Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дуна́йський біосфе́рний запові́дник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Більша частина території Дунайського біосферного заповідника (далі ДБЗ) розташована у північно-східній частині дельти Дунаю в межах України в околицях м. Вилкове, Ізмаїльського району Одеської області. На сході ДБЗ межує з Чорним морем, а на півдні — з Румунією. Складовими природно-територіальними частинами ДБЗ є вторинна (морська) дельта Кілійського рукава, Жебриянське пасмо, Стенцівсько-Жебриянівські плавні (СЖП) та острів Єрмаків. Окрім того Указом Президента України № 117/2004 від 2 лютого 2004 р. до складу ДБЗ увійшли досить автономні території — верхів'я оз. Сасик та Джантшейський лиман. Загальна площа ДБЗ разом з протоками, внутрішніми водоймами, 2-х кілометровою смугою акваторії Чорного моря та включеними у 2004 році ділянками становить 50252,9 га. Рішенням Міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» від 9 грудня 1998 р. заповідник включений до складу світової мережі біосферних резерватів у складі білатерального румунсько-українського біосферного резервату «Дельта Дунаю».
 Супутниковий знімок території Дунайського біосферного заповідника | |
| 45°20′00″ пн. ш. 29°41′00″ сх. д. / 45.33333333336077686226417427° пн. ш. 29.68333333336077828334964579° сх. д.Координати: 45°20′00″ пн. ш. 29°41′00″ сх. д. / 45.33333333336077686226417427° пн. ш. 29.68333333336077828334964579° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Ізмаїльський район Одеської області |
| Найближче місто | Вилкове |
| Площа | 50252,9 га |
| Засновано | 1998 |
| Оператор | Національна академія наук України |
  Дунайський біосферний заповідник (Одеська область) | |
 Дунайський біосферний заповідник у Вікісховищі | |
Загальні дані
Адміністрація заповідника та головний офіс знаходяться в м. Вилкове.
Адміністративна структура та відомча приналежність: Заповідник має службу охорони природи, науковий та еколого-освітний підрозділи, господарчу частину. Заповідник підпорядкований Національній академії наук України.
Територія та історія створення
Створення заповідного об'єкту в українській частині дельти Дунаю розпочалося в 60-х роках минулого століття. Вченими Інституту гідробіології (м. Київ) та Інституту зоології ім. Шмальгаузена (м. Київ) НАН України було запропоновано створення зоологічного заказника в дельті Дунаю. У 1964 р. міжвідомчою нарадою з питань комплексного використання природних ресурсів дельти Дунаю, яка проходила під егідою Академії наук України, було рекомендовано створити заповідник в українській частині дунайської дельти. І вже у 1967 р. Постановою Ради Міністрів УРСР № 490 от 24 липня в дельті річки Дунай створена природоохоронна зона з режимом пам'ятника природи республіканського значення. До нього увійшли смуга плавневих земель вздовж прибережної частини Чорного моря шириною 1 км вглиб материка (всього 3 тис. га) та однокілометрова смуга морської акваторії.
У 1973—1978 рр. Радою Міністрів УРСР створюється Дунайська філія Чорноморського державного заповідника в системі Академії наук України на площі 7758 га, та згодом розширюється заповідна територія до 14851 га. Дельту Дунаю урядовим рішенням відносять до Рамсарських водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином як місця перебування водоплавних птахів
23 квітня 1981 року Рада Міністрів УРСР приймає постанову "Про організацію державного заповідника «Дунайські плавні» у віданні Академії наук України. Структурно заповідник був підпорядкований Одеському відділенню Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського.
В 1994 року природний заповідник «Дунайські плавні» підпорядковується Президії Національної академії наук України та стає самостійною юридичною особою. В цьому ж році Урядом України був підписаний договір зі Світовим Банком «Збереження біологічної розмаїтості в українській частині дельти Дунаю», який передбачав виділення фінансів на створення Дунайського біосферного заповідника. У виконанні робіт з цього проекту брало участь більше 60 наукових співробітників з багатьох наукових установ НАН України, вузів та інш., в тому числі заповідника. Результати цих досліджень за проектом висвітлені в численних наукових публікаціях і, насамперед, у монографії «Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління» (1999 рік). Проект експонувався Україною на всесвітній виставці в Ганновері (2000 рік) в числі найуспішніших екологічних проектів.
Дунайський біосферний заповідник створено Указом Президента України «Про створення Дунайського біосферного заповідника» № 861 від 10 серпня 1998 року на базі природного заповідника «Дунайські плавні» загальною площею 46402,9 га.
Рішенням ЮНЕСКО від 2 лютого 1999 року ДБЗ включено до світової мережі біосферних заповідників у складі білатерального румунсько-українського біосферного резервату «Дельта Дунаю», завдяки чому одна із найбільших дельт світу стала практично повністю заповідною.
У 2004 році відповідно до Указу Президента України «Про розширення території Дунайського біосферного заповідника» № 117 від 2 лютого площу земель, що передаються ДБЗ у постійне користування, збільшено на 1295 га (за рахунок земель Кілійського району) та загальну територію розширено на 3850 га (землі Татарбунарського району), які надані без вилучення у землекористувачів.
Відповідно до зазначених Указів, а також з урахуванням результатів проведення землевпорядкувальних робіт, загальна площа ДБЗ складає 50252,9 га. Враховуючи процеси безперервного дельтоутворення до складу території ДБЗ автоматично входять всі новоутворення (острови, коси тощо) авандельти. Цей унікальний природний процес формування в дунайській дельті нової суші України та Європи, яка з самого початку отримує статус заповідної, є особливою рисою ДБЗ.
Клімат
Клімат заповідника помірно континентальний з відносно короткою і теплою зимою та тривалим жарким літом. Зима найчастіше триває з середини грудня по першу декаду березня. Літо починається у першій декаді травня та триває до третьої декади вересня. Середньомісячна температура найспекотнішого місяця (липня) становить 23°С з абсолютним максимумом в 39°С. Середньомісячна температура січня коливається від −1°С до −5°С. Річна амплітуда середньодобових температур сягає 41,5°С, а абсолютна — 70°С. Тривалість сонячної радіації перевищує 2300 год./рік. Безморозний період триває до 200 діб, вегетаційний — до 235—245 днів.
Річна сума опадів коливається в діапазоні від 300 до 700 мм, і в середньому становить близько 400 мм. Випаровуваність звичайно в два рази перевищує кількість опадів і становить близько 800 мм/рік. Середньорічна температура води в дунайських руслах становить 12,7°С. Річкові води найбільш прогріті в липні-серпні, коли їх температура в середньому становить 24,1°С з максимумом в 27,6°С.
Рельєф, географія, гідрологія
Рельєф заповідника рівнинний, поверхня майже горизонтальна з невеликим підвищенням в північній частині. Найбільш високими природними елементами території є піщані дюни Жебріянської гряди, приморські та прируслові гряди. За останні десятиріччя в результаті складування ґрунту від інтенсивних днопоглиблювальних робіт в північний частині дельти в районі порту Усть-Дунайськ виникли штучно підвищені рельєфні елементи.
