Вейгеро́во (пол. Wejherowo, каш. Wejrowò, нім. Neustadt) — місто в Гданській Померанії, на річці , північна Польща, з населенням 48 735 осіб (2021). З 1999 року — адміністративний центр Вейгеровського повіту Поморського воєводства; раніше — місто Гданського воєводства (1975–1998).
Вейгерово Wejherowo | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
54°36′ пн. ш. 18°15′ сх. д. / 54.600° пн. ш. 18.250° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Поморське воєводство | ||||
Столиця для | Вейхеровський повіт (повіт Польщі) | ||||
Засновано | 1643 | ||||
Магдебурзьке право | 1650 | ||||
Площа | 25,53 км² | ||||
Населення | 49922 (2011) | ||||
· густота | 1797 (2008) осіб/км² | ||||
Агломерація | 1 100 000 | ||||
Міста-побратими | комуна Тиреше, Руан, Швянченіс, Постави, Івано-Франківськ, Трутнов, Хелмно | ||||
Телефонний код | (48) 58 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | GWE | ||||
GeoNames | 3082473 | ||||
OSM | ↑1553004 ·R (Вейхеровський повіт) | ||||
SIMC | 0934984 | ||||
Поштові індекси | 84-200 до 84-204 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | wejherowo.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Вейгерово у Вікісховищі |
У 2022 р. у знак солідарності з Україною, яка борониться від російської агресії на ратуші Вейгерово поруч з польським було піднято український прапор.
Географія
Вейгерово розташоване у Помералії, в етнокультурному регіоні Кашубія, за 32 км на схід від Лемборка та за 35 км NW від регіонального мегаполіса — Гданська, у широкій льодовиковій долині річки Реда на висоті 30 м над рівнем моря.
Історія
Вейгерово було засновано в 1643 році як Вейгерова Воля воєводою Мальбокського воєводства та польським шляхтичем Якубом Вейгером. У розмовній німецькій мові того часу воно транслітерувалось як нім. Weihersfrey або нім. Veyersfrey. Відповідно до заповіту засновника, жителі нового поселення мали такі ж міські права, як і інші міста регіону, тому місцем було надано Кульмське право. Привілеї міста, здобуті в 1655 році, підтвердив польський король Ян II Казимир Ваза.
Вейгер, який пережив Смоленську війну, збудував у новому поселенні дві церкви (Святої Трійці та Святої Анни). Він також привів отців-францисканців, побудував монастир і заснував Кальварію, що складалася з 26 каплиць, розташованих уздовж межі міського лісу, які були побудовані протягом 1646–55 років. Згідно з письмовою заявою засновника від 1655 року, всі почесні особи, незалежно від їх національності, запрошувалися стати громадянами нового поселення, якщо вони будуть платити громадянський збір у розмірі десяти гульденів кожен.
Під час Першого поділу Польщі в 1772 році, під час якого Королівство Пруссія анексувало більшу частину Померелії, місто було включено до складу Королівства та підпорядковано новій провінції Західна Пруссія. Його назва німецькою мовою змінилася з нім. Weyersfrey на нім. Neustadt im Westpreußen, назва, яка використовувалася й раніше. До назви міста було додано додаток «у Західній Пруссії», щоб уникнути плутанини з низкою інших міст з такою ж назвою. Вирішальними факторами, які прискорили розвиток міста в XIX столітті, були заснування в 1818 році адміністративного району [en], і будівництво залізниці Данциг — Штеттін, на якій було споруджено станцію Нойштадт в 1870 році. Нойштадт увійшов до складу Німецької імперії в 1871 році під час об’єднання Німеччини під проводом Пруссії. Кашуби і поляки становили приблизно 59,3% населення районної території міста в цей час. Проте саме місто було переважно німецьким. За переписом 1910 року в місті проживало 9804 жителі, з яких 6970 (71%) були німці; 2421 (25%) були кашубами та 394 (4%) поляками.
У 1905 році в Нойштадті були протестантська церква, дві католицькі церкви, синагога, гімназія, підготовча школа до училища для вчителів, училище для вчителів євангельських шкіл, психіатричний будинок, місцевий суд, лісництво, сигаретні фабрики, лісопильні заводи, пивоварня, торгівля худобою та деревиною, а також торгівля зерном. Під німецькою орудою проводилась [en] проти місцевого польського та кашубського населення, яке чинило опір шляхом організації таємної патріотичної організації Zwiazek Filomatów, розповсюдження польської газети Gazeta Gdańska та створення різноманітних місцевих економічних ініціатив.
