Данціг

Гданськ, також Ґданськ (пол. Gdańsk польська:  ( прослухати), каш. Gduńsk, нім. Danzig  ( прослухати)) — місто на півночі Польщі, лежить на березі Гданської затоки Балтійського моря, у гирлі річки Вісла, столиця Поморського воєводства.

Гданськ Gdańsk
Герб Прапор Гданська
Мотлава, та Гданський собор Арсенал та Європейський центр Солідарності та Вестерплатте
Основні дані
54°20′53″ пн. ш. 18°39′14″ сх. д. / 54.34829070002777485° пн. ш. 18.65402330002777731° сх. д. / 54.34829070002777485; 18.65402330002777731Координати: 54°20′53″ пн. ш. 18°39′14″ сх. д. / 54.34829070002777485° пн. ш. 18.65402330002777731° сх. д. / 54.34829070002777485; 18.65402330002777731
Країна	Польща
Регіон	Поморське воєводство
Столиця для	Вільне місто Данциг, Гданське воєводство, ^d, Данциг — Західна Пруссія, Гданський повіт^[d], Вільне місто Данциг (1807—1815), Західна Пруссія і Західна Пруссія
Межує з — сусідні нас. пункти Сопот, Гдиня, Картузький повіт, Гданський повіт, Новодворський повіт, Гданська затока, Ґміна Жуково, Ґміна Кольбуди, Ґміна Прущ-Ґданський, Прущ-Ґданський, Ґміна Цедри-Вельке, Ґміна Стеґна ^?
Поділ	^d, ^d, Brzeźno^[d], Chełm^[d], Jasień^[d], Kokoszki^[d], ^d, ^d, ^d, Młyniska^[d], ^d, Оліва, Olszynka^[d], ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Rudniki^[d], Siedlce^[d], Stogi^[d], ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d
Засновано	997
Перша згадка	997
Магдебурзьке право	1263
Площа	261,62 км²
Населення	▲ 480 022 (01.04.2022)
· густота	1742 осіб/км²
Агломерація	1 235 000
Висота НРМ	13  м
Водойма	Вісла
Назва мешканців	пол. gdańszczanin^[1], пол. gdańszczanka^[2], есп. gdanskano, словен. Gdanščan, словен. Gdanščanka і італ. gedanesi
Міста-побратими	див. тут
Телефонний код	(48) 58
Часовий пояс	і CET
Номери автомобілів	GD
GeoNames	3099434
OSM	r2597485  ·R
SIMC	0933016
Поштові індекси	80-008 до 80-958
Міська влада
Мер міста	в.о. Олександра Дулькевич
Вебсайт	gdansk.pl
Мапа
Гданськ Гданськ (Польща)
Гданськ у Вікісховищі

Гданськ — культурний, науковий та економічний центр, а також потужний транспортний вузол Північної Польщі. Місто є великим портом на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудування (розвинені суднобудування і судноремонт).

Населення — 480 тисяч мешканців (6-те за розміром у Польщі). Разом із Гдинею і Сопотом утворює міську агломерацію — так зване Тримісто (пол. Trójmiasto, Труймясто) з населенням понад 1 мільйон мешканців.

Історія міста налічує понад 1000 років, його ідентичність формувалася під впливом різних культур. Гданськ відомий як місто, з якого почалася Друга світова війна і розпочався занепад комунізму в Центральній Європі.

Найпопулярнішими туристичними районами Гданська є Головне та Старе місто Гданська, Вестерплатте та Оліва.

Походження назви міста

Назва Гданськ слов’янського походження – її утворено за допомогою праслов’янського суфіксу ськ- від не збереженої назви тутешньої річки (найімовірніше Мотлави – її сучасна назва походить з прусської мови, яка принесена з околиць Пpуща-Гданського в другій половині XIII ст.), яка зараз би звучала Гданья. Спосіб створення назви міста від назви річки був в слов’янських мовах широко розповсюджений (наприклад Пуцьк від Путниці, Мінськ від Меньї, Пінськ від Піни i багато інших). Якщо йдеться про назву Гданья, слово гьд- означала вологий, підмоклий (наприклад Гдині, Гацька, gъdьska, Гдиня і т.і.), в той час як набір суфіксів -Vnьja є типовий на Помор’ї для назв річок і струмків (Гдиня, Радуня, Оруня).

Історія

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1939	250 000	—
1946	117 894	−52.8%
1950	194 633	+65.1%
1960	286 940	+47.4%
1970	365 600	+27.4%
1980	456 707	+24.9%
1987	469 053	+2.7%
1990	465 143	−0.8%
1995	463 019	−0.5%
2000	462 995	−0.0%
2005	458 093	−1.1%
2010	460 509	+0.5%
2012	460 427	−0.0%
2014	461 489	+0.2%

В праісторичну добу

В праісторичні часи в районі сучасного Гданська зафіксовано низку археологічних культур. Представники жуцевської археологічної культури енеоліту (2500-1500 рр. до н.е.) відомі тим, що вже використовували бурштин. Ця культура також відома як ловці тюленів.

Як свідчить археологія, потреба в балтійському бурштині існувала вже в добу бронзи, коли з ареалу егейсько-адріатичної цивілізації до узбережжя Балтики через Моравію і Карпати протягнулися перші торгові шляхи. З боку Балтії партнерами в такій торгівлі виступали носії лужицької (1300 до 350 рр. до н. е.) чи пізнішої поморської (VI-ІІ ст. до н. е.) археологічних культур. Представники поморської культури вирізнялися оригінальними антропоморфними поховальними урнами, одна з яких зображена на емблемі Гданського археологічного музею. Одним з посередників в торгівлі з римлянами стала факторія в районі тодішнього берега моря – районі сучасного Пруща-Гданського (пізніше належав до міста Гданська).

У середині І ст. н.е. германські племена готів рушили зі Скандинавії на південь і висадились у районі гирла Вісли. Їх прибуття ототожнюють із формуванням мультиетнічної вельбарської археологічної культури. Припускають, що далі готи мігрували з південного узбережжя Балтійського моря до узбережжя Чорного моря та Дунаю, досягнули кордонів Римської імперії та утворили одне з перших державних утворень на території сучасної України.

Після переселення готів в Східному (або Гданському) Помор’ї з'явилися слов'яни та вікінги. Слов’янські землі простягалися на захід до гирла Лаби, а на схід до гирла Вісли, де слов’ян змінювали балти

В ранньому середньовіччі до IV ст. на південному узбережжі Балтийського моря від Щецина до дельти Вісли формується племінна група поморців (поморян чи як вони самі себе називали кашубів), яких з бігом століть консолідувала необхідність протистояння тиску сусідів – данців, німців та полян (поляків).

Перший Гданськ

Вважається що Гданськ виник як місто в Х ст. Це базується на першій згадці про місто під 997 р. як urbs Gyddanzc у Першому житії Св. Войцеха, який прибув сюди з місією та концепції територіальної експансії Пястів в Х ст.

У X ст. держава Пястів експансувала на прилеглі землі підпорядковуючи собі сусідні слов’янські племена. У випадку Помор’я вважається що Мешко I у 50-х рр. X ст. приєднав частину Східного та Західного Помор’я, які заселяли поморці. До 2005 р. цю концепцію підтримували опис держави Пястів в «Dagome iudex» та помилкове, як виявилося, датування граду в гирлі Мотлави до Вісли на Х ст. Опис в «Dagome iudex» є дуже розмитий і згадує сусідів держави Мешка, що сягала по море. Не відомо де знаходилося перше городище в Гданську. Мотлавське городище було 2005 р. передатовано на 50-ті 60-ті рр. ХІ ст. Після цього початки міста пробували пов'язати з городищем на Градовій горі, згідно традиції про походження міста, яка збергіалася до ХХ ст.. Польський історик Б. Слівінський сформував цілісну гіпотезу початків Гданська пов'язану з занепадом Трусо, функціонуванням порту в Пуцьку та початками Гданська з сторожевого городища на Градовій горі. Польський археолог С. Вадил піддав цю концепцію критиці, вважаючи, що Гданськ Х ст. слід шукати в районі ратуші Головного міста чи на Домініканському острові. 2022 р. було підтверджено наявність решток укріпленого поселення Х ст. в підземеллях ратуші.

Гданськ в ХІ ст.

Археологічно досліджене городище в місці впадіння річки Мотлави до Вісли між сучасними вулицями Na Dylach i Dylinki з півночі, Rycerskiej i Karpiej зі сходу, Wapienniczej i Wartkiej з півдня, та Sukienniczej з заходу було збудовано лише в 50-60 рр. XI ст. Городище (град разом з укріпленим підгороддям) займало 2,27 га, археологи припускають що тут було до 250 будинків з 1000 мешканцями. Вважається, що це городище виникло як новий торгівельний центр Пястів на Балтиці для важливої міжнародної торгівлі та імовірно для нейтралізації розташованого неподалік «датського» Трусо (кінець якого припадає на середину ХІ ст.). Якщо не розглядати скандинавську гіпотезу то град мав виникнути не раніше 1047 р. (за Казимира Відновителя) і не пізніше 1060 р. (за Болеслава ІІ Сміливого). Усе ХІ ст. поморці вперто боролися з спробами Пястів нав’язати їм свою зверхність. Час перемог Казимира Відновителя над Мецлавом і поморцями в принципі співпадає з датуванням городища між Мотлавою та Віслою.

Проте на основі численних знахідок скандинавських предметів та конструкції скринь укріплень на городищі ХІ ст. не можна виключати, що Гданськ могли заснувати датчани чи шведи в період незалежності Помор’я від молодої держави Пястів.

Одночасно з укріпленими градом та підгороддям (на острові посеред гирла Мотлави) в інших частинах сучасного міста виникали інші осередки оселення. Вони локалізувалися за західним рукавом гирла Мотлави на краю заплави – Західне поселення та в районі суч. костелу св. Миколая – поселення на Домініканському острові (Kępa Dominikańska). Первинні вогнища оселення тоді могли виникати лише на найбільш підвищених рідко-затоплюваних ділянках заплави Вісли. Лише поступово, в міру відкладання культурного шару поверхня Гданська підвищувалася, тож колишні ділянки заплави займали надзаплавне положення і ставали придатними для поселення.

Вул. Kowalska – Podwale Staromejske становили приблизну західну та південну межу Західного поселення. Воно було поєднане з пігороддям острівного городища мостом, а дорога що сполучала поселення за часу Самбора І була посилена дерев’яним мощенням. З півдня від поселення проходило плече Седлецького потоку, який впадав до Мотлави з лукою в районі костела св. Миколая. Тут оселялися численні купці, ремісники та рибалки. Центр поселення на Домініканському острові знаходився на території сучасного Старого міста на перехресті доріг в районі костелу домініканців. Тут під час археологічних досліджень відкрито рештки поселення з XI i XIII ст. з напівземлянками, а також цвинтар середини X ст. – 1813 р..

В 1069 р., за панування Болеслава ІІ Сміливого Помор’я вийшло з під влади Пястів. Повернути його пробував молодший брат і наступник Болеслава – Владислав Герман. В результаті походу 1090 р. він зайняв Східне Помор’я „аж по море”, тобто разом з Гданськом. Проте залишені ним намісники не змогли втриматися тут, через що 1091 р. князь наказав всі гради на Помор'ї спалити. Теоретично в цей час міг бути спалене також гданський град біля гирла Мотлави. Сліди пожежі кінця ХІ ст. дійсно зафіксовані археологічно. Проте поморці не давали шансів Герману утримати над ними владу, вирізали його представників чи вигнали їх. Потім вели запеклу боротьбу з пробами Германа відігратися.

Під владою Собіславичів

1119 р. Болеслав Кривоустий завоював Помор’я з Гданськом. з цього часу Гданськ і ціле Східне Помор’я перебували під владою польських князів з династії Пястів. В Гданську від їх імені правили пястовські намісники (перший відомий напівлегендарний Собіслав І). Завдяки вигідному становищу місто швидко розвивається. Влоцлавська булла 1148 р підтвердила приналежність «castrum Kdanzc» до Влоцлавського єпископства. Єпископу належала десятина від мита, яке збиралося в гданському граді з кораблів, які входили до порту. З середини XII ст. назва Гданськ стала з’являтися в документах регулярно. Проявом встановлення християнства стала побудова в ХІІ ст. у Гданську першого в кам’яного романського костела Богоматері. Його локалізація та зовнішній вигляд на жаль досі лишаються не відомими.

1188 р. Самбор І заклав собор і кляштор цистерців в Оливі. Він отримав доходи з гданських шинків і з мита, яке належало до гданського граду, в фундаційному акті (фальсифікаті, проте на основі попереднього оригіналу) вперше згадується Гданський порт. При Самборі І в Гданську з’явився також перший мурований костел св. Миколая. Він був збудований найбільш імовірно 1185 р. (до 1190 р.) і знаходився на місці сучасної торгівельної зали на Plac Dominikanski (відкриті фундаменти можна оглянути в підземеллі зали, а фрагмент романської споруди кляштору у відділенні археологічного музея в Гданську - "Piwnica Romańska"). Тут було підвищення, тож костел височів над поселенням. В районі костелу знаходився центр тогочасного торгового поселення та перетин торгівельних шляхів. Один з них – Дорога Купців йшов на південь, а другий перпендикулярний вів з порту до Слупська. Неподалік, імовірно, розташовувався торгівельний плац. Роль своєрідного торгівельного простору могла виконувати також вулиця Szeroka.

Коло 1212 р. Мстивой І заклав кляштор норбертіанок в Жукові, якому було віддано третю частину мита зібраного на гданському граді з сукна.

В 1226 р. напад пруссів на околиці Гданська спричинив знищення Оливського кляштору. Нападники підійшли під гданський град, знищуючи поселення на Домініканському острові і костел святого Миколая. Напад організований Пястами: Владиславом Лясоногим і Конрадом Мазовецьким, зумовив те, що в січні 1227 р. Святополк, який до цього був намісником польських князів, зірвав з пястовською династією і оголосив себе незалежним князем. Тим самим Гданськ як його головна садиба дочекався статусу столиці окремого князівства Східного Помор’я.

Правління Святополка – час активного розвитку Гданська. 1227 р. князь Святополк запрошує до міста домініканців, яким передає костел св. Миколая для створення кляштору. Організацією кляштору займався св. Яцек Одровонж. В гданському осередку почала утворюватися колонія купців та моряків з німецьких земель, головним чином з Любека. 1236 року місто отримує від князя Святополка II любецькі міські права.

До цього часу не точно не встановлено де розміщувалося перше закладене згідно локаційному привілею місто. Частина дослідників вважає, що місто було локоване на новій території сучасного Головного міста, інші, що йдеться про раніш описане поселення на захід від граду – сучасне Старе місто. У 1227-1239 рр. за Святополка ІІ збудовано перший костел св. Катерини. З XIV ст. ремісничі та рибацькі поселення на місці колишнього Західного поселення поміж Головним містом та старим градом отримали назву Осек, яку наразі носить розташована тут одна з гданських дільниць.

В Гданську XII-XIV ст. виявлені усі чотири головні види хлібних культур: овес, пшеницю, жито і ячмінь.

Під владою хрестоносців

Костел св. Яна в Гданську

Після того, як рід Собіславичів вимер, почалося змагання Бранденбургу, Польщі та Тевтонського ордену за Гданське Помор'я. В серпні 1308 р. бранденбуржці захопили місто, але не здолали опанувати граду (острівного городища), який захищав суддя Богуш. Польський володар Владислав Локетек покликав на допомогу тевтонських лицарів, які дійсно прогнали бранденбуржців, проте спочатку самі опанували град, а в жовтні, коли прибуло підкріплення, 13 листопада 1308 р. атакували на ярмарок св. Домініка Старе місто (Західне поселення), спалили його та вчинили різанину.

Хрестоносці центральній частині міста (Główne Miasto) міські права. Водночас внаслідок війни місто починає занепадати. Цісар Священної Римської імперії та Папа Римський визнають права ордену на Гданськ. З Польщею орден воює до моменту укладення угоди (1343), за якою лицарі тримають місто як «милостиню» від польського короля Казимира ІІІ, що залишає статус міста невизначеним. Припинення війн сприяє швидкому розвитку торгівлі. 1361 р. Гданськ (Główne Miasto) вступає в Ганзейську унію.

Щоб запобігти надмірному зростанню могутності цієї частини міста, 1377 р. отримує міські права Старе місто (Stare Miasto), а 1380-го — також засноване Тевтонським орденом Нове місто (Młode Miasto).

При хрестоносцях збудовано в сучасному вигляді перли готичної архітектури міста – Маріацька базиліка, костели св. Миколая, св. Катерини та св. Яна. Тевтонці ж видали привілей на зведення перших мурів міста. Місто контролювало торгівлю зерном. В XIV ст. в гданських зерносховищах зберігали головним чином озиме жито (Secale cereale).

Під владою Польщі та Речі-Посполитої

Жадібність хрестоносців призвела до блокади такого важливого для Польщі та Гданська сплаву зерна Віслою, що було однією з головних причин наступних войн з Польщею та Литвою. Владарювання Тевтонського ордену тривало до 1454 року, коли гданчани в ході так званої Тринадцятирічної війни між орденом та Прусським Союзом (до якого вступив Гданськ), вкотре повстають проти хрестоносців. Комтур Гданська Миколай Постер і комтур замку Конрад Пферсфельдер здали замок без бою. 6 березня того ж року король Казимир IV Ягеллончик на прохання делегації Прусського союзу включив Гданськ до складу Польщі, одночасно надавши йому привілей карбувати власну монету. Замок ордену було зруйновано, щоб орден не зміг знову тут закріпитися.

В XVI ст. Річ Посполита вступила в своє Золоте століття, а Гданськ був її чи не найбільшим і найважливішим містом. Величезні панські фільварки, велика кількість яких була розміщена на родючих землях України виробляли велику кількість сільськогосподарської продукції, яка реалізувалася через Гданськ в багато країн Європи і не тільки.

Своїм економічним розквітом у XVI—XVII ст. Гданськ завдячує фактично монопольному становищу в польській торгівлі. Жоден мішок збіжжя не вивозився з країни без того, щоб на цьому не заробили гданські купці. Ріст значення Гданська загальмував розвиток конкуренійних міст - Торуня та Ельблонга.

В XV-XVIII ст. у зерносховищах Гданська спостерігається виразне збільшення частки пшениці (Triticum aestivum) та ячменю (Hordeum vulgare), часто фігурує також овес, який використовували для приготування вівсянки. На переломі XV-XVI ст. в Гданську з’являється також рис.

В новітню добу

У XVIII ст. внаслідок постійних війн місто занепадає. 1793 року (Другий розділ Польщі) до Гданська вступають прусські війська.

Пруссія (згодом Німецька імперія) володіла Гданськом до 1920 року, коли Версальським договором Гданськ проголошується «вільним містом» під контролем Ліги Націй. На цей момент місто фактично контролювали німецькомовні мешканці, які становили 97,6 % населення міста.

Виведення Гданська з-під контролю Німеччини, створення на захід від міста польського коридору, через що Третій Рейх втратив прямий доступ до однієї зі своїх найбільших провінцій, Східної Пруссії, відмова Польщі надати вільний шлях до неї та інші тертя стали приводом для вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року. Польський гарнізон польських транзитних складів на Вестерплятте (колишній острів в гирлі Мертвої Вісли) 7 діб чинив гітлерівцям опір, але «вільне місто» окупувала Німеччина, яка почала зачистки польського населення.

У 1945 році Старе Місто було зруйновано на 90 %. Причиною були не тільки британські повітряні атаки та воєнні дії в місті — найбільших руйнацій завдали радянські війська, які, вигнавши мешканців з їхніх домівок, підпалювали будинки.

За рішенням Ялтинській конференції 1945 року, Гданськ було передано під суверенітет Польщі.

На терени Гданського повіту були депортовані 919 українців з українських етнічних територій у 1947 році (т. зв. акція «Вісла»).

У 1950—1960-х рр. місто було відбудовано, і Гданськ став важливим індустріальним центром комуністичної Польщі.

Грудень 1970 р. — антикомуністичні робітничі страйки та маніфестації кораблебудівників, придушені військом і міліцією з наявністю людських жертв, спричинили падіння Владислава Гомулки.

14 серпня 1980 р. — розпочався політичний страйк на Гданській корабельні ім. Леніна, яка стала головним осередком створення незалежної профспілки «Солідарність» (Solidarność) на чолі з Лехом Валенсою.

Географія

Місто лежить на березі Гданської затоки, при впадінні річки Мотлава у Віслу. 24 % території міста вкривають ліси і парки. Положення міста в прибережній зоні має безпосередній вплив на клімат і економіку Гданська. Згідно з найпоширенішою редакцією фізико-географічного районування Польщі авторства Єжи Кондрацького Територія Гданська знаходиться в межах двох макрорегіонів, а саме на «Ґданському побережжю» та на . В межах «Ґданського побережжя» Гданськ лежить в мезорегіонах та на «Віслинських Жулавах». Верхня частина міста, що в макрорегіоні в мезорегіоні «Кашубське поозер'я».

