Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Берлін значення Берлі н нім Berlin МФА bɛɐ ˈliːn прослухати столиця

Берлін

Берлін
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берлін (значення).

Берлі́н (нім. Berlin, МФА: [bɛɐ̯ˈliːn] (image прослухати)) — столиця Федеративної Республіки Німеччина, окрема федеральна земля. Населення — 3,64 млн осіб, найбільше місто країни, найбільше місто ЄС.

Берлін
—  федеральна земля  —
Берлін
image
Вид Берлін
image
Прапор		 image
Герб
Координати: 52°30′02″ пн. ш. 13°23′56″ сх. д. / 52.50056° пн. ш. 13.39889° сх. д. / 52.50056; 13.39889
Країна Німеччина
Федеральна земля Берлін
Уряд
 - керівний бургомістр Кай Веґнер (ХДС)
Площа
 - федеральна земля 891,1 км²
Висота над р.м. 34 — 115 м 
Населення (31. Dezember 2020) 
 - федеральна земля 3,664,088
 - Густота 4108/км²
 - Агломерація 6 144 600
Часовий пояс UTC+1 ()
Поштовий код 10001-14199
Телефонний код(и) 030
Вебсайт: berlin.de
image
Розташування Берліна на мапі Німеччини
Розташування Берліна на мапі Німеччини

Неодноразово був головним містом німецьких державних утворень, зокрема Маркграфства Бранденбург, Королівства Пруссія, Німецької імперії, Східної Німеччини. З часу возз'єднання Німеччини в 1990 році — загальнонімецька столиця. Важливий політичний, інформаційний, культурний та науковий центр Європи. Великий транспортний вузол, одне з найвідвідуваніших міст континенту.

Численні університети, дослідницькі лабораторії, театри й музеї заслужили міжнародне визнання. Місто — важливий осередок діячів мистецтва з усього світу.

Географія

Координати Берлінської ратуші — 52° 31′ 6″ півн. ш., 13° 24′ 30″ сх. д. Місто простягнулося зі сходу на захід приблизно на 45 км, із півночі на південь — на 38 км. Місто займає площу 892 км². Берлін і знаходиться на сході країни приблизно за 70 км на захід від кордону з Польщею і оточений федеральною землею Бранденбург.

Ландшафт Берліна сформувався під час останнього льодовикового періоду. 20 000 років тому землі міста були покриті шаром Скандинавського материкового льоду завтовшки 100 метрів. Під час розтавання льодовика 18 000 років тому сформувалися улоговини його стоку, що визначили річкову систему Берліна.

image
Панорама Берліна

Історичний центр міста лежить у найтоншому місці того льодовикового стоку, що перетворився на річку Шпрее, яка тече зі сходу на захід. У західному районі Шпандау вона впадає до Гафелю, що протікає в північно-південному напрямку. Розширення річища Гафеля утворюють Тегельське озеро та озеро Ванзее.

Клімат

Місто розміщене в помірному кліматичному поясі. Середньорічна температура дорівнює 8,9 °C, а середньорічна кількість опадів — 581 мм. Найтеплішими місяцями є липень і серпень, коли середня температура сягає 18,5 і 17,7 °C відповідно. У січні й лютому в Берліні найхолодніше, у середньому в першому місяці року −0,6 і −0,3 °C в другому. Найдужче дощить у червні, коли випадає 70 мм, найменше — у травні, 31 мм опадів.

Клімат Берліна
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 15,2 18,6 25,1 30,9 33,2 35,0 37,2 37,7 34,2 27,5 19,5 15,7 37,7
Середній максимум, °C 2,9 4,2 8,5 13,2 18,9 21,6 23,7 23,6 18,8 13,4 7,1 4,4 13,4
Середня температура, °C 0,6 1,0 4,7 8,3 13,9 16,8 18,8 18,6 14,6 9,6 4,9 2,0 9,5
Середній мінімум, °C −1,9 −1,5 1,3 4,2 9,0 12,3 14,3 14,1 10,6 6,4 2,2 −0,4 5,7
Абсолютний мінімум, °C −21 −26 −16,5 −6,7 −2,9 0,8 5,4 4,7 −0,5 −9,6 −16,1 −20,2 −26
Норма опадів, мм 42 33 41 37 54 69 56 58 45 37 44 55 515
Джерело: World Weather, Погода и Климат

Прилеглі міста й громади

image
Гафель у передмісті Берліна

Берлін зусібіч оточений федеральною землею Бранденбург і межує з її вісьмома районами і одним «містом окружного значення» (нім. kreisfreie Stadt), із 7 містами та 20 сільськими громадами (за Сонцем, починаючи з північного сходу):

  • Район Барнім (нім. Barnim): Wandlitz, Panketal, Ahrensfelde
  • Район Меркіш-Одерлянд (нім. Märkisch-Oderland): Hoppegarten, Neuenhagen bei Berlin
  • Район Одер-Шпрее (нім. Oder-Spree): Schöneiche bei Berlin, Woltersdorf, Erkner (місто), Gosen-Neu Zittau
  • Район Даме-Шпреевальд (нім. Dahme-Spreewald): Königs Wusterhausen (місто), Zeuthen, Eichwalde, Schulzendorf, Schönefeld
  • Район Тельтов-Флемінг (нім. Teltow-Fläming): Бланкенфельде-Малов, Гросберен
  • Район Потсдам-Міттельмарк (нім. Potsdam-Mittelmark): Teltow (місто), Kleinmachnow, Stahnsdorf
  • Місто Потсдам (нім. Potsdam)
  • Район Гафельланд (нім. Havelland): Dallgow-Döberitz, Falkensee (місто), Schönwalde-Glien
  • Район Обергафель (нім. Oberhavel): Hennigsdorf (місто), Hohen Neuendorf (місто), Mühlenbecker Land, Glienicke/Nordbahn

Адміністрація

Палата депутатів Берліна

image
Франциска Ґіффай — мер Берліна із 2021 року
image
Червона ратуша

Розподіл місць у Палаті депутатів Берліна за результатами виборів 26 вересня 2021 року — уряд очолює коаліція СДПН, Лівих і (Зелених).

24
32
36
30
12
13
24 32 36 30 12 13 

Розподіл 147 місць:


Адміністративний поділ міста

Зараз Берлін поділяється на 12 районів, що поділяються на дрібніші дільниці — «квартали» (нім. Ortsteile), загалом таких кварталів 95. Ці квартали ніяк не впливають на адміністративний поділ, проте мають велике значення в повсякденному житті, бо прив'язані до історичних районів міста. Раніше їх у Західному Берліні було 12, а в Східному — 11. За реформою адміністративного поділу від 10 червня 1998 до 1 січня 2001 кількість районів скоротилася від 23 до сучасних 12.

image
Дванадцять районів міста
№ Район Населення
30.06.2016		 Площа,
км²
1 Мітте 368 122 39,47
2 Фрідріхсгайн-Кройцберг 281 096 20,16
3 Панков 394 816 103,01
4 Шарлоттенбург-Вільмерсдорф 334 351 64,72
5 Шпандау 238 278 91,91
6 Штегліц-Целендорф 302 535 102,50
7 Темпельгоф-Шенеберг 345 024 53,09
8 Нойкельн 328 045 44,93
9 Трептов-Кепенік 257 782 168,42
10 Марцан-Геллерсдорф 261 954 61,74
11 Ліхтенберг 280 721 52,29
12 Райнікендорф 260 253 89,46

Міста-побратими

Історія

Докладніше: Історія Берліна

Заснування й середні віки

image
План Берліна, складений Аврамом Гвібертом Дузабльо 1737 року

На місці сучасного Берліна близько 1200 року розміщувалися два торгові парні поселення — Кельн і Берлін. Точна дата надання їм міських прав невідома. Міські права Кельна вперше згадуються в 1237 році, міські права Берліна, який спочатку містився на північному березі річки Шпрее, — в 1244 році. Обидва міста заснували спільну ратушу в 1307.

Назва міста, очевидно, походить з якоїсь західнослов'янської мови: її порівнюють з полабським коренем berl-/birl- («болото, багно»). Але оскільки початкове Ber- звучить близько до нім. Bär («ведмідь»), то ця тварина стала символом Берліна, ведмідь зображений на його гербі.

У 1415 році курфюрст заснував Маркграфство Бранденбург і керував ним до 1440 року. Члени династії Гогенцоллернів правили в Берліні до 1918-го, спочатку як маркграфи Бранденбургу, з 1701 року як королі Пруссії й з 1871 року як кайзери Німецької імперії. Містяни не завжди вітали зміни влади. 1448 року в місті повставали проти будівництва замку курфюрстом Фрідріхом II Залізним — так зване (нім. Berliner Unwillen). Однак цей протест не увінчався успіхом, а мешканців лише позбавили багатьох політичних та економічних свобод. У 1451-му Берлін став резиденцією бранденбурзьких маркграфів, а отже втратив статус вільного міста.

Ранній Новий час

image
Бранденбурзькі ворота (нім. Brandenburger Tor, 1791)

Тридцятирічна війна 1618—1648 мала для Берліна руйнівні наслідки: третину будівель було пошкоджено, населення зменшилося вдвічі. Фрідріх Вільгельм, знаний як Великий Курфюрст, приймає в 1640 державну справу від свого батька. Він розпочав політику імміграції та релігійної толерантності. У наступному році він заснував такі передмістя Берліна, як Фрідріхсвердер, і .

1671 року 50 єврейських родин переселили з Австрії до Берліна. У 1685 року Фрідріх Вільгельм запросив до Бранденбургу гугенотів. Зголосилося понад 15 тисяч французів, із яких 6 тисяч осіли в Берліні. На 1700 рік французи складали вже 20 відсотків мешканців Берліна, і вони мали значний культурний вплив. Окрім того, чимало переселенців прибуло з Богемії, Польщі, Зальцбургу.

XVIII — початок XX століття

image
Міський палац, знищений 1950 року

В 1701 році в результаті коронації Фрідріха I Берлін набув статусу столиці Пруссії.

9 жовтня 1760 в ході Семирічної війни (1756—1763 роки) Берлін було захоплено російськими військами, очолюваними графом З. Г. Чернишовим. Росіяни захопили 4,5 тисяч солдат полоненими, численні військові трофеї, зокрема символічні ключі від міста, що досі знаходяться у Санкт-Петербурзі. Після чотирьох днів окупації російські війська однак змушені були відступити через підхід більших сил німців.

У листопаді 1806 року після поразки німецьких військ при Єні й Ауерштеді, Берлін був захоплений наполеонівськими військами. Після поразки Наполеона в Росії, 1813 року Берлін знову було захоплено російськими військами.

В 1871 у Берлін був проголошений столицею новоутвореної Німецької імперії. Після закінчення Першої світової війни у 1918 році в Берліні було проголошено Веймарську республіку. 1920 року прийняли закон про заснування Великого Берліна, що об'єднав кілька передмість, після чого чисельність населення Берліна перевищила 4 мільйони осіб.

В 1933 році з приходом до влади націонал-соціалістів Берлін став столицею Третього Рейху. В 1936 у Берліні пройшли всесвітні літні Олімпійські ігри. Під керівництвом Альберта Шпеєра був розроблений генеральний план забудови Берліна як майбутньої столиці «Тисячолітнього рейху», що не був однак здійсненим через війну.

Повоєнний час

image
Потсдамська площа в 1945 році

Із наближенням поразки Німеччини у Другій світовій війні 2 травня 1945 Берлін було взято військами Червоної армії. Внаслідок бомбардувань і вуличних боїв місто зазнало значних руйнувань, окупанти вчинили масові зґвалтування жінок. Берлін було розділено на чотири сектори, якими управляли західні союзники (США, Велика Британія і Франція) та Радянський Союз.

image
Зони окупації Берліна

Протистояння західних союзників і Радянського Союзу призвело до поділу Німеччини на ФРН та НДР, при цьому Східний Берлін став столицею НДР, тоді як ФРН, до складу якої входив і Західний Берлін, розмістила свою столицю в Бонні. 1953 року в Східному Берліні відбувся масовий антиурядовий виступ, придушений радянськими окупаційними військами.

У 1961 році з ініціативи соціалістичної НДР в Берліні було споруджено Берлінський мур, що розділив місто на дві частини. Перехід громадян з однієї території на іншу допускався тільки через прикордонні контрольно-пропускні пункти, тоді як спроби нелегального перетину кордону зі Сходу на Захід каралися ув'язненням, а спроби втечі — розстрілом. Чотиристороння угода 1971 року вивела Західний Берлін зі складу ФРН, а також врегулювала питання транзиту між ФРН і Західним Берліном територією НДР.

Лише у листопаді 1989 року уряд НДР зняв заборону на перетин кордону між частинами міста, а після об'єднання Німеччини 1990 року Берлінський мур було знесено. З 1991 року Берлін було затверджено столицею об'єднаної Німеччини.

Економіка

Історичний огляд

Економічне значення Берліна зростало одночасно зі зміцненням його ролі як політичного центру Німецької імперії. У минулому він слугував як транзитний пункт на місці схрещення торгових шляхів з Рейнської області та з південних районів до Балтійського моря. У період капіталістичного розвитку Берлін став осередком банківського капіталу (більше ½ банківських активів Німеччини), промисловості і торгівлі, потужних монополістичних німецьких та іноземних об'єднань. Берлін перетворився не тільки на провідний економічний центр Німеччини, але й на один з найбільших промислових центрів світу. Економічний розвиток викликав швидке зростання населення і глибокі зміни в його соціальній структурі. 1939 року в Берліні налічувалося 2,5 млн найманих робітників, на місто припадало 7,2 % усіх зайнятих у німецькій промисловості. Берлін виробляв 8,7 % промислової продукції Німеччини (за вартістю).

  • image
    Siemens в Берліні
  • image
    Видавничий концерн Axel Springer AG
  • image
    Zalando
  • image
    Штаб-квартира фармацевтичної компанії «Bayer Pharmaceuticals»
  • image
    N26

Чільними галузями промисловості були: електротехнічна індустрія, машинобудування, металообробка, поліграфія, швейна і харчова промисловість. Великою низкою підприємств було представлено металообробку; в Берліні зосередилася половина електротехнічної промисловості Німеччини (найбільші підприємства: AEG, Siemens, Osram, Telefunken та інші), значна частина машинобудування (зокрема, чверть верстатобудування країни — BORSIG, локомотивобудування — Berliner Maschinenbau), а також оптико-механічної промисловості, швейної промисловості, поліграфічної та видавничої справи країни.

Після завершення Другої світової війни промисловість Берліна втратила близько 1/4 своїх виробничих потужностей, виведена з ладу значна частина транспорту і енергетичного господарства. Житловий фонд центрального Берліна і його культурні установи зруйновані більш ніж на 3/4.

Сучасність

image
Берлінська міжнародна радіовиставка (IFA)

Берлін — великий економічний і фінансовий центр не тільки Німеччини, але й всього ЄС. Розвинена головним чином радіоелектронна промисловість, машинобудування, транспортне будівництво, місто є важливим центром торгівлі, місцем проведення міжнародних торгових ярмарків, виставок. Серед так званих секторів росту — творчі галузі й культурна індустрія, зокрема туризм, біотехнології, медичні технології, фармацевтика і засоби масової інформації та комунікаційні технології.

2009 року валовий внутрішній продукт Берліна становив €90,1 млрд. У порівнянні з регіональними ВВП (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення в ЄС, Берлін 2016 року мав індекс 118, тоді як індекс Бранденбурга становив 89, а Німеччини загалом — 124 . 2018 року ВВП Берліна становив €147 млрд.

Рік 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Рівень безробіття в % 13,6 13,3 12,3 11,7 11,1 10,7 9,8 9,0 8,1

Компанії

image
Штаб-квартира залізничної компанії «Deutsche Bahn AG» на Потсдамській площі в районі Берліна Тіргартен

Близько 80 % компаній в Берліні працюють у третинному секторі економіки, тобто секторі послуг. 30 німецький компаній із індексом DAX мають свої штаб-квартири в Берліні, серед них Siemens AG, Deutsche Bahn AG тощо. Десять найбільших компаній у Берліні за кількістю співробітників станом на 2020 року:

  1. 20.770 — Deutsche Bahn
  2. 17.527 — Charité Universitätsmedizin Berlin (Шаріте)
  3. 16.136 — Vivantes
  4. 14.589 — Berliner Verkehrsbetriebe (BVG)
  5. 11.600 — Siemens (Зіменс)
  6. 10.625 — Edeka
  7. 10.200 — Mercedes-Benz Group (Група Мерседес-Бенц)
  8. 10.000 — Deutsche Post DHL
  9.  8.000 — Deutsche Telekom
  10.  7.300 — Zalando

Інфраструктура

image
Головний залізничний вокзал — найбільший в Європі, діє з 2006 року
Докладніше: Транспорт Берліна

Берлін має складну і різноманітну транспортну інфраструктуру. У Берліні 5334 кілометрів доріг, з яких 66 кілометрів є магістралями, та 979 мостів. У місті 2004 року зареєстровано 1 мільйон 428 тисяч автомобілів, у тому числі 6800 таксі. Місцевий громадський транспорт обслуговується компаніями BVG і Deutsche Bahn AG і має 1626 кілометрів автобусних маршрутів, 187 кілометрів трамвайних ліній, 150 кілометрів ліній метрополітену і 328 кілометрів міської залізниці.

До Чемпіонату світу з футболу 2006 відкрито новий залізничний вокзал, найбільший у Європі.

image
Мережа ліній берлінського

Берлін також має [en]. Магдебурзький водний міст сполучає цей порт із Рейном.

Громадський транспорт (2010)
Система Станції / Лінії / Довжина пасажирів на рік Оператор / Примітки
S-Bahn 166 / 15 / 331 км 376 мільйонів DB / Наземна залізниця.
U-Bahn 170 / 9 / 145 км 457 мільйонів BVG / Метрополітен. День і ніч у вихідні.
Трамваї 398 / 22 / 192 км 171 млн BVG / Працює переважно в східних районах.
Автобус 2627 / 147 / 1626 км 407 мільйонів BVG / 46 нічних маршрутів
Пором 6 ліній BVG

Залізничні вокзали

Що приймають регіональні і поїзди далекого сполучення

Аеропорти

Аеропорт Берлін-Бранденбург Віллі Брандта (Flughafen Berlin Brandenburg)  — міжнародний цивільний аеропорт у Шенефельді, земля Бранденбург, на південь від Берліна.

Аеропорт відкрито 31 жовтня 2020 року. Після відкриття новий аеропорт став єдиним цивільним у Берліні: Берлін-Тегель припинив пасажирське сполучення 8 листопада 2020 року, а Берлін-Шенефельд реорганізовано в Термінал 5 аеропорту Берлін-Бранденбург. Аеропорт Берліна Темпельгоф було закрито 30 жовтня 2008 року, попри численні протести.

Аеропорт Берлін-Бранденбург є хабом для: easyJet, Eurowings, Ryanair, Lufthansa

Освіта і наука

image
Гумбольдтський університет Берліна та пам'ятник Александру фон Гумбольдту

Положення Берліна як столиці Пруссії, потім — Німецької імперії, визначило його ранг наукового центру країни. Ця передумова відпала для Західного Берліна після 1945 року. У Східному Берліні таке становище відновилося після створення НДР і оголошення його столицею нової держави — відновлені практично всі наукові установи: Академія наук НДР у Берліні, дійсними членами якої продовжували залишатися західні вчені, а також чотири великих університети: Гумбольдтський університет Берліна, Берлінський технічний університет, Берлінський університет мистецтв.

Завдяки інтенсивній державній політиці підтримки науки в Західному Берліні відкрито Вільний університет, створено Товариство імені Макса Планка, головним завданням якого стала розробка стратегічних напрямів науки і впровадження рекомендацій для підготування наукових кадрів, а також цілий ряд наукових центрів: з економічних досліджень, урбаністики, ядерних досліджень (Інститут імені Отто Гана) й інші.

image
Державна бібліотека в Берліні

Після об'єднання країни Берлін знову став одним з чільних наукових центрів Європи. Загальна кількість берлінських студентів становить приблизно 140 тисяч осіб. Нині діють 17 вищих шкіл і 4 великих університети:

Бібліотеки Берліна

image
Інститут Роберта Коха

Дослідження

Культура

image
Берлінале 2017

У порівнянні з іншими європейськими столицями, Берлін має дуже велику кількість пам'ятників, музеїв та інших культурних установ. Щороку тисячі прихильників кіномистецтва притягує Берлінський міжнародний кінофестиваль, відомий також як Берлінале, починаючи від 1951 року він відбувається в лютому.

Театри

Театральне життя в Берліні не переривалося ніколи; незалежно від політичних подій, воєн, воно слугувало сполучною ланкою в житті розділеного міста. Серед театрів: Німецька державна опера, Німецька опера, Берлінська комічна опера, Театр імені Шиллера, Театр на Курфюрстендам, Театр на Потсдамській площі, Берлінський ансамбль, Берлінський драматичний театр, Фрідріхштадт-палас, театр «Метрополь», Німецький театр, Народний театр (Volksbühne), Театр шоу (Schaubühne), Ренеса́нс-Театр та навіть Театр імені Горького, безліч вар'єте та кабаре, тощо. Всесвітньо популярним є Берлінський філармонічний оркестр, яким диригували свого часу Вільгельм Фуртвенглер і Герберт фон Караян.

Музеї

image
Музей Боде на Музейному острові

Історія берлінських музеїв тісно переплетена з історією Німеччини і її поділом на дві частини. Колишні зібрання прусських королів під час Другої світової війни частково евакуювали, частково сховали від бомбардувань, а після війни виявилося, що частина колекції перебуває у Східному Берліні, а частина — в Західному. Хоча музеї постраждали під час бомбардувань, основні колекції збережено. Особливість берлінських державних музеїв полягає в тому, що щочетверга з 16:00 до 20:00 вхід до музеїв вільний.

У сучасному Берліні декілька музейних центрів. Значна кількість берлінських музеїв знаходиться на так званому Музейному острові — північній частині острова Шпреєінзель, який розміщений на північ від університету та Унтер-ден-Лінден. Тут розміщені Музей Боде, Стара національна галерея та Пергамський музей. На Музейному острові зберігалися культурні цінності довоєнного Берліна. Культурфорум на Заході — багатюще зібрання європейського живопису та інших творів мистецтва. Інші музейні центри — Єгипетський музей і Музеї Далем (етнологічний музей, музей мистецтва Індії тощо) в Далем-Дорфі.

Стара національна галерея розміщена в будівлі, що схожа на давньоримський храм. Тут представлено найрізноманітніші художні течії — реалізм, імпресіонізм, дадаїзм, експресіонізм. На сходах встановлено бронзову «Танцівниця» Георга Кольбе, у залі, присвяченій групі «Міст», експонуються полотна Карла Шмідта-Ротлуфа, Ернста Людвига Кірхнера, Отто Мюллера. У залі дадаїстів виставлено колажі Ганни Гох.

image
Бюст Нефертіті, Єгипетський музей
Найвідоміші берлінські музеї

Парки

У Берліні нараховують понад 2500 скверів, парків та місць відпочинку. Їхня загальна площа становить близько 5 500 гектарів. Парки, ліси, річки, озера і канали займають близько 30 % міської площі. На заході й південному сході міста ростуть лісові масиви.

У центрі міста розміщений парк Великий Тіргартен — найстаріший і найбільший в місті, площею 210 га. У минулому Тіргартен був ділянкою лісу перед міською брамою, міська знать використовувала його для прогулянок на конях і полювання. Поступово місто розрослося навколо парку, нині він розтягнувся від станції «Берлінський зоопарк» до станції Бранденбурзькі ворота і розташований у безпосередній близькості до урядових будівель і парламенту. На перетині доріг Східно-західної осі й вулиці 17 червня розташована берлінська колона Перемоги заввишки 69 м, побудована в 1864—1873 роках і увінчана 8-метровою фігурою богині Вікторії, до статуї якої ведуть 285 сходинок. З їх висоти відкривається панорама Берліна. Інший великий парк Берліна — Трептов-парк, створений у 1876—1882 роках першим берлінським директором садового будівництва Йоганном Генріхом Густавом Мейєром. 1896 року в Трептов-парку проходила виставка ремесел.

Серед паркових насаджень особливо виділяється Ботанічний сад Берліна. Він розташований на південному заході міста і є дуже популярним серед берлінців як місце відпочинку. Крім того, у Берліні діють два зоопарки: Берлінський зоологічний сад і зоопарк Фрідріхсфельде. Заснований 1844 року, Берлінський зоопарк є найстарішим в Німеччині, а його колекція найбільша за кількістю представлених видів тварин (14 000 тварин і 1 500 видів). Другий зоопарк виник в НДР 1954 року і є найбільшим за площею зоопарком Європи, що займає 160 гектарів.

Планування міста і архітектура

image
Sony Center на Потсдамській площі

Берлін зберіг окремі риси середньовічної забудови. У XVIII—XIX століттях створено правильні за обрисами площі, наприклад, Площа жандармів (Gendarmenmarkt), широкі вулиці (Унтер-ден-Лінден), парадні ансамблі та забудови у стилі бароко.

Ейфорія будівництва та зростання настала на самому початку XX століття. Виставка під назвою «Загальні принципи містобудування», проведена 1910 року, показала зразок європейського міста, до якого прагнув Берлін. Після Другої світової війни в обох частинах міста відновлено історичні пам'ятники і житлові масиви, до яких додалися нові райони: Ліхтенберг і Марцано в східній частині міста, Меркішес Фіртель на півночі Західного Берліна. Зі старовинних споруд в Берліні збереглися церква святої Марії (Marienkirche), Берлінський собор, Оперний театр, Бранденбурзькі ворота, Червона ратуша, Рейхстаг (перебудований 1999 року), Палац Бельвю.

На площі Брайтшайда (Breitscheidplatz) збережено й законсервовано руїни Меморіальної церкви кайзера Вільгельма як пам'ятник-нагадування про війну. У східній частині Берліна в Трептов-парку відкрито Меморіал полеглим радянським воїнам у Тіргартені, що загинули в боях за Берлін, із мавзолеєм, на якому стоїть статуя Воїна-визволителя (скульптор Євген Вучетич). Серед післявоєнних новобудов квартал Ганза, побудований міжнародним колективом архітекторів, житловий квартал поблизу Олімпійського стадіону (архітектор Ле Корбюзьє), алея Карла Маркса, Будинок радіомовлення, Держрада, Міжнародний конгрес-центр, Палац республіки у східній частині міста, промислова виставка «Інтербау», Берлінська філармонія, Нова національна галерея (архітектор Людвіг Міс ван дер Рое).

Архітектурні пам'ятки
Міський пейзаж Берліна з висоти пташиного польоту

Спортивні клуби

Берлінський марафон один з найпрестижніших марафонських забігів у світі, який входить у шістку World Marathon Majors. В 2011 році світовий рекорд — 2:03:38 встановив кенійський бігун Патрік Макау. 2013 року його земляк Вільсон Кіпсанг поліпшив рекордний результат — 2:03:23.

image
Щорічний Берлінський марафон
Назва клубу Вид спорту Заснований Ліга Майданч
Герта Футбол 1892 Бундесліга Олімпійський стадіон
Уніон Берлін Футбол 1966 Бундесліга Stadion An der Alten Försterei
ALBA Berlin Баскетбол 1991 Бундесліга Mercedes Benz Arena
Айсберен Берлін Хокей 1954 DEL Mercedes Benz Arena
Füchse Berlin Гандбол 1891 HBL Спорткомплекс імені Макса Шмелінга
Berlin Recycling Volleys Волейбол 1911 DVL Спорткомплекс імені Макса Шмелінга
Köpenicker SC Волейбол 1991 DVL Sporthalle Hämmerlingstraße

Особи, пов'язані з містом Берлін


Українці в Берліні

image
Меморіальна дошка Лесі Українки

Українські пам'ятки в Берліні

  • Меморіальна дошка Лесі Українки, Johannisstraße, 11, GPS:52.524403 13.391794);
  • Меморіальна дошка Олександра Довженка, Bismarckstrasse, 69, (GPS: 52.510917 13.298545);
  • Меморіальна дошка в пам'ять про будинок української дипломатичної місії (Kronprnizenufer, 10);
  • Українські поховання на православному цвинтарі Тегель.
  • Будинок із тризубом, Heidelberger Platz 1, Цей будинок, куплений в 1923 р. українським бізнесменом, став центром української громади Берліна, (GPS:52.478951 13.310323).

Галерея

image
Панорама Берліна
image
Панорама Берліна

Див. також

Примітки

  1. . Amt für Statistik Berlin-Brandenburg (нім.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 2 травня 2019.
  2. Fortgeschriebene Bevölkerungszahlen vom 31. Dezember 2020 des , abgerufen am 12. Juni 2021 ([1]) ().
  3. . um.warszawa.pl. Biuro Promocji Miasta. 4 травня 2005. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 29 серпня 2008.
  4. Berger, Dieter (1999). Geographische Namen in Deutschland. Bibliographisches Institut. ISBN . (нім.)
  5. . Reuters (German) . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 19 серпня 2008.
  6. GDP per capita in 276 EU regions. Eurostat, Процитовано 9 травня 2022.
  7. . statistik-bw.de. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
  8. . Statista. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 8 травня 2020.
  9. Ranking: So schneiden die 10 größten Arbeitgeber Berlins ab, kununu.de, Процитовано 10 травня 2022.
  10. (PDF). berlin.de. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2008. Процитовано 19 серпня 2008.
  11. . airliners.de (нім.). 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 3 листопада 2020.
  12. Hertha BSC [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.], www.herthabsc.de/. Retrieved 1 July 2008.
  13. Union Berlin [ 7 лютого 2010 у Wayback Machine.], www.fc-union-berlin.de/. Retrieved 3 April 2010.
  14. ALBA Berlin [ 10 травня 2000 у Wayback Machine.], www.albaberlin.de. Retrieved 1 July 2008.
  15. Eisbären Berlin [ 5 листопада 2011 у Wayback Machine.], www.eisbaeren.de. Retrieved 1 July 2008.
  16. Füchse Berlin [ 5 березня 2011 у Wayback Machine.], www.fuechse-berlin.de. Retrieved 1 July 2008.
  17. SCC Berlin [ 4 квітня 2010 у Wayback Machine.], www.scc-berlin.de. Retrieved 1 July 2008.
  18. [2] [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.] Retrieved 21 May 2010
  19. [3] [ 30 серпня 2010 у Wayback Machine.], www.k-sc.de. Retrieved 10 May 2010.
  20. [4] [ 29 грудня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved 21 May 2010
  21. Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 19.09.2020 р..

Джерела

  • Факти про Німеччину / ред. Жанет Шаян, Сабіне Гіле; пер. Володимир Шелест. — Франкфурт-на-Майні: Зоцієтетс-Ферлаг, 2010.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Берлін

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berlin znachennya Berli n nim Berlin MFA bɛɐ ˈliːn prosluhati stolicya Federativnoyi Respubliki Nimechchina okrema federalna zemlya Naselennya 3 64 mln osib najbilshe misto krayini najbilshe misto YeS Berlin federalna zemlya BerlinVid BerlinPrapor GerbKoordinati 52 30 02 pn sh 13 23 56 sh d 52 50056 pn sh 13 39889 sh d 52 50056 13 39889KrayinaNimechchinaFederalna zemlyaBerlinUryad kerivnij burgomistrKaj Vegner HDS Plosha federalna zemlya 891 1 km Visota nad r m 34 115 m Naselennya 31 Dezember 2020 federalna zemlya 3 664 088 Gustota 4108 km Aglomeraciya 6 144 600Chasovij poyas UTC 1 UTC 2 Poshtovij kod 10001 14199Telefonnij kod i 030Vebsajt berlin deRoztashuvannya Berlina na mapi NimechchiniRoztashuvannya Berlina na mapi Nimechchini Neodnorazovo buv golovnim mistom nimeckih derzhavnih utvoren zokrema Markgrafstva Brandenburg Korolivstva Prussiya Nimeckoyi imperiyi Shidnoyi Nimechchini Z chasu vozz yednannya Nimechchini v 1990 roci zagalnonimecka stolicya Vazhlivij politichnij informacijnij kulturnij ta naukovij centr Yevropi Velikij transportnij vuzol odne z najvidviduvanishih mist kontinentu Chislenni universiteti doslidnicki laboratoriyi teatri j muzeyi zasluzhili mizhnarodne viznannya Misto vazhlivij oseredok diyachiv mistectva z usogo svitu GeografiyaKoordinati Berlinskoyi ratushi 52 31 6 pivn sh 13 24 30 sh d Misto prostyagnulosya zi shodu na zahid priblizno na 45 km iz pivnochi na pivden na 38 km Misto zajmaye ploshu 892 km Berlin i znahoditsya na shodi krayini priblizno za 70 km na zahid vid kordonu z Polsheyu i otochenij federalnoyu zemleyu Brandenburg Landshaft Berlina sformuvavsya pid chas ostannogo lodovikovogo periodu 20 000 rokiv tomu zemli mista buli pokriti sharom Skandinavskogo materikovogo lodu zavtovshki 100 metriv Pid chas roztavannya lodovika 18 000 rokiv tomu sformuvalisya ulogovini jogo stoku sho viznachili richkovu sistemu Berlina Panorama Berlina Istorichnij centr mista lezhit u najtonshomu misci togo lodovikovogo stoku sho peretvorivsya na richku Shpree yaka teche zi shodu na zahid U zahidnomu rajoni Shpandau vona vpadaye do Gafelyu sho protikaye v pivnichno pivdennomu napryamku Rozshirennya richisha Gafelya utvoryuyut Tegelske ozero ta ozero Vanzee Klimat Misto rozmishene v pomirnomu klimatichnomu poyasi Serednorichna temperatura dorivnyuye 8 9 C a serednorichna kilkist opadiv 581 mm Najteplishimi misyacyami ye lipen i serpen koli serednya temperatura syagaye 18 5 i 17 7 C vidpovidno U sichni j lyutomu v Berlini najholodnishe u serednomu v pershomu misyaci roku 0 6 i 0 3 C v drugomu Najduzhche doshit u chervni koli vipadaye 70 mm najmenshe u travni 31 mm opadiv Klimat BerlinaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 15 2 18 6 25 1 30 9 33 2 35 0 37 2 37 7 34 2 27 5 19 5 15 7 37 7Serednij maksimum C 2 9 4 2 8 5 13 2 18 9 21 6 23 7 23 6 18 8 13 4 7 1 4 4 13 4Serednya temperatura C 0 6 1 0 4 7 8 3 13 9 16 8 18 8 18 6 14 6 9 6 4 9 2 0 9 5Serednij minimum C 1 9 1 5 1 3 4 2 9 0 12 3 14 3 14 1 10 6 6 4 2 2 0 4 5 7Absolyutnij minimum C 21 26 16 5 6 7 2 9 0 8 5 4 4 7 0 5 9 6 16 1 20 2 26Norma opadiv mm 42 33 41 37 54 69 56 58 45 37 44 55 515Dzherelo World Weather Pogoda i KlimatPrilegli mista j gromadi Gafel u peredmisti Berlina Berlin zusibich otochenij federalnoyu zemleyu Brandenburg i mezhuye z yiyi vismoma rajonami i odnim mistom okruzhnogo znachennya nim kreisfreie Stadt iz 7 mistami ta 20 silskimi gromadami za Soncem pochinayuchi z pivnichnogo shodu Rajon Barnim nim Barnim Wandlitz Panketal Ahrensfelde Rajon Merkish Oderlyand nim Markisch Oderland Hoppegarten Neuenhagen bei Berlin Rajon Oder Shpree nim Oder Spree Schoneiche bei Berlin Woltersdorf Erkner misto Gosen Neu Zittau Rajon Dame Shpreevald nim Dahme Spreewald Konigs Wusterhausen misto Zeuthen Eichwalde Schulzendorf Schonefeld Rajon Teltov Fleming nim Teltow Flaming Blankenfelde Malov Grosberen Rajon Potsdam Mittelmark nim Potsdam Mittelmark Teltow misto Kleinmachnow Stahnsdorf Misto Potsdam nim Potsdam Rajon Gafelland nim Havelland Dallgow Doberitz Falkensee misto Schonwalde Glien Rajon Obergafel nim Oberhavel Hennigsdorf misto Hohen Neuendorf misto Muhlenbecker Land Glienicke NordbahnAdministraciyaPalata deputativ Berlina Franciska Giffaj mer Berlina iz 2021 rokuChervona ratusha Rozpodil misc u Palati deputativ Berlina za rezultatami viboriv 26 veresnya 2021 roku uryad ocholyuye koaliciya SDPN Livih i Zelenih 24 32 36 30 12 13 24 32 36 30 12 13 Rozpodil 147 misc Livi 24 Soyuz 90 Zeleni Zeleni 32 Social demokratichna partiya Nimechchini SDPN 36 Hristiyansko demokratichnij soyuz HDS 30 Vilna demokratichna partiya VDP 12 Alternativa dlya Nimechchini ADN 13 Administrativnij podil mista Zaraz Berlin podilyayetsya na 12 rajoniv sho podilyayutsya na dribnishi dilnici kvartali nim Ortsteile zagalom takih kvartaliv 95 Ci kvartali niyak ne vplivayut na administrativnij podil prote mayut velike znachennya v povsyakdennomu zhitti bo priv yazani do istorichnih rajoniv mista Ranishe yih u Zahidnomu Berlini bulo 12 a v Shidnomu 11 Za reformoyu administrativnogo podilu vid 10 chervnya 1998 do 1 sichnya 2001 kilkist rajoniv skorotilasya vid 23 do suchasnih 12 Dvanadcyat rajoniv mista Rajon Naselennya 30 06 2016 Plosha km 1 Mitte 368 122 39 472 Fridrihsgajn Krojcberg 281 096 20 163 Pankov 394 816 103 014 Sharlottenburg Vilmersdorf 334 351 64 725 Shpandau 238 278 91 916 Shteglic Celendorf 302 535 102 507 Tempelgof Sheneberg 345 024 53 098 Nojkeln 328 045 44 939 Treptov Kepenik 257 782 168 4210 Marcan Gellersdorf 261 954 61 7411 Lihtenberg 280 721 52 2912 Rajnikendorf 260 253 89 46Mista pobratimi 1967 Los Andzheles SShA 1987 Parizh Franciya 1988 Madrid Ispaniya 1989 Stambul Turechchina 1991 Varshava Polsha 1991 Moskva Rosiya 1991 Budapesht Ugorshina 1992 Bryussel Belgiya 1993 Dzhakarta Indoneziya 1993 Tashkent Uzbekistan 1993 Mehiko Meksika 1994 Pekin KNR 1994 Tokio Yaponiya 1994 Buenos Ajres Argentina 1995 Praga Chehiya 2000 Vindguk Namibiya 2000 London Velika BritaniyaIstoriyaDokladnishe Istoriya Berlina Zasnuvannya j seredni viki Plan Berlina skladenij Avramom Gvibertom Duzablo 1737 roku Na misci suchasnogo Berlina blizko 1200 roku rozmishuvalisya dva torgovi parni poselennya Keln i Berlin Tochna data nadannya yim miskih prav nevidoma Miski prava Kelna vpershe zgaduyutsya v 1237 roci miski prava Berlina yakij spochatku mistivsya na pivnichnomu berezi richki Shpree v 1244 roci Obidva mista zasnuvali spilnu ratushu v 1307 Nazva mista ochevidno pohodit z yakoyis zahidnoslov yanskoyi movi yiyi porivnyuyut z polabskim korenem berl birl boloto bagno Ale oskilki pochatkove Ber zvuchit blizko do nim Bar vedmid to cya tvarina stala simvolom Berlina vedmid zobrazhenij na jogo gerbi U 1415 roci kurfyurst zasnuvav Markgrafstvo Brandenburg i keruvav nim do 1440 roku Chleni dinastiyi Gogencollerniv pravili v Berlini do 1918 go spochatku yak markgrafi Brandenburgu z 1701 roku yak koroli Prussiyi j z 1871 roku yak kajzeri Nimeckoyi imperiyi Mistyani ne zavzhdi vitali zmini vladi 1448 roku v misti povstavali proti budivnictva zamku kurfyurstom Fridrihom II Zaliznim tak zvane nim Berliner Unwillen Odnak cej protest ne uvinchavsya uspihom a meshkanciv lishe pozbavili bagatoh politichnih ta ekonomichnih svobod U 1451 mu Berlin stav rezidenciyeyu brandenburzkih markgrafiv a otzhe vtrativ status vilnogo mista Rannij Novij chas Brandenburzki vorota nim Brandenburger Tor 1791 Tridcyatirichna vijna 1618 1648 mala dlya Berlina rujnivni naslidki tretinu budivel bulo poshkodzheno naselennya zmenshilosya vdvichi Fridrih Vilgelm znanij yak Velikij Kurfyurst prijmaye v 1640 derzhavnu spravu vid svogo batka Vin rozpochav politiku immigraciyi ta religijnoyi tolerantnosti U nastupnomu roci vin zasnuvav taki peredmistya Berlina yak Fridrihsverder i 1671 roku 50 yevrejskih rodin pereselili z Avstriyi do Berlina U 1685 roku Fridrih Vilgelm zaprosiv do Brandenburgu gugenotiv Zgolosilosya ponad 15 tisyach francuziv iz yakih 6 tisyach osili v Berlini Na 1700 rik francuzi skladali vzhe 20 vidsotkiv meshkanciv Berlina i voni mali znachnij kulturnij vpliv Okrim togo chimalo pereselenciv pribulo z Bogemiyi Polshi Zalcburgu XVIII pochatok XX stolittya Miskij palac znishenij 1950 roku V 1701 roci v rezultati koronaciyi Fridriha I Berlin nabuv statusu stolici Prussiyi 9 zhovtnya 1760 v hodi Semirichnoyi vijni 1756 1763 roki Berlin bulo zahopleno rosijskimi vijskami ocholyuvanimi grafom Z G Chernishovim Rosiyani zahopili 4 5 tisyach soldat polonenimi chislenni vijskovi trofeyi zokrema simvolichni klyuchi vid mista sho dosi znahodyatsya u Sankt Peterburzi Pislya chotiroh dniv okupaciyi rosijski vijska odnak zmusheni buli vidstupiti cherez pidhid bilshih sil nimciv U listopadi 1806 roku pislya porazki nimeckih vijsk pri Yeni j Auershtedi Berlin buv zahoplenij napoleonivskimi vijskami Pislya porazki Napoleona v Rosiyi 1813 roku Berlin znovu bulo zahopleno rosijskimi vijskami V 1871 u Berlin buv progoloshenij stoliceyu novoutvorenoyi Nimeckoyi imperiyi Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni u 1918 roci v Berlini bulo progolosheno Vejmarsku respubliku 1920 roku prijnyali zakon pro zasnuvannya Velikogo Berlina sho ob yednav kilka peredmist pislya chogo chiselnist naselennya Berlina perevishila 4 miljoni osib V 1933 roci z prihodom do vladi nacional socialistiv Berlin stav stoliceyu Tretogo Rejhu V 1936 u Berlini projshli vsesvitni litni Olimpijski igri Pid kerivnictvom Alberta Shpeyera buv rozroblenij generalnij plan zabudovi Berlina yak majbutnoyi stolici Tisyacholitnogo rejhu sho ne buv odnak zdijsnenim cherez vijnu Povoyennij chas Potsdamska plosha v 1945 roci Iz nablizhennyam porazki Nimechchini u Drugij svitovij vijni 2 travnya 1945 Berlin bulo vzyato vijskami Chervonoyi armiyi Vnaslidok bombarduvan i vulichnih boyiv misto zaznalo znachnih rujnuvan okupanti vchinili masovi zgvaltuvannya zhinok Berlin bulo rozdileno na chotiri sektori yakimi upravlyali zahidni soyuzniki SShA Velika Britaniya i Franciya ta Radyanskij Soyuz Zoni okupaciyi Berlina Protistoyannya zahidnih soyuznikiv i Radyanskogo Soyuzu prizvelo do podilu Nimechchini na FRN ta NDR pri comu Shidnij Berlin stav stoliceyu NDR todi yak FRN do skladu yakoyi vhodiv i Zahidnij Berlin rozmistila svoyu stolicyu v Bonni 1953 roku v Shidnomu Berlini vidbuvsya masovij antiuryadovij vistup pridushenij radyanskimi okupacijnimi vijskami U 1961 roci z iniciativi socialistichnoyi NDR v Berlini bulo sporudzheno Berlinskij mur sho rozdiliv misto na dvi chastini Perehid gromadyan z odniyeyi teritoriyi na inshu dopuskavsya tilki cherez prikordonni kontrolno propuskni punkti todi yak sprobi nelegalnogo peretinu kordonu zi Shodu na Zahid karalisya uv yaznennyam a sprobi vtechi rozstrilom Chotiristoronnya ugoda 1971 roku vivela Zahidnij Berlin zi skladu FRN a takozh vregulyuvala pitannya tranzitu mizh FRN i Zahidnim Berlinom teritoriyeyu NDR Lishe u listopadi 1989 roku uryad NDR znyav zaboronu na peretin kordonu mizh chastinami mista a pislya ob yednannya Nimechchini 1990 roku Berlinskij mur bulo zneseno Z 1991 roku Berlin bulo zatverdzheno stoliceyu ob yednanoyi Nimechchini EkonomikaIstorichnij oglyad Ekonomichne znachennya Berlina zrostalo odnochasno zi zmicnennyam jogo roli yak politichnogo centru Nimeckoyi imperiyi U minulomu vin sluguvav yak tranzitnij punkt na misci shreshennya torgovih shlyahiv z Rejnskoyi oblasti ta z pivdennih rajoniv do Baltijskogo morya U period kapitalistichnogo rozvitku Berlin stav oseredkom bankivskogo kapitalu bilshe bankivskih aktiviv Nimechchini promislovosti i torgivli potuzhnih monopolistichnih nimeckih ta inozemnih ob yednan Berlin peretvorivsya ne tilki na providnij ekonomichnij centr Nimechchini ale j na odin z najbilshih promislovih centriv svitu Ekonomichnij rozvitok viklikav shvidke zrostannya naselennya i gliboki zmini v jogo socialnij strukturi 1939 roku v Berlini nalichuvalosya 2 5 mln najmanih robitnikiv na misto pripadalo 7 2 usih zajnyatih u nimeckij promislovosti Berlin viroblyav 8 7 promislovoyi produkciyi Nimechchini za vartistyu Siemens v Berlini Vidavnichij koncern Axel Springer AG Zalando Shtab kvartira farmacevtichnoyi kompaniyi Bayer Pharmaceuticals N26 Chilnimi galuzyami promislovosti buli elektrotehnichna industriya mashinobuduvannya metaloobrobka poligrafiya shvejna i harchova promislovist Velikoyu nizkoyu pidpriyemstv bulo predstavleno metaloobrobku v Berlini zoseredilasya polovina elektrotehnichnoyi promislovosti Nimechchini najbilshi pidpriyemstva AEG Siemens Osram Telefunken ta inshi znachna chastina mashinobuduvannya zokrema chvert verstatobuduvannya krayini BORSIG lokomotivobuduvannya Berliner Maschinenbau a takozh optiko mehanichnoyi promislovosti shvejnoyi promislovosti poligrafichnoyi ta vidavnichoyi spravi krayini Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni promislovist Berlina vtratila blizko 1 4 svoyih virobnichih potuzhnostej vivedena z ladu znachna chastina transportu i energetichnogo gospodarstva Zhitlovij fond centralnogo Berlina i jogo kulturni ustanovi zrujnovani bilsh nizh na 3 4 Suchasnist Berlinska mizhnarodna radiovistavka IFA Berlin velikij ekonomichnij i finansovij centr ne tilki Nimechchini ale j vsogo YeS Rozvinena golovnim chinom radioelektronna promislovist mashinobuduvannya transportne budivnictvo misto ye vazhlivim centrom torgivli miscem provedennya mizhnarodnih torgovih yarmarkiv vistavok Sered tak zvanih sektoriv rostu tvorchi galuzi j kulturna industriya zokrema turizm biotehnologiyi medichni tehnologiyi farmacevtika i zasobi masovoyi informaciyi ta komunikacijni tehnologiyi 2009 roku valovij vnutrishnij produkt Berlina stanoviv 90 1 mlrd U porivnyanni z regionalnimi VVP za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti na dushu naselennya v YeS Berlin 2016 roku mav indeks 118 todi yak indeks Brandenburga stanoviv 89 a Nimechchini zagalom 124 2018 roku VVP Berlina stanoviv 147 mlrd Rik 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018Riven bezrobittya v 13 6 13 3 12 3 11 7 11 1 10 7 9 8 9 0 8 1Kompaniyi Shtab kvartira zaliznichnoyi kompaniyi Deutsche Bahn AG na Potsdamskij ploshi v rajoni Berlina Tirgarten Blizko 80 kompanij v Berlini pracyuyut u tretinnomu sektori ekonomiki tobto sektori poslug 30 nimeckij kompanij iz indeksom DAX mayut svoyi shtab kvartiri v Berlini sered nih Siemens AG Deutsche Bahn AG tosho Desyat najbilshih kompanij u Berlini za kilkistyu spivrobitnikiv stanom na 2020 roku 20 770 Deutsche Bahn 17 527 Charite Universitatsmedizin Berlin Sharite 16 136 Vivantes 14 589 Berliner Verkehrsbetriebe BVG 11 600 Siemens Zimens 10 625 Edeka 10 200 Mercedes Benz Group Grupa Mersedes Benc 10 000 Deutsche Post DHL 8 000 Deutsche Telekom 7 300 ZalandoInfrastrukturaGolovnij zaliznichnij vokzal najbilshij v Yevropi diye z 2006 rokuDokladnishe Transport Berlina Berlin maye skladnu i riznomanitnu transportnu infrastrukturu U Berlini 5334 kilometriv dorig z yakih 66 kilometriv ye magistralyami ta 979 mostiv U misti 2004 roku zareyestrovano 1 miljon 428 tisyach avtomobiliv u tomu chisli 6800 taksi Miscevij gromadskij transport obslugovuyetsya kompaniyami BVG i Deutsche Bahn AG i maye 1626 kilometriv avtobusnih marshrutiv 187 kilometriv tramvajnih linij 150 kilometriv linij metropolitenu i 328 kilometriv miskoyi zaliznici Do Chempionatu svitu z futbolu 2006 vidkrito novij zaliznichnij vokzal najbilshij u Yevropi Merezha linij berlinskogo Berlin takozh maye en Magdeburzkij vodnij mist spoluchaye cej port iz Rejnom Gromadskij transport 2010 Sistema Stanciyi Liniyi Dovzhina pasazhiriv na rik Operator PrimitkiS Bahn 166 15 331 km 376 miljoniv DB Nazemna zaliznicya U Bahn 170 9 145 km 457 miljoniv BVG Metropoliten Den i nich u vihidni Tramvayi 398 22 192 km 171 mln BVG Pracyuye perevazhno v shidnih rajonah Avtobus 2627 147 1626 km 407 miljoniv BVG 46 nichnih marshrutivPorom 6 linij BVGZaliznichni vokzali Sho prijmayut regionalni i poyizdi dalekogo spoluchennya Berlin Golovnij Berlin Gezundbrunnen Berlin Aleksanderplac de Berlin Fridrihshtrase Berlin Shidnij Berlin Ostkrojc en Berlin Zoologichnij Sad Berlin Zyudkrojc de de de de de de de de de de Aeroporti Aeroport Berlin Brandenburg Villi Brandta Flughafen Berlin Brandenburg mizhnarodnij civilnij aeroport u Shenefeldi zemlya Brandenburg na pivden vid Berlina Aeroport vidkrito 31 zhovtnya 2020 roku Pislya vidkrittya novij aeroport stav yedinim civilnim u Berlini Berlin Tegel pripiniv pasazhirske spoluchennya 8 listopada 2020 roku a Berlin Shenefeld reorganizovano v Terminal 5 aeroportu Berlin Brandenburg Aeroport Berlina Tempelgof bulo zakrito 30 zhovtnya 2008 roku popri chislenni protesti Aeroport Berlin Brandenburg ye habom dlya easyJet Eurowings Ryanair LufthansaOsvita i naukaGumboldtskij universitet Berlina ta pam yatnik Aleksandru fon Gumboldtu Polozhennya Berlina yak stolici Prussiyi potim Nimeckoyi imperiyi viznachilo jogo rang naukovogo centru krayini Cya peredumova vidpala dlya Zahidnogo Berlina pislya 1945 roku U Shidnomu Berlini take stanovishe vidnovilosya pislya stvorennya NDR i ogoloshennya jogo stoliceyu novoyi derzhavi vidnovleni praktichno vsi naukovi ustanovi Akademiya nauk NDR u Berlini dijsnimi chlenami yakoyi prodovzhuvali zalishatisya zahidni vcheni a takozh chotiri velikih universiteti Gumboldtskij universitet Berlina Berlinskij tehnichnij universitet Berlinskij universitet mistectv Zavdyaki intensivnij derzhavnij politici pidtrimki nauki v Zahidnomu Berlini vidkrito Vilnij universitet stvoreno Tovaristvo imeni Maksa Planka golovnim zavdannyam yakogo stala rozrobka strategichnih napryamiv nauki i vprovadzhennya rekomendacij dlya pidgotuvannya naukovih kadriv a takozh cilij ryad naukovih centriv z ekonomichnih doslidzhen urbanistiki yadernih doslidzhen Institut imeni Otto Gana j inshi Derzhavna biblioteka v Berlini Pislya ob yednannya krayini Berlin znovu stav odnim z chilnih naukovih centriv Yevropi Zagalna kilkist berlinskih studentiv stanovit priblizno 140 tisyach osib Nini diyut 17 vishih shkil i 4 velikih universiteti Berlinskij universitet imeni Gumboldta Vilnij universitet Berlina v rajoni Dalem Berlinskij tehnichnij universitet v rajoni Sharlottenburg Berlinskij universitet mistectv Hochschule fur Wirtschaft und Recht Berlin Berliner Hochschule fur Technik Hochschule fur Technik und Wirtschaft BerlinBiblioteki Berlina Stara biblioteka Berlin Derzhavna biblioteka v BerliniInstitut Roberta KohaDoslidzhennya Mizhnarodnij matematichnij soyuz Tovaristvo imeni Maksa Planka Naukove tovaristvo imeni Lejbnica TU9 German Institutes of Technology e V Institut imeni Frica Gabera Institut Roberta KohaKulturaBerlinale 2017 U porivnyanni z inshimi yevropejskimi stolicyami Berlin maye duzhe veliku kilkist pam yatnikiv muzeyiv ta inshih kulturnih ustanov Shoroku tisyachi prihilnikiv kinomistectva prityaguye Berlinskij mizhnarodnij kinofestival vidomij takozh yak Berlinale pochinayuchi vid 1951 roku vin vidbuvayetsya v lyutomu Teatri Teatralne zhittya v Berlini ne pererivalosya nikoli nezalezhno vid politichnih podij voyen vono sluguvalo spoluchnoyu lankoyu v zhitti rozdilenogo mista Sered teatriv Nimecka derzhavna opera Nimecka opera Berlinska komichna opera Teatr imeni Shillera Teatr na Kurfyurstendam Teatr na Potsdamskij ploshi Berlinskij ansambl Berlinskij dramatichnij teatr Fridrihshtadt palas teatr Metropol Nimeckij teatr Narodnij teatr Volksbuhne Teatr shou Schaubuhne Renesa ns Teatr ta navit Teatr imeni Gorkogo bezlich var yete ta kabare tosho Vsesvitno populyarnim ye Berlinskij filarmonichnij orkestr yakim diriguvali svogo chasu Vilgelm Furtvengler i Gerbert fon Karayan Muzeyi Muzej Bode na Muzejnomu ostrovi Istoriya berlinskih muzeyiv tisno perepletena z istoriyeyu Nimechchini i yiyi podilom na dvi chastini Kolishni zibrannya prusskih koroliv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni chastkovo evakuyuvali chastkovo shovali vid bombarduvan a pislya vijni viyavilosya sho chastina kolekciyi perebuvaye u Shidnomu Berlini a chastina v Zahidnomu Hocha muzeyi postrazhdali pid chas bombarduvan osnovni kolekciyi zberezheno Osoblivist berlinskih derzhavnih muzeyiv polyagaye v tomu sho shochetverga z 16 00 do 20 00 vhid do muzeyiv vilnij U suchasnomu Berlini dekilka muzejnih centriv Znachna kilkist berlinskih muzeyiv znahoditsya na tak zvanomu Muzejnomu ostrovi pivnichnij chastini ostrova Shpreyeinzel yakij rozmishenij na pivnich vid universitetu ta Unter den Linden Tut rozmisheni Muzej Bode Stara nacionalna galereya ta Pergamskij muzej Na Muzejnomu ostrovi zberigalisya kulturni cinnosti dovoyennogo Berlina Kulturforum na Zahodi bagatyushe zibrannya yevropejskogo zhivopisu ta inshih tvoriv mistectva Inshi muzejni centri Yegipetskij muzej i Muzeyi Dalem etnologichnij muzej muzej mistectva Indiyi tosho v Dalem Dorfi Stara nacionalna galereya rozmishena v budivli sho shozha na davnorimskij hram Tut predstavleno najriznomanitnishi hudozhni techiyi realizm impresionizm dadayizm ekspresionizm Na shodah vstanovleno bronzovu Tancivnicya Georga Kolbe u zali prisvyachenij grupi Mist eksponuyutsya polotna Karla Shmidta Rotlufa Ernsta Lyudviga Kirhnera Otto Myullera U zali dadayistiv vistavleno kolazhi Ganni Goh Byust Nefertiti Yegipetskij muzejNajvidomishi berlinski muzeyiPergamskij muzej Muzej Bode Yegipetskij muzej i zibrannya papirusiv Berlinske antichne zibrannya Monetnij kabinet Starij muzej Novij muzej Stara nacionalna galereya Nova nacionalna galereya Muzejnij centr Berlin Dalem Yevrejskij muzej Nimeckij istorichnij muzej Rosijsko nimeckij muzej Nimeckij tehnichnij muzej Muzej erotiki Beate Uze Muzej prirodoznavstva Muzej kino Muzej cukru Etnologichnij muzej Muzej Chekpojnt Charli Parki U Berlini narahovuyut ponad 2500 skveriv parkiv ta misc vidpochinku Yihnya zagalna plosha stanovit blizko 5 500 gektariv Parki lisi richki ozera i kanali zajmayut blizko 30 miskoyi ploshi Na zahodi j pivdennomu shodi mista rostut lisovi masivi U centri mista rozmishenij park Velikij Tirgarten najstarishij i najbilshij v misti plosheyu 210 ga U minulomu Tirgarten buv dilyankoyu lisu pered miskoyu bramoyu miska znat vikoristovuvala jogo dlya progulyanok na konyah i polyuvannya Postupovo misto rozroslosya navkolo parku nini vin roztyagnuvsya vid stanciyi Berlinskij zoopark do stanciyi Brandenburzki vorota i roztashovanij u bezposerednij blizkosti do uryadovih budivel i parlamentu Na peretini dorig Shidno zahidnoyi osi j vulici 17 chervnya roztashovana berlinska kolona Peremogi zavvishki 69 m pobudovana v 1864 1873 rokah i uvinchana 8 metrovoyu figuroyu bogini Viktoriyi do statuyi yakoyi vedut 285 shodinok Z yih visoti vidkrivayetsya panorama Berlina Inshij velikij park Berlina Treptov park stvorenij u 1876 1882 rokah pershim berlinskim direktorom sadovogo budivnictva Jogannom Genrihom Gustavom Mejyerom 1896 roku v Treptov parku prohodila vistavka remesel Park Velikij Tirgarten i centralna Kolona Peremogi Berlinskij zoopark Golovna vizualna vis Botanichnogo sadu Berlina Sered parkovih nasadzhen osoblivo vidilyayetsya Botanichnij sad Berlina Vin roztashovanij na pivdennomu zahodi mista i ye duzhe populyarnim sered berlinciv yak misce vidpochinku Krim togo u Berlini diyut dva zooparki Berlinskij zoologichnij sad i zoopark Fridrihsfelde Zasnovanij 1844 roku Berlinskij zoopark ye najstarishim v Nimechchini a jogo kolekciya najbilsha za kilkistyu predstavlenih vidiv tvarin 14 000 tvarin i 1 500 vidiv Drugij zoopark vinik v NDR 1954 roku i ye