staroyu nazvoyu radonu 1979 roku IUPAC nadala she ne vidkritomu elementovi en timchasovu nazvu ununoktij i simvol Uuo rekomenduyuchi vzhivati same yih dopoki element oficijno ne vidkriyut Hocha nazva zdobula chi ne absolyutnogo vzhitku u himichnij spilnoti na vsih rivnyah vid shkilnih himichnih laboratorij do profesijnih posibnikiv sered naukovciv zdebilshogo vzhivavsya termin sto visimnadcyatij element iz simvolom 118 abo zh navit prosto sto visimnadcyatij Do ogoloshennya pro falsifikaciyu rezultativ doslidzhen doslidniki z Berkli napolyagali na nazvi giorsij Gh na chest Alberta Giorso ochilnika komandi doslidnikiv Rosijski doslidniki povidomili pro uspishnij sintez 2006 roku Vidpovidno do rekomendacij IUPAC pershovidkrivachi mayut pravo na najmenuvannya novogo elementa 2007 roku direktor Ob yednanogo institutu yadernih doslidzhen zayaviv sho ye dvi nazvi spomizh yakih obiraye komanda doslidnikiv florij na chest Georgiya Florova zasnovnika doslidnickoyi laboratoriyi v Dubni ta moskovij na chest Moskovskoyi oblasti de i roztashovana Dubna Direktor takozh stverdzhuvav sho hoch element i buv vidkritij u spivpraci z amerikanskimi doslidnikami yaki nadali kaliforniyevu mishen element maye buti nazvanij same na chest Rosiyi oskilki Laboratoriya yadernih reakciya im G M Florova v OIYaD ye yedinim miscem u sviti de mozhna bulo uspishno provesti cyu reakciyu Zgodom ci nazvi zaproponuvali dlya 114 go flerovij ta 116 go moskovij elementiv Odnak zreshtoyu moskoviyem najmenuvali 115 j element a 116 j nazvali livermoriyem Isnuye tradiciya za yakoyi nazvi vsih za vinyatkom geliyu blagorodnih gaziv mayut zakinchennya on Pravila najmenuvannya elementiv na chas pidtverdzhennya vidkrittya vkazuvali sho usi novi himichni elementi mayut mati zakinchennya ij ium latinoyu Hoch timchasova nazva ununoktij i vidpovidala comu pravilu v redakciyi rekomendacij IUPAC vid 2016 roku vzhe vkazuyetsya sho nazvi novih elementiv 18 yi grupi nezalezhno vid yih nalezhnosti chi nenalezhnosti do blagorodnih gaziv povinni mati zakinchennya on U chervni 2016 roku IUPAC povidomila sho planuye nadati elementu nazvu oganeson ta simvol Og na chest rosijskogo fizika yadernika Yuriya Oganesyana a oficijno cyu nazvu bulo zatverdzheno 28 listopada 2016 roku HarakteristikiStabilnist yadra j izotopi Oganeson 118 ryadok ye desho ponad ostrovom stabilnosti obmezhenij bilim kolom a tomu jogo yadra ye desho stabilnishimi nizh peredbachalosya Dokladnishe en Div takozh Ostriv stabilnosti Ostriv stabilnosti na karti izotopiv Stabilnist yader atomiv rizko zmenshuyetsya iz zbilshennyam protonnogo chisla dlya elementiv sho rozmisheni v periodichnij sistemi pislya plutoniyu najvazhchogo primordialnogo elementu tozh usi izotopi z atomnim chislom ponad 101 ye radioaktivnimi ta mayut menshij za dobu period napivrozpadu za vinyatkom dubniyu 268 Zhoden himichnij element iz protonnim chislom ponad 82 pislya svincyu v periodichnij sistemi ne maye stabilnih izotopiv Tim ne mensh hoch pro magichni yadro vidomo she nedostatno odnak sposterigayetsya desho pidvishena stabilnist yader u 110 114 elementiv znannya pro sho i prizvelo do utvorennya v yadernij fizici terminu ostriv stabilnosti Cej zaproponovanij profesorom Kalifornijskogo universitetu Glennom Siborgom koncept zakladaye teoretichni pidvalini dlya rozuminnya prichin trivalishih za obchisleni chasiv zhittya en elementiv Oganeson ye radioaktivnim elementom iz periodom napivrozpadu menshim za milisekundu sho ye odnak bilshim za deyaki peredbachennya znachennya nadayuchi pidtverdzhennya koncepciyi ostrova stabilnosti Obchislennya sho gruntuyutsya na modeli kvantovogo tunelyuvannya pripuskayut mozhlivist isnuvannya dekilkoh nejtronno nadlishkovih izotopiv oganesonu iz periodom alfa napivrozpadu blizkim do 1 ms Obchislennya shodo mozhlivih shlyahiv sintezu ta periodiv napivrozpadu inshih izotopiv pokazali sho deyaki z nih mozhut buti desho stabilnishimi za sintezovanij izotop 294Og sered nih zokrema postayut 293Og 295Og 296Og 297Og 298Og 300Og ta 302Og Najimovirnishe sered cih izotopiv matime dovshij period napivrozpadu nuklid 297Og a tomu maye vsi shansi stati cillyu majbutnih doslidzhen cogo elementa Okrim cogo deyaki izotopi z nadvelikimi kilkostyami nejtroniv yak ot 313Og tezh mozhut mati desho stabilnishi yadra Teoretichni atomarni ta fizichni vlastivosti Oganeson ye elementom 18 yi grupi grupi elementiv iz nulovoyu valentnistyu Elementi ciyeyi grupi ye inertnimi stosovno najbilsh tipovih himichnih reakcij napriklad gorinnya pozayak yih valentni obolonki ye zapovneni visma elektronami Zavdyaki comu i utvoryuyetsya stabilna najmensh energetichna konfiguraciya za yakoyi elektroni valentnoyi obolonki tisno vzayemodiyut Vvazhayetsya sho oganeson tezh maye zapovnenu zovnishnyu obolonku na yakij valentni elektroni perebuvayut u konfiguraciyi 7s27p6 Chastina naukovciv vvazhaye sho oganeson matime shozhi fiziko himichni vlastivosti z inshimi elementami 18 yi grupi a zokrema z najblizhchim za periodichnoyu sistemoyu blagorodnim gazom radonom Odnak teoretichni pidrahunki pokazuyut sho element mozhe buti dosit reaktivnim tozh mabut ne mozhe nazivatis blagorodnim gazom Okrim togo sho oganeson ye reaktivnishim za radon element teoretichno mozhe ne postupatis reaktivnistyu i takim elementam yak flerovij i kopernicij Prichinoyu znachnishoyi himichnoyi aktivnosti oganesonu vidnosno radonu ye rozshirennya 7p orbitali v radialnomu napryamku v poyednanni z energetichnoyu destabilizaciyeyu elementa Takozh ce yavishe she poyasnyuyut znachnimi spin orbitalnimi vzayemodiyami mizh elektronami orbitali 7p j inertnimi elektronami z orbitali 7s2 sho prizvodit do stabilizaciyi drugoyi valentnoyi obolonki v fleroviyu i znachnoyi destabilizaciyi v oganesonu Pidrahovano sho oganeson na vidminu vid blagorodnih gaziv zdaten zv yazuvati elektron iz vivilnennyam energiyi tobto proyavlyati pozitivnu sporidnenist do elektrona sho zumovleno relyativistichno stabilizovanim vosmim energetichnim rivnem Ochikuyetsya sho oganeson bude najbilsh polyarizovanim elementom iz usih donini vidomih buduchi majzhe dvichi polyarnishim za radon Beruchi do uvagi vlastivosti inshih blagorodnih gaziv ochikuyetsya sho temperatura kipinnya oganesonu stanovitime 47 107 C sho duzhe vidriznyayetsya vid ranishe obchislenih 26 ta 10 C Navit z takoyu velikoyu pohibkoyu nadzvichajno malojmovirno sho oganeson bude gazopodibnim za normalnih umov A pozayak diapazon ridkogo stanu v inertnih gaziv ye duzhe vuzkim vid 2 do 9 gradusiv oganeson povinen bi buti tverdim za normalnih umov navit buduchi odnoatomnim yak i reshta blagorodnih gaziv Peredbachayetsya sho cherez svoyu velicheznu polyarizovanist oganeson matime anomalno nizku energiyu ionizaciyi taku zh yak i v midi sho ye nabagato menshoyu vid fleroviyu ta vsogo 70 vid radonu ta nalezhatime do kondensovanoyi fazi u zvichajnomu stani Mozhlivi spoluki XeF4 maye ploshinnu konfiguraciyu Hocha dosi ne sintezovano spoluk oganesonu odnak pidrahunki shodo teoretichnih spoluk vikonuvalis she z 1964 roku Ochikuyetsya sho yaksho energiya ionizaciyi elementa bude zanadto visokoyu to oganeson bude pogano piddavatis okisnennyu a tomu najtipovishim stupenem okisnennya bude 0 sho ye spilnim iz inshimi blagorodnimi gazami Prote ce peredbachennya mozhe i ne spravditis OgF4 mav bi mati chotirigrannu konfiguraciyu Obchislennya stosovno dvoatomnoyi molekuli Og2 pokazali sho zv yazok mizh atomami ye dosit shozhij na takij u Hg2 a energiya rozrivu zv yazku stanovit 6 kDzh mol priblizno v 4 razi bilsha nizh u Rn2 Najnejmovirnishim ye toj fakt sho dovzhina zv yazku ye na 0 16 A korotshoyu nizh u Rn2 sho ye oznakoyu znachnoyi vzayemodiyi v mezhah zv yazku Na protivagu comu spoluka OgH viyavlyatime energiyu rozrivu zv yazku abo zh protonnu sporidnenist menshu nizh spoluka RnH Zv yazok mizh oganesonom i vodnem u molekuli OgH yak peredbachayetsya maye buti duzhe slabkim sho mozhe rozcinyuvatis yak viraznij proyav Van der Vaalsovoyi vzayemodiyi anizh spravzhnogo himichnogo zv yazku Odnak skidayetsya na te sho z bilsh elektronegativnimi elementami oganeson maye stvoryuvati nabagato stabilnishi spoluki yak ot iz koperniciyem i fleroviyem Peredbachayetsya sho mozhlivimi ye budut stupeni okisnennya 2 ta 4 u ftoridah OgF2 ta OgF4 vidpovidno Stupin okisnennya 6 bude mensh stabilnim zavdyaki silnim zv yazkam na 7p1 2 orbitali Ce ye naslidkom spin orbitalnih vzayemodij sho i roblyat oganeson nezvichajno reaktivnim Napriklad dovedeno sho reakciya oganesonu iz F2 z utvorennyam OgF2 vidbudetsya iz vivilnennyam 106 kkal mol energiyi z yakih blizko 46 kkal mol vivilnyatsya same zavdyaki cim vzayemodiyam Dlya porivnyannya spin orbitalna vzayemodiya dlya shozhoyi molekuli RnF2 vidpovidaye blizko 10 kkal mol iz zagalnih 48 kkal mol utvorenoyi energiyi Ci zh vzayemodiyi stabilizuyut en molekuli OgF4 na vidminu vid en XeF4 ta imovirno takoyi zh konfiguraciyi RnF4 Imovirnishe sho zv yazok Og F bude ionnim anizh kovalentnim sho oznachaye sho spoluki OgFn mayut buti letkimi Molekula OgF2 mala b mati slabko ionnij zv yazok cherez visoku elektronegativnist oganesonu Na vidminu vid inshih blagorodnih gaziv okrim ksenonu oganeson mav bi buti dostatno elektropozitivnim dlya utvorennya zv yazku Og Cl pri reakciyi z Cl2 Div takozh en Transuranovi elementiKomentariDoslivno citata zvuchit tak Prichinoyu zbilshennya himichnoyi aktivnosti 118 go elementa vidnosno radonu ye energetichna destabilizaciya ta radialne rozshirennya jogo zapovnenoyi 7p3 2 spinornoyi obolonki Tim ne mensh korekciyi z poglyadu kvantovoyi elektrodinamiki sprichinilis do zmenshennya ciyeyi sporidnenosti shlyahom znizhennya zv yazku v anioni na 9 dovodyachi vazhlivist cih korekcij dlya nadvazhkih elementiv Div Pyykko Yaksho oganeson viyavitsya ne letkim za normalnih umov z yavitsya potreba v diskusiyi shodo potrebi v zmini nazvi grupi blagorodni gazi PrimitkiNash Clinton S 2005 Atomic and Molecular Properties of Elements 112 114 and 118 Journal of Physical Chemistry A 109 15 3493 3500 doi 10 1021 jp050736o PMID 16833687 Hoffman Darleane C Lee Diana M Pershina Valeria 2006 Transactinides and the future elements U Morss Edelstein Norman M Fuger Jean red The Chemistry of the Actinide and Transactinide Elements vid 3rd Dordrecht The Netherlands Springer Science Business Media ISBN 1 4020 3555 1 Bonchev Danail Kamenska Verginia 1981 Predicting the Properties of the 113 120 Transactinide Elements Journal of Physical Chemistry American Chemical Society 85 9 1177 1186 doi 10 1021 j150609a021 Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 4 VUE Yakij naspravdi najvazhchij himichnij element u Vsesviti vse ne tak prosto 23 05 2023 23 45LiteraturaScerri Eric 2007 The Periodic Table Its Story and Its Significance New York Oxford University Press angl Posilannya angl Vin elementarnij Oganeson angl Oganeson na The Periodic Table of Videos angl Pro zviti shodo vidkrittya elementiv 110 111 112 114 116 ta 118 angl 118 element najvazhchij prozhiv tisyachnu chastku sekundi na NYTimes com angl Oganeson na WebElements com angl
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