В гідрологічному плані дунайська дельта має добре розвинену систему рукавів першого та другого порядків. При цьому міжруслові дельтові острови мають блюдцеподібну форму за рахунок підвищених прируслових (сформованих в результаті відкладів мулу в повеневий період на берегах водотоків) та приморських (виникли внаслідок хвильової активності моря із морського піску та твердого стоку річки) природних позитивних елементів дельтового рельєфу.
Гідрологічній режим заповідних територій майже повністю зумовлений гідрологією Дунаю. Протягом року річка приносить в гирлову область в середньому близько 203 км³ води. Значно більше половини цього об'єму припадає на Кілійський рукав, який живить заповідні угіддя. Рівень води в дельті значно змінюється по сезонам. Найбагатоводніші місяці — квітень, травень і, частково, червень. Найменший стік припадає на вересень — жовтень. Підвищення фонового рівню Чорного моря, яке спостерігається в останні десятиріччя, поширилося і на дельту Дунаю. Так, за період з 1963 по 1992 роки він біля міста Вилкове (18 км від моря) зріс на 17 см.
На рівень води в дельті Дунаю значно впливають згінно-нагінні вітрові явища. В виключних випадках під їх впливом вода в дельті може підніматись на метр і навіть більше. При цьому підсолена морська вода в придонному шарі нерідко досягає м. Вилкове.
Ґрунтотворні породи та ґрунти
Первинна дельта Дунаю сформувалася в післяльодовиковий період із твердого стоку річки на місці Давньодунайського лиману. Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава, що знаходиться нижче м. Вілкове, в геологічному плані досить молода. Її вік становить тільки близько 400 років. Створена вона на морських мілинах головним чином відкладами твердого стоку річки з домішками піску морського походження. Залишком давнього пасма морських дюн є сучасна піщана Жебріянська гряда.
Ґрунти дельти сформувалися на базі річкового алювію та морського піщаного субстрату в результаті дерново-лучного процесу в умовах сильного та тривалого зволоження. Для дельтових угідь найхарактерніші лучні, лучно-болотні, болотні ґрунти та солончаки. За механічним складом вони, переважно, важкосуглинисті та глинисті. На болотні ґрунти в дельті, природно, приходяться найбільші площі. Формуються вони практично на всіх занижених ділянках. Лучно-болотні ґрунти займають присхилові ділянки прируслових гряд і формуються в умовах тривалого затоплення. Значні площі в дельті займають новоутворені відклади приморських кіс і прибережних смуг островів. Вони звичайно є бідними на гумус та відзначаються невеликою вологоємністю. На алювіальних відкладах заплави Дунаю сформувалися дернові ґрунти різних типів. Засолені ґрунти представлені солончаками, в яких легкорозчинні солі розташовані на поверхні.
Характеристика природних комплексів
Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава
Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю нижче м. Вилкове — найцінніша ділянка заповідника. Особливо велике природоохоронне значення має її передній край, де безперервно відбуваються інтенсивні процеси дельтоутворення. Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів, вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людською діяльністю і природні процеси дельтоутворення виражені тут в максимальній мірі. Свідченням цих процесів є нові острови та коси, що постійно створюються у приморській зоні дельти.
В плані збереження біорізноманітності найбільше значення в цій ділянці заповідника має мозаїчна приморська смуга з прилеглими мілинами. Це найцінніші в природоохоронному плані угіддя усієї української частини дельти. Тут практично зосереджений основний як ресурсний, так і видовий потенціал заповідника. Своєрідними оазами біорізноманітності в дельті є розташовані вздовж водотоків прируслові заплавні ліси. Але майже суцільні очеретово-осокові зарості, якими представлені основні, віддалені від моря, площі дельтових островів в цьому плані значно бідніші.
Жебриянська гряда
На фоні плавнів ця територія заповідника значно відрізняється в рельєфі і являє собою потужні відклади піску з прошарками пилуватого піску. Рельєф цієї ділянки сильно диференційований на слобозадерновані піщані кучугури з відносною висотою до 4-х метрів та міжгривневі зниження. На жаль, основна частина пасма вкрита штучними різновіковими насадженнями сосни кримської. Але й в цих умовах Жебріянське пасмо ще зберігає значний природоохоронний потенціал, в першу чергу за рахунок рідкісних псамофітних природних комплексів. Цьому в значній мірі допомагає диференційованність рельєфу і інших екологічних факторів та їхня динамічність. Певну природоохоронну, екологічну та наукову цінність також мають екосистеми та їх сукцесії підростаючого різновікового соснового лісу. Так, наприклад, тут формується досить цікавій для регіону лісовий орнітокомплекс.
Стенцівсько-Жебриянівські плавні
Це досить цінний природний комплекс Дунайського біосферного заповідника. Попри те, що ця ділянка заплави повністю одамбована і її гідрологічний режим в значній мірі штучно регулюється, ще близько 10 років тому тут гніздилось до 50 % деяких фонових водоплавних та біляводних птахів всієї української частини дельти Дунаю. Проте зараз екосистема плавнів сильно деградована, головним чином за рахунок значного накопичення в ній живих та відмерлих решток очерету та, в меншій мірі, рогозу, які зайняли до 40 % об'єму води в угідді і стали причиною багатьох екологічних та економічних проблем. Ця територія потребує невідкладних заходів по її екологічному відновленню.
Острів Єрмаків
Острів Єрмаків, площею 2333,7 га, є одним з найбільших островів в українській дельті Дунаю. Простягається з заходу на схід на 9,6 км та з півночі на південь на 3,6 км. У природному стані о. Єрмаків кожну весну підтоплювався паводковими водами Дунаю, які збагачували землю біогенами та живили рослинність острову. В сезон з високим рівнем води на острові формувалися нерестовища та місця для нагулу молоді риби. Луки на деякий час перетворювалися на озера, на яких харчувалися велика кількість птахів, в тому числі й «червонокнижних». Влітку рівень води на острові знижувався, залишаючи рослинність та збагачені ґрунти, а наступної весни цикл повторювався, створюючи умови для розвитку одного з куточків дельти Дунаю.
У 60-ті роки острів був обнесений дамбами та осушений. Довгі роки на о. Єрмаків масово випасали худобу. Десятиліття перевипасу і відсутність затоплення призвели до деградації природної екосистеми острова. В 2009 році Всесвітній фонд природи (WWF), Дунайський біосферний заповідник, Кілійська районна адміністрація, орендар острова ТОВ «Єрмак» прийшли до єдиної думки щодо ренатуралізації острова. Дамби зносили вибірково, з майже 25 кілометрів знесли не більше кілометра — в ключових місцях.
Навесні 2010 р. було закінчено комплекс заходів у рамках програми ренатуралізації о. Єрмаків (розчистка старих внутрішніх та створення нових штучних проток острова, часткове роздамбування, обводнення острову, створення нових невисоких внутрішніх дамб, подібних до природних підвищень острову і т. ін.).
Вже перше затоплення острову весною 2010 р. призвело до позитивних результатів — активно почала розвиватись водно-болотна рослинність, збільшилась чисельність птахів водно-болотного комплексу, успішно віднерестились риби. Проведені роботи з ренатуралізації о. Єрмаків мають велике значення для відтворення і збереження видового різноманіття іхтіофауни, як водойм острову, так і всієї дельти Дунаю.
