Стибієва промисловість — підгалузь кольорової металургії, яка виробляє стибій і його сполуки.
Загальна характеристика
Збагачення стибієвих руд провадиться переважно флотацією із застосуванням ПАР і частково гравітаційними методами. Вилучення стибію від 70-75 до 89-91 % з отриманням концентратів, що містять від 30-32 до 36-55 % стибію. Стибій нижчих марок одержують осаджувально-відновлювальною електроплавкою в руднотермічних печах, а вищих марок — гідрометалургійним способом. Стибій високої чистоти отримують анодним рафінуванням стибію вищих марок в калій-лужному електроліті при т-рі 80-90 оС.
У 1995—2000 рр. видобуток і виробництво стибію здійснювалося у 17 країнах. С.п. розвинена в Китаї (розробляється найбільше в світі род. Сигуаньшань), Болівії і ПАР, а також в Таїланді, Мексиці, Малайзії, Туреччині, США, Марокко, Чехії, Канаді, Перу, Італії, Алжирі і Австралії. Порівняно невеликі запаси є в Австрії, Іспанії, М'янмі і інш. Бл. 90 % запасів укладено в родовищах власне стибієвих руд.
Найбільші компанії з видобутку стибієвих руд на межі ХХ-ХХІ ст. — «Empresa Minera Unificada S.А.» («Emusa»), «Consolidated Murchison Ltd.», «Compania Minera у Refonadora Mexicana S.А.» (Мексика).
Світове виробництво стибію у 2001—2003 рр. — 110-81 метричних тонн
Осн. експортери стибієвих руд і концентратів — Болівія, Таїланд, ПАР, Мексика, Марокко. Імпортують сировину перев. розвинені країни — США, Японія, Франція, Велика Британія, ФРН. Понад 80 % виробництва стибієвої продукції зосереджено в розвинених постіндустріальних країнах (США, Японія, Велика Британія, Бельгія, Франція, Нідерланди), що практично не мають, за винятком США, власної сировинної бази. Бл. 90 % стибію вилучається з власне стибієвих, переважно антимонітових, руд. При цьому практично всі їх окиснені різновиди втрачаються (іноді до 30 % від загальних запасів) через відсутність методів вилучення при збагаченні оксидних мінералів. Приблизно 5 % металу надходить за рахунок переробки комплексних руд і 5 % припадає на частку стибіїстого свинцю, який отримують попутно при переробці свинцевих концентратів.
Стибієва промисловість: світове виробництво1,2'
(метричних тонн)
Країни | Роки | ||||
1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | |
Австралія | 1679 | 1511 | 1380 | 1200 e | 1300 |
Болівія3 | 2790 | 1907 | 2264 | 2336 r | 2300 |
Канада4 | 357 | 433 r | 234 | 143 | 143 |
Китайe | 89 600 | 110 000 | 140 000 r | 100 000 r | 70 000 |
Киргизстанe | 100 | 150 | 150 | 150 | 40 |
Мексика5 | 273 | 52 | 81 | 155 | 160 |
Марокко e, 4 | 250 | - | - | - | - |
Перу (рафінований) | 255 | 461 | 274 | 356 r | 356 |
Росія e(промисловий) | 4000 | 4500 | 4500 | - | - |
ПАР5 | 5278 | 4104 | 4927 r | 5746 r | 5310 |
Таджикистан e | 1800 | 2000 | 2500 | 3000 | 1800 |
Таїланд | 59 | 84 | 40 r | 10 r | 40 |
Туреччинаe | 180 | 360 | 370 | 370 | 350 |
Весь світ | 107 000 | 126 000 r | 157 000 r | 113 000 r | 81 600 |
eоцінка; r– розрахункові дані; 1– узагальнені на кінець травня 2004 р.; 2–по видобутій руді; 3–по руді і концентрату; 4–по концентрату; 5–включно зі стибієм, який видобувають в інших країнах і виплавляють у Мексиці
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stibiyeva promislovist pidgaluz kolorovoyi metalurgiyi yaka viroblyaye stibij i jogo spoluki Zagalna harakteristikaZbagachennya stibiyevih rud provaditsya perevazhno flotaciyeyu iz zastosuvannyam PAR i chastkovo gravitacijnimi metodami Viluchennya stibiyu vid 70 75 do 89 91 z otrimannyam koncentrativ sho mistyat vid 30 32 do 36 55 stibiyu Stibij nizhchih marok oderzhuyut osadzhuvalno vidnovlyuvalnoyu elektroplavkoyu v rudnotermichnih pechah a vishih marok gidrometalurgijnim sposobom Stibij visokoyi chistoti otrimuyut anodnim rafinuvannyam stibiyu vishih marok v kalij luzhnomu elektroliti pri t ri 80 90 oS U 1995 2000 rr vidobutok i virobnictvo stibiyu zdijsnyuvalosya u 17 krayinah S p rozvinena v Kitayi rozroblyayetsya najbilshe v sviti rod Siguanshan Boliviyi i PAR a takozh v Tayilandi Meksici Malajziyi Turechchini SShA Marokko Chehiyi Kanadi Peru Italiyi Alzhiri i Avstraliyi Porivnyano neveliki zapasi ye v Avstriyi Ispaniyi M yanmi i insh Bl 90 zapasiv ukladeno v rodovishah vlasne stibiyevih rud Najbilshi kompaniyi z vidobutku stibiyevih rud na mezhi HH HHI st Empresa Minera Unificada S A Emusa Consolidated Murchison Ltd Compania Minera u Refonadora Mexicana S A Meksika Svitove virobnictvo stibiyu u 2001 2003 rr 110 81 metrichnih tonn Osn eksporteri stibiyevih rud i koncentrativ Boliviya Tayiland PAR Meksika Marokko Importuyut sirovinu perev rozvineni krayini SShA Yaponiya Franciya Velika Britaniya FRN Ponad 80 virobnictva stibiyevoyi produkciyi zoseredzheno v rozvinenih postindustrialnih krayinah SShA Yaponiya Velika Britaniya Belgiya Franciya Niderlandi sho praktichno ne mayut za vinyatkom SShA vlasnoyi sirovinnoyi bazi Bl 90 stibiyu viluchayetsya z vlasne stibiyevih perevazhno antimonitovih rud Pri comu praktichno vsi yih okisneni riznovidi vtrachayutsya inodi do 30 vid zagalnih zapasiv cherez vidsutnist metodiv viluchennya pri zbagachenni oksidnih mineraliv Priblizno 5 metalu nadhodit za rahunok pererobki kompleksnih rud i 5 pripadaye na chastku stibiyistogo svincyu yakij otrimuyut poputno pri pererobci svincevih koncentrativ Stibiyeva promislovist svitove virobnictvo1 2 metrichnihtonn Krayini Roki 1999 2000 2001 2002 2003 Avstraliya 1679 1511 1380 1200 e 1300 Boliviya3 2790 1907 2264 2336 r 2300 Kanada4 357 433 r 234 143 143 Kitaje 89 600 110 000 140 000 r 100 000 r 70 000 Kirgizstane 100 150 150 150 40 Meksika5 273 52 81 155 160 Marokkoe 4 250 Peru rafinovanij 255 461 274 356 r 356 Rosiyae promislovij 4000 4500 4500 PAR5 5278 4104 4927 r 5746 r 5310 Tadzhikistane 1800 2000 2500 3000 1800 Tayiland 59 84 40 r 10 r 40 Turechchinae 180 360 370 370 350 Ves svit 107 000 126 000 r 157 000 r 113 000 r 81 600 eocinka r rozrahunkovi dani 1 uzagalneni na kinec travnya 2004 r 2 po vidobutij rudi 3 po rudi i koncentratu 4 po koncentratu 5 vklyuchno zi stibiyem yakij vidobuvayut v inshih krayinah i viplavlyayut u MeksiciLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s