Культу́ра Старода́внього Ри́му — другий етап античної культури. Вплив культури Стародавньої Греції на культуру Римської Імперії не підлягає сумніву. Давньогрецький історик, автор фундаментальної 40-томної «Загальної історії» Полібій, який прожив у Римі 16 років, підкреслив одну з особливостей давньоримської культури: «Римляни, виявляється, можуть краще за всякий інший народ змінити свої звички і запозичити корисне». Але в той же час римська культура не копіювала грецьку, вона розвивала, поглиблювала досягнуте, а також привносила власні національні риси — практицизм, дисциплінованість, дотримання суворої системи. Найбільші завойовники старовини — римляни, підкоряючи різні народи, вбирали їх культурні досягнення, але при цьому зберігали й свої «домашні» звичаї. Динамізм римської культури — така ж істотна її особливість, як і традиціоналізм. Взаємодія цих двох початків обумовила і її життєздатність, і величезну роль для подальшої культурної історії Європи, особливо Західної.
Періодизація
Періоди розвитку давньоримської культури
Періоди в розвитку давньоримської культури дуже чітко відповідають трьом основним етапам у політичній історії: царському, періоду республіки і періоду імперії.
Царський період
Традиційно починають відлік історії Стародавнього Риму з VIII століття до н. е., від легендарної дати заснування Риму Ромулом і Ремом в 753 р. до н. е. До VI ст. до н. е. Рим являв собою поліс на чолі з царями. Великий культурний вплив справляли на римлян сусідні народи, особливо загадкові етруски (неясне походження цього народу, бо залишається незрозумілою його писемність). У них римляни запозичили більшість літер свого алфавіту, прийоми будівництва, деякі обряди (наприклад, гладіаторські бої). Символ Риму — бронзова статуя вовчиці — виконана етруським майстром. Етруською була остання з царських династій.
Період Республіки
- Після вигнання царя влада переходить до народних зборів, які обирали сенат і двох консулів. У період республіки (VI–I ст. до н. е.) Рим підкорив всю Італію, переміг Карфаген і завоював Грецію. Перетворення Риму на велику середземноморську державу справило вплив на ідеологічне життя римського суспільства. Греки стають вчителями своїх завойовників, грецький вплив на римську культуру домінує: вивчається грецька філософія, література, створюються риторичні школи, копіюються грецькі скульптури. У вищих колах римського суспільства набуває широкого вжитку грецька мова. Все більший вплив справляють на побут і образ життя римської знаті елліністичні звичаї. Широкі кола римського суспільства вороже ставилися до іноземних нововведень та звичаїв і чинили їм стійкий опір.
Період імперії
Внутрішня криза республіканського ладу, перетворення армії на професійну, зміна ролі воєначальників спричиняють громадянські війни. Гай Юлій Цезар проголосив себе імператором. Після вбивства Цезаря і запеклої боротьби до влади прийшов його племінник Октавіан Август. Його правління починає період імперії (I ст. до н. е. — V ст. н.е). Накопичений культурний потенціал, політична стабільність, величезні матеріальні багатства обумовлюють піднесення римської культури. Завойовані східні народи також роблять свій внесок до культури Риму, особливо їх вплив відчувається в релігійній сфері.
Криза Римської імперії у III столітті відбилася на стані економічного і політичного життя Імперії, на її ідеології. Старі уявлення та ідеї відійшли в минуле, поступаючись місцем новим. Все це знаменувало собою глибокий занепад культури. В області науки, літератури і мистецтва в III ст. не було створено нічого скільки-небудь значного, і лише одна область культури була винятком — право, яке інтенсивно розроблялося префектами преторія (Папініаном, Ульпіаном та іншими відомими юристами). Саме в ці роки система римського права була поставлена у відповідність до потреб світової держави. Тепер римське право включало елементи правових норм, які діяли в провінціях.
Рим довго не знає воєнних невдач, але внутрішні протиріччя ослабляють його, в кінці IV ст. н. е. відбувається поділ Римської імперії на Західну і Східну. У 476 р. Рим був зруйнований варварами, і цю подію вважають кінцем історії Стародавнього Риму та стародавньої історії взагалі.
Потужний культурний рух починається в Римі наприкінці Ш ст. до зв. ери. Його главної особливістю був вплив грецької культури, грецької мови та освіченості. Для молодих і знатних римлян обов'язковим вважалося засвоєння всього того, що викладалося в Греції. Рим формував свою інтелектуальну еліту. Але, крім цього, потреби в освічених людей задовольнялися з допомогою освічених рабів - греків. Численні діячі римської культури (прозаїки, поети, філософи, оратори, юристи, вчителі, лікарі, скупчення у Римі вивезених з грецьких міст картин і статуй, що виставлялися на площах і храмах і служили зразками для римських майстрів. Таким чином, і знати, і простий народ міг познайомитися з грецькою культурою. Починаючи із Ш ст. до зв. ери, особливо великий вплив на римську релігію, почала надавати грецьку. Римські боги ототожнюються з грецькими божествами: Юпітер - з Зевсом, Нептун" - з Посейдоном, Плутон - Аїдом, Марс - з Арештом, Юнона - з Герою, Мінерва - з Афіною, Церера – з Деметрою, Венера – з Афродитою, Вулкан – з Гефестом, Меркурій – з Гермесом, Діана – з Артемідою тощо. Культ Аполлона був запозичений ще Y в. до нашої ери, аналога йому римської релігії був. Одним із шанованих чисто італійських божеств був
Янус зображувався з двома особами. Це божество входу та виходу, всякого початку та кінця, двох сторін єдиного явища. Давньоіталійського походження були домашні боги - Лари, Генії. Слід зазначити, що римський пантеон ніколи не був замкнутим, до його складу приймалися іноземні божества. Ці процеси тільки віталися, тому що вважалося, Релігійні обряди сприймалися як своєрідні юридичні угоди: правильно з усіма формальностями досконалий обряд вважався гарантією виконання богами прохання того, хто молиться. Характерним проявом практичного мислення римлян була їхня любов до прикладним наукам, особливу роль, серед яких грала юриспруденція – наука про право. Вже з Ш в. до зв. ери можна було отримати консультацію професійного юриста. У ІІ. вже існувала велика юридична література, представлена працями таких авторів, як Муцій Сцевала та Сервій Сульпіцій Руф, які займалися і практичною діяльністю, виступаючи на судових процесах. Розвивалося і красномовство /риторика/, видатним(106 – 43 до нашої ери.). Про геніальне риторичне більше 50 промов, що повністю збереглися, а й цілям було підпорядковано і римську освіту. Во затверджується грецька система освіти, але з деякими особливостями. Математичні науки відходять на другий план, поступаючись місцем юридичним, мови та література вивчаються у точному зв'язку з римською історією, в якій особлива увага приділяється прикладам гідної поведінки предків. Уроки музики та гімнастики замінюються більш практичним навчанням верхової їзди, фехтування. На вищій стадії навчання особливе
Увага, на відміну від Греції, приділяється не філософії, а риториці. На завершальному етапінерідко робилися освітні поїздки в культурні грецькі центи, особливо в Афіни. Поряд із народною італійською творчістю /культові, обрядові, весільні та інші пісні/ на становлення римської літератури сильний вплив мала класична грецька Література. Перші твори латиною були перекладами з грецької мови. Першим римським включення нових уривків, зміна імен та ін. Найбільшим письменником кінця Ш - початку ІІ ст. до нашої ери був Плавт/ок. 250-184 р. до нашої ери/ – знаменитий комедіограф. В свій відбиток римські реалії, хоча герої носять грецькі імена, а дію відбувається у грецьких містах. Дещо пізніше писав свої комедії Теренцій / I90-I59 до нашої ери/, який на відміну від Плавта, намагався не використовувати римські сюжети та обмежувався переказом грецьких авторів, особливо Менандра. Римська трагедія була ще більш наслідувальною, слабо пов'язаною з римською дійсністю.
Найбільш вражаючих успіхів римська поезія досягла I в. до нашої ери. Серед багатьох поетів на той час слід зазначити Лукреція /бл. 96-55г. до нашої ери/ і Катулла /87-84-ок.54 до нашої ери/. Лукрецію належить чудова філософська поема "Про природі речей", представляє що дає світ комбінацією атомів і дає поняття теорії еволюції. Поема насичена афоризмами. Катулл був майстром ліричної поезії, у його творах оспівується дружба, тонко передаються настрої та роздуми самого автора. Особливою популярністю користувалися пристрасні та виразні любовні вірші Катулла. першим прозовим твором латинською мовою була праця Катона Старшого /234-I49 до нашої ери/ "Про сільське господарство"» Визначними пізньореспубліканськими письменниками були Варрон (26-27г до нашої ери) та Ціцерон. Головний твір Варрона "Стародавності справ божеських та людських" - своєрідна історична, географічна та релігійна Енциклопедія. Його перу належать також численні граматичні, історико-літературні твори, біографії визначних громадян, філософські твори. Цицерон був не лише чудовим письменником і видатним оратором, а й визначним державним діячем, юристом, знавцем філософії. Його творчість відкрила у римській літературі епоху "золотої латині", що вважалася зразком прози.
Витоки римської історіографії сягають ще календарів жерців-понтифіків. В республіканську епоху найбільший внесок у її розвиток внесли Саллюстій (86-35 до н. війна"), а також великий полководець, диктатор Гай Юлій Цезар, який залишив нащадкам "Записки про Галльську війну". Головними завданнями римської історіографії були політична пропаганда, роз'яснення та виправдання зовнішньої та внутрішньої політики держави. На розвиток філософії вплинула грецька культура, де найбільше поширеними були вчення епікурейців, стоїків. Самостійні ж філософські системи в Римі були створені.
Римська архітектура зазнавала сильного впливу етруської та особливо грецької. В своїх споруд римляни прагнули підкреслити ідею сили, мощі, величі. Для них характерні монументальність, пишне оздоблення будівель, безліч прикрас, прагнення до суворої симетрії, інтерес до утилітарних сторін архітектури, до створення переважно не храмових комплексів, а будівель та споруд для практичних потреб. Римські архітектори розробили нові конструктивні принципи, зокрема, широко застосовували арки, склепіння, куполи, поряд з колонами використовували стовпи та пілястри. У П-1 ст. до нашої ери починають широко застосовуватися бетон, склепінні конструкції. З'являються нові типи будівель, наприклад, базиліки / царський будинок - прямокутна будівля, розділена всередині рядами колон або стовпів на поздовжні частини/, де відбувалися торгові угоди та відбувся суд, амфітеатри, де влаштовувалися гладіаторські бої, цирки, де відбувалися змагання колісниць, терми - складний, оточений парком комплекс, що включав банні приміщення, бібліотеки, місця для ігор та прогулянок. Виникає новий тип монументальної споруди. Тріумфальна арка. Удосконалення техніки аркового будівництва сприяє активному зведенню мостів, акведуків/від лат. Ayua - вода та duco - веду/. Завоювання Римом Греції, елліністичних держав супроводжувалося пограбуванням міст. Поряд із рабами, різними матеріальними цінностями в Рим у величезній кількості ввозилися грецькі статуї та картини. Так, сюди було перевезено твори Скопаса, Праксителя, Дісіппа, Апеллеса та інших відомих грецьких майстрів. Незважаючи на велику кількість оригіналів, вивезених з Греції, народжується великий попит на копії з найбільш відомих статуй. Масове копіювання гальмувало розвиток власне римської скульптури, але водночас час сприяв збереженню грецької, багато творів якої дійшли до нас тільки у римських копіях.
Свій внесок у розвиток скульптури римляни зробили в галузі реалістичного портрета, використовуючи етруські традиції. Портретні статуї набувають домінуючого значення в римській скульптурі, саме у них проявляється її своєрідність. Римлянами були створені тип статуї а т у с, що зображував оратора в тозі, і бюсти, що відрізнялися суворою простотою і відточеною правдивістю образів. У 11-1 ст. до нашої ери були створені такі чудові роботи, як "Брут", "Оратор", погруддя Цицерона в Цезаря. З 51г. до нашої ери починається нова сторінка в Римській історії - історія імперії.
Епоха ранньої імперії – принципата/кінець I ст. до нашої ери – П ст. н.е./ час розквіту римської держави. Він перетворюється на величезну імперію, що включала Східне Середземномор'я, Північна Африка, велика частина Європи. Епоху ранньої імперії прийнято називати " Культурою століття Августа " . У період правління Октавіана Августа /27 р. до н. - 14 р. н.е./ римська культура переживає блискучий розквіт, свій "золотий вік". Римські цінності, напівзабуті релігійні обряди, перекази про "доблесті предків", "римський міф" (легенда про нібито призначену Риму богами і саму долю влади над світом), тепер всіляко підкреслювалися і були однією з основних тем усіх тодішніх культурних діячів. "Римський міф" зливався з "міфом Августа" - миротворцем, рятівником страждань. Ці дві міфологеми стали наріжним каменем офіційної ідеї логія Імперії. У "століття серпня" завершився синтез грецької та римської культури. Під впливом остаточного освоєння та переробки еллінського спадщини високої досконалості досягли остаточно сформувалася антична культура, яка увійшла до як суттєвий компонент у європейську культуру. Центром вивчення філософії в Римської імперії /як і класичної Греції, і в епоху еллінізму/ залишалися Афіни. В 1-П ст.н.е. у римлян, як і раніше, були поширені стоїцизм і епікурейство. Серед знаті особливо популярним був стоїцизм, основними представниками якого в цей час були Сенека /бл. 4г. до нашої ери – 65 р. н.е./ та імператор Марк Аврелій /121-180 н.е./. Низькі верстви суспільства особливо шанували бродячих філософів-кіпиків. Для релігії епохи принципату характерним є встановлення нових культів - шанування імператорів, які оголошувалися після смерті божественними, і богині Роми як покровительки всієї Римської імперії. Дуже популярні були культи богів - рятівників, які перемогли смерть та знайшли способи дарувати тим, хто вірить у них, безсмертя в потойбічному світі. Центрами наукової діяльності Римської імперії були найбільші міста: Рим, Олександрія, Афіни, Карфаген та ін. Велике значення у 1-П ст. Н. Е. надавалося географічним знанням. Саме тоді з'являються трактати Страбона /64/63 до нашої ери -23/24н.е./, Птолемея /після 83- після I6I/. "Природну історію", що була енциклопедією з фізичної географії, ботаніки, зоології, мінералогії, створив Пліній Старший /23/24-79/. Великих успіхів досягла медицина: лікар Гален /I29-I99/ проводив досліди з вивчення дихання, діяльності спинного та головного мозку.
У класичній праці "Про частинах людського тіла” він дав перший анатомо-фізичний опис цілісного організму. В цей період було створено школи для підготовки лікарів. Проте поряд із досягненнями математично-природничої грамотності вже в П в.н.е. стали помітні ознаки регресу. В астрономії відбувається відмова від запропонованої Аристархом Самоським ще в Ш ст. до нашої ери геліоцентричної системи, що приймається запропонована Птолемеєм геоцентрична теорія, згідно з якою центром сонячної системи є Земля. Крім того, особливою популярністю в цей час користується астрологія. Говорячи сучасною мовою, вона буквально переживає “бум”, який приводить до того, що жодне рішення не приймається без консультацій з оракулом, віщуном та ін. У П - Ш ст.н.е. найвищого розквіту досягає римська юриспруденція. Створюються численні теоретичні твори, юристи беруть активну участь в управлінні державою, що займають високі державні посади, є експертами та радниками імператорів. Найбільш відомими юристами на той час були Гай /2-я пол.Пв./, Юліан /П ст./, Папініан /бл. I46-2I2/, Уліпіан /? - 228/ та ін. Одне з найбільших досягнень римської культури – література епохи ранньої імперії. Особливого розквіту вона досягає за правління першого римського імператора Августа /63 до нашої ери - 24 н.е./. Прагнучи зміцнити свій авторитет, він активно залучав до двору письменників, поетів, митців. Багатьом з них заступався і надавав матеріальну допомогу наближений Серпня - Гай Цильний Меценат/? - 8 до нашої ери/, чиє ім'я стало номінальним (меценат і меценатська діяльність пішла саме з цього часу. Серед тих, хто користувався підтримкою Мецената - чудові поети Вергілій /70-I9 до нашої ери/, перу якого належить знаменита поема "Енеїда", і Горацій /65-8 до нашої ери/, поезія якого стала взірцем для європейської лірики. Трохи згодом творив ще один знаменитий римський поет - Овідій /43 до нашої ери – 18 н.е./.
Особливою популярністю серед його творів користуються "Метаморфози" - поема, в якій викладаються грецькі міфи про перетворення богів на героїв. Розумна, іронічна, сповнена гірких докорів долі, поезія Овідія дуже вплинула на літературу Середньовіччя та Відродження. Римська література I – П ст. представлена цілим сузір'ям імен: письменники Апулей - автор авантюрно-алегоричного роману "Метаморфози, або Золотий осел"; Плутарх /бл.4б- ок.П9/, знаменитий "Порівняльними життєписами" видатних греків та римлян; сатирики Ювенал /бл.60 -бл.127/, Летроній/? - 66/, Лукіан /бл.120-190/. В епоху ранньої імперії розквіту сягає римська історіографія. Титу Лівію /59 до нашої ери-17 р. н.е./ належить праця "Історія Риму", від заснування міста до 9 р. н.е. Великий римський історик Тацит/бл. 55-120г./ - Автор робіт "Аннали", "Історія", "Німеччина". У цей період було створено фундаментальні праці з римської та всесвітньої історії, проте велика вада історіографії на той час - її явна орієнтація на уславлення імперії. У період принципату у багатьох містах імперії розвивається велике будівництво. створюються нові храми, палаци, театри, цирки, терми тощо. У 1-11 ст. з'являються два самі відомі римські архітектурні пам'ятки: Колізей - найбільший амфітеатр Античного світу, що вміщує близько 50 тисяч глядачів, що спостерігали за цькуванням звірів та гладіаторськими боями, і Пантеон /храм в ім'я всіх богів/- найзнаменитіша антична споруда заввишки 43 м. Стіни, стелі та підлоги громадських будівель, а також палаців імператорів та багатих будинків приватних осіб прикрашали розписом чи мозаїкою.
Релігія
Релігія римлян найдавнішого часу базувалася головним чином на уявленні про внутрішні сили, властиві окремим предметам і людям, на вірі в духів — охоронців і заступників місць, дій, станів. До них належали (добрі духи, що охороняли людину протягом її життя), (охоронці і заступники рідної оселі, а потім — усього римського народу, звідси бере свій початок відомий вислів — «повернутися до рідних пенатів», тобто повернутися на батьківщину, додому). Вірили і в божества гір, джерел, лісів. Ці духи і божества були спочатку безособові і безстатеві, нерідко іменувалися і в чоловічому, і в жіночому роді (Янус і Яна, Фавн і Фавна). Цим божествам приносилися жертви, їм присвячувалися релігійні церемонії. Величезне значення приділялося різного роду ворожінням (за летом птахів, за нутрощами тварин тощо).
Під впливом італійських племен з'явилися бог Сатурн, верховний бог Юпітер, Юнона і Мінерва. У плебеїв (нижча верства громадян) була своя трійця божеств: Церера (богиня злаків), Лібер (бог виноградарів) і Лібера. Загальноіталійськими богами стали Марс (бог війни), Діана (богиня Місяця), Фортуна (богиня щастя, успіху), Венера (богиня весни і садів, потім — кохання і краси). Деякі боги шанувалися головним чином людьми одного стану або професії (крамарі шанували Меркурія, ремісники — Мінерву). У римлян не склалася власна розвинена міфологія. З посиленням грецького впливу відбулося певне зближення римських богів з грецькими і запозичення грецької міфології (Зевс — Юпітер, Гера — Юнона, Афіна — Мінерва, Асклепій — Ескулап тощо). Проникали в Рим і східні культи — Ісиди, Осіріса, Кібели, вмираючого і воскресаючого бога Мітри.
Характерною рисою світогляду давніх римлян була своєї історії. Якщо про богів практично не було сюжетних розповідей, то про заснування Риму розповідав міф про братів Ромула і Рема, які спершу чудом залишилися живими після змови проти їх батька і потім були вигодувані вовчицею. Починаючи з найдавніших часів передавалися розповіді про військову доблесть і патріотизм римлян. Одна з них — про , прозваного Сцеволою (Лівшею). Під час облоги Риму етрусками він пробрався у ворожий табір і спробував убити царя, але був схоплений. Щоб показати ворогові стійкість духу римлян, Гай Муцій сам поклав праву руку на вогонь світильника і спалив її, не вимовивши ні звуку. Приголомшені етруски відпустили Муція і зняли облогу. Пізніше на честь воєнних перемог Риму влаштовували грандіозні тріумфи, а полководці ставали об'єктом культу. Римський народ вважав себе обраним, а свою державу — однією з найвищих цінностей. На етапі імперії сформувався культ імператора як живого бога.
Виникнення християнства
В міру наростання загальної кризи Римської імперії настає і криза традиційної релігії. Внаслідок складного синтезу східних релігій і культів, передусім юдаїзму, і елліністичної філософії (зокрема стоїцизму) та соціальних утопій виникає нова релігія — християнство. З юдаїзму — монотеїстичної національної релігії єврейського народу — в християнство прийшла та частина Біблії, яка називається Старим Заповітом — збірник давніх священних текстів. Він складався протягом І тисячоліття до н. е.
Система виховання й освіти
Особливу роль у римлян відігравало . Діти виховувалися в дусі поваги до вірувань і звичаїв предків, беззаперечного підкорення батьківській владі. Справжній громадянин у римлян — це слухняний син і дисциплінований воїн. Прадавнє законодавство передбачало суворе покарання за порушення батьківської волі, в цьому ж напрямі діяла державна релігія з її обожнюванням громадянської і військової доброчесності. У V ст. до н. е. з'явилися елементарні (у перекладі з латині — основні) школи, де навчалися головним чином діти вільних громадян. Предмети — латинська і грецька мови, письмо, читання і лічба. Пізніше серед знатних і заможних сімей набула поширення . У II ст. до н. е. виникли граматичні і риторські школи, які також були доступні тільки для дітей багатих римлян. Риторські школи були своєрідними вищими навчальними закладами (ораторське мистецтво, право, філософія, поезія). Поступово юристи-вчителі утворили досить стійкі групи, які отримали назву «кафедри». За таким же принципом оформляються кафедри риторики і філософії, медицини й архітектури. Декілька вищих шкіл виникає у II ст. н. е. (Рим, Афіни). Студенти, які приїжджали здобувати освіту з різних частин Римської держави, об'єднувалися в земляцтва — «хори».
У період республіки навчання було приватним, і держава в нього не втручалася. Однак у часи імперії держава почала контролювати систему освіти. Вчителі перетворилися на оплачуваних державних службовців. Відповідно до розмірів кожного міста встановлювалася кількість риторів і граматиків. Вчителі користувалися рядом привілеїв, а в IV ст. н. е. всі кандидатури викладачів підлягали затвердженню імператором. Така система мала і позитивні, і негативні наслідки.
Наука
Римляни зуміли освоїти і переробити накопичений наукою різних країн потенціал і, розвиваючи його, досягнути найзначніших результатів, особливо в тих галузях знань, де можливе практичне застосування наукових досягнень.
На римській філософії найсильніше позначався грецький вплив, тут не склалося жодного оригінального напряму. Популярність отримали насамперед морально-етичні вчення. Майже офіційною доктриною римської держави став стоїцизм, який бачив мету філософії в тому, щоб вказати шлях до щастя. Видатним представником цього напряму був Сенека. Він відігравав помітну політичну роль при імператорі Нероні, але закінчилася його кар'єра трагічно. Запідозривши участь Сенеки в змові, Нерон змусив філософа покінчити життя самогубством. Сенека насамперед розробляв проблеми практичної моралі: подолання страху смерті, важливість стриманості, етична рівність людей, існування долі. Філософська розробка такого кола ідей дозволяє вважати вчення Сенеки одним з джерел християнської етики.
Помітним внеском римської науки було створення цілого ряду енциклопедичних робіт, які систематизували знання, накопичені в різних сферах. Так, основні ідеї античної матеріалістичної думки про атоми, про смертність душі, незалежність природи від волі богів викладає Тіт Лукрецій Кар у науково-просвітницькій поемі . Він, зокрема, формулює фундаментальні ідеї зв'язку руху і часу, збереження речовини («з нічого ніщо постати не може та в цілковите ніщо повернутись»), нескінченність світу («Всесвіту справді у жодному напрямі жодна границя не замикає… Визнати мусиш те, що не має кінця, в який бік би не ширився, всесвіт»).
Класична праця з географії належить Страбону, який зібрав у своїй всі існуючі відомості про країни і народи — від Британії до Індії. Птолемей, узагальнюючи , розробив , згідно з якою навколо Землі, яка має форму кулі, обертаються Сонце та інші планети. Ця модель залишалася панівною до Нового часу. Головною фігурою і незаперечним авторитетом протягом подальшого тисячоліття був Гален, який вивчав нервову систему, спинний мозок. Галену належить перша в історії науки концепція кровообігу.
З огляду на особливе ставлення римлян до своєї держави зрозуміла виняткова роль історичної науки у Стародавньому Римі. Істориками часто ставали люди, які займали високе суспільне становище і брали активну участь у політичному житті. Історичні твори належать Юлію Цезарю («Записки про гальську війну»). Близьким до Октавіана Августа був Тіт Лівій, твори якого є майже єдиним джерелом для вивчення ранніх періодів в . Тацит намалював картину римської історії часів імперії, приділивши значне місце варварським племенам, які нападали на Рим, згадавши серед інших і венедів (одна з назв слов'янських племен у старовину). Одним з найпопулярніших істориків світу залишається Плутарх, який обрав жанр історичного портрета. Його твори і зараз видаються великими тиражами, читаються. У «Порівняльних життєписах» він відшукує паралелі в грецькій і римській історії через розгляд біографій уславлених людей.
Виключно значущим і оригінальним внеском Стародавнього Риму в світову наукову традицію є створення юриспруденції. Римське право обов'язково входить в навчальний курс усіх сучасних вищих навчальних закладів, які готують юристів. Перші закони були письмово оформлені за часів боротьби плебеїв з патриціями в ранній республіці і втілили перемогу рівності політичних прав усіх громадян Риму. В результаті з'явилися так звані «Закони Дванадцяти таблиць», які заклали підвалини римського законодавства. Важливий внесок у розвиток юриспруденції зробив Марк Туллій Цицерон — видатний оратор, автор праць з , послідовний прихильник демократичного правління. Після вбивства Цезаря він намагався відтворити республіку, але марно.
У Римі діяла чітка судова система. У часи пізньої республіки та імперії, коли в закони часто вносилися зміни, виникла потреба інформувати громадян про закони, які приймалися. За Юлія Цезаря на центральну площу виставляли гіпсову дошку з повідомленнями про воєнні перемоги й урядові акти та рішення — «Щоденні відомості римського народу» (своєрідний прообраз газет). Копії розсилалися по державі у всі провінції.
Літературна традиція
Цілком особлива роль належить у світовій культурній традиції латинській мові. Масштаби перетворили її на мову міжнаціонального спілкування для всіх підкорених народів — від Іспанії до Межиріччя. На основі так званої «народної латини» виникло багато сучасних європейських мов: італійська, іспанська, французька, англійська. Надалі латина довго залишалася в Європі мовою літератури і науки, а в медицині не втратила цю роль і до сьогодні. Латинською ведеться католицьке богослужіння.
Особливість розвитку латини полягає в тому, що протягом тривалого часу мова ця удосконалювалася не в художній творчості, а насамперед у політичній сфері: у виступах ораторів у сенаті і на судових процесах, у законотворчості, в політичній публіцистиці. Про образність мови свідчить безліч афоризмів, які живі і зараз: «Карфаген мусить бути зруйнований» (лат. Carthaginem esse delendam — Катон), «Прийшов, побачив, переміг» (лат. Veni vidi vici — Юлій Цезар), («Доки, Катіліна, ти будеш випробовувати наше терпіння?») (Цицерон) і багато інших. Цицерон, який вважав себе насамперед політиком, по суті був творцем латинської художньої прози. Зразковим став стиль його промов, листів, філософських творів. Своєрідне продовження цієї традиції ми бачимо вже в художній літературі: саме в Стародавньому Римі вперше з'являється прозаїчний роман. Найпопулярнішим був сатиричний роман «Метаморфози, або Золотий осел» Апулея.
Поезія Стародавнього Риму не мала власної національної традиції. Вона починає активно розвиватися тільки під впливом грецької літератури, в кінці республіканського періоду. Переломну роль відіграла творчість . Її головна тема — не Римська держава, не , а особисті переживання, почуття і думки. Він створює цикл ліричних віршів, більшість з яких передає драматичні злами стосунків з жінкою, виведеною під поетичним псевдонімом Лесбія. На відміну від епічних поем, при читанні його віршів практично не відчуваєш часової дистанції.
Час правління Октавіана Августа часто називають «золотим віком» римської літератури. Сучасниками були три великих римських поети — Вергілій, Горацій і Овідій. Найзнаменитішим твором римської літератури стала поема Вергілія «Енеїда». Вергілій з блиском вирішив дуже важке творче завдання. Справа в тому, що «Енеїда» — це літературний епос, тобто вона не має народної усної основи, повністю створена поетом. До того ж поема відразу стала складовою частиною римської державної ідеології — поет писав на політичне замовлення імператора. Коротко зміст поеми такий. Еней — син царя Анхіза і богині Венери, один із захисників Трої, після її падіння відправляється в плавання на кораблі, довго поневіряється і зрештою, виконуючи волю богів, прибуває в Італію і стає родоначальником римського народу. Від нього ж ведеться і родовід Юліїв, до яких належав Октавіан Август. Неперевершеним вважається володіння Вергілієм виразними засобами мови. В.Брюсов писав, що «для поета читання „Енеїди“ в оригіналі є суцільним рядом здивувань… перед владою людини над стихією слів». Існує безліч перекладів поеми на сучасні мови. Можна пригадати, що початок формування сучасної української літературної мови поклала авторизована «Енеїда» Івана Котляревського.
Ліричними поетами були Горацій і Овідій. Творчість Горація пройнята розумінням ролі поета в суспільстві. Особливо чітко ці думки пролунали в оді «Пам'ятник». До цього сюжету Горація звертався О. С. Пушкін («Я памятник себе воздвиг нерукотворный…»), інші.
Важко склалася доля Овідія. Його збірник «Мистецтво любові» приніс йому величезну популярність і обвинувачення в аморальності. Потім він звернувся до класичних сюжетів — «Метаморфози» («Перетворення») — поетична переробка міфів, у сюжеті яких присутні чудові перетворення. За не зовсім зрозумілих, ймовірно політичних, причин Овідія було заслано до Причорномор'я, звідки він писав пройняті тугою «Листи з Понту» (грецька назва Чорного моря — Понт Евксинський).
За часів імператорів з династії Флавієв та Антонінів давньоримська поезія розвивалася у напрямку символізму, формується нова латинська література. Представниками її були Тіт Анніан, Публій Помпоній Секунд, .
У римські часи з'явилося багато новинок у . Крім папірусу, поширився винайдений у малоазійському місті Пергамі матеріал для письма — особливим чином оброблена шкіра — пергамент. Крім книг-сувоїв з'явилися книги-кодекси, які від сучасних книг відрізнялися тільки способом скріплення аркушів. Бібліотеки як сховища документів, книг існували вже давно, а ось бібліотеки для громадського користування виникли саме в Римі. Цікаво, що в цих бібліотеках були передбачені досить ізольовані місця для роботи, оскільки в ті часи люди читали виключно вголос.
Мистецтво
Архітектура
Громадська архітектура
Для практичних римлян мистецтво було одним із засобів розумної організації життя, звідси — провідне місце архітектури. В архітектурі римляни об'єднали етруську і грецьку традиції, східні елементи. Римляни урізноманітнили будівельні матеріали: використали дуже міцний з'єднувальний вапняковий розчин, винайшли бетон. Римські архітектори і будівельники досконало освоїли і дуже широко використали арочну конструкцію, її розвитком стали склепіння і купол.
Центрами політичного і культурного життя в містах були форуми (буквальне значення — ринкова площа). Тут на ранніх етапах проводилися народні збори, зводилися головні храми та інші (більшість з них являли собою базиліки — прямокутні в плані, розподілені поперечними стінами на декілька залів, у перекладі — «царський будинок»). Всіх перевершував уже в республіканську епоху, звичайно ж, римський форум. Юлій Цезар поклав початок традиції будівництва форумів кожним новим імператором (форум Августа, форум Траяна). Частиною форумів були меморіальні споруди, які прославляли перемоги римської зброї, видатних полководців, а потім імператорів: тріумфальні арки і колони (найзнаменитіша — колона Траяна).
У Стародавньому Римі створюється ряд абсолютно нових типів споруд. Це передусім амфітеатри. Найбільший — або Колізей (I ст. н. е.). Місця для 50 тисяч глядачів спиралися на конструкцію, фасад якої має вигляд триярусної аркади. Арена у формі еліпса була забезпечена складною системою підземних технічних приміщень. Важливою частиною римського способу життя були терми, які служили не тільки лазнями, але і культурними центрами, місцями зустрічей, відпочинку. В епоху імперії терми стали величезними спорудами з внутрішнім оздобленням, які не поступалися палацам. Крім приміщень з холодними і гарячими басейнами, вони включали зали для відпочинку, для фізичних вправ, а іноді й бібліотеки. У бідних міських районах уперше з'являються багатоповерхові житлові будинки — інсули.
Культова архітектура
Як і раніше важливим було . На відміну від греків, римляни вміщували колонаду найчастіше тільки перед фронтальною стороною храму. Часто будували круглі в плані храми — ротонди (від латинського — кругла). Вони розробили свої варіанти дорійського, іонійського і корінфського ордерів, причому в їх використанні не було такої суворості, як у греків. По мірі зростання могутності Риму храми, спочатку досить скромні, ставали все багатшими і прекраснішими.
Свого найвищого втілення архітектурна й інженерна думка Стародавнього Риму дістала в Пантеоні — храмі всіх богів, побудованому у II ст. н. е., ймовірно, Аполлодором Дамаським. Храм являє собою ротонду, вхід в яку прикрашений портиком. Купол цього храму, відлитий з бетону, в діаметрі перевищує 40 м (за розмірами він залишався в Європі неперевершеним до XIX ст.) Люди старовини сприймали купол як символ неба — втілення верховного бога Юпітера. У зв'язку з цим особливу роль відігравав єдиний отвір, розміщений у вищій точці купола. Стовп світла, який проникав через нього, ставав центром композиції. Периметр храму і його висота практично однакові, такі пропорції «збільшують» приміщення. У нішах навкруг залу у давнину стояли статуї богів. Дуже багатими є внутрішнє оздоблення різними сортами мармуру, яке повністю збереглося до наших днів. Уперше в світовій архітектурі в цьому храмі головна роль відведена не зовнішньому вигляду, а створенню особливої внутрішньої атмосфери.
Найвідомішими архітекторами пізньої доби Римської імперії були Анфемій Траллський, Ісидор Мілетський Старший, Ісидор Мілетський Молодший.
Римські дороги
Уславили римлян і їх . Мережа чудових мощених камінням доріг з'єднувала всі частини величезної держави. Найдавніша Аппієва дорога, яка вела в Рим, служить і зараз. Римляни запозичили на Сході і довели до досконалості арочну конструкцію мостів. Міста обов'язково оснащувалися складною системою водопостачання. Символом могутності і багатства Риму була , яка струмувала в римських вуличних фонтанах. Водопроводи були як підземними, так і наземними. У наземних водопроводах — акведуках — керамічні труби клали на високу аркаду. Для брудної води будувалися підземні канали.
Образотворче мистецтво
Якщо грецька скульптура прославилася насамперед узагальненими образами, які втілювали людську красу, то в Римі значного розвитку набув жанр психологічного скульптурного портрета. Його джерелами були: особливий (латиною — «фамілії»), предків у римлян, з одного боку, а з другого — нове сприйняття особистості, її ролі в історії. Мистецтво «оживило» історію, залишивши портретну галерею її головних дійових осіб: Помпея Великого, Юлія Цезаря, Цицерона, Октавіана та інших.
і реалістичні мозаїки, з багатою колірною гамою, з передачею об'єму і глибини простору — стали відомі після розкопок міст Помпеї і , знищених під час виверження вулкана Везувій у 79 р. н. е. Ця трагедія, яка принесла загибель людям, зберегла життя творам мистецтва. Розкопки тут розпочали у XVIII ст., вони тривають і зараз. Про живописні портрети дізналися після археологічних знахідок у Фаюмській оазі в Єгипті, де склався , що об'єднав східні і західні традиції. На дошках (іноді — тканинах) на восковій основі були написані портрети померлих, які вражають витонченістю, а також точністю передачі не тільки зовнішності, але й внутрішнього світу людини.
Театральне мистецтво
Виникнення театрального мистецтва в Римі пов'язане зі святами збору урожаю. Самобутнім римським театральним жанром були міми — побутові комічні сценки, які включали діалоги, спів, музику і танці (своєрідний прообраз сучасної оперети). Пізніше стали ставитися комедії і трагедії за грецьким зразком. Римські актори походили з середовища вільновідпущеників або рабів (відомий актор пізньої Римської республіки Клодій Езоп). Вони займали, як правило, низьке суспільне становище. У Римі вперше виникають професійні акторські трупи і камерні (для невеликої кількості глядачів) театральні вистави.
Великою популярністю в Римі, особливо в період занепаду, користувалися циркові вистави, гладіаторські бої, що свідчило про деградацію театральної культури.
-
- Залишки давньоримського театра у місті Дугга, Туніс
-
-
-
-
- Театр в Остії
Акведуки
Перші мости для подачі води були побудовані саме у Римі. Згодом римляни придумали досконаліші акведуки для водопостачання міст. Римляни були найкращими будівельниками і інженерами у всій імперії. Вони будували великі кам'яні мости — віадуки.
Культурогенність Стародавнього Риму
[1] Культурогенність Стародавнього Риму для Європи та світу має високу значущість. До сих досі дослідження її елементів, що збереглися в матеріальних пам'ятниках, особливому духовному настрої не втомлюється хвилювати уми наших сучасників. Культурна спадщина Стародавнього Риму не тільки не загинуло, але, здається, має і зараз свій вплив на навколишнє. Його вплив простежується у багатьох європейських мовах, у науковій термінології, архітектурі, літератури.
Багато пам'яток римської культури збереглися до наших днів. Латинська мова протягом Середньовіччя та Нового часу був мовою всіх освічених людей, досі він використовується в науковій термінології, особливо в медицині, біології, юриспруденції, а також у природничих та суспільних науках. На основі латинської мови виникла ціла група романських мов, якими розмовляють народи значної частини Європи. Визначні астрономи середньовіччя Галілео Галілей, Микола Коперник, Йоган Кеплер - спиралися на праці Аристарха Самоського та її теорію звернення Землі та планет навколо Сонця. Теорема Піфагора, геометрія Евкліда, закон Архімеда - стали основою шкільного навчання у фео- далекої Європи.
Християнство, що ввібрало в себе цінності античної культури, стало провідною світовою релігією. Римське право лягло основою всіх систем права західноєвропейських країн. Сучасні види та жанри літератури також сягають античності. До неї постійно зверталися європейський театр, драматургія та література. Римська архітектура, що спиралася на грецькі канони, стала основою європейської архітектури епохи Відродження та Нового часу.
До найвидатніших досягнень римлян належить створена ними правова система, що зіграла вирішальну роль подальшому розвитку юридичної думки.
І, нарешті, саме Стародавній Рим став колискою християнства - релігії, що об'єднала всі європейські народи і величезною мірою вплинула на долі людства.
Елліністичні держави
Елліністичні держави, що виникли у 4 ст. до нашої ери, існували порівняно недовго. Вже 1 ст. більшість із них було завойовано Римом. З цього часу центром античної культури стає територія сучасної Італії. Багато в чому, спираючись на грецьку культуру, римська культура змогла розвинути деякі її досягнення, внести нове, властиве лише римській державі.
За часів свого найвищого розквіту Стародавній Рим об'єднував усе Середземномор'я, включаючи Грецію. Його вплив, його культура поширювалася на значну частину Європи, Північну Африку, Близький Схід та ін. Серцем цієї величезної держави була Італія, розташована у самому центрі Середземноморський світ. Саме вона ввібрала в себе всі досягнення різноманітних культур, що у цьому регіоні.
Можна з упевненістю говорити, що надзвичайне значення у цьому мала етруська культура, що підтверджується навіть тим, що протягом кількох століть зі сторінок наукових праць не сходить визначення "загадкові етруски". Найдивнішим є те, що на відміну від інших народів Стародавнього Світу етруски ніколи не занурювалися в темряву забуття. Великий Рим багато сприйняв від їхньої культури і передав її спадщина європейської цивілізації. Після того як Рим підпорядкував етруські міста, освічені та знатні представники їхніх давніх пологів продовжували грати помітну роль. Більше того, можна сказати, що саме етруски та їхня культура визначили обличчя культури нового Риму, оскільки саме з Етрурії походили перші римські царі, багато представників законодавства, культурні діячі Фактично етруски визначили напрямок культурної політики держави. Друг імператора Актавіана Августа, покровитель поетів Гай У., Цильний Меценат, чиє ім'я стало загальним, були нащадками етруського царського роду.
Походили з етруських міст поети Публій Вергілій Марон, Авл Персії Фланк, Секст Пропорцій. Найближчий друг знаменитого римського оратора, політичного діяча та філософа Цицерона, Авл Цецина належав до найдавнішого етруського роду, який правив у місті Вольтерри. Виявлений археологами склеп цієї сім'ї використовувався багато століть. Останнім у роді був єпископ Цецина, який помер у 1765р.
Етруська культура
На території Апеннінського півострова Етруська цивілізація – найдавніша. У І тис. до нашої ери в Середній та Північній Італії етруски ще до римлян створили федерацію міст- країн. Кам'яні стіни та будівлі, чітке планування вулиць, що перетиналися під прямим кутом і орієнтованих на всі боки світла - характерні їх риси. Заснування міста для етрусків було не лише технічною проблемою. Це був священний ритуал, у якому відбилися уявлення етрусків про місто як про земну подобу космічного порядку. Тому перш ніж заснувати місто, вони дізнавалися про волю богів по польоту птахів. Потім жрець визначав священне місце – центр міста.
Через центр проводили дві основні осі: одну- з сходу на захід, другу з півночі на південь. Лише після цього, засновник міста, вкривши голову хусткою, прокладав плугом з бронзовим лемешом борозну навколо території майбутнього міста. Після цього починалося будівництво міських будинків та архітектурних споруд. Етруски зробили великий внесок у розвиток архітектури, першими почавши будувати будівлі з купольним склепінням, що зводився з клиноподібних балок.
Етрускам належить винахід римських цифр, латинський алфавіт, поширений переважно Європи та світу - етруського походження. Археологічні розкопки виявили численні пам'ятки їхньої культури: гробниці з настінними розписами, саркофаги, похоронні урни, зброя, ювелірні вироби, домашню начиння, теракотову та бронзову скульптуру. Високого рівня досягла кераміка, особливо характерні зачорнені при випаленні та покриті лаком судини, що імітують вироби з металу. Образотворчому мистецтву етрусків властиві реалізм, прагнення передати найбільше суттєві риси. Особливо це стосується портрета, зовсім далекого від ідеалізації. Прагнення досягнення подібності дозволило накопичити істотний досвід, завдяки чому римський портрет, як прямий спадкоємець етрусків, досяг згодом такої досконалості.
Під час розкопок було знайдено близько 10 тисяч написів, проте розшифрувати вдалося лише кілька слів, мова етрусків досі незрозуміла і є загадкою для вчених. Написи, що збереглися, етруською мовою читаються досить легко, адже етруський алфавіт заснований на давньогрецькій. Але, прочитуючи слова, вчені що неспроможні зрозуміти їх значення. Успіхи незначні: за 100 з лишком років розгадано близько 100 слів, і те, ймовірно. Причина у тому, що ні серед стародавніх, ні серед сучасних мов не знайдено спорідненої етруської.
В етруської релігії велике значення мало мистецтво ворожіння з нутрощів тварин, польоту птахів, тлумачення різних знамень - незвичайних явищ природи, пантеон богів загалом відповідав грецькому, але етруски поклонялися також безлічі добрих і злих духів демонів. Великий вплив на їхню культуру надали греки, що з'явилися в Італії під час Великої колонізації /УШ-У1 ст. до нашої ери/. Етруски наслідували їх у формах та орнаменті кераміки, будували храми за грецькими зразками, етруські божества все більше і більше набували функцій грецької міфології, ними був запозичений гомерівський епос. У свою чергу, етруски вплинули на сусідні італійські племена. Одне з них, ла т ин, займало Лікій - територію в центральній частині Апеннінського півострова, саме тут і виникло місто Рим – майбутня столиця величезної імперії.
Словом, у розпорядженні істориків є рідкісний матеріал для вивчення різних сторін життя стародавньої Етрурії. Тоді чому ж протягом століть етруски залишаються "загадковими"? Справа в тому, що вчені не знають найголовнішого: хто вони, коли і як з'явилися в Італії, якою мовою говорили. Причому пошуки їхнього коріння були предметом суперечок ще античних письменників. Почавши в давнину, цю дискусію продовжують сучасні дослідники. Деякі дослідники припускають, що саме етруски заснували Рим, підкріплюючи цю думку тим, що в період правління царів етруської династії Тарквінієв Рим став наймогутнішим містом.
Рим воістину "вічне місто", і не тільки тому, що, вийшовши з темряви варварства в УШ в. до нашої ери він продовжує стояти на берегах річки Тібр і в наш час. За свою майже тритисячолітню історію він пройшов шлях від маленької селянської громади до світової держави, створивши культуру, яка лягла в основу нашої цивілізації. Герої Риму через тисячу років після його падіння залишилися постійними супутниками людини європейської культури. Філософи та поети, політики та полководці розмовляли з нами, сперечалися та спростовували, любили і ненавиділи, мов своїх сучасників.
Початок історії Риму здійснювався в нижній течії річки Тібр на Апенніському півострові. На лівому березі Тибра тут розташований ланцюг пагорбів, що височіють над болотами.
Найраніше поселення римлян, одного з племен латинян, з'явилося на пагорбі Палантін. З крутими схилами, оточений болотами, він був зручним притулком від ворогів. Поряд проходила "соляна дорога", якою в глиб Італії доставляли випарену з морської води сіль. Місце було жвавим, жвавим. Поступово навколо поселення на Палантине об'єднувалися селища, розташовані на сусідніх пагорбах - Есквілін, Квірінале, Цілії, Капітолії, Вілінале та Авентіне. Тому Рим часто називають "містом на семи Пізніше римляни створили легенду, згідно з якою засновником Риму був цар Ромул, і дуже точно вирахували дату цієї знаменної події – 21 квітня 753р. до нашої ери. Початок римської історії, за традицією, відносять до 753г. до нашої ери - часу заснування міста.
Перший, царський, період – охоплює УШ-Пвв. до нашої ери, до кінця його Рим склався як місто – держава грецького типу. За переказами, у Римі правили семеро царів, причому троє останніми були етруське походження. При них місто було обнесене кам'яною стіною, проведена каналізація, побудований перший цирк для гладіаторських ігор. Від етрусків римляни успадкували ремісничу та будуєте ну техніку, писемність, так звані римські цифри, ворожіння польоту птахів і нутрощі тварин. Запозичені були й шати римлян – тога; архітектура будинку з атрієм – внутрішнім двориком тощо.
Рання римська релігія була анімістичною, тобто. визнавала існування всіляких духів, їй були притаманні і елементи тотемізму, що позначилися, зокрема, у шануванні Капітолійської вовчиці, яка вигодувала Ромула і Рема. Поступово під впливом етрусків, що представляли, як і греки, богів у людському образі, римляни перейшли антропоморфізму. Перший у Римі храм - храм Юпітера на Капітолійському пагорбі - було збудовано етруськими майстрами.
Поряд із богами римляни продовжували шанувати і безособові сили. Розташованими до людям вважалися мани – душі померлих, генії – духи – покровителі чоловіків, лари – охоронці домашнього вогнища та сім'ї, пенати - покровителі будинку та міста. Злими духами вважалися ларви душі похованих покійників, лемури-примари мерців, які переслідують людей та інших. Вже царську епоху можна побачити певний формалізм щодо римлян до релігії. Релігія була потужним соціальним інститутом, який відав усіма головними функції були розподілені між різними жерцями, об'єднаними у колегії. Верховними жерцями були понтифіки, здійснювали нагляд над іншими жерцями, знали обрядами, похоронним культом та інших. Одним із важливих їх обов'язків було складання календарів, у яких відзначалися дні, сприятливі щодо зборів, укладання договорів, початку військових дій тощо. Існували спеціальні колегії жерців - провісників: авгури ворожили по польоту птахів, вітрильники за нутрощами жертовних тварин і т. д., як і в Греції, жерці в Римі - не особлива каста, а виборні посадові особи. За переказами, етруське панування у Римі скінчилося в 510 р. до нашої ери внаслідок повстання проти останнього царя Тарквінію Гордого (534 (533) – 510 (509) до нашої ери).
Рим стає аристократичною рабовласницькою республікою. Період ранньої республіки охоплює У1 – Ш ст. до нашої ери. В цей час Риму вдалося підкорити всю територію Апеннінського півострова. Велику роль у розвитку раннеримської культури зіграло завоювання грецьких міст Південної Італії, що прискорило прилучення до високої грецької культури. У 1У ст. до нашої ери, головним чином серед верхніх верств римського суспільства, починають поширюватися грецьку мову, деякізвичаї, зокрема, гоління бороди, коротка стрижка волосся. У цей же час відбувається заміна старого етруського алфавіту грецьким, який найбільше підходить до звуків латинської мови. Тоді ж запроваджується і мідна монета за грецьким зразком. До 1У ст. належить зародження театру Римі. За прикладом етрусків було введено сценічні ігри, які виконували професійні артисти. У середині. У ст. у Римі були надалі основою розвитку римського, а, згодом і європейського права. У них знайшли відображення особливий устрій римської сім'ї, зв'язок громадянства та землеволодіння, утверджувалася рівність громадян перед законом. З освітою громадянської громади, республіканського ладу пов'язане виникнення ораторського мистецтва. Воно виросло в особливий жанр, в якій поєднувалися багато здібностей особистості, від чого залежала їхня популярність і добробут. Виступи сенаторів у сенаті, посадових осіб у комуціях /народних зборах/ вимагали знань та мистецтва переконувати слухачів. В епоху ранньої республіки в основних рисах складається організація римського війська з його прославленою дисципліною, яка багато в чому зумовила військові успіхи Риму. Основною одиницею римської армії був легіон /від 3 до 6 тисяч піхотинців-легіонерів/, що ділився у різні періоди історії на маніпури, центури, кагорти. До складу його входили кіннота та допоміжні війська. Римляни зробили військову кар'єру надзвичайно престижною і звели її до рангу спеціальної освіти. Для цього будувалися тимчасові укріплені табори з чітким плануванням, проводилися численні навчання. Дисципліна у війську підтримувалася за допомогою суворих покарань та нагород. Як покарання виступали страти, вигнання та інші дрібніші кари. Найвищими ж нагородами були вінок із дубового листя та золотий вінець тому, хто перший піднімався на стіну ворожого міста. Вищою нагородою полководцю служив тріумф – урочистий в'їзд на колісниці на вершину Капітолію. Подальший розвиток Римської республіки тривало у Ш-1 ст. до нашої ери (60-х рр.), Рим вів постійні війни за панування у всьому Середземномор'ї.
Вирішальними етапами цієї боротьби було руйнування Карфагена /головного суперника Риму/ і перетворення Греції та Македонія в римських провінціях. На середину 11 в. до нашої ери Рим стає потужною середземноморською державою, проте приблизно у цей час у державі змінюється внутрішньополітична обстановка - починаються громадянські війни, що призвели до падіння республіки. Тимчасова військова диктатура, наприклад, Сулли (138-78гг.) чи Цезаря / 102 бо 100 - 44 рр./ до кінця першого століття до нашої ери змінюється принципатом – спадковою диктатурою під республіканською оболонкою. Римська культура пізньреспубліканської епохи являла собою поєднання багатьох почав /етруського, споконвіку римського, італійського, грецького/, що зумовило її еклектизм
(Змішення).
Див. також
Джерела
Ця стаття не містить . (березень 2011) |
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (березень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kultu ra Staroda vnogo Ri mu drugij etap antichnoyi kulturi Vpliv kulturi Starodavnoyi Greciyi na kulturu Rimskoyi Imperiyi ne pidlyagaye sumnivu Davnogreckij istorik avtor fundamentalnoyi 40 tomnoyi Zagalnoyi istoriyi Polibij yakij prozhiv u Rimi 16 rokiv pidkresliv odnu z osoblivostej davnorimskoyi kulturi Rimlyani viyavlyayetsya mozhut krashe za vsyakij inshij narod zminiti svoyi zvichki i zapozichiti korisne Ale v toj zhe chas rimska kultura ne kopiyuvala grecku vona rozvivala pogliblyuvala dosyagnute a takozh privnosila vlasni nacionalni risi prakticizm disciplinovanist dotrimannya suvoroyi sistemi Najbilshi zavojovniki starovini rimlyani pidkoryayuchi rizni narodi vbirali yih kulturni dosyagnennya ale pri comu zberigali j svoyi domashni zvichayi Dinamizm rimskoyi kulturi taka zh istotna yiyi osoblivist yak i tradicionalizm Vzayemodiya cih dvoh pochatkiv obumovila i yiyi zhittyezdatnist i velicheznu rol dlya podalshoyi kulturnoyi istoriyi Yevropi osoblivo Zahidnoyi PeriodizaciyaPeriodi rozvitku davnorimskoyi kulturiPeriodi v rozvitku davnorimskoyi kulturi duzhe chitko vidpovidayut trom osnovnim etapam u politichnij istoriyi carskomu periodu respubliki iperiodu imperiyi Carskij period Tradicijno pochinayut vidlik istoriyi Starodavnogo Rimu z VIII stolittya do n e vid legendarnoyi dati zasnuvannya Rimu Romulom i Remom v 753 r do n e Do VI st do n e Rim yavlyav soboyu polis na choli z caryami Velikij kulturnij vpliv spravlyali na rimlyan susidni narodi osoblivo zagadkovi etruski neyasne pohodzhennya cogo narodu bo zalishayetsya nezrozumiloyu jogo pisemnist U nih rimlyani zapozichili bilshist liter svogo alfavitu prijomi budivnictva deyaki obryadi napriklad gladiatorski boyi Simvol Rimu bronzova statuya vovchici vikonana etruskim majstrom Etruskoyu bula ostannya z carskih dinastij Period Respubliki Pislya vignannya carya vlada perehodit do narodnih zboriv yaki obirali senat i dvoh konsuliv U period respubliki VI I st do n e Rim pidkoriv vsyu Italiyu peremig Karfagen i zavoyuvav Greciyu Peretvorennya Rimu na veliku seredzemnomorsku derzhavu spravilo vpliv na ideologichne zhittya rimskogo suspilstva Greki stayut vchitelyami svoyih zavojovnikiv greckij vpliv na rimsku kulturu dominuye vivchayetsya grecka filosofiya literatura stvoryuyutsya ritorichni shkoli kopiyuyutsya grecki skulpturi U vishih kolah rimskogo suspilstva nabuvaye shirokogo vzhitku grecka mova Vse bilshij vpliv spravlyayut na pobut i obraz zhittya rimskoyi znati ellinistichni zvichayi Shiroki kola rimskogo suspilstva vorozhe stavilisya do inozemnih novovveden ta zvichayiv i chinili yim stijkij opir Period imperiyi Vnutrishnya kriza respublikanskogo ladu peretvorennya armiyi na profesijnu zmina roli voyenachalnikiv sprichinyayut gromadyanski vijni Gaj Yulij Cezar progolosiv sebe imperatorom Pislya vbivstva Cezarya i zapekloyi borotbi do vladi prijshov jogo pleminnik Oktavian Avgust Jogo pravlinnya pochinaye period imperiyi I st do n e V st n e Nakopichenij kulturnij potencial politichna stabilnist velichezni materialni bagatstva obumovlyuyut pidnesennya rimskoyi kulturi Zavojovani shidni narodi takozh roblyat svij vnesok do kulturi Rimu osoblivo yih vpliv vidchuvayetsya v religijnij sferi Kriza Rimskoyi imperiyi u III stolitti vidbilasya na stani ekonomichnogo i politichnogo zhittya Imperiyi na yiyi ideologiyi Stari uyavlennya ta ideyi vidijshli v minule postupayuchis miscem novim Vse ce znamenuvalo soboyu glibokij zanepad kulturi V oblasti nauki literaturi i mistectva v III st ne bulo stvoreno nichogo skilki nebud znachnogo i lishe odna oblast kulturi bula vinyatkom pravo yake intensivno rozroblyalosya prefektami pretoriya Papinianom Ulpianom ta inshimi vidomimi yuristami Same v ci roki sistema rimskogo prava bula postavlena u vidpovidnist do potreb svitovoyi derzhavi Teper rimske pravo vklyuchalo elementi pravovih norm yaki diyali v provinciyah Rim dovgo ne znaye voyennih nevdach ale vnutrishni protirichchya oslablyayut jogo v kinci IV st n e vidbuvayetsya podil Rimskoyi imperiyi na Zahidnu i Shidnu U 476 r Rim buv zrujnovanij varvarami i cyu podiyu vvazhayut kincem istoriyi Starodavnogo Rimu ta starodavnoyi istoriyi vzagali Potuzhnij kulturnij ruh pochinayetsya v Rimi naprikinci Sh st do zv eri Jogo glavnoyi osoblivistyu buv vpliv greckoyi kulturi greckoyi movi ta osvichenosti Dlya molodih i znatnih rimlyan obov yazkovim vvazhalosya zasvoyennya vsogo togo sho vikladalosya v Greciyi Rim formuvav svoyu intelektualnu elitu Ale krim cogo potrebi v osvichenih lyudej zadovolnyalisya z dopomogoyu osvichenih rabiv grekiv Chislenni diyachi rimskoyi kulturi prozayiki poeti filosofi oratori yuristi vchiteli likari skupchennya u Rimi vivezenih z greckih mist kartin i statuj sho vistavlyalisya na ploshah i hramah i sluzhili zrazkami dlya rimskih majstriv Takim chinom i znati i prostij narod mig poznajomitisya z greckoyu kulturoyu Pochinayuchi iz Sh st do zv eri osoblivo velikij vpliv na rimsku religiyu pochala nadavati grecku Rimski bogi ototozhnyuyutsya z greckimi bozhestvami Yupiter z Zevsom Neptun z Posejdonom Pluton Ayidom Mars z Areshtom Yunona z Geroyu Minerva z Afinoyu Cerera z Demetroyu Venera z Afroditoyu Vulkan z Gefestom Merkurij z Germesom Diana z Artemidoyu tosho Kult Apollona buv zapozichenij she Y v do nashoyi eri analoga jomu rimskoyi religiyi buv Odnim iz shanovanih chisto italijskih bozhestv buv Yanus zobrazhuvavsya z dvoma osobami Ce bozhestvo vhodu ta vihodu vsyakogo pochatku ta kincya dvoh storin yedinogo yavisha Davnoitalijskogo pohodzhennya buli domashni bogi Lari Geniyi Slid zaznachiti sho rimskij panteon nikoli ne buv zamknutim do jogo skladu prijmalisya inozemni bozhestva Ci procesi tilki vitalisya tomu sho vvazhalosya Religijni obryadi sprijmalisya yak svoyeridni yuridichni ugodi pravilno z usima formalnostyami doskonalij obryad vvazhavsya garantiyeyu vikonannya bogami prohannya togo hto molitsya Harakternim proyavom praktichnogo mislennya rimlyan bula yihnya lyubov do prikladnim naukam osoblivu rol sered yakih grala yurisprudenciya nauka pro pravo Vzhe z Sh v do zv eri mozhna bulo otrimati konsultaciyu profesijnogo yurista U II vzhe isnuvala velika yuridichna literatura predstavlena pracyami takih avtoriv yak Mucij Scevala ta Servij Sulpicij Ruf yaki zajmalisya i praktichnoyu diyalnistyu vistupayuchi na sudovih procesah Rozvivalosya i krasnomovstvo ritorika vidatnim 106 43 do nashoyi eri Pro genialne ritorichne bilshe 50 promov sho povnistyu zbereglisya a j cilyam bulo pidporyadkovano i rimsku osvitu Vo zatverdzhuyetsya grecka sistema osviti ale z deyakimi osoblivostyami Matematichni nauki vidhodyat na drugij plan postupayuchis miscem yuridichnim movi ta literatura vivchayutsya u tochnomu zv yazku z rimskoyu istoriyeyu v yakij osobliva uvaga pridilyayetsya prikladam gidnoyi povedinki predkiv Uroki muziki ta gimnastiki zaminyuyutsya bilsh praktichnim navchannyam verhovoyi yizdi fehtuvannya Na vishij stadiyi navchannya osoblive Uvaga na vidminu vid Greciyi pridilyayetsya ne filosofiyi a ritorici Na zavershalnomu etapineridko robilisya osvitni poyizdki v kulturni grecki centi osoblivo v Afini Poryad iz narodnoyu italijskoyu tvorchistyu kultovi obryadovi vesilni ta inshi pisni na stanovlennya rimskoyi literaturi silnij vpliv mala klasichna grecka Literatura Pershi tvori latinoyu buli perekladami z greckoyi movi Pershim rimskim vklyuchennya novih urivkiv zmina imen ta in Najbilshim pismennikom kincya Sh pochatku II st do nashoyi eri buv Plavt ok 250 184 r do nashoyi eri znamenitij komediograf V svij vidbitok rimski realiyi hocha geroyi nosyat grecki imena a diyu vidbuvayetsya u greckih mistah Desho piznishe pisav svoyi komediyi Terencij I90 I59 do nashoyi eri yakij na vidminu vid Plavta namagavsya ne vikoristovuvati rimski syuzheti ta obmezhuvavsya perekazom greckih avtoriv osoblivo Menandra Rimska tragediya bula she bilsh nasliduvalnoyu slabo pov yazanoyu z rimskoyu dijsnistyu Najbilsh vrazhayuchih uspihiv rimska poeziya dosyagla I v do nashoyi eri Sered bagatoh poetiv na toj chas slid zaznachiti Lukreciya bl 96 55g do nashoyi eri i Katulla 87 84 ok 54 do nashoyi eri Lukreciyu nalezhit chudova filosofska poema Pro prirodi rechej predstavlyaye sho daye svit kombinaciyeyu atomiv i daye ponyattya teoriyi evolyuciyi Poema nasichena aforizmami Katull buv majstrom lirichnoyi poeziyi u jogo tvorah ospivuyetsya druzhba tonko peredayutsya nastroyi ta rozdumi samogo avtora Osoblivoyu populyarnistyu koristuvalisya pristrasni ta virazni lyubovni virshi Katulla pershim prozovim tvorom latinskoyu movoyu bula pracya Katona Starshogo 234 I49 do nashoyi eri Pro silske gospodarstvo Viznachnimi piznorespublikanskimi pismennikami buli Varron 26 27g do nashoyi eri ta Ciceron Golovnij tvir Varrona Starodavnosti sprav bozheskih ta lyudskih svoyeridna istorichna geografichna ta religijna Enciklopediya Jogo peru nalezhat takozh chislenni gramatichni istoriko literaturni tvori biografiyi viznachnih gromadyan filosofski tvori Ciceron buv ne lishe chudovim pismennikom i vidatnim oratorom a j viznachnim derzhavnim diyachem yuristom znavcem filosofiyi Jogo tvorchist vidkrila u rimskij literaturi epohu zolotoyi latini sho vvazhalasya zrazkom prozi Vitoki rimskoyi istoriografiyi syagayut she kalendariv zherciv pontifikiv V respublikansku epohu najbilshij vnesok u yiyi rozvitok vnesli Sallyustij 86 35 do n vijna a takozh velikij polkovodec diktator Gaj Yulij Cezar yakij zalishiv nashadkam Zapiski pro Gallsku vijnu Golovnimi zavdannyami rimskoyi istoriografiyi buli politichna propaganda roz yasnennya ta vipravdannya zovnishnoyi ta vnutrishnoyi politiki derzhavi Na rozvitok filosofiyi vplinula grecka kultura de najbilshe poshirenimi buli vchennya epikurejciv stoyikiv Samostijni zh filosofski sistemi v Rimi buli stvoreni Rimska arhitektura zaznavala silnogo vplivu etruskoyi ta osoblivo greckoyi V svoyih sporud rimlyani pragnuli pidkresliti ideyu sili moshi velichi Dlya nih harakterni monumentalnist pishne ozdoblennya budivel bezlich prikras pragnennya do suvoroyi simetriyi interes do utilitarnih storin arhitekturi do stvorennya perevazhno ne hramovih kompleksiv a budivel ta sporud dlya praktichnih potreb Rimski arhitektori rozrobili novi konstruktivni principi zokrema shiroko zastosovuvali arki sklepinnya kupoli poryad z kolonami vikoristovuvali stovpi ta pilyastri U P 1 st do nashoyi eri pochinayut shiroko zastosovuvatisya beton sklepinni konstrukciyi Z yavlyayutsya novi tipi budivel napriklad baziliki carskij budinok pryamokutna budivlya rozdilena vseredini ryadami kolon abo stovpiv na pozdovzhni chastini de vidbuvalisya torgovi ugodi ta vidbuvsya sud amfiteatri de vlashtovuvalisya gladiatorski boyi cirki de vidbuvalisya zmagannya kolisnic termi skladnij otochenij parkom kompleks sho vklyuchav banni primishennya biblioteki miscya dlya igor ta progulyanok Vinikaye novij tip monumentalnoyi sporudi Triumfalna arka Udoskonalennya tehniki arkovogo budivnictva spriyaye aktivnomu zvedennyu mostiv akvedukiv vid lat Ayua voda ta duco vedu Zavoyuvannya Rimom Greciyi ellinistichnih derzhav suprovodzhuvalosya pograbuvannyam mist Poryad iz rabami riznimi materialnimi cinnostyami v Rim u velicheznij kilkosti vvozilisya grecki statuyi ta kartini Tak syudi bulo perevezeno tvori Skopasa Praksitelya Disippa Apellesa ta inshih vidomih greckih majstriv Nezvazhayuchi na veliku kilkist originaliv vivezenih z Greciyi narodzhuyetsya velikij popit na kopiyi z najbilsh vidomih statuj Masove kopiyuvannya galmuvalo rozvitok vlasne rimskoyi skulpturi ale vodnochas chas spriyav zberezhennyu greckoyi bagato tvoriv yakoyi dijshli do nas tilki u rimskih kopiyah Svij vnesok u rozvitok skulpturi rimlyani zrobili v galuzi realistichnogo portreta vikoristovuyuchi etruski tradiciyi Portretni statuyi nabuvayut dominuyuchogo znachennya v rimskij skulpturi same u nih proyavlyayetsya yiyi svoyeridnist Rimlyanami buli stvoreni tip statuyi a t u s sho zobrazhuvav oratora v tozi i byusti sho vidriznyalisya suvoroyu prostotoyu i vidtochenoyu pravdivistyu obraziv U 11 1 st do nashoyi eri buli stvoreni taki chudovi roboti yak Brut Orator pogruddya Cicerona v Cezarya Z 51g do nashoyi eri pochinayetsya nova storinka v Rimskij istoriyi istoriya imperiyi Epoha rannoyi imperiyi principata kinec I st do nashoyi eri P st n e chas rozkvitu rimskoyi derzhavi Vin peretvoryuyetsya na velicheznu imperiyu sho vklyuchala Shidne Seredzemnomor ya Pivnichna Afrika velika chastina Yevropi Epohu rannoyi imperiyi prijnyato nazivati Kulturoyu stolittya Avgusta U period pravlinnya Oktaviana Avgusta 27 r do n 14 r n e rimska kultura perezhivaye bliskuchij rozkvit svij zolotij vik Rimski cinnosti napivzabuti religijni obryadi perekazi pro doblesti predkiv rimskij mif legenda pro nibito priznachenu Rimu bogami i samu dolyu vladi nad svitom teper vsilyako pidkreslyuvalisya i buli odniyeyu z osnovnih tem usih todishnih kulturnih diyachiv Rimskij mif zlivavsya z mifom Avgusta mirotvorcem ryativnikom strazhdan Ci dvi mifologemi stali narizhnim kamenem oficijnoyi ideyi logiya Imperiyi U stolittya serpnya zavershivsya sintez greckoyi ta rimskoyi kulturi Pid vplivom ostatochnogo osvoyennya ta pererobki ellinskogo spadshini visokoyi doskonalosti dosyagli ostatochno sformuvalasya antichna kultura yaka uvijshla do yak suttyevij komponent u yevropejsku kulturu Centrom vivchennya filosofiyi v Rimskoyi imperiyi yak i klasichnoyi Greciyi i v epohu ellinizmu zalishalisya Afini V 1 P st n e u rimlyan yak i ranishe buli poshireni stoyicizm i epikurejstvo Sered znati osoblivo populyarnim buv stoyicizm osnovnimi predstavnikami yakogo v cej chas buli Seneka bl 4g do nashoyi eri 65 r n e ta imperator Mark Avrelij 121 180 n e Nizki verstvi suspilstva osoblivo shanuvali brodyachih filosofiv kipikiv Dlya religiyi epohi principatu harakternim ye vstanovlennya novih kultiv shanuvannya imperatoriv yaki ogoloshuvalisya pislya smerti bozhestvennimi i bogini Romi yak pokrovitelki vsiyeyi Rimskoyi imperiyi Duzhe populyarni buli kulti bogiv ryativnikiv yaki peremogli smert ta znajshli sposobi daruvati tim hto virit u nih bezsmertya v potojbichnomu sviti Centrami naukovoyi diyalnosti Rimskoyi imperiyi buli najbilshi mista Rim Oleksandriya Afini Karfagen ta in Velike znachennya u 1 P st N E nadavalosya geografichnim znannyam Same todi z yavlyayutsya traktati Strabona 64 63 do nashoyi eri 23 24n e Ptolemeya pislya 83 pislya I6I Prirodnu istoriyu sho bula enciklopediyeyu z fizichnoyi geografiyi botaniki zoologiyi mineralogiyi stvoriv Plinij Starshij 23 24 79 Velikih uspihiv dosyagla medicina likar Galen I29 I99 provodiv doslidi z vivchennya dihannya diyalnosti spinnogo ta golovnogo mozku U klasichnij praci Pro chastinah lyudskogo tila vin dav pershij anatomo fizichnij opis cilisnogo organizmu V cej period bulo stvoreno shkoli dlya pidgotovki likariv Prote poryad iz dosyagnennyami matematichno prirodnichoyi gramotnosti vzhe v P v n e stali pomitni oznaki regresu V astronomiyi vidbuvayetsya vidmova vid zaproponovanoyi Aristarhom Samoskim she v Sh st do nashoyi eri geliocentrichnoyi sistemi sho prijmayetsya zaproponovana Ptolemeyem geocentrichna teoriya zgidno z yakoyu centrom sonyachnoyi sistemi ye Zemlya Krim togo osoblivoyu populyarnistyu v cej chas koristuyetsya astrologiya Govoryachi suchasnoyu movoyu vona bukvalno perezhivaye bum yakij privodit do togo sho zhodne rishennya ne prijmayetsya bez konsultacij z orakulom vishunom ta in U P Sh st n e najvishogo rozkvitu dosyagaye rimska yurisprudenciya Stvoryuyutsya chislenni teoretichni tvori yuristi berut aktivnu uchast v upravlinni derzhavoyu sho zajmayut visoki derzhavni posadi ye ekspertami ta radnikami imperatoriv Najbilsh vidomimi yuristami na toj chas buli Gaj 2 ya pol Pv Yulian P st Papinian bl I46 2I2 Ulipian 228 ta in Odne z najbilshih dosyagnen rimskoyi kulturi literatura epohi rannoyi imperiyi Osoblivogo rozkvitu vona dosyagaye za pravlinnya pershogo rimskogo imperatora Avgusta 63 do nashoyi eri 24 n e Pragnuchi zmicniti svij avtoritet vin aktivno zaluchav do dvoru pismennikiv poetiv mitciv Bagatom z nih zastupavsya i nadavav materialnu dopomogu nablizhenij Serpnya Gaj Cilnij Mecenat 8 do nashoyi eri chiye im ya stalo nominalnim mecenat i mecenatska diyalnist pishla same z cogo chasu Sered tih hto koristuvavsya pidtrimkoyu Mecenata chudovi poeti Vergilij 70 I9 do nashoyi eri peru yakogo nalezhit znamenita poema Eneyida i Goracij 65 8 do nashoyi eri poeziya yakogo stala vzircem dlya yevropejskoyi liriki Trohi zgodom tvoriv she odin znamenitij rimskij poet Ovidij 43 do nashoyi eri 18 n e Osoblivoyu populyarnistyu sered jogo tvoriv koristuyutsya Metamorfozi poema v yakij vikladayutsya grecki mifi pro peretvorennya bogiv na geroyiv Rozumna ironichna spovnena girkih dokoriv doli poeziya Ovidiya duzhe vplinula na literaturu Serednovichchya ta Vidrodzhennya Rimska literatura I P st predstavlena cilim suzir yam imen pismenniki Apulej avtor avantyurno alegorichnogo romanu Metamorfozi abo Zolotij osel Plutarh bl 4b ok P9 znamenitij Porivnyalnimi zhittyepisami vidatnih grekiv ta rimlyan satiriki Yuvenal bl 60 bl 127 Letronij 66 Lukian bl 120 190 V epohu rannoyi imperiyi rozkvitu syagaye rimska istoriografiya Titu Liviyu 59 do nashoyi eri 17 r n e nalezhit pracya Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista do 9 r n e Velikij rimskij istorik Tacit bl 55 120g Avtor robit Annali Istoriya Nimechchina U cej period bulo stvoreno fundamentalni praci z rimskoyi ta vsesvitnoyi istoriyi prote velika vada istoriografiyi na toj chas yiyi yavna oriyentaciya na uslavlennya imperiyi U period principatu u bagatoh mistah imperiyi rozvivayetsya velike budivnictvo stvoryuyutsya novi hrami palaci teatri cirki termi tosho U 1 11 st z yavlyayutsya dva sami vidomi rimski arhitekturni pam yatki Kolizej najbilshij amfiteatr Antichnogo svitu sho vmishuye blizko 50 tisyach glyadachiv sho sposterigali za ckuvannyam zviriv ta gladiatorskimi boyami i Panteon hram v im ya vsih bogiv najznamenitisha antichna sporuda zavvishki 43 m Stini steli ta pidlogi gromadskih budivel a takozh palaciv imperatoriv ta bagatih budinkiv privatnih osib prikrashali rozpisom chi mozayikoyu ReligiyaDokladnishe Davnorimska religiya Religiya rimlyan najdavnishogo chasu bazuvalasya golovnim chinom na uyavlenni pro vnutrishni sili vlastivi okremim predmetam i lyudyam na viri v duhiv ohoronciv i zastupnikiv misc dij staniv Do nih nalezhali dobri duhi sho ohoronyali lyudinu protyagom yiyi zhittya ohoronci i zastupniki ridnoyi oseli a potim usogo rimskogo narodu zvidsi bere svij pochatok vidomij visliv povernutisya do ridnih penativ tobto povernutisya na batkivshinu dodomu Virili i v bozhestva gir dzherel lisiv Ci duhi i bozhestva buli spochatku bezosobovi i bezstatevi neridko imenuvalisya i v cholovichomu i v zhinochomu rodi Yanus i Yana Favn i Favna Cim bozhestvam prinosilisya zhertvi yim prisvyachuvalisya religijni ceremoniyi Velichezne znachennya pridilyalosya riznogo rodu vorozhinnyam za letom ptahiv za nutroshami tvarin tosho Pid vplivom italijskih plemen z yavilisya bog Saturn verhovnij bog Yupiter Yunona i Minerva U plebeyiv nizhcha verstva gromadyan bula svoya trijcya bozhestv Cerera boginya zlakiv Liber bog vinogradariv i Libera Zagalnoitalijskimi bogami stali Mars bog vijni Diana boginya Misyacya Fortuna boginya shastya uspihu Venera boginya vesni i sadiv potim kohannya i krasi Deyaki bogi shanuvalisya golovnim chinom lyudmi odnogo stanu abo profesiyi kramari shanuvali Merkuriya remisniki Minervu U rimlyan ne sklalasya vlasna rozvinena mifologiya Z posilennyam greckogo vplivu vidbulosya pevne zblizhennya rimskih bogiv z greckimi i zapozichennya greckoyi mifologiyi Zevs Yupiter Gera Yunona Afina Minerva Asklepij Eskulap tosho Pronikali v Rim i shidni kulti Isidi Osirisa Kibeli vmirayuchogo i voskresayuchogo boga Mitri Harakternoyu risoyu svitoglyadu davnih rimlyan bula svoyeyi istoriyi Yaksho pro bogiv praktichno ne bulo syuzhetnih rozpovidej to pro zasnuvannya Rimu rozpovidav mif pro brativ Romula i Rema yaki spershu chudom zalishilisya zhivimi pislya zmovi proti yih batka i potim buli vigoduvani vovchiceyu Pochinayuchi z najdavnishih chasiv peredavalisya rozpovidi pro vijskovu doblest i patriotizm rimlyan Odna z nih pro prozvanogo Scevoloyu Livsheyu Pid chas oblogi Rimu etruskami vin probravsya u vorozhij tabir i sprobuvav ubiti carya ale buv shoplenij Shob pokazati vorogovi stijkist duhu rimlyan Gaj Mucij sam poklav pravu ruku na vogon svitilnika i spaliv yiyi ne vimovivshi ni zvuku Prigolomsheni etruski vidpustili Muciya i znyali oblogu Piznishe na chest voyennih peremog Rimu vlashtovuvali grandiozni triumfi a polkovodci stavali ob yektom kultu Rimskij narod vvazhav sebe obranim a svoyu derzhavu odniyeyu z najvishih cinnostej Na etapi imperiyi sformuvavsya kult imperatora yak zhivogo boga Viniknennya hristiyanstva Golovna kategoriya Hristiyanstvo V miru narostannya zagalnoyi krizi Rimskoyi imperiyi nastaye i kriza tradicijnoyi religiyi Vnaslidok skladnogo sintezu shidnih religij i kultiv peredusim yudayizmu i ellinistichnoyi filosofiyi zokrema stoyicizmu ta socialnih utopij vinikaye nova religiya hristiyanstvo Z yudayizmu monoteyistichnoyi nacionalnoyi religiyi yevrejskogo narodu v hristiyanstvo prijshla ta chastina Bibliyi yaka nazivayetsya Starim Zapovitom zbirnik davnih svyashennih tekstiv Vin skladavsya protyagom I tisyacholittya do n e Sistema vihovannya j osvitiOsoblivu rol u rimlyan vidigravalo Diti vihovuvalisya v dusi povagi do viruvan i zvichayiv predkiv bezzaperechnogo pidkorennya batkivskij vladi Spravzhnij gromadyanin u rimlyan ce sluhnyanij sin i disciplinovanij voyin Pradavnye zakonodavstvo peredbachalo suvore pokarannya za porushennya batkivskoyi voli v comu zh napryami diyala derzhavna religiya z yiyi obozhnyuvannyam gromadyanskoyi i vijskovoyi dobrochesnosti U V st do n e z yavilisya elementarni u perekladi z latini osnovni shkoli de navchalisya golovnim chinom diti vilnih gromadyan Predmeti latinska i grecka movi pismo chitannya i lichba Piznishe sered znatnih i zamozhnih simej nabula poshirennya U II st do n e vinikli gramatichni i ritorski shkoli yaki takozh buli dostupni tilki dlya ditej bagatih rimlyan Ritorski shkoli buli svoyeridnimi vishimi navchalnimi zakladami oratorske mistectvo pravo filosofiya poeziya Postupovo yuristi vchiteli utvorili dosit stijki grupi yaki otrimali nazvu kafedri Za takim zhe principom oformlyayutsya kafedri ritoriki i filosofiyi medicini j arhitekturi Dekilka vishih shkil vinikaye u II st n e Rim Afini Studenti yaki priyizhdzhali zdobuvati osvitu z riznih chastin Rimskoyi derzhavi ob yednuvalisya v zemlyactva hori U period respubliki navchannya bulo privatnim i derzhava v nogo ne vtruchalasya Odnak u chasi imperiyi derzhava pochala kontrolyuvati sistemu osviti Vchiteli peretvorilisya na oplachuvanih derzhavnih sluzhbovciv Vidpovidno do rozmiriv kozhnogo mista vstanovlyuvalasya kilkist ritoriv i gramatikiv Vchiteli koristuvalisya ryadom privileyiv a v IV st n e vsi kandidaturi vikladachiv pidlyagali zatverdzhennyu imperatorom Taka sistema mala i pozitivni i negativni naslidki NaukaRimlyani zumili osvoyiti i pererobiti nakopichenij naukoyu riznih krayin potencial i rozvivayuchi jogo dosyagnuti najznachnishih rezultativ osoblivo v tih galuzyah znan de mozhlive praktichne zastosuvannya naukovih dosyagnen Na rimskij filosofiyi najsilnishe poznachavsya greckij vpliv tut ne sklalosya zhodnogo originalnogo napryamu Populyarnist otrimali nasampered moralno etichni vchennya Majzhe oficijnoyu doktrinoyu rimskoyi derzhavi stav stoyicizm yakij bachiv metu filosofiyi v tomu shob vkazati shlyah do shastya Vidatnim predstavnikom cogo napryamu buv Seneka Vin vidigravav pomitnu politichnu rol pri imperatori Neroni ale zakinchilasya jogo kar yera tragichno Zapidozrivshi uchast Seneki v zmovi Neron zmusiv filosofa pokinchiti zhittya samogubstvom Seneka nasampered rozroblyav problemi praktichnoyi morali podolannya strahu smerti vazhlivist strimanosti etichna rivnist lyudej isnuvannya doli Filosofska rozrobka takogo kola idej dozvolyaye vvazhati vchennya Seneki odnim z dzherel hristiyanskoyi etiki Pomitnim vneskom rimskoyi nauki bulo stvorennya cilogo ryadu enciklopedichnih robit yaki sistematizuvali znannya nakopicheni v riznih sferah Tak osnovni ideyi antichnoyi materialistichnoyi dumki pro atomi pro smertnist dushi nezalezhnist prirodi vid voli bogiv vikladaye Tit Lukrecij Kar u naukovo prosvitnickij poemi Vin zokrema formulyuye fundamentalni ideyi zv yazku ruhu i chasu zberezhennya rechovini z nichogo nisho postati ne mozhe ta v cilkovite nisho povernutis neskinchennist svitu Vsesvitu spravdi u zhodnomu napryami zhodna granicya ne zamikaye Viznati musish te sho ne maye kincya v yakij bik bi ne shirivsya vsesvit Klasichna pracya z geografiyi nalezhit Strabonu yakij zibrav u svoyij vsi isnuyuchi vidomosti pro krayini i narodi vid Britaniyi do Indiyi Ptolemej uzagalnyuyuchi rozrobiv zgidno z yakoyu navkolo Zemli yaka maye formu kuli obertayutsya Sonce ta inshi planeti Cya model zalishalasya panivnoyu do Novogo chasu Golovnoyu figuroyu i nezaperechnim avtoritetom protyagom podalshogo tisyacholittya buv Galen yakij vivchav nervovu sistemu spinnij mozok Galenu nalezhit persha v istoriyi nauki koncepciya krovoobigu Z oglyadu na osoblive stavlennya rimlyan do svoyeyi derzhavi zrozumila vinyatkova rol istorichnoyi nauki u Starodavnomu Rimi Istorikami chasto stavali lyudi yaki zajmali visoke suspilne stanovishe i brali aktivnu uchast u politichnomu zhitti Istorichni tvori nalezhat Yuliyu Cezaryu Zapiski pro galsku vijnu Blizkim do Oktaviana Avgusta buv Tit Livij tvori yakogo ye majzhe yedinim dzherelom dlya vivchennya rannih periodiv v Tacit namalyuvav kartinu rimskoyi istoriyi chasiv imperiyi pridilivshi znachne misce varvarskim plemenam yaki napadali na Rim zgadavshi sered inshih i venediv odna z nazv slov yanskih plemen u starovinu Odnim z najpopulyarnishih istorikiv svitu zalishayetsya Plutarh yakij obrav zhanr istorichnogo portreta Jogo tvori i zaraz vidayutsya velikimi tirazhami chitayutsya U Porivnyalnih zhittyepisah vin vidshukuye paraleli v greckij i rimskij istoriyi cherez rozglyad biografij uslavlenih lyudej Viklyuchno znachushim i originalnim vneskom Starodavnogo Rimu v svitovu naukovu tradiciyu ye stvorennya yurisprudenciyi Rimske pravo obov yazkovo vhodit v navchalnij kurs usih suchasnih vishih navchalnih zakladiv yaki gotuyut yuristiv Pershi zakoni buli pismovo oformleni za chasiv borotbi plebeyiv z patriciyami v rannij respublici i vtilili peremogu rivnosti politichnih prav usih gromadyan Rimu V rezultati z yavilisya tak zvani Zakoni Dvanadcyati tablic yaki zaklali pidvalini rimskogo zakonodavstva Vazhlivij vnesok u rozvitok yurisprudenciyi zrobiv Mark Tullij Ciceron vidatnij orator avtor prac z poslidovnij prihilnik demokratichnogo pravlinnya Pislya vbivstva Cezarya vin namagavsya vidtvoriti respubliku ale marno U Rimi diyala chitka sudova sistema U chasi piznoyi respubliki ta imperiyi koli v zakoni chasto vnosilisya zmini vinikla potreba informuvati gromadyan pro zakoni yaki prijmalisya Za Yuliya Cezarya na centralnu ploshu vistavlyali gipsovu doshku z povidomlennyami pro voyenni peremogi j uryadovi akti ta rishennya Shodenni vidomosti rimskogo narodu svoyeridnij proobraz gazet Kopiyi rozsilalisya po derzhavi u vsi provinciyi Literaturna tradiciyaDokladnishe Rimska literatura Cilkom osobliva rol nalezhit u svitovij kulturnij tradiciyi latinskij movi Masshtabi peretvorili yiyi na movu mizhnacionalnogo spilkuvannya dlya vsih pidkorenih narodiv vid Ispaniyi do Mezhirichchya Na osnovi tak zvanoyi narodnoyi latini viniklo bagato suchasnih yevropejskih mov italijska ispanska francuzka anglijska Nadali latina dovgo zalishalasya v Yevropi movoyu literaturi i nauki a v medicini ne vtratila cyu rol i do sogodni Latinskoyu vedetsya katolicke bogosluzhinnya Osoblivist rozvitku latini polyagaye v tomu sho protyagom trivalogo chasu mova cya udoskonalyuvalasya ne v hudozhnij tvorchosti a nasampered u politichnij sferi u vistupah oratoriv u senati i na sudovih procesah u zakonotvorchosti v politichnij publicistici Pro obraznist movi svidchit bezlich aforizmiv yaki zhivi i zaraz Karfagen musit buti zrujnovanij lat Carthaginem esse delendam Katon Prijshov pobachiv peremig lat Veni vidi vici Yulij Cezar Doki Katilina ti budesh viprobovuvati nashe terpinnya Ciceron i bagato inshih Ciceron yakij vvazhav sebe nasampered politikom po suti buv tvorcem latinskoyi hudozhnoyi prozi Zrazkovim stav stil jogo promov listiv filosofskih tvoriv Svoyeridne prodovzhennya ciyeyi tradiciyi mi bachimo vzhe v hudozhnij literaturi same v Starodavnomu Rimi vpershe z yavlyayetsya prozayichnij roman Najpopulyarnishim buv satirichnij roman Metamorfozi abo Zolotij osel Apuleya Poeziya Starodavnogo Rimu ne mala vlasnoyi nacionalnoyi tradiciyi Vona pochinaye aktivno rozvivatisya tilki pid vplivom greckoyi literaturi v kinci respublikanskogo periodu Perelomnu rol vidigrala tvorchist Yiyi golovna tema ne Rimska derzhava ne a osobisti perezhivannya pochuttya i dumki Vin stvoryuye cikl lirichnih virshiv bilshist z yakih peredaye dramatichni zlami stosunkiv z zhinkoyu vivedenoyu pid poetichnim psevdonimom Lesbiya Na vidminu vid epichnih poem pri chitanni jogo virshiv praktichno ne vidchuvayesh chasovoyi distanciyi Chas pravlinnya Oktaviana Avgusta chasto nazivayut zolotim vikom rimskoyi literaturi Suchasnikami buli tri velikih rimskih poeti Vergilij Goracij i Ovidij Najznamenitishim tvorom rimskoyi literaturi stala poema Vergiliya Eneyida Vergilij z bliskom virishiv duzhe vazhke tvorche zavdannya Sprava v tomu sho Eneyida ce literaturnij epos tobto vona ne maye narodnoyi usnoyi osnovi povnistyu stvorena poetom Do togo zh poema vidrazu stala skladovoyu chastinoyu rimskoyi derzhavnoyi ideologiyi poet pisav na politichne zamovlennya imperatora Korotko zmist poemi takij Enej sin carya Anhiza i bogini Veneri odin iz zahisnikiv Troyi pislya yiyi padinnya vidpravlyayetsya v plavannya na korabli dovgo poneviryayetsya i zreshtoyu vikonuyuchi volyu bogiv pribuvaye v Italiyu i staye rodonachalnikom rimskogo narodu Vid nogo zh vedetsya i rodovid Yuliyiv do yakih nalezhav Oktavian Avgust Neperevershenim vvazhayetsya volodinnya Vergiliyem viraznimi zasobami movi V Bryusov pisav sho dlya poeta chitannya Eneyidi v originali ye sucilnim ryadom zdivuvan pered vladoyu lyudini nad stihiyeyu sliv Isnuye bezlich perekladiv poemi na suchasni movi Mozhna prigadati sho pochatok formuvannya suchasnoyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi poklala avtorizovana Eneyida Ivana Kotlyarevskogo Lirichnimi poetami buli Goracij i Ovidij Tvorchist Goraciya projnyata rozuminnyam roli poeta v suspilstvi Osoblivo chitko ci dumki prolunali v odi Pam yatnik Do cogo syuzhetu Goraciya zvertavsya O S Pushkin Ya pamyatnik sebe vozdvig nerukotvornyj inshi Vazhko sklalasya dolya Ovidiya Jogo zbirnik Mistectvo lyubovi prinis jomu velicheznu populyarnist i obvinuvachennya v amoralnosti Potim vin zvernuvsya do klasichnih syuzhetiv Metamorfozi Peretvorennya poetichna pererobka mifiv u syuzheti yakih prisutni chudovi peretvorennya Za ne zovsim zrozumilih jmovirno politichnih prichin Ovidiya bulo zaslano do Prichornomor ya zvidki vin pisav projnyati tugoyu Listi z Pontu grecka nazva Chornogo morya Pont Evksinskij Za chasiv imperatoriv z dinastiyi Flaviyev ta Antoniniv davnorimska poeziya rozvivalasya u napryamku simvolizmu formuyetsya nova latinska literatura Predstavnikami yiyi buli Tit Annian Publij Pomponij Sekund U rimski chasi z yavilosya bagato novinok u Krim papirusu poshirivsya vinajdenij u maloazijskomu misti Pergami material dlya pisma osoblivim chinom obroblena shkira pergament Krim knig suvoyiv z yavilisya knigi kodeksi yaki vid suchasnih knig vidriznyalisya tilki sposobom skriplennya arkushiv Biblioteki yak shovisha dokumentiv knig isnuvali vzhe davno a os biblioteki dlya gromadskogo koristuvannya vinikli same v Rimi Cikavo sho v cih bibliotekah buli peredbacheni dosit izolovani miscya dlya roboti oskilki v ti chasi lyudi chitali viklyuchno vgolos MistectvoDokladnishe Mistectvo Davnogo Rimu Arhitektura Dokladnishe Davnorimska arhitektura Gromadska arhitektura Dlya praktichnih rimlyan mistectvo bulo odnim iz zasobiv rozumnoyi organizaciyi zhittya zvidsi providne misce arhitekturi V arhitekturi rimlyani ob yednali etrusku i grecku tradiciyi shidni elementi Rimlyani uriznomanitnili budivelni materiali vikoristali duzhe micnij z yednuvalnij vapnyakovij rozchin vinajshli beton Rimski arhitektori i budivelniki doskonalo osvoyili i duzhe shiroko vikoristali arochnu konstrukciyu yiyi rozvitkom stali sklepinnya i kupol Centrami politichnogo i kulturnogo zhittya v mistah buli forumi bukvalne znachennya rinkova plosha Tut na rannih etapah provodilisya narodni zbori zvodilisya golovni hrami ta inshi bilshist z nih yavlyali soboyu baziliki pryamokutni v plani rozpodileni poperechnimi stinami na dekilka zaliv u perekladi carskij budinok Vsih perevershuvav uzhe v respublikansku epohu zvichajno zh rimskij forum Yulij Cezar poklav pochatok tradiciyi budivnictva forumiv kozhnim novim imperatorom forum Avgusta forum Trayana Chastinoyu forumiv buli memorialni sporudi yaki proslavlyali peremogi rimskoyi zbroyi vidatnih polkovodciv a potim imperatoriv triumfalni arki i koloni najznamenitisha kolona Trayana U Starodavnomu Rimi stvoryuyetsya ryad absolyutno novih tipiv sporud Ce peredusim amfiteatri Najbilshij abo Kolizej I st n e Miscya dlya 50 tisyach glyadachiv spiralisya na konstrukciyu fasad yakoyi maye viglyad triyarusnoyi arkadi Arena u formi elipsa bula zabezpechena skladnoyu sistemoyu pidzemnih tehnichnih primishen Vazhlivoyu chastinoyu rimskogo sposobu zhittya buli termi yaki sluzhili ne tilki laznyami ale i kulturnimi centrami miscyami zustrichej vidpochinku V epohu imperiyi termi stali velicheznimi sporudami z vnutrishnim ozdoblennyam yaki ne postupalisya palacam Krim primishen z holodnimi i garyachimi basejnami voni vklyuchali zali dlya vidpochinku dlya fizichnih vprav a inodi j biblioteki U bidnih miskih rajonah upershe z yavlyayutsya bagatopoverhovi zhitlovi budinki insuli Kultova arhitektura Dokladnishe Davnorimska religiya Yak i ranishe vazhlivim bulo Na vidminu vid grekiv rimlyani vmishuvali kolonadu najchastishe tilki pered frontalnoyu storonoyu hramu Chasto buduvali krugli v plani hrami rotondi vid latinskogo krugla Voni rozrobili svoyi varianti dorijskogo ionijskogo i korinfskogo orderiv prichomu v yih vikoristanni ne bulo takoyi suvorosti yak u grekiv Po miri zrostannya mogutnosti Rimu hrami spochatku dosit skromni stavali vse bagatshimi i prekrasnishimi Svogo najvishogo vtilennya arhitekturna j inzhenerna dumka Starodavnogo Rimu distala v Panteoni hrami vsih bogiv pobudovanomu u II st n e jmovirno Apollodorom Damaskim Hram yavlyaye soboyu rotondu vhid v yaku prikrashenij portikom Kupol cogo hramu vidlitij z betonu v diametri perevishuye 40 m za rozmirami vin zalishavsya v Yevropi neperevershenim do XIX st Lyudi starovini sprijmali kupol yak simvol neba vtilennya verhovnogo boga Yupitera U zv yazku z cim osoblivu rol vidigravav yedinij otvir rozmishenij u vishij tochci kupola Stovp svitla yakij pronikav cherez nogo stavav centrom kompoziciyi Perimetr hramu i jogo visota praktichno odnakovi taki proporciyi zbilshuyut primishennya U nishah navkrug zalu u davninu stoyali statuyi bogiv Duzhe bagatimi ye vnutrishnye ozdoblennya riznimi sortami marmuru yake povnistyu zbereglosya do nashih dniv Upershe v svitovij arhitekturi v comu hrami golovna rol vidvedena ne zovnishnomu viglyadu a stvorennyu osoblivoyi vnutrishnoyi atmosferi Najvidomishimi arhitektorami piznoyi dobi Rimskoyi imperiyi buli Anfemij Trallskij Isidor Miletskij Starshij Isidor Miletskij Molodshij Rimski dorogi Dokladnishe Rimski dorogi Uslavili rimlyan i yih Merezha chudovih moshenih kaminnyam dorig z yednuvala vsi chastini velicheznoyi derzhavi Najdavnisha Appiyeva doroga yaka vela v Rim sluzhit i zaraz Rimlyani zapozichili na Shodi i doveli do doskonalosti arochnu konstrukciyu mostiv Mista obov yazkovo osnashuvalisya skladnoyu sistemoyu vodopostachannya Simvolom mogutnosti i bagatstva Rimu bula yaka strumuvala v rimskih vulichnih fontanah Vodoprovodi buli yak pidzemnimi tak i nazemnimi U nazemnih vodoprovodah akvedukah keramichni trubi klali na visoku arkadu Dlya brudnoyi vodi buduvalisya pidzemni kanali Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Obrazotvorche mistectvo Starodavnogo Rimu Yaksho grecka skulptura proslavilasya nasampered uzagalnenimi obrazami yaki vtilyuvali lyudsku krasu to v Rimi znachnogo rozvitku nabuv zhanr psihologichnogo skulpturnogo portreta Jogo dzherelami buli osoblivij latinoyu familiyi predkiv u rimlyan z odnogo boku a z drugogo nove sprijnyattya osobistosti yiyi roli v istoriyi Mistectvo ozhivilo istoriyu zalishivshi portretnu galereyu yiyi golovnih dijovih osib Pompeya Velikogo Yuliya Cezarya Cicerona Oktaviana ta inshih i realistichni mozayiki z bagatoyu kolirnoyu gamoyu z peredacheyu ob yemu i glibini prostoru stali vidomi pislya rozkopok mist Pompeyi i znishenih pid chas viverzhennya vulkana Vezuvij u 79 r n e Cya tragediya yaka prinesla zagibel lyudyam zberegla zhittya tvoram mistectva Rozkopki tut rozpochali u XVIII st voni trivayut i zaraz Pro zhivopisni portreti diznalisya pislya arheologichnih znahidok u Fayumskij oazi v Yegipti de sklavsya sho ob yednav shidni i zahidni tradiciyi Na doshkah inodi tkaninah na voskovij osnovi buli napisani portreti pomerlih yaki vrazhayut vitonchenistyu a takozh tochnistyu peredachi ne tilki zovnishnosti ale j vnutrishnogo svitu lyudini Teatralne mistectvo Dokladnishe Rimskij teatr Viniknennya teatralnogo mistectva v Rimi pov yazane zi svyatami zboru urozhayu Samobutnim rimskim teatralnim zhanrom buli mimi pobutovi komichni scenki yaki vklyuchali dialogi spiv muziku i tanci svoyeridnij proobraz suchasnoyi opereti Piznishe stali stavitisya komediyi i tragediyi za greckim zrazkom Rimski aktori pohodili z seredovisha vilnovidpushenikiv abo rabiv vidomij aktor piznoyi Rimskoyi respubliki Klodij Ezop Voni zajmali yak pravilo nizke suspilne stanovishe U Rimi vpershe vinikayut profesijni aktorski trupi i kamerni dlya nevelikoyi kilkosti glyadachiv teatralni vistavi Velikoyu populyarnistyu v Rimi osoblivo v period zanepadu koristuvalisya cirkovi vistavi gladiatorski boyi sho svidchilo pro degradaciyu teatralnoyi kulturi Davnorimskij teatr v Aspendosi Turechchina Zalishki davnorimskogo teatra u misti Dugga Tunis Davnorimskij teatr v Kordovi Ispaniya Rimskij teatr Merida Rimskij teatr Oranzh Bosra Siriya Teatr v Ostiyi Akveduki Pershi mosti dlya podachi vodi buli pobudovani same u Rimi Zgodom rimlyani pridumali doskonalishi akveduki dlya vodopostachannya mist Rimlyani buli najkrashimi budivelnikami i inzhenerami u vsij imperiyi Voni buduvali veliki kam yani mosti viaduki Kulturogennist Starodavnogo Rimu 1 Kulturogennist Starodavnogo Rimu dlya Yevropi ta svitu maye visoku znachushist Do sih dosi doslidzhennya yiyi elementiv sho zbereglisya v materialnih pam yatnikah osoblivomu duhovnomu nastroyi ne vtomlyuyetsya hvilyuvati umi nashih suchasnikiv Kulturna spadshina Starodavnogo Rimu ne tilki ne zaginulo ale zdayetsya maye i zaraz svij vpliv na navkolishnye Jogo vpliv prostezhuyetsya u bagatoh yevropejskih movah u naukovij terminologiyi arhitekturi literaturi Bagato pam yatok rimskoyi kulturi zbereglisya do nashih dniv Latinska mova protyagom Serednovichchya ta Novogo chasu buv movoyu vsih osvichenih lyudej dosi vin vikoristovuyetsya v naukovij terminologiyi osoblivo v medicini biologiyi yurisprudenciyi a takozh u prirodnichih ta suspilnih naukah Na osnovi latinskoyi movi vinikla cila grupa romanskih mov yakimi rozmovlyayut narodi znachnoyi chastini Yevropi Viznachni astronomi serednovichchya Galileo Galilej Mikola Kopernik Jogan Kepler spiralisya na praci Aristarha Samoskogo ta yiyi teoriyu zvernennya Zemli ta planet navkolo Soncya Teorema Pifagora geometriya Evklida zakon Arhimeda stali osnovoyu shkilnogo navchannya u feo dalekoyi Yevropi Hristiyanstvo sho vvibralo v sebe cinnosti antichnoyi kulturi stalo providnoyu svitovoyu religiyeyu Rimske pravo lyaglo osnovoyu vsih sistem prava zahidnoyevropejskih krayin Suchasni vidi ta zhanri literaturi takozh syagayut antichnosti Do neyi postijno zvertalisya yevropejskij teatr dramaturgiya ta literatura Rimska arhitektura sho spiralasya na grecki kanoni stala osnovoyu yevropejskoyi arhitekturi epohi Vidrodzhennya ta Novogo chasu Do najvidatnishih dosyagnen rimlyan nalezhit stvorena nimi pravova sistema sho zigrala virishalnu rol podalshomu rozvitku yuridichnoyi dumki I nareshti same Starodavnij Rim stav koliskoyu hristiyanstva religiyi sho ob yednala vsi yevropejski narodi i velicheznoyu miroyu vplinula na doli lyudstva Ellinistichni derzhavi Ellinistichni derzhavi sho vinikli u 4 st do nashoyi eri isnuvali porivnyano nedovgo Vzhe 1 st bilshist iz nih bulo zavojovano Rimom Z cogo chasu centrom antichnoyi kulturi staye teritoriya suchasnoyi Italiyi Bagato v chomu spirayuchis na grecku kulturu rimska kultura zmogla rozvinuti deyaki yiyi dosyagnennya vnesti nove vlastive lishe rimskij derzhavi Za chasiv svogo najvishogo rozkvitu Starodavnij Rim ob yednuvav use Seredzemnomor ya vklyuchayuchi Greciyu Jogo vpliv jogo kultura poshiryuvalasya na znachnu chastinu Yevropi Pivnichnu Afriku Blizkij Shid ta in Sercem ciyeyi velicheznoyi derzhavi bula Italiya roztashovana u samomu centri Seredzemnomorskij svit Same vona vvibrala v sebe vsi dosyagnennya riznomanitnih kultur sho u comu regioni Mozhna z upevnenistyu govoriti sho nadzvichajne znachennya u comu mala etruska kultura sho pidtverdzhuyetsya navit tim sho protyagom kilkoh stolit zi storinok naukovih prac ne shodit viznachennya zagadkovi etruski Najdivnishim ye te sho na vidminu vid inshih narodiv Starodavnogo Svitu etruski nikoli ne zanuryuvalisya v temryavu zabuttya Velikij Rim bagato sprijnyav vid yihnoyi kulturi i peredav yiyi spadshina yevropejskoyi civilizaciyi Pislya togo yak Rim pidporyadkuvav etruski mista osvicheni ta znatni predstavniki yihnih davnih pologiv prodovzhuvali grati pomitnu rol Bilshe togo mozhna skazati sho same etruski ta yihnya kultura viznachili oblichchya kulturi novogo Rimu oskilki same z Etruriyi pohodili pershi rimski cari bagato predstavnikiv zakonodavstva kulturni diyachi Faktichno etruski viznachili napryamok kulturnoyi politiki derzhavi Drug imperatora Aktaviana Avgusta pokrovitel poetiv Gaj U Cilnij Mecenat chiye im ya stalo zagalnim buli nashadkami etruskogo carskogo rodu Pohodili z etruskih mist poeti Publij Vergilij Maron Avl Persiyi Flank Sekst Proporcij Najblizhchij drug znamenitogo rimskogo oratora politichnogo diyacha ta filosofa Cicerona Avl Cecina nalezhav do najdavnishogo etruskogo rodu yakij praviv u misti Volterri Viyavlenij arheologami sklep ciyeyi sim yi vikoristovuvavsya bagato stolit Ostannim u rodi buv yepiskop Cecina yakij pomer u 1765r Etruska kultura Na teritoriyi Apenninskogo pivostrova Etruska civilizaciya najdavnisha U I tis do nashoyi eri v Serednij ta Pivnichnij Italiyi etruski she do rimlyan stvorili federaciyu mist krayin Kam yani stini ta budivli chitke planuvannya vulic sho peretinalisya pid pryamim kutom i oriyentovanih na vsi boki svitla harakterni yih risi Zasnuvannya mista dlya etruskiv bulo ne lishe tehnichnoyu problemoyu Ce buv svyashennij ritual u yakomu vidbilisya uyavlennya etruskiv pro misto yak pro zemnu podobu kosmichnogo poryadku Tomu persh nizh zasnuvati misto voni diznavalisya pro volyu bogiv po polotu ptahiv Potim zhrec viznachav svyashenne misce centr mista Cherez centr provodili dvi osnovni osi odnu z shodu na zahid drugu z pivnochi na pivden Lishe pislya cogo zasnovnik mista vkrivshi golovu hustkoyu prokladav plugom z bronzovim lemeshom boroznu navkolo teritoriyi majbutnogo mista Pislya cogo pochinalosya budivnictvo miskih budinkiv ta arhitekturnih sporud Etruski zrobili velikij vnesok u rozvitok arhitekturi pershimi pochavshi buduvati budivli z kupolnim sklepinnyam sho zvodivsya z klinopodibnih balok Etruskam nalezhit vinahid rimskih cifr latinskij alfavit poshirenij perevazhno Yevropi ta svitu etruskogo pohodzhennya Arheologichni rozkopki viyavili chislenni pam yatki yihnoyi kulturi grobnici z nastinnimi rozpisami sarkofagi pohoronni urni zbroya yuvelirni virobi domashnyu nachinnya terakotovu ta bronzovu skulpturu Visokogo rivnya dosyagla keramika osoblivo harakterni zachorneni pri vipalenni ta pokriti lakom sudini sho imituyut virobi z metalu Obrazotvorchomu mistectvu etruskiv vlastivi realizm pragnennya peredati najbilshe suttyevi risi Osoblivo ce stosuyetsya portreta zovsim dalekogo vid idealizaciyi Pragnennya dosyagnennya podibnosti dozvolilo nakopichiti istotnij dosvid zavdyaki chomu rimskij portret yak pryamij spadkoyemec etruskiv dosyag zgodom takoyi doskonalosti Pid chas rozkopok bulo znajdeno blizko 10 tisyach napisiv prote rozshifruvati vdalosya lishe kilka sliv mova etruskiv dosi nezrozumila i ye zagadkoyu dlya vchenih Napisi sho zbereglisya etruskoyu movoyu chitayutsya dosit legko adzhe etruskij alfavit zasnovanij na davnogreckij Ale prochituyuchi slova vcheni sho nespromozhni zrozumiti yih znachennya Uspihi neznachni za 100 z lishkom rokiv rozgadano blizko 100 sliv i te jmovirno Prichina u tomu sho ni sered starodavnih ni sered suchasnih mov ne znajdeno sporidnenoyi etruskoyi V etruskoyi religiyi velike znachennya malo mistectvo vorozhinnya z nutroshiv tvarin polotu ptahiv tlumachennya riznih znamen nezvichajnih yavish prirodi panteon bogiv zagalom vidpovidav greckomu ale etruski poklonyalisya takozh bezlichi dobrih i zlih duhiv demoniv Velikij vpliv na yihnyu kulturu nadali greki sho z yavilisya v Italiyi pid chas Velikoyi kolonizaciyi USh U1 st do nashoyi eri Etruski nasliduvali yih u formah ta ornamenti keramiki buduvali hrami za greckimi zrazkami etruski bozhestva vse bilshe i bilshe nabuvali funkcij greckoyi mifologiyi nimi buv zapozichenij gomerivskij epos U svoyu chergu etruski vplinuli na susidni italijski plemena Odne z nih la t in zajmalo Likij teritoriyu v centralnij chastini Apenninskogo pivostrova same tut i viniklo misto Rim majbutnya stolicya velicheznoyi imperiyi Slovom u rozporyadzhenni istorikiv ye ridkisnij material dlya vivchennya riznih storin zhittya starodavnoyi Etruriyi Todi chomu zh protyagom stolit etruski zalishayutsya zagadkovimi Sprava v tomu sho vcheni ne znayut najgolovnishogo hto voni koli i yak z yavilisya v Italiyi yakoyu movoyu govorili Prichomu poshuki yihnogo korinnya buli predmetom superechok she antichnih pismennikiv Pochavshi v davninu cyu diskusiyu prodovzhuyut suchasni doslidniki Deyaki doslidniki pripuskayut sho same etruski zasnuvali Rim pidkriplyuyuchi cyu dumku tim sho v period pravlinnya cariv etruskoyi dinastiyi Tarkviniyev Rim stav najmogutnishim mistom Rim voistinu vichne misto i ne tilki tomu sho vijshovshi z temryavi varvarstva v USh v do nashoyi eri vin prodovzhuye stoyati na beregah richki Tibr i v nash chas Za svoyu majzhe tritisyacholitnyu istoriyu vin projshov shlyah vid malenkoyi selyanskoyi gromadi do svitovoyi derzhavi stvorivshi kulturu yaka lyagla v osnovu nashoyi civilizaciyi Geroyi Rimu cherez tisyachu rokiv pislya jogo padinnya zalishilisya postijnimi suputnikami lyudini yevropejskoyi kulturi Filosofi ta poeti politiki ta polkovodci rozmovlyali z nami sperechalisya ta sprostovuvali lyubili i nenavidili mov svoyih suchasnikiv Pochatok istoriyi Rimu zdijsnyuvavsya v nizhnij techiyi richki Tibr na Apenniskomu pivostrovi Na livomu berezi Tibra tut roztashovanij lancyug pagorbiv sho visochiyut nad bolotami Najranishe poselennya rimlyan odnogo z plemen latinyan z yavilosya na pagorbi Palantin Z krutimi shilami otochenij bolotami vin buv zruchnim pritulkom vid vorogiv Poryad prohodila solyana doroga yakoyu v glib Italiyi dostavlyali viparenu z morskoyi vodi sil Misce bulo zhvavim zhvavim Postupovo navkolo poselennya na Palantine ob yednuvalisya selisha roztashovani na susidnih pagorbah Eskvilin Kvirinale Ciliyi Kapitoliyi Vilinale ta Aventine Tomu Rim chasto nazivayut mistom na semi Piznishe rimlyani stvorili legendu zgidno z yakoyu zasnovnikom Rimu buv car Romul i duzhe tochno virahuvali datu ciyeyi znamennoyi podiyi 21 kvitnya 753r do nashoyi eri Pochatok rimskoyi istoriyi za tradiciyeyu vidnosyat do 753g do nashoyi eri chasu zasnuvannya mista Pershij carskij period ohoplyuye USh Pvv do nashoyi eri do kincya jogo Rim sklavsya yak misto derzhava greckogo tipu Za perekazami u Rimi pravili semero cariv prichomu troye ostannimi buli etruske pohodzhennya Pri nih misto bulo obnesene kam yanoyu stinoyu provedena kanalizaciya pobudovanij pershij cirk dlya gladiatorskih igor Vid etruskiv rimlyani uspadkuvali remisnichu ta buduyete nu tehniku pisemnist tak zvani rimski cifri vorozhinnya polotu ptahiv i nutroshi tvarin Zapozicheni buli j shati rimlyan toga arhitektura budinku z atriyem vnutrishnim dvorikom tosho Rannya rimska religiya bula animistichnoyu tobto viznavala isnuvannya vsilyakih duhiv yij buli pritamanni i elementi totemizmu sho poznachilisya zokrema u shanuvanni Kapitolijskoyi vovchici yaka vigoduvala Romula i Rema Postupovo pid vplivom etruskiv sho predstavlyali yak i greki bogiv u lyudskomu obrazi rimlyani perejshli antropomorfizmu Pershij u Rimi hram hram Yupitera na Kapitolijskomu pagorbi bulo zbudovano etruskimi majstrami Poryad iz bogami rimlyani prodovzhuvali shanuvati i bezosobovi sili Roztashovanimi do lyudyam vvazhalisya mani dushi pomerlih geniyi duhi pokroviteli cholovikiv lari ohoronci domashnogo vognisha ta sim yi penati pokroviteli budinku ta mista Zlimi duhami vvazhalisya larvi dushi pohovanih pokijnikiv lemuri primari merciv yaki peresliduyut lyudej ta inshih Vzhe carsku epohu mozhna pobachiti pevnij formalizm shodo rimlyan do religiyi Religiya bula potuzhnim socialnim institutom yakij vidav usima golovnimi funkciyi buli rozpodileni mizh riznimi zhercyami ob yednanimi u kolegiyi Verhovnimi zhercyami buli pontifiki zdijsnyuvali naglyad nad inshimi zhercyami znali obryadami pohoronnim kultom ta inshih Odnim iz vazhlivih yih obov yazkiv bulo skladannya kalendariv u yakih vidznachalisya dni spriyatlivi shodo zboriv ukladannya dogovoriv pochatku vijskovih dij tosho Isnuvali specialni kolegiyi zherciv provisnikiv avguri vorozhili po polotu ptahiv vitrilniki za nutroshami zhertovnih tvarin i t d yak i v Greciyi zherci v Rimi ne osobliva kasta a viborni posadovi osobi Za perekazami etruske panuvannya u Rimi skinchilosya v 510 r do nashoyi eri vnaslidok povstannya proti ostannogo carya Tarkviniyu Gordogo 534 533 510 509 do nashoyi eri Rim staye aristokratichnoyu rabovlasnickoyu respublikoyu Period rannoyi respubliki ohoplyuye U1 Sh st do nashoyi eri V cej chas Rimu vdalosya pidkoriti vsyu teritoriyu Apenninskogo pivostrova Veliku rol u rozvitku rannerimskoyi kulturi zigralo zavoyuvannya greckih mist Pivdennoyi Italiyi sho priskorilo priluchennya do visokoyi greckoyi kulturi U 1U st do nashoyi eri golovnim chinom sered verhnih verstv rimskogo suspilstva pochinayut poshiryuvatisya grecku movu deyakizvichayi zokrema golinnya borodi korotka strizhka volossya U cej zhe chas vidbuvayetsya zamina starogo etruskogo alfavitu greckim yakij najbilshe pidhodit do zvukiv latinskoyi movi Todi zh zaprovadzhuyetsya i midna moneta za greckim zrazkom Do 1U st nalezhit zarodzhennya teatru Rimi Za prikladom etruskiv bulo vvedeno scenichni igri yaki vikonuvali profesijni artisti U seredini U st u Rimi buli nadali osnovoyu rozvitku rimskogo a zgodom i yevropejskogo prava U nih znajshli vidobrazhennya osoblivij ustrij rimskoyi sim yi zv yazok gromadyanstva ta zemlevolodinnya utverdzhuvalasya rivnist gromadyan pered zakonom Z osvitoyu gromadyanskoyi gromadi respublikanskogo ladu pov yazane viniknennya oratorskogo mistectva Vono viroslo v osoblivij zhanr v yakij poyednuvalisya bagato zdibnostej osobistosti vid chogo zalezhala yihnya populyarnist i dobrobut Vistupi senatoriv u senati posadovih osib u komuciyah narodnih zborah vimagali znan ta mistectva perekonuvati sluhachiv V epohu rannoyi respubliki v osnovnih risah skladayetsya organizaciya rimskogo vijska z jogo proslavlenoyu disciplinoyu yaka bagato v chomu zumovila vijskovi uspihi Rimu Osnovnoyu odiniceyu rimskoyi armiyi buv legion vid 3 do 6 tisyach pihotinciv legioneriv sho dilivsya u rizni periodi istoriyi na manipuri centuri kagorti Do skladu jogo vhodili kinnota ta dopomizhni vijska Rimlyani zrobili vijskovu kar yeru nadzvichajno prestizhnoyu i zveli yiyi do rangu specialnoyi osviti Dlya cogo buduvalisya timchasovi ukripleni tabori z chitkim planuvannyam provodilisya chislenni navchannya Disciplina u vijsku pidtrimuvalasya za dopomogoyu suvorih pokaran ta nagorod Yak pokarannya vistupali strati vignannya ta inshi dribnishi kari Najvishimi zh nagorodami buli vinok iz dubovogo listya ta zolotij vinec tomu hto pershij pidnimavsya na stinu vorozhogo mista Vishoyu nagorodoyu polkovodcyu sluzhiv triumf urochistij v yizd na kolisnici na vershinu Kapitoliyu Podalshij rozvitok Rimskoyi respubliki trivalo u Sh 1 st do nashoyi eri 60 h rr Rim viv postijni vijni za panuvannya u vsomu Seredzemnomor yi Virishalnimi etapami ciyeyi borotbi bulo rujnuvannya Karfagena golovnogo supernika Rimu i peretvorennya Greciyi ta Makedoniya v rimskih provinciyah Na seredinu 11 v do nashoyi eri Rim staye potuzhnoyu seredzemnomorskoyu derzhavoyu prote priblizno u cej chas u derzhavi zminyuyetsya vnutrishnopolitichna obstanovka pochinayutsya gromadyanski vijni sho prizveli do padinnya respubliki Timchasova vijskova diktatura napriklad Sulli 138 78gg chi Cezarya 102 bo 100 44 rr do kincya pershogo stolittya do nashoyi eri zminyuyetsya principatom spadkovoyu diktaturoyu pid respublikanskoyu obolonkoyu Rimska kultura piznrespublikanskoyi epohi yavlyala soboyu poyednannya bagatoh pochav etruskogo spokonviku rimskogo italijskogo greckogo sho zumovilo yiyi eklektizm Zmishennya Div takozhStarodavnij Rim Romanizaciya kulturna Rimske pravoDzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti berezen 2011