Зараз о. Єрмаків має велике значення для популяції птахів. На його території було відмічено перебування 220 видів птахів, що становить близько 80 % всіх відомих для фауни заповідника коло 53 % відомих для фауни України.
Флора
Флора Дунайського біосферного заповідника нараховує близько 950 видів судинних рослин, які належать до 371 роду та 97 родин. Серед них значно переважають трав'янисті види (96,7 %). Основне ядро видового складу рослин утворює літоральний флористичний комплекс. Найбільшим різноманіттям відрізняється флора Жебріянської піщаної гряди. Спектр провідних родин складають Айстрові, Злаки, Бобові, Осокові, Хрестоцвіті, Лободові, Гвоздичні, Губоцвітні, Гречкові, Зонтичні, Жовтецеві, Шорстколисті, на яких припадає більше половини всіх видів. Переважна більшість видів рослин заповідника належить до ентомофільної групи.
В екологічному аспекті у складі флори заповідника переважають мезофіти (23,3 %), ксеромезофити (21,0 %), мезоксерофіти (17,0 %) та гігрофіти (13,2 %). Вони складають рослинність трав'яних боліт та болотистих лук, які займають в заповіднику найбільші площі.
У складі флори заповідника налічується 65 ендемічних видів чорноморсько-каспійського ендемічного комплексу. Вони відносяться до 44 родів та 21 родини. 16 видів рослин занесені до Червоної книги України. В заповіднику знаходяться найбільші в Україні зарості водяного горіха плаваючого та меч-трави болотної.
Значним числом представлені адвентивні види — 13,3 %. Вони, головним чином, приурочені до меліорованих земель, а також в значній кількості трапляються на алювіальних ділянках приморських гряд.
Рослинність заповідника являє собою територіально цілісну, але генетично різнорідну сукупність різних її типів: болотної, водної, лучної, галофітної, лісової та псамофітної. Провідним фактором, який визначає територіальний розподіл та співвідношення угрупувань різних типів є гідрологічний режим та інтенсивність алювіального процесу.
Основним компонентом рослинного покриву біосферного заповідника є болотна рослинність, яка займає більше половини його території. Друге місце належить водній рослинності. Вона представлена невкоріненими вільноплаваючими, вкоріненими зануреними, вкоріненими з плаваючими листками та повітряноводними формами. Лучна рослинність займає рівнинні ділянки прируслових та заплавних гряд і представлена угрупуваннями болотистих, засолених, справжніх та остепнених лук. Значні площі займає псамофітна рослинність. Основні її масиви приурочені до піщаних арен Жебріянської гряди.
Лісова рослинність заповідника є характерним елементом плавнів дельти Дунаю, хоч і не займає в ній значних площ. В її складі переважають різні види верб. Серед них найзвичайніші верба біла та верба ламка. Чагарникова рослинність, як і лісова є також характерним елементом дельти. Вона поділяється на чагарникову заплавну та чагарникову приморську. Найхарактернішим видом чагарникової приморської рослинності є обліпиха крушиновидна. Її зарості в заповіднику найбільші серед природних в Україні. Солонцева та солончакова рослинність не є характерним елементом плавнів Дунаю і представлена досить незначними площами.
Для території заповідника на сьогодні відомо 39 видів грибів, які належать до 21 роду. Це далеко не повний їх список, тому, що детальні мікологічні обстеження даної території практично не проводились.
Фауна
По кількості видів фауни дельта Дунаю є чи не найбагатшим місцем у сучасній Європі. Досить повно тваринний світ представлений і на території Дунайського біосферного заповідника.
Комахи
Для заповідника відомо 1937 видів комах, серед яких 40 занесено до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Причому, згідно з оцінками експертів, це лише менше половини всіх видів комах, що реально мешкають на його території. Загальна кількість останніх оцінюється в 5,5 тисяч. Цікаво, що серед виявлених для заповідної території видів комах 7 є новими для науки.
Риби
Фауна риб заповідника нараховує 107 видів, які належать до 39 родин. При цьому в заповідних водах зустрічаються всі 7 видів риб із Європейського червоного списку. А серед 32 видів риб, занесених до Червоної книги України, тут мешкає 15. Серед них і білуга — найбільша серед риб, що мешкають в прісних водах.
Особливу роль Дунай, в тому числі і заповідна акваторія, відіграють для збереження чорноморських стад прохідних осетрових риб. Серед всіх річок Чорноморського басейну тільки в Дунаї ще зберігся їх природний нерест. Промислові запаси основних видів річкових риб значно скоротилися після широкомасштабного обвалування пойми в 1960—70-х роках, що призвело до втрати близько 30 тисяч га нерестилищ.
Земноводні і плазуни
Фауна заповідника майже повністю репрезентує батрахологічне різноманіття Середньостепового Правобережжя і нараховує 11 видів земноводних, які належать до 2 рядів, 6 родин і 6 родів. Аборигенна герпетофауна заповідника менш репрезентативна і нараховує 6 видів плазунів, які належать до 2 рядів, 3 родин і 5 родів. Фауністичне ядро складають європейські та понтійсько-середземноморські види амфібій і рептилій.
Серед земноводних найчисельнішими є жаби озерна та їстівна, квакша звичайна і тритон дунайський, а серед плазунів — черепаха болотна і вуж звичайний.
Черепаха болотна і ящурка піщана занесені до Червоного списку МСОП і Європейського Червоного списку, тритон дунайський — до Червоної книги України. Всі інші види герпетофауни заповідника перебувають під охороною Бернської конвенції.
Птахи
На території всієї дельти р. Дунай відмічене перебування понад 350 видів птахів. З 1983—2017 рр. на території ДБЗ відмічено перебування 297 видів, що становить близько 70 % орнітофауни України. Виходячи з того, що на суміжних з ДБЗ територіях (о. Зміїний та румунська частина дельти р. Дунай) відмічено близько 70 видів, які не були відмічені на території ДБЗ, можна припустити, що кількість видів на території ДБЗ є значно більшою і в подальшому із проведенням орнітологічного моніторингу їхня кількість в анотованому списку птахів ДБЗ може зростати.
Станом на 2017 рік загальний список птахів, що занесені до Червоної книги України, складає 68 видів. До Європейського Червоного списку занесені 11 видів, 287 видів охороняється Бернською, 153 — Боннською, 44 — Вашингтонською конвенціями.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | 1. Кучеряві пелікани. Як їм живеться в Україні? // Канал «BBC News Україна» на YouTube, 16 червня 2021. |
Серед колоніальних птахів територія Дунайського біосферного заповідника найвагоміша для малого баклана — до 1000 пар та косаря — до 360 пар. Досить численні в заповіднику великий баклан, сіра, руда, мала та велика білі чаплі, квак, річковий та рябодзьобий крячки; також в заповіднику нерідкі кормові зграї рожевого пелікану, що налічують до кількох тисяч особин. Трапляється і кучерявий пелікан.
