Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жито посівне (Secale cereale) — рослина родини тонконогових, близько пов'язана з ячменем та пшеницею, що широко вирощується людиною для отримання зерна та як кормова культура. Зерно посівного жита використовується для виготовлення певних сортів хліба, пива, віскі, горілки та інших продуктів, також часом споживається в їжу цільне зерно, приготовлене у вигляді каші.
| Жито посівне | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Жито (Secale) |
| Вид: | Жито посівне (S. cereale) |
| Біноміальна назва | |
| Secale cereale | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Secale montanum Guss. | |
Посівне жито є одним з близько 5 видів роду жито (Secale). Воно може мати диплоїдний або тетраплоїдний набір хромосом (2n=14, 2n=28). Вид об'єднує понад 40 різновидностей. Також вирощується гібрид посівного жита, отриманий при схрещуванні його з пшеницею — тритикале.
Етимологія
Українське слово жито походить від прасл. *žito («хліб на корені», «збіжжя»), спорідненого з прусськ. geitan («хліб»), сер.-в.-нім. kīt і давн-англ. cīdh («пагін», «паросток»). У праслов'янській мові жито називалося словом *rъžь, від якого утворені назви злаку в багатьох слов'янських мовах (рос. рожь, болг. ръж, серб. раж/raž, словац. raž, словен. ŕž), українські діалектні слова рож, ріж, ржина, иржище («житня стерня»), а також поширене слово «суржик» (первісно — мішані посіви жита з іншими злаками). Воно вважається похідним від пра-і.є. *rughis.
Ботанічна характеристика
Посівне жито — однорічна трав'яниста рослина. Як кормове вирощують також культурне багаторічне жито, одержане А. І. Державіним при схрещуванні дикого багаторічного жита з однорічним культурним посівним житом.
Посівне жито в природі є диплоїдною формою (2n=14). В останні десятиріччя селекціонерами шляхом подвоєння кількості хромосом було створене тетраплоїдне жито (4x=28), сорти якого формують велике зерно (маса 1000 зерен досягає 50–55 г) та міцну, стійку до вилягання соломину.
Посівне жито відзначається добре розвиненою кореневою системою, яка проникає у ґрунт на глибину до 1,5–2 м і завдяки високій фізіологічній активності легко засвоює з ґрунту поживні речовини з важкорозчинних сполук.
Вузол кущіння у жита формується на трохи меншій глибині від поверхні ґрунту (1,7–2 см), ніж у пшениці (2–3 см). Коли насіння загортається глибоко, жито закладає два вузли кущіння: перший — глибоко, а пізніше другий — близько до поверхні ґрунту, який стає головним. Інтенсивність кущіння у жита досить висока — кожна рослина утворює 4–8 пагонів, а за сприятливих умов — до 50–90.
Стебло — порожниста соломина, гнучке, вкрите восковим нальотом, утворює 5–7 міжвузлів. Верхівка останнього міжвузля опушена. Висота стебла залежно від умов вирощування та сорту коливається від 70 до 180—200 см (у середньому 80–100 см).
Листки шорсткі, покриті восковим нальотом. Довжина листкової пластинки — 15–30, ширина — 1,5–2,5 см. В основі пластинки міститься короткий язичок і короткі голі або слабоопушені вушка.
Колос у жита остистий, незакінченого типу — на верхівці стрижня немає кінцевого верхівкового колоска. Стрижень колоса сплюснутий, опушений, членики опушені. Колоски в основному двоквіткові, рідко три-, чотириквіткові. У колосі міститься 30–40 колосків. Колоскові луски вузькі, шилоподібні; зовнішня квіткова луска має війчастий кіль, який закінчується остюком завдовжки 3–4 см. Остюки притиснуті до колоса або розходяться в боки. Середня довжина колоса 7–14 см. За формою він залежно від сорту буває призматичним, веретеноподібним, видовженоеліптичним. У призматичного колоса лицьова і бічна сторони однакової ширини по всій довжині; веретеноподібного — бічна у нижній третині колоса ширша за лицьову; видовженоеліптичного — лицьова вужча від бічної, колос від середини звужується до основи і верхівки. Колос у посівного жита залежно від сорту різної щільності. За кількістю колосків на 10 см довжини колосового стрижня розрізняють жито з дуже щільним колосом — при наявності понад 40 колосків на 10 см, з колосом вище середньої щільності — 36–39 колосків, середньої — 32–35 та нещільним колосом — менш як 32 колосків.
Зерно жита різне за розміром, формою, забарвленням. Довжина його — 5–10 мм, ширина — 1,5–3,5, товщина — 1,5–3 мм. Маса 1000 зерен у диплоїдного жита — 20–35, тетраплоїдного — 35–50 г. Форма зерен видовжена (з відношенням довжини до ширини більш як 3,3) або овальна (з відношенням довжини до ширини 3,3 і менше) з помітною поперечною зморшкуватістю на поверхні. За забарвленням розрізняють зерно біле, зеленувате, сіре, жовте, темно-коричневе.
Хімічний склад
Вміст крохмалю в зернах 72 %.
Історичні відомості
Предком культурного жита, вважається його дикий різновид, що раніше класифікувався як гірське жито (Secale montanum або Secale strictum) та росте в горах Малої Азії і подекуди на Близькому сході. Перші спроби вирощування жита відносяться до 3-го тисячоліття до н. е. Воно вирощувалося у невеликих обсягах у багатьох місцях на територіях сучасної Туреччини, Вірменії та Ірану. Після цього жито було невідомо протягом довгого часу, поки в 1500—1800 роках до н. е. його не почали вирощувати в Центральній Європі. На території Східної Європи в межах розселення слов'янських та балтійських народів жито спочатку було відоме як бур'ян на посівах пшениці і лише пізніше, на межі нашої ери, воно почало вирощуватись як самостійна культура. З Середніх віків жито почало вирощуватися у великих обсягах як головна хлібна культура як в Центральній, так і у Східній Європі.
З усіх злакових культурне жито є найбільш морозостійким — росте на півдні Ґренландії, на півночі Скандинавії, та в Гімалаях до висоти 4250 метрів. Тому вважають, що входження жита в культуру пов'язане з розповсюдженням землеробства на північ Європи.
Агротехніка
Озиме жито — типова перехреснозапильна рослина. Щоб не допустити перехрещування, необхідно дотримуватися просторової ізоляції: для диплоїдних сортів вона повинна бути не менше 200—300, тетраплоїдних — 500—1000 м.
В окремих регіонах СНД із суворими умовами зимівлі (Забайкалля) вирощують яре жито.
З рекомендованих сортів диплоїдного озимого жита в Україні поширені такі: "Богуславка", "Боротьба", "Воля", "Київське 93", "Київське 90", "Ніка", "Харківське 95", "Хакада" та ін., тетраплоїдного — "Верасень", "Древлянське", "Пуховчанка", "Харківське 98" та ін.
На початку 2022 року, селекціонерами Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства НААН України було виведено новий сорт озимого жита "Серпанок". Новий, стійкий до хвороб, сорт озимого жита "Серпанок", який пройшов сортовипробування в усіх сортодільничних станціях України та отримав сертифікат, має властивість пізнього висівання, аж до 20-х чисел жовтня включно.
Статистика вирощування та споживання
| Найбільші 10 виробників жита (тонн, 2014 рік) | |
|---|---|
 Німеччина | 3.854.400 |
 Росія | 3.280.759 |
 Польща | 2.792.593 |
 Білорусь | 867.075 |
 Данія | 677.800 |
 КНР | 520.000 |
 Україна | 478.000 |
 Туреччина | 300.000 |
 Іспанія | 290.970 |
 Австрія | 232.530 |
| У світі | 15.242.551 |
| Джерело: FAO | |
Жито вирощується переважно в Центральній, Східній та Північній Європі. Район вирощування простягнувся від півночі Німеччини через Польщу, Україну, Білорусь, Литву до центральних районів Росії. Також жито вирощується в Канаді, США, Аргентині, Туреччині, Казахстані та Китаї.
Переважно кожна країна вирощує його для власних потреб, оскільки споживання жита у світі знижується і міжнародна торгівля ним майже відсутня. Навіть у разі експорту жито вивозиться в незначних обсягах лише до сусідніх країн. Так, лише в Росії виробництво жита знизилося з 13,9 млн тонн в 1992 році до 3,4 млн тонн в 2005 році, в Польщі з 5,9 до 3,4 млн тонн тощо.
Геном
У квітні 2017 року повідомлено про розшифрування науковцями Технічного університету Мюнхена та Інституту імені Лейбніца геному жита.
Хвороби
Жито є дуже вразливим до грибів роду ріжки, зокрема ріжків пурпурових. Ураження цими грибами викликає хворобу з однойменною назвою. Завдяки сучасним методам культивації можливий вплив хвороби на здоров'я людей зведено до мінімуму.
Шкідники
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
- Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. .
- Daniel Zohary and Maria Hopf, Domestication of plants in the Old World, third edition (Oxford: University Press, 2000), p. 75
- . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 5 липня 2015.
- . kurkul.com. 10.04.2017. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 10.04.2017.(англ.)
Посилання
- Жито посівне // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 161. — .
- Жито, як сидеральна культура [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Література
Зінченко О. І. та ін. Рослинництво: Підручник / О. І. Зінченко, В. Н. Салатенко, М. А. Білоножко; За ред. О. І. Зінченка. — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с.: іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhito posivne Secale cereale roslina rodini tonkonogovih blizko pov yazana z yachmenem ta psheniceyu sho shiroko viroshuyetsya lyudinoyu dlya otrimannya zerna ta yak kormova kultura Zerno posivnogo zhita vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya pevnih sortiv hliba piva viski gorilki ta inshih produktiv takozh chasom spozhivayetsya v yizhu cilne zerno prigotovlene u viglyadi kashi Zhito posivne Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Pidrodina Mitlicevidni Pooideae Rid Zhito Secale Vid Zhito posivne S cereale Binomialna nazva Secale cereale L 1753 Pidvidi S cereale subsp afghanicum S cereale subsp ancestrale S cereale subsp dighoricum S cereale subsp rigidum S cereale subsp segetale S cereale subsp tetraploidum Sinonimi Secale montanum Guss Triticum cereale L Salisb Zapit Zhito perenapravlyaye syudi div takozh Zhito rid Posivne zhito ye odnim z blizko 5 vidiv rodu zhito Secale Vono mozhe mati diployidnij abo tetraployidnij nabir hromosom 2n 14 2n 28 Vid ob yednuye ponad 40 riznovidnostej Takozh viroshuyetsya gibrid posivnogo zhita otrimanij pri shreshuvanni jogo z psheniceyu tritikale EtimologiyaUkrayinske slovo zhito pohodit vid prasl zito hlib na koreni zbizhzhya sporidnenogo z prussk geitan hlib ser v nim kit i davn angl cidh pagin parostok U praslov yanskij movi zhito nazivalosya slovom rz vid yakogo utvoreni nazvi zlaku v bagatoh slov yanskih movah ros rozh bolg rzh serb razh raz slovac raz sloven ŕz ukrayinski dialektni slova rozh rizh rzhina irzhishe zhitnya sternya a takozh poshirene slovo surzhik pervisno mishani posivi zhita z inshimi zlakami Vono vvazhayetsya pohidnim vid pra i ye rughis Botanichna harakteristikaPosivne zhito odnorichna trav yanista roslina Yak kormove viroshuyut takozh kulturne bagatorichne zhito oderzhane A I Derzhavinim pri shreshuvanni dikogo bagatorichnogo zhita z odnorichnim kulturnim posivnim zhitom Posivne zhito v prirodi ye diployidnoyu formoyu 2n 14 V ostanni desyatirichchya selekcionerami shlyahom podvoyennya kilkosti hromosom bulo stvorene tetraployidne zhito 4x 28 sorti yakogo formuyut velike zerno masa 1000 zeren dosyagaye 50 55 g ta micnu stijku do vilyagannya solominu Osnovi listkiv posivnogo zhita Posivne zhito vidznachayetsya dobre rozvinenoyu korenevoyu sistemoyu yaka pronikaye u grunt na glibinu do 1 5 2 m i zavdyaki visokij fiziologichnij aktivnosti legko zasvoyuye z gruntu pozhivni rechovini z vazhkorozchinnih spoluk Vuzol kushinnya u zhita formuyetsya na trohi menshij glibini vid poverhni gruntu 1 7 2 sm nizh u pshenici 2 3 sm Koli nasinnya zagortayetsya gliboko zhito zakladaye dva vuzli kushinnya pershij gliboko a piznishe drugij blizko do poverhni gruntu yakij staye golovnim Intensivnist kushinnya u zhita dosit visoka kozhna roslina utvoryuye 4 8 pagoniv a za spriyatlivih umov do 50 90 Steblo porozhnista solomina gnuchke vkrite voskovim nalotom utvoryuye 5 7 mizhvuzliv Verhivka ostannogo mizhvuzlya opushena Visota stebla zalezhno vid umov viroshuvannya ta sortu kolivayetsya vid 70 do 180 200 sm u serednomu 80 100 sm Kolos posivnogo zhita Secale cereale Tuluzkij muzej Listki shorstki pokriti voskovim nalotom Dovzhina listkovoyi plastinki 15 30 shirina 1 5 2 5 sm V osnovi plastinki mistitsya korotkij yazichok i korotki goli abo slaboopusheni vushka Kolos u zhita ostistij nezakinchenogo tipu na verhivci strizhnya nemaye kincevogo verhivkovogo koloska Strizhen kolosa splyusnutij opushenij chleniki opusheni Koloski v osnovnomu dvokvitkovi ridko tri chotirikvitkovi U kolosi mistitsya 30 40 koloskiv Koloskovi luski vuzki shilopodibni zovnishnya kvitkova luska maye vijchastij kil yakij zakinchuyetsya ostyukom zavdovzhki 3 4 sm Ostyuki pritisnuti do kolosa abo rozhodyatsya v boki Serednya dovzhina kolosa 7 14 sm Za formoyu vin zalezhno vid sortu buvaye prizmatichnim veretenopodibnim vidovzhenoeliptichnim U prizmatichnogo kolosa licova i bichna storoni odnakovoyi shirini po vsij dovzhini veretenopodibnogo bichna u nizhnij tretini kolosa shirsha za licovu vidovzhenoeliptichnogo licova vuzhcha vid bichnoyi kolos vid seredini zvuzhuyetsya do osnovi i verhivki Kolos u posivnogo zhita zalezhno vid sortu riznoyi shilnosti Za kilkistyu koloskiv na 10 sm dovzhini kolosovogo strizhnya rozriznyayut zhito z duzhe shilnim kolosom pri nayavnosti ponad 40 koloskiv na 10 sm z kolosom vishe serednoyi shilnosti 36 39 koloskiv serednoyi 32 35 ta neshilnim kolosom mensh yak 32 koloskiv Zerno zhita zerno zhita zhito posivne Zerno zhita rizne za rozmirom formoyu zabarvlennyam Dovzhina jogo 5 10 mm shirina 1 5 3 5 tovshina 1 5 3 mm Masa 1000 zeren u diployidnogo zhita 20 35 tetraployidnogo 35 50 g Forma zeren vidovzhena z vidnoshennyam dovzhini do shirini bilsh yak 3 3 abo ovalna z vidnoshennyam dovzhini do shirini 3 3 i menshe z pomitnoyu poperechnoyu zmorshkuvatistyu na poverhni Za zabarvlennyam rozriznyayut zerno bile zelenuvate sire zhovte temno korichneve Himichnij skladVmist krohmalyu v zernah 72 Istorichni vidomostiPredkom kulturnogo zhita vvazhayetsya jogo dikij riznovid sho ranishe klasifikuvavsya yak girske zhito Secale montanum abo Secale strictum ta roste v gorah Maloyi Aziyi i podekudi na Blizkomu shodi Pershi sprobi viroshuvannya zhita vidnosyatsya do 3 go tisyacholittya do n e Vono viroshuvalosya u nevelikih obsyagah u bagatoh miscyah na teritoriyah suchasnoyi Turechchini Virmeniyi ta Iranu Pislya cogo zhito bulo nevidomo protyagom dovgogo chasu poki v 1500 1800 rokah do n e jogo ne pochali viroshuvati v Centralnij Yevropi Na teritoriyi Shidnoyi Yevropi v mezhah rozselennya slov yanskih ta baltijskih narodiv zhito spochatku bulo vidome yak bur yan na posivah pshenici i lishe piznishe na mezhi nashoyi eri vono pochalo viroshuvatis yak samostijna kultura Z Serednih vikiv zhito pochalo viroshuvatisya u velikih obsyagah yak golovna hlibna kultura yak v Centralnij tak i u Shidnij Yevropi Z usih zlakovih kulturne zhito ye najbilsh morozostijkim roste na pivdni Grenlandiyi na pivnochi Skandinaviyi ta v Gimalayah do visoti 4250 metriv Tomu vvazhayut sho vhodzhennya zhita v kulturu pov yazane z rozpovsyudzhennyam zemlerobstva na pivnich Yevropi AgrotehnikaOzime zhito tipova perehresnozapilna roslina Shob ne dopustiti perehreshuvannya neobhidno dotrimuvatisya prostorovoyi izolyaciyi dlya diployidnih sortiv vona povinna buti ne menshe 200 300 tetraployidnih 500 1000 m V okremih regionah SND iz suvorimi umovami zimivli Zabajkallya viroshuyut yare zhito Z rekomendovanih sortiv diployidnogo ozimogo zhita v Ukrayini poshireni taki Boguslavka Borotba Volya Kiyivske 93 Kiyivske 90 Nika Harkivske 95 Hakada ta in tetraployidnogo Verasen Drevlyanske Puhovchanka Harkivske 98 ta in Na pochatku 2022 roku selekcionerami Volinskoyi derzhavnoyi silskogospodarskoyi doslidnoyi stanciyi Institutu kartoplyarstva NAAN Ukrayini bulo vivedeno novij sort ozimogo zhita Serpanok Novij stijkij do hvorob sort ozimogo zhita Serpanok yakij projshov sortoviprobuvannya v usih sortodilnichnih stanciyah Ukrayini ta otrimav sertifikat maye vlastivist piznogo visivannya azh do 20 h chisel zhovtnya vklyuchno Statistika viroshuvannya ta spozhivannyaNajbilshi 10 virobnikiv zhita tonn 2014 rik Nimechchina 3 854 400 Rosiya 3 280 759 Polsha 2 792 593 Bilorus 867 075 Daniya 677 800 KNR 520 000 Ukrayina 478 000 Turechchina 300 000 Ispaniya 290 970 Avstriya 232 530 U sviti 15 242 551 Dzherelo FAO Zhito viroshuyetsya perevazhno v Centralnij Shidnij ta Pivnichnij Yevropi Rajon viroshuvannya prostyagnuvsya vid pivnochi Nimechchini cherez Polshu Ukrayinu Bilorus Litvu do centralnih rajoniv Rosiyi Takozh zhito viroshuyetsya v Kanadi SShA Argentini Turechchini Kazahstani ta Kitayi Perevazhno kozhna krayina viroshuye jogo dlya vlasnih potreb oskilki spozhivannya zhita u sviti znizhuyetsya i mizhnarodna torgivlya nim majzhe vidsutnya Navit u razi eksportu zhito vivozitsya v neznachnih obsyagah lishe do susidnih krayin Tak lishe v Rosiyi virobnictvo zhita znizilosya z 13 9 mln tonn v 1992 roci do 3 4 mln tonn v 2005 roci v Polshi z 5 9 do 3 4 mln tonn tosho GenomU kvitni 2017 roku povidomleno pro rozshifruvannya naukovcyami Tehnichnogo universitetu Myunhena ta Institutu imeni Lejbnica genomu zhita HvorobiZhito ye duzhe vrazlivim do gribiv rodu rizhki zokrema rizhkiv purpurovih Urazhennya cimi gribami viklikaye hvorobu z odnojmennoyu nazvoyu Zavdyaki suchasnim metodam kultivaciyi mozhlivij vpliv hvorobi na zdorov ya lyudej zvedeno do minimumu ShkidnikiDovgonosik komirnij Zhuk hlibnij Klop mavrskij Kobilka hrestova Turun hlibnijDiv takozhPortal Pivo BrovarstvoPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Artikel Starch und Starch Composition In Hans Zoebelein Hrsg Dictionary of Renewable Ressources 2 Auflage Wiley VCH Weinheim und New York 1996 Seiten 265 266 267 ISBN 3 527 30114 3 Daniel Zohary and Maria Hopf Domestication of plants in the Old World third edition Oxford University Press 2000 p 75 Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2022 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2016 Procitovano 5 lipnya 2015 kurkul com 10 04 2017 Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 10 04 2017 angl PosilannyaZhito posivne Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 161 ISBN 5 88500 055 7 Zhito yak sideralna kultura 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine LiteraturaZinchenko O I ta in Roslinnictvo Pidruchnik O I Zinchenko V N Salatenko M A Bilonozhko Za red O I Zinchenka K Agrarna osvita 2001 591 s il