najbilshim za plosheyu zooparkom Yevropi sho zajmaye 160 gektariv Planuvannya mista i arhitektura Sony Center na Potsdamskij ploshi Berlin zberig okremi risi serednovichnoyi zabudovi U XVIII XIX stolittyah stvoreno pravilni za obrisami ploshi napriklad Plosha zhandarmiv Gendarmenmarkt shiroki vulici Unter den Linden paradni ansambli ta zabudovi u stili baroko Ejforiya budivnictva ta zrostannya nastala na samomu pochatku XX stolittya Vistavka pid nazvoyu Zagalni principi mistobuduvannya provedena 1910 roku pokazala zrazok yevropejskogo mista do yakogo pragnuv Berlin Pislya Drugoyi svitovoyi vijni v oboh chastinah mista vidnovleno istorichni pam yatniki i zhitlovi masivi do yakih dodalisya novi rajoni Lihtenberg i Marcano v shidnij chastini mista Merkishes Firtel na pivnochi Zahidnogo Berlina Zi starovinnih sporud v Berlini zbereglisya cerkva svyatoyi Mariyi Marienkirche Berlinskij sobor Opernij teatr Brandenburzki vorota Chervona ratusha Rejhstag perebudovanij 1999 roku Palac Belvyu Na ploshi Brajtshajda Breitscheidplatz zberezheno j zakonservovano ruyini Memorialnoyi cerkvi kajzera Vilgelma yak pam yatnik nagaduvannya pro vijnu U shidnij chastini Berlina v Treptov parku vidkrito Memorial poleglim radyanskim voyinam u Tirgarteni sho zaginuli v boyah za Berlin iz mavzoleyem na yakomu stoyit statuya Voyina vizvolitelya skulptor Yevgen Vuchetich Sered pislyavoyennih novobudov kvartal Ganza pobudovanij mizhnarodnim kolektivom arhitektoriv zhitlovij kvartal poblizu Olimpijskogo stadionu arhitektor Le Korbyuzye aleya Karla Marksa Budinok radiomovlennya Derzhrada Mizhnarodnij kongres centr Palac respubliki u shidnij chastini mista promislova vistavka Interbau Berlinska filarmoniya Nova nacionalna galereya arhitektor Lyudvig Mis van der Roe Arhitekturni pam yatki source source source source source source source source Miskij pejzazh Berlina z visoti ptashinogo polotuMemorialna cerkva kajzera Vilgelma nim Kaiser Wilhelm Gedachtniskirche Rejhstag nim Reichstag Brandenburzki vorota nim Brandenburger Tor Branderburger Tor Unter den Linden nim Unter den Linden Aleksanderplac nim Alexanderplatz Berlinskij sobor nim Berliner Dom Berliner Dom Vidomstvo federalnogo kanclera Nimechchini nim Bundeskanzleramt Bundeskancleramt Memorial ubitim yevreyam Yevropi nim Denkmal fur die ermordeten Juden Europas Kolona Peremogi nim Siegessaule Zigeszojle Zamok Sharlottenburg nim Schloss Charlottenburg Shloss Sharlottenburg Koncertnij zal Berliner Schauspielhaus nim Berliner Schauspielhaus olimpijskij stadion nim Olympiastadion Berlin Fortecya Shpandau nim Zitadelle Spandau Palac Belvyu nim Schloss Bellevue Molekulyarna lyudinaSportivni klubi Berlinskij marafon odin z najprestizhnishih marafonskih zabigiv u sviti yakij vhodit u shistku World Marathon Majors V 2011 roci svitovij rekord 2 03 38 vstanoviv kenijskij bigun Patrik Makau 2013 roku jogo zemlyak Vilson Kipsang polipshiv rekordnij rezultat 2 03 23 Shorichnij Berlinskij marafonNazva klubu Vid sportu Zasnovanij Liga MajdanchGerta Futbol 1892 Bundesliga Olimpijskij stadionUnion Berlin Futbol 1966 Bundesliga Stadion An der Alten ForstereiALBA Berlin Basketbol 1991 Bundesliga Mercedes Benz ArenaAjsberen Berlin Hokej 1954 DEL Mercedes Benz ArenaFuchse Berlin Gandbol 1891 HBL Sportkompleks imeni Maksa ShmelingaBerlin Recycling Volleys Volejbol 1911 DVL Sportkompleks imeni Maksa ShmelingaKopenicker SC Volejbol 1991 DVL Sporthalle HammerlingstrasseOsobi pov yazani z mistom BerlinAndreas Shlyuter 1662 1714 skulptor arhitektor dobi baroko Kufaldt Georg Fridrih 1853 1938 parkobudivnik sadivnik Fridrih Fromm 1888 1945 nimeckij vijskovij diyach general polkovnik Ernst Lyubich 1892 1947 nimeckij ta amerikanskij kinorezhiser aktor scenarist prodyuser Konrad Fejdt 1893 1943 nimeckij aktor teatru i kino Hohlova Oleksandra Sergiyivna 1897 1985 radyanska kinoaktrisa kinorezhiser scenarist pedagog Magda Gebbels 1901 1945 druzhina ministra propagandi Tretogo Rejhu Jozefa Gebbelsa Gans Klering 1906 1988 nimeckij aktor Verner fon Gaften 1908 1944 nimeckij starshina poruchnik Vermahtu Ukrayinci v Berlini Memorialna doshka Lesi UkrayinkiKonovalec Yevgen Mihajlovich polkovnik Armiyi UNR komandant UVO golova Provodu ukrayinskih nacionalistiv z 1927 pershij golova OUN Fedak Volodimir diyach OUN chetar Karpatskoyi Sichi krajovij providnik OUN Velikonimechchini u 1943 Vitovskij Dmitro derzhavnij sekretar vijskovih sprav ZUNR Petrushevich Yevgen Prezident Diktator ZUNR Bandera Stepan politichnij diyachUkrayinski pam yatki v Berlini Memorialna doshka Lesi Ukrayinki Johannisstrasse 11 GPS 52 524403 13 391794 Memorialna doshka Oleksandra Dovzhenka Bismarckstrasse 69 GPS 52 510917 13 298545 Memorialna doshka v pam yat pro budinok ukrayinskoyi diplomatichnoyi misiyi Kronprnizenufer 10 Ukrayinski pohovannya na pravoslavnomu cvintari Tegel Budinok iz trizubom Heidelberger Platz 1 Cej budinok kuplenij v 1923 r ukrayinskim biznesmenom stav centrom ukrayinskoyi gromadi Berlina GPS 52 478951 13 310323 GalereyaPanorama Berlina Panorama Berlina Prapor pered budivleyu Rejhstagu Berlinskij sobor Mercedes Benz Arena Berlin Berlinska derzhavna opera Palac Belvyu Nimeckij sobor Kolona Peremogi Stara nacionalna galereya Starij muzej Palac Sharlottenburg Kinna statuya Fridriha Velikogo Zhandarmenmarkt Vhid do Berlinskogo zooparku Ruyini Cerkvi kajzera Vilgelma Berlinska televezha Olimpijskij stadion Pam yatnik Jogannu Volfgangu fon Gete Cube BerlinDiv takozhBerolina uosoblennya mista Najbilshi mista Yevropi 422 Berolina asteroyid nazvanij na chest mista Primitki Amt fur Statistik Berlin Brandenburg nim Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 2 travnya 2019 Fortgeschriebene Bevolkerungszahlen vom 31 Dezember 2020 des abgerufen am 12 Juni 2021 1 um warszawa pl Biuro Promocji Miasta 4 travnya 2005 Arhiv originalu za 6 grudnya 2008 Procitovano 29 serpnya 2008 Berger Dieter 1999 Geographische Namen in Deutschland Bibliographisches Institut ISBN 978 3 411 06252 2 nim Reuters German Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 19 serpnya 2008 GDP per capita in 276 EU regions Eurostat Procitovano 9 travnya 2022 statistik bw de Arhiv originalu za 13 chervnya 2018 Procitovano 8 travnya 2020 Statista Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 8 travnya 2020 Ranking So schneiden die 10 grossten Arbeitgeber Berlins ab kununu de Procitovano 10 travnya 2022 PDF berlin de Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2008 Procitovano 19 serpnya 2008 airliners de nim 29 listopada 2019 Arhiv originalu za 5 listopada 2020 Procitovano 3 listopada 2020 Hertha BSC 23 grudnya 2017 u Wayback Machine www herthabsc de Retrieved 1 July 2008 Union Berlin 7 lyutogo 2010 u Wayback Machine www fc union berlin de Retrieved 3 April 2010 ALBA Berlin 10 travnya 2000 u Wayback Machine www albaberlin de Retrieved 1 July 2008 Eisbaren Berlin 5 listopada 2011 u Wayback Machine www eisbaeren de Retrieved 1 July 2008 Fuchse Berlin 5 bereznya 2011 u Wayback Machine www fuechse berlin de Retrieved 1 July 2008 SCC Berlin 4 kvitnya 2010 u Wayback Machine www scc berlin de Retrieved 1 July 2008 2 20 bereznya 2012 u Wayback Machine Retrieved 21 May 2010 3 30 serpnya 2010 u Wayback Machine www k sc de Retrieved 10 May 2010 4 29 grudnya 2010 u Wayback Machine Retrieved 21 May 2010 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Arhiv originalu za 11 kvitnya 2022 Procitovano 19 09 2020 r DzherelaFakti pro Nimechchinu red Zhanet Shayan Sabine Gile per Volodimir Shelest Frankfurt na Majni Zociyetets Ferlag 2010 ISBN 978 3 7973 1211 2PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu BerlinVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Berlin Geografichni dani pro Berlin OpenStreetMap Oficijnij sajt mista 30 grudnya 1996 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