З рідкісних видів хижих птахів в заповіднику багато років гніздиться орлан-білохвіст.
Ссавці
Ссавці в заповіднику представлені 45 видами. Серед них 7 занесено до Європейського червоного списку та 19 — до Червоної книги України. Для деяких з них — таких як норка європейська та кіт лісовий дунайські дельтові угіддя є дуже важливими для їх виживання в європейському масштабі.
Освітня та екскурсійна робота
Візит-центр заповідника знаходиться в центральній частині м. Вилкове на вулиці Нахімова. Це окремий будинок з відокремленим подвір'ям. У візит-центрі наявні інформаційні, екологопросвітні, природознавчі, краєзнавчі експозиції. Зал візит-центру, місткістю близько 35 осіб, обладнаний сучасною теле-відеоапаратурою. Є відеотека фільмів природоохоронної орієнтації. Візит-центр відкритий як для місцевих жителів, в першу чергу школярів, так і для гостей заповідника та міста.
Окрім візит-центру відвідувачам заповідника запропоновано кілька постійних екскурсійних маршрутів: «Нульовий кілометр» та «Шлях до птахів».
Боротьба із загарбниками земель заповідника
Згідно пресрелізу пресслужби Одеської обласної прокуратури від 4 квітня 2023 року, прокурори Одеської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно колишнього голови Кілійської районної державної адміністрації за фактом шахрайства та зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам (ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364 КК України). Слідством встановлено, що експосадовець спільно з колишніми керівником Держгеокадастру у Кілійському районі та громадським помічником одного із сільських голів у Кілійському районі розробили злочину схему із заволодіння земельними ділянками у привабливому для їхнього подальшого комерційного продажу або володіння курортному місці, на самому узбережжі Чорного моря. Спільники, під виглядом безоплатної приватизації, на підставі підроблених документів, передавали у приватну власність родичам і знайомим під індивідуальне дачне будівництво землі лісогосподарського призначення, які одночасно є територією Дунайського біосферного заповідника. У такий спосіб зловмисники заволоділи 28 земельними ділянками загальною площею 2,8 га (0,10 га кожна), спричинивши державі майже 9 млн грн збитків.
Великі панорами заповідника
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- Петроченко В. І. Тваринний світ України. Земноводні. Плазуни : біогеографічний атлас. — Запоріжжя, 2016. — 32 с.
- Фауна України. Охоронні категорії : довідник / За ред. О. В. Годлевської, Г. В. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с
- Масштабне розкрадання земель Дунайського біосферного заповідника – судитимуть ексголову райдержадміністрації (ФОТО). 04.04.2023
Джерела
При створенні статті за основу було взято текст М. Є. Жмуда, ст.н.с. Дунайського біосферного заповідника.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дунайський біосферний заповідник |
- Вебсайт Дунайського Біосферного заповідника [ 28 червня 2016 у Wayback Machine.]
- WWF [ 5 квітня 2011 у Wayback Machine.]
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Duna jskij biosfe rnij zapovi dnik samostijna prirodoohoronna ta naukovo doslidna ustanova Bilsha chastina teritoriyi Dunajskogo biosfernogo zapovidnika dali DBZ roztashovana u pivnichno shidnij chastini delti Dunayu v mezhah Ukrayini v okolicyah m Vilkove Izmayilskogo rajonu Odeskoyi oblasti Na shodi DBZ mezhuye z Chornim morem a na pivdni z Rumuniyeyu Skladovimi prirodno teritorialnimi chastinami DBZ ye vtorinna morska delta Kilijskogo rukava Zhebriyanske pasmo Stencivsko Zhebriyanivski plavni SZhP ta ostriv Yermakiv Okrim togo Ukazom Prezidenta Ukrayini 117 2004 vid 2 lyutogo 2004 r do skladu DBZ uvijshli dosit avtonomni teritoriyi verhiv ya oz Sasik ta Dzhantshejskij liman Zagalna plosha DBZ razom z protokami vnutrishnimi vodojmami 2 h kilometrovoyu smugoyu akvatoriyi Chornogo morya ta vklyuchenimi u 2004 roci dilyankami stanovit 50252 9 ga Rishennyam Mizhnarodnogo koordinacijnogo komitetu programi YuNESKO Lyudina i biosfera vid 9 grudnya 1998 r zapovidnik vklyuchenij do skladu svitovoyi merezhi biosfernih rezervativ u skladi bilateralnogo rumunsko ukrayinskogo biosfernogo rezervatu Delta Dunayu Dunajskij biosfernij zapovidnikSuputnikovij znimok teritoriyi Dunajskogo biosfernogo zapovidnikaSuputnikovij znimok teritoriyi Dunajskogo biosfernogo zapovidnika45 20 00 pn sh 29 41 00 sh d 45 33333333336077686226417427 pn sh 29 68333333336077828334964579 sh d 45 33333333336077686226417427 29 68333333336077828334964579 Koordinati 45 20 00 pn sh 29 41 00 sh d 45 33333333336077686226417427 pn sh 29 68333333336077828334964579 sh d 45 33333333336077686226417427 29 68333333336077828334964579Krayina UkrayinaRoztashuvannyaIzmayilskij rajon Odeskoyi oblastiNajblizhche mistoVilkovePlosha50252 9 gaZasnovano1998OperatorNacionalna akademiya nauk UkrayiniDunajskij biosfernij zapovidnik Odeska oblast Dunajskij biosfernij zapovidnik u VikishovishiZagalni daniAdministraciya zapovidnika ta golovnij ofis znahodyatsya v m Vilkove Administrativna struktura ta vidomcha prinalezhnist Zapovidnik maye sluzhbu ohoroni prirodi naukovij ta ekologo osvitnij pidrozdili gospodarchu chastinu Zapovidnik pidporyadkovanij Nacionalnij akademiyi nauk Ukrayini Teritoriya ta istoriya stvorennyaStvorennya zapovidnogo ob yektu v ukrayinskij chastini delti Dunayu rozpochalosya v 60 h rokah minulogo stolittya Vchenimi Institutu gidrobiologiyi m Kiyiv ta Institutu zoologiyi im Shmalgauzena m Kiyiv NAN Ukrayini bulo zaproponovano stvorennya zoologichnogo zakaznika v delti Dunayu U 1964 r mizhvidomchoyu naradoyu z pitan kompleksnogo vikoristannya prirodnih resursiv delti Dunayu yaka prohodila pid egidoyu Akademiyi nauk Ukrayini bulo rekomendovano