Рухливість носіїв заряду

Рухливість носіїв заряду або мобільність носіїв заряду — кількісна характеристика носія заряду, яка визначає його вклад у провідність.

Позначається здебільшого літерою μ, вимірюється в системі SI у м²/B · c. На практиці, проте, частіше використовується одинця см²/B·c.

Означення

Носії заряду є вільними частками й рухаються у зовнішньому електричному полі. На заваді цьому рухові стають зіткнення із дефектами, зміщеними зі своїх положень атомами кристалічної ґратки тощо. В результаті такого руху носії заряду набувають певної середньої швидкості, яка пропорційна напруженості електричного поля. Ця швидкість називається дрейфовою швидкістю.

Коефіцієнт пропорційності між дрейфовою швидкістю й напруженістю електричного поля називається рухливістю:

${\displaystyle \langle v\rangle =\mu E}$,

де: ${\displaystyle \langle v\rangle }$ — дрейфова швидкість, μ — рухливість, E — напруженість електричного поля.

Рухливість є характеристикою носія заряду в даному середовищі. Наприклад, рухливість електронів у кремнії, чи рухливість дірок в арсеніді галію.

Див. також

• Співвідношення Ейнштейна