Коефіцієнт зволо́ження — відношення річної кількості опадів до випаровуваності за той самий період. Є одним з головних кліматичних показників і вказує на посушливість, чи навпаки — вологість клімату. Якщо коефіцієнт зволоження більший, то клімат вологіший, а якщо менший — то сухіший. Якщо кількість опадів і випаровуваність збігаються, то коефіцієнт дорівнює одиниці. Слід враховувати, що при розрахунках береться потенційна випаровуваність, а не реальна, оскільки частина опадів зазвичай не випаровується, а просочується під землю, стікає річками тощо.
Вперше визначений В. В. Докучаєвим, доопрацьований Г. Н. Висоцьким та Н. М. Івановим.
Коефіцієнт зволоження за Н. М. Івановим:
Кзв= P/f,
де P — кількість опадів (мм), а f — випаровуваність за цей же період, максимально можливе випаровування за даних температурних умов, не обмежене запасами вологи, зазвичай з поверхні водойм (%).
Розрахунок випаровуваності проводиться за Н. М. Івановим:
E = 0,018*(t + 25)2*(100 — R),
де t — середня температура за період (°C/рік), R — середня відносна вологість (%).
За класифікацією Н. М. Іванова, Кзв вказує на природні зони: напівпустелі — 0,5; сухий степ — 0,5-0,8; степ — 0,8-1; лісостеп — 1-1,2; — понад 1,3.
Незважаючи на абстрактність цього показника та наявність багатьох факторів, що впливають на реальну вологість клімату, кількість опадів та середні температура й вологість повітря є основними показниками, і загалом розташування природних зон справді узгоджується з цими показниками. Цікаво, що співвідношення опадів і випаровуваності, яке відображає коефіцієнт зволоження, впливає на природні екосистеми більше, ніж абсолютна кількість опадів сама по собі. Наприклад, середня кількість опадів у тропічних пустелях зіставна з такою ж у північній тайзі. І навпаки, опадів на Волині випадає менше, ніж у багатьох посушливих районах Індії.
Примітки
Див. також
Література
- Пестушко В. Ю., Сасихов В. О., Уварова Г. Є. Географія материків і океанів: підручник для 7 класу середньої школи. — Київ : Абрис, 2003. — 376 с.
Посилання
- Індекс вологості // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 101.
- Коефіцієнт зволоження // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 107.
- (англ.) — растрові геодані потенційної випаровуваності та дефіциту атмосферних опадів (індекс аридізації) від (англ. Consortium for Spatial Information (CGIAR-CSI)). Роздільна здатність 30 кутових секунд (≈1 км на екваторі).
Це незавершена стаття з метеорології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koeficiyent zvolo zhennya vidnoshennya richnoyi kilkosti opadiv do viparovuvanosti za toj samij period Ye odnim z golovnih klimatichnih pokaznikiv i vkazuye na posushlivist chi navpaki vologist klimatu Yaksho koeficiyent zvolozhennya bilshij to klimat vologishij a yaksho menshij to suhishij Yaksho kilkist opadiv i viparovuvanist zbigayutsya to koeficiyent dorivnyuye odinici Slid vrahovuvati sho pri rozrahunkah beretsya potencijna viparovuvanist a ne realna oskilki chastina opadiv zazvichaj ne viparovuyetsya a prosochuyetsya pid zemlyu stikaye richkami tosho Vpershe viznachenij V V Dokuchayevim doopracovanij G N Visockim ta N M Ivanovim Koeficiyent zvolozhennya za N M Ivanovim Kzv P f de P kilkist opadiv mm a f viparovuvanist za cej zhe period maksimalno mozhlive viparovuvannya za danih temperaturnih umov ne obmezhene zapasami vologi zazvichaj z poverhni vodojm Rozrahunok viparovuvanosti provoditsya za N M Ivanovim E 0 018 t 25 2 100 R de t serednya temperatura za period C rik R serednya vidnosna vologist Za klasifikaciyeyu N M Ivanova Kzv vkazuye na prirodni zoni napivpusteli 0 5 suhij step 0 5 0 8 step 0 8 1 lisostep 1 1 2 ponad 1 3 Nezvazhayuchi na abstraktnist cogo pokaznika ta nayavnist bagatoh faktoriv sho vplivayut na realnu vologist klimatu kilkist opadiv ta seredni temperatura j vologist povitrya ye osnovnimi pokaznikami i zagalom roztashuvannya prirodnih zon spravdi uzgodzhuyetsya z cimi pokaznikami Cikavo sho spivvidnoshennya opadiv i viparovuvanosti yake vidobrazhaye koeficiyent zvolozhennya vplivaye na prirodni ekosistemi bilshe nizh absolyutna kilkist opadiv sama po sobi Napriklad serednya kilkist opadiv u tropichnih pustelyah zistavna z takoyu zh u pivnichnij tajzi I navpaki opadiv na Volini vipadaye menshe nizh u bagatoh posushlivih rajonah Indiyi PrimitkiDiv takozhAridizaciya Balans zvolozhennyaLiteraturaPestushko V Yu Sasihov V O Uvarova G Ye Geografiya materikiv i okeaniv pidruchnik dlya 7 klasu serednoyi shkoli Kiyiv Abris 2003 376 s PosilannyaIndeks vologosti navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 101 Koeficiyent zvolozhennya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 107 angl rastrovi geodani potencijnoyi viparovuvanosti ta deficitu atmosfernih opadiv indeks aridizaciyi vid angl Consortium for Spatial Information CGIAR CSI Rozdilna zdatnist 30 kutovih sekund 1 km na ekvatori Ce nezavershena stattya z meteorologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi