Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Випаровуваність — гранично можливе теоретичне випаровування за фактичних умов погоди (інсоляція, температура повітря і поверхні, вологість повітря, вітер), необмежене запасами вологи. Обчислюється в мм шару води, що випарувалася.
Над водною поверхнею випаровуваність завжди дорівнює фактичному випаровуванню. Над сушею ці значення тотожні лише у випадку, якщо вологість ґрунту перевищує певну оптимальну величину, що забезпечує максимальну інтенсивність сумарного випаровування (випаровування з ґрунту + транспірація рослин). Різниця між випаровуваністю й випаровуванням за інших рівних умов зменшується з ростом сухості ґрунту. Найбільша вона в тропічних пустелях, де випаровуваність понад 2000 мм на рік, а фактичне випаровування близьке до 0.
Методика обчислення
Для визначення випаровуваності над поверхнею суходолу можна застосовувати ряд методів:
- Найбільш фізично обґрунтований метод полягає в розрахунку випаровуваності за рівнянням теплового балансу земної поверхні з урахуванням реальних властивостей такої поверхні й припущення її оптимального зволоження.
- Випаровуваність прирівнюють до теоретичного випаровування з рівної поверхні випарника, але при цьому не враховують безперервний вплив постійно рухомих сухих мас повітря над ним.
- Випаровуваність прирівнюється до фактичного випаровуванню з поверхні озер або водоймищ за аналогічних метеорологічних умов. Відмінності між водною поверхнею і суходолом (альбедо, теплоємність і теплопровідність, шорсткість і загальна структура поверхні) не беруться до уваги, що спричиняє неточності обчислення.
Географічний розподіл
Співвідношення випаровуваності й фактичного випаровування є одним з показників співвідношення тепла і вологи, що в свою чергу, визначає умови розвитку живої природи. Тому величина випаровуваності (або дотичні характеристики) входить в усі показники ступеня зволоження території.
У полярних областях за низьких температур як фактичне випаровування, так і теоретично можливе малі і близькі один до одного. На Шпіцбергені випаровуваність тільки 80 мм на рік.
У помірних широтах значення як першого, так і другого зростають: в Англії — 400, у Середній Європі близько — 450, у Санкт-Петербурзі — 320 мм на рік. У Центральній Азії з її високими літніми температурами і великим дефіцитом вологості випаровуваність значно вища: Ташкент — 1340, Нукус — 1800 мм на рік.
У тропічних широтах випаровуваність порівняно невелика на узбережжях і різко зростає вглиб континентів, особливо в пустелях: на Атлантичному узбережжі Сахари — 600—700, на відстані 500 км від берега — 3000 мм на рік; у посушливих районах Аравії — 3000 мм на рік; у пустелі Сонора — понад 3000 мм на рік. Тільки в Південній Америці відсутні області з річною випаровуваністю понад 2500 мм на рік. На пустельних узбережжях, утворення яких спричинене холодними морськими течіями, Атакама і Наміб випаровуваність не більше 600—800 мм.
Поблизу екватора, де дефіцит вологості досить малий, випаровуваність відносно низька — 700—1000 мм.
Україна
В Україні середні показники випаровуваності зростають з північного заходу на схід і південь разом з дефіцитом вологості. Середнє значення випаровуваності для деяких українських міст: Луганськ — 740, Одеса — 584 мм на рік.
Випаровуваність солоної води озер Кінбурнського півострова
Величину випаровуваності визначають у міліметрах стовпа випаровуваної води. Для цього на солепромислах застосовують простий метод. Біля озера просто неба встановлюють спеціальні кристалізатори-посудини, які заповнюються ропою, інтенсивність випаровування якої треба визначити. Одночасно в другий кристалізатор наливають прісну воду. За зниженням рівня рідин в посудинах складають таблиці, за якими визначають показник випаровуваності ропи в кожному озері. Коефіцієнт випаровуваності визначається відношенням стовпа випаровуваного розсолу до величини випаровування прісної води. Для ропи Кінбурнських солоних озер на основі спостережень прийняті еміричні коефіцієнти.
Див. також
Примітки
- (рос.) Испаряемость // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1961. — Т. 2 : Евлах — Миллибар. — 592 с.
- Испаряемость // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- (рос.) Географическое распределение испаряемости и испарения. — Авіаційна метеорологічна станція «Рівне».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viparovuvanist granichno mozhlive teoretichne viparovuvannya za faktichnih umov pogodi insolyaciya temperatura povitrya i poverhni vologist povitrya viter neobmezhene zapasami vologi Obchislyuyetsya v mm sharu vodi sho viparuvalasya Nad vodnoyu poverhneyu viparovuvanist zavzhdi dorivnyuye faktichnomu viparovuvannyu Nad susheyu ci znachennya totozhni lishe u vipadku yaksho vologist gruntu perevishuye pevnu optimalnu velichinu sho zabezpechuye maksimalnu intensivnist sumarnogo viparovuvannya viparovuvannya z gruntu transpiraciya roslin Riznicya mizh viparovuvanistyu j viparovuvannyam za inshih rivnih umov zmenshuyetsya z rostom suhosti gruntu Najbilsha vona v tropichnih pustelyah de viparovuvanist ponad 2000 mm na rik a faktichne viparovuvannya blizke do 0 Metodika obchislennyaDlya viznachennya viparovuvanosti nad poverhneyu suhodolu mozhna zastosovuvati ryad metodiv Najbilsh fizichno obgruntovanij metod polyagaye v rozrahunku viparovuvanosti za rivnyannyam teplovogo balansu zemnoyi poverhni z urahuvannyam realnih vlastivostej takoyi poverhni j pripushennya yiyi optimalnogo zvolozhennya Viparovuvanist pririvnyuyut do teoretichnogo viparovuvannya z rivnoyi poverhni viparnika ale pri comu ne vrahovuyut bezperervnij vpliv postijno ruhomih suhih mas povitrya nad nim Viparovuvanist pririvnyuyetsya do faktichnogo viparovuvannyu z poverhni ozer abo vodojmish za analogichnih meteorologichnih umov Vidminnosti mizh vodnoyu poverhneyu i suhodolom albedo teployemnist i teploprovidnist shorstkist i zagalna struktura poverhni ne berutsya do uvagi sho sprichinyaye netochnosti obchislennya Geografichnij rozpodilSpivvidnoshennya viparovuvanosti j faktichnogo viparovuvannya ye odnim z pokaznikiv spivvidnoshennya tepla i vologi sho v svoyu chergu viznachaye umovi rozvitku zhivoyi prirodi Tomu velichina viparovuvanosti abo dotichni harakteristiki vhodit v usi pokazniki stupenya zvolozhennya teritoriyi U polyarnih oblastyah za nizkih temperatur yak faktichne viparovuvannya tak i teoretichno mozhlive mali i blizki odin do odnogo Na Shpicbergeni viparovuvanist tilki 80 mm na rik U pomirnih shirotah znachennya yak pershogo tak i drugogo zrostayut v Angliyi 400 u Serednij Yevropi blizko 450 u Sankt Peterburzi 320 mm na rik U Centralnij Aziyi z yiyi visokimi litnimi temperaturami i velikim deficitom vologosti viparovuvanist znachno visha Tashkent 1340 Nukus 1800 mm na rik U tropichnih shirotah viparovuvanist porivnyano nevelika na uzberezhzhyah i rizko zrostaye vglib kontinentiv osoblivo v pustelyah na Atlantichnomu uzberezhzhi Sahari 600 700 na vidstani 500 km vid berega 3000 mm na rik u posushlivih rajonah Araviyi 3000 mm na rik u pusteli Sonora ponad 3000 mm na rik Tilki v Pivdennij Americi vidsutni oblasti z richnoyu viparovuvanistyu ponad 2500 mm na rik Na pustelnih uzberezhzhyah utvorennya yakih sprichinene holodnimi morskimi techiyami Atakama i Namib viparovuvanist ne bilshe 600 800 mm Poblizu ekvatora de deficit vologosti dosit malij viparovuvanist vidnosno nizka 700 1000 mm Ukrayina V Ukrayini seredni pokazniki viparovuvanosti zrostayut z pivnichnogo zahodu na shid i pivden razom z deficitom vologosti Serednye znachennya viparovuvanosti dlya deyakih ukrayinskih mist Lugansk 740 Odesa 584 mm na rik Viparovuvanist solonoyi vodi ozer Kinburnskogo pivostrova Velichinu viparovuvanosti viznachayut u milimetrah stovpa viparovuvanoyi vodi Dlya cogo na solepromislah zastosovuyut prostij metod Bilya ozera prosto neba vstanovlyuyut specialni kristalizatori posudini yaki zapovnyuyutsya ropoyu intensivnist viparovuvannya yakoyi treba viznachiti Odnochasno v drugij kristalizator nalivayut prisnu vodu Za znizhennyam rivnya ridin v posudinah skladayut tablici za yakimi viznachayut pokaznik viparovuvanosti ropi v kozhnomu ozeri Koeficiyent viparovuvanosti viznachayetsya vidnoshennyam stovpa viparovuvanogo rozsolu do velichini viparovuvannya prisnoyi vodi Dlya ropi Kinburnskih solonih ozer na osnovi sposterezhen prijnyati emirichni koeficiyenti Div takozhGidrotermichnij koeficiyent Koeficiyent zvolozhennyaPrimitki ros Isparyaemost Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1961 T 2 Evlah Millibar 592 s Isparyaemost Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Geograficheskoe raspredelenie isparyaemosti i ispareniya Aviacijna meteorologichna stanciya Rivne