stvoriti zapovidnik v ukrayinskij chastini dunajskoyi delti I vzhe u 1967 r Postanovoyu Radi Ministriv URSR 490 ot 24 lipnya v delti richki Dunaj stvorena prirodoohoronna zona z rezhimom pam yatnika prirodi respublikanskogo znachennya Do nogo uvijshli smuga plavnevih zemel vzdovzh priberezhnoyi chastini Chornogo morya shirinoyu 1 km vglib materika vsogo 3 tis ga ta odnokilometrova smuga morskoyi akvatoriyi U 1973 1978 rr Radoyu Ministriv URSR stvoryuyetsya Dunajska filiya Chornomorskogo derzhavnogo zapovidnika v sistemi Akademiyi nauk Ukrayini na ploshi 7758 ga ta zgodom rozshiryuyetsya zapovidna teritoriya do 14851 ga Deltu Dunayu uryadovim rishennyam vidnosyat do Ramsarskih vodno bolotnih ugid sho mayut mizhnarodne znachennya golovnim chinom yak miscya perebuvannya vodoplavnih ptahiv 23 kvitnya 1981 roku Rada Ministriv URSR prijmaye postanovu Pro organizaciyu derzhavnogo zapovidnika Dunajski plavni u vidanni Akademiyi nauk Ukrayini Strukturno zapovidnik buv pidporyadkovanij Odeskomu viddilennyu Institutu biologiyi pivdennih moriv im O O Kovalevskogo V 1994 roku prirodnij zapovidnik Dunajski plavni pidporyadkovuyetsya Prezidiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini ta staye samostijnoyu yuridichnoyu osoboyu V comu zh roci Uryadom Ukrayini buv pidpisanij dogovir zi Svitovim Bankom Zberezhennya biologichnoyi rozmayitosti v ukrayinskij chastini delti Dunayu yakij peredbachav vidilennya finansiv na stvorennya Dunajskogo biosfernogo zapovidnika U vikonanni robit z cogo proektu bralo uchast bilshe 60 naukovih spivrobitnikiv z bagatoh naukovih ustanov NAN Ukrayini vuziv ta insh v tomu chisli zapovidnika Rezultati cih doslidzhen za proektom visvitleni v chislennih naukovih publikaciyah i nasampered u monografiyi Bioriznomanitnist Dunajskogo biosfernogo zapovidnika zberezhennya ta upravlinnya 1999 rik Proekt eksponuvavsya Ukrayinoyu na vsesvitnij vistavci v Gannoveri 2000 rik v chisli najuspishnishih ekologichnih proektiv Dunajskij biosfernij zapovidnik stvoreno Ukazom Prezidenta Ukrayini Pro stvorennya Dunajskogo biosfernogo zapovidnika 861 vid 10 serpnya 1998 roku na bazi prirodnogo zapovidnika Dunajski plavni zagalnoyu plosheyu 46402 9 ga Rishennyam YuNESKO vid 2 lyutogo 1999 roku DBZ vklyucheno do svitovoyi merezhi biosfernih zapovidnikiv u skladi bilateralnogo rumunsko ukrayinskogo biosfernogo rezervatu Delta Dunayu zavdyaki chomu odna iz najbilshih delt svitu stala praktichno povnistyu zapovidnoyu U 2004 roci vidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini Pro rozshirennya teritoriyi Dunajskogo biosfernogo zapovidnika 117 vid 2 lyutogo ploshu zemel sho peredayutsya DBZ u postijne koristuvannya zbilsheno na 1295 ga za rahunok zemel Kilijskogo rajonu ta zagalnu teritoriyu rozshireno na 3850 ga zemli Tatarbunarskogo rajonu yaki nadani bez viluchennya u zemlekoristuvachiv Vidpovidno do zaznachenih Ukaziv a takozh z urahuvannyam rezultativ provedennya zemlevporyadkuvalnih robit zagalna plosha DBZ skladaye 50252 9 ga Vrahovuyuchi procesi bezperervnogo deltoutvorennya do skladu teritoriyi DBZ avtomatichno vhodyat vsi novoutvorennya ostrovi kosi tosho avandelti Cej unikalnij prirodnij proces formuvannya v dunajskij delti novoyi sushi Ukrayini ta Yevropi yaka z samogo pochatku otrimuye status zapovidnoyi ye osoblivoyu risoyu DBZ Kartoshema suchasnogo zonuvannya Dunajskogo biosfernogo zapovidnika NAN UkrayiniKlimatKlimat zapovidnika pomirno kontinentalnij z vidnosno korotkoyu i teployu zimoyu ta trivalim zharkim litom Zima najchastishe trivaye z seredini grudnya po pershu dekadu bereznya Lito pochinayetsya u pershij dekadi travnya ta trivaye do tretoyi dekadi veresnya Serednomisyachna temperatura najspekotnishogo misyacya lipnya stanovit 23 S z absolyutnim maksimumom v 39 S Serednomisyachna temperatura sichnya kolivayetsya vid 1 S do 5 S Richna amplituda serednodobovih temperatur syagaye 41 5 S a absolyutna 70 S Trivalist sonyachnoyi radiaciyi perevishuye 2300 god rik Bezmoroznij period trivaye do 200 dib vegetacijnij do 235 245 dniv Richna suma opadiv kolivayetsya v diapazoni vid 300 do 700 mm i v serednomu stanovit blizko 400 mm Viparovuvanist zvichajno v dva razi perevishuye kilkist opadiv i stanovit blizko 800 mm rik Serednorichna temperatura vodi v dunajskih ruslah stanovit 12 7 S Richkovi vodi najbilsh progriti v lipni serpni koli yih temperatura v serednomu stanovit 24 1 S z maksimumom v 27 6 S Relyef geografiya gidrologiyaTipovij landshaft zapovidnika Relyef zapovidnika rivninnij poverhnya majzhe gorizontalna z nevelikim pidvishennyam v pivnichnij chastini Najbilsh visokimi prirodnimi elementami teritoriyi ye pishani dyuni Zhebriyanskoyi gryadi primorski ta priruslovi gryadi Za ostanni desyatirichchya v rezultati skladuvannya gruntu vid intensivnih dnopogliblyuvalnih robit v pivnichnij chastini delti v rajoni portu Ust Dunajsk vinikli shtuchno pidvisheni relyefni elementi V gidrologichnomu plani dunajska delta maye dobre rozvinenu sistemu rukaviv pershogo ta drugogo poryadkiv Pri comu mizhruslovi deltovi ostrovi mayut blyudcepodibnu formu za rahunok pidvishenih priruslovih sformovanih v rezultati vidkladiv mulu v povenevij period na beregah vodotokiv ta primorskih vinikli vnaslidok hvilovoyi aktivnosti morya iz morskogo pisku ta tverdogo stoku richki prirodnih pozitivnih elementiv deltovogo relyefu Gidrologichnij rezhim zapovidnih teritorij majzhe povnistyu zumovlenij gidrologiyeyu Dunayu Protyagom roku richka prinosit v girlovu oblast v serednomu blizko 203 km vodi Znachno bilshe polovini cogo ob yemu pripadaye na Kilijskij rukav yakij zhivit zapovidni ugiddya Riven vodi v delti znachno zminyuyetsya po sezonam Najbagatovodnishi misyaci kviten traven i chastkovo cherven Najmenshij