Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Авідья санскр अव द य avidyāIAST букв відсутність знання невідання в індійській філософії незнання або вихідне затьмаренн

Авідья

Авідья

Авідья (санскр. अविद्या, avidyā IAST, букв, «відсутність знання», «невідання») — в індійській філософії — незнання або «вихідне затьмарення свідомості», що є кореневою причиною «несправжнього сприйняття світу» та протидіє «осягненню сутності буття».

В індуїзмі

В Упанішадах авідья є протилежністю (знання), ілюзія, яка породжується чуттєвим сприйняттям. Синоніми: аджняна, віпар'яя .

У філософії Шанкари (адвайта-веданти) авідья є головною перешкодою для осягнення єдиного Брагмана, створює світ множинності та пов'язані з ним рух, зміну. Вивільнення з череди перероджень можливе через вивчення Вед та особливо Упанішад. Упанішади руйнують звичайний стиль мислення, який кружляє в межах майї, знищують авідью — невідання та вказують шлях до звільнення.

У буддизмі

В буддизмі авідья є однією з головних клеш (затьмарень) та кайданів, що створюють у людини прив'язаність до існування та заважають припиненню дуккх та досягненню нірвани. Інша назва авідьї — моха (обман, омана). Разом з гординею та гнівом авідья становить три корені зла, бувши при цьому опорою для побічних коренів і всіх несприятливих станів (акушала-дхарма) .

Авідья є причиною того, що істоти діють та мислять таким чином, що це веде їх до радості та страждання, а потім до подальших перероджень. Авідья стимулює процес «конструювання помилкових концепцій (діттхі) », внаслідок чого з'являється ускладнення в пізнанні непостійності існування та — «я», що викликає дуккху.

Авідья визначається як перша з 12 щаблів-нідан в буддійській схемі людського буття. Ця схема є замкненою та утворює «порочне коло», внаслідок чого авідья не є «абсолютним початком або першопричиною сансари». Авідья розташована нарівні з усіма іншими елементами ланцюжка і є як їхнім наслідком, так і їхньою причиною. Авідья вважається кореневою причиною лише в переносному сенсі. На це вказується, наприклад, в Ангуттара-нікаї: «Незбагненний початок невідання, о ченці, до якого невідання не було і після якого воно з'явилося. Однак можна збагнути, що у невідання є умова». Буддагхоса також вказував, що авідья «не безпричинна, бо причина її визначається так: з виникненням затьмарень () виникає невідання».

Для позбавлення від авідьї перш за все необхідна інтуїтивна мудрість — праджня, яка з'являється при практиці усвідомлення (смріті), терпінні (кшанті) та медитації (дх'яни). Також для позбавлення від авідьї необхідне правильне розуміння чотирьох благородних істин. авідья зникає при досягненні аргатства.

В інших релігіях та вченнях

Термін «авідья» також використовується в теософії.

Див. також

    Примітки

    1. Ісаєва, 2009.
    2. Лисенко, 2011.

    Література

    • Исаева Н. В. Авидья // Индийская философия: Энциклопедия / Отв. ред. М. Т. Степанянц. — М. : Вост. лит.; Академический Проект; Гаудеамус, 2009. — С. 48 — 49. — , , .
    • Лысенко В. Г. Авидья // Философия буддизма: энциклопедия / отв. ред. М. Т. Степанянц;. — М. : Вост. лит.,ИФ РАН, 2011. — С. 81 — 82. — .

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Avidya sanskr अव द य avidyaIAST bukv vidsutnist znannya nevidannya v indijskij filosofiyi neznannya abo vihidne zatmarennya svidomosti sho ye korenevoyu prichinoyu nespravzhnogo sprijnyattya svitu ta protidiye osyagnennyu sutnosti buttya V induyizmiV Upanishadah avidya ye protilezhnistyu znannya ilyuziya yaka porodzhuyetsya chuttyevim sprijnyattyam Sinonimi adzhnyana vipar yaya U filosofiyi Shankari advajta vedanti avidya ye golovnoyu pereshkodoyu dlya osyagnennya yedinogo Bragmana stvoryuye svit mnozhinnosti ta pov yazani z nim ruh zminu Vivilnennya z cheredi pererodzhen mozhlive cherez vivchennya Ved ta osoblivo Upanishad Upanishadi rujnuyut zvichajnij stil mislennya yakij kruzhlyaye v mezhah majyi znishuyut avidyu nevidannya ta vkazuyut shlyah do zvilnennya U buddizmiV buddizmi avidya ye odniyeyu z golovnih klesh zatmaren ta kajdaniv sho stvoryuyut u lyudini priv yazanist do isnuvannya ta zavazhayut pripinennyu dukkh ta dosyagnennyu nirvani Insha nazva avidyi moha obman omana Razom z gordineyu ta gnivom avidya stanovit tri koreni zla buvshi pri comu oporoyu dlya pobichnih koreniv i vsih nespriyatlivih staniv akushala dharma Avidya ye prichinoyu togo sho istoti diyut ta mislyat takim chinom sho ce vede yih do radosti ta strazhdannya a potim do podalshih pererodzhen Avidya stimulyuye proces konstruyuvannya pomilkovih koncepcij ditthi vnaslidok chogo z yavlyayetsya uskladnennya v piznanni nepostijnosti isnuvannya ta ya sho viklikaye dukkhu Avidya viznachayetsya yak persha z 12 shabliv nidan v buddijskij shemi lyudskogo buttya Cya shema ye zamknenoyu ta utvoryuye porochne kolo vnaslidok chogo avidya ne ye absolyutnim pochatkom abo pershoprichinoyu sansari Avidya roztashovana narivni z usima inshimi elementami lancyuzhka i ye yak yihnim naslidkom tak i yihnoyu prichinoyu Avidya vvazhayetsya korenevoyu prichinoyu lishe v perenosnomu sensi Na ce vkazuyetsya napriklad v Anguttara nikayi Nezbagnennij pochatok nevidannya o chenci do yakogo nevidannya ne bulo i pislya yakogo vono z yavilosya Odnak mozhna zbagnuti sho u nevidannya ye umova Buddaghosa takozh vkazuvav sho avidya ne bezprichinna bo prichina yiyi viznachayetsya tak z viniknennyam zatmaren vinikaye nevidannya Dlya pozbavlennya vid avidyi persh za vse neobhidna intuyitivna mudrist pradzhnya yaka z yavlyayetsya pri praktici usvidomlennya smriti terpinni kshanti ta meditaciyi dh yani Takozh dlya pozbavlennya vid avidyi neobhidne pravilne rozuminnya chotiroh blagorodnih istin avidya znikaye pri dosyagnenni argatstva V inshih religiyah ta vchennyahTermin avidya takozh vikoristovuyetsya v teosofiyi Div takozhPrimitkiIsayeva 2009 Lisenko 2011 LiteraturaIsaeva N V Avidya Indijskaya filosofiya Enciklopediya Otv red M T Stepanyanc M Vost lit Akademicheskij Proekt Gaudeamus 2009 S 48 49 ISBN 978 5 02 036357 1 ISBN 978 5 8291 1163 2 ISBN 978 5 98426 073 2 Lysenko V G Avidya Filosofiya buddizma enciklopediya otv red M T Stepanyanc M Vost lit IF RAN 2011 S 81 82 ISBN 978 5 02 036492 9 PosilannyaAvidya 30 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Isayeva I V Avidya 10 serpnya 2015 u Wayback Machine stattya v Avidya 9 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Navkolosvit

    Дата публікації:
    Топ