Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Індоєвропе́йські мо́ви — найпоширеніша родина споріднених мов родом із Західної та Південної Євразії, які вважаються нащадками праіндоєвропейської. Представлена на всіх населених континентах Землі, число носіїв перевищує 2,5 млрд. За гіпотезами деяких сучасних лінгвістів, є частиною макросім'ї ностратичних мов. Деякі європейські мови цієї сім'ї, такі як англійська, французька, португальська, російська, нідерландська й іспанська, поширилися внаслідок колоніалізму в сучасний період, і тепер ними розмовляють на декількох континентах. Офіційний статус ділиться на кілька гілок або підродин, з яких є вісім груп з живими сьогодні мовами: албанська, вірменська, балто-слов'янські, кельтські, германські, еллінські, індоіранські та італійські; і ще шість підрозділів, які вимерли.
| Індоєвропейські мови | |
|---|---|
| Поширені: | Доколоніальна епоха: Євразія і Північна Африка Сьогодні: прибл. 3.2 млрд носіїв у світі |
| Класифікація: | Одна з основних у світі мовна родина |
| Групи: | Італьські (включаючи романські мови) |
| ISO 639-2 and 639-5: | ine |
 Сучасне поширення індоєвропейських мов у Євразії: Неіндоєвропейські мови Пунктирні/смугасті області вказують, де багатомовність поширена (більш помітні при повному збільшенні карти). | |
Сьогодні найбільш поширеними окремими мовами є англійська, гіндустані, іспанська, бенгалі, французька, російська, португальська, німецька, перська і пенджабі, на кожній з яких розмовляють понад 100 млн осіб. Однак багато інших малих індоєвропейських мов перебувають під загрозою зникнення: наприклад, корнською мовою розмовляє менше 600 осіб.
У цілому 46 % населення світу (3,2 мільярда) розмовляють індоєвропейськими мовами як першою мовою спілкування, що на сьогоднішній день є найвищим серед усіх мовних родин. За оцінкою Ethnologue, існує близько 445 живих індоєвропейських мов, з яких понад дві третини (313) належать до індоіранської гілки.
Всі індоєвропейські мови походять від єдиної доісторичної мови — праіндоєвропейської мови, якою розмовляли колись в епоху неоліту. Невідомо, чи індоєвропейська сім'я пов'язана з якою-небудь іншою мовною родиною більш віддаленим генетичним спорідненістю, хоча було зроблено кілька спірних пропозицій на цей рахунок.
Протягом XIX століття лінгвістична концепція індоєвропейських мов часто використовувалася як взаємозамінні з расовими концепціями арійців і .
Назва
Термін індоєвропейські мови (англ. Indo-European languages) був уперше запроваджений англійським дослідником Томасом Юнгом в 1813 році. У німецькомовній літературі частіше використовується термін індогерманські мови (нім. indogermanische Sprachen). Іноді раніше індоєвропейські мови називалися «арійськими», проте зараз цим терміном називається підродина індоєвропейських мов, що включає нуристанську гілку та індоіранські мови.
Класифікація
Належність окремих мов і мовних груп до родини індоєвропейських мов визначається на підставі подібності їхньої структури, досліджуваної за допомогою порівняльно-історичного методу і пояснюваної як результат їх походження від єдиної у минулому індоєвропейської прамови.
За ознаками ближчої спорідненості індоєвропейські мови поділяються на групи мов і окремі мови на рівні груп.
Існує 7 груп живих індоєвропейських мов і 3 окремі мови, до яких належать також відомі з історії близькоспоріднені з ними мертві мови, що були попередніми етапами розвитку сучасних мов або належали до відповідних груп як самостійні мови.
Найбільшу групу живих індоєвропейських мов становлять індійські мови — 96, якими розмовляє понад 770 млн людей. До них належать мови гінді та урду (2 різновиди єдиної літературної мови в Індії і Пакистані), бенгалі, пенджабі, маратхі, гуджараті, орія, асамі, синдхі, циганська та ін., а також мови шастр (священних текстів) — ведійська і санскрит, на яких збереглося багато письмових пам'яток.
До групи іранських мов належать живі мови — перська (фарсі), таджицька, дарі (фарсі-кабулі), афганська (пушту), осетинська, ягнобська, курдська, белуджійська, талиська, ряд памірських мов та ін. (всього 81 млн носіїв) і мертві мови — авестійська, мідійська, давньоперська, середньоперська (пахлеві), парфянська, согдійська, хорезмійська, скіфська, аланська, (хотанська). На підставі ряду спільних структур, ознак іранські мови об'єднуються з індійськими в індоіранські мови: є припущення щодо їхнього походження від колишньої мовної єдності.
Балто-слов'янські мови (від прабалто-слов'янської), на думку більшости індоєвропеїстів, утворюють філогенетичну одиницю, тоді як меншість приписує їхню подібність тривалому мовному контакту.
- Слов'янські (від праслов'янської), засвідчена з 9 століття нашої ери (можливо, раніше) найдавнішими текстами старослов'янською мовою. До слов'янських мов належать:
- західнослов'янські: кашубська, лужицька (верхньолужицька та нижньолужицька), польська, сілезька, словацька, чеська
- східнослов'янські: білоруська, російська, русинська, українська
- південнослов'янські: сербохорватська (боснійська, сербська, хорватська та чорногорська), словенська мова (західний діалект) і болгарська, македонська, староцерковнослов'янська†, церковнослов'янська†, місцеві різновиди, в тому числі київський ізвод (східна підгрупа).
- Балтійські (від прабалтійської), датуються 14 століттям нашої ери; хоча і засвідчені відносно недавно, вони зберігають багато архаїчні риси, приписувані праіндоєвропейської. Західнобалтійські мови є мертвими мовами, а живими східнобалтійські — жмудська, латґальська, латвійська, литовська.
До групи германських мов (бл. 550 млн носіїв) належать живі мови: англійська — друга (після китайської) за поширеністю у світі, німецька, нідерландська, фризька, люксембурзька, африкаанс, їдиш, шведська, данська, норвезька, ісландська, фарерська і мертві — готська†, бургундська†, вандальська†, †, † та інші.
Романська група мов (576 млн носіїв) представлена живими мовами — французькою, провансальською (окситанською), італійською, сардинською (сардською), іспанською, каталанською, португальською, румунською, аромунською, ретороманською, рядом креольських мов. Усі романські мови розвинулися на основі латинської мови, літературна форма якої відома тепер за численними писемними пам'ятками і застосовується досі як мова католицької літургії та (обмежено) як міжнародна мова науки. Латинська мова разом з мертвими мовами оскською й утворювали групу італьських мов.
Кельтська група мов складається з малопоширених живих мов — ірландської, гельської (шотландської), валлійської, бретонської, менської, корнської і мертвих кельтіберської†, лепонтійської†, галльської†. У минулому кельтські мови були поширені на великій території Європи — від нинішньої Великої Британії до Карпат і Балкан. У структурі кельтських мов є ряд спільних ознак з італьськими мовами, з якими їх звичайно об'єднують у загальнішу .
Грецька мова (12,2 млн носіїв) посідає серед індоєвропейських мов окреме місце на рівні мовної групи. В її історії виділяються давньогрецький (давньогрецька мова) і середньогрецький (візантійський) періоди.
Албанська мова (4,9 млн носіїв) генетично пов'язана з мертвими іллірійською та .
Вірменська мова (понад 6 млн носіїв) вважається наступницею колишньої мови хайаса-арменів у складі держави Урарту.
Численними писемними пам'ятками представлені дві групи повністю вимерлих індоєвропейських мов — анатолійська, або хетсько-лувійська (мови хетська клинописна, або неситська, лувійська клинописна, палайська, ієрогліфічна хетська, лідійська, лікійська, карійська, сидетська, пісидійська) і тохарська (мови тохарська А, або карашарська, чи турфанська, і тохарська В, або кучанська). Менше відомостей збереглося про інші мертві індоєвропейські мови — фригійську, фракійську, іллірійську, мессапську, венетську.
Протягом тривалого розвитку після розпаду прамови, що мала високорозвинену будову синтетичного типу, індоєвропейські мови зазнали значного будовного розрізнення — від синтетизму (найкраще збереженого в балто-слов'янських мовах) до аналітизму (найбільше розвиненого в африкаанс), від фузійності багатьох давніх індоєвропейських мов до аглютинації у нових індійських та іранських мовах. Істотні відмінності з'явилися також у фонетиці індоєвропейських мов. Існує думка (зокрема, докладно обґрунтована російським мовознавцем В. Іллічем-Світичем) про належність Індоєвропейських мов разом з афразійськими, уральськими, алтайськими, дравідськими і картвельськими до ширшої «надродини» т.з. ностратичних мов.
Література
Підручники й загальні огляди
- Дорошенко С. І., Дудик П. С. Вступ до мовознавства. К., 1974;
- Гамкрелидзе Т. В., Иванов Вячеслав Всеволодович. Индоевропейский язык и индоевропейцы, ч. 1 — 2. Тбилиси, 1984.Том I (9,1 Мб, djvu), Том II (16,3 Мб, djvu)
- Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков. 4-е изд., М., 2007.
- Robert S. P. Beekes: Comparative Indo-European Linguistics. An Introduction. Benjamins, Amsterdam 1995,
- Michael Meier-Brügger, Hans Krahe: Indogermanische Sprachwissenschaft. Walter de Gruyter, Berlin 2002 (8. Aufl.),
- Warren Cowgill: Indogermanische Grammatik. Bd I: Einleitung; Bd II: Lautlehre. Begr. v. Jerzy Kuryłowicz, Hrsg.: Manfred Mayrhofer. Indogermanische Bibliothek, Reihe 1, Lehr- und Handbücher. Winter, Heidelberg 1986.
- Bertold Delbrück: Einleitung in das Studium der indogermanischen Sprachen. Ein Beitrag zur Geschichte und Methodik der vergleichenden Sprachforschung. Bibliothek indogermanischer Grammatiken. Bd 4. Breitkopf & Härtel, Leipzig 1919 (6. Aufl.).
- August Schleicher: Compendium der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen. Böhlau, Weimar 1861/62, Olms, Hildesheim 1974 (Nachdr.),
- Oswald Szemerényi: Einführung in die vergleichende Sprachwissenschaft. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1990 (4. Aufl.),
- Eva Tichy: Indogermanistisches Grundwissen. Hempen, Bremen 2000, .
- Harald Wiese: Eine Zeitreise zu den Ursprüngen unserer Sprache. Wie die Indogermanistik unsere Wörter erklärt, Logos Verlag, Berlin 2010, 2. Auflage, .
Прамова та археологія індоєвропейців
- Мурзин В. Ю. У колыбели наших предков // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 13, с. 3-7
- Elisabeth Hamel: Das Werden der Völker in Europa, Forschungen aus Archäologie, Sprachwissenschaft und Genetik. Tenea Verlag Ltd., Berlin 2007,
- Linus Brunner: «Die gemeinsamen Wurzeln des semitischen und indogermanischen Wortschatzes — Versuch einer Etymologie». Francke, Bern, München 1969.
- Luigi Luca Cavalli-Sforza: Gene, Völker und Sprachen. Die biologischen Grundlagen unserer Zivilisation. dtv, München 2001,
- John V. Day: Indo-European origins. The anthropological evidence. The Institute for the Study of Man, Washington DC 2001,
- Thomas W. Gamkrelidse, Wjatscheslaw Iwanow: Die Frühgeschichte der indoeuropäischen Sprachen. In: . Dossier. Die Evolution der Sprachen. Spektrumverlag, Heidelberg 2000,1, S. 50–57. ISSN 0947-7934
- Marija Gimbutas: The Kurgan Culture and the Indo-Europeanization of Europe. Selected Articles from 1952 to 1993. Institute for the Study of Man, Washington 1997,
- Marija Gimbutas: Das Ende Alteuropas. Der Einfall von Steppennomaden aus Südrussland und die Indogermanisierung Mitteleuropas. in: Archeolingua. series minor 6. jointly ed. by the Archaeological Institute of Hungarian Academy of Sciences and the Linguistic Institute of the University of Innsbruck. Archaeolingua Alapítvány, Budapest 1994 (auch als Buch). ISSN 1216-6847
- Milan Machovec: Heimat Indoeuropa: Das Leben unserer Vorfahren aufgrund eines Vergleichs einzelner Sprachen. Verlagsatelier Wagner, Linz 2002,
- James P. Mallory: In Search of the Indo-Europeans. Language, Archaeology and Myth. Thames & Hudson, London 1991,
- James P. Mallory, D. Q. Adams (Hrsg.): Encyclopedia of Indo-European Culture. Fitzroy Dearborn, London 1997,
- Georges-Jean Pinault: La langue poétique indo-européenne — actes du colloque de travail de la Société des Études Indo-Européennes, Leuven, Peeters, 2006,
- Colin Renfrew: Die Indoeuropäer – aus archäologischer Sicht. in: Spektrum der Wissenschaft. Dossier. Die Evolution der Sprachen. Spektrumverlag, Heidelberg 2000,1, S. 40–48. ISSN 0947-7934
- Colin Renfrew: Archaeology and Language. The Puzzle of Indo-European Origins. University Press, Cambridge 1995,
- Reinhard Schmoeckel: Die Indoeuropäer. Bastei Lübbe, Bergisch Gladbach 1999,
- Elmar Seebold: «Versuch über die Herkunft der indogermanischen Verbalendungssysteme». In: Zeitschrift für vgl. Sprachforschung 85-2:185-210.
Словники
- Schrader O. Reallexikon der indogermanischen Altertumskunde. 2 Aufl. В.; Lpz., 1917—1929. Bd 1-2;
- Pokorny J. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern; Münch., 1950—1969. Lfg 1- 18.
- . Leiden, Netherlands: Department of Comparative Indo-European Linguistics, Leiden University. Архів оригіналу за 7 лютого 2006. Процитовано 14 грудня 2009.
- Indo-European Roots Index. (вид. Fourth). Internet Archive: Wayback Machine. 22 серпня 2008 [2000]. Архів оригіналу за 26 липня 2008. Процитовано 9 грудня 2009.
- Köbler, Gerhard (2000). Indogermanisches Wörterbuch (Німецька) (вид. 3. Auflage). Gerhard Köbler. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 14 грудня 2009.
- Schalin, Johan (2009). Lexicon of Early Indo-European Loanwords Preserved in Finnish. Johan Schalin. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 9 грудня 2009.
- Еміль Бенвеніст * Словник індоєвропейських соціальних термінів. М., 1995.
- Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках, Образ мира и миры образов, Москва: Гуманитарный издат. центр ВЛАДОС, 1996. — 415 с.
Примітки
- Дыбо В. А., Терентьев В. А. Ностратические языки // Лингвистический энциклопедический словарь. — М.. — С. 338—339.
- London Quarterly Review X / 2 1813.; cf. Szemerényi 1999:12, footnote 6
- such as Schleicher 1861, Szemerényi 1957, Collinge 1985, and Beekes 1995
- Вчені виявили у Хетській столиці Хаттусі нову індоєвропеську мову (ФОТО). 25.09.2023, 16:45
Посилання
- Індоєвропейські мови // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 212. — .
- Енциклопедія «Українська мова» [ 26 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Indo-European languages [ 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indoyevrope jski mo vi najposhirenisha rodina sporidnenih mov rodom iz Zahidnoyi ta Pivdennoyi Yevraziyi yaki vvazhayutsya nashadkami praindoyevropejskoyi Predstavlena na vsih naselenih kontinentah Zemli chislo nosiyiv perevishuye 2 5 mlrd Za gipotezami deyakih suchasnih lingvistiv ye chastinoyu makrosim yi nostratichnih mov Deyaki yevropejski movi ciyeyi sim yi taki yak anglijska francuzka portugalska rosijska niderlandska j ispanska poshirilisya vnaslidok kolonializmu v suchasnij period i teper nimi rozmovlyayut na dekilkoh kontinentah Oficijnij status dilitsya na kilka gilok abo pidrodin z yakih ye visim grup z zhivimi sogodni movami albanska virmenska balto slov yanski keltski germanski ellinski indoiranski ta italijski i she shist pidrozdiliv yaki vimerli Indoyevropejski moviPoshireni Dokolonialna epoha Yevraziya i Pivnichna Afrika Sogodni pribl 3 2 mlrd nosiyiv u svitiKlasifikaciya Odna z osnovnih u sviti movna rodinaGrupi Albanska Anatolijski Virmenska Balto slov yanski baltijski ta slov yanski movi Keltski Kimerijska Dakska Germanski Ellinski Illirijska Indoiranski Indoiranska iranski ta nuristanski Italski vklyuchayuchi romanski movi Trakijska Toharski ISO 639 2 and 639 5 ineSuchasne poshirennya indoyevropejskih mov u Yevraziyi Albanska Baltijski Virmenska Germanski Ellinski grecka Iranski Indoarijski Nuristanski Italski romanski movi Keltski Slov yanski Neindoyevropejski movi Punktirni smugasti oblasti vkazuyut de bagatomovnist poshirena bilsh pomitni pri povnomu zbilshenni karti Krayini v kotrih bilshist lyudej govoryat indoyevropejskimi movami Krayini v kotrih indoyevropejski movi mayut oficijnij status a movci skladayut menshist Krayini v kotrih znachni movni menshosti govoryat indoyevropejskimi movami yaki ne mayut oficijnogo statusuIndoyevropejski movi Sogodni najbilsh poshirenimi okremimi movami ye anglijska gindustani ispanska bengali francuzka rosijska portugalska nimecka perska i pendzhabi na kozhnij z yakih rozmovlyayut ponad 100 mln osib Odnak bagato inshih malih indoyevropejskih mov perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya napriklad kornskoyu movoyu rozmovlyaye menshe 600 osib U cilomu 46 naselennya svitu 3 2 milyarda rozmovlyayut indoyevropejskimi movami yak pershoyu movoyu spilkuvannya sho na sogodnishnij den ye najvishim sered usih movnih rodin Za ocinkoyu Ethnologue isnuye blizko 445 zhivih indoyevropejskih mov z yakih ponad dvi tretini 313 nalezhat do indoiranskoyi gilki Vsi indoyevropejski movi pohodyat vid yedinoyi doistorichnoyi movi praindoyevropejskoyi movi yakoyu rozmovlyali kolis v epohu neolitu Nevidomo chi indoyevropejska sim ya pov yazana z yakoyu nebud inshoyu movnoyu rodinoyu bilsh viddalenim genetichnim sporidnenistyu hocha bulo zrobleno kilka spirnih propozicij na cej rahunok Protyagom XIX stolittya lingvistichna koncepciya indoyevropejskih mov chasto vikoristovuvalasya yak vzayemozaminni z rasovimi koncepciyami arijciv i NazvaTermin indoyevropejski movi angl Indo European languages buv upershe zaprovadzhenij anglijskim doslidnikom Tomasom Yungom v 1813 roci U nimeckomovnij literaturi chastishe vikoristovuyetsya termin indogermanski movi nim indogermanische Sprachen Inodi ranishe indoyevropejski movi nazivalisya arijskimi prote zaraz cim terminom nazivayetsya pidrodina indoyevropejskih mov sho vklyuchaye nuristansku gilku ta indoiranski movi KlasifikaciyaNalezhnist okremih mov i movnih grup do rodini indoyevropejskih mov viznachayetsya na pidstavi podibnosti yihnoyi strukturi doslidzhuvanoyi za dopomogoyu porivnyalno istorichnogo metodu i poyasnyuvanoyi yak rezultat yih pohodzhennya vid yedinoyi u minulomu indoyevropejskoyi pramovi Za oznakami blizhchoyi sporidnenosti indoyevropejski movi podilyayutsya na grupi mov i okremi movi na rivni grup Isnuye 7 grup zhivih indoyevropejskih mov i 3 okremi movi do yakih nalezhat takozh vidomi z istoriyi blizkosporidneni z nimi mertvi movi sho buli poperednimi etapami rozvitku suchasnih mov abo nalezhali do vidpovidnih grup yak samostijni movi Najbilshu grupu zhivih indoyevropejskih mov stanovlyat indijski movi 96 yakimi rozmovlyaye ponad 770 mln lyudej Do nih nalezhat movi gindi ta urdu 2 riznovidi yedinoyi literaturnoyi movi v Indiyi i Pakistani bengali pendzhabi marathi gudzharati oriya asami sindhi ciganska ta in a takozh movi shastr svyashennih tekstiv vedijska i sanskrit na yakih zbereglosya bagato pismovih pam yatok Do grupi iranskih mov nalezhat zhivi movi perska farsi tadzhicka dari farsi kabuli afganska pushtu osetinska yagnobska kurdska beludzhijska taliska ryad pamirskih mov ta in vsogo 81 mln nosiyiv i mertvi movi avestijska midijska davnoperska serednoperska pahlevi parfyanska sogdijska horezmijska skifska alanska hotanska Na pidstavi ryadu spilnih struktur oznak iranski movi ob yednuyutsya z indijskimi v indoiranski movi ye pripushennya shodo yihnogo pohodzhennya vid kolishnoyi movnoyi yednosti Balto slov yanski movi vid prabalto slov yanskoyi na dumku bilshosti indoyevropeyistiv utvoryuyut filogenetichnu odinicyu todi yak menshist pripisuye yihnyu podibnist trivalomu movnomu kontaktu Slov yanski vid praslov yanskoyi zasvidchena z 9 stolittya nashoyi eri mozhlivo ranishe najdavnishimi tekstami staroslov yanskoyu movoyu Do slov yanskih mov nalezhat zahidnoslov yanski kashubska luzhicka verhnoluzhicka ta nizhnoluzhicka polska silezka slovacka cheska shidnoslov yanski biloruska rosijska rusinska ukrayinska pivdennoslov yanski serbohorvatska bosnijska serbska horvatska ta chornogorska slovenska mova zahidnij dialekt i bolgarska makedonska starocerkovnoslov yanska cerkovnoslov yanska miscevi riznovidi v tomu chisli kiyivskij izvod shidna pidgrupa Baltijski vid prabaltijskoyi datuyutsya 14 stolittyam nashoyi eri hocha i zasvidcheni vidnosno nedavno voni zberigayut bagato arhayichni risi pripisuvani praindoyevropejskoyi Zahidnobaltijski movi ye mertvimi movami a zhivimi shidnobaltijski zhmudska latgalska latvijska litovska Do grupi germanskih mov bl 550 mln nosiyiv nalezhat zhivi movi anglijska druga pislya kitajskoyi za poshirenistyu u sviti nimecka niderlandska frizka lyuksemburzka afrikaans yidish shvedska danska norvezka islandska farerska i mertvi gotska burgundska vandalska ta inshi Romanska grupa mov 576 mln nosiyiv predstavlena zhivimi movami francuzkoyu provansalskoyu oksitanskoyu italijskoyu sardinskoyu sardskoyu ispanskoyu katalanskoyu portugalskoyu rumunskoyu aromunskoyu retoromanskoyu ryadom kreolskih mov Usi romanski movi rozvinulisya na osnovi latinskoyi movi literaturna forma yakoyi vidoma teper za chislennimi pisemnimi pam yatkami i zastosovuyetsya dosi yak mova katolickoyi liturgiyi ta obmezheno yak mizhnarodna mova nauki Latinska mova razom z mertvimi movami oskskoyu j utvoryuvali grupu italskih mov Keltska grupa mov skladayetsya z maloposhirenih zhivih mov irlandskoyi gelskoyi shotlandskoyi vallijskoyi bretonskoyi menskoyi kornskoyi i mertvih keltiberskoyi lepontijskoyi gallskoyi U minulomu keltski movi buli poshireni na velikij teritoriyi Yevropi vid ninishnoyi Velikoyi Britaniyi do Karpat i Balkan U strukturi keltskih mov ye ryad spilnih oznak z italskimi movami z yakimi yih zvichajno ob yednuyut u zagalnishu Grecka mova 12 2 mln nosiyiv posidaye sered indoyevropejskih mov okreme misce na rivni movnoyi grupi V yiyi istoriyi vidilyayutsya davnogreckij davnogrecka mova i serednogreckij vizantijskij periodi Albanska mova 4 9 mln nosiyiv genetichno pov yazana z mertvimi illirijskoyu ta Virmenska mova ponad 6 mln nosiyiv vvazhayetsya nastupniceyu kolishnoyi movi hajasa armeniv u skladi derzhavi Urartu Chislennimi pisemnimi pam yatkami predstavleni dvi grupi povnistyu vimerlih indoyevropejskih mov anatolijska abo hetsko luvijska movi hetska klinopisna abo nesitska luvijska klinopisna palajska iyeroglifichna hetska lidijska likijska karijska sidetska pisidijska i toharska movi toharska A abo karasharska chi turfanska i toharska V abo kuchanska Menshe vidomostej zbereglosya pro inshi mertvi indoyevropejski movi frigijsku frakijsku illirijsku messapsku venetsku Protyagom trivalogo rozvitku pislya rozpadu pramovi sho mala visokorozvinenu budovu sintetichnogo tipu indoyevropejski movi zaznali znachnogo budovnogo rozriznennya vid sintetizmu najkrashe zberezhenogo v balto slov yanskih movah do analitizmu najbilshe rozvinenogo v afrikaans vid fuzijnosti bagatoh davnih indoyevropejskih mov do aglyutinaciyi u novih indijskih ta iranskih movah Istotni vidminnosti z yavilisya takozh u fonetici indoyevropejskih mov Isnuye dumka zokrema dokladno obgruntovana rosijskim movoznavcem V Illichem Svitichem pro nalezhnist Indoyevropejskih mov razom z afrazijskimi uralskimi altajskimi dravidskimi i kartvelskimi do shirshoyi nadrodini t z nostratichnih mov LiteraturaPidruchniki j zagalni oglyadi Doroshenko S I Dudik P S Vstup do movoznavstva K 1974 Gamkrelidze T V Ivanov Vyacheslav Vsevolodovich Indoevropejskij yazyk i indoevropejcy ch 1 2 Tbilisi 1984 Tom I 9 1 Mb djvu Tom II 16 3 Mb djvu Meje A Vvedenie v sravnitelnoe izuchenie indoevropejskih yazykov 4 e izd M 2007 Robert S P Beekes Comparative Indo European Linguistics An Introduction Benjamins Amsterdam 1995 ISBN 1 55619 505 2 Michael Meier Brugger Hans Krahe Indogermanische Sprachwissenschaft Walter de Gruyter Berlin 2002 8 Aufl ISBN 3 11 017243 7 Warren Cowgill Indogermanische Grammatik Bd I Einleitung Bd II Lautlehre Begr v Jerzy Kurylowicz Hrsg Manfred Mayrhofer Indogermanische Bibliothek Reihe 1 Lehr und Handbucher Winter Heidelberg 1986 Bertold Delbruck Einleitung in das Studium der indogermanischen Sprachen Ein Beitrag zur Geschichte und Methodik der vergleichenden Sprachforschung Bibliothek indogermanischer Grammatiken Bd 4 Breitkopf amp Hartel Leipzig 1919 6 Aufl August Schleicher Compendium der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen Bohlau Weimar 1861 62 Olms Hildesheim 1974 Nachdr ISBN 3 487 05382 9 Oswald Szemerenyi Einfuhrung in die vergleichende Sprachwissenschaft Wissenschaftliche Buchgesellschaft Darmstadt 1990 4 Aufl ISBN 3 534 04216 6 Eva Tichy Indogermanistisches Grundwissen Hempen Bremen 2000 ISBN 3 934106 14 5 Harald Wiese Eine Zeitreise zu den Ursprungen unserer Sprache Wie die Indogermanistik unsere Worter erklart Logos Verlag Berlin 2010 2 Auflage ISBN 978 3 8325 1601 7 Pramova ta arheologiya indoyevropejciv Murzin V Yu U kolybeli nashih predkov Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 13 s 3 7 Elisabeth Hamel Das Werden der Volker in Europa Forschungen aus Archaologie Sprachwissenschaft und Genetik Tenea Verlag Ltd Berlin 2007 ISBN 978 3 86504 126 5 Linus Brunner Die gemeinsamen Wurzeln des semitischen und indogermanischen Wortschatzes Versuch einer Etymologie Francke Bern Munchen 1969 Luigi Luca Cavalli Sforza Gene Volker und Sprachen Die biologischen Grundlagen unserer Zivilisation dtv Munchen 2001 ISBN 3 423 33061 9 John V Day Indo European origins The anthropological evidence The Institute for the Study of Man Washington DC 2001 ISBN 0 941694 75 5 Thomas W Gamkrelidse Wjatscheslaw Iwanow Die Fruhgeschichte der indoeuropaischen Sprachen In Dossier Die Evolution der Sprachen Spektrumverlag Heidelberg 2000 1 S 50 57 ISSN 0947 7934 Marija Gimbutas The Kurgan Culture and the Indo Europeanization of Europe Selected Articles from 1952 to 1993 Institute for the Study of Man Washington 1997 ISBN 0 941694 56 9 Marija Gimbutas Das Ende Alteuropas Der Einfall von Steppennomaden aus Sudrussland und die Indogermanisierung Mitteleuropas in Archeolingua series minor 6 jointly ed by the Archaeological Institute of Hungarian Academy of Sciences and the Linguistic Institute of the University of Innsbruck Archaeolingua Alapitvany Budapest 1994 auch als Buch ISSN 1216 6847 ISBN 3 85124 171 1 Milan Machovec Heimat Indoeuropa Das Leben unserer Vorfahren aufgrund eines Vergleichs einzelner Sprachen Verlagsatelier Wagner Linz 2002 ISBN 3 9500891 9 5 James P Mallory In Search of the Indo Europeans Language Archaeology and Myth Thames amp Hudson London 1991 ISBN 0 500 27616 1 James P Mallory D Q Adams Hrsg Encyclopedia of Indo European Culture Fitzroy Dearborn London 1997 ISBN 1 884964 98 2 Georges Jean Pinault La langue poetique indo europeenne actes du colloque de travail de la Societe des Etudes Indo Europeennes Leuven Peeters 2006 ISBN 90 429 1781 4 Colin Renfrew Die Indoeuropaer aus archaologischer Sicht in Spektrum der Wissenschaft Dossier Die Evolution der Sprachen Spektrumverlag Heidelberg 2000 1 S 40 48 ISSN 0947 7934 Colin Renfrew Archaeology and Language The Puzzle of Indo European Origins University Press Cambridge 1995 ISBN 0 521 38675 6 Reinhard Schmoeckel Die Indoeuropaer Bastei Lubbe Bergisch Gladbach 1999 ISBN 3 404 64162 0 Elmar Seebold Versuch uber die Herkunft der indogermanischen Verbalendungssysteme In Zeitschrift fur vgl Sprachforschung 85 2 185 210 Slovniki Schrader O Reallexikon der indogermanischen Altertumskunde 2 Aufl V Lpz 1917 1929 Bd 1 2 Pokorny J Indogermanisches etymologisches Worterbuch Bern Munch 1950 1969 Lfg 1 18 Leiden Netherlands Department of Comparative Indo European Linguistics Leiden University Arhiv originalu za 7 lyutogo 2006 Procitovano 14 grudnya 2009 Indo European Roots Index vid Fourth Internet Archive Wayback Machine 22 serpnya 2008 2000 Arhiv originalu za 26 lipnya 2008 Procitovano 9 grudnya 2009 Kobler Gerhard 2000 Indogermanisches Worterbuch Nimecka vid 3 Auflage Gerhard Kobler Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 14 grudnya 2009 Schalin Johan 2009 Lexicon of Early Indo European Loanwords Preserved in Finnish Johan Schalin Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2009 Emil Benvenist Slovnik indoyevropejskih socialnih terminiv M 1995 Makovskij M M Sravnitelnyj slovar mifologicheskoj simvoliki v indoevropejskih yazykah Obraz mira i miry obrazov Moskva Gumanitarnyj izdat centr VLADOS 1996 415 s PrimitkiDybo V A Terentev V A Nostraticheskie yazyki Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar M S 338 339 London Quarterly Review X 2 1813 cf Szemerenyi 1999 12 footnote 6 such as Schleicher 1861 Szemerenyi 1957 Collinge 1985 and Beekes 1995 Vcheni viyavili u Hetskij stolici Hattusi novu indoyevropesku movu FOTO 25 09 2023 16 45PosilannyaIndoyevropejski movi Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 212 ISBN 978 966 439 921 7 Enciklopediya Ukrayinska mova 26 zhovtnya 2005 u Wayback Machine Indo European languages 4 kvitnya 2019 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl