Завдяки своєму плоскому рельєфу влітку дуже спекотно, а взимку досить холодно.
Протягом десятиліть степи були сильно змінені людиною. Родючі ґрунти є обов'язковою умовою розвитку багатьох культур і це схиляє людство до заселення. Рослинність значно змінилася. Від трав'янистих полів залишилося дуже мало, тому що вони були перетворені в пшеничні поля і сади.
Терени українського степу формувались під впливом льодовика, в умовах холодного посушливого вітряного тундростепу, де росла низькоросла флора. Рівень Світового океану був набагато нижчим за теперішній, уся північно-західна акваторія Чорного моря, між Кримом та Буджаком, була суцільним суходолом. У цьому тундростепу паслися мамонти, яких з часом змінили бізони, а тих північні олені. Приблизно 14 тис. років тому розпочалось танення льодовика і його відступ на північ. У цей час місці Балтійського моря існувало прісне Балтійське льодовикове озеро, яке відділялось від солоних вод океану крижаною греблею льодовика. Коли гребля підтанула, приблизно 8200 років до н. е., океанські води прорвали її та перетворили прісне озеро на солонувате Іолдійове море. На півдні сучасної України в цей час починається інтенсивне ґрунтоутворення, в результаті чого з'явились чорноземи на багатих на кальційлесах і лесоподібних суглинках. Через дефіцит вологи рослинні залишки не розкладаються повністю і накопичуються, що у поєднанні з кальцієм забезпечує ґрунтам гарні механічні якості, структуру та родючість.
Рельєф рівнинний, неоднорідний, з горбами, ярами й балками. Поширені форми флювіального рельєфу, зокрема яри, балки та лощини. Для Донецького кряжу характерні гриви — вузькі видовжені підняття. На півдні низовин поширені поди (або степові блюдця) — неглибокі овальні зниження з плоским дном.
Клімат
Клімат помірно континентальний. Степова зона виділяється найбільшими тепловими ресурсами і найменшою зволоженістю порівняно з іншими природними зонами країни, тому клімат степів найбільш континентальний з-поміж інших екотопів України. З найбільшими в Україні різницями температур між зимою і літом. Надходження тепла — 4100 МДж/м² на півночі до 5320 МДж/м² на півдні; річний тепловий баланс земної поверхні коливається від 1900 до 2210 МДж/м². Середня температура січня змінюється з південного заходу на північний схід від −2 до −9 °C; липня — від +20 до +24 °C. Літо довге, сонячне, спекотне, посушливе. Осінь тепла, у другій половині йдуть дощі. Зима коротка, холодна, малосніжна. Весна настає рано. Через різке підвищення температури повітря, волога з ґрунту швидко випаровується.
Річна сума опадів зменшується від 450 до 300 мм, що є причиною маловодості річок, особливо влітку. Максимум опадів у першій половині літа. Сніговий покрив нестійкий, часті відлиги взимку. Сніг лежить лише в окремі роки 1-2 місяці. Випаровуваність вологи суттєво перевищує кількість опадів (900—1000 мм на рік), тому зволоження території скрізь недостатнє.
Рівнинність території степу, відкритість її холодним арктичним і жарким тропічним вітрам є причиною ранніх весняно-осінніх приморозків і суховіїв, небезпечних пилових бур («чорні бурі»), що руйнують та зносять родючий шар ґрунту. Особливо часті суховії в липні — серпні, часто зумовлюють посухи. Південноукраїнські степові вітри часто порівнюють з італійськими пекучими вітрами, що дмуть з берегів Африки — сіроко. Український письменник Олесь Гончар яскраво описав один з таких суховіїв у романі :
Уже кілька днів свистів таврійський сироко; зблякнув степ, стемнів, пожух... Лопалася розпечена земля, лежала в таких тріщинах, що коні ламали ноги на ходу. Трава, вигораючи, згорталася й лягала на степ, збиваючись як повсть. Із цілинних земель гарячі вітри вже розносили по Таврії насіння тирси, найміцнішої трави із сімейства ковили. Здавалося, що з усієї степової рослинності тільки вона, тирса... зможе перенести люту спеку, вижити і продовжити себе в потомстві... Усе живе знемагало від немилосердної спеки.
Річна сума температур, вищих за 10°, становить 2800—3600°. Тривалість вегетаційного періоду 210—245 днів.
Найпоширенішими ґрунтами степу є чорноземи звичайні (6—9 % гумусу) та чорноземи південні (5—6 % гумусу), які разом становлять 90 % площі природної зони. Поширені темно-каштанові та каштанові ґрунти в комплексі з солонцями. У подах формуються солончаки. На відміну від лісових ґрунтів, головну переробку рослинного опаду в чорноземах здійснюють не гриби, а ґрунтова фауна (особливо дощові хробаки) та мікрофлора. Причиною тому слугує нейтральна, чи навіть трохи лужна реакція . Велика кількість коренів в ґрунті також сприяє його високій структурованості.
