Алюмосиліка́ти, алюміносилікати (від алюміній і силікати) — солі катіонів лужних і лужноземельних металів (зокрема K+, Na+, Ca2+, Ba2+) та аніонів загальної структури [AlSinO2n+2]– і [Al2SinO2n+2] 2–. Природні алюмосилікати — це група мінералів з великим вмістом алюмінію, виділена 1891 року В. І. Вернадським з класу силікатів,
Загальний опис
За визначенням Вернадського, глинозем і кремнезем відіграють в алюмосилікатах однакову роль, обидва є кислотними ангідридами, а самі Алюмосилікати та їхні аналоги розглядаються як похідні комплексних кремнеглиноземистих та аналогічних ангідридів. Рентгеноструктурні аналізи підтвердили погляди В. І. Вернадського на роль алюмінію в конституції силікатів і дозволили розділити силікати, що містять алюміній, на дві групи — алюмосилікати і силікати алюмінію.
Тепер алюмосилікатами називають тільки такі силікати, в яких алюміній, подібно до кремнію, має четверну координацію (тобто кожний атом алюмінію оточують 4 атоми кисню) і навіть може ізоморфно заміщувати кремній (наприклад, польові шпати, цеоліти, слюди та ін.). Таким чином, в алюмінатів роль глинозему є близькою (але не тотожною) до ролі кремнезему.
Алюмосилікати мають густину менше 2890 кг/м³.
До алюмосилікатів належать польові шпати, фельдшпатоїди, цеоліти, скаполіти, слюди, пермутити та інші.
До силікатів алюмінію належать гранати, каолін тощо.
Алюмосилікати — одна з основних складових більшості порід земної кори (вивержених, уламкових і осадових). Загалом вони складають понад 50 % об'єму верхньої частини літосфери. У складі гранітів алюмосилікати становлять 65-75 % (за об'ємом).
Алюмосилікати відрізняються від силікатів алюмінію меншою твердістю та кислотостійкістю, заниженим світлозаломленням, меншою величиною питомої ваги, ясним забарвленням тощо.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Лазаренко Е. К. Курс минералогии. К., 195І;
- Соболев В. С. Введение в минералогию силикатов. Львов, 1949;
- Бетехтин А. Г. Курс минералогии. Изд. 2. М., 1956.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. — 1975. — 774 с.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alyumosilika ti alyuminosilikati vid alyuminij i silikati soli kationiv luzhnih i luzhnozemelnih metaliv zokrema K Na Ca2 Ba2 ta anioniv zagalnoyi strukturi AlSinO2n 2 i Al2SinO2n 2 2 Prirodni alyumosilikati ce grupa mineraliv z velikim vmistom alyuminiyu vidilena 1891 roku V I Vernadskim z klasu silikativ Zagalnij opisZa viznachennyam Vernadskogo glinozem i kremnezem vidigrayut v alyumosilikatah odnakovu rol obidva ye kislotnimi angidridami a sami Alyumosilikati ta yihni analogi rozglyadayutsya yak pohidni kompleksnih kremneglinozemistih ta analogichnih angidridiv Rentgenostrukturni analizi pidtverdili poglyadi V I Vernadskogo na rol alyuminiyu v konstituciyi silikativ i dozvolili rozdiliti silikati sho mistyat alyuminij na dvi grupi alyumosilikati i silikati alyuminiyu Teper alyumosilikatami nazivayut tilki taki silikati v yakih alyuminij podibno do kremniyu maye chetvernu koordinaciyu tobto kozhnij atom alyuminiyu otochuyut 4 atomi kisnyu i navit mozhe izomorfno zamishuvati kremnij napriklad polovi shpati ceoliti slyudi ta in Takim chinom v alyuminativ rol glinozemu ye blizkoyu ale ne totozhnoyu do roli kremnezemu Alyumosilikati mayut gustinu menshe 2890 kg m Do alyumosilikativ nalezhat polovi shpati feldshpatoyidi ceoliti skapoliti slyudi permutiti ta inshi Do silikativ alyuminiyu nalezhat granati kaolin tosho Alyumosilikati odna z osnovnih skladovih bilshosti porid zemnoyi kori viverzhenih ulamkovih i osadovih Zagalom voni skladayut ponad 50 ob yemu verhnoyi chastini litosferi U skladi granitiv alyumosilikati stanovlyat 65 75 za ob yemom Alyumosilikati vidriznyayutsya vid silikativ alyuminiyu menshoyu tverdistyu ta kislotostijkistyu zanizhenim svitlozalomlennyam menshoyu velichinoyu pitomoyi vagi yasnim zabarvlennyam tosho Div takozhSpisok mineraliv Yadro kaolinoveLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Slovnik inshomovnih sliv za red O S Melnichuka K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi AN URSR 1974 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Lazarenko E K Kurs mineralogii K 195I Sobolev V S Vvedenie v mineralogiyu silikatov Lvov 1949 Betehtin A G Kurs mineralogii Izd 2 M 1956 Lazarenko Ye K Vinar O M Mineralogichnij slovnik K Naukova dumka 1975 774 s Glosarij terminiv z himiyi J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Doneck Veber 2008 758 s ISBN 978 966 335 206 0