Лі́тій (хімічний символ —
Li
, лат. Lithium) — хімічний елемент з атомним номером 3, який належить до 1-ї групи (за старою класифікацією — головної підгрупи I групи), 2-го періоду періодичної системи хімічних елементів, та є першим представником лужних металів.
3 | Літій |
6,941 | |
[Не]2s1 |
Також, лі́тій (
Li
) — проста речовина, яку утворює хімічний елемент літій — (за нормальних умов) дуже легкий (найлегший), м'який, сріблясто-білий, хімічно активний метал.
Вміст у земній корі — 6,5•10−3 мас.%. Природний Li складається з двох стабільних ізотопів 6Li, 7Li (основний)). Утворює ряд сполук Li(І), переважно йонних, але зв'язок С–Li у літійорганічних сполуках ковалентний. Відомо близько 30 природних літієвих мінералів, здебільшого силікатів і фосфатів, але видобувають літій переважно зі сподумену LiAl[Si2O6], що містить 6-7,5 % Li2O. Основні промислові запаси зосереджено в ропі соляних озер. Літій застосовують у термоядерних реакціях, у металургії, електротехнічній, керамічній та хімічній промисловості. Входить до складу деяких легких сплавів. Сполуки літію застосовують при виготовленні скла, емалей, а також у медицині.
Історія
Коли Гемфрі Деві проводив свої знамениті досліди з електролізу лужних земель, про існування літію ніхто й не підозрював. Літієва лужна земля була відкрита лише в 1817 році талановитим шведським хіміком-аналітиком, одним з учнів Берцеліуса — Арфведсоном. Перед тим у 1800 році бразильський мінералог , здійснюючи наукову подорож по Європі, знайшов у Швеції два нових мінерали, названих ним петалітом і сподуменом, причому перший з них через кілька років був знову відкритий на .
Арфведсон зацікавився петалітом (Li, Na)[Si4AlO10], провівши повний його аналіз, він виявив незрозумілу спочатку втрату близько 4 % речовини. Повторюючи аналізи більш ретельно, він встановив, що в петаліті міститься «вогнепостійнний луг досі невідомої природи». Арфведсон продовжував проводити дослідження і виявив літієву землю, або літину, і в деяких інших мінералах (наприклад у сподумені LiAl[Si2O6] і в лепідоліті KLi1,5Al1,5[Si3AlO10](F, OH)2). Але виділити хімічний елемент в чистому вигляді йому не вдалося, він був дуже активним і отримати його було важкою справою. Дуже невелику кількість металевого літію було отримано Гемфрі Деві та Бранде в 1818 році шляхом злектролізу лугу. І тільки у 1855 році Бунзен та Маттессен розробили промисловий спосіб отримання металевого літію електролізом хлориду літію.
Походження назви
Свою назву цей метал отримав через те, що на відміну від калію і натрію цей луг уперше був виявлений у «царстві мінералів» — «каменях» (грец. λίθος — камінь). Сучасну назву було запропоновано Берцеліусом.
Поширення
Літій — типовий елемент земної кори (вміст 3,2•10−3 % по масі), він накопичується в найбільш пізніх продуктах диференціації магми — пегматитах. У мантії мало літію — в ультраосновних породах всього 5•10−5 % (в основних 1,5•10−3 %, середніх — 2•10−3 %, кислих 4•10−3 %). Близькість іонних радіусів Li+, Fe2+ і Mg2+ дозволяє літію входити до ґраток магнезіально-залізистих силікатів — піроксенів і амфіболів. У гранітоїдах він міститься у вигляді ізоморфної домішки в слюдах. Тільки в пегматитах і в біосфері відомо 28 самостійних мінералів літію (силікати, фосфати та інші). Всі вони рідкісні. У біосфері літій мігрує порівняно слабо, роль його в живій речовині менше, ніж інших лужних металів. З вод він легко витягується глинами, його відносно мало в Світовому океані (1,5•10−5 %). Промислові родовища літію пов'язані як з магматичними породами (пегматити, пневматоліти), так і з біосферою (солоні озера).
Літосфера (2:1 — кислі/основні породи) | 3,2•10−3 |
---|---|
Вивержені породи: | |
ультраосновні (дуніти) | 0,05•10−3 |
основні (базальти, габбро) | 0,015•10−3 |
середні (діорит, андезіти) | 2•10−3 |
кислі (граніти) | 4•10−3 |
Осадові породи: | |
глини й сланці | 6•10−3 |
піщаники | 1,7•10−3 |
карбонатні породи | 2,6•10−3 |
ґрунти | 3•10−3 |
Води: | |
річкова | (0,0032-0,01)•10−3 |
океанічна й морська | 0,01•10−3 |
підземна мінералізована | до 1•10−3 |
Геохімія
За геохімічними властивостями літій належить до багатоіонних літофільних елементів, серед яких також калій, рубідій і цезій. Вміст літію у верхній континентальній корі становить 21 г/т, в морській воді 0,17 мг/л. Літій є диспергованим елементом. Величина кларку літію, не дивлячись на його диспергованість у природі, вища у порівнянні із елементами, як Ag, Au, Hg, Sn, Pb, As, Sb, Bi.
Літій зустрічається у природі у вигляді сполук. Входить до складу гірських порід, переважно концентруючись у кислих виверженнях й у осадових породах, міститься у ґрунтах, кам'яному вугіллі, мінеральних джерелах, озерних мулах, підземних водах, морській воді, живих організмах та багатьох рослинах.
Основні мінерали літію — слюда лепідоліт KLi1,5Al1,5[Si3AlO10] (F, OH) 2 і піроксен сподумен — LiAl [Si2O6]. Коли літій не утворює самостійних мінералів, він ізоморфно заміщує калій у поширених породоутворюючих мінералах. Найбіль крупні місценародження мінералів літію у гранітних пегматитах натро-літієвого типу, оскільки літій у природі тісно супутній натрію (через схожість по енергетичній характеристиці йонів літію та натрію), особливо у місцях залишкової кристалізації.
Космохімія
У місячній породі вміст літію складає (за даними мас-спектрального аналізу) (0,5-1,6)•10−3 %, у місячному ґрунті — 0,6•10−3 %. Літій виявлений також у атмосферах декотрих зірок, які через аномальний вміст у них літію отримали назву літієвих зірок. Найбільший відомий вміст літію у атмофері TYC 429-2097-1.
Родовища та ресурси
Країна | Виробництво | Запаси |
---|---|---|
Аргентина | 3 200 | 850 000 |
Австралія | 9 260 | 970 000 |
Бразилія | 160 | 64 000 |
Канада | 480 | 180 000 |
Чилі | 12 600 | 7 500 000 |
КНР | 5 200 | 3 500 000 |
Португалія | 820 | 10 000 |
Зімбабве | 470 | 23 000 |
Земля | 34 000 | 13 000 000 |
Родовища літію належать до рідкометальних гранітних інтрузій, у зв'язку з якими розвиваються літієносні пегматити або гідротермальні комплексні родовища, що містять також олово, вольфрам, вісмут та інші метали. Варто особливо відзначити специфічні породи онгоніти — граніти з магматичним топазом, високим вмістом фтору та води, і винятково високими концентраціями різних рідкісних елементів, зокрема літію.
Інший тип родовищ літію — ропа деяких сильносолоних озер.
Джерела промислового видобутку літію: рідкіснометалічні гранітні пегматити (на початку XXI ст. — близько 25 % розвіданих запасів і 55 % видобутку), літійвмісна ропа соляних озер (близько 75 % запасів і 45 % видобутку), нетрадиційні — гекторитові глини (у США), води нафто-газоконденсатних родовищ.
Виявлені світові ресурси літію складають близько 13 млн т. З них 760 тис. т знаходиться у США. Однак, за деякими оцінками дослідників з Національної лабораторії ім. Лоуренса в Берклі, на території США присутні родовища літію, запаси яких складають 18 метричних млн т. На 2001 р. світові запаси літію, за оцінками Геологічного бюро США, становили 400 тис. т, база запасів — 9400 тис. т (без урахування Аргентини, Китаю, Португалії та країн колишнього СРСР). Найбільші запаси має Чилі — 3000 тис. т (літієносна ропа), у Канаді і Австралії знаходиться відповідно 180 і 150 тис. т літію в гранітних пегматитах. Також родовища мають Болівія (Солончак Уюні — найбільше у світі), Аргентина, Конго, Китай (озеро Чаб'єр-Цака), Бразилія, Сербія та ін.
Україна має значні запаси літію, пов'язані з рідкіснометалічними гранітними пегматитами протерозою. У Західному Приазов'ї розвідані родовища Крута Балка і Шевченківське. У центральній частині Українського щита, у Шполяно-Ташлицькому рудному районі — родовища Полохівське, Станкуватське, «Надія» і прояв Липнязький. Найперспективнішим вважається Полохівське літієве (петалітові руди) родовище (Кіровоградська область). У 1994 році Мінпромом України запропоновано підготувати до промислового освоєння Шевченківське родовище літієвих руд у Донецькій області. Проведено оцінку і складено ТЕО розробки Полохівського родовища літію. Це може не тільки забезпечити потреби у літії різних галузей промисловості, але і збільшити її експортний потенціал.
Орієнтовно щорічні потреби України у карбонаті літію становлять (у перерахунку на метал) 100–200 т. Прогнозується збільшення потреб у петалітовому концентраті для виробництва спеціального скла і кераміки — на десятки тис. тонн.
Ізотопи
Природний літій складається з двох стабільних ізотопів: 6Li (7,5 %) і 7Li (92,5 %); у деяких зразках літію ізотопне співвідношення може бути значно порушено внаслідок природного або штучного фракціонування ізотопів. Це слід мати на увазі при точних хімічних дослідах з використанням літію або його сполук. Також відомо ще 7 штучних радіоактивних ізотопів літію і два ядерних ізомери (масові числа від 4Li до 12Li та 10m1Li — 10m2Li відповідно). Найстійкіший з них, 8Li, має період напіврозпаду 0,8403 с. Екзотичний ізотоп 3Li (), мабуть, не існує як зв'язана система.