Через тотальну розораність важливою проблемою стає деградації ґрунтового покриву. На початку XX століття відсоток гумусу в чорноземах сягав 9-9,5 %, на початку XXI століття — 4 %. Відсутність постійного рослинного покриву на поверхні землі є одним з найголовніших факторів, що призводить до опустелювання.
Рослинний світ
Для степової зони характерна трав'яна злакова степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби, цибулини, кореневища, де накопичуються поживні речовини. Завдяки цим речовинам рослини виростуть і розквітнуть наступної весни. Вага кореневої маси більшості степових рослин значно перевищує надземну масу. Через що степ звуть «лісом догори ногами». Ранньоквітучі рослини змінюються такими, які пристосувалися до спеки й нестачі вологи. Улітку в степу з'являються полин, типчак, ковила. Одні рослини мають довге коріння, яким з глибини дістають воду, в інших — жорсткі або вузькі опушені листки, через які випаровується мало води. У середині літа від спеки починають висихати всі рослини. Вітер підхоплює їх і котить клубками по степу (рослини-перекотиполе), витрушуючи дозріле насіння.
У степу можна відмітити залежно від кліматичних і ґрунтових умов кілька смуг. З півночі на південь степова рослинність значно змінюється. У межах природних підзон виділяють 10 фізико-географічних провінцій, що складаються з 21 фізико-географічної області.
У межах підзони виділяють , , , , Донецько-, провінції.
Середньостепова зона
Інколи, виділяють середньостепову зону, що тягнеться далі на південь, майже до берегів Чорного і Азовського морів, поширений посушливий типчиново-ковиловий степ на менш родючих південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах. Рослинний покрив розріджений. У його рослинності переважають вузьколисті сухолюбні трави (ковили, тирса, типчина) з невеликою домішкою ксерофітних видів різнотрав'я кермек, маруна дівоча, грудниця волохата; деякі види з матовим забарвленням і пухнастим листям (шавлія, , синяк тощо). Навесні у степу багато ефемерів і ефемероїдів.
У найсухішій смузі над морем (Причорномор'я, Приазов'я і Кримська рівнина) поширений сухий полиново-злаковий степ з темно-каштановими та каштановими солонцюватими ґрунтами, які нерідко чергуються з солонцями і солончаками. Рослинне покриття утворюють житняк, типчина, іноді тирса, з різнотрав'я — полини ( і кримський) та інше. На крайньому півдні великі ділянки займають солончаки із своєрідною рослинністю (, ), що має м'ясисті стебла і маленькі м'ясисті листочки. Росте також , , що утворюють окремі острівці, що чергуються з голими піскуватими місцями. У Присивашші степ набуває зелено-сірого відтінку і нагадує пустелю.
Зі ссавців характерними для українського степу, крім численних дрібних гризунів: ховрахів (сірий і крапчастий), бабаків, полівок ( та ), хом'яків, сліпаків, та мишей, є заєць, тхір степовий, ласки, горностаї, вовк, лисиця звичайна, зустрічаються борсуки, сарни. Більшість тварин живе в норах. Це гризуни, хижі лисиці та тхори, всеядні борсуки. Для звірів нори є схованкою під час небезпеки й несприятливої погоди, місцем народження малят, також для деяких з них — місцем зимового сну або сплячки, накопичення запасу кормів. У норах дрібних звірів селяться плазуни.
Велике значення у зоомасі степів займають безхребетні ґрунтові мешканці, від 0,5 т/га в 30 см шарі ґрунту на півночі, до 0,05 т/га на крайньому півдні.
Степ із давніх часів заселяли різні народи, проте вони тривалий час були малолюдними і не охоплені господарською діяльністю. Кочівники займалися переважно полюванням, випасанням худоби та рибальством. Аж до XVII століття через малолюдність і небезпеку степ називали Диким полем. Із створенням Запорізької Січі його освоїли українські козаки. Найінтенсивніше освоєння степу відбулося в XIX—XX століттях, з початком освоєння покладів вугілля та заліза. Суцільне розорювання цілинних земель призвело до знищення природної степової рослинності та збіднення тваринного світу. Цьому сприяв і план створення великих водосховищ на Дніпрі.
Степова зона належить до найбільш освоєних — орні землі становлять понад 75 % . Головні сільськогосподарські культури — озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баштанні, подекуди рис. До несприятливих факторів для господарства належать посушливість клімату, зливовий характер опадів, пилові бурі, ерозія, . Зональними видами меліорації є іригація та лісонасадження, розсолення солончаків та солонців, в умовах зрошування запобігання ерозії земель та засолювання.
