Чапля руда (Ardea purpurea) — птах родини чаплевих.
Руда чапля | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
Родина: | Чаплеві (Ardeidae) |
Рід: | Чапля (Ardea) |
Вид: | Руда чапля (A. purpurea) |
Біноміальна назва | |
Ardea purpurea (Linnaeus, 1766) | |
Ареал A. purpurea Гніздування Осіле проживання Зимування |
Зовнішній вигляд
Силует на землі і у польоті нагадує силует сірої чаплі, але руда значно менша, її довжина — 79 см, вага — близько 1,25 кг; довжина крила — в середньому 36-37 см, розмах крил — 1,4 м. Шия — руда з чорними смугами, верх тіла, хвіст і крила зверху — сірі, кінці плечового пір'я — іржаво-руді. Груди і живіт з боків — каштаново-червоні, середина черева — червона, ноги і дзьоб — жовтувато-бурі, низ крил — рудий. На голові добре помітний «чубок». Самці дещо більші за самок.
У порівнянні з іншими видами чапель того ж розміру, руда має довші пальці. Це допомагає їй вільно пересуватися по рослинності, що плаває на поверхні водойми, і перелазити з місця на місце в густому чагарнику або очереті. Великі лапи добре помітні у польоті і дозволяють відрізняти руду чаплю від її родичів.
Голос глухий, схожий на голос сірої чаплі.
Поширення
В Євразії ареал цього виду тягнеться від Іспанії на заході до Індонезії на сході (див. карту). Руда чапля гніздиться в південній частині Піренейського півострова, в окремих районах Франції, в Нідерландах, потім від Північної Італії область її гніздування йде на схід через Балканський півострів і Угорщину до Іраку і Східного Пакистану. Далі — півострів Індостан, Цейлон, Індокитай і східні провінції Китаю. Східна межа поширення — Філіппінські острови, Рюкю і Тайвань, південна межа — Сулавесі і Малі Зондські острови.
В Африці гніздів'я рудої чаплі знаходяться в північних частинах Марокко і Тунісу, далі ареал тягнеться від озера Вікторія і верхньої течії річки Конго на південь до Кейптауна. Гніздиться вона і на Мадагаскарі.
В Україні це гніздовий, перелітний вид. Гніздиться в степовій і лісостеповій смугах; під час міграцій може траплятися скрізь.
Спосіб життя
На дерева руда чапля сідає рідко, а за небезпеки — ховається в очереті, де стає мало помітною. Селиться переважно в плавнях великих річок — в очереті або вербових чагарниках з розкиданими посеред них затонами. Не водиться в лісистих ландшафтах.
Руда чапля може гарно маскуватися. Це часто роблять пташенята, якщо в гнізді їм загрожує небезпека, дорослі — рідше, лише в разі крайньої необхідності. При цьому чапля витягує шию та дзьоб вертикально вгору і застигає непорушно. Так її дуже важко помітити в очереті. Якщо ж ворог наближається, то чапля розкриває крила і намагається його злякати або відлітає.
На нічліг птиці збираються у великі зграї. Зі сходом сонця вони прокидаються і вирушають на полювання.
Полювання
Як і сірі чаплі, руді підстерігають свою здобич, при цьому ці два близькі види не конкурують один з одним. Сірі чаплі полюють біля пологого берега на відкритій воді, а руді — добувають їжу в очереті або вербових чагарниках: заходять досить глибоко у воду, майже по саме черево, і годинами стоять на місці в очікуванні здобичі, не міняючи пози.
Основна їжа рудої чаплі — риба. Вона ловить її швидким рухом дзьоба, піднімає голову і заковтує здобич повністю, головою вперед. Переважно полює на окунів, коропів, вугрів і щук. Також руда чапля ловить всіх тварин, з якими може впоратися — ящірок, змій, вужів, раків, равликів, молюсків, павуків, водяних жуків, жаб і навіть часничниць, які виділяють смердючий секрет, та зрідка — дрібних ссавців: мишей-маляток і водяних полівок, а також поїдає пташенят водоплавних птахів. У місцях, де з'являється сарана, руді чаплі переходять на живлення нею. За потреби стравохід чапель може дуже сильно розтягуватися.
Людей руда чапля, як правило, уникає, але у пошуках корму може наближатися до рибальських селищ і зустрічається також в сільськогосподарських угіддях.
Зимівля
Руді чаплі, що живуть в Африці, ведуть осілий спосіб життя. Євразійські популяції — перелітні, зимувати відлітають переважно в Африку — у вересні-жовтні, а інколи — в листопаді. Деякі зграї перетинають екватор.
Навесні перелітні руді чаплі повертається. В південні райони , в тому числі — в Молдові і Херсонську область України, — в другій половині березня. В північніші райони гніздування — в першій половині квітня, а інколи і пізніше. Летять зазвичай вночі.
Розмноження
Як і всі чаплі, руді — моногамні птахи. Але рідко живуть окремо, віддаючи перевагу колоніям, в яких можуть жити до 20 пар. Перед спаровуванням виконують шлюбний танець — витягують шиї, розкланюються один перед одним і клацають дзьобами. Спаровуються ще на місцях зимівель, потім відлітають до місць гніздування.
Гніздо
Гніздо зазвичай влаштовують в старому очереті. Його будують обидва партнери. Воно має форму платформи, складеної зі стебел очерету і гілок. Поруч нерідко будують ще одну резервну платформу — на ній відпочиває чапля, що змінилася з насиджування, а згодом сюди перебираються з гнізда деякі з пташенят. Поперечний діаметр гнізда зазвичай — 60 см, рідше — до 80 см. Заввишки воно може бути і до 2-х метрів. Лише у виняткових випадках руді чаплі влаштовують гнізда високо на деревах і дуже рідко — сідають на високі дерева, як це часто роблять сірі чаплі.
Будують гніздо і насиджують кладку обоє батьків. У гнізді вони виконують своєрідний ритуал, що нагадує шлюбний танець: церемонно вітають один одного, піднявши «чубчик», витягнувши шию і глухо кричать. Птиця, що зазвичай сидить в гнізді, неохоче покидає своє місце, піднімаючись лише після декількох ударів дзьоба партнера.
А під час насиджування яєць і турботи про пташенят постійно підновлюють крихке гніздо. Спочатку воно має вигляд воронки, складеної з хворостинок, пізніше чаплі утоптують його і воно стає пласким.
Кладка
Яйця самка відкладає в середині травня. Вони ясно-блакитні, завдовжки 55 мм, значно менші, ніж у сірої чаплі. У кладці — від 3 до 5 яєць, рідко зустрічається до 8 яєць. Починає насиджування чапля після того, як з'явилося перше яйце. Час інкубації — від 24 до 28 днів. Різниця в строках вилуплення всередині однієї колонії може складати до 4 тижнів. Пізніше, у разі потреби, батьки закривають пташенят від сонця. А корм їм приносять в розширеній ділянці стравоходу — біля входу в шлунок. Пташенята хапають дорослих чапель збоку за дзьоб і тягнуть його до себе вниз.
У разі небезпеки 10-денні пташенята вилазять з гнізда, але потім знову повертаються. Через два місяці після вилуплення молоді чаплі, які ще рудіші за дорослих, вже можуть літати самостійно. Перед вильотом з гнізда вони вже ходять в очереті, але годуються ще в гнізді. У віці 7-8 тижнів лишають гніздо, яке чаплі використовують і в наступному році.
У молодих рудих чапель немає прикрас з пір'я. Все оперення їх здається матовим.
Див. також
- 8585 Пурпурея — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Чапля руда [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.]// Про чаплю на сайті «Floranimal. Растения и животные»:floranimal.ru
- Чапля руда [ 6 грудня 2014 у Wayback Machine.]// Про чаплю на сайті «Nature Life Park. Энциклопедия живой природы»": naturelifepark.com
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
- Руда чапля [ 26 травня 2017 у Wayback Machine.] // БСЭ(рос.)
- Руда чапля [ 8 квітня 2011 у Wayback Machine.]// Про чаплю на сайті птахів світу: ptici-mira.ru(рос.)
- Тороп С. О. // Про чаплю на сайті бібліотечно-інформаційного центру «Слово»: bizslovo.org (укр.)
- Чапля руда [ 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.]// Про чаплю на сайті «Floranimal. Растения и животные»: floranimal.ru (рос.)
- Чапля руда [ 6 грудня 2014 у Wayback Machine.]// Про чаплю на сайті «Nature Life Park. Энциклопедия живой природы»": naturelifepark.com (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaplya ruda Ardea purpurea ptah rodini chaplevih Ruda chaplyaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Chaplevi Ardeidae Rid Chaplya Ardea Vid Ruda chaplya A purpurea Binomialna nazvaArdea purpurea Linnaeus 1766 Areal A purpurea Gnizduvannya Osile prozhivannya ZimuvannyaZovnishnij viglyadSiluet na zemli i u poloti nagaduye siluet siroyi chapli ale ruda znachno mensha yiyi dovzhina 79 sm vaga blizko 1 25 kg dovzhina krila v serednomu 36 37 sm rozmah kril 1 4 m Shiya ruda z chornimi smugami verh tila hvist i krila zverhu siri kinci plechovogo pir ya irzhavo rudi Grudi i zhivit z bokiv kashtanovo chervoni seredina chereva chervona nogi i dzob zhovtuvato buri niz kril rudij Na golovi dobre pomitnij chubok Samci desho bilshi za samok U porivnyanni z inshimi vidami chapel togo zh rozmiru ruda maye dovshi palci Ce dopomagaye yij vilno peresuvatisya po roslinnosti sho plavaye na poverhni vodojmi i perelaziti z miscya na misce v gustomu chagarniku abo ochereti Veliki lapi dobre pomitni u poloti i dozvolyayut vidriznyati rudu chaplyu vid yiyi rodichiv Golos gluhij shozhij na golos siroyi chapli PoshirennyaV Yevraziyi areal cogo vidu tyagnetsya vid Ispaniyi na zahodi do Indoneziyi na shodi div kartu Ruda chaplya gnizditsya v pivdennij chastini Pirenejskogo pivostrova v okremih rajonah Franciyi v Niderlandah potim vid Pivnichnoyi Italiyi oblast yiyi gnizduvannya jde na shid cherez Balkanskij pivostriv i Ugorshinu do Iraku i Shidnogo Pakistanu Dali pivostriv Indostan Cejlon Indokitaj i shidni provinciyi Kitayu Shidna mezha poshirennya Filippinski ostrovi Ryukyu i Tajvan pivdenna mezha Sulavesi i Mali Zondski ostrovi V Africi gnizdiv ya rudoyi chapli znahodyatsya v pivnichnih chastinah Marokko i Tunisu dali areal tyagnetsya vid ozera Viktoriya i verhnoyi techiyi richki Kongo na pivden do Kejptauna Gnizditsya vona i na Madagaskari V Ukrayini ce gnizdovij perelitnij vid Gnizditsya v stepovij i lisostepovij smugah pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz Sposib zhittyaNa dereva ruda chaplya sidaye ridko a za nebezpeki hovayetsya v ochereti de staye malo pomitnoyu Selitsya perevazhno v plavnyah velikih richok v ochereti abo verbovih chagarnikah z rozkidanimi posered nih zatonami Ne voditsya v lisistih landshaftah Ruda chaplya mozhe garno maskuvatisya Ce chasto roblyat ptashenyata yaksho v gnizdi yim zagrozhuye nebezpeka dorosli ridshe lishe v razi krajnoyi neobhidnosti Pri comu chaplya vityaguye shiyu ta dzob vertikalno vgoru i zastigaye neporushno Tak yiyi duzhe vazhko pomititi v ochereti Yaksho zh vorog nablizhayetsya to chaplya rozkrivaye krila i namagayetsya jogo zlyakati abo vidlitaye Na nichlig ptici zbirayutsya u veliki zgrayi Zi shodom soncya voni prokidayutsya i virushayut na polyuvannya Polyuvannya Yak i siri chapli rudi pidsterigayut svoyu zdobich pri comu ci dva blizki vidi ne konkuruyut odin z odnim Siri chapli polyuyut bilya pologogo berega na vidkritij vodi a rudi dobuvayut yizhu v ochereti abo verbovih chagarnikah zahodyat dosit gliboko u vodu majzhe po same cherevo i godinami stoyat na misci v ochikuvanni zdobichi ne minyayuchi pozi Osnovna yizha rudoyi chapli riba Vona lovit yiyi shvidkim ruhom dzoba pidnimaye golovu i zakovtuye zdobich povnistyu golovoyu vpered Perevazhno polyuye na okuniv koropiv vugriv i shuk Takozh ruda chaplya lovit vsih tvarin z yakimi mozhe vporatisya yashirok zmij vuzhiv rakiv ravlikiv molyuskiv pavukiv vodyanih zhukiv zhab i navit chasnichnic yaki vidilyayut smerdyuchij sekret ta zridka dribnih ssavciv mishej malyatok i vodyanih polivok a takozh poyidaye ptashenyat vodoplavnih ptahiv U miscyah de z yavlyayetsya sarana rudi chapli perehodyat na zhivlennya neyu Za potrebi stravohid chapel mozhe duzhe silno roztyaguvatisya Lyudej ruda chaplya yak pravilo unikaye ale u poshukah kormu mozhe nablizhatisya do ribalskih selish i zustrichayetsya takozh v silskogospodarskih ugiddyah Zimivlya Rudi chapli sho zhivut v Africi vedut osilij sposib zhittya Yevrazijski populyaciyi perelitni zimuvati vidlitayut perevazhno v Afriku u veresni zhovtni a inkoli v listopadi Deyaki zgrayi peretinayut ekvator Navesni perelitni rudi chapli povertayetsya V pivdenni rajoni v tomu chisli v Moldovi i Hersonsku oblast Ukrayini v drugij polovini bereznya V pivnichnishi rajoni gnizduvannya v pershij polovini kvitnya a inkoli i piznishe Letyat zazvichaj vnochi RozmnozhennyaYajce rudoyi chapli Ardea purpurea Tuluzkij muzej Yak i vsi chapli rudi monogamni ptahi Ale ridko zhivut okremo viddayuchi perevagu koloniyam v yakih mozhut zhiti do 20 par Pered sparovuvannyam vikonuyut shlyubnij tanec vityaguyut shiyi rozklanyuyutsya odin pered odnim i klacayut dzobami Sparovuyutsya she na miscyah zimivel potim vidlitayut do misc gnizduvannya Gnizdo Gnizdo zazvichaj vlashtovuyut v staromu ochereti Jogo buduyut obidva partneri Vono maye formu platformi skladenoyi zi stebel ocheretu i gilok Poruch neridko buduyut she odnu rezervnu platformu na nij vidpochivaye chaplya sho zminilasya z nasidzhuvannya a zgodom syudi perebirayutsya z gnizda deyaki z ptashenyat Poperechnij diametr gnizda zazvichaj 60 sm ridshe do 80 sm Zavvishki vono mozhe buti i do 2 h metriv Lishe u vinyatkovih vipadkah rudi chapli vlashtovuyut gnizda visoko na derevah i duzhe ridko sidayut na visoki dereva yak ce chasto roblyat siri chapli Buduyut gnizdo i nasidzhuyut kladku oboye batkiv U gnizdi voni vikonuyut svoyeridnij ritual sho nagaduye shlyubnij tanec ceremonno vitayut odin odnogo pidnyavshi chubchik vityagnuvshi shiyu i gluho krichat Pticya sho zazvichaj sidit v gnizdi neohoche pokidaye svoye misce pidnimayuchis lishe pislya dekilkoh udariv dzoba partnera A pid chas nasidzhuvannya yayec i turboti pro ptashenyat postijno pidnovlyuyut krihke gnizdo Spochatku vono maye viglyad voronki skladenoyi z hvorostinok piznishe chapli utoptuyut jogo i vono staye plaskim Kladka Yajcya samka vidkladaye v seredini travnya Voni yasno blakitni zavdovzhki 55 mm znachno menshi nizh u siroyi chapli U kladci vid 3 do 5 yayec ridko zustrichayetsya do 8 yayec Pochinaye nasidzhuvannya chaplya pislya togo yak z yavilosya pershe yajce Chas inkubaciyi vid 24 do 28 dniv Riznicya v strokah viluplennya vseredini odniyeyi koloniyi mozhe skladati do 4 tizhniv Piznishe u razi potrebi batki zakrivayut ptashenyat vid soncya A korm yim prinosyat v rozshirenij dilyanci stravohodu bilya vhodu v shlunok Ptashenyata hapayut doroslih chapel zboku za dzob i tyagnut jogo do sebe vniz U razi nebezpeki 10 denni ptashenyata vilazyat z gnizda ale potim znovu povertayutsya Cherez dva misyaci pislya viluplennya molodi chapli yaki she rudishi za doroslih vzhe mozhut litati samostijno Pered vilotom z gnizda voni vzhe hodyat v ochereti ale goduyutsya she v gnizdi U vici 7 8 tizhniv lishayut gnizdo yake chapli vikoristovuyut i v nastupnomu roci U molodih rudih chapel nemaye prikras z pir ya Vse operennya yih zdayetsya matovim Div takozh8585 Purpureya asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Chaplya ruda 8 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Pro chaplyu na sajti Floranimal Rasteniya i zhivotnye floranimal ru Chaplya ruda 6 grudnya 2014 u Wayback Machine Pro chaplyu na sajti Nature Life Park Enciklopediya zhivoj prirody naturelifepark com Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaRuda chaplya 26 travnya 2017 u Wayback Machine BSE ros Ruda chaplya 8 kvitnya 2011 u Wayback Machine Pro chaplyu na sajti ptahiv svitu ptici mira ru ros Torop S O Pro chaplyu na sajti bibliotechno informacijnogo centru Slovo bizslovo org ukr Chaplya ruda 8 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Pro chaplyu na sajti Floranimal Rasteniya i zhivotnye floranimal ru ros Chaplya ruda 6 grudnya 2014 u Wayback Machine Pro chaplyu na sajti Nature Life Park Enciklopediya zhivoj prirody naturelifepark com ros