Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хлібний турун | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Zabrus tenebrioides Goeze, 1777 | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Турун хлібний (Zabrus tenebrioides) — жук з родини турунів, шкідник зернових культур поширений в Україні. Поширений y Степу та Лісостепу аж до південного Полісся, але зона масового розмноження — вся степова частина. Пошкоджує пшеницю, жито, овес, рис, кукурудзу, найбільшої шкоди завдає озимій пшениці.
Опис
Жук довжиною 13-16 мм, смоляно-чорний або темно-коричневий, знизу — бурий. Вусики, ротові органи і ноги буро-червоні. Передньоспинка однакової ширини з крилами, на 1/3 ширша за свою довжину. Надкрила опуклі з 9 глибокими поздовжніми смужками, розділеними цяткованими лініями. Ноги короткі й міцні. Гомілки передніх ніг до вершини розширені й вкриті рядами шипиків; на передверхівці вирізка, якої нема у хижих жужелиць. Яйця жовтувато-білі, овальні.
Личинки брудно-білі, голова й три грудних сегменти темно-бурі. Тіло видовжене, струнке, довжиною до 25 мм; ширина передньої спинки в 1,6 раза, а середніх етернітів черевця в 2-2,5 рази більше своєї довжини; черевце поступово звужується назад і закінчується двома відростками.
Лялечка вільна біла, з двома короткими шипиками біля анального отвору.
Екологія
Генерація однорічна, однак обіймає два суміжні календарні роки. Зимують у ґрунті переважно личинки, рідше жуки. Навесні личинки починають живитися вже за температури 7…8°С і роблять це в середньому п'ять-сім тижнів, після чого вони заляльковуються. Розвиток шкідника на стадії лялечки триває 12-25 діб. Виходять жуки протягом травня-червня. Живляться вони зернами дикорослих злаків. Імагінальне живлення триває, залежно від зони, до кінця червня (Степ) або липня (Лісостеп), після чого жуки зариваються в ґрунт на глибину 25-40 см, де перебувають у стані діапаузи до кінця серпня — початку вересня. У хлібних злаків жуки поїдають зерно (багато зерна вони й витрушують під час переміщення колосом). Один жук за сезон може пошкодити до 50-60 зерен. Яйця відкладають із половини липня до кінця вересня в ґрунт на глибину 3-50 см. Основна маса жуків після відкладення яєць гине. Личинки відроджуються з половини вересня до початку жовтня. Живляться вони сходами озимини, об'їдаючи листя, причому живлення триває навіть під сніговим покривом. Часто личинки затягують листя до нірок, у яких живуть, де й живляться ним. Після перезимівлі личинки відновлюють живлення на посівах озимих до заляльковування. Живлення личинок навесні триває 5-7 тижнів. Заляльковування відбувається на глибині 20-70 см.
У місцях підвищеної чисельності шкідника сходи зріджуються і з'являються плішини (лисини). Коли злакові сіяти по злаковим, то чисельність шкідника та лисини внаслідок їх пошкодження збільшується і навесні на озимих доводиться проводити підсіви або пересівати ярими культурами. Масове з'явлення цього шкідника спостерігалося у семидесятих — на початку восьмидесятих років минулого століття.
Засоби захисту
Якісне та своєчасне збирання врожаю зернових у стислі строки, видалення з полів соломи й скиртування її без втрат, лущення стерні з наступною оранкою на глибину 20-22 см, обробіток ґрунту за системою напівпару, триразова культивація з боронуванням у період між оранкою й сівбою, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків погіршують умови живлення та обмежують поширення хлібної жужелиці. Важливе значення в зниженні чисельності даного виду шкідника має сівозміна, зокрема висівання зернових по зернових попередниках допускається не більше як 2 роки підряд. Загалом, використання стернових попередників під озиму пшеницю є небажаним. За таких умов без обробки посівного матеріалу інсектицидними протруйниками не обійтися.
Посилання
- Стаття на сайті Аграрний сектор України
- Стаття на сайті Агродельта
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hlibnij turunBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Hizhi zhuki Adephaga Nadrodina Turunoyidni Caraboidea Pidrodina HarpalinaeRid Clairville 1806Vid Turun hlibnijBinomialna nazvaZabrus tenebrioides Goeze 1777PosilannyaVikishovishe Zabrus tenebrioidesVikividi Zabrus tenebrioidesEOL 3475509NCBI 272042 Turun hlibnij Zabrus tenebrioides zhuk z rodini turuniv shkidnik zernovih kultur poshirenij v Ukrayini Poshirenij y Stepu ta Lisostepu azh do pivdennogo Polissya ale zona masovogo rozmnozhennya vsya stepova chastina Poshkodzhuye pshenicyu zhito oves ris kukurudzu najbilshoyi shkodi zavdaye ozimij pshenici OpisZhuk dovzhinoyu 13 16 mm smolyano chornij abo temno korichnevij znizu burij Vusiki rotovi organi i nogi buro chervoni Perednospinka odnakovoyi shirini z krilami na 1 3 shirsha za svoyu dovzhinu Nadkrila opukli z 9 glibokimi pozdovzhnimi smuzhkami rozdilenimi cyatkovanimi liniyami Nogi korotki j micni Gomilki perednih nig do vershini rozshireni j vkriti ryadami shipikiv na peredverhivci virizka yakoyi nema u hizhih zhuzhelic Yajcya zhovtuvato bili ovalni Lichinki brudno bili golova j tri grudnih segmenti temno buri Tilo vidovzhene strunke dovzhinoyu do 25 mm shirina perednoyi spinki v 1 6 raza a serednih eternitiv cherevcya v 2 2 5 razi bilshe svoyeyi dovzhini cherevce postupovo zvuzhuyetsya nazad i zakinchuyetsya dvoma vidrostkami Lyalechka vilna bila z dvoma korotkimi shipikami bilya analnogo otvoru EkologiyaGeneraciya odnorichna odnak obijmaye dva sumizhni kalendarni roki Zimuyut u grunti perevazhno lichinki ridshe zhuki Navesni lichinki pochinayut zhivitisya vzhe za temperaturi 7 8 S i roblyat ce v serednomu p yat sim tizhniv pislya chogo voni zalyalkovuyutsya Rozvitok shkidnika na stadiyi lyalechki trivaye 12 25 dib Vihodyat zhuki protyagom travnya chervnya Zhivlyatsya voni zernami dikoroslih zlakiv Imaginalne zhivlennya trivaye zalezhno vid zoni do kincya chervnya Step abo lipnya Lisostep pislya chogo zhuki zarivayutsya v grunt na glibinu 25 40 sm de perebuvayut u stani diapauzi do kincya serpnya pochatku veresnya U hlibnih zlakiv zhuki poyidayut zerno bagato zerna voni j vitrushuyut pid chas peremishennya kolosom Odin zhuk za sezon mozhe poshkoditi do 50 60 zeren Yajcya vidkladayut iz polovini lipnya do kincya veresnya v grunt na glibinu 3 50 sm Osnovna masa zhukiv pislya vidkladennya yayec gine Lichinki vidrodzhuyutsya z polovini veresnya do pochatku zhovtnya Zhivlyatsya voni shodami ozimini ob yidayuchi listya prichomu zhivlennya trivaye navit pid snigovim pokrivom Chasto lichinki zatyaguyut listya do nirok u yakih zhivut de j zhivlyatsya nim Pislya perezimivli lichinki vidnovlyuyut zhivlennya na posivah ozimih do zalyalkovuvannya Zhivlennya lichinok navesni trivaye 5 7 tizhniv Zalyalkovuvannya vidbuvayetsya na glibini 20 70 sm U miscyah pidvishenoyi chiselnosti shkidnika shodi zridzhuyutsya i z yavlyayutsya plishini lisini Koli zlakovi siyati po zlakovim to chiselnist shkidnika ta lisini vnaslidok yih poshkodzhennya zbilshuyetsya i navesni na ozimih dovoditsya provoditi pidsivi abo peresivati yarimi kulturami Masove z yavlennya cogo shkidnika sposterigalosya u semidesyatih na pochatku vosmidesyatih rokiv minulogo stolittya Zasobi zahistuYakisne ta svoyechasne zbirannya vrozhayu zernovih u stisli stroki vidalennya z poliv solomi j skirtuvannya yiyi bez vtrat lushennya sterni z nastupnoyu orankoyu na glibinu 20 22 sm obrobitok gruntu za sistemoyu napivparu trirazova kultivaciya z boronuvannyam u period mizh orankoyu j sivboyu znishennya padalici sivba u drugij polovini optimalnih strokiv pogirshuyut umovi zhivlennya ta obmezhuyut poshirennya hlibnoyi zhuzhelici Vazhlive znachennya v znizhenni chiselnosti danogo vidu shkidnika maye sivozmina zokrema visivannya zernovih po zernovih poperednikah dopuskayetsya ne bilshe yak 2 roki pidryad Zagalom vikoristannya sternovih poperednikiv pid ozimu pshenicyu ye nebazhanim Za takih umov bez obrobki posivnogo materialu insekticidnimi protrujnikami ne obijtisya PosilannyaStattya na sajti Agrarnij sektor Ukrayini Stattya na sajti Agrodelta