До 1919 року Нойштадт належав до адміністративної [en] у провінції Західна Пруссія в Німеччині. Після Першої світової війни та відновлення незалежної Польщі місто увійшло до складу Другої Польської Республіки. Вейгерово було столицею Вейгеровського повіту Поморського воєводства, ставши штаб-квартирою державної адміністрації, відповідальної за морське господарство. У 1923–1928 рр. у Вейгерово існував спеціальний виховний центр, у якому проживало та здобувало освіту близько 300 польських сиріт, які були врятовані з охопленого війною Сибіру за допомогою Японії в 1920–1922 рр.
Клімат
Місяць | Січ | Лют | Бер | Квіт | Трав | Черв | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Груд | Середньорічна |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ср. висока температура [°C] | +1 | 0 | +3 | +10 | +16 | +20 | +22 | +20 | +18 | +12 | +6 | +2 | +11 |
ср. низька температура [°C] | −6 | −5 | −2 | +1 | +5 | +9 | +13 | +11 | +8 | +5 | +1 | −1 | +3 |
Опади [мм] | 40 | 30 | 20 | 30 | 50 | 60 | 80 | 90 | 60 | 50 | 40 | 50 | 660 |
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 24088 | 5301 | 16376 | 2411 |
Жінки | 25834 | 5094 | 15355 | 5385 |
Разом | 49922 | 10395 | 31731 | 7796 |
Транспорт
Автобуси
Автобусні перевезення у місті здійснює «MZK Wejherowo», що забезпечує перевезення 17 автобусними лініями.
У місті також є автобусна лінія J (Вейгерово-Шпиталь — Румія-Партизанов), організована ZKM Гдиня.
Залізничний транспорт
Через Вейгерово прокладена залізниця [de]. У місті перетинаються залізниці Берлін — Щецин — Кошалін — Слупськ — Вейгерово — Гдиня та, наразі закрита, Вейгерово — . Вейгерово сполучено з Тримістом швидкісною міською залізницею, що обслуговує дві пасажирські зупинки та станцію Вейгерово.
Наразі в місті є залізнична станція та дві діючі пасажирські зупинки:
- Вейгерово — залізнична станція, побудована в 1870 році;
- — пасажирська платформа, побудована в 1950 році;
- — пасажирська платформа, побудована в 1950 році
Автостради
У Вейгерово перетинаються кілька важливих доріг:
- національна дорога № 6: Щецин - Голенюв - Кошалін - Слупськ - Лемборк - Вейгерово - Реда - Румія - Гдиня - Гданськ
- провінційна дорога № 218: Крокова - Вейгерово - Хващино - Гданськ
- провінційна дорога № 224: Вейгерово - Шемуд - Пжодково - Картузи - Єгертово - Нова Карчма - Скаршеви - Ґодзішево - Тчев
Повітряний транспорт
У 1985 році була відкрита санітарна злітно-посадкова смуга, розташована на вул. Ягальського.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- Вейгерово. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) .
- Polski ruch narodowy w prusach zachodnich w latach: 1860-1914 Szczepan Wierzchosławski page 19 Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1980
- Willkommen bei Gemeindeverzeichnis.de. www.gemeindeverzeichnis.de. Процитовано 15 квітня 2021.
- Landesamt, Prussia (Kingdom) Statistisches (1912). Gemeindelexikon für die regierungsbezirke Allenstein, Danzig, Marienwerder, Posen, Bromberg und Oppeln: Auf grund der ergebnisse der volkszählung vom. 1. Dezember 1910 und anderer amtlicher quellen bearbeitet vom Königlich Preussischen Statistischen Landesamte (нім.). verlag des Königlichen Statistischen Landesamts.
- Meyers Konversations-Lexikon, 6th edition, Vol 14, Leipzig and Vienna 1908, p. 580, no. 21.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 27 червня 2023.
- Jak Japonia ratowała polskie dzieci. Polska Zbrojna (пол.). Процитовано 25 грудня 2021.
