Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Салар де Атакама Атака ма пустеля в Південній Америці охоплює 1000

Атакама

Атакама
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Салар-де-Атакама.

Атака́ма — пустеля в Південній Америці, охоплює 1000 км смугу землі на тихоокеанському узбережжі Південної Америки, на захід від Анд. Пустеля Атакама, за даними НАСА, Національного географічного товариства, та багатьох інших джерел є найсухішою пустелею у світі через дощовий сутінок з підвітряного боку чилійського прибережного хребта, а також інверсії температури, як результат впливу холодної Перуанської течії. Атакама займає 105 000 км² території на півночі Чилі, в основному складається з соляних басейнів, піску та потоків кислої лави в напрямку Анд. Пересічна річна температура змінюється з півночі на південь від +20 до +15 °C; влітку — від +23 до +20 °C, зимою — від +16 до +12 °C. Водночас за органічними залишками вчені виявили, що 9—17 тис. років тому на місці пустелі Атакама були озера і болота.

image
Пустеля Атакама
image
Атакама на мапі Південної Америки

Найсухіша пустеля

Атакама — найсухіша пустеля на Землі, по суті безплідна, оскільки заблокована від вологи з обох боків Андами та Чилійським прибережним хребтом. Прибережна інверсія температури, створена холодною Перуанською течією та субтропічним антициклоном, відіграє головну роль в збережені посушливого клімату Атаками. Середня кількість опадів в чилійському регіоні Антофагаста становить всього 1 мм на рік. Деякі метеостанції Атаками взагалі не фіксували жодної краплі дощу. Факти свідчать, що в деяких районах пустелі, можливо, не випадали дощі з 1570 по 1971 рік. Пустеля настільки посушлива, що гори, висота яких становить 6885 м повністю вільні від льодовиків, а в південній частині з 25° до 27° пд. ш. можливо не покривалась льодовиком протягом усього четвертинного періоду, хоча багаторічна мерзлота спускається до висоти 4400 м а суцільний шар мерзлоти починається з 5600 м. Дослідження, проведені групою британських вчених, припускають, що деякі русла річок були сухими протягом 120 000 років.

Деякі частини Атаками отримують морський туман, який місцеві мешканці називають каманчака (camanchaca), забезпечуючи достатню кількість вологи для синьо-зелених водоростей, лишайників, та деяких видів кактусів. За 100 км на захід від міста Антофагаста, на висоті 3000 м над рівнем моря характеристики ґрунту зрівнянні з пробами, взятими на Марсі. Завдяки своєму неземному зовнішньому вигляду, пустелю Атакаму часто використовують як місце для зйомок фільмів з марсіанськими пейзажами, найвідомішим з яких є «Космічна одіссея: подорож до планет».

У 2003 році в журналі «Наука» команда дослідників опублікувала доповідь під назвою «В пустелі Атакама, Чилі, ґрунти подібні до аналогічних марсіанських, та межа посушливості мікробного життя», у якій вони продублювали тести, виконані космічними апаратами «Вікінг-1» та «Вікінг-2» на Марсі, взявши проби для аналізу на наявність життя. Слідів життєдіяльності мікроорганізмів в пустелі Атакама виявити не вдалося. У цьому відношенні територія є унікальною на Землі, і нині використовується НАСА для перевірки космічних апаратів для майбутніх досліджень Марса.

Людська діяльність

Атакама малонаселена, більшість населених пунктів розташовані вздовж узбережжя Тихого океану. Так на узбережжі на кордоні пустелі знаходяться великі чилійські порти — Арика і Ікіке. У внутрішніх районах пустелі, оази та деякі долини були заселені протягом тисячоліть, ставши місцем найрозвинутіших доколумбових культур, розташованих у Чилі. Ці оази мають незначне населення та рівень міського розвитку, а з початком 20-го століття, зіткнулись з проблемами забезпечення водними ресурсами, необхідних для прибережних міст і гірничодобувної промисловості.