stik pripadaye na veresen zhovten Pidvishennya fonovogo rivnyu Chornogo morya yake sposterigayetsya v ostanni desyatirichchya poshirilosya i na deltu Dunayu Tak za period z 1963 po 1992 roki vin bilya mista Vilkove 18 km vid morya zris na 17 sm Na riven vodi v delti Dunayu znachno vplivayut zginno naginni vitrovi yavisha V viklyuchnih vipadkah pid yih vplivom voda v delti mozhe pidnimatis na metr i navit bilshe Pri comu pidsolena morska voda v pridonnomu shari neridko dosyagaye m Vilkove Gruntotvorni porodi ta gruntiPervinna delta Dunayu sformuvalasya v pislyalodovikovij period iz tverdogo stoku richki na misci Davnodunajskogo limanu Vtorinna morska delta Kilijskogo rukava sho znahoditsya nizhche m Vilkove v geologichnomu plani dosit moloda Yiyi vik stanovit tilki blizko 400 rokiv Stvorena vona na morskih milinah golovnim chinom vidkladami tverdogo stoku richki z domishkami pisku morskogo pohodzhennya Zalishkom davnogo pasma morskih dyun ye suchasna pishana Zhebriyanska gryada Grunti delti sformuvalisya na bazi richkovogo alyuviyu ta morskogo pishanogo substratu v rezultati dernovo luchnogo procesu v umovah silnogo ta trivalogo zvolozhennya Dlya deltovih ugid najharakternishi luchni luchno bolotni bolotni grunti ta solonchaki Za mehanichnim skladom voni perevazhno vazhkosuglinisti ta glinisti Na bolotni grunti v delti prirodno prihodyatsya najbilshi ploshi Formuyutsya voni praktichno na vsih zanizhenih dilyankah Luchno bolotni grunti zajmayut prishilovi dilyanki priruslovih gryad i formuyutsya v umovah trivalogo zatoplennya Znachni ploshi v delti zajmayut novoutvoreni vidkladi primorskih kis i priberezhnih smug ostroviv Voni zvichajno ye bidnimi na gumus ta vidznachayutsya nevelikoyu vologoyemnistyu Na alyuvialnih vidkladah zaplavi Dunayu sformuvalisya dernovi grunti riznih tipiv Zasoleni grunti predstavleni solonchakami v yakih legkorozchinni soli roztashovani na poverhni Harakteristika prirodnih kompleksivVtorinna morska delta Kilijskogo rukava Vtorinna morska delta Kilijskogo rukava Dunayu nizhche m Vilkove najcinnisha dilyanka zapovidnika Osoblivo velike prirodoohoronne znachennya maye yiyi perednij kraj de bezperervno vidbuvayutsya intensivni procesi deltoutvorennya Sered usih velikih delt seredzemnomorskogo ta chornomorskogo basejniv vtorinna delta Kilijskogo rukava Dunayu najmenshe zminena lyudskoyu diyalnistyu i prirodni procesi deltoutvorennya virazheni tut v maksimalnij miri Svidchennyam cih procesiv ye novi ostrovi ta kosi sho postijno stvoryuyutsya u primorskij zoni delti V plani zberezhennya bioriznomanitnosti najbilshe znachennya v cij dilyanci zapovidnika maye mozayichna primorska smuga z prileglimi milinami Ce najcinnishi v prirodoohoronnomu plani ugiddya usiyeyi ukrayinskoyi chastini delti Tut praktichno zoseredzhenij osnovnij yak resursnij tak i vidovij potencial zapovidnika Svoyeridnimi oazami bioriznomanitnosti v delti ye roztashovani vzdovzh vodotokiv priruslovi zaplavni lisi Ale majzhe sucilni ocheretovo osokovi zarosti yakimi predstavleni osnovni viddaleni vid morya ploshi deltovih ostroviv v comu plani znachno bidnishi Zhebriyanska gryada Vodyanij gorih ridkisnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Na foni plavniv cya teritoriya zapovidnika znachno vidriznyayetsya v relyefi i yavlyaye soboyu potuzhni vidkladi pisku z prosharkami piluvatogo pisku Relyef ciyeyi dilyanki silno diferencijovanij na slobozadernovani pishani kuchuguri z vidnosnoyu visotoyu do 4 h metriv ta mizhgrivnevi znizhennya Na zhal osnovna chastina pasma vkrita shtuchnimi riznovikovimi nasadzhennyami sosni krimskoyi Ale j v cih umovah Zhebriyanske pasmo she zberigaye znachnij prirodoohoronnij potencial v pershu chergu za rahunok ridkisnih psamofitnih prirodnih kompleksiv Comu v znachnij miri dopomagaye diferencijovannist relyefu i inshih ekologichnih faktoriv ta yihnya dinamichnist Pevnu prirodoohoronnu ekologichnu ta naukovu cinnist takozh mayut ekosistemi ta yih sukcesiyi pidrostayuchogo riznovikovogo sosnovogo lisu Tak napriklad tut formuyetsya dosit cikavij dlya regionu lisovij ornitokompleks Stencivsko Zhebriyanivski plavni Ce dosit cinnij prirodnij kompleks Dunajskogo biosfernogo zapovidnika Popri te sho cya dilyanka zaplavi povnistyu odambovana i yiyi gidrologichnij rezhim v znachnij miri shtuchno regulyuyetsya she blizko 10 rokiv tomu tut gnizdilos do 50 deyakih fonovih vodoplavnih ta bilyavodnih ptahiv vsiyeyi ukrayinskoyi chastini delti Dunayu Prote zaraz ekosistema plavniv silno degradovana golovnim chinom za rahunok znachnogo nakopichennya v nij zhivih ta vidmerlih reshtok ocheretu ta v menshij miri rogozu yaki zajnyali do 40 ob yemu vodi v ugiddi i stali prichinoyu bagatoh ekologichnih ta ekonomichnih problem Cya teritoriya potrebuye nevidkladnih zahodiv po yiyi ekologichnomu vidnovlennyu Ostriv Yermakiv Ostriv Yermakiv plosheyu 2333 7 ga ye odnim z najbilshih ostroviv v ukrayinskij delti Dunayu Prostyagayetsya z zahodu na shid na 9 6 km ta z pivnochi na pivden na 3 6 km U prirodnomu stani o Yermakiv kozhnu vesnu pidtoplyuvavsya pavodkovimi vodami Dunayu yaki zbagachuvali zemlyu biogenami ta zhivili roslinnist ostrovu V sezon z visokim rivnem vodi na ostrovi formuvalisya nerestovisha ta miscya dlya nagulu molodi ribi Luki na deyakij chas peretvoryuvalisya na ozera na yakih harchuvalisya velika kilkist ptahiv v tomu chisli j chervonoknizhnih Vlitku riven vodi na ostrovi znizhuvavsya zalishayuchi roslinnist ta zbagacheni grunti a nastupnoyi vesni cikl povtoryuvavsya stvoryuyuchi umovi dlya rozvitku odnogo z kutochkiv delti Dunayu U 60 ti roki ostriv buv obnesenij dambami ta osushenij Dovgi roki na o Yermakiv masovo vipasali hudobu Desyatilittya perevipasu i vidsutnist zatoplennya prizveli