Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сти́бій (Sb), інші назви антимон, сурма́ — хімічний елемент із атомним номером 51, сріблясто-білий крихкий напівметал, який застосовують у металургійній, гумовій, фармацевтичній промисловості, піротехніці тощо.
Символ Sb, ат. н. 51; ат. м. 121,75. У природі представлений двома стабільними ізотопами 121Sb (57,25 %) та 123Sb (42,75 %).
Властивості
Фізичні властивості
Проста речовина — стибій — сріблясто-білий блискучий метал, дуже крихкий. Густина 6618 кг/м³, tплав 630,5 °C; tкип 1634 °C.
Твердість за Брінеллем — від 320 до 580 МПа у технічного стибію, в залежності від чистоти (у чистого стибію 260 МПа). Модуль зсуву — 20 ГПа, модуль Юнга — 56 ГПа.
Енергія іонізації (еВ):
| Перший електрон | Другий | Третій | Четвертий | П'ятий |
|---|---|---|---|---|
| 8,64 | 16,5 | 25,3 | 44,0 | 55,4 |
Питомий опір — 39×10−8 Ом·м (в 25 разів більший, ніж у срібла), температурний коефіцієнт опору — 5,1×10−3 К−1. Діамагнетик.
Алотропні форми
За нормальних умов має ромбоедричну кристалічну ґратку з періодом 450,64 пм і кутом 57,1°. Цю форму називають сірим стибієм. Стибій не переходить в інші алотропічні форми при збільшенні температури, проте при збільшенні тиску вище 5 ГПа переходить в стан з кубічною ґраткою з періодом a=299,22 пм, вище 7,5 ГПа — утворює гексагональну ґратку з параметрами а=337,6 пм і с=534,1 пм, вище 14 ГПа — моноклінну з параметрами а=556 пм, b=404 пм, с=422 пм, β=86°.
Крім цього, відомі три аморфні форми: жовта, чорна і вибухова.
Жовтий стибій отримують реакцією чистого або озонованого кисню на рідкий гідрид стибію SH3. Ця модифікація є стабільною лише за низьких температур, а при -90 °C або під дією сонячного світла переходить в чорну.
Вибуховий стибій отримують електролізом. Він має чорний колір, і вкрай нестабільний — детонує від удару, нагрівання до 125 °C, електричної іскри. В присутності хлору, парів брому або йоду вибухає за кімнатної температури. З часом перетворюється на сіру металічну форму. Має густину 5,64—5,97 г/см³.
Чорний стибій отримують конденсацією парів стибію у вакуумі, окисненням гідриду стибію при температурі вище -90 °C або нагріванням жовтого стибію. Густина 5,3 г/см³. Має напівпровідникові властивості.
Хімічні властивості
Стибій має 5 валентних електронів — 3 неспарених p-електрони, і 2 спарених s-електрони. Завдяки цьому, його характерна валентність 3, рідше 5.
Хімічно подібний до арсену і вісмуту. За звичайних умов стибій на повітрі не змінюється. На світлі або у вологому повітрі втрачає блиск, стає матовим. З киснем взаємодіє лише в розплавленому стані, утворюючи Sb2O3; з воднем і азотом при нормальних умовах не реагує. Активно взаємодіє з галогенами (за винятком F2).
Утворює оксиди Sb2О3, Sb2О4, Sb2О5, сполуки з металами — антимоніди, сульфіди Sb2S3 та ін.
Сполуки оксидів стибію і води є дуже слабкими кислотами. Виділяють стибієву кислоту (HSbO3), метастибієву кислоту (HSbO2), піростибієву кислоту (H4Sb2O7) та інші.
Металічний стибій не розчиняється в хлоридній кислоті (як розбавленій так і концентрованій), проте розчиняється у азотній і концентрованій сульфатній кислотах.
При 360—400 °C реагує з сірководнем, а при 830—1100 °C з двоокисом вуглецю.
Металічний стибій не є отруйним для людини, проте багато його сполук, особливо з тривалентним стибієм, токсичні. Гранично допустима концентрація — 0,5 мг/м³.
Ізотопи
Природний стибій є сумішшю двох ізотопів з масовими числами 121 (57.21 %) і 123 (42.79 %). Крім них, були штучно отримані 50 ізотопів стибію з масовими числами від 103 до 140, 14 з яких — метастабільні. Найбільш довгоживучим є ізотоп Sb125, період напіврозпаду якого — 2,75 року.
Історія
Стибій відомий з глибокої давнини. У країнах Сходу він вживався приблизно за 3000 років до н. е. для виготовлення посуду. У Стародавньому Єгипті вже в 19 ст. до н. е. порошок сурм'яного блиску (природний Sb2S3) під назвою mesten або stem застосовувався для чорніння брів.
У Стародавній Греції він був відомий як στίμμι, στἰβι (сходить до єгипетського джерела), звідси латинська назва stibium. Близько 12-14 ст. н. е. з'явилася назва antimonium (від грец. ανθήμόνιον — «квітка», з огляду на форму самородних кристалів).
Алхіміки не включали стибій до металів, проте використовували його у своїй роботі. Наприклад, він згадується у роботах [en]. Проте, сучасні дослідники вважають, що алхіміки називали антимонієм не чистий стибій, а його мінерали, в першу чергу, антимоніт. Метал, що виплавлявся з антимоніту зазвичай вважали забрудненим свинцем. Перша достовірна згадка про стибій як окремий метал відноситься до 16 століття — італійський вчений, інженер і металург Бірінгуччо Ванноччо описує спосіб його виплавки і зовнішній вигляд.
Ісаак Ньютон відкрив, що чистий металічний стибій формує на поверхні зірчастий малюнок, якщо охолоджувати його повільно, і провів багато досліджень цієї структури, яку він назвав «Star regulus».
У 1789 А. Лавуазьє включив стибій до списку хімічних елементів під назвою antimoine. Українська назва «сурма» запозичена з тюркських мов (тур. sürme, крим-тат. sürmë — так називалась чорна фарба для підмальовування брів, вусів, які в свою чергу, походили від перс. surma — «метал»).
Поширення
Середній вміст в земній корі (кларк) 5•10−5 %. Стибій концентрується в гідротермальних родовищах. Відомі власне стибієві, а також стибієво-ртутні, стибієво-свинцеві, золото-стибієві, стибієво-вольфрамові родовища. Відомо 120 мінералів, що містять стибій. Найголовнішим в первинних рудах є антимоніт Sb2S3 (71,4 %), менше значення мають: в первинних рудах лівінгстоніт HgSb4S7 (51,6 %), бертьєрит FeSb2S4 (57,0 %), FeSbS (57,8 %), тетраедрит Сu12Sb4S13 (29,2 %), джемсоніт Pb4FeSb6S14 (35,4 %), буланжерит Pb5Sb4S11 (25,7 %), надорит PbSbO2Cl (31 %); в окиснених рудах — валентиніт Sb2O3 ромб. (83,5 %), сенармонтит Sb2O3 куб. (83,5 %), сервантит Sb2O4 (79,2 %), Sb2SO (75,0 %) і стибіконіт (Са, Sb)2 Sb2O6 (О, ОН) (76,4 %). Завдяки спорідненості до сірки С. у вигляді домішок часто входить в сульфіди арсену, бісмуту, нікелю, свинцю, ртуті, срібла.
В 2010 році у світі було видобуто 167 тис. тонн стибію, 150 з яких — у Китаї. Також у трійку найбільших світових постачальників стибію входить Болівія (5 тис. тонн) і Росія (3 тис. тонн).
Отримання
Стибій отримують зі стибієвих, ртутно-стибієвих і золото-стибієвих руд, попутно з поліметалічних, олов'яних і вольфрамових руд. Якщо концентрація Sb у руді становить менше 10 %, її попередньо збагачують. Рудні концентрати далі переробляють пірометалургійними і гідрометалургійними методами. В першому випадку руду прожарюють у присутності заліза (сульфур більш охоче взаємодіє з залізом, ніж зі стибієм), а в другому — руду оброблюють розчином сульфіду натрію і гідроксиду натрію, після чого стибій, що перейшов у розчин видобувається електролізом. Гідрометалургічні методи краще підходять для руд з низькою концентрацією Sb. Вміст стибію в чорновому металі понад 90 %.
Для подальшої очистки метал піддають вогняному рафінуванню. Зливки стибію високої чистоти традиційно мають «зірчасту» поверхню. Для її отримання стибій плавлять з «зірчастим» шлаком, що складається з антимонатів натрію (nSb2O3·mNa2O).
Хімічно чистий стибій отримують у процесі зонного плавлення в інертній атмосфері.
Застосування
Найбільш широко застосовуваною сполукою стибію є триоксид стибію (Sb2O3), що використовується як антипірен — сполука, що ускладнює займання інших речовин, в першу чергу різноманітних полімерів і тканин. Близько 60% усього стибію, що видобувається в світі використовується таким чином.
Металічний стибій переважно застосовується у сплавах. У 2000 році таким чином було використано 20% стибію у світі.
Додавання стибію до свинцю робить його більш твердим. Такий свинець відомий під назвою гартблей, або твердий свинець, і використовується для виготовлення труб, оболонок кабелів, куль та дробу, тощо. Найбільш масовим застосуванням металічного стибію є його використання у сплавах зі свинцем у автомобільних акумуляторах.
Сплави стибію зі свинцем або оловом (бабіти) є антифрикційними сплавами, і використовуються для виготовлення підшипників та в інших галузях.
Сплав, що містить 82 % свинцю, 3 % олова і 15 % стибію називають типографський метал, або гарт, і використовується для виготовлення типографських літер і стереотипів завдяки своїй легкоплавкості, твердості і дуже малій усадці при твердненні.
Сплави стибію з міддю і сріблом використовуються як припій.
Надчистий стибій використовують як донорну домішку до германію для виготовлення напівпровідників.
Антимонід індію має найбільшу рухливість електронів і довжину їх вільного пробігу. Він використовується у детекторах інфрачервоного випромінювання, сенсорах Холла (компактні прилади для вимірювання напруженості магнітного поля), фотоелементах високої чутливості, швидкодіючих транзисторах.
Антимоніди галію та алюмінію використовуються для виготовлення високочастотних діодів і тріодів.
З чистого стибію виготовляють електроди, що використовуються для вимірювання pH.
Багато сполук стибію використовуються для виготовлення фарб, емалей та глазурей. Наприклад, пігмент неаполітанський жовтий є свинцевою сіллю стибієвої кислоти (Sb2O5·nPbO). Серед інших фарб стибієвої групи можна назвати стибієву кіновар (Sb2S3) і стибієві білила, а також метасурмянокислий натрій (NaSbO3), що використовується у глазурях.
Сульфід стибію міститься у суміші, що нанесена на бічну поверхню коробок сірників.
Суміш стибію і берилію використовується як джерело нейтронів дуже вузького спектру (97% з них мають енергію близько 23 кеВ). Для цього суміш опромінюють нейтронами зі стороннього джерела, що призводить до захоплення стибієм-123 нейтронів, і перетворенням на радіоактивний стибій-124 з періодом напіврозпаду 60 днів. Розпадаючись, стибій-124 випромінює фотони, які реагують з ядрами берилію, вивільняючи нейтрони. Вузькість спектру нейтронів спричинена вузькістю спектру фотонів.
Препарати, що містять стибій, застосовуються при лікуванні деяких паразитарних хвороб після вивчення протипаразитарної дії стибія німецьким науковцем Паулем Уленгутом.
Див. також
Примітки
- A Course In Thermodynamics, Volume 2(англ.)
- Poole, 2004, с. 80.
- Martienssen, Warlimont, 2006, с. 104.
- Рипан,Четяну, 1971, с. 479.
- Рипан,Четяну, 1971, с. 480.
- Isotopes of the Element Antimony(англ.)
- Harper, Douglas. «antimony». Online Etymology Dictionary.
- Haeffner, 2004, с. 46.
- Replication of Isaac Newton's Regulus of Antimony [ 2019-03-13 у Wayback Machine.](англ.)
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— ., т. 4. — C. 480.
- Словник іншомовних слів. — К.: УРЕ, 1974. — С. 645.
- U.S. Mineral Dependence—Statistical Compilation of U.S. and World Mineral Production, Consumption, and Trade, 1990–2010 (англ.).
- Петрянов-Соколов, 1983, с. 57.
- Петрянов-Соколов, 1983, с. 58.
- Немодрук, 1978, с. 10.
- Antimony Statistics and Information(англ.)
- Mineral Commodity Profiles. Antimony(англ.)
- Петрянов-Соколов, 1983, с. 59.
- ИНДИЯ АНТИМОНИД(рос.)
- Беленький,Рискин, 1960, с. 492.
- Беленький,Рискин, 1960, с. 306.
- Спички(рос.)
- Sb-Be Source — Antimony-Beryllium Source (англ.).
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. —
- Деркач Ф. А. Хімія: посібник для вступ. до вузів / Ф. А. Деркач. — Л. : Видавництво Львівського університету, 1968. — 312 с.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Encyclopedic Dictionary of Condensed Matter Physics / Charles P. Poole, Jr. — 1. — San Diego : Academic Press, 2004. — 1672 с. — .
- Werner Martienssen, Hans Warlimont. Springer Handbook of Condensed Matter and Materials Data. — 1. — Würzburg : Springer Science & Business Media, 2006. — 1121 с. — .
- Рипан Р.,Четяну И. Химия металлов // Неорганическая химия. — 1. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 556 с.
- Серебро — нильсборий // Популярная библиотека химических элементов / И.В. Петрянов-Соколов. — 3. — М. : Наука, 1983. — Т. 2. — 559 с.
- Mark Haeffner. Dictionary of Alchemy: From Maria Prophetessa to Isaac Newton. — 3. — London : Aeon Books, 2004. — 272 с. — .
- Е.Ф.Беленький, И.В.Рискин. Химия и технология пигментов. — 3. — М. : "Госхимиздат", 1960. — 756 с.
- А.А. Немодрук. Аналитическая химия сурьмы. — 1. — М. : "Наука", 1978. — 222 с.
Посилання
- СТИБІЙ // Фармацевтична енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sti bij Sb inshi nazvi antimon surma himichnij element iz atomnim nomerom 51 sriblyasto bilij krihkij napivmetal yakij zastosovuyut u metalurgijnij gumovij farmacevtichnij promislovosti pirotehnici tosho Stibij Sb Atomnij nomer51Zovnishnij viglyad prostoyi rechovinitverdij sriblyasto bilij duzhe krihkij napivmetalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 121 760 a o m g mol Radius atoma159 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 833 3 8 64 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Kr 4d10 5s2 5p3Himichni vlastivostiKovalentnij radius140 pmRadius iona 6e 62 3e 245 pmElektronegativnist za Polingom 2 05Elektrodnij potencial0Stupeni okisnennya5 3 3Termodinamichni vlastivostiGustina6 691 g sm Molyarna teployemnist0 205 Dzh K mol Teploprovidnist24 43 Vt m K Temperatura plavlennya903 9 KTeplota plavlennya20 08 kDzh molTemperatura kipinnya1908 KTeplota viparovuvannya195 2 kDzh molMolyarnij ob yem18 4 sm molKristalichna gratkaStruktura gratkitrigonalnaPeriod gratki4 510 AVidnoshennya s an aTemperatura Debaya207 KInshi vlastovostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Stibij u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Surma Simvol Sb at n 51 at m 121 75 U prirodi predstavlenij dvoma stabilnimi izotopami 121Sb 57 25 ta 123Sb 42 75 VlastivostiFizichni vlastivosti Prosta rechovina stibij sriblyasto bilij bliskuchij metal duzhe krihkij Gustina 6618 kg m tplav 630 5 C tkip 1634 C Tverdist za Brinellem vid 320 do 580 MPa u tehnichnogo stibiyu v zalezhnosti vid chistoti u chistogo stibiyu 260 MPa Modul zsuvu 20 GPa modul Yunga 56 GPa Energiya ionizaciyi eV Pershij elektron Drugij Tretij Chetvertij P yatij 8 64 16 5 25 3 44 0 55 4 Pitomij opir 39 10 8 Om m v 25 raziv bilshij nizh u sribla temperaturnij koeficiyent oporu 5 1 10 3 K 1 Diamagnetik Alotropni formi Za normalnih umov maye romboedrichnu kristalichnu gratku z periodom 450 64 pm i kutom 57 1 Cyu formu nazivayut sirim stibiyem Stibij ne perehodit v inshi alotropichni formi pri zbilshenni temperaturi prote pri zbilshenni tisku vishe 5 GPa perehodit v stan z kubichnoyu gratkoyu z periodom a 299 22 pm vishe 7 5 GPa utvoryuye geksagonalnu gratku z parametrami a 337 6 pm i s 534 1 pm vishe 14 GPa monoklinnu z parametrami a 556 pm b 404 pm s 422 pm b 86 Krim cogo vidomi tri amorfni formi zhovta chorna i vibuhova Zhovtij stibij otrimuyut reakciyeyu chistogo abo ozonovanogo kisnyu na ridkij gidrid stibiyu SH3 Cya modifikaciya ye stabilnoyu lishe za nizkih temperatur a pri 90 C abo pid diyeyu sonyachnogo svitla perehodit v chornu Vibuhovij stibij otrimuyut elektrolizom Vin maye chornij kolir i vkraj nestabilnij detonuye vid udaru nagrivannya do 125 C elektrichnoyi iskri V prisutnosti hloru pariv bromu abo jodu vibuhaye za kimnatnoyi temperaturi Z chasom peretvoryuyetsya na siru metalichnu formu Maye gustinu 5 64 5 97 g sm Chornij stibij otrimuyut kondensaciyeyu pariv stibiyu u vakuumi okisnennyam gidridu stibiyu pri temperaturi vishe 90 C abo nagrivannyam zhovtogo stibiyu Gustina 5 3 g sm Maye napivprovidnikovi vlastivosti Himichni vlastivosti Stibij maye 5 valentnih elektroniv 3 nesparenih p elektroni i 2 sparenih s elektroni Zavdyaki comu jogo harakterna valentnist 3 ridshe 5 Himichno podibnij do arsenu i vismutu Za zvichajnih umov stibij na povitri ne zminyuyetsya Na svitli abo u vologomu povitri vtrachaye blisk staye matovim Z kisnem vzayemodiye lishe v rozplavlenomu stani utvoryuyuchi Sb2O3 z vodnem i azotom pri normalnih umovah ne reaguye Aktivno vzayemodiye z galogenami za vinyatkom F2 Utvoryuye oksidi Sb2O3 Sb2O4 Sb2O5 spoluki z metalami antimonidi sulfidi Sb2S3 ta in Spoluki oksidiv stibiyu i vodi ye duzhe slabkimi kislotami Vidilyayut stibiyevu kislotu HSbO3 metastibiyevu kislotu HSbO2 pirostibiyevu kislotu H4Sb2O7 ta inshi Metalichnij stibij ne rozchinyayetsya v hloridnij kisloti yak rozbavlenij tak i koncentrovanij prote rozchinyayetsya u azotnij i koncentrovanij sulfatnij kislotah Pri 360 400 C reaguye z sirkovodnem a pri 830 1100 C z dvookisom vuglecyu Metalichnij stibij ne ye otrujnim dlya lyudini prote bagato jogo spoluk osoblivo z trivalentnim stibiyem toksichni Granichno dopustima koncentraciya 0 5 mg m Izotopi Prirodnij stibij ye sumishshyu dvoh izotopiv z masovimi chislami 121 57 21 i 123 42 79 Krim nih buli shtuchno otrimani 50 izotopiv stibiyu z masovimi chislami vid 103 do 140 14 z yakih metastabilni Najbilsh dovgozhivuchim ye izotop Sb125 period napivrozpadu yakogo 2 75 roku IstoriyaAlhimichni simvoli stibiyu Stibij vidomij z glibokoyi davnini U krayinah Shodu vin vzhivavsya priblizno za 3000 rokiv do n e dlya vigotovlennya posudu U Starodavnomu Yegipti vzhe v 19 st do n e poroshok surm yanogo blisku prirodnij Sb2S3 pid nazvoyu mesten abo stem zastosovuvavsya dlya chorninnya briv U Starodavnij Greciyi vin buv vidomij yak stimmi stἰbi shodit do yegipetskogo dzherela zvidsi latinska nazva stibium Blizko 12 14 st n e z yavilasya nazva antimonium vid grec an8hmonion kvitka z oglyadu na formu samorodnih kristaliv Alhimiki ne vklyuchali stibij do metaliv prote vikoristovuvali jogo u svoyij roboti Napriklad vin zgaduyetsya u robotah en Prote suchasni doslidniki vvazhayut sho alhimiki nazivali antimoniyem ne chistij stibij a jogo minerali v pershu chergu antimonit Metal sho viplavlyavsya z antimonitu zazvichaj vvazhali zabrudnenim svincem Persha dostovirna zgadka pro stibij yak okremij metal vidnositsya do 16 stolittya italijskij vchenij inzhener i metalurg Biringuchcho Vannochcho opisuye sposib jogo viplavki i zovnishnij viglyad Isaak Nyuton vidkriv sho chistij metalichnij stibij formuye na poverhni zirchastij malyunok yaksho oholodzhuvati jogo povilno i proviv bagato doslidzhen ciyeyi strukturi yaku vin nazvav Star regulus U 1789 A Lavuazye vklyuchiv stibij do spisku himichnih elementiv pid nazvoyu antimoine Ukrayinska nazva surma zapozichena z tyurkskih mov tur surme krim tat surme tak nazivalas chorna farba dlya pidmalovuvannya briv vusiv yaki v svoyu chergu pohodili vid pers surma metal PoshirennyaSerednij vmist v zemnij kori klark 5 10 5 Stibij koncentruyetsya v gidrotermalnih rodovishah Vidomi vlasne stibiyevi a takozh stibiyevo rtutni stibiyevo svincevi zoloto stibiyevi stibiyevo volframovi rodovisha Vidomo 120 mineraliv sho mistyat stibij Najgolovnishim v pervinnih rudah ye antimonit Sb2S3 71 4 menshe znachennya mayut v pervinnih rudah livingstonit HgSb4S7 51 6 bertyerit FeSb2S4 57 0 FeSbS 57 8 tetraedrit Su12Sb4S13 29 2 dzhemsonit Pb4FeSb6S14 35 4 bulanzherit Pb5Sb4S11 25 7 nadorit PbSbO2Cl 31 v okisnenih rudah valentinit Sb2O3 romb 83 5 senarmontit Sb2O3 kub 83 5 servantit Sb2O4 79 2 Sb2SO 75 0 i stibikonit Sa Sb 2 Sb2O6 O ON 76 4 Zavdyaki sporidnenosti do sirki S u viglyadi domishok chasto vhodit v sulfidi arsenu bismutu nikelyu svincyu rtuti sribla V 2010 roci u sviti bulo vidobuto 167 tis tonn stibiyu 150 z yakih u Kitayi Takozh u trijku najbilshih svitovih postachalnikiv stibiyu vhodit Boliviya 5 tis tonn i Rosiya 3 tis tonn OtrimannyaZirchasta poverhnya zlivka stibiyu Stibij otrimuyut zi stibiyevih rtutno stibiyevih i zoloto stibiyevih rud poputno z polimetalichnih olov yanih i volframovih rud Yaksho koncentraciya Sb u rudi stanovit menshe 10 yiyi poperedno zbagachuyut Rudni koncentrati dali pereroblyayut pirometalurgijnimi i gidrometalurgijnimi metodami V pershomu vipadku rudu prozharyuyut u prisutnosti zaliza sulfur bilsh ohoche vzayemodiye z zalizom nizh zi stibiyem a v drugomu rudu obroblyuyut rozchinom sulfidu natriyu i gidroksidu natriyu pislya chogo stibij sho perejshov u rozchin vidobuvayetsya elektrolizom Gidrometalurgichni metodi krashe pidhodyat dlya rud z nizkoyu koncentraciyeyu Sb Vmist stibiyu v chornovomu metali ponad 90 Dlya podalshoyi ochistki metal piddayut vognyanomu rafinuvannyu Zlivki stibiyu visokoyi chistoti tradicijno mayut zirchastu poverhnyu Dlya yiyi otrimannya stibij plavlyat z zirchastim shlakom sho skladayetsya z antimonativ natriyu nSb2O3 mNa2O Himichno chistij stibij otrimuyut u procesi zonnogo plavlennya v inertnij atmosferi ZastosuvannyaNajbilsh shiroko zastosovuvanoyu spolukoyu stibiyu ye trioksid stibiyu Sb2O3 sho vikoristovuyetsya yak antipiren spoluka sho uskladnyuye zajmannya inshih rechovin v pershu chergu riznomanitnih polimeriv i tkanin Blizko 60 usogo stibiyu sho vidobuvayetsya v sviti vikoristovuyetsya takim chinom Metalichnij stibij perevazhno zastosovuyetsya u splavah U 2000 roci takim chinom bulo vikoristano 20 stibiyu u sviti Dodavannya stibiyu do svincyu robit jogo bilsh tverdim Takij svinec vidomij pid nazvoyu gartblej abo tverdij svinec i vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya trub obolonok kabeliv kul ta drobu tosho Najbilsh masovim zastosuvannyam metalichnogo stibiyu ye jogo vikoristannya u splavah zi svincem u avtomobilnih akumulyatorah Splavi stibiyu zi svincem abo olovom babiti ye antifrikcijnimi splavami i vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya pidshipnikiv ta v inshih galuzyah Splav sho mistit 82 svincyu 3 olova i 15 stibiyu nazivayut tipografskij metal abo gart i vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya tipografskih liter i stereotipiv zavdyaki svoyij legkoplavkosti tverdosti i duzhe malij usadci pri tverdnenni Splavi stibiyu z middyu i sriblom vikoristovuyutsya yak pripij Nadchistij stibij vikoristovuyut yak donornu domishku do germaniyu dlya vigotovlennya napivprovidnikiv Antimonid indiyu maye najbilshu ruhlivist elektroniv i dovzhinu yih vilnogo probigu Vin vikoristovuyetsya u detektorah infrachervonogo viprominyuvannya sensorah Holla kompaktni priladi dlya vimiryuvannya napruzhenosti magnitnogo polya fotoelementah visokoyi chutlivosti shvidkodiyuchih tranzistorah Antimonidi galiyu ta alyuminiyu vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya visokochastotnih diodiv i triodiv Z chistogo stibiyu vigotovlyayut elektrodi sho vikoristovuyutsya dlya vimiryuvannya pH Bagato spoluk stibiyu vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya farb emalej ta glazurej Napriklad pigment neapolitanskij zhovtij ye svincevoyu sillyu stibiyevoyi kisloti Sb2O5 nPbO Sered inshih farb stibiyevoyi grupi mozhna nazvati stibiyevu kinovar Sb2S3 i stibiyevi bilila a takozh metasurmyanokislij natrij NaSbO3 sho vikoristovuyetsya u glazuryah Sulfid stibiyu mistitsya u sumishi sho nanesena na bichnu poverhnyu korobok sirnikiv Sumish stibiyu i beriliyu vikoristovuyetsya yak dzherelo nejtroniv duzhe vuzkogo spektru 97 z nih mayut energiyu blizko 23 keV Dlya cogo sumish oprominyuyut nejtronami zi storonnogo dzherela sho prizvodit do zahoplennya stibiyem 123 nejtroniv i peretvorennyam na radioaktivnij stibij 124 z periodom napivrozpadu 60 dniv Rozpadayuchis stibij 124 viprominyuye fotoni yaki reaguyut z yadrami beriliyu vivilnyayuchi nejtroni Vuzkist spektru nejtroniv sprichinena vuzkistyu spektru fotoniv Preparati sho mistyat stibij zastosovuyutsya pri likuvanni deyakih parazitarnih hvorob pislya vivchennya protiparazitarnoyi diyi stibiya nimeckim naukovcem Paulem Ulengutom Div takozhResursi i zapasi stibiyu Stibiyevi rudi Antimoniti Stibiyeva promislovist Stibijorganichni spoluki Stibij mineral PrimitkiA Course In Thermodynamics Volume 2 angl Poole 2004 s 80 Martienssen Warlimont 2006 s 104 Ripan Chetyanu 1971 s 479 Ripan Chetyanu 1971 s 480 Isotopes of the Element Antimony angl Harper Douglas antimony Online Etymology Dictionary Haeffner 2004 s 46 Replication of Isaac Newton s Regulus of Antimony 2019 03 13 u Wayback Machine angl Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 t 4 C 480 Slovnik inshomovnih sliv K URE 1974 S 645 U S Mineral Dependence Statistical Compilation of U S and World Mineral Production Consumption and Trade 1990 2010 angl Petryanov Sokolov 1983 s 57 Petryanov Sokolov 1983 s 58 Nemodruk 1978 s 10 Antimony Statistics and Information angl Mineral Commodity Profiles Antimony angl Petryanov Sokolov 1983 s 59 INDIYa ANTIMONID ros Belenkij Riskin 1960 s 492 Belenkij Riskin 1960 s 306 Spichki ros Sb Be Source Antimony Beryllium Source angl LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Derkach F A Himiya posibnik dlya vstup do vuziv F A Derkach L Vidavnictvo Lvivskogo universitetu 1968 312 s Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Encyclopedic Dictionary of Condensed Matter Physics Charles P Poole Jr 1 San Diego Academic Press 2004 1672 s ISBN 9780080545233 Werner Martienssen Hans Warlimont Springer Handbook of Condensed Matter and Materials Data 1 Wurzburg Springer Science amp Business Media 2006 1121 s ISBN 9783540304371 Ripan R Chetyanu I Himiya metallov Neorganicheskaya himiya 1 M Mir 1971 T 1 556 s Serebro nilsborij Populyarnaya biblioteka himicheskih elementov I V Petryanov Sokolov 3 M Nauka 1983 T 2 559 s Mark Haeffner Dictionary of Alchemy From Maria Prophetessa to Isaac Newton 3 London Aeon Books 2004 272 s ISBN 9781904658122 E F Belenkij I V Riskin Himiya i tehnologiya pigmentov 3 M Goshimizdat 1960 756 s A A Nemodruk Analiticheskaya himiya surmy 1 M Nauka 1978 222 s PosilannyaSTIBIJ Farmacevtichna enciklopediya