- Historia pogody dla Słupska (англ.). Weatherbase.com. Процитовано 17 квітня 2008.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Wejherowo |
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vejgero vo pol Wejherowo kash Wejrowo nim Neustadt misto v Gdanskij Pomeraniyi na richci pivnichna Polsha z naselennyam 48 735 osib 2021 Z 1999 roku administrativnij centr Vejgerovskogo povitu Pomorskogo voyevodstva ranishe misto Gdanskogo voyevodstva 1975 1998 Vejgerovo Wejherowo Gerb PraporVejgerovoOsnovni dani54 36 pn sh 18 15 sh d 54 600 pn sh 18 250 sh d 54 600 18 250 Krayina PolshaRegion Pomorske voyevodstvoStolicya dlya Vejherovskij povit povit Polshi Zasnovano 1643Magdeburzke pravo 1650Plosha 25 53 km Naselennya 49922 2011 gustota 1797 2008 osib km Aglomeraciya 1 100 000Mista pobratimi komuna Tireshe Ruan Shvyanchenis Postavi Ivano Frankivsk Trutnov HelmnoTelefonnij kod 48 58Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv GWEGeoNames 3082473OSM 1553004 R Vejherovskij povit SIMC 0934984Poshtovi indeksi 84 200 do 84 204 Miska vlada Vebsajt wejherowo pl Mapa Vejgerovo u Vikishovishi U 2022 r u znak solidarnosti z Ukrayinoyu yaka boronitsya vid rosijskoyi agresiyi na ratushi Vejgerovo poruch z polskim bulo pidnyato ukrayinskij prapor GeografiyaVejgerovo roztashovane u Pomeraliyi v etnokulturnomu regioni Kashubiya za 32 km na shid vid Lemborka ta za 35 km NW vid regionalnogo megapolisa Gdanska u shirokij lodovikovij dolini richki Reda na visoti 30 m nad rivnem morya Istoriya en zasnovnik Vejgerovo Vejgerovo bulo zasnovano v 1643 roci yak Vejgerova Volya voyevodoyu Malbokskogo voyevodstva ta polskim shlyahtichem Yakubom Vejgerom U rozmovnij nimeckij movi togo chasu vono transliteruvalos yak nim Weihersfrey abo nim Veyersfrey Vidpovidno do zapovitu zasnovnika zhiteli novogo poselennya mali taki zh miski prava yak i inshi mista regionu tomu miscem bulo nadano Kulmske pravo Privileyi mista zdobuti v 1655 roci pidtverdiv polskij korol Yan II Kazimir Vaza Vejger yakij perezhiv Smolensku vijnu zbuduvav u novomu poselenni dvi cerkvi Svyatoyi Trijci ta Svyatoyi Anni Vin takozh priviv otciv franciskanciv pobuduvav monastir i zasnuvav Kalvariyu sho skladalasya z 26 kaplic roztashovanih uzdovzh mezhi miskogo lisu yaki buli pobudovani protyagom 1646 55 rokiv Zgidno z pismovoyu zayavoyu zasnovnika vid 1655 roku vsi pochesni osobi nezalezhno vid yih nacionalnosti zaproshuvalisya stati gromadyanami novogo poselennya yaksho voni budut platiti gromadyanskij zbir u rozmiri desyati guldeniv kozhen Istorichna arhitektura Starogo mista Pid chas Pershogo podilu Polshi v 1772 roci pid chas yakogo Korolivstvo Prussiya aneksuvalo bilshu chastinu Pomereliyi misto bulo vklyucheno do skladu Korolivstva ta pidporyadkovano novij provinciyi Zahidna Prussiya Jogo nazva nimeckoyu movoyu zminilasya z nim Weyersfrey na nim Neustadt im Westpreussen nazva yaka vikoristovuvalasya j ranishe Do nazvi mista bulo dodano dodatok u Zahidnij Prussiyi shob uniknuti plutanini z nizkoyu inshih mist z takoyu zh nazvoyu Virishalnimi faktorami yaki priskorili rozvitok mista v XIX stolitti buli zasnuvannya v 1818 roci administrativnogo rajonu en i budivnictvo zaliznici Dancig Shtettin na yakij bulo sporudzheno stanciyu Nojshtadt v 1870 roci Nojshtadt uvijshov do skladu Nimeckoyi imperiyi v 1871 roci pid chas ob yednannya Nimechchini pid provodom Prussiyi Kashubi i polyaki stanovili priblizno 59 3 naselennya rajonnoyi teritoriyi mista v cej chas Prote same misto bulo perevazhno nimeckim Za perepisom 1910 roku v misti prozhivalo 9804 zhiteli z yakih 6970 71 buli nimci 2421 25 buli kashubami ta 394 4 polyakami U 1905 roci v Nojshtadti buli protestantska cerkva dvi katolicki cerkvi sinagoga gimnaziya pidgotovcha shkola do uchilisha dlya vchiteliv uchilishe dlya vchiteliv yevangelskih shkil psihiatrichnij budinok miscevij sud lisnictvo sigaretni fabriki lisopilni zavodi pivovarnya torgivlya hudoboyu ta derevinoyu a takozh torgivlya zernom Pid nimeckoyu orudoyu provodilas en proti miscevogo polskogo ta kashubskogo naselennya yake chinilo opir shlyahom organizaciyi tayemnoyi patriotichnoyi organizaciyi Zwiazek Filomatow rozpovsyudzhennya polskoyi gazeti Gazeta Gdanska ta stvorennya riznomanitnih miscevih ekonomichnih iniciativ Do 1919 roku Nojshtadt nalezhav do administrativnoyi en u provinciyi Zahidna Prussiya v Nimechchini Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta vidnovlennya nezalezhnoyi Polshi misto uvijshlo do skladu Drugoyi Polskoyi Respubliki Vejgerovo bulo stoliceyu Vejgerovskogo povitu Pomorskogo voyevodstva stavshi shtab kvartiroyu derzhavnoyi administraciyi vidpovidalnoyi za morske gospodarstvo U 1923 1928 rr u Vejgerovo isnuvav specialnij vihovnij centr u yakomu prozhivalo ta zdobuvalo osvitu blizko 300 polskih sirit yaki buli vryatovani z ohoplenogo vijnoyu Sibiru za dopomogoyu Yaponiyi v 1920 1922 rr KlimatSeredni znachennya temperaturi ta kilkosti opadiv u Vejgerovo Misyac Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Ser Ver Zhov Lis Grud Serednorichna sr visoka temperatura C 1 0 3 10 16 20 22 20 18 12 6 2 11 sr nizka temperatura C 6 5 2 1 5 9 13 11 8 5 1 1 3 Opadi mm 40 30 20 30 50 60 80 90 60 50 40 50 660DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 24088 5301 16376 2411 Zhinki 25834 5094 15355 5385 Razom 49922 10395 31731 7796TransportAvtobusi Avtobusni perevezennya u misti zdijsnyuye MZK Wejherowo sho zabezpechuye perevezennya 17 avtobusnimi liniyami U misti takozh ye avtobusna liniya J Vejgerovo Shpital Rumiya Partizanov organizovana ZKM Gdinya Zaliznichnij transport Cherez Vejgerovo prokladena zaliznicya de U misti peretinayutsya zaliznici Berlin Shecin Koshalin Slupsk Vejgerovo Gdinya ta narazi zakrita Vejgerovo Vejgerovo spolucheno z Trimistom shvidkisnoyu miskoyu zalizniceyu sho obslugovuye dvi pasazhirski zupinki ta stanciyu Vejgerovo Narazi v misti ye zaliznichna stanciya ta dvi diyuchi pasazhirski zupinki Vejgerovo zaliznichna stanciya pobudovana v 1870 roci pasazhirska platforma pobudovana v 1950 roci pasazhirska platforma pobudovana v 1950 roci Avtostradi U Vejgerovo peretinayutsya kilka vazhlivih dorig nacionalna doroga 6 Shecin Golenyuv Koshalin Slupsk Lembork Vejgerovo Reda Rumiya Gdinya Gdansk provincijna doroga 218 Krokova Vejgerovo Hvashino Gdansk provincijna doroga 224 Vejgerovo Shemud Pzhodkovo Kartuzi Yegertovo Nova Karchma Skarshevi Godzishevo Tchev Povitryanij transport U 1985 roci bula vidkrita sanitarna zlitno posadkova smuga roztashovana na vul Yagalskogo PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 Vejgerovo Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Polski ruch narodowy w prusach zachodnich w latach 1860 1914 Szczepan Wierzchoslawski page 19 Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1980 Willkommen bei Gemeindeverzeichnis de www gemeindeverzeichnis de Procitovano 15 kvitnya 2021 Landesamt Prussia Kingdom Statistisches 1912 Gemeindelexikon fur die regierungsbezirke Allenstein Danzig Marienwerder Posen Bromberg und Oppeln Auf grund der ergebnisse der volkszahlung vom 1 Dezember 1910 und anderer amtlicher quellen bearbeitet vom Koniglich Preussischen Statistischen Landesamte nim verlag des Koniglichen Statistischen Landesamts Meyers Konversations Lexikon 6th edition Vol 14 Leipzig and Vienna 1908 p 580 no 21 Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 27 chervnya 2023 Jak Japonia ratowala polskie dzieci Polska Zbrojna pol Procitovano 25 grudnya 2021 Historia pogody dla Slupska angl Weatherbase com Procitovano 17 kvitnya 2008 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Wejherowo Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi