Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георг Фрідріх Куфальдт (нім. Georg Friedrich Ferdinand Kuphaldt; 6 червня 1853 — 4 квітня 1938) — німецький садівник і ландшафтний архітектор, автор проєктів численних декоративних садів і парків у Німеччині та в Російській імпрерії.
| Георг Фрідріх Куфальдт | |
|---|---|
| нім. Georg Friedrich Ferdinand Kuphaldt | |
 | |
| Народження | 6 червня 1853 Плен, Німецька імперія |
| Смерть | 4 квітня 1938 (84 роки) |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | архітектор, садівник, помолог, ландшафтний архітектор, ботанік |
| Праця в містах | Берлін, Рига, Санкт-Петербуг, садиба Муромцево біля міст Судогда та Володимир |
| Архітектурний стиль | необароко, модерн |
| Найважливіші споруди | низка декоративних садів в містах(в тому числі Рига) та приватних садибах Балтії, Зимовий палац (сад біля західного фасаду), Садиба Муромцево, парк в стилі необароко, парк садиби Шарівка (Україна) |
 Георг Куфальдт у Вікісховищі | |
Життєпис, ранні роки
Походив з родини вчителя Ганса Генріха Куфальдта, де було четверо дітей (містечко Плен, земля Гольштейн). Закінчив середню школу, після котрої два роки навчався в школі садівництва Ойтинського придворного парку. Стажувався в Інституті помології міста Рейтлінген, в Зоологічному саду міста Кельн та Трір, був помічником королівського садівника в Потсдамі у 1876–1878 рр. Успішно здав усі іспити.
По нього дізнались в Балтії, де роками були тісні культурні зв'язки з Німеччиною. У віці 27 років він отримав запрошення на працю у місто Рига, де отримав посаду директора міського саду.
Балтійський регіон і Російська імперія
В місті Рига 1870 року заснували міське садово-паркове управління. Куфальдт отримав посаду директора садів та парків Риги. Він працюватиме в цьому закладі до виїзду з Російської імперії, надсилаючи свої проєкти також приватним володарям дворянських садиб. Серед реалізованих проєктів Куфальдта:
- Парк Вієстура (Петровський), Рига
- Верманський парк, Рига
- Стрілецький парк, Рига
- Парк Гризинькалнс
- Парк Еспланада
- Межапарк та ін.
До переліку садів і парків роботи Куфальдта належать також сад біля західного фасаду царського Зимового палацу у Санкт-Петербурзі та парк садиби Шарівка в провінції Україна під містом Харків.
Парк садиби В. С. Храповицького Муромцево
Останнім значним досягненням Куфальдта в Російській імперії стало створення парку в садибі аристократа і лісопромисловця Храповицького В. С. Володар вийшов у відставку і зажадав облаштувати власну садибу у псевдоісторичному стилі. Старий, ще дерев'яний, будинок родини розібрали. Проєкт нового дому палацового типу створив архітектор Бойцов Петро Самійлович (1849—1918), що нагадував фасадами середньовічні замки Франції. Такою була воля володаря, а Петро Бойцов якраз спеціалізувався на спорудах замкового типу при насиченні їх сучасними для його часу умовами конфорту — електрика, ванна кімната, зала з каміном, телеграф, водопостачання тощо.
Головним багатством садибного господарства був ліс і лісопромисловість. Але ліс довго росте і після лісозаготівлі потребує відновлювальних робіт. Усім комплексом цих робіт і почав опікуватись В. С. Храповицький. Як аристократ, близький до царського двору, він знав про високий авторитет Георга Куфальдта, що теж працював по замовам царського двору. Він і запросив Куфальдта до садиби Муромцево. Раціонально і грамотно організовані лісозаготівлі і продаж лісу на будматеріали надали прибуток, а гроші господар почав витрачати на будівництво небаченого у Володимиро-Суздальському краї великого замку-палацу і парку.
1891 року у садибу прибув лісовод К. Ф. Тюрмер. Німцю Тюрмеру ліси під Муромцевим нагадали ліси Пруссії і він погодився працювати тут над лісовідновленням. Старий Тюрмер працюватиме у Храповицького до власної смерті. Над створенням небаченого парку спочатку працював Карл Енке, що до Муромцева був садівником в садибі Кусково. Карл Енке створив регулярний сад французького зразка у вигляді восьмикутної зірки, вписаної у квадрат. На зразок старовинних садиб у Муромцеві вибудували оранжерею, де вирощували за новою буржуазною модою магнолії, лаври, персикові дерева і навіть пальми. В садибному парку облаштували дендрарій. Свідки сповіщали, що масштаб перебудов у парку був грандіозним. На відміну від регулярних парків французьких садиб, бідних квітами, у Муромцево замовляли небачену кількість нарцисів, тюльпанів та ін. Навіть велика кам'яна споруда первісного палацу не задовольнила В. С. Храповицького. Була створена нова прибудова з чотириповерховим корпусом (що нагадував замковий донжон) з оглядовим майданчиком, де піднімали прапор на честь володарів, коли ті прибували у садибу. Кількість залів в новому палаці Храповицького досягла вісімдесяти (80).
Роботи Карл Энке продовжив Георг Куфальдт, перетворивши парк нової садиби на унікальне для Росії творіння. Вже парки міста Риги свідчили, що німець Куфальдт став найбільш значимим фахівцем садово-паркового мистецтва в Російській імперії на зламі ХІХ–ХХ століть. Родзинкою парку став протяжний, хоча і невисокий каскад, котрий був запозичений з садиб доби бароко. Каскад створили на центральній осі всього палацово-паркового ансамблю, що тільки підсилило барокові елементи комплексу. Подбали для ансамблю і про православні храми, водяні млини, невелику залізницю до міста Володимир, про гараж, де були власне автомобілі. Загальна кількість усіх садибних павільйонів і споруд досягала сімдесяти двох (72), частка котрих була створена з деревини для швидкості побудови.
Родзинкою садибних споруд можна було вважати і власний театр в парку, куди на концерти і гастролі запрошували Федіра Шаляпіна, Антоніну Нежданову, Леоніда Собінова. Коли уславлених візитерів не було, гостей і володарів садиби розважали учні двох музичних шкіл, заснованих в садибі. Театр в садибі був вибудований за проєктом, котрий створили в столиці.
Передача садиби більшовицькій державі
Дворянські садиби почали псувати ще за подій буржуазної революції 1917 р. Усвідомлення, що поруйнувати можуть і замок у Муромцево, мав і володар В. С. Храповицький. Аби врятувати родинну садибу в лихий період, він добровільно передав власну картинну галерею та колекцію скульптур владі більшовиків в надії, що все минеться і він матиме можливість повернутися додому у Муромцево. Більшовицький переворот родина Храповицьких не прийняла і вони, як більшість (що рятувала власне життя), емігрували за кордон. В. Храповицький помер у 64-річному віці у місті Вісбаден. Дружина (графиня Головіна) померла 1935 року у Франції.
Садибу Муромцево спочатку віддали під місцевий лісотехнікум. Швидко запанували презирство до барського майна і невігластво з непрофесіоналізмом. В садибі була пожежа, частка панського майна була розкрадена або попсована. Садибна церква зачинена і перетворена на склад, кам'яний двір для худоби перебудували на радянський гуртожиток, а потім взагалі покинули без дахів. Скульптури та вази, що не потрапили у музей, посували, розбили або розкрали. Замок-палац тривалий час стояв без дахів, коли для лісотехнікуму вибудували нове приміщення і його відселили з покинутої напризволяще садиби. Остання пожежа в садибі Муромцево була влітку 1994 року.
В СРСР
За часів СРСР колишню дворянську садибу безжально експлуатували і руйнували всі 75 років, але руйнація продовжилась і після розвалу СРСР. Вже остаточно поруйнований садово-парковий комплекс Муромцево з пошкодженими каскадом і ставками та вирубаним парком лише 2014 року приєднали до Володимиро-Судальського музею-заповідника, але відновлювальні роботи так і не розпочали. Лише над декотрими корпусами замку-споруди поремонтували дахи, хоча начиння та декор кімнат давно попсовані і поруйновані від стелі до підлог.
-
![image]()
Колишня садиба Муромцево, в'їзна брама, стара поштівка -
![image]()
Дерев'яний театр в садибі Муромцево В. Храповицького, головний фасад, поштівка поч. 20 ст. (знищено) -
![image]()
Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття (знищено). -
![image]()
Садиба Храповицького Муромцево. Поруйнований кінний двір, фото 2015 р. -
![image]()
Каскад перед головним фасадом палацу в садибі Муромцево, фото поч. 20 ст. (поруйновано)
Останні роки в Німеччині
1914 року розпочалася Перша світова війна. Росія та Німеччина опинились по різні боки. Прихильне ставлення до німця Куфальдта змінилось на агресію і його, садівника, звинуватили у шпигунстві. Невдовзі арештували і відправили до в'язниці (в цьому він мимоволі повторив долю ще одного іноземця-архітектора, котрим був Арістотель Фіораванті). Через чотири з половиною місяців ув'язнення йому дозволили покинути кордони Росії.
Старий Куфальдт відбув у Німеччину, де авторитетному фахівцю запропонували посаду інспектора садів та парків Берліна в районі Штегліц. Він працюватиме інспектором до 1923 року, коли піде у відставку за віком.
Смерть
Садиба Кеніга «Шарівка» біля Харкова, Україна (парк за проєктом Куфальдта)
-
![image]()
Липи Шарівського парку, фото 2007 р. -
![image]()
Парк Шарівський, туристична схема, фото 2012 р. -
![image]()
-
![image]()
Дуб велетень Шарівського парку, фото 2012 р.
Див. також
- Сад бароко
- Необароко
- Лісництво
- Пейзажний парк
- Модерн
- Садиба Муромцево
- Садиба Шарівка
- Архітектура України
- Кекушев Лев Миколайович
Посилання
Примітки
- Нащокина М. В. Архитекторы московского модерна. Творческие портреты. М., 2005. С. 77-86.
- Меркулова Т. Н. Коллекция скульптуры В. С. Храповицкого из имения Муромцево в собрании Владимиро-Суздальского музея-заповедника. Каталог. Владимир, 2007. 88 с.
- Владимирская энциклопедия: Биобиблиографический словарь / Администрация Владимирской области, Владимирский Фонд культуры. — Владимир, 2002.
Джерела
- Владимирская энциклопедия: Биобиблиографический словарь / Администрация Владимирской области, Владимирский Фонд культуры. — Владимир, 2002.
- Нащокина М. В. «Архитекторы московского модерна. Творческие портреты». М., 2005.
- Меркулова Т. Н. Художественная коллекция В. С. Храповицкого из имения Муромцево в собрании ВСМЗ // Владимиро-Суздальский музей-заповедник. Материалы исследований. Сборник № 10. Владимир, 2004. С.101.
- Меркулова Т. Н. Коллекция скульптуры В. С. Храповицкого из имения Муромцево в собрании Владимиро-Суздальского музея-заповедника. Каталог. Владимир, 2007. 88 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georg Fridrih Kufaldt nim Georg Friedrich Ferdinand Kuphaldt 6 chervnya 1853 4 kvitnya 1938 nimeckij sadivnik i landshaftnij arhitektor avtor proyektiv chislennih dekorativnih sadiv i parkiv u Nimechchini ta v Rosijskij impreriyi Georg Fridrih Kufaldtnim Georg Friedrich Ferdinand KuphaldtNevidomij portretist kincya 19 st Portret Georga Kufaldta Narodzhennya6 chervnya 1853 1853 06 06 Plen Nimecka imperiyaSmert4 kvitnya 1938 1938 04 04 84 roki BerlinKrayinaNimechchinaDiyalnistarhitektor sadivnik pomolog landshaftnij arhitektor botanikPracya v mistahBerlin Riga Sankt Peterbug sadiba Muromcevo bilya mist Sudogda ta VolodimirArhitekturnij stilneobaroko modernNajvazhlivishi sporudinizka dekorativnih sadiv v mistah v tomu chisli Riga ta privatnih sadibah Baltiyi Zimovij palac sad bilya zahidnogo fasadu Sadiba Muromcevo park v stili neobaroko park sadibi Sharivka Ukrayina Georg Kufaldt u VikishovishiZhittyepis ranni rokiPohodiv z rodini vchitelya Gansa Genriha Kufaldta de bulo chetvero ditej mistechko Plen zemlya Golshtejn Zakinchiv serednyu shkolu pislya kotroyi dva roki navchavsya v shkoli sadivnictva Ojtinskogo pridvornogo parku Stazhuvavsya v Instituti pomologiyi mista Rejtlingen v Zoologichnomu sadu mista Keln ta Trir buv pomichnikom korolivskogo sadivnika v Potsdami u 1876 1878 rr Uspishno zdav usi ispiti Po nogo diznalis v Baltiyi de rokami buli tisni kulturni zv yazki z Nimechchinoyu U vici 27 rokiv vin otrimav zaproshennya na pracyu u misto Riga de otrimav posadu direktora miskogo sadu Baltijskij region i Rosijska imperiyaV misti Riga 1870 roku zasnuvali miske sadovo parkove upravlinnya Kufaldt otrimav posadu direktora sadiv ta parkiv Rigi Vin pracyuvatime v comu zakladi do viyizdu z Rosijskoyi imperiyi nadsilayuchi svoyi proyekti takozh privatnim volodaryam dvoryanskih sadib Sered realizovanih proyektiv Kufaldta Park Viyestura Petrovskij Riga Vermanskij park Riga Strileckij park Riga Park Grizinkalns Park Esplanada Mezhapark ta in Do pereliku sadiv i parkiv roboti Kufaldta nalezhat takozh sad bilya zahidnogo fasadu carskogo Zimovogo palacu u Sankt Peterburzi ta park sadibi Sharivka v provinciyi Ukrayina pid mistom Harkiv Park sadibi V S Hrapovickogo MuromcevoBudinok palac V S Hrapovickogo v sadibi Muromcevo Volodimirska oblast stara poshtivka pochatku 20 st Ostannim znachnim dosyagnennyam Kufaldta v Rosijskij imperiyi stalo stvorennya parku v sadibi aristokrata i lisopromislovcya Hrapovickogo V S Volodar vijshov u vidstavku i zazhadav oblashtuvati vlasnu sadibu u psevdoistorichnomu stili Starij she derev yanij budinok rodini rozibrali Proyekt novogo domu palacovogo tipu stvoriv arhitektor Bojcov Petro Samijlovich 1849 1918 sho nagaduvav fasadami serednovichni zamki Franciyi Takoyu bula volya volodarya a Petro Bojcov yakraz specializuvavsya na sporudah zamkovogo tipu pri nasichenni yih suchasnimi dlya jogo chasu umovami konfortu elektrika vanna kimnata zala z kaminom telegraf vodopostachannya tosho Golovnim bagatstvom sadibnogo gospodarstva buv lis i lisopromislovist Ale lis dovgo roste i pislya lisozagotivli potrebuye vidnovlyuvalnih robit Usim kompleksom cih robit i pochav opikuvatis V S Hrapovickij Yak aristokrat blizkij do carskogo dvoru vin znav pro visokij avtoritet Georga Kufaldta sho tezh pracyuvav po zamovam carskogo dvoru Vin i zaprosiv Kufaldta do sadibi Muromcevo Racionalno i gramotno organizovani lisozagotivli i prodazh lisu na budmateriali nadali pributok a groshi gospodar pochav vitrachati na budivnictvo nebachenogo u Volodimiro Suzdalskomu krayi velikogo zamku palacu i parku 1891 roku u sadibu pribuv lisovod K F Tyurmer Nimcyu Tyurmeru lisi pid Muromcevim nagadali lisi Prussiyi i vin pogodivsya pracyuvati tut nad lisovidnovlennyam Starij Tyurmer pracyuvatime u Hrapovickogo do vlasnoyi smerti Nad stvorennyam nebachenogo parku spochatku pracyuvav Karl Enke sho do Muromceva buv sadivnikom v sadibi Kuskovo Karl Enke stvoriv regulyarnij sad francuzkogo zrazka u viglyadi vosmikutnoyi zirki vpisanoyi u kvadrat Na zrazok starovinnih sadib u Muromcevi vibuduvali oranzhereyu de viroshuvali za novoyu burzhuaznoyu modoyu magnoliyi lavri persikovi dereva i navit palmi V sadibnomu parku oblashtuvali dendrarij Svidki spovishali sho masshtab perebudov u parku buv grandioznim Na vidminu vid regulyarnih parkiv francuzkih sadib bidnih kvitami u Muromcevo zamovlyali nebachenu kilkist narcisiv tyulpaniv ta in Navit velika kam yana sporuda pervisnogo palacu ne zadovolnila V S Hrapovickogo Bula stvorena nova pribudova z chotiripoverhovim korpusom sho nagaduvav zamkovij donzhon z oglyadovim majdanchikom de pidnimali prapor na chest volodariv koli ti pribuvali u sadibu Kilkist zaliv v novomu palaci Hrapovickogo dosyagla visimdesyati 80 Roboti Karl Enke prodovzhiv Georg Kufaldt peretvorivshi park novoyi sadibi na unikalne dlya Rosiyi tvorinnya Vzhe parki mista Rigi svidchili sho nimec Kufaldt stav najbilsh znachimim fahivcem sadovo parkovogo mistectva v Rosijskij imperiyi na zlami HIH HH stolit Rodzinkoyu parku stav protyazhnij hocha i nevisokij kaskad kotrij buv zapozichenij z sadib dobi baroko Kaskad stvorili na centralnij osi vsogo palacovo parkovogo ansamblyu sho tilki pidsililo barokovi elementi kompleksu Podbali dlya ansamblyu i pro pravoslavni hrami vodyani mlini neveliku zaliznicyu do mista Volodimir pro garazh de buli vlasne avtomobili Zagalna kilkist usih sadibnih paviljoniv i sporud dosyagala simdesyati dvoh 72 chastka kotrih bula stvorena z derevini dlya shvidkosti pobudovi Rodzinkoyu sadibnih sporud mozhna bulo vvazhati i vlasnij teatr v parku kudi na koncerti i gastroli zaproshuvali Fedira Shalyapina Antoninu Nezhdanovu Leonida Sobinova Koli uslavlenih viziteriv ne bulo gostej i volodariv sadibi rozvazhali uchni dvoh muzichnih shkil zasnovanih v sadibi Teatr v sadibi buv vibudovanij za proyektom kotrij stvorili v stolici Peredacha sadibi bilshovickij derzhaviDvoryanski sadibi pochali psuvati she za podij burzhuaznoyi revolyuciyi 1917 r Usvidomlennya sho porujnuvati mozhut i zamok u Muromcevo mav i volodar V S Hrapovickij Abi vryatuvati rodinnu sadibu v lihij period vin dobrovilno peredav vlasnu kartinnu galereyu ta kolekciyu skulptur vladi bilshovikiv v nadiyi sho vse minetsya i vin matime mozhlivist povernutisya dodomu u Muromcevo Bilshovickij perevorot rodina Hrapovickih ne prijnyala i voni yak bilshist sho ryatuvala vlasne zhittya emigruvali za kordon V Hrapovickij pomer u 64 richnomu vici u misti Visbaden Druzhina grafinya Golovina pomerla 1935 roku u Franciyi Sadibu Muromcevo spochatku viddali pid miscevij lisotehnikum Shvidko zapanuvali prezirstvo do barskogo majna i neviglastvo z neprofesionalizmom V sadibi bula pozhezha chastka panskogo majna bula rozkradena abo popsovana Sadibna cerkva zachinena i peretvorena na sklad kam yanij dvir dlya hudobi perebuduvali na radyanskij gurtozhitok a potim vzagali pokinuli bez dahiv Skulpturi ta vazi sho ne potrapili u muzej posuvali rozbili abo rozkrali Zamok palac trivalij chas stoyav bez dahiv koli dlya lisotehnikumu vibuduvali nove primishennya i jogo vidselili z pokinutoyi naprizvolyashe sadibi Ostannya pozhezha v sadibi Muromcevo bula vlitku 1994 roku V SRSRZa chasiv SRSR kolishnyu dvoryansku sadibu bezzhalno ekspluatuvali i rujnuvali vsi 75 rokiv ale rujnaciya prodovzhilas i pislya rozvalu SRSR Vzhe ostatochno porujnovanij sadovo parkovij kompleks Muromcevo z poshkodzhenimi kaskadom i stavkami ta virubanim parkom lishe 2014 roku priyednali do Volodimiro Sudalskogo muzeyu zapovidnika ale vidnovlyuvalni roboti tak i ne rozpochali Lishe nad dekotrimi korpusami zamku sporudi poremontuvali dahi hocha nachinnya ta dekor kimnat davno popsovani i porujnovani vid steli do pidlog Kolishnya sadiba Muromcevo v yizna brama stara poshtivka Derev yanij teatr v sadibi Muromcevo V Hrapovickogo golovnij fasad poshtivka poch 20 st znisheno Glyadacka zala derev yanogo teatru v sadibi Muromcevo V Hrapovickogo kinec 19 st poshtivka poch 20 stolittya znisheno Sadiba Hrapovickogo Muromcevo Porujnovanij kinnij dvir foto 2015 r Kaskad pered golovnim fasadom palacu v sadibi Muromcevo foto poch 20 st porujnovano Ostanni roki v Nimechchini1914 roku rozpochalasya Persha svitova vijna Rosiya ta Nimechchina opinilis po rizni boki Prihilne stavlennya do nimcya Kufaldta zminilos na agresiyu i jogo sadivnika zvinuvatili u shpigunstvi Nevdovzi areshtuvali i vidpravili do v yaznici v comu vin mimovoli povtoriv dolyu she odnogo inozemcya arhitektora kotrim buv Aristotel Fioravanti Cherez chotiri z polovinoyu misyaciv uv yaznennya jomu dozvolili pokinuti kordoni Rosiyi Starij Kufaldt vidbuv u Nimechchinu de avtoritetnomu fahivcyu zaproponuvali posadu inspektora sadiv ta parkiv Berlina v rajoni Shteglic Vin pracyuvatime inspektorom do 1923 roku koli pide u vidstavku za vikom SmertKufaldt pomer 14 kvitnya 1938 roku v Berlini Sadiba Keniga Sharivka bilya Harkova Ukrayina park za proyektom Kufaldta Sadiba Sharivka bilya Harkova terasi parku stan na 2010 r Sadiba Sharivka bilya Harkova Derev yanij budinok lisnichogo 1910 r foto 2007 r Lipi Sharivskogo parku foto 2007 r Park Sharivskij turistichna shema foto 2012 r Dub veleten Sharivskogo parku foto 2012 r Div takozhSad baroko Neobaroko Lisnictvo Pejzazhnij park Modern Sadiba Muromcevo Sadiba Sharivka Arhitektura Ukrayini Kekushev Lev MikolajovichPosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Sadi i parki PrimitkiNashokina M V Arhitektory moskovskogo moderna Tvorcheskie portrety M 2005 S 77 86 Merkulova T N Kollekciya skulptury V S Hrapovickogo iz imeniya Muromcevo v sobranii Vladimiro Suzdalskogo muzeya zapovednika Katalog Vladimir 2007 88 s Vladimirskaya enciklopediya Biobibliograficheskij slovar Administraciya Vladimirskoj oblasti Vladimirskij Fond kultury Vladimir 2002 DzherelaVladimirskaya enciklopediya Biobibliograficheskij slovar Administraciya Vladimirskoj oblasti Vladimirskij Fond kultury Vladimir 2002 Nashokina M V Arhitektory moskovskogo moderna Tvorcheskie portrety M 2005 Merkulova T N Hudozhestvennaya kollekciya V S Hrapovickogo iz imeniya Muromcevo v sobranii VSMZ Vladimiro Suzdalskij muzej zapovednik Materialy issledovanij Sbornik 10 Vladimir 2004 S 101 Merkulova T N Kollekciya skulptury V S Hrapovickogo iz imeniya Muromcevo v sobranii Vladimiro Suzdalskogo muzeya zapovednika Katalog Vladimir 2007 88 s