Невігластво це брак знань та інформації необізнаність Слово невіглас це іменник котрий описує людину в стані несвідомост

Невігластво — це брак знань та інформації, необізнаність. Слово «невіглас» — це іменник, котрий описує людину в стані несвідомості або навіть когнітивного дисонансу та інших пізнавальних відносин і може описувати осіб, які свідомо ігнорують або нехтують важливою інформацією чи фактами, або осіб, які не знають важливої інформації або фактів. Невігластво може проявлятися у трьох різних типах: фактична необізнаність (відсутність знань про якийсь факт), об'єктивна необізнаність (незнайомство з якимось об'єктом) та технічна необізнаність (відсутність знань, як щось робити).

До розвитку теорії мікробів багато людей необізнано вірили, що хвороби поширюються через «погане повітря», як зображено в цій ілюстрації 1831 року Робертом Сеймуром

Наслідки

Невігластво може мати негативний вплив на людей і суспільства, але може також принести їм користь, створивши в них бажання знати більше. Наприклад, незнання всередині науки відкриває можливість шукати знання та робити відкриття, задаючи нові запитання. Хоча це може мати місце лише в тому випадку, якщо людина володіє цікавим розумом.

Дослідження свідчать про те, що дорослі з адекватною освітою, які виконують збагачувальні та складні роботи, щасливіші та більше контролюють своє оточення. Впевненість, яку дорослі здобувають завдяки почуттю контролю, який забезпечує освіта, дозволяє цим дорослим здобути більше керівних посад і шукати влади протягом свого життя.

У 1984 році автор Томас Пінчон зауважив:

Ми часто не знаємо про масштаби та структуру нашого невігластва. Невігластво — це не просто порожнє місце на ментальній карті людини. Він має контури та узгодженість, і, як я все знаю, правила експлуатації. Отже, як наслідок того, щоб писати про те, що ми знаємо, можливо, нам слід додати ознайомлення з нашим незнанням та можливостями в ньому, щоб зруйнувати гарну історію.
—

Див. також

Агнотологія — вивчення культурно обумовленого необізнаності чи сумнівів.
Авідія (індуізм), необізнаність як концепція у Веданта. Видя — це знання. Буквально Авідія — це не знання.
Авідія (буддизм), необізнаність як поняття в буддизмі.
Фалібілізм — це філософський принцип, згідно з яким люди можуть помилятися у своїх переконаннях, сподіваннях чи розумінні світу, і все ж таки виправдані у дотриманні своїх неправильних переконань.
Загальне невігластво, заключний раунд вікторини шоу BBC — QI (з 2003 року), яке фокусується на здавалося б легких питаннях, але чиї очевидні відповіді невірні.
- Книга загального невігластва (2006) за мотивами вікторини шоу BBC. Книга спрямована на виправлення поширених помилок.
Лицемірство
Невігластво це блаженство — це фраза, придумана Томасом Греєм у його оді 1768 року «Ode on a Distant Prospect of Eton College».
Управління невіглаством — практика управління знаннями, яка стосується концепції невігластва в організаціях.
Невинність, термін, який іноді використовується для позначення наївного браку знань чи розуміння.
Джахілія, ісламська концепція «незнання божественних настанов».
Новомова вигадана мова в романі 1949 року «1984», написаному Джорджем Орвеллом. Скорочена мова, створена тоталітарною державою, як інструмент для утримання населення в контрольованому стані невігластва, а «Стоп злочин» описав як «захисну дурість».
Раціональне невігластво — добровільний стан необізнаності, який може виникнути, коли вартість навчання себе з певного питання перевищує потенційну користь, яку отримали б знання.
Соціологія наукового невігластва, вивчення необізнаності як чогось актуального.

Примітки

Nottelmann, Nikolaj. «ignorance.» Cambridge Dictionary of Philosophy, edited by Robert Audi, Cambridge University Press, 3rd edition, 2015.
[null Firestein], Stuart. Ignorance: How It Drives Science. Oxford University Press, 2012.
Schieman, Scott and Gabriele Plickert. «How Knowledge Is Power: Education and the Sense of Control.» Social Forces, vol. 87, no. 1, Sept. 2008, pp. 153—183.
Lehmann-Haupt, Christopher (29 березня 1984). . The New York Times. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.

Подальше читання

Гігеренцер, Герд і Гарсія-Ретамеро, Росіо. Шкода Кассандри: Психологія не хочу знати [ 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (березень 2017), Психологічний огляд, 2017 рік, Т. 124, № 2, 179—196. У статті пропонується теорія жалю про навмисне незнання. Коротке обговорення [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] статті на вебсайті Американської психологічної асоціації (APA).

Посилання

Невігластво на сайті ^[en]

[1] Nottelmann, Nikolaj. «ignorance.» Cambridge Dictionary of Philosophy, edited by Robert Audi, Cambridge University Press, 3rd edition, 2015.

[2] [null Firestein], Stuart. Ignorance: How It Drives Science. Oxford University Press, 2012.

[3] Schieman, Scott and Gabriele Plickert. «How Knowledge Is Power: Education and the Sense of Control.» Social Forces, vol. 87, no. 1, Sept. 2008, pp. 153—183.

[Slow_Learner-4] Lehmann-Haupt, Christopher (29 березня 1984). . The New York Times. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.