7Li є одним з небагатьох ізотопів, що утворилися під час первинного нуклеосинтезу (тобто невдовзі після Великого Вибуху), а не лише в зірках, в кількості не більше 10−9 від усіх елементів. Деяка кількість ізотопу 6Li, як мінімум у десять тисяч разів менша, ніж 7Li, також утворена в первинному нуклеосинтезі. Приблизно в десять разів більше 7Li утворилися в зоряному нуклеосинтезі.
Літій є проміжним продуктом реакції ppII, але при високих температурах активно перетворюється в два ядра гелію-4 (через 8Be).
Визначення
Якісно літій виявляють по карміново-червоному забарвленню полум'я пальника летючими сполуками літію та по найбільш чітко виразних спектральних лініях літію: 670,78 і 610,36 нм. Кількісно літій визначають полум'яно-фотометричними (при вмісті літію в пробі 0,1-10 %), спектрографічними і гравиметричними методами. В останньому випадку літій відокремлюють від інших лужних металів у вигляді LiCl екстракцією безводним ацетоном, після відділення LiCl переводять в Li2SO4, який прожарюють і зважують. Літій визначають також фотометрично за допомогою хіназолінів (при вмісті літію в пробі 4.10−4−6.10−2%), флуорометричено — за допомогою 5,7-дібром-8-гідроксихіноліну (межа виявлення 0,1 мкг/мл літію).
Фізичні властивості
Літій — сріблясто-білий метал, м'який і пластичний, твердіше натрію, але м'якше свинцю. Його можна обробляти пресуванням і плющенням, легко витягується в дріт. Швидко тьмяніє на повітрі через утворення темно-срібної плівки, яка складається з нітриду й оксиду літію. Є найлегшим металом: щільність твердого 0,537 (20 °C), розтопленого (200 °C) 0,509 г/см³. Тиск витікання (тиск витікання — це тиск, за якого речовина витискається поршнем у циліндричній ємності із отвором у дні) за 15–20 °C складає 1,7∙107 Н/м², модуль пружності 5∙109 H/м², межа міцності при розтягу 11,8 кгс/см², відносне подовження 50–70 %.
При кімнатній температурі металевий літій має кубічну об'емноцентрованную ґратку (координаційне число 8), просторова група Im3m, параметри комірки a = 0,35021 нм, Z = 2. Нижче 78 К стійкою кристалічною формою є гексагональна щільноупакована структура, в якій кожен атом літію має 12 найближчих сусідів, розташованих в вершинах кубооктаедра. Кристалічна ґратка відноситься до просторової групі P63/mmc, параметри a = 0,3111 нм, c = 0,5093 нм, Z = 2.
З усіх лужних металів літій характеризується найвищими температурами плавлення і кипіння (180,54 і 1340 °C, відповідно), у нього найнижча густина при кімнатній температурі серед всіх металів (0,533 г/см³, майже в два рази менше густини води). Внаслідок своєї низької густини літій спливає не тільки у воді, але і, наприклад, в гасі.
Маленькі розміри атома літію призводять до появи особливих властивостей металу. Наприклад, він змішується з натрієм тільки при температурі нижче 380 °C і не змішується з розплавленими калієм, рубідієм і цезієм, в той час як інші пари лужних металів змішуються один з одним в будь-яких співвідношеннях.
Хімічні властивості
Конфігурація зовнішньої електронної оболонки атома літію 2s1; у всіх відомих з'єднаннях він одновалентний.
Реагує з водою (дає LiOH + H2), галогенами, азотом, з воднем (дає гідрид LiH при 500 °С), тільки йому серед лужних металів властиві нерозчинні карбонати й флуориди. Взаємодіє з киснем (оксид Li2O), утворення пероксидних сполук при окисненні не характерне, Li2O2 утворюються непрямо.
Літій хоча і є лужним металом, однак відносно стійкий на повітрі. Він є найменш активним лужним металом, і тому з сухим повітрям (і навіть з сухим киснем) при кімнатній температурі практично не реагує. Але все ж потихеньку окислюється з утворенням темного нальоту продуктів взаємодії:
- ;
З цієї причини літій є єдиним лужним металом, який не зберігають в гасі (до того ж густина літію настільки мала, що він буде в ньому плавати) і може нетривалий час зберігатися на повітрі. У вологому повітрі поволі реагує з азотом та іншими газами, що знаходяться в повітрі, перетворюючись на Li3N, гідроксид літію і карбонат Li2CO3. У кисні при нагріванні горить, перетворюючись на оксид літію Li2O (пероксид Li2O2 виходить тільки непрямим шляхом). Температура самозаймання на повітрі знаходиться в районі 300 °C. Продукти горіння подразнюють слизову оболонку носоглотки. При горінні літій та його солі забарвлюють полум'я в карміново-червоний колір, що є якісною ознакою для визначення літію, це встановив німецький хімік Леопольд Гмелін у 1818 році. Цікава особливість літію в тому, що в інтервалі температур від 100 °C до 300 °C він покривається щільною оксидною плівкою, і надалі не окислюється. На відміну від інших лужних металів, що дають стабільні надпероксиди і озоніди, надпероксид і озонід літію — нестабільні з'єднання. Оксид літію Li2O — біла тверда речовина — являє собою типовий лужний оксид. Li2O активно реагує з водою з утворенням гідроксиду літію LiOH. Цей гідроксид отримують електролізом водних розчинів LiCl:
Також в вільному стані літій спокійно, без вибуху і загоряння, реагує з водою, утворюючи LiOH і H2. LiOH — сильна основа, але вона відрізняється за властивостями від гідроксидів інших лужних металів. Гідроксид літію поступається їм у розчинності. При прожаренні гідроксид літію втрачає воду:
Велике значення в синтезі органічних і неорганічних сполук має гідрид літію LiH, який утворюється при взаємодії розплавленого літію з воднем (H):
LiOH — іонна сполука, будова кристалічної ґратки якої схожа на будову кристалічної ґратки хлориду натрію (NaCl). Гідрид літію можна використовувати як джерело водню для наповнення аеростатів і рятувального спорядження (надувних човнів і т. ін.), так як при його гідролізі утворюється велика кількість водню (1 кг LiH дає 2,8 м³ H2):
Він також знаходить застосування при синтезі різних гідридів, наприклад, :
Мінеральні кислоти енергійно розчиняють Li (стоїть першим у ряді напруг, його нормальний електродний потенціал Li/Li+ має найбільше негативне значення (E°298 = -3,045 B) в порівнянні зі стандартними електродними потенціалами інших металів, це обумовлено великою енергією гідратації маленького іона Li+, що значно зміщує рівновагу в бік іонізації металу). Реагує також з етиловим спиртом, і з аміаком. При контактах з галогенами літій самозаймається при звичайних умовах (з йодом — тільки при нагріванні), утворюючи галогеніди (найважливіший — хлорид літію). Подібно магнію (Mg), нагрітий літій здатний горіти в CO2:
При нагріванні з сіркою літій дає сульфід Li2S. З азотом літій повільно реагує вже при кімнатній температурі, енергійно — при 250 °С з утворенням нітриду Li2N. З фосфором літій безпосередньо не взаємодіє, але в спеціальних умовах можуть бути отримані фосфіди. Нагрівання літію з вуглецем призводить до отримання карбіду Li2C2, з кремнієм — . Бінарні сполуки літію — Li2О, LiH, Li3N, Li2C2, LiCl та інші, а також LiOH досить реакційноздатні; при нагріванні або плавленні вони руйнують багато металів, порцеляну, кварц та інші матеріали. Карбонат, фторид LiF, фосфат Li3PO4 та інші сполуки літію за умовами утворення і властивостями близькі до відповідних похідних магнію і кальцію. З'єднання літію — солі — як правило, безбарвні кристалічні речовини. За хімічною поведінкою солі літію трохи нагадують аналогічні з'єднання магнію (Mg) або кальцію (Ca). Погано розчиняються у воді фторид LiF, карбонат Li2CO3, фосфат Li2PO4, добре розчинний хлорат літію LiClO3 — це, мабуть, одна з найбільш добре розчинних сполук в неорганічній хімії (при 18 °C в 100 г води розчиняється 313,5 г LiClO3).
Літій утворює з'єднання з частково ковалентним зв'язком Li-C, — тобто літійорганічні сполуки. Наприклад, при реакції йодбензолу C6H5I з літієм в органічних розчинниках протікає реакція:
Літій відіграє велику роль в органічному синтезі. Тому численні літійорганічні сполуки широко використовуються в органічному синтезі і як каталізатори.
Літій — компонент багатьох сплавів. З деякими металами (Mg, Zn, Al) він утворює тверді розчини значної концентрації, з багатьма — інтерметалідами (LiAg, LiHg, LiMg2, LiAl і баг. ін.). Останні часто вельми тверді і тугоплавкі, лише трохи змінюються на повітрі; деякі з них — напівпровідники. Вивчено ряд бінарних і потрійних систем за участю літію; відповідні їм сплави вже знайшли застосування в техніці.
Отримання
Сполуки літію виходять в результаті гідрометалургійної переробки концентратів — продуктів збагачення літієвих руд. Основний силікатний мінерал — сподумен переробляють за вапняковим (лужним), сульфатним (сольовим) та сірчанокислотним (кислотним) методами. В основі першого — розкладання сподумена вапняком при 1150–1200 °C:
- При вилуговуванні суміші водою в присутності надлишку вапна розкладається з утворенням гідроксиду літію:
За сульфатним методом сподумен (та інші алюмосилікати) спікають з сульфатом калію:
- розчиняють у воді і з його розчину содою осаджують карбонат літію:
За сірчанокислотним методом також отримують спочатку розчин сульфату літію, а потім карбонат літію; сподумен розкладають сірчаною кислотою при 250–300 °C (реакція застосовна тільки для β-модифікації сподумену):
Метод використовується для переробки руд, незбагачених сподуменом, якщо вміст у них Li2O не менше 1 %. Фосфатні мінерали літію легко розкладаються кислотами, проте за новішими методами їх розкладають сумішшю гіпсу і вапна при 950–1050 °С з подальшою водною обробкою спеків і осадженням з розчинів карбонату літію. У будь-якому випадку з отриманих розчинів виділяють погано розчинний карбонат літію Li2CO3, який потім перетворюють на хлорид LiCl.
Металевий літій отримують електролізом розплавленої суміші хлоридів літію і калію (або BaCl2) при 400–460 °С (ці солі слугують для зниження температури плавлення суміші) (вагове співвідношення компонентів 1:1):
Електролітичні ванни футеруються магнезитом, алундом, мулітом, тальком, графітом та іншими матеріалами, стійкими до розплавленого електроліту; анодом служать графітові, а катодом — залізні стрижні. Чорновий металевий літій містить механічні включення і домішки (K, Mg, Ca, Al, Si, Fe, але головним чином Na). Включення видаляються переплавкою, домішки — рафінуванням при зниженому тиску, або методом вакуумної дистиляції. Наразі велика увага приділяється металотермічним методам отримання літію.
Застосування
За значущістю в сучасній техніці літій — один з найважливіших рідкісних елементів.
- Сплави літію з сріблом, з золотом, а також з міддю є дуже ефективними припоями.
- використовується як оптичний матеріал в радіоелектроніці.
- Кристалічні ніобат літію(LiNbO3) і (LiTaO3) є нелінійними оптичними матеріалами і широко застосовуються в нелінійній оптиці, акустооптиці і оптоелектроніці.
- Літій також використовується при наповненні освітлювальних газорозрядних металогалогеновими ламп.
- Сплав і [en] — ефективний напівпровідник для термоелектроперетворювачів (ЕРС близько 530 мкВ/К).
- З літію виготовляють аноди хімічних джерел струму (акумуляторів, наприклад, ) і гальванічних елементів з твердим електролітом (наприклад, , , , , , , , , , ), що працюють на основі наведених рідких і твердих електролітів (тетрагідрофуран, , , ацетонітрил).
- і показали кращі експлуатаційні властивості і як позитивний електрод літієвих акумуляторів.
- Гідроксид літію використовується як один з компонентів для приготування електроліту . Додавання гідроксиду літію до електроліту тягових залізо-нікелевих, нікель-кадмієвих, нікель-цинкових акумуляторних батарей підвищує їх термін служби в 3 рази і ємність на 21 % (за рахунок утворення нікелатів літію).
- — найефективніший твердий електроліт (разом з цезій-бета-глиноземом).
- Монокристали використовуються для виготовлення високоефективних (ККД 80 %) лазерів на центрах вільного забарвлення, і для виготовлення оптики з широкою спектральною смугою пропускання.
- Літій та його сполуки широко застосовуються в ракетній техніці. Суміш парів літію з молекулярним воднем є ефективним робочим тілом для газофазних ядерних ракетних двигунів. Рідкий літій використовується як робоче тіло в електроракетних двигунах, зокрема — у потужних ЕРД. Літій використовується як власне ракетне паливо або як добавка до нього.
Окислювач | Питома тяга (Р1, сек) | Температура згоряння °С | Густина палива г/см³ | Приріст швидкості, ΔVід,25, м/сек | Ваговий вміст пального % |
---|---|---|---|---|---|
Фтор | 378,3 сек | 5350 °C | 0,999 | 4642 м/сек | 28 % |
348,9 сек | 5021 °C | 0,920 | 4082 м/сек | 21,07 % | |
320,1 сек | 4792 °C | 1,163 | 4275 м/сек | 24 % | |
334 сек | 4946 °C | 1,128 | 4388 м/сек | 24,2 % | |
262,9 сек | 3594 °C | 0,895 | 3028 м/сек | 41 % | |
339,8 сек | 4595 °C | 1,097 | 4396 м/сек | 21 % | |
Кисень | 247,1 сек | 3029 °C | 0,688 | 2422 м/сек | 58 % |
Пероксид водню | 270,5 сек | 2995 °C | 0,966 | 3257 м/сек | 28,98 % |
Діоксид азоту | 239,7 сек | 3006 °C | 0,795 | 2602 м/сек | 48 % |
Нітратна кислота | 240,2 сек | 3298 °C | 0,853 | 2688 м/сек | 42 % |
- Перхлорат і нітрат літію застосовуються як окисники.
- використовують в піротехніці для забарвлення полум'я у червоний колір.
- використовують в дефектоскопії.
- У чорній та кольоровій металургії літій використовується для розкислювання та підвищення пластичності і міцності сплавів.
- Літій іноді застосовується для відновлення методами металотермії рідкісних металів.
Металургія алюмінію
- Карбонат літію є найважливішою допоміжною речовиною (додається в електроліт) при виплавці алюмінію, і його споживання зростає з кожним роком пропорційно обсягу світового видобутку алюмінію (витрата карбонату літію 2,5–3,5 кг на тонну виплавленого алюмінію).
- Введення літію в систему легування дозволяє отримати нові сплави алюмінію з високою питомою міцністю. Добавка літію знижує густину сплаву і підвищує модуль пружності. При вмісті літію до 1,8 % сплав має низький опір корозії під напругою, а при 1,9 % сплав не схильний до корозійного розтріскування. Збільшення вмісту літію до 2,3 % сприяє зростанню ймовірності утворення рихлоти і тріщин. Механічні властивості при цьому змінюються: межі міцності і текучості зростають, а пластичні властивості знижуються.
- Найбільш відомі системи легування Al-Mg-Li (приклад — сплав 1420, застосовується для виготовлення конструкцій літальних апаратів) і Al-Cu-Li (приклад — сплав 1460, застосовується для виготовлення ємностей для зріджених газів).
- Сплави літію з магнієм, скандієм, міддю, кадмієм і алюмінієм — нові перспективні матеріали в авіації та космонавтиці (через їх легкість).
- На основі та створено кераміку, що твердіє за кімнатної температури і застосовується у військовій техніці, металургії, та, в перспективі, у термоядерній енергетиці
- Літій дуже ефективно зміцнює сплави свинцю і надає їм пластичність і стійкість проти корозії.
- Літій та його сполуки широко застосовують у силікатній промисловості для виготовлення спеціальних сортів скла і покриття порцелянових виробів.
- Величезною міцністю володіє скло на основі літій-алюміній-силікату, зміцнюваного волокнами карбіду кремнію.
- () використовується як високотемпературне мастило. Див.: літол.
Ізотопи 6Li та 7Li володіють різними ядерними властивостями (перетин поглинання теплових нейтронів, продукти реакцій) і сфера їх застосування різна.
- входить до складу спеціальної емалі, призначеної для захоронення високоактивних ядерних відходів, що містять плутоній.
Літій-6
- Опромінюючи нуклід 6Li тепловими нейтронами, отримують радіоактивний тритій 3H (Т):
Завдяки цьому літій-6 може застосовуватися як заміна радіоактивного, нестабільного і незручного в обігу тритію як у військових (термоядерна зброя), так і в мирних (керований термоядерний синтез) цілях.
- Дейтерид літію-6 (6LiD) застосовується як термоядерне пальне у водневих бомбах.
- Перспективно також використання літію-6 для отримання гелію-3 (через тритій) з метою подальшого використання в дейтерій-гелієвих термоядерних реакторах.
Літій-7
- Застосовується в ядерних реакторах, використовуючих реакції за участю важких елементів, таких, як уран, торій або плутоній.
- Завдяки дуже високій питомої теплоємності, рідкий літій (часто у вигляді сплаву з натрієм або цезієм-133) може слугувати ефективним теплоносієм. У ядерних реакторах із цією метою застосовують ізотоп 7Li, який, на відміну від 6Li, має низький перетин захоплення теплових нейтронів.
- Фторид літію-7 в сплаві з (66 % LiF + 34 % BeF2) носить назву «флайб» () і застосовується як високоефективний теплоносій і розчинник фторидів урану і торію у високотемпературних рідинносольових реакторах, і для виробництва тритію.
- Сполуки літію, збагачені по ізотопу літію-7, застосовуються на реакторах PWR для підтримки водно-хімічного режиму, реакторах PWR (гідрооксид літію), а також в демінералізаторі першого контуру. Щорічна потреба США оцінюється в 200–300 кг, виробництвом володіють лише Китай і Росія.
- Солі літію володіють нормотимічними та іншими лікувальними властивостями, тому препарати літію на їхній основі широко використовуються в терапії психічних розладів.
Різне
- Високогігроскопічні LiBr і хлорид літію LiCl застосовують для осушення повітря та інших газів.
- Гідроксид літію LiOH, Li2O2 і LiO2 застосовуються для очищення повітря від вуглекислого газу; при цьому останні дві сполуки реагують з виділенням кисню (наприклад, 4LiO2 + 2CO2 → 2Li2CO3 + 3O2), завдяки чому вони використовуються в протигазах, у патронах для очищення повітря на підводних човнах і т. д.
- Сполуки літію застосовуються в текстильній промисловості (вибілювання тканин), харчовій (консервація) і фармацевтичній промисловості (виготовлення косметики).
- Вельми перспективно використовувати літій як наповнювач поплавка батискафів — цей метал має густину, майже в два рази меншу, ніж вода (точніше, 534 кг/м³), це означає, що один кубічний метр літію може утримувати на плаву майже на 170 кг більше, ніж один кубічний метр бензину. Однак літій — лужний метал, що активно реагує з водою, тому слід забезпечити надійне розділення цих речовин, не допускаючи їх контакту.
- Імід літію потенційно може використовуватися в органічному синтезі, але практичного розповсюдження не отримав.
Вартість
Станом на кінець 2007 — початок 2008 року ціни на металевий літій (чистота 99 %) становили $ 63–66 за 1 кг.
Біологічна роль
Літій постійно входить до складу живих організмів, проте його біологічна роль з'ясована недостатньо. Встановлено, що у рослин літій підвищує стійкість до хвороб, підсилює фотохімічну активність хлоропластів в листках (томати) і синтез нікотину (тютюн). Здатність концентрувати літій найсильніше виражена серед морських організмів у червоних і бурих водоростей, а серед наземних рослин — у представників родини жовтецевих (рутвиця, жовтець) і родини пасльонових (дереза). Переважно в організмі знаходиться в щитоподібній залозі, лімфовузлах, серці, печінці, легенях, кишечнику, плазмі крові, наднирниках. В організмі середньої людини (маса 70 кг) міститься близько 0,7 мг літію. Токсична доза 90-200 мг. Літій бере участь у важливих процесах:
- Бере участь у вуглеводному і жировому обмінах;
- Підтримує імунну систему;
- Попереджає виникнення алергії;
- Знижує нервову збудливість.
Виділяється літій переважно нирками.
Запобіжні заходи
Дрібні крихти металевого літію викликають хімічні опіки при потраплянні на вологу шкіру, слизові оболонки і в очі. Тому працювати з ним можна тільки в захисному одязі і окулярах. Спалахнувший літій засипають NaCl або содою. Зберігають літій у герметично закритих жерстяних коробках під шаром пастоподібної маси з парафіну і мінеральної оливи або в тонкостінних алюмінієвих або мідних оболонках; допускається зберігання під шаром газоліну або петролейного ефіру. Відходи літію не можна викидати в сміття, для утилізації їх слід обробити етиловим спиртом:
- . Утворений потім розкладають водою до спирту та гідроксиду літію LiOH.
Див. також
Примітки
- Conventional Atomic Weights 2013 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. [en](англ.)
- Standard Atomic Weights 2013 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. [en](англ.)
- Вказано діапазон значень атомної маси в зв'язку з різною поширеністю ізотопів у природі
- atomic and ionic radius [ 23 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Природний вміст 6Li може знижуватись до 3.75 %, тому відповідно вміст 7Li становитиме 96.25 %
- Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — . (рос.)(рос.)
- А.К.Русанов - Основы количественного спектрального анализа руд и минералов.
- J.P. Riley and Skirrow G. Chemical Oceanography V. 1, 1965
- В.Г.Бабченко, С.В.Блешинский. Сб. "Исследования по химии редких и сопутствующих элементов", Фрунзе, 1966, с.131.
- А.Н.Зеликман, О.Е.Крейн, Г.В.Самсонов - металлургия редких металлов. "Металлургия", 1964.
- А.П.Снурников, П.П.Цыб, А.Г.Пусько, М.А.Фишман, В.Т,Федулова. Цветные металлы, 9, 36 (1965).
- В.П.Чалый, С.П.Роженко. Укр. ЖХ, 30, 1032 (1964).
- А.П. Виноградов - Геохимия, 1971, с.259.
- , U.S. Geological Survey, 2011, архів оригіналу за 29 липня 2018, процитовано 13 квітня 2015(англ.)
- Вчені виявили місцезнаходження 18 мільйонів тонн “білого золота”. 28.12.2023, 20:14
- Lithium Article Eric Burns [ 18 травня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- Lithium Resources and Production: a critical global assessment [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] // [en], 2010(англ.)
- Lithium [ 29 липня 2018 у Wayback Machine.] // USGS(англ.)
- BD Fields The Primordial Lithium Problem [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Annual Reviews of Nuclear and Particle Science 2011 (рос.)
- Постнов К.А. Лекции по общей астрофизике для физиков. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 13 квітня 2015.; див мал. 11.1(англ.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()(англ.) - Lecture 27: Stellar Nucleosynthesis [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.] // Університет Toledo — «The Destruction of Lithium in Young Convective Stars» slide 28(англ.)
- Greg Ruchti, Lithium in the Cosmos [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — «Lithium is Fragile» slide 10(англ.)
- XuMuK.ru — ЛИТИЙ — Химическая энциклопедия [ 17 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Ю.В.Румянцев, Н.А.Хворостухина - Физико-химические основы пирометаллургии индия, 1958.
- С.А.Щукарев, Г.А.Семенов, И.А.Ратьковский. Журнал прикладной химии, 35, 1454 (1962).
- Аносов В.Я., Озерова М.И. - Основы физико-химического анализа, с.85.
- Н.В.Аксельруд. Журнал неорганической химии, 3, 1738 (1954).
- Б.Н.Иванов-Ємин, Л.А.Ниссельсон, Ю.Грекса. Журнал неорганической хими, 5, 1996 (1960).
- Книга рекордов Гиннесса для химических веществ [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- [. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 13 квітня 2015. Li — Литий(рос.)]
- Литий — Свойства химических элементов [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- USGS (2011). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2017. Процитовано 3 листопада 2012.(англ.)
- . ATOMINFO.RU. 23.10.2013. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 29 грудня 2013.(рос.)
- М. Н. Диомидов, А. Н. Дмитриев. Покорение глубин. — Ленинград : Судостроение, 1964. — С. 226-230.(рос.)
Джерела
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Литий // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Посилання
- ЛІТІЙ [ 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Літій це нове золото — відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Li perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Zapit Lithium perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Li tij himichnij simvol Li lat Lithium himichnij element z atomnim nomerom 3 yakij nalezhit do 1 yi grupi za staroyu klasifikaciyeyu golovnoyi pidgrupi I grupi 2 go periodu periodichnoyi sistemi himichnih elementiv ta ye pershim predstavnikom luzhnih metaliv Litij 3Li Nazva simvol nomerLitij Li 3Zovnishnij viglyad prostoyi rechoviniduzhe legkij m yakij sriblyasto bilij metal Shmatki litiyu u parafinovij oliyiEmisijnij spektr3 Gelij Litij BerilijH Li Na Periodichna sistema elementiv3 LiGrupa period blokgrupa 1 period 2 s blok Klasifikaciyaluzhnij metalVlastivosti atomaAtomnij nomer3Atomna masa molyarna masa 6 941 6 938 6 997 a o m g mol Radius atoma152 pmRad Van der Vaalsa182 pmElektr konfiguraciya Elektronni obolonki He 2s1 2 1Himichni vlastivostiKovalentnij radius128 7 pmIonnij radius 1 76pmElektronegativnist za Polingom 0 98Elektrodnij potenc Li Li1 3 06 VStupeni okisnennya 1Energiya ionizaciyi 1j e 520 2 kDzh mol 2j e 7298 1 kDzh mol 3j e 11815 kDzh molTermodinamichni vlastivostiGustina pri kiT 0 534 g sm pri Tpl 0 512 g sm Temperat plavlennya453 65 K 180 5 C Temperatura kipinnya1603 K 1329 85 C Kritichna tochka3220 K 2946 85 C 67 MPaTeplota plavlennya3 kDzh molTeplota viparovuv 136 kDzh molMolyar teployemnist24 86 Dzh K mol Molyarnij ob yem13 1 sm molTisk nasichenoyi pari P Pa 1 10 100 1 k 10 k 100 kpri T K 797 885 995 1144 1337 1610Kristalichna gratkaStruktura gratki ta Period gratkikubichna ob yemnocentrovana 3 490 A pri n u Temperatura Debaya400 K 127 C Inshi harakteristikiMagnitna strukturaparamagnetikPitomij opir pri 20 C 92 8 Om mTeploprovidnist84 8 Vt m K Teplove rozshirennya pri 25 C 46 mkm m 1 K 1Shvidkist zvuku t d pri kiT 6000 m sModul Yunga4 9 GPaModul zsuvu4 2 GPaModul vsebi stisku11 GPaTverdist Moosa0 6Tverdist Brinellya5 MPaNomer CAS7439 93 2Najdovgozhivuchishi izotopi litiyuIzt N IP Sp PN FR MeV 6Li 3 7 5 1 6Li stabilnij7Li 4 92 5 3 2 7Li stabilnijLitij u Vikishovishi3 LitijLi6 941 Ne 2s1 Takozh li tij Li prosta rechovina yaku utvoryuye himichnij element litij za normalnih umov duzhe legkij najlegshij m yakij sriblyasto bilij himichno aktivnij metal source source source source source source source source track Litij Vmist u zemnij kori 6 5 10 3 mas Prirodnij Li skladayetsya z dvoh stabilnih izotopiv 6Li 7Li osnovnij Utvoryuye ryad spoluk Li I perevazhno jonnih ale zv yazok S Li u litijorganichnih spolukah kovalentnij Vidomo blizko 30 prirodnih litiyevih mineraliv zdebilshogo silikativ i fosfativ ale vidobuvayut litij perevazhno zi spodumenu LiAl Si2O6 sho mistit 6 7 5 Li2O Osnovni promislovi zapasi zoseredzheno v ropi solyanih ozer Litij zastosovuyut u termoyadernih reakciyah u metalurgiyi elektrotehnichnij keramichnij ta himichnij promislovosti Vhodit do skladu deyakih legkih splaviv Spoluki litiyu zastosovuyut pri vigotovlenni skla emalej a takozh u medicini IstoriyaKoli Gemfri Devi provodiv svoyi znameniti doslidi z elektrolizu luzhnih zemel pro isnuvannya litiyu nihto j ne pidozryuvav Litiyeva luzhna zemlya bula vidkrita lishe v 1817 roci talanovitim shvedskim himikom analitikom odnim z uchniv Berceliusa Arfvedsonom Pered tim u 1800 roci brazilskij mineralog zdijsnyuyuchi naukovu podorozh po Yevropi znajshov u Shveciyi dva novih minerali nazvanih nim petalitom i spodumenom prichomu pershij z nih cherez kilka rokiv buv znovu vidkritij na Arfvedson zacikavivsya petalitom Li Na Si4AlO10 provivshi povnij jogo analiz vin viyaviv nezrozumilu spochatku vtratu blizko 4 rechovini Povtoryuyuchi analizi bilsh retelno vin vstanoviv sho v petaliti mistitsya vognepostijnnij lug dosi nevidomoyi prirodi Arfvedson prodovzhuvav provoditi doslidzhennya i viyaviv litiyevu zemlyu abo litinu i v deyakih inshih mineralah napriklad u spodumeni LiAl Si2O6 i v lepidoliti KLi1 5Al1 5 Si3AlO10 F OH 2 Ale vidiliti himichnij element v chistomu viglyadi jomu ne vdalosya vin buv duzhe aktivnim i otrimati jogo bulo vazhkoyu spravoyu Duzhe neveliku kilkist metalevogo litiyu bulo otrimano Gemfri Devi ta Brande v 1818 roci shlyahom zlektrolizu lugu I tilki u 1855 roci Bunzen ta Mattessen rozrobili promislovij sposib otrimannya metalevogo litiyu elektrolizom hloridu litiyu Pohodzhennya nazvi Svoyu nazvu cej metal otrimav cherez te sho na vidminu vid kaliyu i natriyu cej lug upershe buv viyavlenij u carstvi mineraliv kamenyah grec li8os kamin Suchasnu nazvu bulo zaproponovano Berceliusom PoshirennyaLitij tipovij element zemnoyi kori vmist 3 2 10 3 po masi vin nakopichuyetsya v najbilsh piznih produktah diferenciaciyi magmi pegmatitah U mantiyi malo litiyu v ultraosnovnih porodah vsogo 5 10 5 v osnovnih 1 5 10 3 serednih 2 10 3 kislih 4 10 3 Blizkist ionnih radiusiv Li Fe2 i Mg2 dozvolyaye litiyu vhoditi do gratok magnezialno zalizistih silikativ pirokseniv i amfiboliv U granitoyidah vin mistitsya u viglyadi izomorfnoyi domishki v slyudah Tilki v pegmatitah i v biosferi vidomo 28 samostijnih mineraliv litiyu silikati fosfati ta inshi Vsi voni ridkisni U biosferi litij migruye porivnyano slabo rol jogo v zhivij rechovini menshe nizh inshih luzhnih metaliv Z vod vin legko vityaguyetsya glinami jogo vidnosno malo v Svitovomu okeani 1 5 10 5 Promislovi rodovisha litiyu pov yazani yak z magmatichnimi porodami pegmatiti pnevmatoliti tak i z biosferoyu soloni ozera Serednij vmist u litosferi Litosfera 2 1 kisli osnovni porodi 3 2 10 3Viverzheni porodi ultraosnovni duniti 0 05 10 3osnovni bazalti gabbro 0 015 10 3seredni diorit andeziti 2 10 3kisli graniti 4 10 3Osadovi porodi glini j slanci 6 10 3pishaniki 1 7 10 3karbonatni porodi 2 6 10 3grunti 3 10 3Vodi richkova 0 0032 0 01 10 3okeanichna j morska 0 01 10 3pidzemna mineralizovana do 1 10 3Geohimiya Za geohimichnimi vlastivostyami litij nalezhit do bagatoionnih litofilnih elementiv sered yakih takozh kalij rubidij i cezij Vmist litiyu u verhnij kontinentalnij kori stanovit 21 g t v morskij vodi 0 17 mg l Litij ye dispergovanim elementom Velichina klarku litiyu ne divlyachis na jogo dispergovanist u prirodi visha u porivnyanni iz elementami yak Ag Au Hg Sn Pb As Sb Bi Litij zustrichayetsya u prirodi u viglyadi spoluk Vhodit do skladu girskih porid perevazhno koncentruyuchis u kislih viverzhennyah j u osadovih porodah mistitsya u gruntah kam yanomu vugilli mineralnih dzherelah ozernih mulah pidzemnih vodah morskij vodi zhivih organizmah ta bagatoh roslinah Osnovni minerali litiyu slyuda lepidolit KLi1 5Al1 5 Si3AlO10 F OH 2 i piroksen spodumen LiAl Si2O6 Koli litij ne utvoryuye samostijnih mineraliv vin izomorfno zamishuye kalij u poshirenih porodoutvoryuyuchih mineralah Najbil krupni miscenarodzhennya mineraliv litiyu u granitnih pegmatitah natro litiyevogo tipu oskilki litij u prirodi tisno suputnij natriyu cherez shozhist po energetichnij harakteristici joniv litiyu ta natriyu osoblivo u miscyah zalishkovoyi kristalizaciyi Kosmohimiya U misyachnij porodi vmist litiyu skladaye za danimi mas spektralnogo analizu 0 5 1 6 10 3 u misyachnomu grunti 0 6 10 3 Litij viyavlenij takozh u atmosferah dekotrih zirok yaki cherez anomalnij vmist u nih litiyu otrimali nazvu litiyevih zirok Najbilshij vidomij vmist litiyu u atmoferi TYC 429 2097 1 Rodovisha ta resursi Virobnictvo i rozvidani zapasi litiyu na 2011 v tonah Krayina Virobnictvo Zapasi Argentina 3 200 850 000 Avstraliya 9 260 970 000 Braziliya 160 64 000 Kanada 480 180 000 Chili 12 600 7 500 000 KNR 5 200 3 500 000 Portugaliya 820 10 000 Zimbabve 470 23 000Zemlya 34 000 13 000 000 Rodovisha litiyu nalezhat do ridkometalnih granitnih intruzij u zv yazku z yakimi rozvivayutsya litiyenosni pegmatiti abo gidrotermalni kompleksni rodovisha sho mistyat takozh olovo volfram vismut ta inshi metali Varto osoblivo vidznachiti specifichni porodi ongoniti graniti z magmatichnim topazom visokim vmistom ftoru ta vodi i vinyatkovo visokimi koncentraciyami riznih ridkisnih elementiv zokrema litiyu Inshij tip rodovish litiyu ropa deyakih silnosolonih ozer Dzherela promislovogo vidobutku litiyu ridkisnometalichni granitni pegmatiti na pochatku XXI st blizko 25 rozvidanih zapasiv i 55 vidobutku litijvmisna ropa solyanih ozer blizko 75 zapasiv i 45 vidobutku netradicijni gektoritovi glini u SShA vodi nafto gazokondensatnih rodovish Viyavleni svitovi resursi litiyu skladayut blizko 13 mln t Z nih 760 tis t znahoditsya u SShA Odnak za deyakimi ocinkami doslidnikiv z Nacionalnoyi laboratoriyi im Lourensa v Berkli na teritoriyi SShA prisutni rodovisha litiyu zapasi yakih skladayut 18 metrichnih mln t Na 2001 r svitovi zapasi litiyu za ocinkami Geologichnogo byuro SShA stanovili 400 tis t baza zapasiv 9400 tis t bez urahuvannya Argentini Kitayu Portugaliyi ta krayin kolishnogo SRSR Najbilshi zapasi maye Chili 3000 tis t litiyenosna ropa u Kanadi i Avstraliyi znahoditsya vidpovidno 180 i 150 tis t litiyu v granitnih pegmatitah Takozh rodovisha mayut Boliviya Solonchak Uyuni najbilshe u sviti Argentina Kongo Kitaj ozero Chab yer Caka Braziliya Serbiya ta in Ukrayina maye znachni zapasi litiyu pov yazani z ridkisnometalichnimi granitnimi pegmatitami proterozoyu U Zahidnomu Priazov yi rozvidani rodovisha Kruta Balka i Shevchenkivske U centralnij chastini Ukrayinskogo shita u Shpolyano Tashlickomu rudnomu rajoni rodovisha Polohivske Stankuvatske Nadiya i proyav Lipnyazkij Najperspektivnishim vvazhayetsya Polohivske litiyeve petalitovi rudi rodovishe Kirovogradska oblast U 1994 roci Minpromom Ukrayini zaproponovano pidgotuvati do promislovogo osvoyennya Shevchenkivske rodovishe litiyevih rud u Doneckij oblasti Provedeno ocinku i skladeno TEO rozrobki Polohivskogo rodovisha litiyu Ce mozhe ne tilki zabezpechiti potrebi u litiyi riznih galuzej promislovosti ale i zbilshiti yiyi eksportnij potencial Oriyentovno shorichni potrebi Ukrayini u karbonati litiyu stanovlyat u pererahunku na metal 100 200 t Prognozuyetsya zbilshennya potreb u petalitovomu koncentrati dlya virobnictva specialnogo skla i keramiki na desyatki tis tonn IzotopiDokladnishe Izotopi litiyu Shema atomu litiyu 6 izotopu litiyu navkolo 3 h protoniv ta 3 h nejtroniv v centri ruhayutsya 3 elektroni Prirodnij litij skladayetsya z dvoh stabilnih izotopiv 6Li 7 5 i 7Li 92 5 u deyakih zrazkah litiyu izotopne spivvidnoshennya mozhe buti znachno porusheno vnaslidok prirodnogo abo shtuchnogo frakcionuvannya izotopiv Ce slid mati na uvazi pri tochnih himichnih doslidah z vikoristannyam litiyu abo jogo spoluk Takozh vidomo she 7 shtuchnih radioaktivnih izotopiv litiyu i dva yadernih izomeri masovi chisla vid 4Li do 12Li ta 10m1Li 10m2Li vidpovidno Najstijkishij z nih 8Li maye period napivrozpadu 0 8403 s Ekzotichnij izotop 3Li mabut ne isnuye yak zv yazana sistema 7Li ye odnim z nebagatoh izotopiv sho utvorilisya pid chas pervinnogo nukleosintezu tobto nevdovzi pislya Velikogo Vibuhu a ne lishe v zirkah v kilkosti ne bilshe 10 9 vid usih elementiv Deyaka kilkist izotopu 6Li yak minimum u desyat tisyach raziv mensha nizh 7Li takozh utvorena v pervinnomu nukleosintezi Priblizno v desyat raziv bilshe 7Li utvorilisya v zoryanomu nukleosintezi Litij ye promizhnim produktom reakciyi ppII ale pri visokih temperaturah aktivno peretvoryuyetsya v dva yadra geliyu 4 cherez 8Be ViznachennyaKarminovo chervone zabarvlennya polum ya solyami litiyu Yakisno litij viyavlyayut po karminovo chervonomu zabarvlennyu polum ya palnika letyuchimi spolukami litiyu ta po najbilsh chitko viraznih spektralnih liniyah litiyu 670 78 i 610 36 nm Kilkisno litij viznachayut polum yano fotometrichnimi pri vmisti litiyu v probi 0 1 10 spektrografichnimi i gravimetrichnimi metodami V ostannomu vipadku litij vidokremlyuyut vid inshih luzhnih metaliv u viglyadi LiCl ekstrakciyeyu bezvodnim acetonom pislya viddilennya LiCl perevodyat v Li2SO4 yakij prozharyuyut i zvazhuyut Litij viznachayut takozh fotometrichno za dopomogoyu hinazoliniv pri vmisti litiyu v probi 4 10 4 6 10 2 fluorometricheno za dopomogoyu 5 7 dibrom 8 gidroksihinolinu mezha viyavlennya 0 1 mkg ml litiyu Fizichni vlastivostiShmatok chistogo litiyu plavayuchij na poverhni olivi Litij sriblyasto bilij metal m yakij i plastichnij tverdishe natriyu ale m yakshe svincyu Jogo mozhna obroblyati presuvannyam i plyushennyam legko vityaguyetsya v drit Shvidko tmyaniye na povitri cherez utvorennya temno sribnoyi plivki yaka skladayetsya z nitridu j oksidu litiyu Ye najlegshim metalom shilnist tverdogo 0 537 20 C roztoplenogo 200 C 0 509 g sm Tisk vitikannya tisk vitikannya ce tisk za yakogo rechovina vitiskayetsya porshnem u cilindrichnij yemnosti iz otvorom u dni za 15 20 C skladaye 1 7 107 N m modul pruzhnosti 5 109 H m mezha micnosti pri roztyagu 11 8 kgs sm vidnosne podovzhennya 50 70 Pri kimnatnij temperaturi metalevij litij maye kubichnu ob emnocentrovannuyu gratku koordinacijne chislo 8 prostorova grupa Im3m parametri komirki a 0 35021 nm Z 2 Nizhche 78 K stijkoyu kristalichnoyu formoyu ye geksagonalna shilnoupakovana struktura v yakij kozhen atom litiyu maye 12 najblizhchih susidiv roztashovanih v vershinah kubooktaedra Kristalichna gratka vidnositsya do prostorovoyi grupi P63 mmc parametri a 0 3111 nm c 0 5093 nm Z 2 Z usih luzhnih metaliv litij harakterizuyetsya najvishimi temperaturami plavlennya i kipinnya 180 54 i 1340 C vidpovidno u nogo najnizhcha gustina pri kimnatnij temperaturi sered vsih metaliv 0 533 g sm majzhe v dva razi menshe gustini vodi Vnaslidok svoyeyi nizkoyi gustini litij splivaye ne tilki u vodi ale i napriklad v gasi Malenki rozmiri atoma litiyu prizvodyat do poyavi osoblivih vlastivostej metalu Napriklad vin zmishuyetsya z natriyem tilki pri temperaturi nizhche 380 C i ne zmishuyetsya z rozplavlenimi kaliyem rubidiyem i ceziyem v toj chas yak inshi pari luzhnih metaliv zmishuyutsya odin z odnim v bud yakih spivvidnoshennyah Himichni vlastivostiKonfiguraciya zovnishnoyi elektronnoyi obolonki atoma litiyu 2s1 u vsih vidomih z yednannyah vin odnovalentnij Reaguye z vodoyu daye LiOH H2 galogenami azotom z vodnem daye gidrid LiH pri 500 S tilki jomu sered luzhnih metaliv vlastivi nerozchinni karbonati j fluoridi Vzayemodiye z kisnem oksid Li2O utvorennya peroksidnih spoluk pri okisnenni ne harakterne Li2O2 utvoryuyutsya nepryamo Litij hocha i ye luzhnim metalom odnak vidnosno stijkij na povitri Vin ye najmensh aktivnim luzhnim metalom i tomu z suhim povitryam i navit z suhim kisnem pri kimnatnij temperaturi praktichno ne reaguye Ale vse zh potihenku okislyuyetsya z utvorennyam temnogo nalotu produktiv vzayemodiyi 4Li O2 2Li2O displaystyle mathrm 4Li O 2 longrightarrow 2Li 2 O 6Li N2 2Li3N displaystyle mathrm 6Li N 2 longrightarrow 2Li 3 N Z ciyeyi prichini litij ye yedinim luzhnim metalom yakij ne zberigayut v gasi do togo zh gustina litiyu nastilki mala sho vin bude v nomu plavati i mozhe netrivalij chas zberigatisya na povitri U vologomu povitri povoli reaguye z azotom ta inshimi gazami sho znahodyatsya v povitri peretvoryuyuchis na Li3N gidroksid litiyu i karbonat Li2CO3 U kisni pri nagrivanni gorit peretvoryuyuchis na oksid litiyu Li2O peroksid Li2O2 vihodit tilki nepryamim shlyahom Temperatura samozajmannya na povitri znahoditsya v rajoni 300 C Produkti gorinnya podraznyuyut slizovu obolonku nosoglotki Pri gorinni litij ta jogo soli zabarvlyuyut polum ya v karminovo chervonij kolir sho ye yakisnoyu oznakoyu dlya viznachennya litiyu ce vstanoviv nimeckij himik Leopold Gmelin u 1818 roci Cikava osoblivist litiyu v tomu sho v intervali temperatur vid 100 C do 300 C vin pokrivayetsya shilnoyu oksidnoyu plivkoyu i nadali ne okislyuyetsya Na vidminu vid inshih luzhnih metaliv sho dayut stabilni nadperoksidi i ozonidi nadperoksid i ozonid litiyu nestabilni z yednannya Oksid litiyu Li2O bila tverda rechovina yavlyaye soboyu tipovij luzhnij oksid Li2O aktivno reaguye z vodoyu z utvorennyam gidroksidu litiyu LiOH Cej gidroksid otrimuyut elektrolizom vodnih rozchiniv LiCl 2LiCl 2H2O 2LiOH Cl2 H2 displaystyle mathrm 2LiCl 2H 2 O longrightarrow 2LiOH Cl 2 uparrow H 2 uparrow Takozh v vilnomu stani litij spokijno bez vibuhu i zagoryannya reaguye z vodoyu utvoryuyuchi LiOH i H2 LiOH silna osnova ale vona vidriznyayetsya za vlastivostyami vid gidroksidiv inshih luzhnih metaliv Gidroksid litiyu postupayetsya yim u rozchinnosti Pri prozharenni gidroksid litiyu vtrachaye vodu 2LiOH Li2O H2O displaystyle mathrm 2LiOH longrightarrow Li 2 O H 2 O Velike znachennya v sintezi organichnih i neorganichnih spoluk maye gidrid litiyu LiH yakij utvoryuyetsya pri vzayemodiyi rozplavlenogo litiyu z vodnem H 2Li H2 2LiH displaystyle mathrm 2Li H 2 longrightarrow 2LiH LiOH ionna spoluka budova kristalichnoyi gratki yakoyi shozha na budovu kristalichnoyi gratki hloridu natriyu NaCl Gidrid litiyu mozhna vikoristovuvati yak dzherelo vodnyu dlya napovnennya aerostativ i ryatuvalnogo sporyadzhennya naduvnih chovniv i t in tak yak pri jogo gidrolizi utvoryuyetsya velika kilkist vodnyu 1 kg LiH daye 2 8 m H2 LiH H2O LiOH H2 displaystyle mathrm LiH H 2 O longrightarrow LiOH H 2 uparrow Vin takozh znahodit zastosuvannya pri sintezi riznih gidridiv napriklad BCl3 4LiH Li BH4 3LiCl displaystyle mathrm BCl 3 4LiH longrightarrow Li BH 4 3LiCl Mineralni kisloti energijno rozchinyayut Li stoyit pershim u ryadi naprug jogo normalnij elektrodnij potencial Li Li maye najbilshe negativne znachennya E 298 3 045 B v porivnyanni zi standartnimi elektrodnimi potencialami inshih metaliv ce obumovleno velikoyu energiyeyu gidrataciyi malenkogo iona Li sho znachno zmishuye rivnovagu v bik ionizaciyi metalu Reaguye takozh z etilovim spirtom i z amiakom Pri kontaktah z galogenami litij samozajmayetsya pri zvichajnih umovah z jodom tilki pri nagrivanni utvoryuyuchi galogenidi najvazhlivishij hlorid litiyu Podibno magniyu Mg nagritij litij zdatnij goriti v CO2 4Li CO2 C 2Li2O displaystyle mathrm 4Li CO 2 longrightarrow C 2Li 2 O Pri nagrivanni z sirkoyu litij daye sulfid Li2S Z azotom litij povilno reaguye vzhe pri kimnatnij temperaturi energijno pri 250 S z utvorennyam nitridu Li2N Z fosforom litij bezposeredno ne vzayemodiye ale v specialnih umovah mozhut buti otrimani fosfidi Nagrivannya litiyu z vuglecem prizvodit do otrimannya karbidu Li2C2 z kremniyem Binarni spoluki litiyu Li2O LiH Li3N Li2C2 LiCl ta inshi a takozh LiOH dosit reakcijnozdatni pri nagrivanni abo plavlenni voni rujnuyut bagato metaliv porcelyanu kvarc ta inshi materiali Karbonat ftorid LiF fosfat Li3PO4 ta inshi spoluki litiyu za umovami utvorennya i vlastivostyami blizki do vidpovidnih pohidnih magniyu i kalciyu Z yednannya litiyu soli yak pravilo bezbarvni kristalichni rechovini Za himichnoyu povedinkoyu soli litiyu trohi nagaduyut analogichni z yednannya magniyu Mg abo kalciyu Ca Pogano rozchinyayutsya u vodi ftorid LiF karbonat Li2CO3 fosfat Li2PO4 dobre rozchinnij hlorat litiyu LiClO3 ce mabut odna z najbilsh dobre rozchinnih spoluk v neorganichnij himiyi pri 18 C v 100 g vodi rozchinyayetsya 313 5 g LiClO3 Litij utvoryuye z yednannya z chastkovo kovalentnim zv yazkom Li C tobto litijorganichni spoluki Napriklad pri reakciyi jodbenzolu C6H5I z litiyem v organichnih rozchinnikah protikaye reakciya Geksamer n butillitiyu litijorganichnoyi spolukiC6H5I 2Li C6H5Li LiI displaystyle mathrm C 6 H 5 I 2Li longrightarrow C 6 H 5 Li LiI Litij vidigraye veliku rol v organichnomu sintezi Tomu chislenni litijorganichni spoluki shiroko vikoristovuyutsya v organichnomu sintezi i yak katalizatori Litij komponent bagatoh splaviv Z deyakimi metalami Mg Zn Al vin utvoryuye tverdi rozchini znachnoyi koncentraciyi z bagatma intermetalidami LiAg LiHg LiMg2 LiAl i bag in Ostanni chasto velmi tverdi i tugoplavki lishe trohi zminyuyutsya na povitri deyaki z nih napivprovidniki Vivcheno ryad binarnih i potrijnih sistem za uchastyu litiyu vidpovidni yim splavi vzhe znajshli zastosuvannya v tehnici OtrimannyaSpoluki litiyu vihodyat v rezultati gidrometalurgijnoyi pererobki koncentrativ produktiv zbagachennya litiyevih rud Osnovnij silikatnij mineral spodumen pereroblyayut za vapnyakovim luzhnim sulfatnim solovim ta sirchanokislotnim kislotnim metodami V osnovi pershogo rozkladannya spodumena vapnyakom pri 1150 1200 C Li2O Al2O3 4SiO2 8CaCO3 Li2O Al2O3 4 2CaO SiO2 8CO2 displaystyle mathrm Li 2 O cdot Al 2 O 3 cdot 4SiO 2 8CaCO 3 longrightarrow Li 2 O cdot Al 2 O 3 4 2CaO cdot SiO 2 8CO 2 Pri vilugovuvanni sumishi vodoyu v prisutnosti nadlishku vapna rozkladayetsya z utvorennyam gidroksidu litiyu Li2O Al2O3 Ca OH 2 2LiOH CaO Al2O3 displaystyle mathrm Li 2 O cdot Al 2 O 3 Ca OH 2 longrightarrow 2LiOH CaO cdot Al 2 O 3 dd Za sulfatnim metodom spodumen ta inshi alyumosilikati spikayut z sulfatom kaliyu Li2O Al2O3 4SiO2 K2SO4 Li2SO4 K2O Al2O3 4SiO2 displaystyle mathrm Li 2 O cdot Al 2 O 3 cdot 4SiO 2 K 2 SO 4 longrightarrow Li 2 SO 4 K 2 O cdot Al 2 O 3 cdot 4SiO 2 rozchinyayut u vodi i z jogo rozchinu sodoyu osadzhuyut karbonat litiyu Li2SO4 Na2CO3 Li2CO3 Na2SO4 displaystyle mathrm Li 2 SO 4 Na 2 CO 3 longrightarrow Li 2 CO 3 Na 2 SO 4 dd Za sirchanokislotnim metodom takozh otrimuyut spochatku rozchin sulfatu litiyu a potim karbonat litiyu spodumen rozkladayut sirchanoyu kislotoyu pri 250 300 C reakciya zastosovna tilki dlya b modifikaciyi spodumenu b Li2O Al2O3 4SiO2 H2SO4 Li2SO4 H2O Al2O3 4SiO2 displaystyle mathrm beta Li 2 O cdot Al 2 O 3 cdot 4SiO 2 H 2 SO 4 longrightarrow Li 2 SO 4 H 2 O cdot Al 2 O 3 cdot 4SiO 2 Metod vikoristovuyetsya dlya pererobki rud nezbagachenih spodumenom yaksho vmist u nih Li2O ne menshe 1 Fosfatni minerali litiyu legko rozkladayutsya kislotami prote za novishimi metodami yih rozkladayut sumishshyu gipsu i vapna pri 950 1050 S z podalshoyu vodnoyu obrobkoyu spekiv i osadzhennyam z rozchiniv karbonatu litiyu U bud yakomu vipadku z otrimanih rozchiniv vidilyayut pogano rozchinnij karbonat litiyu Li2CO3 yakij potim peretvoryuyut na hlorid LiCl Metalevij litij otrimuyut elektrolizom rozplavlenoyi sumishi hloridiv litiyu i kaliyu abo BaCl2 pri 400 460 S ci soli sluguyut dlya znizhennya temperaturi plavlennya sumishi vagove spivvidnoshennya komponentiv 1 1 2LiCl 2Li Cl2 displaystyle mathrm 2LiCl xrightarrow 2Li Cl 2 uparrow Elektrolitichni vanni futeruyutsya magnezitom alundom mulitom talkom grafitom ta inshimi materialami stijkimi do rozplavlenogo elektrolitu anodom sluzhat grafitovi a katodom zalizni strizhni Chornovij metalevij litij mistit mehanichni vklyuchennya i domishki K Mg Ca Al Si Fe ale golovnim chinom Na Vklyuchennya vidalyayutsya pereplavkoyu domishki rafinuvannyam pri znizhenomu tisku abo metodom vakuumnoyi distilyaciyi Narazi velika uvaga pridilyayetsya metalotermichnim metodam otrimannya litiyu ZastosuvannyaOcinka vikoristannya litiyu v sviti v 2011 roci Keramika i sklo 29 Dzherela strumu 27 Mastilni materiali 12 Bezpererv rozliv stali 5 Regeneraciya kisnyu 4 Polimeri 3 Metalurgiya alyuminiyu 2 Farmacevtika 2 inshe 16 Za znachushistyu v suchasnij tehnici litij odin z najvazhlivishih ridkisnih elementiv Elektronika Splavi litiyu z sriblom z zolotom a takozh z middyu ye duzhe efektivnimi pripoyami vikoristovuyetsya yak optichnij material v radioelektronici Kristalichni niobat litiyu LiNbO3 i LiTaO3 ye nelinijnimi optichnimi materialami i shiroko zastosovuyutsya v nelinijnij optici akustooptici i optoelektronici Litij takozh vikoristovuyetsya pri napovnenni osvitlyuvalnih gazorozryadnih metalogalogenovimi lamp Splav i en efektivnij napivprovidnik dlya termoelektroperetvoryuvachiv ERS blizko 530 mkV K Himichni dzherela strumu Z litiyu vigotovlyayut anodi himichnih dzherel strumu akumulyatoriv napriklad i galvanichnih elementiv z tverdim elektrolitom napriklad sho pracyuyut na osnovi navedenih ridkih i tverdih elektrolitiv tetragidrofuran acetonitril i pokazali krashi ekspluatacijni vlastivosti i yak pozitivnij elektrod litiyevih akumulyatoriv Gidroksid litiyu vikoristovuyetsya yak odin z komponentiv dlya prigotuvannya elektrolitu Dodavannya gidroksidu litiyu do elektrolitu tyagovih zalizo nikelevih nikel kadmiyevih nikel cinkovih akumulyatornih batarej pidvishuye yih termin sluzhbi v 3 razi i yemnist na 21 za rahunok utvorennya nikelativ litiyu najefektivnishij tverdij elektrolit razom z cezij beta glinozemom Monokristali vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya visokoefektivnih KKD 80 lazeriv na centrah vilnogo zabarvlennya i dlya vigotovlennya optiki z shirokoyu spektralnoyu smugoyu propuskannya Raketne palivo Litij ta jogo spoluki shiroko zastosovuyutsya v raketnij tehnici Sumish pariv litiyu z molekulyarnim vodnem ye efektivnim robochim tilom dlya gazofaznih yadernih raketnih dviguniv Ridkij litij vikoristovuyetsya yak roboche tilo v elektroraketnih dvigunah zokrema u potuzhnih ERD Litij vikoristovuyetsya yak vlasne raketne palivo abo yak dobavka do nogo Teoretichni harakteristiki raketnih paliv utvorenih litiyem z riznimi okislyuvachami Okislyuvach Pitoma tyaga R1 sek Temperatura zgoryannya S Gustina paliva g sm Pririst shvidkosti DVid 25 m sek Vagovij vmist palnogo Ftor 378 3 sek 5350 C 0 999 4642 m sek 28 348 9 sek 5021 C 0 920 4082 m sek 21 07 320 1 sek 4792 C 1 163 4275 m sek 24 334 sek 4946 C 1 128 4388 m sek 24 2 262 9 sek 3594 C 0 895 3028 m sek 41 339 8 sek 4595 C 1 097 4396 m sek 21 Kisen 247 1 sek 3029 C 0 688 2422 m sek 58 Peroksid vodnyu 270 5 sek 2995 C 0 966 3257 m sek 28 98 Dioksid azotu 239 7 sek 3006 C 0 795 2602 m sek 48 Nitratna kislota 240 2 sek 3298 C 0 853 2688 m sek 42 Korabelnij pusk torpedi palivom v yakij sluguyut spoluki litiyuOkisniki Perhlorat i nitrat litiyu zastosovuyutsya yak okisniki Pirotehnika vikoristovuyut v pirotehnici dlya zabarvlennya polum ya u chervonij kolir Defektoskopiya vikoristovuyut v defektoskopiyi Metalurgiya U chornij ta kolorovij metalurgiyi litij vikoristovuyetsya dlya rozkislyuvannya ta pidvishennya plastichnosti i micnosti splaviv Litij inodi zastosovuyetsya dlya vidnovlennya metodami metalotermiyi ridkisnih metaliv Metalurgiya alyuminiyu Karbonat litiyu ye najvazhlivishoyu dopomizhnoyu rechovinoyu dodayetsya v elektrolit pri viplavci alyuminiyu i jogo spozhivannya zrostaye z kozhnim rokom proporcijno obsyagu svitovogo vidobutku alyuminiyu vitrata karbonatu litiyu 2 5 3 5 kg na tonnu viplavlenogo alyuminiyu Vvedennya litiyu v sistemu leguvannya dozvolyaye otrimati novi splavi alyuminiyu z visokoyu pitomoyu micnistyu Dobavka litiyu znizhuye gustinu splavu i pidvishuye modul pruzhnosti Pri vmisti litiyu do 1 8 splav maye nizkij opir koroziyi pid naprugoyu a pri 1 9 splav ne shilnij do korozijnogo roztriskuvannya Zbilshennya vmistu litiyu do 2 3 spriyaye zrostannyu jmovirnosti utvorennya rihloti i trishin Mehanichni vlastivosti pri comu zminyuyutsya mezhi micnosti i tekuchosti zrostayut a plastichni vlastivosti znizhuyutsya Najbilsh vidomi sistemi leguvannya Al Mg Li priklad splav 1420 zastosovuyetsya dlya vigotovlennya konstrukcij litalnih aparativ i Al Cu Li priklad splav 1460 zastosovuyetsya dlya vigotovlennya yemnostej dlya zridzhenih gaziv Splavi Splavi litiyu z magniyem skandiyem middyu kadmiyem i alyuminiyem novi perspektivni materiali v aviaciyi ta kosmonavtici cherez yih legkist Na osnovi ta stvoreno keramiku sho tverdiye za kimnatnoyi temperaturi i zastosovuyetsya u vijskovij tehnici metalurgiyi ta v perspektivi u termoyadernij energetici Litij duzhe efektivno zmicnyuye splavi svincyu i nadaye yim plastichnist i stijkist proti koroziyi Silikatna promislovist Litij ta jogo spoluki shiroko zastosovuyut u silikatnij promislovosti dlya vigotovlennya specialnih sortiv skla i pokrittya porcelyanovih virobiv Velicheznoyu micnistyu volodiye sklo na osnovi litij alyuminij silikatu zmicnyuvanogo voloknami karbidu kremniyu Mastilni materiali vikoristovuyetsya yak visokotemperaturne mastilo Div litol Yaderna energetika Izotopi 6Li ta 7Li volodiyut riznimi yadernimi vlastivostyami peretin poglinannya teplovih nejtroniv produkti reakcij i sfera yih zastosuvannya rizna vhodit do skladu specialnoyi emali priznachenoyi dlya zahoronennya visokoaktivnih yadernih vidhodiv sho mistyat plutonij Litij 6 Dejterid litiyu 6 buv vikoristanij u termoyadernij bombi pri Kastl Bravo Oprominyuyuchi nuklid 6Li teplovimi nejtronami otrimuyut radioaktivnij tritij 3H T 36Li 01n 13H 24He displaystyle 3 6 textrm Li 0 1 textrm n rightarrow 1 3 textrm H 2 4 textrm He Zavdyaki comu litij 6 mozhe zastosovuvatisya yak zamina radioaktivnogo nestabilnogo i nezruchnogo v obigu tritiyu yak u vijskovih termoyaderna zbroya tak i v mirnih kerovanij termoyadernij sintez cilyah Dejterid litiyu 6 6LiD zastosovuyetsya yak termoyaderne palne u vodnevih bombah Perspektivno takozh vikoristannya litiyu 6 dlya otrimannya geliyu 3 cherez tritij z metoyu podalshogo vikoristannya v dejterij geliyevih termoyadernih reaktorah Litij 7 Zastosovuyetsya v yadernih reaktorah vikoristovuyuchih reakciyi za uchastyu vazhkih elementiv takih yak uran torij abo plutonij Zavdyaki duzhe visokij pitomoyi teployemnosti ridkij litij chasto u viglyadi splavu z natriyem abo ceziyem 133 mozhe sluguvati efektivnim teplonosiyem U yadernih reaktorah iz ciyeyu metoyu zastosovuyut izotop 7Li yakij na vidminu vid 6Li maye nizkij peretin zahoplennya teplovih nejtroniv Ftorid litiyu 7 v splavi z 66 LiF 34 BeF2 nosit nazvu flajb i zastosovuyetsya yak visokoefektivnij teplonosij i rozchinnik ftoridiv uranu i toriyu u visokotemperaturnih ridinnosolovih reaktorah i dlya virobnictva tritiyu Spoluki litiyu zbagacheni po izotopu litiyu 7 zastosovuyutsya na reaktorah PWR dlya pidtrimki vodno himichnogo rezhimu reaktorah PWR gidrooksid litiyu a takozh v demineralizatori pershogo konturu Shorichna potreba SShA ocinyuyetsya v 200 300 kg virobnictvom volodiyut lishe Kitaj i Rosiya Medicina Soli litiyu volodiyut normotimichnimi ta inshimi likuvalnimi vlastivostyami tomu preparati litiyu na yihnij osnovi shiroko vikoristovuyutsya v terapiyi psihichnih rozladiv Rizne Visokogigroskopichni LiBr i hlorid litiyu LiCl zastosovuyut dlya osushennya povitrya ta inshih gaziv Gidroksid litiyu LiOH Li2O2 i LiO2 zastosovuyutsya dlya ochishennya povitrya vid vuglekislogo gazu pri comu ostanni dvi spoluki reaguyut z vidilennyam kisnyu napriklad 4LiO2 2CO2 2Li2CO3 3O2 zavdyaki chomu voni vikoristovuyutsya v protigazah u patronah dlya ochishennya povitrya na pidvodnih chovnah i t d Spoluki litiyu zastosovuyutsya v tekstilnij promislovosti vibilyuvannya tkanin harchovij konservaciya i farmacevtichnij promislovosti vigotovlennya kosmetiki Velmi perspektivno vikoristovuvati litij yak napovnyuvach poplavka batiskafiv cej metal maye gustinu majzhe v dva razi menshu nizh voda tochnishe 534 kg m ce oznachaye sho odin kubichnij metr litiyu mozhe utrimuvati na plavu majzhe na 170 kg bilshe nizh odin kubichnij metr benzinu Odnak litij luzhnij metal sho aktivno reaguye z vodoyu tomu slid zabezpechiti nadijne rozdilennya cih rechovin ne dopuskayuchi yih kontaktu Imid litiyu potencijno mozhe vikoristovuvatisya v organichnomu sintezi ale praktichnogo rozpovsyudzhennya ne otrimav VartistStanom na kinec 2007 pochatok 2008 roku cini na metalevij litij chistota 99 stanovili 63 66 za 1 kg Biologichna rolLitij postijno vhodit do skladu zhivih organizmiv prote jogo biologichna rol z yasovana nedostatno Vstanovleno sho u roslin litij pidvishuye stijkist do hvorob pidsilyuye fotohimichnu aktivnist hloroplastiv v listkah tomati i sintez nikotinu tyutyun Zdatnist koncentruvati litij najsilnishe virazhena sered morskih organizmiv u chervonih i burih vodorostej a sered nazemnih roslin u predstavnikiv rodini zhovtecevih rutvicya zhovtec i rodini paslonovih dereza Perevazhno v organizmi znahoditsya v shitopodibnij zalozi limfovuzlah serci pechinci legenyah kishechniku plazmi krovi nadnirnikah V organizmi serednoyi lyudini masa 70 kg mistitsya blizko 0 7 mg litiyu Toksichna doza 90 200 mg Litij bere uchast u vazhlivih procesah Bere uchast u vuglevodnomu i zhirovomu obminah Pidtrimuye imunnu sistemu Poperedzhaye viniknennya alergiyi Znizhuye nervovu zbudlivist Vidilyayetsya litij perevazhno nirkami Zapobizhni zahodiDribni krihti metalevogo litiyu viklikayut himichni opiki pri potraplyanni na vologu shkiru slizovi obolonki i v ochi Tomu pracyuvati z nim mozhna tilki v zahisnomu odyazi i okulyarah Spalahnuvshij litij zasipayut NaCl abo sodoyu Zberigayut litij u germetichno zakritih zherstyanih korobkah pid sharom pastopodibnoyi masi z parafinu i mineralnoyi olivi abo v tonkostinnih alyuminiyevih abo midnih obolonkah dopuskayetsya zberigannya pid sharom gazolinu abo petrolejnogo efiru Vidhodi litiyu ne mozhna vikidati v smittya dlya utilizaciyi yih slid obrobiti etilovim spirtom 2C2H5OH 2Li 2C2H5OLi H2 displaystyle mathrm 2C 2 H 5 OH 2Li xrightarrow 2C 2 H 5 OLi H 2 uparrow Utvorenij potim rozkladayut vodoyu do spirtu ta gidroksidu litiyu LiOH Div takozhLitij u sestrinskih VikiproyektahOznachennya u Vikislovniku Fajli u Vikishovishi Spoluki litiyu Litiyevi rudi Litijorganichnij reagentPrimitkiConventional Atomic Weights 2013 4 bereznya 2016 u Wayback Machine en angl Standard Atomic Weights 2013 4 bereznya 2016 u Wayback Machine en angl Vkazano diapazon znachen atomnoyi masi v zv yazku z riznoyu poshirenistyu izotopiv u prirodi atomic and ionic radius 23 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Prirodnij vmist 6Li mozhe znizhuvatis do 3 75 tomu vidpovidno vmist 7Li stanovitime 96 25 Kravchuk P A Rekordy prirody Lyubeshov Erudit 1993 216 s ISBN 5 7707 2044 1 ros ros A K Rusanov Osnovy kolichestvennogo spektralnogo analiza rud i mineralov J P Riley and Skirrow G Chemical Oceanography V 1 1965 V G Babchenko S V Bleshinskij Sb Issledovaniya po himii redkih i soputstvuyushih elementov Frunze 1966 s 131 A N Zelikman O E Krejn G V Samsonov metallurgiya redkih metallov Metallurgiya 1964 A P Snurnikov P P Cyb A G Pusko M A Fishman V T Fedulova Cvetnye metally 9 36 1965 V P Chalyj S P Rozhenko Ukr ZhH 30 1032 1964 A P Vinogradov Geohimiya 1971 s 259 U S Geological Survey 2011 arhiv originalu za 29 lipnya 2018 procitovano 13 kvitnya 2015 angl Vcheni viyavili misceznahodzhennya 18 miljoniv tonn bilogo zolota 28 12 2023 20 14 Lithium Article Eric Burns 18 travnya 2013 u Wayback Machine angl Lithium Resources and Production a critical global assessment 11 serpnya 2014 u Wayback Machine en 2010 angl Lithium 29 lipnya 2018 u Wayback Machine USGS angl BD Fields The Primordial Lithium Problem 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Annual Reviews of Nuclear and Particle Science 2011 ros Postnov K A Lekcii po obshej astrofizike dlya fizikov Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 13 kvitnya 2015 div mal 11 1 angl PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2013 Procitovano 13 kvitnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya angl Lecture 27 Stellar Nucleosynthesis 28 travnya 2015 u Wayback Machine Universitet Toledo The Destruction of Lithium in Young Convective Stars slide 28 angl Greg Ruchti Lithium in the Cosmos 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Lithium is Fragile slide 10 angl XuMuK ru LITIJ Himicheskaya enciklopediya 17 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Yu V Rumyancev N A Hvorostuhina Fiziko himicheskie osnovy pirometallurgii indiya 1958 S A Shukarev G A Semenov I A Ratkovskij Zhurnal prikladnoj himii 35 1454 1962 Anosov V Ya Ozerova M I Osnovy fiziko himicheskogo analiza s 85 N V Akselrud Zhurnal neorganicheskoj himii 3 1738 1954 B N Ivanov Yemin L A Nisselson Yu Greksa Zhurnal neorganicheskoj himi 5 1996 1960 Kniga rekordov Ginnessa dlya himicheskih veshestv 11 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 20 bereznya 2015 Procitovano 13 kvitnya 2015 Li Litij ros Litij Svojstva himicheskih elementov 14 kvitnya 2015 u Wayback Machine ros USGS 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2017 Procitovano 3 listopada 2012 angl ATOMINFO RU 23 10 2013 Arhiv originalu za 20 lipnya 2015 Procitovano 29 grudnya 2013 ros M N Diomidov A N Dmitriev Pokorenie glubin Leningrad Sudostroenie 1964 S 226 230 ros DzherelaLiteratura Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Litij Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Posilannya LITIJ 7 kvitnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Litij ce nove zoloto video