Починаючи з середини XX століття в степу насаджено багато лісосмуг, які відіграють важливу не тільки ґрунтозахисну, але й природоохоронну роль, компенсують дефіцит дикої природи, протистоять вітровій ерозії, стають помешканням для диких тварин. У той самий час, вони перетворюють типові степові ландшафти на лісостепові.
Природно-заповідний фонд
Степ майже цілком розораний, залишки колишньої рослинності збереглися у заповідниках і частково на схилах балок і долин річок. Для збереження природи в степовій зоні створено заповідники:
Асканія-Нова — ділянка типчаково-ковилового степу, де росте понад 400 видів рослин, серед яких 40 — ендеміки. Здійснюється акліматизація тварин: зубрів, благородних оленів, коней Пржевальського, антилоп, страусів, зебр, куланів, муфлонів.
Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. [ 26 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
Маринич О. М. та ін. Фізична географія Української РСР. — К. 1982.
Тутковський П. Краєвиди України в зв'язку з її природою і людиною. 1924.
Перегрим М. М. «Степом, степом…», якого вже й не видно. // Наша газета. — 23.09.2006. — № 107 (2592). — С. 5.
Загороднюк І. В. Індикатори біорізноманіття степових екосистем як критерій цінності природних ядер // Екологічні аспекти Луганщини в контексті сталого розвитку (Щорічна збірка наукових праць). — Луганськ: Видавництво ЛНАУ, 2009. — С. 120—125.
Пірко В. Заселення і господарське освоєння Степової України в XVI—XVIII ст. / В. Пірко; відп. за вип. В. С. Білецький. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 224 с.
(рос.) Растительный покров СССР. М.—Л., 1956.
(рос.)Лавренко Е. М., Карамышева З. В., Никулина Р. И. Степи Евразии. — Л.: Наука, 1991. — 146 с.
(рос.)Цветков М. А. Изменение лесистости Европейской России с конца XVII столетия по 1914 год. — М.: Издательство АН СССР, 1957.
(рос.)Докучаев В. В. Наши степи прежде и теперь. Сельхозгиз. 1936.
Посилання
Степи України. Український степ: вчора, сьогодні, завтра. [ 8 березня 2012 у Wayback Machine.]
Ukrayi nskij ste p stepova prirodna zona v Ukrayini roztashovana na pivdni centri j shodi krayini Zahidna j centralna chastina Chornomorsko Kaspijskogo stepu skladovoyi velikogo Yevrazijskogo stepu Prostyagayetsya iz zahodu na shid vid delti Dunayu do pivdennih vidrogiv Serednoruskoyi visochini na 1000 km a na pivden do Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya ta Krimskih gir majzhe na 500 km Step zbigayetsya priblizno z Pivdennoyu Ukrayinoyu krim Krimskih gir Step zajmaye majzhe 300 000 km 40 ukrayinskoyi sucilnoyi etnichnoyi teritoriyi i 460 tisyach km 48 vsih ukrayinskih zemel Na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini step zajmaye 240 tisyach km abo 40 vid usiyeyi teritoriyi krayini ye najbilshim zonalnim prirodnim kompleksom U stepu roztashovani Odeska Mikolayivska Hersonska Dnipropetrovska Zaporizka Donecka Luganska oblasti pivdenni chastini Kirovogradskoyi i Harkivskoyi oblastej ta rivninna chastina Krimu Step majzhe cilkom rozoranij zalishki kolishnoyi roslinnosti zbereglisya u zapovidnikah i chastkovo na shilah balok i dolin richok Kovilovij step Dniprovskij rajon Diorama Homutovskogo stepu v Mariupolskomu krayeznavchomu muzeyi Zavdyaki svoyemu ploskomu relyefu vlitku duzhe spekotno a vzimku dosit holodno Protyagom desyatilit stepi buli silno zmineni lyudinoyu Rodyuchi grunti ye obov yazkovoyu umovoyu rozvitku bagatoh kultur i ce shilyaye lyudstvo do zaselennya Roslinnist znachno zminilasya Vid trav yanistih poliv zalishilosya duzhe malo tomu sho voni buli peretvoreni v pshenichni polya i sadi Step na pochatku lita na Dnipropetrovshini Step pochatku lita v Dnipropetrovskij oblastiGeologiyaMogila Mechetna Kerchenskij blyuvak Geostrukturno step na zahodi priurocheno do Pridobrudzhinskogo proginu na pivdennomu zahodi i pivdni do Prichornomorskoyi zapadini Ukrayinskogo shita pivdennoyi chastini Dniprovsko Doneckoyi zapadini pivdenno zahidnogo shilu Voronezkogo masivu Doneckoyi skladchastoyi sporudi Prichornomorskoyi grupi proginiv Skifskoyi pliti na krajnomu pivdni Bilsha chastina teritoriyi poverhni stepu skladena antropogenovimi vidkladami zagalom v mezhah richkovih teras piskami ta supiskami U dolinah richok na visochinah ta yihnih shilah poverhnyu erodovanih miscevostej skladayut doantropogenovi napivskelni ta skelni porodi graniti vapnyaki gnejsi ta produkti vivitryuvannya kaolini Kurgani mogili ye vihodami na poverhnyu kristalichnih porid Ukrayinskogo shita j Doneckoyi skladchastoyi sporudi Na Kerchenskomu pivostrovi ye gryazovi vulkani sho vivergayut glinistij mul ta gaz metan Koli rozchin gryazi zagusne utvoryuyutsya zrizani vulkanichni konusi zavvishki 1 2 m U stepovij zoni znajdeno znachni pokladi kam yanogo vugillya Doneckij basejn zaliznih margancevih nikelevih uranovih i rtutnih rud solej prisutni pokladi prirodnogo gazu Stepova zona bagata na riznomanitni prirodni budivelni materiali vapnyak mergel glini likuvalni gryazi PaleogeografiyaTereni ukrayinskogo stepu formuvalis pid vplivom lodovika v umovah holodnogo posushlivogo vitryanogo tundrostepu de rosla nizkorosla flora Riven Svitovogo okeanu buv nabagato nizhchim za teperishnij usya pivnichno zahidna akvatoriya Chornogo morya mizh Krimom ta Budzhakom bula sucilnim suhodolom U comu tundrostepu paslisya mamonti yakih z chasom zminili bizoni a tih pivnichni oleni Priblizno 14 tis rokiv tomu rozpochalos tanennya lodovika i jogo vidstup na pivnich U cej chas misci Baltijskogo morya isnuvalo prisne Baltijske lodovikove ozero yake viddilyalos vid solonih vod okeanu krizhanoyu grebleyu lodovika Koli greblya pidtanula priblizno 8200 rokiv do n e okeanski vodi prorvali yiyi ta peretvorili prisne ozero na solonuvate Ioldijove more Na pivdni suchasnoyi Ukrayini v cej chas pochinayetsya intensivne gruntoutvorennya v rezultati chogo z yavilis chornozemi na bagatih na kalcij lesah i lesopodibnih suglinkah Cherez deficit vologi roslinni zalishki ne rozkladayutsya povnistyu i nakopichuyutsya sho u poyednanni z kalciyem zabezpechuye gruntam garni mehanichni yakosti strukturu ta rodyuchist RelyefU ponizzi Dnipra tipovim elementom landshaftu ye pishani kuchuguri de ne de porosli travoyu Vi bachite yih na foto zroblenomu poblizu hersonskogo sela Burkuti na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Oleshkivski piski Step zajmaye 40 ploshi Ukrayini j ohoplyuye Prichornomorsku nizovinu pivdennu chastinu Pridniprovskoyi i Podilskoyi visochin povnistyu v mezhah stepovogo poyasu lezhat Priazovska nizovina Priazovska i Donecka visochini a takozh rivninna chastina Krimskogo pivostrova u mezhah U shidnij chastini absolyutni visoti teritoriyi syagayut najbilshih pokaznikiv 367 m Mogila Mechetna Relyef rivninnij neodnoridnij z gorbami yarami j balkami Poshireni formi flyuvialnogo relyefu zokrema yari balki ta loshini Dlya Doneckogo kryazhu harakterni grivi vuzki vidovzheni pidnyattya Na pivdni nizovin poshireni podi abo stepovi blyudcya negliboki ovalni znizhennya z ploskim dnom KlimatKlimat pomirno kontinentalnij Stepova zona vidilyayetsya najbilshimi teplovimi resursami i najmenshoyu zvolozhenistyu porivnyano z inshimi prirodnimi zonami krayini tomu klimat stepiv najbilsh kontinentalnij z pomizh inshih ekotopiv Ukrayini Z najbilshimi v Ukrayini riznicyami temperatur mizh zimoyu i litom Nadhodzhennya tepla 4100 MDzh m na pivnochi do 5320 MDzh m na pivdni richnij teplovij balans zemnoyi poverhni kolivayetsya vid 1900 do 2210 MDzh m Serednya temperatura sichnya zminyuyetsya z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid vid 2 do 9 C lipnya vid 20 do 24 C Lito dovge sonyachne spekotne posushlive Osin tepla u drugij polovini jdut doshi Zima korotka holodna malosnizhna Vesna nastaye rano Cherez rizke pidvishennya temperaturi povitrya vologa z gruntu shvidko viparovuyetsya Richna suma opadiv zmenshuyetsya vid 450 do 300 mm sho ye prichinoyu malovodosti richok osoblivo vlitku Maksimum opadiv u pershij polovini lita Snigovij pokriv nestijkij chasti vidligi vzimku Snig lezhit lishe v okremi roki 1 2 misyaci Viparovuvanist vologi suttyevo perevishuye kilkist opadiv 900 1000 mm na rik tomu zvolozhennya teritoriyi skriz nedostatnye Rivninnist teritoriyi stepu vidkritist yiyi holodnim arktichnim i zharkim tropichnim vitram ye prichinoyu rannih vesnyano osinnih primorozkiv i suhoviyiv nebezpechnih pilovih bur chorni buri sho rujnuyut ta znosyat rodyuchij shar gruntu Osoblivo chasti suhoviyi v lipni serpni chasto zumovlyuyut posuhi Pivdennoukrayinski stepovi vitri chasto porivnyuyut z italijskimi pekuchimi vitrami sho dmut z beregiv Afriki siroko Ukrayinskij pismennik Oles Gonchar yaskravo opisav odin z takih suhoviyiv u romani Uzhe kilka dniv svistiv tavrijskij siroko zblyaknuv step stemniv pozhuh Lopalasya rozpechena zemlya lezhala v takih trishinah sho koni lamali nogi na hodu Trava vigorayuchi zgortalasya j lyagala na step zbivayuchis yak povst Iz cilinnih zemel garyachi vitri vzhe roznosili po Tavriyi nasinnya tirsi najmicnishoyi travi iz simejstva kovili Zdavalosya sho z usiyeyi stepovoyi roslinnosti tilki vona tirsa zmozhe perenesti lyutu speku vizhiti i prodovzhiti sebe v potomstvi Use zhive znemagalo vid nemiloserdnoyi speki Richna suma temperatur vishih za 10 stanovit 2800 3600 Trivalist vegetacijnogo periodu 210 245 dniv GidrologiyaKuyalnickij liman Cherez nedostatnist atmosfernih opadiv gustota richkovoyi merezhi neznachna Najbilshi richki ye tranzitnimi Dnipro Pivdennij Bug Siverskij Donec Dnister Dunaj iz pritokami Pritoki Dnipra Oril Samara Ingulec a takozh Ingul Kalmius Molochna Berda povnistyu formuyut svij stik u mezhah zoni Peresichna gustota richkovoyi merezhi stanovit 0 2 0 1 km km Richki stepiv malovodni osoblivo vlitku u verhiv yah voni chasto peresihayut Miscevij stik formuyetsya za rahunok talogo snigu Richkovi ta gruntovi vodi visokomineralizovani Velikoyu problemoyu postaye zagibel stepovih odniyeyu z prichin ye spovilnennya techiyi zamulennya j cvitinnya vodi cherez sporudzhennya shtuchnih grebel ta vodoshovish Ozera zdebilshogo limanni deyaki vnaslidok velikoyi viparovuvanosti abo zh zv yazku z morem soloni Sasik Kunduk Shagani Alibej U delti Dunayu bagato prisnih ozer Yalpug Kagul ta in a na uzberezhzhi Chornogo morya solonih ozer limaniv Dnistrovskij Hadzhibejskij Kuyalnickij Tiligulskij Molochnij Na Dnipri u drugij polovini XX stolittya zbudovano kaskad shtuchnih vodojm vodoshovish Bolit malo perevazhno zaplavni GruntiNajposhirenishimi gruntami stepu ye chornozemi zvichajni 6 9 gumusu ta chornozemi pivdenni 5 6 gumusu yaki razom stanovlyat 90 ploshi prirodnoyi zoni Poshireni temno kashtanovi ta kashtanovi grunti v kompleksi z soloncyami U podah formuyutsya solonchaki Na vidminu vid lisovih gruntiv golovnu pererobku roslinnogo opadu v chornozemah zdijsnyuyut ne gribi a gruntova fauna osoblivo doshovi hrobaki ta mikroflora Prichinoyu tomu sluguye nejtralna chi navit trohi luzhna reakciya Velika kilkist koreniv v grunti takozh spriyaye jogo visokij strukturovanosti Cherez totalnu rozoranist vazhlivoyu problemoyu staye degradaciyi gruntovogo pokrivu Na pochatku XX stolittya vidsotok gumusu v chornozemah syagav 9 9 5 na pochatku XXI stolittya 4 Vidsutnist postijnogo roslinnogo pokrivu na poverhni zemli ye odnim z najgolovnishih faktoriv sho prizvodit do opustelyuvannya Roslinnij svitKovila dniprovska Dlya stepovoyi zoni harakterna trav yana zlakova stepova roslinnist Vesnoyu koli v grunti she dostatno vologi z yavlyayutsya efemerni roslini pivniki giacinti krokusi goricvit tyulpani pivoniyi maki Do nastannya speki roslini vidcvitayut i dayut nasinnya yih nazemna chastina vidmiraye U grunti zalishayutsya bulbi cibulini korenevisha de nakopichuyutsya pozhivni rechovini Zavdyaki cim rechovinam roslini virostut i rozkvitnut nastupnoyi vesni Vaga korenevoyi masi bilshosti stepovih roslin znachno perevishuye nadzemnu masu Cherez sho step zvut lisom dogori nogami Rannokvituchi roslini zminyuyutsya takimi yaki pristosuvalisya do speki j nestachi vologi Ulitku v stepu z yavlyayutsya polin tipchak kovila Odni roslini mayut dovge korinnya yakim z glibini distayut vodu v inshih zhorstki abo vuzki opusheni listki cherez yaki viparovuyetsya malo vodi U seredini lita vid speki pochinayut visihati vsi roslini Viter pidhoplyuye yih i kotit klubkami po stepu roslini perekotipole vitrushuyuchi dozrile nasinnya V stepu dereva i kushi zustrichayutsya golovnim chinom na beregah vodojm i v balkah Tut yim vistachaye vologi vlitku ye pevnij zahist vid zimovih moroziv ta vesnyanih primorozkiv pid chas cvitinnya Na foto roslinnist na berezi ozera u Golopristanskomu rajoni Hersonshini U stepah inodi mozhna zustriti zarosti terniku shipshini migdalyu stepovoyi vishni Prirodni lisi v stepah zajmayut neveliku ploshu U balkah ta yarah traplyayutsya bajrachni lisi u zaplavah richok zaplavni Vododilni prostori pozbavleni prirodnoyi derevnoyi roslinnosti ale v bagatoh rajonah stepovoyi zoni ye shtuchno stvoreni lisovi masivi Velikoanadolskij masiv u Doneckij oblasti u Dnipropetrovskij oblasti Serednya lisistist zoni stanovit 3 Derevna roslinnist poryad z trav yanistoyu zbereglasya u Chornomorskomu biosfernomu zapovidniku ta v Dunajskih plavnyah Luki v zoni stepiv zdebilshogo prilyagayut do zaplav richok Dlya zahistu poliv vid eroziyi bulo zapochatkovano lisorozvedennya Lisi posered stepu zalishili po sobi vidomi vcheni G Visockij ta V Dokuchayev lisivniki Viktor Graff V Skarzhinskij Lis park stvoriv na svoyemu hutori Nadiya poblizu Kropivnickogo vidatnij pismennik Ivan Karpenko Karij Vdovzh dorig ta poliv nasadzheno zahisni lisosmugi ZonalnistU stepu mozhna vidmititi zalezhno vid klimatichnih i gruntovih umov kilka smug Z pivnochi na pivden stepova roslinnist znachno zminyuyetsya U mezhah prirodnih pidzon vidilyayut 10 fiziko geografichnih provincij sho skladayutsya z 21 fiziko geografichnoyi oblasti Pivnichnostepova zona Dlya pivnichnoyi vologishoyi chastini stepu tipovij riznotravnij tipchakovo kovilovij step pov yazanij zi zvichajnimi seredno gumusnimi chornozemami Dlya nogo tipovij bujnij rozvitok shilnoderninnih vuzkolistih trav kovili tipchaku kipcyu i riznotrav ya shavliya ponikla veronika ta in Navesni spershu zacvitayut tyulpani shafran giacinti piznishe goricvit zhovtij stepovi pivniki i fialki zgodom kovila pivoniya tonkolista shavliya vika katran voloshki lon avstrijskij Z seredini lita step vigoryaye ale voseni zavdyaki dosham zeleniye vid mohiv she raz Dovoli poshireni chagarniki teren dereza migdal j inshi bajrakovi a na pishanih nadrichnih terasah sosnovi lisi Majzhe povnistyu rozorana Pervisna roslinnist zbereglasya u zapovidnikah Homutivskomu i Strileckomu stepah na Kam yanih mogilah U mezhah pidzoni vidilyayut Donecko provinciyi Serednostepova zona Serednostepova zona Pivnichno zahidne Prichornomor ya 46 38 53 pn sh 31 15 00 sh d 46 64806 pn sh 31 25000 sh d 46 64806 31 25000 Inkoli vidilyayut serednostepovu zonu sho tyagnetsya dali na pivden majzhe do beregiv Chornogo i Azovskogo moriv poshirenij posushlivij tipchinovo kovilovij step na mensh rodyuchih pivdennih chornozemah i temno kashtanovih gruntah Roslinnij pokriv rozridzhenij U jogo roslinnosti perevazhayut vuzkolisti suholyubni travi kovili tirsa tipchina z nevelikoyu domishkoyu kserofitnih vidiv riznotrav ya kermek maruna divocha grudnicya volohata deyaki vidi z matovim zabarvlennyam i puhnastim listyam shavliya sinyak tosho Navesni u stepu bagato efemeriv i efemeroyidiv U cij smuzi roztashovanij zapovidnik Askaniya Nova Pivdennostepova zona U najsuhishij smuzi nad morem Prichornomor ya Priazov ya i Krimska rivnina poshirenij suhij polinovo zlakovij step z temno kashtanovimi ta kashtanovimi soloncyuvatimi gruntami yaki neridko cherguyutsya z soloncyami i solonchakami Roslinne pokrittya utvoryuyut zhitnyak tipchina inodi tirsa z riznotrav ya polini i krimskij ta inshe Na krajnomu pivdni veliki dilyanki zajmayut solonchaki iz svoyeridnoyu roslinnistyu sho maye m yasisti stebla i malenki m yasisti listochki Roste takozh sho utvoryuyut okremi ostrivci sho cherguyutsya z golimi piskuvatimi miscyami U Prisivashshi step nabuvaye zeleno sirogo vidtinku i nagaduye pustelyu U cij smuzi roztashovani Chornomorskij biosfernij ta Dunajskij zapovidnik U mezhah pidzoni vidilyayut provinciyi Tvarinnij svitBabak ridkisnij predstavnik tvarinnogo svitu ukrayinskih stepiv kolis buv dosit chiselnim Zi ssavciv harakternimi dlya ukrayinskogo stepu krim chislennih dribnih grizuniv hovrahiv sirij i krapchastij babakiv polivok ta hom yakiv slipakiv ta mishej ye zayec thir stepovij laski gornostayi vovk lisicya zvichajna zustrichayutsya borsuki sarni Bilshist tvarin zhive v norah Ce grizuni hizhi lisici ta thori vseyadni borsuki Dlya zviriv nori ye shovankoyu pid chas nebezpeki j nespriyatlivoyi pogodi miscem narodzhennya malyat takozh dlya deyakih z nih miscem zimovogo snu abo splyachki nakopichennya zapasu kormiv U norah dribnih zviriv selyatsya plazuni Neodminnij komponent stepovoyi fauni zhuki chornotilki Na foto chornotilka Pedinus u pusteli navkolo Radenska Z ptahiv harakternimi ye stepovij i polovij zhajvoronki perepilka sorokopud chornolobij kuripka sira boriviter zvichajnij kanyuk zvichajnij kibchik ta in Ta ridkisni teper hohitva drohva zhuravel stepovij Na beregah limaniv i na uzberezhzhi moriv zustrichayutsya diki gusi chapli kuliki Z plazuniv zustrichayutsya yashirki prudka ta pishana poloz zhovtocherevij gadyuka stepova ta inshi U richkah i ozerah zoni stepu ye shuki okuni koropi somi Velike znachennya u zoomasi stepiv zajmayut bezhrebetni gruntovi meshkanci vid 0 5 t ga v 30 sm shari gruntu na pivnochi do 0 05 t ga na krajnomu pivdni Aklimatizaciya Aklimatizovano fazaniv ondatr dikih kroliv U zapovidnomu stepu Askaniyi zhivut rizni kopitni koni Przhevalskogo rizni antilopi kulani zebri bujvoli zubri bizoni yaki a takozh strausi ta desyatki vidiv ridkisnih ptahiv Usi ci vidi buli zavezeni syudi z metoyu aklimatizaciyi v stepovih rajonah Antropogennij vplivStep iz davnih chasiv zaselyali rizni narodi prote voni trivalij chas buli malolyudnimi i ne ohopleni gospodarskoyu diyalnistyu Kochivniki zajmalisya perevazhno polyuvannyam vipasannyam hudobi ta ribalstvom Azh do XVII stolittya cherez malolyudnist i nebezpeku step nazivali Dikim polem Iz stvorennyam Zaporizkoyi Sichi jogo osvoyili ukrayinski kozaki Najintensivnishe osvoyennya stepu vidbulosya v XIX XX stolittyah z pochatkom osvoyennya pokladiv vugillya ta zaliza Sucilne rozoryuvannya cilinnih zemel prizvelo do znishennya prirodnoyi stepovoyi roslinnosti ta zbidnennya tvarinnogo svitu Comu spriyav i plan stvorennya velikih vodoshovish na Dnipri Stepova zona nalezhit do najbilsh osvoyenih orni zemli stanovlyat ponad 75 Golovni silskogospodarski kulturi ozima pshenicya sonyashnik cukrovij buryak bashtanni podekudi ris Do nespriyatlivih faktoriv dlya gospodarstva nalezhat posushlivist klimatu zlivovij harakter opadiv pilovi buri eroziya Zonalnimi vidami melioraciyi ye irigaciya ta lisonasadzhennya rozsolennya solonchakiv ta solonciv v umovah zroshuvannya zapobigannya eroziyi zemel ta zasolyuvannya Pochinayuchi z seredini XX stolittya v stepu nasadzheno bagato lisosmug yaki vidigrayut vazhlivu ne tilki gruntozahisnu ale j prirodoohoronnu rol kompensuyut deficit dikoyi prirodi protistoyat vitrovij eroziyi stayut pomeshkannyam dlya dikih tvarin U toj samij chas voni peretvoryuyut tipovi stepovi landshafti na lisostepovi Prirodno zapovidnij fond Pishanij step odin z harakternih landshaftiv Nacionalnogo prirodnogo parku Oleshkivski piski na Hersonshini Step majzhe cilkom rozoranij zalishki kolishnoyi roslinnosti zbereglisya u zapovidnikah i chastkovo na shilah balok i dolin richok Dlya zberezhennya prirodi v stepovij zoni stvoreno zapovidniki Askaniya Nova dilyanka tipchakovo kovilovogo stepu de roste ponad 400 vidiv roslin sered yakih 40 endemiki Zdijsnyuyetsya aklimatizaciya tvarin zubriv blagorodnih oleniv konej Przhevalskogo antilop strausiv zebr kulaniv mufloniv Luganskij riznotravno tipchakovo kovilovi stepi u viglyadi troh malenkih latok Strilcivskij step Provalskij step ta Stanichno Luganska dilyanka Pid zahistom perebuvaye babak yevropejskij Ukrayinskij stepovij 4 viddilennya riznih stepiv vid luchnih do riznotravno tipchakovo kovilovih Homutovskij step Kam yani mogili Dunajskij biosfernij vodno bolotni ugiddya delti Dunayu tam meshkaye polovina vsih vidiv ptahiv Ukrayini Dniprovsko Orilskij zapovidnik dilyanka dniprovih plavniv zaplavnih ozer ta luk vodni vidi roslin i tvarin Azovo Sivaskij nacionalnij prirodnij park primorski kompleksi Pivnichnogo Priazov ya Priazovskij nacionalnij prirodnij park unikalni primorski prirodni kompleksi kosi zatoki limani efemerni vodojmi Svyati gori krejdyani ostanci skeli ta bori iz reliktovoyi Ukrayinskij step v mistectviUkrayinskij step zobrazheno v bagatoh tvorah suchasnogo pismennika Yevgena Lira Div takozhStep Yevrazijskij step Pontijsko kaspijskij step Istoriya ukrayinskogo stepu Ukrayinskij lisostep Mishani lisi Ukrayini Ukrayinski Karpati Krimski goriPrimitkiStepova zona Ukrayini Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dityacha enciklopediya Zhivij svit Ukrayini O F Cehanska D G Stryelkov H Ranok 2007 128 s Bulava L M Fizichna geografiya Ukrayini 8 klas Pidruchnik H Ranok 2008 224 s ISBN 9789661598026 Ukrayinskij step vchora sogodni zavtra Stepi Ukrayini 8 zhovtnya 2010 roku Chuguyenko M V Moya Ukrayina Ilyustrovana enciklopediya dlya ditej H Ranok 2006 128 s LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vasil Pirko Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st 26 listopada 2019 u Wayback Machine Doneck Ukr centr 1998 124 s Marinich O M ta in Fizichna geografiya Ukrayinskoyi RSR K 1982 Tutkovskij P Krayevidi Ukrayini v zv yazku z yiyi prirodoyu i lyudinoyu 1924 Peregrim M M Stepom stepom yakogo vzhe j ne vidno Nasha gazeta 23 09 2006 107 2592 S 5 Zagorodnyuk I V Indikatori bioriznomanittya stepovih ekosistem yak kriterij cinnosti prirodnih yader Ekologichni aspekti Luganshini v konteksti stalogo rozvitku Shorichna zbirka naukovih prac Lugansk Vidavnictvo LNAU 2009 S 120 125 Pirko V Zaselennya i gospodarske osvoyennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st V Pirko vidp za vip V S Bileckij Doneck Shidnij vidavnichij dim 2004 224 s ros Rastitelnyj pokrov SSSR M L 1956 ros Lavrenko E M Karamysheva Z V Nikulina R I Stepi Evrazii L Nauka 1991 146 s ros Cvetkov M A Izmenenie lesistosti Evropejskoj Rossii s konca XVII stoletiya po 1914 god M Izdatelstvo AN SSSR 1957 ros Dokuchaev V V Nashi stepi prezhde i teper Selhozgiz 1936 PosilannyaStepi Ukrayini Ukrayinskij step vchora sogodni zavtra 8 bereznya 2012 u Wayback Machine