Ландшафт

Ландшафт Гданська утворено катастрофічними подіями минулого. Скандинавський льодовик відступаючи в кінці Віслинського зледеніння близько 22 тис. років тому залишив товсті шари осадів до 70 м товщиною, що складаються з валунних глин, пісків та гравію. Також вони містять численні фрагменти кристалічних порід різного розміру, зокрема льодовикові валуни. Численними є післяльодовикові пагорби кінцевих морен, які утворив відступаючий льодовик. Вода з танучого льодовика сформувала в маргінальній частині Гданської височини багату рельєфну мозаїку. Подекуди узбережжя обривається мальовничими кліфами. На схід від Гданська, від Пруща-Гданського до Ельблонга, де колись був естуарій дельти Вісли, наразі тягнуться сільськогосподарські угіддя Жулав з зеленим острівцем реліктового озера Друзно. В давнину цю територію займала мілководна затока Балтійського моря.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16,1 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою −1,7 °C (29 °F).

Клімат Гданська
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	11	17	20	26	30	32	32	35	30	23	15	11	35
Середній максимум, °C	0	0	4	9	15	18	20	20	16	11	5	1	10
Середня температура, °C	−1	−1	1	5	11	14	16	16	12	7	2	0	7
Середній мінімум, °C	−4	−4	−1	1	6	9	11	11	8	4	0	−2	3
Абсолютний мінімум, °C	−31	−23	−23	−8	−2	0	2	3	−2	−7	−17	−20	−31
Днів з опадами	22	18	18	16	16	17	18	16	18	18	22	23	222
Днів з дощем	12	9	12	15	15	17	18	16	18	18	18	16	184
Днів зі снігом	15	13	10	5	1	0	0	0	0	1	7	14	66
Джерело: Weatherbase

Промисловість і транспорт

Панорама Гданської корабельні з хмарочоса Зеленяк у центрі міста

Гданськ — великий промисловий центр. У Гданську знаходиться найбільша у Польщі корабельня (пол. Stocznia Gdańska.)

У промислових районах міста переважають суднобудування, нафтохімічна, хімічна і харчова промисловості. Частка високотехнологічних секторів, як-от електроніка, телекомунікації, машинобудування, радіоенергетика, косметика і фармацевтика, перебувають на підйомі. Бурштинова обробка є також важливою частиною місцевої економіки, тому що більшість покладів бурштину у світі лежать уздовж Балтійського узбережжя. Поморське воєводство, зокрема й Гданськ, також є великим центром туризму в літні місяці, мільйони поляків і громадян Європейського Союзу відпочивають на пляжах балтійського узбережжя.

Транспорт

Pesa Atribo на Швидкій міській залізниці у Гданську

Гданський аеропорт імені Леха Валенси

Контейнеровоз Maersk у порту Гданська

• Гданський аеропорт імені Леха Валенси — міжнародний аеропорт, розташований у Гданську.
• Швидка міська залізниця, (SKM) — швидка міська залізниця, функціонує як система метро для району Тримісто, що містить Гданськ, Сопот і Гдиню, з щільним трафіком через 27 станцій, що охоплюють Тримісто. Послуга здійснюється електропотягами з інтервалом 6—30 хвилин між поїздами (залежно від часу доби) на центральній дистанції між Гданськом і Гдинею, і рідше на віддалених дистанціях. Мережу SKM було розширено на північний захід від Триміста до Вейгерово, Лемборка та Слупська, 110 км на захід від Гдині, а на південь він був розширений до Тчева, 31 км на південь від Гданська.
• Залізниця: головною станцією в Гданську є залізнична станція Гданськ-Головний, яка обслуговується як місцевими поїздами SKM, так і поїздами далекого сполучення PKP. Крім того, поїзди далекого прямування також зупиняються на залізничній станції , , і Гдиня-Головна. Гданськ також має дев'ять інших залізничних станцій, які обслуговуються місцевими поїздами SKM.
• Поїзди далекого сполучення обслуговує компанія PKP Intercity, яка забезпечує сполучення з усіма великими містами Польщі, включаючи Варшаву, Краків, Лодзь, Познань, Катовиці та Щецин, а також із сусіднім регіоном Кашубських озер.

У 2011—2015 роках залізничний маршрут Варшава — Гданськ — Гдиня зазнав значної модернізації вартістю 3 мільярди доларів США, частково профінансованої Європейським інвестиційним банком, включаючи заміну колії, зміну кривих і перенесення ділянок колії для забезпечення швидкості до 200 км/год, модернізація станцій та встановлення найсучаснішої сигнальної системи ETCS, яка була завершена в червні 2015 року.

У грудні 2014 року нові високошвидкісні поїзди Alstom Pendolino були введені в експлуатацію між Гданськом, Варшавою та Краковом, скорочуючи поїздки залізницею час від Гданська до Варшави до 2 годин 58 хвилин, ще більше скорочений у грудні 2015 року до 2 годин 39 хвилин.

• Нова залізниця, Поморська метрополійна залізниця (PKM), почала курсувати 1 вересня 2015 року, з'єднавши Гданський аеропорт імені Леха Валенси з Вжещем і центром Гданська. Він сполучає зі Швидкою міською залізницею (SKM), що забезпечує подальше сполучення з усім районом, який обслуговує SKM.
• Міськими автобусами та трамваями керує ZTM Gdańsk (Zarząd Transportu Miejskiego w Gdańsku).
• З 1 жовтня 2018 року лінія 31 від PKT Gdynia прямують до автобусної зупинки Сопот Ерґо Арена без тролейбусної штанги. Невелика частина цього маршруту проходить через Гданськ.
• Порт Гданська — морський порт, розташований на південному узбережжі Гданської затоки в межах міста.
• Кільцева дорога — частина швидкісної дороги S6, яка оминає міста Гданськ, Сопот і Гдиня.
• Автомагістраль А1 сполучає порт і місто Гданськ із південним кордоном країни.

Культура

Фонтан «Нептун» — один із символів міста

Брама-кран над Мотлавою

Ратуша Головного міста

Палац Артуса

Базиліка святої Марії

Архікафедральний собор в Оліві

Див. також: Старе місто (Гданськ) та Головне місто (Гданськ)

У Гданську працює , Балтійська філармонія імені Ф. Шопена, низка музеїв, відбувається кінофестиваль. Престиж міста також підтримують різні фестивалі і заходи, такі як , , або фестиваль . 2010 року в Гданську проходила Вікіманія. Гданськ був кандидатом на звання культурної столиці Європи 2016 року.

Історичні частини Гданська включають Старе місто в Гданську (Ворота Журавля, Фонтан Нептуна,Будинок Упгагена, Двір Артуса, Золоту кам'яницю, Зелені ворота, Велика Збройована, Маріацька вулиця), Вестерплатте та Олива.

Музеї Гданська

• Історичний музей міста Гданськ. Відділи:
  • Ратуша Головного Міста
  • Двір Артуса
  • Будинок Упгагена
  • Сторожка № 1 на Вестерплатте
  • Музей вежових годинників — костел святої Катерини
  • Музей спорту та туризму в Гданську
  • Музей Пошти Польської в Гданську
  • Музей бурштину
  • Фортеця Віслоуйсьце
• Національний музей. Відділи:
  • Стародавнього мистецтва
  • Зелена брама
  • золоті ворота
  • Сучасного мистецтва — Палац Опатув
  • Етнографії — Опатське зерносховище
  • Гданська Фотогалерея
  • Музей національного гімну в Бендоміні
  • Музей шляхецьких традицій у
• Науковий музей .
• Національний Морський музей
• Корабель-музей «Солдек»
• «Журав»
• Склад на Олов'янці, нині відділення Національного морського музею
• Археологічний музей
• Виставка Дороги до Свободи
• Морський маяк Гданськ-Новий Порт

Пам'ятки історії та культури

Переважно відбудовані після 1945 року.

• Собори (XIII—XVI ст.): Базиліка святої Діви Марії, святої Трійці, святої Катерини
• Ратуші — Головна і Стара
• Житлові будинки XV—XVIII ст.
• Оборонний мур із вежами
• Міська брама
• Арсенал
• Пам'ятник «Героям Вестерплатте»
• Пам'ятник «Полеглим суднобудівникам»
• Пам'ятник Володимиру Великому
• Пам'ятник Яну III Собеському
• Пам'ятники астроному Янові Гевелію перед ратушею Старого міста (2006) і в Малому районі Пржиморзе (1973).

Освіта

У Гданську діє 14 вищих навчальних закладів, у яких 2008 року вчилось понад 78 626 студентів, що робить Гданськ одним із найбільших освітніх центрів Польщі.

• Гданський університет (28 584 студентів).
• Гданський політехнічний університет (21 638 студентів).
• (4936 учнів).
• (3878 студентів)
• (3799 студентів)
• (3 784 студентів).
• (3737 студентів)
• (2600 студентів).
• (2405 студентів)
• (1041 студентів)
• Академія образотворчих мистецтв (784 студентів).
• Музична академія (655 студентів).
• (556 студентів)
• .

Медіа

• ^[pl]
• ^[pl]

ЗМІ

• Gazeta Wyborcza — відділ Trójmiasto
•  — відділ Trójmiasto

Радіостанції

Місцеві радіостанції із трансляцією із Гданська:

Станція	Початок мовлення	Тип мовлення
^[pl]	1945	Наземна — 103,7 МГц
Radio Eska Trójmiasto	2008 (1999)	Наземна — 94,6 МГц
^[pl]	2004	Наземна — 92,3 МГц
^[pl]	1992	Наземна — 101,7 МГц
Radio RMF Maxxx Trójmiasto	2008	Наземна — 96,4 МГц
^[pl]	2004	Наземна — 103,0 МГц

Українці у Гданську

Головний корпус Гданської політехніки у Гданську-Вжещу

Докладніше: Українці в Гданську

Українська громада в Гданську вперше склалася в 1920-1930-ті рр., що було пов’язано з Гданською політехнікою. Тут навчалися українські студенти з Галичини, що не мали доступу до вищої освіти у себе вдома. У 1930-ті рр. вільне місто Гданськ було портом для виїзду членів ОУН до Німеччини, слугувало пунктом військового вишколу членів організації, а також було місцем контактів з німецькою розвідкою. Після закінчення Другої світової війни більшість членів цієї громади залишили місто.

Хронологічно друга українська громада в Гданську сформувалася після проведення злочинної акції «Вісла» в 1947 р. Тоді в околицях міста опинилися українські родини, депортовані з Холмщини та Надсяння. В 1956 р. було створено Гданське воєводське правління Українського суспільно-культурного товариства з домівкою на Długim Targu 8/10 (Kamienica Brandes'ów). Його багаторічним керівником був Павло Кремінський. З 1990 р. ця організація функціонує як Гданський відділ Об’єднання українців у Польщі з домівкою по вул. Aksamitna 4a.

Пам'ятник князю Володимиру в Гданську поблизу костела св. Варфоломія

В Гданську у 1957 р. вперше отцем-митратом Василем Гриником була відслужена східна літургія. 03 липня 1997 р. з нагоди 1000-річного ювілею міста костел св. Варфоломія з прикостельним будинком було передано для Вроцлавсько-Гданської єпархії Української греко-католицької церкви. 25 листопада 2020 р. утворено нову Ольштинсько-Гданську єпархію. Гданський храм св. Варфоломія залишається у ній конкафедральним. 23 травня 2015 р. поблизу костелу св. Варфоломія відкрито пам'ятник Володимиру Великому.

Починаючи з 2000-х рр. в Гданську формується хронологічно-третя громада. Адже зростає кількість українців, що приїжджають сюди на навчання чи знаходять тут працю та залишаються на постійне проживання. Українці розвивають свій бізнес. Зокрема, у місті працює український ресторан «Львівські вареники».

Особливо кількість українців зросла в 2014 р. та відповідно після 24 лютого 2024 р. Мешканці міста та місцеві органи влади надали всебічну допомогу українським біженцями, що прибули до міста після початку повномасштабної агресії Росії проти України.

З сучасних гданських українців, варто згадати скульптора Геннадія Єршова, історика Ігора Галагіду, голову ОУП в Гданську .

У Гданську працює консульство України, що обслуговує українських громадян, які перебувають у Польщі. Консульство знаходиться за адресою: вул. Bernarda Chrzanowskiego 60a, 80-278 Gdańsk.

26 листопада 2020 року одному зі скверів міста присвоєно назву імені генерала армії Української народної республіки Марка Безручка.

Померли

• Осип Думін — сотник УСС і Армії УНР, військовий діяч УВО, письменник

Відомі люди

Народилися

• Ян Гевелій (1611—1687) — польський астроном, автор перших карт Місяця («Селенографія, або опис Місяця»), «Каталогу нерухомих зірок на епоху 1660», атласу неба «Уранографія» (1690); конструктор телескопів; градоначальник Гданську.
• Ельжбета Гевелій (1647—1693) — жінка-астроном, дружина та колега Яна Гевелія.
• Данієль Габрієль Фаренгейт (1686—1736) — німецький хімік і фізик, автор температурної шкали його імені.
• Артур Шопенгауер (1788—1860) — німецький філософ у галузі об'єктивного ідеалізму, відомий уявленням про метафізичну волю як рушій світу.
• Аарон Бернштайн (1812—1884) — німецький письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач.
• Бернгард Ґецке (1884—1964) — німецький актор епохи німого.
• Гюнтер Грасс (1927—2015) — німецький письменник (також скульптор, художник), лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року. Автор, зокрема, «Данцизької трилогії», до якої входять роман «Бляшаний барабан», повість «Кіт і миша», роман «Собачі роки».

• Пйотр Шулькін (1950—2018) — польський кінорежисер, сценарист, актор, який у 2018 році підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
• Яніна Охойська (1955) — польська громадська діячка, астроном.
• Беата Позняк (1960) — польська актриса.
• Яцек Денель (1980) — польський поет, письменник і перекладач.
• Гуго Конвенц - німецький археолог, природознавець, фундатор системи охорони природи в Європі

Пов'язані з містом

• Лех Валенса — польський політик, Президент Польщі (1990—1995). Співзасновник і перший керівник профспілки «Солідарність» у 1980-х роках, лавреат Нобелівської премії миру (1983). На честь нього названий міжнародний аеропорт у місті Гданськ.
• Северин Краєвський – польський композитор, співак, музикант і гітарист, колишній лідер гурту «Червоні гітари».
• Геннадій Єршов — польський та український митець, громадський діяч, один із засновників «Фундації Ательєр Єршов».

Міста-побратими

•  Казахстан, Астана (1996)
•  Іспанія, Барселона
•  Німеччина, Бремен
•  Польща, Битів
•  Литва, Вільнюс
•  Швеція, Кальмар
•  США, Клівленд, Огайо
•  Франція, Марсель
•  Франція, Ніцца
•  Франція, Руан
•  Україна, Одеса
•  Україна, Рівне
•  Україна, Маріуполь (2014)
•  Нідерланди, Роттердам
•  Велика Британія, , Англія
•  Фінляндія, Турку
•  Данія, Гельсінгер

Див. також

• 1419 Данциг — астероїд, названий на честь міста (німецька назва).
• Донатива

Примітки

1. https://sjp.pwn.pl/so/gdanszczanin;4436509.html
2. https://sjp.pwn.pl/so/gdanszczanka;4436510.html
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. — Київ; Ірпінь: Перун, 2005.
4. Starówka Gdańsk (pl-PL) . 25 травня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
5. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 1. Замальовки з давнини. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.
6. Historia Gdańska dla każdego podcast. Skąd się wzięli ludzie na Pomorzu? (2022).
7. Śliwiński B. Początki Gdańska: dzieje ziem nad zachodnim brzegiem zatoki Gdańskiej w i połowie X wieku, Gdańsk 2009, ss. 298
8. Wadyl S. Pomorze Wschodnie w X wieku. Uwagi na marginesie pracy Błażeja Śliwińskiego, Początki Gdańska: dzieje ziem nad zachodnim brzegiem zatoki Gdańskiej w i połowie X wieku, Gdańsk 2009, ss. 298 // „Pomorania Antiqua”, tom XXIV, 2015 – 537-574.</
9. Gdańsk jest starszy niż dotąd twierdzono. Archeolodzy odkryli pozostałości osadnictwa Słowian, 20.12.2022 р.
10. Praca zbiorowa: Słownik starożytności słowiańskich t. 2 F-K, cz. 1 F-H, hasło „Gaj”. Warszawa: Ossolineum, 1964, s. 78.
11. Historia Gdańska dla każdego podcast. Odcinek 10: Pierwsi namiestnicy Gdańska. Sobiesław, protoplasta dynastii (2023)
12. Historia Gdańska dla każdego podcast. Odcinek 9: Najstarszy kościół Gdańska (2022)
13. Historia Gdańska dla każdego podcast. Odcinek 11: Gdańsk za czasów namiestnika Sambora I (2023)
14. Historia Gdańska dla każdego podcast. Odcinek 13: Mściwoj I. Na drodze do niezależności (2023 р.)
15. Свентопелк II. Великий (1195—1266), (також Свантеполк, Сватоплук, Свитопелк) — старший син Мщивоя (Мествіна) І-го з династії Собіславів (Самборідів)
16. Див.: Любек, Ганза
17. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 2: Вікно у світ. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 24.06.2024.
18. Парнікоза, Іван. Вестерплатте продовжує оборонятися!. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 24.06.2024.
19. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 483.
20. 3.1. Środowisko przyrodnicze. W: Studium Uwarunkowań i Kierunków Zagospodarowania Przestrzennego Miasta Gdańska. Gdańsk: Prezydent Miasta Gdańska, 2007-12-20, s. 33. 
21. Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski (пол.) . Варшава: PWN. ISBN .
22. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 1. Замальовки з давнини. Прадідівська слава Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 11.06.2024.
23. . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 31 серпня 2020.
24. в 1967—1988 роках ім. Леніна.
25. Airport History. Процитовано 2 грудня 2022.
26. Nasza historia (пол.). Процитовано 2 грудня 2022.
27. SKM Passenger Information, Map http://www.skm.pkp.pl/ [ 27 грудня 2014 у Wayback Machine.]
28. Polish Pendolino launches 200 km/h operation, Railway Gazette International [ 16 грудня 2014 у Wayback Machine.], 15 December 2014
29. Pendolino z Trójmiasta do Warszawy. Więcej pytań niż odpowiedzi. trojmiasto.pl. 30 липня 2013. оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 25 грудня 2014.
30. ';Jeszcze szybciej z Warszawy do Gdańska,' Kurier Kolejowy 9 January 2015 http://www.kurierkolejowy.eu/aktualnosci/22716/Jeszcze-szybciej-z-Warszawy-do-Gdanska.html [ 10 січня 2015 у Wayback Machine.]
31. The port and the city. Процитовано 2 грудня 2022.
32. Brama Żuraw (pl-PL) . 2 травня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
33. Fontanna Neptuna (pl-PL) . 16 грудня 2022. Процитовано 19 серпня 2023.
34. Złota Kamienica w Gdańsk (pl-PL) . 27 грудня 2022. Процитовано 19 серпня 2023.
35. Zielona Brama w Gdańsku (pl-PL) . 21 червня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
36. Ulica Mariacka w Gdańsku (pl-PL) . 20 грудня 2022. Процитовано 19 серпня 2023.
37. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 10 жовтня 2008.
38. . Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 10 жовтня 2008.
39. Złota Brama w Gdańsku (pl-PL) . 11 липня 2023. Процитовано 19 серпня 2023.
40. Додому. Hevelianum (укр.). Процитовано 3 грудня 2022.
41. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2008. Процитовано 10 жовтня 2008.
42. . Архів оригіналу за 17 лютого 2001. Процитовано 10 жовтня 2008.
43. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 10 жовтня 2008.
44. Bazylika Mariacka (pl-PL) . 19 листопада 2022. Процитовано 19 серпня 2023.
45. Шукач | Пам'ятник Яну Гевелію (3) в Ґданську. www.shukach.com. Процитовано 3 грудня 2022.
46. Informator o sytuacji społeczno-gospodarczej Gdańska za 2008 rok / Urząd Miejski w Gdańsku. — 2008. — ISSN 1505-7186.
47. . Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 15 липня 2010.
48. . Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 15 липня 2010.
49. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська Частина 2. Хмари над Балтикою. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 19.05.2024.
50. Pierogi Lwowskie. www.facebook.com (укр.). Процитовано 16 вересня 2018.
51. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська Частина 3. Під патронатом святого Володимира. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких.
52. Solidarni z Ukrainą w czasie wojny. Gdańsk pomaga już od dwóch lat. 23.02.2024.
53. Консульство України в Гданську. https://gdansk.mfa.gov.ua. Процитовано 20.12.2023.
54. . www.eurointegration.com.ua. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2020.
55. Janina Ochojska [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
56. Парнікоза, Іван. Гуго Конвенц – піонер охорони природи Європи. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 24.06.2024.
57. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Ресурси Інтернету

• Офіційна сторінка міста Гданська [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка Триміста [ 4 листопада 2004 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка Гдині [ 30 липня 2004 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка Сопота [ 15 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
• Солідарність із Гданськом [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Монети Данцигу^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Гданськ для українця [ 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]