Прибережні міста виникли в XVI, XVII та XVIII століттях під час існування Іспанської імперії. Це були торгові порти, які займались відправкою срібла, видобутого в Потосі та інших шахтарських містечках. Під час XIX століття Атакама перебувала під контролем Болівії, Чилі та Перу і невдовзі стала зоною конфлікту через відкриття родовищ нітрату натрію та невизначені кордони. Після Тихоокеанської війни, в якій Чилі зуміла анексувати більшість пустелі, міста вздовж узбережжя перетворились на міжнародні порти, і багато чилійських робітників переселилися туди. Зі стрімким розвитком видобутку селітри та гуано в XIX столітті населення швидко зросло, переважно за рахунок еміграції з центральної частини Чилі. У XX столітті видобуток нітратів значно знизився, і значна частина чоловічого населення пустелі стала значною проблемою для чилійської держави. Серед робітників поширювались комуністичні та анархічні ідеї, в усьому регіоні розгорнулися протести.

В оазі, посеред пустелі, на висоті 2000 метрів над рівнем моря розташоване поселення Сан-Педро-де-Атакама. У поселені збереглась церква, збудована іспанцями в 1577 році. В доіспанський період, ще до виникнення імперії інків, надзвичайно посушливі внутрішні області були заселені, головним чином племенами атакаменьйо. Плем'я відоме будівництвом фортифікаційних споруд, відомих під назвою пукара, один з яких добре видно за кілька кілометрів від Сан-Педро-де-Атакама.

Пустеля Атакама знову стала джерелом багатства починаючи з 1950-х завдяки добуванню міді. В Атакамі розташовані мідні рудники Ескондида та Чукікамата.

Через Атакаму проходить Панамериканське шосе.

Вода

Для збирання води місцеві жителі використовують . Це циліндри висотою з людський зріст, стінки яких виготовлені з нейлонових ниток. Туман конденсується на стінках циліндра і стікає донизу по нейлонових нитках у бочку. За допомогою такого пристрою можна зібрати до 18 літрів води на добу.

Покинуті міста

Пустеля має багаті родовища міді та інших корисних копалин, а також найбільші у світі запаси натрієвої селітри, яка видобувалась у великих масштабах до початку 1940 року. Намагання взяти під контроль величезні поклади натрієвої селітри, розташовані в пустелі, призвела до конфлікту Чилі та Болівії в другій половині XIX століття.

Зараз пустеля нараховує близько 170 покинутих шахтарських міст з видобутку селітри, майже всі з них були закриті через кілька десятиліть після винаходу виробництва синтетичних нітратів у Німеччині на початку 20-го століття. Найбільші з них , Гумберстоун, Санта Лаура, Педро де Вальдівія, Пуелма та Марія Єлена.

Аварія на шахті в пустелі Атакама

Докладніше: Аварія на шахті Сан-Хосе

5 серпня 2010 року 33 гірники (32 з Чилі і 1 з Болівії) у віці від 19 до 63 років, опинилися в пастці шахти Сан-Хосе з видобутку міді та золота на глибині 700 метрів. Шахта Сан-Хосе розташована в пустелі Атакама. Пробуривши вертикальну свердловину шириною 7,5 см, на сімнадцятий день після аварії був встановлений контакт з шахтарями, які опинились в підземному полоні. Через цей отвір шахтарі отримували продовольство та інші необхідні їм предмети.

12 жовтня 2010 року, приблизно о 23:30 рятувальна капсула підняла на поверхню першого шахтаря. Усі 33 шахтарі були врятовані протягом 21 години з моменту підняття першого шахтаря на поверхню. У результаті аварії людям довелося перебувати під землею протягом рекордних 70 днів.

Цікаві факти

Астрономічні обсерваторії

Через значну висоту над рівнем моря, практично відсутню хмарність, сухе повітря, низький рівень світлового забруднення та радіоперешкод (завдяки великій віддаленості міст один від одного), пустеля є одним з найкращих місць у світі для проведення астрономічних спостережень. Європейська південна обсерваторія управляє двома своїми основними обсерваторіями в Атакамі:

У наш час в пустелі Атакама здійснюється будівництво Великого міліметрового радіотелескопа Атаками (ALMA) для обсерваторії Llano de Chajnantor — найбільший і найдорожчий наземний астрономічний проєкт на сьогодні. ALMA є продуктом міжнародного партнерства між Європою, Північною Америкою, Східною Азією та Республікою Чилі. ALMA розташований на висоті 5000 м над рівнем моря в пустелі Атакама (північ Чилі), комплекс складається з 66 радіотелескопів рефлекторів, 54 з яких мають діаметр 12 м (субміліметрові) та 12 телескопів діаметром 7 м (міліметрові) вони розташовуються на площі від 150 м до 16 км в залежності від поставленої задачі.

Флора та фауна

Деякі частини пустелі настільки посушливі, що жодна рослина чи тварина там не може вижити. Поза цими екстремальними областями коники пісочного кольору, жуки та їх личинки є цінним джерелом їжі. Пустельні оси та метелики можуть траплятися під час теплого й вологого сезону. Червоні скорпіони живуть у пустелі. На прибережних пагорбах туман з океану забезпечує достатню кількість вологи для сезонних рослин і кількох видів тварин. Кілька видів рептилій і амфібій живе в цих районах: , , Liolaemus atacamensis, Liolaemus fabiani. Птахи, ймовірно, є найбільшою групою хребетних тварин в Атакамі. Пінгвін перуанський живе цілий рік уздовж узбережжя й гніздиться в скелях поруч із океаном, андські фламінго Phoenicoparrus andinus злітаються поїсти водорості. Багато інших птахів [вкл. колібрі й горобців] злітаються сезонно, щоб поживитися комахами, нектаром, насінням та квітами. Лише кілька спеціально пристосованих видів ссавців живе в Атакамі, наприклад, листовух Дарвіна . Великі тварини, такі як гуанако й вікунья, пасуться в районах, де є трава, переважно де вона сезонно зрошується талою водою. Ластоногі часто збираються уздовж узбережжя.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 грудня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  2. Історія найсухішої пустелі Чилі [ 2 лютого 2009 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Усіх 33 чилійських гірників, які пробули під землею 70 діб, успішно піднято на поверхню [ 6 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  4. . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 23 березня 2018.
  5. ALMA (Atacama Large Millimeter/sub-millimeter Array) Велика міліметрова антена Атаками це унікальний радіоінтерферометр який працює в міліметровому/субміліметровому діапазоні частот.
  6. База даних малих космічних тіл JPL: Атакама (англ.) .

Посилання

  • Атакама — найсухіша пустеля у світі [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Atacama Desert

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Salar de Atakama Ataka ma pustelya v Pivdennij Americi ohoplyuye 1000 km smugu zemli na tihookeanskomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki na zahid vid And Pustelya Atakama za danimi NASA Nacionalnogo geografichnogo tovaristva ta bagatoh inshih dzherel ye najsuhishoyu pusteleyu u sviti cherez doshovij sutinok z pidvitryanogo boku chilijskogo priberezhnogo hrebta a takozh inversiyi temperaturi yak rezultat vplivu holodnoyi Peruanskoyi techiyi Atakama zajmaye 105 000 km teritoriyi na pivnochi Chili v osnovnomu skladayetsya z solyanih basejniv pisku ta potokiv kisloyi lavi v napryamku And Peresichna richna temperatura zminyuyetsya z pivnochi na pivden vid 20 do 15 C vlitku vid 23 do 20 C zimoyu vid 16 do 12 C Vodnochas za organichnimi zalishkami vcheni viyavili sho 9 17 tis rokiv tomu na misci pusteli Atakama buli ozera i bolota Pustelya Atakama Atakama na mapi Pivdennoyi AmerikiNajsuhisha pustelyaAtakama najsuhisha pustelya na Zemli po suti bezplidna oskilki zablokovana vid vologi z oboh bokiv Andami ta Chilijskim priberezhnim hrebtom Priberezhna inversiya temperaturi stvorena holodnoyu Peruanskoyu techiyeyu ta subtropichnim anticiklonom vidigraye golovnu rol v zberezheni posushlivogo klimatu Atakami Serednya kilkist opadiv v chilijskomu regioni Antofagasta stanovit vsogo 1 mm na rik Deyaki meteostanciyi Atakami vzagali ne fiksuvali zhodnoyi krapli doshu Fakti svidchat sho v deyakih rajonah pusteli mozhlivo ne vipadali doshi z 1570 po 1971 rik Pustelya nastilki posushliva sho gori visota yakih stanovit 6885 m povnistyu vilni vid lodovikiv a v pivdennij chastini z 25 do 27 pd sh mozhlivo ne pokrivalas lodovikom protyagom usogo chetvertinnogo periodu hocha bagatorichna merzlota spuskayetsya do visoti 4400 m a sucilnij shar merzloti pochinayetsya z 5600 m Doslidzhennya provedeni grupoyu britanskih vchenih pripuskayut sho deyaki rusla richok buli suhimi protyagom 120 000 rokiv Deyaki chastini Atakami otrimuyut morskij tuman yakij miscevi meshkanci nazivayut kamanchaka camanchaca zabezpechuyuchi dostatnyu kilkist vologi dlya sino zelenih vodorostej lishajnikiv ta deyakih vidiv kaktusiv Za 100 km na zahid vid mista Antofagasta na visoti 3000 m nad rivnem morya harakteristiki gruntu zrivnyanni z probami vzyatimi na Marsi Zavdyaki svoyemu nezemnomu zovnishnomu viglyadu pustelyu Atakamu chasto vikoristovuyut yak misce dlya zjomok filmiv z marsianskimi pejzazhami najvidomishim z yakih ye Kosmichna odisseya podorozh do planet U 2003 roci v zhurnali Nauka komanda doslidnikiv opublikuvala dopovid pid nazvoyu V pusteli Atakama Chili grunti podibni do analogichnih marsianskih ta mezha posushlivosti mikrobnogo zhittya u yakij voni produblyuvali testi vikonani kosmichnimi aparatami Viking 1 ta Viking 2 na Marsi vzyavshi probi dlya analizu na nayavnist zhittya Slidiv zhittyediyalnosti mikroorganizmiv v pusteli Atakama viyaviti ne vdalosya U comu vidnoshenni teritoriya ye unikalnoyu na Zemli i nini vikoristovuyetsya NASA dlya perevirki kosmichnih aparativ dlya majbutnih doslidzhen Marsa Lyudska diyalnistAtakama malonaselena bilshist naselenih punktiv roztashovani vzdovzh uzberezhzhya Tihogo okeanu Tak na uzberezhzhi na kordoni pusteli znahodyatsya veliki chilijski porti Arika i Ikike U vnutrishnih rajonah pusteli oazi ta deyaki dolini buli zaseleni protyagom tisyacholit stavshi miscem najrozvinutishih dokolumbovih kultur roztashovanih u Chili Ci oazi mayut neznachne naselennya ta riven miskogo rozvitku a z pochatkom 20 go stolittya zitknulis z problemami zabezpechennya vodnimi resursami neobhidnih dlya priberezhnih mist i girnichodobuvnoyi promislovosti Priberezhni mista vinikli v XVI XVII ta XVIII stolittyah pid chas isnuvannya Ispanskoyi imperiyi Ce buli torgovi porti yaki zajmalis vidpravkoyu sribla vidobutogo v Potosi ta inshih shahtarskih mistechkah Pid chas XIX stolittya Atakama perebuvala pid kontrolem Boliviyi Chili ta Peru i nevdovzi stala zonoyu konfliktu cherez vidkrittya rodovish nitratu natriyu ta neviznacheni kordoni Pislya Tihookeanskoyi vijni v yakij Chili zumila aneksuvati bilshist pusteli mista vzdovzh uzberezhzhya peretvorilis na mizhnarodni porti i bagato chilijskih robitnikiv pereselilisya tudi Zi strimkim rozvitkom vidobutku selitri ta guano v XIX stolitti naselennya shvidko zroslo perevazhno za rahunok emigraciyi z centralnoyi chastini Chili U XX stolitti vidobutok nitrativ znachno znizivsya i znachna chastina cholovichogo naselennya pusteli stala znachnoyu problemoyu dlya chilijskoyi derzhavi Sered robitnikiv poshiryuvalis komunistichni ta anarhichni ideyi v usomu regioni rozgornulisya protesti V oazi posered pusteli na visoti 2000 metriv nad rivnem morya roztashovane poselennya San Pedro de Atakama U poseleni zbereglas cerkva zbudovana ispancyami v 1577 roci V doispanskij period she do viniknennya imperiyi inkiv nadzvichajno posushlivi vnutrishni oblasti buli zaseleni golovnim chinom plemenami atakamenjo Plem ya vidome budivnictvom fortifikacijnih sporud vidomih pid nazvoyu pukara odin z yakih dobre vidno za kilka kilometriv vid San Pedro de Atakama Pustelya Atakama znovu stala dzherelom bagatstva pochinayuchi z 1950 h zavdyaki dobuvannyu midi V Atakami roztashovani midni rudniki Eskondida ta Chukikamata Cherez Atakamu prohodit Panamerikanske shose Voda Dlya zbirannya vodi miscevi zhiteli vikoristovuyut Ce cilindri visotoyu z lyudskij zrist stinki yakih vigotovleni z nejlonovih nitok Tuman kondensuyetsya na stinkah cilindra i stikaye donizu po nejlonovih nitkah u bochku Za dopomogoyu takogo pristroyu mozhna zibrati do 18 litriv vodi na dobu Pokinuti mista Pustelya maye bagati rodovisha midi ta inshih korisnih kopalin a takozh najbilshi u sviti zapasi natriyevoyi selitri yaka vidobuvalas u velikih masshtabah do pochatku 1940 roku Namagannya vzyati pid kontrol velichezni pokladi natriyevoyi selitri roztashovani v pusteli prizvela do konfliktu Chili ta Boliviyi v drugij polovini XIX stolittya Zaraz pustelya narahovuye blizko 170 pokinutih shahtarskih mist z vidobutku selitri majzhe vsi z nih buli zakriti cherez kilka desyatilit pislya vinahodu virobnictva sintetichnih nitrativ u Nimechchini na pochatku 20 go stolittya Najbilshi z nih Gumberstoun Santa Laura Pedro de Valdiviya Puelma ta Mariya Yelena Avariya na shahti v pusteli Atakama Dokladnishe Avariya na shahti San Hose 5 serpnya 2010 roku 33 girniki 32 z Chili i 1 z Boliviyi u vici vid 19 do 63 rokiv opinilisya v pastci shahti San Hose z vidobutku midi ta zolota na glibini 700 metriv Shahta San Hose roztashovana v pusteli Atakama Proburivshi vertikalnu sverdlovinu shirinoyu 7 5 sm na simnadcyatij den pislya avariyi buv vstanovlenij kontakt z shahtaryami yaki opinilis v pidzemnomu poloni Cherez cej otvir shahtari otrimuvali prodovolstvo ta inshi neobhidni yim predmeti 12 zhovtnya 2010 roku priblizno o 23 30 ryatuvalna kapsula pidnyala na poverhnyu pershogo shahtarya Usi 33 shahtari buli vryatovani protyagom 21 godini z momentu pidnyattya pershogo shahtarya na poverhnyu U rezultati avariyi lyudyam dovelosya perebuvati pid zemleyu protyagom rekordnih 70 dniv Cikavi faktiU zhovtni 2003 roku v pokinutomu chilijskomu mistechku La Noriya isp La Noria yake roztashovane v pusteli Atakama priblizno za 56 km vid mistechka Ikike bulo znajdeno tak zvanogo gumanoyida Atakami V Atakami znahoditsya Ruka pusteli v Atakami znahoditsya Tarapaka geopetroglif Gigant iz pusteli AtakamaAstronomichni observatoriyiCherez znachnu visotu nad rivnem morya praktichno vidsutnyu hmarnist suhe povitrya nizkij riven svitlovogo zabrudnennya ta radiopereshkod zavdyaki velikij viddalenosti mist odin vid odnogo pustelya ye odnim z najkrashih misc u sviti dlya provedennya astronomichnih sposterezhen Yevropejska pivdenna observatoriya upravlyaye dvoma svoyimi osnovnimi observatoriyami v Atakami observatoriya La Silya observatoriya Paranal yaka ekspluatuye Duzhe velikij teleskop APEX U nash chas v pusteli Atakama zdijsnyuyetsya budivnictvo Velikogo milimetrovogo radioteleskopa Atakami ALMA dlya observatoriyi Llano de Chajnantor najbilshij i najdorozhchij nazemnij astronomichnij proyekt na sogodni ALMA ye produktom mizhnarodnogo partnerstva mizh Yevropoyu Pivnichnoyu Amerikoyu Shidnoyu Aziyeyu ta Respublikoyu Chili ALMA roztashovanij na visoti 5000 m nad rivnem morya v pusteli Atakama pivnich Chili kompleks skladayetsya z 66 radioteleskopiv reflektoriv 54 z yakih mayut diametr 12 m submilimetrovi ta 12 teleskopiv diametrom 7 m milimetrovi voni roztashovuyutsya na ploshi vid 150 m do 16 km v zalezhnosti vid postavlenoyi zadachi Flora ta faunaDeyaki chastini pusteli nastilki posushlivi sho zhodna roslina chi tvarina tam ne mozhe vizhiti Poza cimi ekstremalnimi oblastyami koniki pisochnogo koloru zhuki ta yih lichinki ye cinnim dzherelom yizhi Pustelni osi ta meteliki mozhut traplyatisya pid chas teplogo j vologogo sezonu Chervoni skorpioni zhivut u pusteli Na priberezhnih pagorbah tuman z okeanu zabezpechuye dostatnyu kilkist vologi dlya sezonnih roslin i kilkoh vidiv tvarin Kilka vidiv reptilij i amfibij zhive v cih rajonah Liolaemus atacamensis Liolaemus fabiani Ptahi jmovirno ye najbilshoyu grupoyu hrebetnih tvarin v Atakami Pingvin peruanskij zhive cilij rik uzdovzh uzberezhzhya j gnizditsya v skelyah poruch iz okeanom andski flamingo Phoenicoparrus andinus zlitayutsya poyisti vodorosti Bagato inshih ptahiv vkl kolibri j gorobciv zlitayutsya sezonno shob pozhivitisya komahami nektarom nasinnyam ta kvitami Lishe kilka specialno pristosovanih vidiv ssavciv zhive v Atakami napriklad listovuh Darvina Veliki tvarini taki yak guanako j vikunya pasutsya v rajonah de ye trava perevazhno de vona sezonno zroshuyetsya taloyu vodoyu Lastonogi chasto zbirayutsya uzdovzh uzberezhzhya GalereyaChahnantor Provincialnij park Ischigualasto poblizu San Pedro de Atakama ozero Laguna Verde Dolina v Atakami Zahid soncya Plato Chahnantor u Chilijskih Andah misceznahodzhennya ESO NAOJ NRAO ALMA Dobuvannya soli v Atakami Observatoriya Paranal Kvitucha pustelya Lami Dolina smerti Kaplicya MachukaDiv takozh18725 Atakama asteroyid nazvanij na chest pusteli Puna de AtakamaPrimitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 18 grudnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Istoriya najsuhishoyi pusteli Chili 2 lyutogo 2009 u Wayback Machine angl Usih 33 chilijskih girnikiv yaki probuli pid zemleyu 70 dib uspishno pidnyato na poverhnyu 6 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 23 bereznya 2018 ALMA Atacama Large Millimeter sub millimeter Array Velika milimetrova antena Atakami ce unikalnijradiointerferometr yakij pracyuye v milimetrovomu submilimetrovomu diapazoni chastot Baza danih malih kosmichnih til JPL Atakama angl PosilannyaAtakama najsuhisha pustelya u sviti 25 sichnya 2012 u Wayback Machine ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atacama Desert

Дата публікації:
Топ