Па́уль Теодо́р Уленгу́т (нім. Paul Theodor Uhlenhuth; 7 січня 1870, Ганновер — 13 грудня 1957, Фрайбург) — німецький бактеріолог і гігієніст.
Пауль Теодор Уленгут | |
---|---|
нім. Paul Uhlenhuth | |
Народився | 7 січня 1870[1][2][3] Ганновер, Королівство Пруссія[1] |
Помер | 13 грудня 1957[4][3](87 років) Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН[4] |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | бактеріолог, викладач університету, лікар |
Галузь | d і бактеріологія |
Заклад | Марбурзький університет Грайфсвальдський університет |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Відомі учні | d |
Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Гайдельберзька академія наук Бельгійська королівська академія медицини d |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
Нагороди | |
Пауль Теодор Уленгут у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї Карла Крістофа Уленгута та Елізи Васмус. Вчився у середній школі в Магдебурзі та Ганновері. Здобував медичну підготовку в 1889—1894 роках в Академії кайзера Вільгельма ([de]), а в 1889 році став членом Франконського Пепіньєр-Корпусу.
У 1897 році він став помічником Роберта Коха в його Інституті інфекційних хвороб. Того ж року він став старшим лікарем у Фрідріха Леффлера, з яким він перейшов до Інституту гігієни Королівського університету Грайфсвальда. Там він був призначений спочатку ад'юнкт-професором у 1903 році, а в 1905 році став приват-доцентом кафедри гігієни того університету, пробувши там до 1911 року. У 1901 році він запропонував метод біологічної диференціації білків крові людини і тварин на підставі реакції преципітації. Метод знайшов широке застосування в санітарії, гігієні, судово-медичній практиці для визначення видової приналежності білка.
1905 року отримав академічну відзнаку Venia Legendi у гігієні та бактеріології. З 1906 по 1911 рік Уленгут був директором бактеріологічного відділу Імперського управління охорони здоров'я. Страсбурзький університет кайзера Вільгельма призначив його на кафедру гігієни та бактеріології в 1911 році.
Після поразки Німецької імперії у Першій світовій війні 1918 року, як і всіх німецьких професорів, його вислали з колишньої імперської території Ельзас-Лотарингія. Він перейшов на роботу до Марбурзького університету імені Філіппа.
З 1923 року до виходу на пенсію в 1939 році він викладав у Фрайбурзькому університеті імені Альберта Людвіга. Тоді ж призначений директором інституту гігієни цього університету. Його задум створити у Фрайбурзі інститут для досліджень епідемій та експериментальної терапії не вдалося втілити.
У перші дні перемоги націонал-соціалізму, 11 квітня 1933 року він став одним із підписантів указу, який передбачав звільнення його єврейських колег. У 1937 році він став членом НСДАП. З 1939 року у відставці. 18 серпня 1942 року став надзвичайним членом наукового сенату військово-медичної служби.
1950 року став почесним громадянином міста Фрайбург-ім-Брайсгау. 1953 року йому присуджена Національна премія Німецької Демократичної Республіки першого класу. 1955 року нагороджений Командорським федеральним хрестом за заслуги.
Здобутки
Він першим прищепив поворотний тиф пацюкам і мишам, вказав спосіб морфологічної та серологічної диференціації збудників різних видів поворотного тифу, розробив метод ідентифікації збудників дифтерії птахів і курячої віспи, виділив вірус африканської чуми свиней, розробив лікувальні сироватки проти збудників лептоспірозу і ящура (у ветеринарії). Ним запропонована селективне поживне середовище для вирощування лептоспір.
Сім'я
Одружився з Мартою фон Клюфер 8 травня 1899 року у м. Ганноверш-Мюнден. Їхня перша дочка Маргарет народилася 4 лютого 1900 року, друга дочка Ірмгард — 26 липня 1903 року, а третя дочка Клара — 1 серпня 1905 року.
Відзнаки
- Тайний радник (1906)
- Член (з 1932 року) та президент Німецької академії наук Леопольдина
- Нагороджений медаллю Котеніуса Леопольдини
Твори
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11726881X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
Джерела
- Wolfgang U. Eckart: Paul Uhlenhuth. / Wolfgang U. Eckart, Christoph Gradmann (Hrsg.): Ärztelexikon. Von der Antike bis zum 20. Jahrhundert, 1. Aufl. 1995 °C. H. Beck München, S. 358—359, Ärztelexikon. Von der Antike bis zur Gegenwart, 2. Aufl. 2001, S. 313, 3. Aufl. 2006 Springer Verlag, Heidelberg, Berlin, New York, S. 327.
- Uhlenhuth, Paul Hessische Biografie [1] (нім.)
Посилання
- PAUL UHLENHUTH, GERMAN BACTERIOLOGIST (англ.)
- Uhlenhuth, Paul Theodor (англ.)
- УЛЕНГУТ Пауль (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa ul Teodo r Ulengu t nim Paul Theodor Uhlenhuth 7 sichnya 1870 Gannover 13 grudnya 1957 Frajburg nimeckij bakteriolog i gigiyenist Paul Teodor Ulengutnim Paul UhlenhuthNarodivsya7 sichnya 1870 1870 01 07 1 2 3 Gannover Korolivstvo Prussiya 1 Pomer13 grudnya 1957 1957 12 13 4 3 87 rokiv Frajburg Baden Vyurtemberg FRN 4 PohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnistbakteriolog vikladach universitetu likarGaluzd i bakteriologiyaZakladMarburzkij universitet Grajfsvaldskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Vidomi uchnidChlenstvoLeopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Gajdelberzka akademiya nauk Belgijska korolivska akademiya medicini dPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodid 1942 Medal Koteniusa 1937 medal Gete za mistectvo i nauku 1940 Paul Teodor Ulengut u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi Karla Kristofa Ulenguta ta Elizi Vasmus Vchivsya u serednij shkoli v Magdeburzi ta Gannoveri Zdobuvav medichnu pidgotovku v 1889 1894 rokah v Akademiyi kajzera Vilgelma de a v 1889 roci stav chlenom Frankonskogo Pepinyer Korpusu U 1897 roci vin stav pomichnikom Roberta Koha v jogo Instituti infekcijnih hvorob Togo zh roku vin stav starshim likarem u Fridriha Lefflera z yakim vin perejshov do Institutu gigiyeni Korolivskogo universitetu Grajfsvalda Tam vin buv priznachenij spochatku ad yunkt profesorom u 1903 roci a v 1905 roci stav privat docentom kafedri gigiyeni togo universitetu probuvshi tam do 1911 roku U 1901 roci vin zaproponuvav metod biologichnoyi diferenciaciyi bilkiv krovi lyudini i tvarin na pidstavi reakciyi precipitaciyi Metod znajshov shiroke zastosuvannya v sanitariyi gigiyeni sudovo medichnij praktici dlya viznachennya vidovoyi prinalezhnosti bilka 1905 roku otrimav akademichnu vidznaku Venia Legendi u gigiyeni ta bakteriologiyi Z 1906 po 1911 rik Ulengut buv direktorom bakteriologichnogo viddilu Imperskogo upravlinnya ohoroni zdorov ya Strasburzkij universitet kajzera Vilgelma priznachiv jogo na kafedru gigiyeni ta bakteriologiyi v 1911 roci Pislya porazki Nimeckoyi imperiyi u Pershij svitovij vijni 1918 roku yak i vsih nimeckih profesoriv jogo vislali z kolishnoyi imperskoyi teritoriyi Elzas Lotaringiya Vin perejshov na robotu do Marburzkogo universitetu imeni Filippa Z 1923 roku do vihodu na pensiyu v 1939 roci vin vikladav u Frajburzkomu universiteti imeni Alberta Lyudviga Todi zh priznachenij direktorom institutu gigiyeni cogo universitetu Jogo zadum stvoriti u Frajburzi institut dlya doslidzhen epidemij ta eksperimentalnoyi terapiyi ne vdalosya vtiliti U pershi dni peremogi nacional socializmu 11 kvitnya 1933 roku vin stav odnim iz pidpisantiv ukazu yakij peredbachav zvilnennya jogo yevrejskih koleg U 1937 roci vin stav chlenom NSDAP Z 1939 roku u vidstavci 18 serpnya 1942 roku stav nadzvichajnim chlenom naukovogo senatu vijskovo medichnoyi sluzhbi 1950 roku stav pochesnim gromadyaninom mista Frajburg im Brajsgau 1953 roku jomu prisudzhena Nacionalna premiya Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki pershogo klasu 1955 roku nagorodzhenij Komandorskim federalnim hrestom za zaslugi ZdobutkiVin pershim prishepiv povorotnij tif pacyukam i misham vkazav sposib morfologichnoyi ta serologichnoyi diferenciaciyi zbudnikiv riznih vidiv povorotnogo tifu rozrobiv metod identifikaciyi zbudnikiv difteriyi ptahiv i kuryachoyi vispi vidiliv virus afrikanskoyi chumi svinej rozrobiv likuvalni sirovatki proti zbudnikiv leptospirozu i yashura u veterinariyi Nim zaproponovana selektivne pozhivne seredovishe dlya viroshuvannya leptospir Sim yaOdruzhivsya z Martoyu fon Klyufer 8 travnya 1899 roku u m Gannoversh Myunden Yihnya persha dochka Margaret narodilasya 4 lyutogo 1900 roku druga dochka Irmgard 26 lipnya 1903 roku a tretya dochka Klara 1 serpnya 1905 roku VidznakiTajnij radnik 1906 Chlen z 1932 roku ta prezident Nimeckoyi akademiyi nauk Leopoldina Nagorodzhenij medallyu Koteniusa LeopoldiniTvoriPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11726881X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737DzherelaWolfgang U Eckart Paul Uhlenhuth Wolfgang U Eckart Christoph Gradmann Hrsg Arztelexikon Von der Antike bis zum 20 Jahrhundert 1 Aufl 1995 C H Beck Munchen S 358 359 Arztelexikon Von der Antike bis zur Gegenwart 2 Aufl 2001 S 313 3 Aufl 2006 Springer Verlag Heidelberg Berlin New York S 327 Uhlenhuth Paul Hessische Biografie 1 nim PosilannyaPAUL UHLENHUTH GERMAN BACTERIOLOGIST angl Uhlenhuth Paul Theodor angl ULENGUT Paul ros