Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Африка́нська чума́ свине́й (лат. pestis africana suum), африканська гарячка, східноафриканська чума, хвороба Монтгомері — висококонтагіозна вірусна хвороба свиней, яка проявляється гарячкою, синюшністю (ціанозом) шкіри та поширеними крововиливами (геморрагіями) внутрішніх органів. Недуга належить до списку A згідно з Міжнародною класифікацією заразних хвороб тварин. Для людини африканська чума свиней — безпечна.
Історичні відомості
Хвороба відома з початку XX століття, від перших спроб інтродукції свиней культурних порід у колоніальні країни субекваторіальної та південної Африки. Вперше зафіксована у 1903 році в Південній Африці. На першому етапі природної історії, до того, як була вивезена в Португалію (1957) та Іспанію (1960), африканська чума свиней мала стереотип типової природно-осередкової екзотичної хвороби з природною циркуляцією вірусу серед популяцій диких африканських свиней, внутрішньородинною передачею і перебігом у вигляді персистентної толерантної інфекції; при виникненні перших випадків антропургічного циклу на домашніх (неаборигенних) свинях інфекція набувала гострого перебігу з майже 100 % летальністю. На наступних етапах природної історії африканська чума свиней еволюціонувала в бік самостійного антропургічного циклу з укоріненням в південно-європейських країнах, дворазовим емерджентним занесенням і поширенням у країнах Центральної та Південної Америки (1971 та 1978 — 1980 р). Найважливішою епізоотологічною особливістю («підступністю») африканської чуми свиней є надзвичайно швидка зміна форм перебігу інфекції серед домашніх свиней від гострого з 100 % летальністю до хронічного і безсимптомного переносу і непередбачуваного поширення.
Етіологія
Збудник африканської чуми свиней — ДНК-місний вірус родини Asfarviridae, роду Asfivirus; розмір віріону 175—215 нм. Йому характерна виражена варіабельність вірулентних властивостей, високостійких до факторів середовища: зберігається в діапазоні рН від 2 до 13, тривалий час — від тижнів до місяців. Також зберігається в продуктах свиного походження, які не мали термічної обробки (соління та сирокопчені харчові вироби, харчові відходи, які використовують для годування свиней). Встановлено декілька сероімуно- і генотипів вірусу африканської чуми свиней. Його знаходять в крові, лімфі, у внутрішніх органах, секретах і екскрементах хворих тварин. Вірус стійкий до висушування та гниття; при температурі 60 °C інактивується протягом 10 хвилин. Його культивують в культурах клітин лейкоцитів і кісткового мозку свиней; він має цитопатичну дію та гемадсорбуючі властивості.
Епізоотологія
У природних умовах на африканську чуму свиней можуть занедужати як свійські, так і дикі свині будь-якого віку. Джерелом збудника інфекції є хворі тварини та вірусоносії. Здорові свині заражаються при спільному утриманні їх з інфікованими вірусоносіями. Збудник передається через корм, пасовища, транспортні засоби забруднені випорожненнями хворих тварин. Використання для корму незнезаражених харчових відходів також сприяє поширенню хвороби. Механічними переносниками вірусу можуть бути птахи, люди, домашні та дикі тварини (зокрема, гризуни), нашкірні паразити (деякі види кліщів, зоофільні мухи, воші), які контактували з хворими свинями та трупами тварин. Осередками вірусу в природі є африканські дикі свині та кліщі роду орнітодорос.
Епізоотії в Україні
Фахівці Держветфітослужби за період з 2012 року в Україні зареєстрували 36 випадків африканської чуми свиней, 19 серед яких — протягом 8 місяців 2015 року. Наприкінці липня 2015 року на одному зі свинарських гоподарств у Київській області було діагностовано цю хворобу. Господарство утримувало понад 60 тис. свиней, усіх їх вимушені були знищити. З метою боротьби із захворюванням влітку 2015 року у низці областей України здійснювався відстріл диких свиней у місцях виявлення збудника в природних умовах. Такі заходи здійснювали в Київській, Рівненській, Житомирській, Полтавській та Сумській областях. Наприкінці жовтня 2015 року африканську чуму свиней було виявлено на півдні України — в Одеській та Миколаївській областях. У листопаді 2015 року — на підсобному господарстві Черкаської виправної колонії № 62 в Черкаської області, де утримували 270 свиней та у м. Біла Церква на Київщині в підсобному господарстві Білоцерківського національного аграрного університету, де утримували понад 1500 голів свиней. У серпні 2016 року зареєстровані нові випадки хвороби в Україні — на Сумщині, Рівненщині,, а згодом, 1 вересня, - на Харківщині та на Волині. У грудні 2016 випадки захворювання було виявлено в Житомирській, Миколаївський і Полтавській областях.
27 вересня 2023 року, згідно повідомлення пресслужби Київської міської державної адміністрації з посиланням на повідомлення Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в місті Києві, у Голосіївському районі Києва, на території комунального підприємства «Лісопаркове господарство «Конча-Заспа», зафіксували спалах африканської чуми свиней. Епізоотичним вогнищем африканської чуми свиней визначили місце виявлення трупу хворої свині на території лісопаркового господарства «Конча-Заспа». У зв'язку з цим, рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при КМДА на частині території Голосіївського району міста Києва з 27 вересня було встановлено карантин.
Перебіг хвороби та клінічні ознаки
Залежно від кількості збудників, які потрапили в організм тварини, а також від її стану та перебігу хвороби інкубаційний період триває від 2 до 6 діб. Перебіг хвороби ділять на блискавичний, гострий, підгострий, рідше хронічний. При блискавичному перебігу тварини гинуть без будь-яких ознак; при гострому — у тварин підвищується температура тіла до 40,5-42,0 °C, спостерігається ядуха, кашель, з'являються напади блювання, парези та параліч задніх кінцівок. Спостерігаються серозні або слизово-гнійні виділення з носа та очей, інколи кров'яний пронос, частіше закреп. У крові спостерігають лейкопенію (кількість лейкоцитів знижується до 50-60 %). Хворі тварини здебільшого лежать, зарившись в підстилку, в'яло піднімаються, пересуваються та швидко втомлюються. Вони мають слабкість у задніх кінцівках, хитку ходу, голова опущена, хвіст випрямлений, посилена спрага. Шкіра на внутрішній поверхні стегон, на животі, шиї, біля основи вух вкрита червонувато-фіолетовими плямами. При натисканні вони не біліють (різко виражений ціаноз шкіри). На ніжних ділянках шкіри можуть з'являтися гнояки (пустули), згодом на їх місці утворюються струпи та виразки. У поросних хворих свиноматок відбуваються викидні (абортація). Смертність, залежно від перебігу, може бути від 50 % до 100 %. Тварини які перехворіли і вижили, залишаються пожиттєвими вірусоносіями.
Паталогоанатомічні зміни
Виявляють численні крововиливи в шкіру, слизові та серозні оболонки. Лімфатичні вузли внутрішніх органів збільшені, у вигляді згустків крові або гематом. В грудній та черевній порожнинах — жовтуватий серозно-геморрагічний ексудат з домішкою фібрину, інколи крові. Внутрішні органи, особливо селезінка, збільшені, з численними крововиливами. В легенях — міждольний набряк. Для гістологічної картини характерний сильний розпад хроматина ядер лімфоцитів в тканинах ретикуло-ендотеліальних систем, каріорексис в печінці.
Діагностика
Діагноз визначають на основі епізоотологічних, клінічних, паталогоанатомічних даних, лабораторних досліджень та біопроб. Африканську чуму свиней необхідно диференціювати від класичної чуми свиней. Найнадійніший метод діагностики — реакція гемадсорбції, метод флуоресційних антитіл та біопроб на свинях, які мають імунітет до класичної чуми.
Профілактика та засоби боротьби
Ефективних засобів профілактики африканської чуми свиней на даний час не знайдено, лікувати тварин заборонено. У випадку виявлення вогнища інфекції практикується поголівне знищення свиней безкровним методом, а також ліквідація всіх тварин у радіусі 10 кілометрів від нього. Хворих свиней, та тих, які контактували з хворими тваринами, забивають. Трупи свиней спалюють.
У господарстві, в якому виявлено африканську чуму, запроваджують карантин із зоною захисту (зона на території, яка безпосередньо межує з епізоотичним вогнищем радіусом), не менше 3 км, але не більше 10 км і зоною спостереження (нагляду) - територією радіусом до 10 км від зовнішніх меж зони захисту. Усіх тварин забивають. Трупи, залишки кормів, допоміжний малоцінний реманент спалюють. Попіл змішують з вапном та закопують. Приміщення та територію ферм дезинфікують гарячим 3 % розчином їдкого натра, 2 % розчином формальдегіда.
На відстані 10 кілометрів від небезпечного пункту все поголів'я свиней знищують, а м'ясо переробляють на консерви.
Карантин знімають через 6 місяців після останнього зафіксованого випадку загибелі тварин, а розводити свиней на даній території дозволяється не раніш, ніж через рік після відміни карантину.
Джерела
- НАКАЗ. 07.03.2017 № 111 «Про затвердження Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» [3] [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] чинний, поточна редакція — 07.03.2017
Література
- Коваленко, Я. Р. Африканська чума свиней (рос.) / Я. Р. Коваленко, М. А. Сидоров, Л. Г. Бурба. — М., 1972.
- Бакулов, И. А. Проблеми сучасної еволюції африканської чуми свиней (рос.) / И. А. Бакулов, В. В. Макаров // Вестник с.-х. науки. — 1990. — № 3. — С. 46—55.
- Макаров, В. В. Коментарі про сучасну ситуацію з АЧС (рос.)/ В. В. Макаров // Ветеринарный консультант. — 2007. — № 12. — С. 4—6.
Див. також
Примітки
- Мировое свинство // УНІАН. — 25.08.2015 [ 27 серпня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 08.09.2015. Процитовано 27.08.2015.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 27 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015.
- . Архів [hhttp://ua.korrespondent.net/ukraine/3585204-u-bilii-tserkvi-ta-cherkasakh-znaishly-afrykansku-chumu-svynei оригіналу] за 17 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2015.
- Politeka. На Сумщине зафиксировали вспышку африканской чумы свиней [1] [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Фраза.юа Африканская чума добралась до ровенских свиней [2] [ 24 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- . Українська правда. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- . espreso.tv. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
- . rbc.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016.
- У Києві на території «Конча-Заспи» зафіксували спалах африканської чуми свиней. Там оголосили карантин. // Автор: Вікторія Коломієць. 28.09.2023, 07:52
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chuma znachennya Ne plutati z Chuma Afrika nska chuma svine j lat pestis africana suum afrikanska garyachka shidnoafrikanska chuma hvoroba Montgomeri visokokontagiozna virusna hvoroba svinej yaka proyavlyayetsya garyachkoyu sinyushnistyu cianozom shkiri ta poshirenimi krovovilivami gemorragiyami vnutrishnih organiv Neduga nalezhit do spisku A zgidno z Mizhnarodnoyu klasifikaciyeyu zaraznih hvorob tvarin Dlya lyudini afrikanska chuma svinej bezpechna Cianoz shkiri vushnoyi rakovini svini pri afrikanskij chumi svinejIstorichni vidomostiHvoroba vidoma z pochatku XX stolittya vid pershih sprob introdukciyi svinej kulturnih porid u kolonialni krayini subekvatorialnoyi ta pivdennoyi Afriki Vpershe zafiksovana u 1903 roci v Pivdennij Africi Na pershomu etapi prirodnoyi istoriyi do togo yak bula vivezena v Portugaliyu 1957 ta Ispaniyu 1960 afrikanska chuma svinej mala stereotip tipovoyi prirodno oseredkovoyi ekzotichnoyi hvorobi z prirodnoyu cirkulyaciyeyu virusu sered populyacij dikih afrikanskih svinej vnutrishnorodinnoyu peredacheyu i perebigom u viglyadi persistentnoyi tolerantnoyi infekciyi pri viniknenni pershih vipadkiv antropurgichnogo ciklu na domashnih neaborigennih svinyah infekciya nabuvala gostrogo perebigu z majzhe 100 letalnistyu Na nastupnih etapah prirodnoyi istoriyi afrikanska chuma svinej evolyucionuvala v bik samostijnogo antropurgichnogo ciklu z ukorinennyam v pivdenno yevropejskih krayinah dvorazovim emerdzhentnim zanesennyam i poshirennyam u krayinah Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki 1971 ta 1978 1980 r Najvazhlivishoyu epizootologichnoyu osoblivistyu pidstupnistyu afrikanskoyi chumi svinej ye nadzvichajno shvidka zmina form perebigu infekciyi sered domashnih svinej vid gostrogo z 100 letalnistyu do hronichnogo i bezsimptomnogo perenosu i neperedbachuvanogo poshirennya EtiologiyaZbudnik afrikanskoyi chumi svinej DNK misnij virus rodini Asfarviridae rodu Asfivirus rozmir virionu 175 215 nm Jomu harakterna virazhena variabelnist virulentnih vlastivostej visokostijkih do faktoriv seredovisha zberigayetsya v diapazoni rN vid 2 do 13 trivalij chas vid tizhniv do misyaciv Takozh zberigayetsya v produktah svinogo pohodzhennya yaki ne mali termichnoyi obrobki solinnya ta sirokopcheni harchovi virobi harchovi vidhodi yaki vikoristovuyut dlya goduvannya svinej Vstanovleno dekilka seroimuno i genotipiv virusu afrikanskoyi chumi svinej Jogo znahodyat v krovi limfi u vnutrishnih organah sekretah i ekskrementah hvorih tvarin Virus stijkij do visushuvannya ta gnittya pri temperaturi 60 C inaktivuyetsya protyagom 10 hvilin Jogo kultivuyut v kulturah klitin lejkocitiv i kistkovogo mozku svinej vin maye citopatichnu diyu ta gemadsorbuyuchi vlastivosti EpizootologiyaU prirodnih umovah na afrikansku chumu svinej mozhut zaneduzhati yak svijski tak i diki svini bud yakogo viku Dzherelom zbudnika infekciyi ye hvori tvarini ta virusonosiyi Zdorovi svini zarazhayutsya pri spilnomu utrimanni yih z infikovanimi virusonosiyami Zbudnik peredayetsya cherez korm pasovisha transportni zasobi zabrudneni viporozhnennyami hvorih tvarin Vikoristannya dlya kormu neznezarazhenih harchovih vidhodiv takozh spriyaye poshirennyu hvorobi Mehanichnimi perenosnikami virusu mozhut buti ptahi lyudi domashni ta diki tvarini zokrema grizuni nashkirni paraziti deyaki vidi klishiv zoofilni muhi voshi yaki kontaktuvali z hvorimi svinyami ta trupami tvarin Oseredkami virusu v prirodi ye afrikanski diki svini ta klishi rodu ornitodoros Epizootiyi v UkrayiniFahivci Derzhvetfitosluzhbi za period z 2012 roku v Ukrayini zareyestruvali 36 vipadkiv afrikanskoyi chumi svinej 19 sered yakih protyagom 8 misyaciv 2015 roku Naprikinci lipnya 2015 roku na odnomu zi svinarskih gopodarstv u Kiyivskij oblasti bulo diagnostovano cyu hvorobu Gospodarstvo utrimuvalo ponad 60 tis svinej usih yih vimusheni buli znishiti Z metoyu borotbi iz zahvoryuvannyam vlitku 2015 roku u nizci oblastej Ukrayini zdijsnyuvavsya vidstril dikih svinej u miscyah viyavlennya zbudnika v prirodnih umovah Taki zahodi zdijsnyuvali v Kiyivskij Rivnenskij Zhitomirskij Poltavskij ta Sumskij oblastyah Naprikinci zhovtnya 2015 roku afrikansku chumu svinej bulo viyavleno na pivdni Ukrayini v Odeskij ta Mikolayivskij oblastyah U listopadi 2015 roku na pidsobnomu gospodarstvi Cherkaskoyi vipravnoyi koloniyi 62 v Cherkaskoyi oblasti de utrimuvali 270 svinej ta u m Bila Cerkva na Kiyivshini v pidsobnomu gospodarstvi Bilocerkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu de utrimuvali ponad 1500 goliv svinej U serpni 2016 roku zareyestrovani novi vipadki hvorobi v Ukrayini na Sumshini Rivnenshini a zgodom 1 veresnya na Harkivshini ta na Volini U grudni 2016 vipadki zahvoryuvannya bulo viyavleno v Zhitomirskij Mikolayivskij i Poltavskij oblastyah 27 veresnya 2023 roku zgidno povidomlennya pressluzhbi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi z posilannyam na povidomlennya Golovnogo upravlinnya Derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini z pitan bezpechnosti harchovih produktiv ta zahistu spozhivachiv v misti Kiyevi u Golosiyivskomu rajoni Kiyeva na teritoriyi komunalnogo pidpriyemstva Lisoparkove gospodarstvo Koncha Zaspa zafiksuvali spalah afrikanskoyi chumi svinej Epizootichnim vognishem afrikanskoyi chumi svinej viznachili misce viyavlennya trupu hvoroyi svini na teritoriyi lisoparkovogo gospodarstva Koncha Zaspa U zv yazku z cim rishennyam Derzhavnoyi nadzvichajnoyi protiepizootichnoyi komisiyi pri KMDA na chastini teritoriyi Golosiyivskogo rajonu mista Kiyeva z 27 veresnya bulo vstanovleno karantin Perebig hvorobi ta klinichni oznakiZalezhno vid kilkosti zbudnikiv yaki potrapili v organizm tvarini a takozh vid yiyi stanu ta perebigu hvorobi inkubacijnij period trivaye vid 2 do 6 dib Perebig hvorobi dilyat na bliskavichnij gostrij pidgostrij ridshe hronichnij Pri bliskavichnomu perebigu tvarini ginut bez bud yakih oznak pri gostromu u tvarin pidvishuyetsya temperatura tila do 40 5 42 0 C sposterigayetsya yaduha kashel z yavlyayutsya napadi blyuvannya parezi ta paralich zadnih kincivok Sposterigayutsya serozni abo slizovo gnijni vidilennya z nosa ta ochej inkoli krov yanij pronos chastishe zakrep U krovi sposterigayut lejkopeniyu kilkist lejkocitiv znizhuyetsya do 50 60 Hvori tvarini zdebilshogo lezhat zarivshis v pidstilku v yalo pidnimayutsya peresuvayutsya ta shvidko vtomlyuyutsya Voni mayut slabkist u zadnih kincivkah hitku hodu golova opushena hvist vipryamlenij posilena spraga Shkira na vnutrishnij poverhni stegon na zhivoti shiyi bilya osnovi vuh vkrita chervonuvato fioletovimi plyamami Pri natiskanni voni ne biliyut rizko virazhenij cianoz shkiri Na nizhnih dilyankah shkiri mozhut z yavlyatisya gnoyaki pustuli zgodom na yih misci utvoryuyutsya strupi ta virazki U porosnih hvorih svinomatok vidbuvayutsya vikidni abortaciya Smertnist zalezhno vid perebigu mozhe buti vid 50 do 100 Tvarini yaki perehvorili i vizhili zalishayutsya pozhittyevimi virusonosiyami Patalogoanatomichni zminiZbilshennya nirki ta m yazevi gemorragiyi pri afrikanskij chumi svinej Viyavlyayut chislenni krovovilivi v shkiru slizovi ta serozni obolonki Limfatichni vuzli vnutrishnih organiv zbilsheni u viglyadi zgustkiv krovi abo gematom V grudnij ta cherevnij porozhninah zhovtuvatij serozno gemorragichnij eksudat z domishkoyu fibrinu inkoli krovi Vnutrishni organi osoblivo selezinka zbilsheni z chislennimi krovovilivami V legenyah mizhdolnij nabryak Dlya gistologichnoyi kartini harakternij silnij rozpad hromatina yader limfocitiv v tkaninah retikulo endotelialnih sistem karioreksis v pechinci DiagnostikaDiagnoz viznachayut na osnovi epizootologichnih klinichnih patalogoanatomichnih danih laboratornih doslidzhen ta bioprob Afrikansku chumu svinej neobhidno diferenciyuvati vid klasichnoyi chumi svinej Najnadijnishij metod diagnostiki reakciya gemadsorbciyi metod fluorescijnih antitil ta bioprob na svinyah yaki mayut imunitet do klasichnoyi chumi Profilaktika ta zasobi borotbiEfektivnih zasobiv profilaktiki afrikanskoyi chumi svinej na danij chas ne znajdeno likuvati tvarin zaboroneno U vipadku viyavlennya vognisha infekciyi praktikuyetsya pogolivne znishennya svinej bezkrovnim metodom a takozh likvidaciya vsih tvarin u radiusi 10 kilometriv vid nogo Hvorih svinej ta tih yaki kontaktuvali z hvorimi tvarinami zabivayut Trupi svinej spalyuyut U gospodarstvi v yakomu viyavleno afrikansku chumu zaprovadzhuyut karantin iz zonoyu zahistu zona na teritoriyi yaka bezposeredno mezhuye z epizootichnim vognishem radiusom ne menshe 3 km ale ne bilshe 10 km i zonoyu sposterezhennya naglyadu teritoriyeyu radiusom do 10 km vid zovnishnih mezh zoni zahistu Usih tvarin zabivayut Trupi zalishki kormiv dopomizhnij malocinnij remanent spalyuyut Popil zmishuyut z vapnom ta zakopuyut Primishennya ta teritoriyu ferm dezinfikuyut garyachim 3 rozchinom yidkogo natra 2 rozchinom formaldegida Na vidstani 10 kilometriv vid nebezpechnogo punktu vse pogoliv ya svinej znishuyut a m yaso pereroblyayut na konservi Karantin znimayut cherez 6 misyaciv pislya ostannogo zafiksovanogo vipadku zagibeli tvarin a rozvoditi svinej na danij teritoriyi dozvolyayetsya ne ranish nizh cherez rik pislya vidmini karantinu DzherelaNAKAZ 07 03 2017 111 Pro zatverdzhennya Instrukciyi z profilaktiki ta borotbi z afrikanskoyu chumoyu svinej 3 23 grudnya 2017 u Wayback Machine chinnij potochna redakciya 07 03 2017LiteraturaKovalenko Ya R Afrikanska chuma svinej ros Ya R Kovalenko M A Sidorov L G Burba M 1972 Bakulov I A Problemi suchasnoyi evolyuciyi afrikanskoyi chumi svinej ros I A Bakulov V V Makarov Vestnik s h nauki 1990 3 S 46 55 Makarov V V Komentari pro suchasnu situaciyu z AChS ros V V Makarov Veterinarnyj konsultant 2007 12 S 4 6 Div takozhKlasichna chuma svinejPrimitkiMirovoe svinstvo UNIAN 25 08 2015 27 serpnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 27 serpnya 2015 Procitovano 27 serpnya 2015 Arhiv originalu za 08 09 2015 Procitovano 27 08 2015 Arhiv originalu za 7 veresnya 2015 Procitovano 27 serpnya 2015 Arhiv originalu za 7 veresnya 2015 Procitovano 27 serpnya 2015 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2015 Procitovano 27 zhovtnya 2015 Arhiv hhttp ua korrespondent net ukraine 3585204 u bilii tserkvi ta cherkasakh znaishly afrykansku chumu svynei originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Politeka Na Sumshine zafiksirovali vspyshku afrikanskoj chumy svinej 1 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Fraza yua Afrikanskaya chuma dobralas do rovenskih svinej 2 24 serpnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 5 veresnya 2016 Procitovano 4 veresnya 2016 espreso tv Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 10 veresnya 2016 rbc ua Arhiv originalu za 14 grudnya 2016 Procitovano 13 grudnya 2016 U Kiyevi na teritoriyi Koncha Zaspi zafiksuvali spalah afrikanskoyi chumi svinej Tam ogolosili karantin Avtor Viktoriya Kolomiyec 28 09 2023 07 52