do degradaciyi prirodnoyi ekosistemi ostrova V 2009 roci Vsesvitnij fond prirodi WWF Dunajskij biosfernij zapovidnik Kilijska rajonna administraciya orendar ostrova TOV Yermak prijshli do yedinoyi dumki shodo renaturalizaciyi ostrova Dambi znosili vibirkovo z majzhe 25 kilometriv znesli ne bilshe kilometra v klyuchovih miscyah Navesni 2010 r bulo zakincheno kompleks zahodiv u ramkah programi renaturalizaciyi o Yermakiv rozchistka starih vnutrishnih ta stvorennya novih shtuchnih protok ostrova chastkove rozdambuvannya obvodnennya ostrovu stvorennya novih nevisokih vnutrishnih damb podibnih do prirodnih pidvishen ostrovu i t in Vzhe pershe zatoplennya ostrovu vesnoyu 2010 r prizvelo do pozitivnih rezultativ aktivno pochala rozvivatis vodno bolotna roslinnist zbilshilas chiselnist ptahiv vodno bolotnogo kompleksu uspishno vidnerestilis ribi Provedeni roboti z renaturalizaciyi o Yermakiv mayut velike znachennya dlya vidtvorennya i zberezhennya vidovogo riznomanittya ihtiofauni yak vodojm ostrovu tak i vsiyeyi delti Dunayu Ptashine bagatstvo o Yermakiv Zaraz o Yermakiv maye velike znachennya dlya populyaciyi ptahiv Na jogo teritoriyi bulo vidmicheno perebuvannya 220 vidiv ptahiv sho stanovit blizko 80 vsih vidomih dlya fauni zapovidnika kolo 53 vidomih dlya fauni Ukrayini FloraChaplya zhovta na zarostyah latattya bilogo Flora Dunajskogo biosfernogo zapovidnika narahovuye blizko 950 vidiv sudinnih roslin yaki nalezhat do 371 rodu ta 97 rodin Sered nih znachno perevazhayut trav yanisti vidi 96 7 Osnovne yadro vidovogo skladu roslin utvoryuye litoralnij floristichnij kompleks Najbilshim riznomanittyam vidriznyayetsya flora Zhebriyanskoyi pishanoyi gryadi Spektr providnih rodin skladayut Ajstrovi Zlaki Bobovi Osokovi Hrestocviti Lobodovi Gvozdichni Gubocvitni Grechkovi Zontichni Zhovtecevi Shorstkolisti na yakih pripadaye bilshe polovini vsih vidiv Perevazhna bilshist vidiv roslin zapovidnika nalezhit do entomofilnoyi grupi V ekologichnomu aspekti u skladi flori zapovidnika perevazhayut mezofiti 23 3 kseromezofiti 21 0 mezokserofiti 17 0 ta gigrofiti 13 2 Voni skladayut roslinnist trav yanih bolit ta bolotistih luk yaki zajmayut v zapovidniku najbilshi ploshi U skladi flori zapovidnika nalichuyetsya 65 endemichnih vidiv chornomorsko kaspijskogo endemichnogo kompleksu Voni vidnosyatsya do 44 rodiv ta 21 rodini 16 vidiv roslin zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini V zapovidniku znahodyatsya najbilshi v Ukrayini zarosti vodyanogo goriha plavayuchogo ta mech travi bolotnoyi Znachnim chislom predstavleni adventivni vidi 13 3 Voni golovnim chinom priurocheni do meliorovanih zemel a takozh v znachnij kilkosti traplyayutsya na alyuvialnih dilyankah primorskih gryad Roslinnist zapovidnika yavlyaye soboyu teritorialno cilisnu ale genetichno riznoridnu sukupnist riznih yiyi tipiv bolotnoyi vodnoyi luchnoyi galofitnoyi lisovoyi ta psamofitnoyi Providnim faktorom yakij viznachaye teritorialnij rozpodil ta spivvidnoshennya ugrupuvan riznih tipiv ye gidrologichnij rezhim ta intensivnist alyuvialnogo procesu Rozhevi pelikani ta baklani veliki v primorskij chastini delti Dunayu Osnovnim komponentom roslinnogo pokrivu biosfernogo zapovidnika ye bolotna roslinnist yaka zajmaye bilshe polovini jogo teritoriyi Druge misce nalezhit vodnij roslinnosti Vona predstavlena nevkorinenimi vilnoplavayuchimi vkorinenimi zanurenimi vkorinenimi z plavayuchimi listkami ta povitryanovodnimi formami Luchna roslinnist zajmaye rivninni dilyanki priruslovih ta zaplavnih gryad i predstavlena ugrupuvannyami bolotistih zasolenih spravzhnih ta ostepnenih luk Znachni ploshi zajmaye psamofitna roslinnist Osnovni yiyi masivi priurocheni do pishanih aren Zhebriyanskoyi gryadi Lisova roslinnist zapovidnika ye harakternim elementom plavniv delti Dunayu hoch i ne zajmaye v nij znachnih plosh V yiyi skladi perevazhayut rizni vidi verb Sered nih najzvichajnishi verba bila ta verba lamka Chagarnikova roslinnist yak i lisova ye takozh harakternim elementom delti Vona podilyayetsya na chagarnikovu zaplavnu ta chagarnikovu primorsku Najharakternishim vidom chagarnikovoyi primorskoyi roslinnosti ye oblipiha krushinovidna Yiyi zarosti v zapovidniku najbilshi sered prirodnih v Ukrayini Solonceva ta solonchakova roslinnist ne ye harakternim elementom plavniv Dunayu i predstavlena dosit neznachnimi ploshami Dlya teritoriyi zapovidnika na sogodni vidomo 39 vidiv gribiv yaki nalezhat do 21 rodu Ce daleko ne povnij yih spisok tomu sho detalni mikologichni obstezhennya danoyi teritoriyi praktichno ne provodilis FaunaBiluga Huso huso Po kilkosti vidiv fauni delta Dunayu ye chi ne najbagatshim miscem u suchasnij Yevropi Dosit povno tvarinnij svit predstavlenij i na teritoriyi Dunajskogo biosfernogo zapovidnika Komahi Dlya zapovidnika vidomo 1937 vidiv komah sered yakih 40 zaneseno do Yevropejskogo chervonogo spisku ta Chervonoyi knigi Ukrayini Prichomu zgidno z ocinkami ekspertiv ce lishe menshe polovini vsih vidiv komah sho realno meshkayut na jogo teritoriyi Zagalna kilkist ostannih ocinyuyetsya v 5 5 tisyach Cikavo sho sered viyavlenih dlya zapovidnoyi teritoriyi vidiv komah 7 ye novimi dlya nauki Ribi Fauna rib zapovidnika narahovuye 107 vidiv yaki nalezhat do 39 rodin Pri comu v zapovidnih vodah zustrichayutsya vsi 7 vidiv rib iz Yevropejskogo chervonogo spisku A sered 32 vidiv rib zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini tut meshkaye 15 Sered nih i biluga najbilsha sered rib sho meshkayut v prisnih vodah Osoblivu rol Dunaj v tomu chisli i zapovidna akvatoriya vidigrayut dlya zberezhennya chornomorskih stad prohidnih osetrovih rib Sered vsih richok Chornomorskogo basejnu tilki v Dunayi she zberigsya yih prirodnij nerest Promislovi zapasi osnovnih vidiv richkovih rib znachno skorotilisya pislya shirokomasshtabnogo obvaluvannya pojmi v 1960 70 h rokah sho prizvelo do vtrati blizko 30 tisyach ga nerestilish Zemnovodni i plazuni Cherepaha bolotyana yevropejska Emys orbicularis Fauna zapovidnika majzhe povnistyu reprezentuye batrahologichne riznomanittya Serednostepovogo Pravoberezhzhya i narahovuye 11 vidiv zemnovodnih yaki nalezhat do 2 ryadiv 6 rodin i 6 rodiv Aborigenna gerpetofauna zapovidnika mensh reprezentativna i narahovuye 6 vidiv plazuniv yaki nalezhat do 2 ryadiv 3 rodin i 5 rodiv Faunistichne yadro skladayut yevropejski ta pontijsko seredzemnomorski vidi amfibij i reptilij Sered zemnovodnih najchiselnishimi ye zhabi ozerna ta yistivna kvaksha zvichajna i triton dunajskij a sered plazuniv cherepaha bolotna i vuzh zvichajnij Cherepaha bolotna i yashurka pishana zaneseni do Chervonogo spisku MSOP i Yevropejskogo Chervonogo spisku triton dunajskij do Chervonoyi knigi Ukrayini Vsi inshi vidi gerpetofauni zapovidnika perebuvayut pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Ptahi Orlan bilohvist Haliaeetus albicilla Na teritoriyi vsiyeyi delti r Dunaj vidmichene perebuvannya ponad 350 vidiv ptahiv Z 1983 2017 rr na teritoriyi DBZ vidmicheno perebuvannya 297 vidiv sho stanovit blizko 70 ornitofauni Ukrayini Vihodyachi z togo sho na sumizhnih z DBZ teritoriyah o Zmiyinij ta rumunska chastina delti r Dunaj vidmicheno blizko 70 vidiv yaki ne buli vidmicheni na teritoriyi DBZ mozhna pripustiti sho kilkist vidiv na teritoriyi DBZ ye znachno bilshoyu i v podalshomu iz provedennyam ornitologichnogo monitoringu yihnya kilkist v anotovanomu spisku ptahiv DBZ mozhe zrostati Stanom na 2017 rik zagalnij spisok ptahiv sho zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini skladaye 68 vidiv Do Yevropejskogo Chervonogo spisku zaneseni 11 vidiv 287 vidiv ohoronyayetsya Bernskoyu 153 Bonnskoyu 44 Vashingtonskoyu konvenciyami Zovnishni videofajli1 Kucheryavi pelikani Yak yim zhivetsya v Ukrayini Kanal BBC News Ukrayina na YouTube 16 chervnya 2021 Sered kolonialnih ptahiv teritoriya Dunajskogo biosfernogo zapovidnika najvagomisha dlya malogo baklana do 1000 par ta kosarya do 360 par Dosit chislenni v zapovidniku velikij baklan sira ruda mala ta velika bili chapli kvak richkovij ta ryabodzobij kryachki takozh v zapovidniku neridki kormovi zgrayi rozhevogo pelikanu sho nalichuyut do kilkoh tisyach osobin Traplyayetsya i kucheryavij pelikan Z ridkisnih vidiv hizhih ptahiv v zapovidniku bagato rokiv gnizditsya orlan bilohvist Ssavci Kit lisovij Felis silvestris Ssavci v zapovidniku predstavleni 45 vidami Sered nih 7 zaneseno do Yevropejskogo chervonogo spisku ta 19 do Chervonoyi knigi Ukrayini Dlya deyakih z nih takih yak norka yevropejska ta kit lisovij dunajski deltovi ugiddya ye duzhe vazhlivimi dlya yih vizhivannya v yevropejskomu masshtabi Osvitnya ta ekskursijna robotaVizit centr zapovidnika znahoditsya v centralnij chastini m Vilkove na vulici Nahimova Ce okremij budinok z vidokremlenim podvir yam U vizit centri nayavni informacijni ekologoprosvitni prirodoznavchi krayeznavchi ekspoziciyi Zal vizit centru mistkistyu blizko 35 osib obladnanij suchasnoyu tele videoaparaturoyu Ye videoteka filmiv prirodoohoronnoyi oriyentaciyi Vizit centr vidkritij yak dlya miscevih zhiteliv v pershu chergu shkolyariv tak i dlya gostej zapovidnika ta mista Okrim vizit centru vidviduvacham zapovidnika zaproponovano kilka postijnih ekskursijnih marshrutiv Nulovij kilometr ta Shlyah do ptahiv Borotba iz zagarbnikami zemel zapovidnikaZgidno presrelizu pressluzhbi Odeskoyi oblasnoyi prokuraturi vid 4 kvitnya 2023 roku prokurori Odeskoyi oblasnoyi prokuraturi skeruvali do sudu obvinuvalnij akt stosovno kolishnogo golovi Kilijskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi za faktom shahrajstva ta zlovzhivannya vladoyu sho sprichinilo tyazhki naslidki derzhavnim interesam ch 4 st 190 ch 3 st 28 ch 4 st 358 ch 2 st 364 KK Ukrayini Slidstvom vstanovleno sho eksposadovec spilno z kolishnimi kerivnikom Derzhgeokadastru u Kilijskomu rajoni ta gromadskim pomichnikom odnogo iz silskih goliv u Kilijskomu rajoni rozrobili zlochinu shemu iz zavolodinnya zemelnimi dilyankami u privablivomu dlya yihnogo podalshogo komercijnogo prodazhu abo volodinnya kurortnomu misci na samomu uzberezhzhi Chornogo morya Spilniki pid viglyadom bezoplatnoyi privatizaciyi na pidstavi pidroblenih dokumentiv peredavali u privatnu vlasnist rodicham i znajomim pid individualne dachne budivnictvo zemli lisogospodarskogo priznachennya yaki odnochasno ye teritoriyeyu Dunajskogo biosfernogo zapovidnika U takij sposib zlovmisniki zavolodili 28 zemelnimi dilyankami zagalnoyu plosheyu 2 8 ga 0 10 ga kozhna sprichinivshi derzhavi majzhe 9 mln grn zbitkiv Veliki panorami zapovidnikaVelika panorama Dunajskogo biosfernogo zapovidnika Velika panorama zapovidnika pid chas masovogo gnizduvannya ptahivDiv takozhEko Ukrayina Ukrayinska ekologichna asociaciya Zelenij svit Primitki Arhiv originalu za 26 bereznya 2018 Procitovano 9 bereznya 2018 Petrochenko V I Tvarinnij svit Ukrayini Zemnovodni Plazuni biogeografichnij atlas Zaporizhzhya 2016 32 s Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O V Godlevskoyi G V Fesenka Kiyiv 2010 80 s Masshtabne rozkradannya zemel Dunajskogo biosfernogo zapovidnika suditimut eksgolovu rajderzhadministraciyi FOTO 04 04 2023DzherelaPri stvorenni statti za osnovu bulo vzyato tekst M Ye Zhmuda st n s Dunajskogo biosfernogo zapovidnika PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dunajskij biosfernij zapovidnikVebsajt Dunajskogo Biosfernogo zapovidnika 28 chervnya 2016 u Wayback Machine WWF 5 kvitnya 2011 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2011