Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква святої Марії Церква святої Марії нім Marienkirche це церква

Церква святої Марії (Берлін)

Церква святої Марії (Берлін)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святої Марії.

Церква святої Марії (нім. Marienkirche) — це церква в Берліні, Німеччина. Вона розташована на Карл-Лібкнехт-штрассе (раніше Кайзер-Вільгельм-Штрассе) біля Берлінської телевежі та найстарішою церковною будівлею Берліна, яка все ще використовується як церква. Точний вік початку будівництва на цьому місці та наявної будівлі не відомий, однак перша письмова згадка про церкву датується 1292 року. Сучасна архітектура церкви переважно складається з реставрацій кінця 19-го сторіччя та після другої світової війни.

Церква святої Марії
Marienkirche
image
Координати: 52°31′14″ пн. ш. 13°24′24″ сх. д. / 52.52056° пн. ш. 13.40667° сх. д. / 52.52056; 13.40667
Тип споруди церква[1]
Сучасний статус діюча
Розташування Німеччина, Берлін
Початок будівництва 13 сторіччя
Висота 91 м
Будівельна система цегла
Стиль цегляна готика
Належність Євангелічна церква Німеччини
Єпархія d
Стан d
Адреса Мітте, біля Александрплац
Оригінальна назва нім. St. Marienkirche Berlin
Епонім Діва Марія
Присвячення Діва Марія
Вебсайт Вебсайт приходу
image
image
Церква святої Марії (Берлін) (Німеччина)
image Церква святої Марії у Вікісховищі
image
Вид з Берлінської телевежі

Найстаріші частини церкви з граніту, а більшість — з цегли, якій вона завдячує своїм червоним кольором. При побудові розташованої неподалік Червоної ратуші було також використано червону цеглу для створення ансамблю. Під час Другої світової війни, церкву було сильно пошкоджено бомбардуваннями союзників. Після розподілу Німеччини, церква опинилась у Східному Берліні, однак в 1950-ті роки була відновлена владою НДР.

Церква спочатку була римо-католицька, однак з часів Реформації є лютеранською протестантською. Церква Св. Марії є єпископальною церквою Євангелістської церкви Берліна-Бранденбурга-Сілезійської Верхньої Лусатії, і разом з Берлінським собором вони є під спільним наглядом всіх церков-членів Союзу Євангелістських Церков Німеччини.

Поруч з церквою є вражаюча статуя Мартіна Лютера.

Історія

Церква вперше письмово згадується 03 січня 1292 року як приходська церква (‚ecclesia St. Marie virginis‘ = церква святої Діви Марії). Вона розташовувалась у Берлінському Новому місті на Новому ринку — неподалік від більш старої приходської церкви Св. Миколая. Підґрунтя церкви було побудовано в 13-му столітті з природного каменю (булижників), на якому з червоної цегли було зведено зальний храм у стилі маркграфської цегляної готики.

Вежа церкви була зведена з ракушняка, видобутого з рюдерсдорфського кар'єра неподалік Берліна. Вежа двічі перебудовувалась після пожеж- у 1663–1666 рр. у барочному стилі та в 1789–1790 рр. у стилі неоготики (архітектор останньої — Карл Готтард Ланґганс).

В 1893–1895 роках було проведено велику реставрацію і реконструкцію церкви під керівництвом Германа Бланкенштейна. Наступна реконструкція була в 1969-70рр. в НДР, коли церкву було відбудовано після руйнування бомбардуваннями союзників у Другій світовій війні. Реконструкція була проведена в рамках повної перебудови та її оточення. Тоді, серед іншого, були встановлені нові вхідні двері з карбованої міді з прихованою символікою з хрестів авторства .

Після того як в 1938 році церква Св. Миколая була передана місту Берлін, церква Св. Марії лишилася найстарішою релігійною будівлею Берліна, яка використовувалась за призначенням.

До Другої світової війни, церква була розташована у щільно забудованому районі міста під назвою Мітте, і регулярно використовувалась як приходська церква. Після війни, територію розчистили від руїн, знісши і вцілілі будинки, та перетворили на величезну відкриту територію, частина якої має назву Александерплац, на якій побудовано Берлінську телевежу.

Будівля церкви лежить на середньовічному рівні поверхні, і вхід до церкви сьогодні розташований майже на 1,5 метри нижче рівня вулиці. Така ситуація є характерною для старих міських будівель, оскільки протягом століть рівень вулиці поступово піднімається, особливо довкола церков, довкола яких розташовувались кладовища, на які століттями наносили землю, а також відбувалось падали фрагменти даху при пожежах, як наприклад видно у розташованій неподалік церкві Св. Миколая. У випадку з церквою Св. Марії додатковим чинником послугувало будівельне сміття від повного знесення оточуючих кварталів.

  • image
    Готичний портал з новими дверима з карбованої міді з символікою з хрестів авторства
  • image
    Вид вздовж середнього нефа на головний вівтар авторства Андреаса Крюгера
  • image
    Церква в оточенні будинків, 1906 р.
  • image
    Статуя Мартіна Лютера

В НДР 1980-х років церква була відома інтелектуальними блюзовими концертами «Руху за Мир» («Мечі на Орала»). Сьогодні церква є берлінською земельною церквою, в ній проводяться різні служби та церковно-музикальні концерти. Особливою традицією є щорічне проведення на Святий Вечір бл. 22 години органного концерту з читанням Біблії.

Танок Смерті

image
Берлінський Танок Смерті, незавершена 3D-реконструкція

У залі вежі церкви розташована одна з найбільш важливих середньовічних мистецьких робіт, які збереглися в Берліні, — фреска .

Фреска має розміри 22,6 метрів у довжину та 2 метри у висоту. На ній зображений ряд фігур, що представляють різні духовні та світські стани та які всі кружляють у повільному танку зі Смертю. Малюнок нагадує малюнок втраченого «Танку Смерті», а можливо і гамбурзького. Щодо періоду створення фрески не має письмових свідчень. Історична експертиза дійшла висновок, що вона була створена у чумний 1484 рік або одразу після нього.

Особливість малюнка — у його геометричному розташуванні — починається від західного входу, веде по колоні, західній стіні та північній стіні майже в основну залу церкви. Представники різних духовних та світських станів розділені сценами з шляху до Розп'яття, яке формує центр фрески. Текст під фрескою є настарішим зразком віршів у Берліні. У куплетах вірша представники різних станів оплакують свою долю та просять смерть про відстрочку. Вірш складений з точки зору простої людини та відображає погляд на світ францисканців, що також підкреслюється поділом на духовні та світські стани. Сам танок починається з фігури францисканця, що проповідує, на основі чого робиться припущення, що францисканець був виконавцем цієї замовленої берлінськими бюргерами фрески. Це припущення також підсилюється фактом будівництва в той період францисканського (зараз в руїні).

Ймовірно під час Реформації «Танок Смерті» був покритий шаром вапняної штукатурки та знову побачив світ лише під час реставрації вежі в 1861 році. На цей час фреска перебуває у поганому стані — через вологість стін вона майже вицвіла. Сьогодні вона закрита скляною стіною.

Орган

image
Повністю реконструйований орган авторства Йохима Вагнера

Орган церкви святої Марії був створений в 1720–1722 роках , який до того вчився створенню органів два роки у , і відкритий в 1723 році. Його корпус був завершений лише в 1742 році Паулем де Ріттером. У наступні роки інструмент неодноразово перероблявся. Наприклад в 1800 році Фрідріх Фалькенгаген за планами Г. Й. Фоглера видалив 1400 з 2556 (труб органу), оскільки вони на його думку були «зайвими». Подальші перебудови, у тому числі відновлення звучання, відбувались у 1829 та 1893/94 роках.

«Найкрасивіший орган Берліна» був одним з небагатьох органів міста, які пережили бої та бомбардування Другої світової війни. З 1945 року, інструмент також багато разів змінювали: в 1947–1949 роках йому змінили пневматичну на електропневматичну та наблизили знову до початкового барочного звучання. Наступні зміни 1957, 1970 та 1985 років також були направлені на відновлення барочного звучання.

Після серйозного пошкодження органу взимку 1996 року було вирішено замість реконструкції старого органу створити повністю новий, використавши загальну концепцію та диспозицію оригінального органу Вагнера 1721 року, що і було зроблено в 2002 році майстернею органів Alfred Kern & fils (Страсбург).

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. Слід зазначити, що рівень вулиці для різних церков Берліна не однаковий — для так званих сільських церков Берліна він в середньому складає 60  см вище рівня церкви. Наприклад, вхід у вежу сільської церкви Маріенфельде чи Цвинтарна брама сільської церкви Темпельхофа (Kurt Pomplun: Berlins alte Dorfkirchen, Berlin 1962, S. 12). А на наносних островах на річці Шпрее різниця складає від 1,2 до 5 метрів (Heinz Seyer: Berlin im Mittelalter, Berlin 1987, S. 7).
  3. Christoph Wolff, Markus Zepf: Die Orgeln J. S. Bachs. Ein Handbuch. Evangelische Verlagsanstalt, Leipzig 2006, , S. 112.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: St. Marienkirche (Berlin-Mitte)
  • [1] [ 1 лютого 2015 у Wayback Machine.]
  • Про церкву Св.Марії у Monumente. Magazin der Deutschen Stiftung Denkmalschutz

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatoyi Mariyi Cerkva svyatoyi Mariyi nim Marienkirche ce cerkva v Berlini Nimechchina Vona roztashovana na Karl Libkneht shtrasse ranishe Kajzer Vilgelm Shtrasse bilya Berlinskoyi televezhi ta najstarishoyu cerkovnoyu budivleyu Berlina yaka vse she vikoristovuyetsya yak cerkva Tochnij vik pochatku budivnictva na comu misci ta nayavnoyi budivli ne vidomij odnak persha pismova zgadka pro cerkvu datuyetsya 1292 roku Suchasna arhitektura cerkvi perevazhno skladayetsya z restavracij kincya 19 go storichchya ta pislya drugoyi svitovoyi vijni Cerkva svyatoyi MariyiMarienkircheKoordinati 52 31 14 pn sh 13 24 24 sh d 52 52056 pn sh 13 40667 sh d 52 52056 13 40667Tip sporudi cerkva 1 Suchasnij status diyuchaRoztashuvannya Nimechchina BerlinPochatok budivnictva 13 storichchyaVisota 91 mBudivelna sistema ceglaStil ceglyana gotikaNalezhnist Yevangelichna cerkva NimechchiniYeparhiya dStan dAdresa Mitte bilya AleksandrplacOriginalna nazva nim St Marienkirche BerlinEponim Diva MariyaPrisvyachennya Diva MariyaVebsajt Vebsajt prihoduCerkva svyatoyi Mariyi Berlin Nimechchina Cerkva svyatoyi Mariyi u Vikishovishi Vid z Berlinskoyi televezhi Najstarishi chastini cerkvi z granitu a bilshist z cegli yakij vona zavdyachuye svoyim chervonim kolorom Pri pobudovi roztashovanoyi nepodalik Chervonoyi ratushi bulo takozh vikoristano chervonu ceglu dlya stvorennya ansamblyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cerkvu bulo silno poshkodzheno bombarduvannyami soyuznikiv Pislya rozpodilu Nimechchini cerkva opinilas u Shidnomu Berlini odnak v 1950 ti roki bula vidnovlena vladoyu NDR Cerkva spochatku bula rimo katolicka odnak z chasiv Reformaciyi ye lyuteranskoyu protestantskoyu Cerkva Sv Mariyi ye yepiskopalnoyu cerkvoyu Yevangelistskoyi cerkvi Berlina Brandenburga Silezijskoyi Verhnoyi Lusatiyi i razom z Berlinskim soborom voni ye pid spilnim naglyadom vsih cerkov chleniv Soyuzu Yevangelistskih Cerkov Nimechchini Poruch z cerkvoyu ye vrazhayucha statuya Martina Lyutera IstoriyaCerkva vpershe pismovo zgaduyetsya 03 sichnya 1292 roku yak prihodska cerkva ecclesia St Marie virginis cerkva svyatoyi Divi Mariyi Vona roztashovuvalas u Berlinskomu Novomu misti na Novomu rinku nepodalik vid bilsh staroyi prihodskoyi cerkvi Sv Mikolaya Pidgruntya cerkvi bulo pobudovano v 13 mu stolitti z prirodnogo kamenyu bulizhnikiv na yakomu z chervonoyi cegli bulo zvedeno zalnij hram u stili markgrafskoyi ceglyanoyi gotiki Vezha cerkvi bula zvedena z rakushnyaka vidobutogo z ryudersdorfskogo kar yera nepodalik Berlina Vezha dvichi perebudovuvalas pislya pozhezh u 1663 1666 rr u barochnomu stili ta v 1789 1790 rr u stili neogotiki arhitektor ostannoyi Karl Gottard Langgans V 1893 1895 rokah bulo provedeno veliku restavraciyu i rekonstrukciyu cerkvi pid kerivnictvom Germana Blankenshtejna Nastupna rekonstrukciya bula v 1969 70rr v NDR koli cerkvu bulo vidbudovano pislya rujnuvannya bombarduvannyami soyuznikiv u Drugij svitovij vijni Rekonstrukciya bula provedena v ramkah povnoyi perebudovi ta yiyi otochennya Todi sered inshogo buli vstanovleni novi vhidni dveri z karbovanoyi midi z prihovanoyu simvolikoyu z hrestiv avtorstva Pislya togo yak v 1938 roci cerkva Sv Mikolaya bula peredana mistu Berlin cerkva Sv Mariyi lishilasya najstarishoyu religijnoyu budivleyu Berlina yaka vikoristovuvalas za priznachennyam Do Drugoyi svitovoyi vijni cerkva bula roztashovana u shilno zabudovanomu rajoni mista pid nazvoyu Mitte i regulyarno vikoristovuvalas yak prihodska cerkva Pislya vijni teritoriyu rozchistili vid ruyin znisshi i vcilili budinki ta peretvorili na velicheznu vidkritu teritoriyu chastina yakoyi maye nazvu Aleksanderplac na yakij pobudovano Berlinsku televezhu Budivlya cerkvi lezhit na serednovichnomu rivni poverhni i vhid do cerkvi sogodni roztashovanij majzhe na 1 5 metri nizhche rivnya vulici Taka situaciya ye harakternoyu dlya starih miskih budivel oskilki protyagom stolit riven vulici postupovo pidnimayetsya osoblivo dovkola cerkov dovkola yakih roztashovuvalis kladovisha na yaki stolittyami nanosili zemlyu a takozh vidbuvalos padali fragmenti dahu pri pozhezhah yak napriklad vidno u roztashovanij nepodalik cerkvi Sv Mikolaya U vipadku z cerkvoyu Sv Mariyi dodatkovim chinnikom posluguvalo budivelne smittya vid povnogo znesennya otochuyuchih kvartaliv Gotichnij portal z novimi dverima z karbovanoyi midi z simvolikoyu z hrestiv avtorstva Vid vzdovzh serednogo nefa na golovnij vivtar avtorstva Andreasa Kryugera Cerkva v otochenni budinkiv 1906 r Statuya Martina Lyutera V NDR 1980 h rokiv cerkva bula vidoma intelektualnimi blyuzovimi koncertami Ruhu za Mir Mechi na Orala Sogodni cerkva ye berlinskoyu zemelnoyu cerkvoyu v nij provodyatsya rizni sluzhbi ta cerkovno muzikalni koncerti Osoblivoyu tradiciyeyu ye shorichne provedennya na Svyatij Vechir bl 22 godini organnogo koncertu z chitannyam Bibliyi Tanok SmertiBerlinskij Tanok Smerti nezavershena 3D rekonstrukciya U zali vezhi cerkvi roztashovana odna z najbilsh vazhlivih serednovichnih misteckih robit yaki zbereglisya v Berlini freska Freska maye rozmiri 22 6 metriv u dovzhinu ta 2 metri u visotu Na nij zobrazhenij ryad figur sho predstavlyayut rizni duhovni ta svitski stani ta yaki vsi kruzhlyayut u povilnomu tanku zi Smertyu Malyunok nagaduye malyunok vtrachenogo Tanku Smerti a mozhlivo i gamburzkogo Shodo periodu stvorennya freski ne maye pismovih svidchen Istorichna ekspertiza dijshla visnovok sho vona bula stvorena u chumnij 1484 rik abo odrazu pislya nogo Osoblivist malyunka u jogo geometrichnomu roztashuvanni pochinayetsya vid zahidnogo vhodu vede po koloni zahidnij stini ta pivnichnij stini majzhe v osnovnu zalu cerkvi Predstavniki riznih duhovnih ta svitskih staniv rozdileni scenami z shlyahu do Rozp yattya yake formuye centr freski Tekst pid freskoyu ye nastarishim zrazkom virshiv u Berlini U kupletah virsha predstavniki riznih staniv oplakuyut svoyu dolyu ta prosyat smert pro vidstrochku Virsh skladenij z tochki zoru prostoyi lyudini ta vidobrazhaye poglyad na svit franciskanciv sho takozh pidkreslyuyetsya podilom na duhovni ta svitski stani Sam tanok pochinayetsya z figuri franciskancya sho propoviduye na osnovi chogo robitsya pripushennya sho franciskanec buv vikonavcem ciyeyi zamovlenoyi berlinskimi byurgerami freski Ce pripushennya takozh pidsilyuyetsya faktom budivnictva v toj period franciskanskogo zaraz v ruyini Jmovirno pid chas Reformaciyi Tanok Smerti buv pokritij sharom vapnyanoyi shtukaturki ta znovu pobachiv svit lishe pid chas restavraciyi vezhi v 1861 roci Na cej chas freska perebuvaye u poganomu stani cherez vologist stin vona majzhe vicvila Sogodni vona zakrita sklyanoyu stinoyu OrganPovnistyu rekonstrujovanij organ avtorstva Johima Vagnera Organ cerkvi svyatoyi Mariyi buv stvorenij v 1720 1722 rokah yakij do togo vchivsya stvorennyu organiv dva roki u i vidkritij v 1723 roci Jogo korpus buv zavershenij lishe v 1742 roci Paulem de Ritterom U nastupni roki instrument neodnorazovo pereroblyavsya Napriklad v 1800 roci Fridrih Falkengagen za planami G J Foglera vidaliv 1400 z 2556 trub organu oskilki voni na jogo dumku buli zajvimi Podalshi perebudovi u tomu chisli vidnovlennya zvuchannya vidbuvalis u 1829 ta 1893 94 rokah Najkrasivishij organ Berlina buv odnim z nebagatoh organiv mista yaki perezhili boyi ta bombarduvannya Drugoyi svitovoyi vijni Z 1945 roku instrument takozh bagato raziv zminyuvali v 1947 1949 rokah jomu zminili pnevmatichnu na elektropnevmatichnu ta nablizili znovu do pochatkovogo barochnogo zvuchannya Nastupni zmini 1957 1970 ta 1985 rokiv takozh buli napravleni na vidnovlennya barochnogo zvuchannya Pislya serjoznogo poshkodzhennya organu vzimku 1996 roku bulo virisheno zamist rekonstrukciyi starogo organu stvoriti povnistyu novij vikoristavshi zagalnu koncepciyu ta dispoziciyu originalnogo organu Vagnera 1721 roku sho i bulo zrobleno v 2002 roci majsterneyu organiv Alfred Kern amp fils Strasburg PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Slid zaznachiti sho riven vulici dlya riznih cerkov Berlina ne odnakovij dlya tak zvanih silskih cerkov Berlina vin v serednomu skladaye 60 sm vishe rivnya cerkvi Napriklad vhid u vezhu silskoyi cerkvi Marienfelde chi Cvintarna brama silskoyi cerkvi Tempelhofa Kurt Pomplun Berlins alte Dorfkirchen Berlin 1962 S 12 A na nanosnih ostrovah na richci Shpree riznicya skladaye vid 1 2 do 5 metriv Heinz Seyer Berlin im Mittelalter Berlin 1987 S 7 Christoph Wolff Markus Zepf Die Orgeln J S Bachs Ein Handbuch Evangelische Verlagsanstalt Leipzig 2006 ISBN 3 374 02407 6 S 112 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu St Marienkirche Berlin Mitte 1 1 lyutogo 2015 u Wayback Machine Pro cerkvu Sv Mariyi u Monumente Magazin der Deutschen Stiftung Denkmalschutz

Дата публікації:
Топ