Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Брахман значення Брахма н санскр ब रह मन від санскр ब ह брг зростат

Брагман

Брагман
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Брахман (значення).

Брахма́н (санскр. ब्रह्मन् від санскр. बृह्, брг, «зростати, наростати» і санскр. मन्, ман, «відбивати, вірити, мислити») — в індуїзмі абсолютний дух, всесвітня душа, першооснова всіх речей і явищ. Аналог середземноморської концепції абсолютного Бога або гегелівського абсолютного духу. Незмінна, безмежна, повсюдна і трансцендентна дійсність, буття. Складає основу речовини, енергії, часу, простору та всіх сутностей у Всесвіті.

«Незмінна реальність серед та за межами світу», яка «не може бути точно визначена». Брахман був описаний на санскриті як сат-чит-ананда (буття-свідомість-блаженство) і, як вища реальність.

Брахман визначають як Атман, персональний, безособовий та / або Пара Брахман, в залежності від філософської школи.

Згідно Адвайта, звільнена людська істота (джіванмукта) усвідомив Брахман, як його або її власної істинної самості.

Іша Упанішада каже: Аум — Це вищий Брахман нескінченно, і це зумовило Брахман нескінченним. Нескінченні виходить з нескінченною. Якщо відняти нескінченне від нескінченного, нескінченне залишається один.

Брахману не може бути дано ніяке позитивне визначення, дати йому характеристику можна тільки через заперечення: нескінченний, незмінний, непорушний.

Брахман — це всесвітня душа, злиття з якою і розчинення в якій прагне індивідуальна душа, атман. Розрізняють  — Абсолют із якостями (гунами) та  — безформенний Абсолют, без гун.

Філософські школи веданти для пояснення Брахману

Брахман описується перш за все у Веданта-сутрі та її коментарі Шрімад-Бгагаватам. Оскільки існують різні школи веданти, Брахман також описується по-різному. Найлегше зрозуміти Брахман або Вішну, якщо вивчати тексти Шрімад-Бгагаватам, оскільки їх записав Вйасадева спеціально, щоб пояснити веданту. Власне, Веданта-сутра починається зі слів «атхато Брахман джіджняса» тобто «тепер настав час запитувати (істинного духовного учителя) про Абсолютну Істину, Брахмана (Вішну)». Шрімад-Бхагаватам також починається цими словами, але Шрімад-Бгагаватам — важливіша за веданту, у тому розумінні, що Бхагаватам має у собі все, що є у веданті і більше — пояснення її і коментар самого Вйасадеви (автора Вед). Шрімад-Бхагаватам описує що Абсолютна істина або Брахман пізнається у три етапи:

  1. Пізнання безособистісного аспекту Абсолютної Істини, Бога (Крішни або Вішну) — пізнання брахмаджйоті, сяйва Його трансцендентного тіла. Цього знання досягають завдяки гйана-йозі — філософським пошуком, якій може тривати не одне життя. Зазвичай цю школу представляють імперсоналісти школи адвайта-веданти — послідовники Шанкарачарйі (втілення Господа Шіви). Вайшнави вважають безособистісний аспект Брахману (Вішну) тобто брахмаджйоті не дуже вартим уваги, оскільки він відкривається автоматично при пізнанні двох наступних, більш глибоких аспектів Абсолютної Істини — при пізнанні Параматми (та Парабрахмана) та Бгагавана.
  2. Пізнання Параматми. Цей аспект Абсолютної Істини розкривається йогам у процесі медитації на Абсолютну Істину, Брахман. У цьому процесі йог починає бачити різницю між собою (джівою, атмою) та Світовою душею, Богом у серці (Параматмою). Пізнання Параматми також проходить кілька етапів. Спочатку вона пізнається як Кшіродакашайі-Вішну (у океані молока — саме через Кшіродакашаці-Вішну приходять у матерільний світ усі аватари Вішну: у разі небезпеки, девати тобто півбоги підходять до океану молока і молять Вішну, щоб Він втілився). Це — також пізнання Світової душі у кожному атомі, у кожному серці (душі). Після цього йог може пізнати світову душу брахманди — тобто матерільного світу у якому він знаходиться. Це — пізнання Гарбгодакашайі-Вішну. Саме Гарбгодакашайі-Вішну — першопричина життя у всьому всесвіті (брахманді): навіть Брахма (перша жива істота всесвіту) також народжується на лотосі, що виходить з пупа Гарбгодакашайі-Вішну. Після цього йог може пізнати Маха-Вішну або Каранодакашайі-Вішну. У кожній брахманді (всесвіті, «світовому яйці») є свій Гарбгодакашайі-Вішну (та Кшіродакашайі-Вішну) та Брахма (та безліч інших живих істот, джіва-атм), але Маха-Вішну є джерелом усіх брахманд та усіх Гарбгодакашайі-Вішну. Таким чином, на третьому етапі пізнання Параматми, йог медитує на МахаВішну і розуміє Брахман (Параматму, Парабрахман) як Махавішну. Врешті-решт, досконалий йог пізнає у процесі медитації джерело МахаВішну — чатурвйуху: Санкаршану, Васудеву, Прадйумну та Аніруддгу. Чатйрвйуха є прічіною появи Махавішну, але чатурвйуха виходить з Нараяни. Так йог може увійти в процесі медитації на пленети Вайкунтхалоки, де вічно перебуває Лакшмі-Нараяна (котрий є Брахманом, Парабрахманом, Параматмою матеріальних та духовних планет-Вайкунтхалок та Бгаѓаваном).
  3. Нарешті Брахман пізнається як Бгагаван. Це можливо у процесі бгакті-йоги. Йог пізнає Брахман та Параматму (брахмаджйоті, трьох Вішну та Нараяну) і йде далі — він усвідомлює Нараяну експансією (через ще одну чатурвйуху) Баларами, а Балараму (Баладеву) — експансією Крішни. Так він знаходить причину всіх причин. Брахма, творець планет нашої брахманди (нашого всесвіту) так і молиться Крішні: Ѓовіндам аді пурушам там ахам бгаджамі («я молюсь Крішні-Говінді — причині усіх причин, джерелу усіх матеріальних та духовних світів»). Гаудійа-вайшнавська сампрадая від Господа Чайтаньйи приймає ці слова Брахми (Господь Брахма — один з махаджан), тому формально гаудійа-вайшнавська сампрадайа належить до Брахма-Мадгава-сампрадайі (або виділяється як окрема п-ята сампрадайа). Чотири інші сампрадаї зазвичай ведуть на пленети Вайкунтхи, але іноді також їх послідовники можуть відданими Крішні (Парабрахману) і після смерті потрапляти на Його вічну планету Голоку Вріндавана. Незважаючи на те що сам Господь Шіва говорить «бхаджа Говінда» — «поклоняйтесь Говінді» (Крішні), більшість його так званих послідовників зневажають поклоніння Вішну та Крішні (Господь Шіва також авторитет у веданті і має свою школу — адвайта-веданта). Дві інші сампрадайі, які також тлумачать веданту і описують Брахман — це сампрадайа від Лакшмі та від чотирьох Кумарів. Усі ці п-ять авторитетів веданти — Господь Чайтанья, Господь Шіва, Лакшмі, Брахма та чотири Кумари пояснюють Брахман, тому існує п-ять основних систем веданти:
    1. Ачінтйа-бгедабгеда-веданта Господа Чайтанйі (Гаудійа-вайшнава сампрадайа)
    2. Вішіштадвайта-веданта Рамануджачарйі, Шрі Лакшмі (Шрі сампрадайа)
    3. Двайта-веданта Господа Брахми (Мадгавачарйа, Брахма-Мадгава-сампрадайа)
    4. Двайтадвайта-веданта чотирьох Кумарів (Німбарка сампрадайа або (Хамса сампрадайа, Кумара-сампрадайа, Чатйх-Сана сампрадайа, Санакаді-сампрадайа)
    5. Рудра-сампрадайа Господа Шіви (Рудри), Шуддгадвайта-веданта (вайшнавізм) та Адвайта-веданта (Шанкарачарйі, Шанкара-сампрадайа, шіваїзм). Через суперечність між персоналістами (вайшнавами, прибічниками двайта-веданти, відмінності душі та Бога) та імперсоналістами (моністами, шіваїтами та майаваді, адвайтистами, захисниками ідеї що «душа — і є Бог» або «атман і є Брахман») в цих школах веданти відбуваються основні диспути ведантистів.

Цікаві факти

Припускають, що староукраїнське слово «рахман» («праведний християнин» або «старець») походить від санскр. ब्रह्मन् через посередництво грец. βράχμαν.

Див. також

Примітки

  1. санск. ब्रह्मन् Bráhman Брахман
    кит. 梵 Fàn Фан
    яп. 梵 ぼん Бон
  2. Рахман // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 7.
  3. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .

Джерела та література

  • Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — . (рос.)(С.?)
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
  • Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — .
  • (укр.)Брагман // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Brahman znachennya Brahma n sanskr ब रह मन vid sanskr ब ह brg zrostati narostati i sanskr मन man vidbivati viriti misliti v induyizmi absolyutnij duh vsesvitnya dusha pershoosnova vsih rechej i yavish Analog seredzemnomorskoyi koncepciyi absolyutnogo Boga abo gegelivskogo absolyutnogo duhu Nezminna bezmezhna povsyudna i transcendentna dijsnist buttya Skladaye osnovu rechovini energiyi chasu prostoru ta vsih sutnostej u Vsesviti Nezminna realnist sered ta za mezhami svitu yaka ne mozhe buti tochno viznachena Brahman buv opisanij na sanskriti yak sat chit ananda buttya svidomist blazhenstvo i yak visha realnist Brahman viznachayut yak Atman personalnij bezosobovij ta abo Para Brahman v zalezhnosti vid filosofskoyi shkoli Zgidno Advajta zvilnena lyudska istota dzhivanmukta usvidomiv Brahman yak jogo abo yiyi vlasnoyi istinnoyi samosti Isha Upanishada kazhe Aum Ce vishij Brahman neskinchenno i ce zumovilo Brahman neskinchennim Neskinchenni vihodit z neskinchennoyu Yaksho vidnyati neskinchenne vid neskinchennogo neskinchenne zalishayetsya odin Brahmanu ne mozhe buti dano niyake pozitivne viznachennya dati jomu harakteristiku mozhna tilki cherez zaperechennya neskinchennij nezminnij neporushnij Brahman ce vsesvitnya dusha zlittya z yakoyu i rozchinennya v yakij pragne individualna dusha atman Rozriznyayut Absolyut iz yakostyami gunami ta bezformennij Absolyut bez gun Filosofski shkoli vedanti dlya poyasnennya BrahmanuBrahman opisuyetsya persh za vse u Vedanta sutri ta yiyi komentari Shrimad Bgagavatam Oskilki isnuyut rizni shkoli vedanti Brahman takozh opisuyetsya po riznomu Najlegshe zrozumiti Brahman abo Vishnu yaksho vivchati teksti Shrimad Bgagavatam oskilki yih zapisav Vjasadeva specialno shob poyasniti vedantu Vlasne Vedanta sutra pochinayetsya zi sliv athato Brahman dzhidzhnyasa tobto teper nastav chas zapituvati istinnogo duhovnogo uchitelya pro Absolyutnu Istinu Brahmana Vishnu Shrimad Bhagavatam takozh pochinayetsya cimi slovami ale Shrimad Bgagavatam vazhlivisha za vedantu u tomu rozuminni sho Bhagavatam maye u sobi vse sho ye u vedanti i bilshe poyasnennya yiyi i komentar samogo Vjasadevi avtora Ved Shrimad Bhagavatam opisuye sho Absolyutna istina abo Brahman piznayetsya u tri etapi Piznannya bezosobistisnogo aspektu Absolyutnoyi Istini Boga Krishni abo Vishnu piznannya brahmadzhjoti syajva Jogo transcendentnogo tila Cogo znannya dosyagayut zavdyaki gjana jozi filosofskim poshukom yakij mozhe trivati ne odne zhittya Zazvichaj cyu shkolu predstavlyayut impersonalisti shkoli advajta vedanti poslidovniki Shankaracharji vtilennya Gospoda Shivi Vajshnavi vvazhayut bezosobistisnij aspekt Brahmanu Vishnu tobto brahmadzhjoti ne duzhe vartim uvagi oskilki vin vidkrivayetsya avtomatichno pri piznanni dvoh nastupnih bilsh glibokih aspektiv Absolyutnoyi Istini pri piznanni Paramatmi ta Parabrahmana ta Bgagavana Piznannya Paramatmi Cej aspekt Absolyutnoyi Istini rozkrivayetsya jogam u procesi meditaciyi na Absolyutnu Istinu Brahman U comu procesi jog pochinaye bachiti riznicyu mizh soboyu dzhivoyu atmoyu ta Svitovoyu dusheyu Bogom u serci Paramatmoyu Piznannya Paramatmi takozh prohodit kilka etapiv Spochatku vona piznayetsya yak Kshirodakashaji Vishnu u okeani moloka same cherez Kshirodakashaci Vishnu prihodyat u materilnij svit usi avatari Vishnu u razi nebezpeki devati tobto pivbogi pidhodyat do okeanu moloka i molyat Vishnu shob Vin vtilivsya Ce takozh piznannya Svitovoyi dushi u kozhnomu atomi u kozhnomu serci dushi Pislya cogo jog mozhe piznati svitovu dushu brahmandi tobto materilnogo svitu u yakomu vin znahoditsya Ce piznannya Garbgodakashaji Vishnu Same Garbgodakashaji Vishnu pershoprichina zhittya u vsomu vsesviti brahmandi navit Brahma persha zhiva istota vsesvitu takozh narodzhuyetsya na lotosi sho vihodit z pupa Garbgodakashaji Vishnu Pislya cogo jog mozhe piznati Maha Vishnu abo Karanodakashaji Vishnu U kozhnij brahmandi vsesviti svitovomu yajci ye svij Garbgodakashaji Vishnu ta Kshirodakashaji Vishnu ta Brahma ta bezlich inshih zhivih istot dzhiva atm ale Maha Vishnu ye dzherelom usih brahmand ta usih Garbgodakashaji Vishnu Takim chinom na tretomu etapi piznannya Paramatmi jog medituye na MahaVishnu i rozumiye Brahman Paramatmu Parabrahman yak Mahavishnu Vreshti resht doskonalij jog piznaye u procesi meditaciyi dzherelo MahaVishnu chaturvjuhu Sankarshanu Vasudevu Pradjumnu ta Aniruddgu Chatjrvjuha ye prichinoyu poyavi Mahavishnu ale chaturvjuha vihodit z Narayani Tak jog mozhe uvijti v procesi meditaciyi na pleneti Vajkunthaloki de vichno perebuvaye Lakshmi Narayana kotrij ye Brahmanom Parabrahmanom Paramatmoyu materialnih ta duhovnih planet Vajkunthalok ta Bgaѓavanom Nareshti Brahman piznayetsya yak Bgagavan Ce mozhlivo u procesi bgakti jogi Jog piznaye Brahman ta Paramatmu brahmadzhjoti troh Vishnu ta Narayanu i jde dali vin usvidomlyuye Narayanu ekspansiyeyu cherez she odnu chaturvjuhu Balarami a Balaramu Baladevu ekspansiyeyu Krishni Tak vin znahodit prichinu vsih prichin Brahma tvorec planet nashoyi brahmandi nashogo vsesvitu tak i molitsya Krishni Ѓovindam adi purusham tam aham bgadzhami ya molyus Krishni Govindi prichini usih prichin dzherelu usih materialnih ta duhovnih svitiv Gaudija vajshnavska sampradaya vid Gospoda Chajtanji prijmaye ci slova Brahmi Gospod Brahma odin z mahadzhan tomu formalno gaudija vajshnavska sampradaja nalezhit do Brahma Madgava sampradaji abo vidilyayetsya yak okrema p yata sampradaja Chotiri inshi sampradayi zazvichaj vedut na pleneti Vajkunthi ale inodi takozh yih poslidovniki mozhut viddanimi Krishni Parabrahmanu i pislya smerti potraplyati na Jogo vichnu planetu Goloku Vrindavana Nezvazhayuchi na te sho sam Gospod Shiva govorit bhadzha Govinda poklonyajtes Govindi Krishni bilshist jogo tak zvanih poslidovnikiv znevazhayut pokloninnya Vishnu ta Krishni Gospod Shiva takozh avtoritet u vedanti i maye svoyu shkolu advajta vedanta Dvi inshi sampradaji yaki takozh tlumachat vedantu i opisuyut Brahman ce sampradaja vid Lakshmi ta vid chotiroh Kumariv Usi ci p yat avtoritetiv vedanti Gospod Chajtanya Gospod Shiva Lakshmi Brahma ta chotiri Kumari poyasnyuyut Brahman tomu isnuye p yat osnovnih sistem vedanti Achintja bgedabgeda vedanta Gospoda Chajtanji Gaudija vajshnava sampradaja Vishishtadvajta vedanta Ramanudzhacharji Shri Lakshmi Shri sampradaja Dvajta vedanta Gospoda Brahmi Madgavacharja Brahma Madgava sampradaja Dvajtadvajta vedanta chotiroh Kumariv Nimbarka sampradaja abo Hamsa sampradaja Kumara sampradaja Chatjh Sana sampradaja Sanakadi sampradaja Rudra sampradaja Gospoda Shivi Rudri Shuddgadvajta vedanta vajshnavizm ta Advajta vedanta Shankaracharji Shankara sampradaja shivayizm Cherez superechnist mizh personalistami vajshnavami pribichnikami dvajta vedanti vidminnosti dushi ta Boga ta impersonalistami monistami shivayitami ta majavadi advajtistami zahisnikami ideyi sho dusha i ye Bog abo atman i ye Brahman v cih shkolah vedanti vidbuvayutsya osnovni disputi vedantistiv Cikavi faktiPripuskayut sho staroukrayinske slovo rahman pravednij hristiyanin abo starec pohodit vid sanskr ब रह मन cherez poserednictvo grec braxman Div takozhIshvara ParamatmaPrimitkisansk ब रह मन Brahman Brahman kit 梵 Fan Fan yap 梵 ぼん Bon Rahman Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 T 4 S 7 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Dzherela ta literaturaTorchinov E A Vvedenie v buddologiyu Kurs lekcij Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo 2000 304 s ISBN 5 93597 019 8 ros S Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Kurs lekcij K Libid 1996 Krizhanivskij O P Istoriya starodavnogo Shodu Pidruchnik K Libid 2000 2002 2006 592 s ISBN 966 06 0245 6 ukr Bragman Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaBrahman 1 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Bragman Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