Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поезія Стародавнього Риму — художньо-образна словесна творчість, в якій мова використовується з естетичною чи знаково-символічною метою. У поетичному тексті головна роль зазвичай відводиться формі висловлювання. Поезія є мовним мистецтвом, яке передбачає максимальне використання мовних засобів, а також творення нових поетичних образів шляхом метафоризації чи метонімізації тексту. Термін «поезія» вживається у багатьох значеннях. Поезія зазвичай протиставляється прозі.
У Стародавньому Римі першою поезією були сатури та фесценіни, що потім впродовж століть еволюціонували в інші жанри, особливо під грецьким впливом. Протопоезією були звичайні усні народні пісні, які пізніше були записані та стали попередниками сатур та фесценін.
Римська проза багата видатними представниками. Всім нам відома «Енеїда» Вергілія, що стала натхненням Івана Котляревського для написання своєї бурлескно-травестійної поеми «Енеїди». Також варто згадати таких поетів як Лівій Андронік, Енній, Луцилій, Катулл, Вергілій, Горацій, Овідій, про яких і піде далі мова.
Вплив усної народної творчості. Рання поезія
До нас майже не дійшли зразки усної народної творчості, що існувала в римлян у давній період і довго була притаманна нижчим прошаркам населення. У вищих класів вона настільки була пригнічена грецьким впливом, що нахлинув з ІІІ ст., що майже не відобразилась у римській літературі. Римські письменники та вчені, римські антиквари не цікавилися фольклором, не збирали та не записували народних пісень, висловів, розповідей. Про них ми можемо говорити лише за окремими згадками в літературі.
Відомо, що у римлян були застільні пісні. На бенкетах під мелодію музичних інструментів, зокрема флейти, оспівували діяльність видатних особистостей. Схожого типу були погребальні пісні, в яких професійні плакальниці на поминках оплакували покійного і оспівували його заслуги за життя.
До іншого жанру належали фесценіни або сатури. Це була початкова форма національно-римської сатири і разом з тим драми. Для цього жанру були характерні хорові пісні, що супроводжувалися танцями, які співали під час збору урожаю. Назва фесценіни пов'язана з назвою етруського міста Фесценії. У Тіта Лівія є розповідь про те, як в 364 році римляни страждали від епідемії і, бажаючи задобрити богів, запросили етруських акторів. Ті ж розіграли виставу з танцями під флейту. Римська молодь до цього пізніше додала жартівливі вірші. Так виник жанр сатири.
І в цей, і в наступний [364] рік, коли консулами стали Гай Сульпіцій Петік і Гай Ліціній Столон, мор не припинявся. Нічого пам'ятного за цей час не сталося, якщо не рахувати лектистернію, влаштованої для умиротворення богів втретє з часу заснування Міста. Але оскільки ні людське розуміння, ні божественне допомога не пом'якшували нещадного моря, то забобони переважали в душах і тоді-то, як кажуть, у пошуках способів умилостивити гнів небес були засновані сценічні ігри - справа для військового народу небувала, бо доти єдиний видовищем були біги у цирку.Втім, як завжди буває спочатку, підприємство це було скромне, та ще й іноземного походження. Ігроці, запрошені з Етрурії, без жодних пісень і без дій, що відтворюють їх зміст, танцювали під звуки флейти і на етруський лад виробляли досить гарні коліна. Незабаром молоді люди стали наслідувати їх, перекидаючись при цьому жартами у вигляді нескладних віршів і погоджуючи свої рухи тіла зі співом. Так перейняли цей звичай, а від частого повторення він прищепився. Місцевим своїм умільцям дали ім'я „гістріонів“, бо по-етруски гравець звався „істер“; тепер вони вже не перекидалися, як раніше, незграбними і грубими віршами, на кшталт фесценнінських,— тепер вони ставили „сатури“ з правильними розмірами та співом, розрахованим на флейту та відповідні рухи тіла.
Декілька років по тому Лівій першим наважився кинути сатури і пов'язати все уявлення єдиною дією, і кажуть, ніби він, як у ті часи, виконуючи сам свої пісні, охрип, коли викликів було більше звичайного, і випросив дозволу поряд з флейтником поставити за себе співаком молодого раба, а сам розіграв свою пісню, рухаючись багато живіше і виразніше, ніж колись, бо вже не треба було думати про голос. З тих пір і пішло у гістріонів "спів під руку", власним голосом вели тепер тільки діалоги. Коли завдяки цьому правилу уявлення відійшли від потіх і непристойностей, а гра помалу звернулася в ремесло, то молоді люди, надавши гістріона грати подібні уявлення, стали, як за старих часів, знову перекидатися жартами у віршах; такі, як їх називали пізніше, „ексодії“ виконувались головним чином разом з ателланами — а ці запозичені у осків ігри молодь залишила за собою і не дала гістріонам їх осквернити. Ось чому і на майбутнє залишилося: не виключати виконавців ателлан з їхніх триб і допускати їх до військової служби як непричетних до ремесла гравців.
Про це початкове походження ігор я вважав своїм обов'язком згадати, говорячи про справи, що виросли з нікчемного насіння, щоб ясно стало видно, від скільки здорових почав нині дійшло до шаленої пристрасті, на яку ледве вистачає коштів і в могутніх державах.—
| Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
До жанру фесценін також можна віднести весільні та солдатські пісні. В солдатських піснях воїни прославляли подвиги свого полководця та водночас жартували з нього під час тріумфів.
Поезія в епоху великих завоювань. Грецький вплив
Грецька культура мала великий вплив на Рим, особливо після війни з Пірром та епохи Пунічних війн. З ІІІ ст. розпочинається сильний процес еллінізації римського побуту та культури. Під натиском елліністичного впливу відбувається швидке виділення літературних жанрів із змішаної маси літератури. При цьому багато жанрів італійської літератури були замінені іноземними зразками.
Одним із перших римських поетів вважається Люцій Лівій Андронік (приблизно 284—204 рр.). Це був грек із Тарента, що потрапив у полон до римлян і став рабом. Його господар, Марк Лівій, відпустив його на волю, дав йому своє родове ім'я. Головним заняттям Андроніка було навчати дітей господаря та інших багатих людей грецької та латинської мов. Крім того, він був письменником та актором. У своїй педагогічній діяльності він натрапив на проблему з тим, що в Римі не було книг, за якими було б можливо викладати латинську мову, окрім застарілого тексту «Законів ХІІ таблиць». Тому Андронік переклав «Одіссею». Хоч цей переклад і не був досконалим, проте навіть в епоху Августа він залишався головним шкільним підручником.
Також у жанрі поезії працював і Квінт Енній. Багато уваги він приділяв сатурам. Давній тип народних сатур не отримав літературного розвитку, бо був витіснений грецькою драмою. Проте ця назва використовувалася до нового жанру. Тепер сатурами називали вірші різного характеру. Власне satura — це «миска, що наповнена різними плодами», а в переносному значенні «суміш». До них відносили казки, байки, епіграми, пародії, легенди, філософські вірші тощо. Серед сатур Еннія є «Спір між життям та смертю», епіграми в честь Сципіона, філософські поеми «Епіхарм» та «Евгемер».
У філософських віршах Еннія зароджується римська філософія. Він описував матеріалістичне вчення про природу, що приписане сицилійцю Епіхарму (початок V ст.), а також епікурейський погляд, що боги не втручаються в людське життя. В «Евгемері» Енній описує раціоналістичну систему грецького письменника Евгемера (близько 300 року), відповідно до якого боги — ніщо інше, як видатні особистості, які були зрівняні з богами.
Сатира Луцилія та Варрона. Лірика Катулла
У подальшому сатура набуває такого виду сатири, насмішки, викриття, який вона зберегла впродовж століть. Першим представником такого жанру був заможний римський вершник, друг Сципіона Молодшого Гай Луцилій (приблизно 180 — 100). Він жив в епоху післягракхської реакції і був очевидцем занепаду Риму. Саме цей час давав теми для написання сатир. Луцилій написав 30 книг сатир, із яких до нас дійшло орієнтовно 800 фрагментів. Вони частково написані гекзаметром, частково ямбохореїчним розміром. Саме сатиричний елемент у Луцилія був не дуже виражений, але він ніс різкий викривальний характер. Він широко використовував народну мову, що й стало однією з причин його широкої популярності. В сатиричному жанрі успішним був і Варрон. Він написав велику збірку «Меніппових сатур» в 150 книгах, з яких дійшли лише фрагменти. Меніпп — це сицилійський грек, що жив у ІІІ ст., у якого деякі з римських сатириків, зокрема, Варрон, позичали зовнішню форму сатири — поєднання прози із віршами різних розмірів.
Лірика — це інтимний поетичний жанр, що описує складне і напружене внутрішнє життя. Розвиток соціальних протиріч ІІ-І ст. створив основу для появи лірики. Велике значення мало знайомство римлян з грецькою ліричною поезією, особливо александрійською літературою.
В І ст. до Н. Х. у Римі група молодих поетів створили літературний гурток. Серед них були Валерій Катон, Ліциній Кальв, Гай Валерій Катулл та інші. Вони почали реформу латинської поетичної мови, відмовившись від архаїзмів Еннія, і ввели у використання різноманітні грецькі ліричні розміри. Найвідомішим з них був Гай Валерій Катулл (приблизно 87 — 54).
Катулл — поет надзвичайно різносторонній. Він писав і в манері александрійського стилю, написав декілька віршів, що пронизані елліністичним впливом. Але сила Катулла проявляється в його інтимній та безпосередній ліриці. У нього також є політичні вірші, деякі з них гнівно направлені проти Цезаря та його оточення, що безжалісно грабували Галлію.
Головне місце у творчості Катулла займало пристрасне й болісне кохання до Клодії, сестри відомого політичного діяча Публія Клодія. Із надзвичайною силою поет відобразив всі етапи та тонкощі своїх почуттів, починаючи з першої симпатії і закінчуючи трагічним розривом. Знаменитим є його двовірш «Odi et amo»:
Я і люблю, і ненавиджу. „Як це?“ — спитаєш. — Не знаю.Чую, що так воно є. Чую — і мучуся тим.
Оригінальний текст (лат.)Odi et amo. quare id faciam, fortasse requiris? nescio, sed fieri sentio et excrucior.—
Вергілій. Горацій
Серед поетів епохи Августа найбільш видатним безсумнівно був Публій Вергілій Марон. Першу популярність поету принесла збірка «Буколіки» з пастушачими піснями, які називались еклогами. У деяких з них, під виглядом пастухів, зображені сучасники Вергілія і є натяки на політичні події епохи. Еклоги є одними з перших видатних творів «золотого століття» римської літератури.
Наступним великим твором Вергілія, що був написаний за бажанням Мецената, був «Георгіки». З політичної точки зору, це пропаганда розвитку сільського господарства в Італії, розореної громадянськими війнами. Поема складається з 4 книг. Перша присвячена землеробству, друга — садівництву, третя — скотарству, четверта — бджільництву. Над «Георгіками» поет працював 7 років і використав широку наукову та художню літературу з сільського господарства. Кажуть, що Октавіан був у такому захваті від поеми, що, повертаючись із Акція, слухав її читання впродовж 4 днів.
Найвідомішим твором Вергілія, що приніс йому світову славу, була «Енеїда», епічна поема в 12 піснях. Хоч поет і працював над нею 10 років, він не встиг завершити її і заповів знищити після його смерті. Але Август наказав видати поему у тому вигляді, в якому вона залишилася.
«Енеїда» наслідує гомерівські поеми в сюжеті, композиції, в окремих епізодах та мові. Проте вона залишається однією з видатних творів світової літератури. «Енеїда» була першою великою римською поемою, написаною майстром слова в епоху розквіту римської літератури. Її ціль не тільки художня, але й політична. Вергілій поставив перед собою завдання зобразити долю римського народу, прославити його давню доблесть та рід Августа. Для цього він поклав у основу своєї поеми стару легенду про втечу Енея в Італію.
На зміну пристрасної, сповненої протиріч поезії Катулла прийшло спокійне мистецтво Горація, яке вміє цінувати життя і насолоджуватися моментною радістю.
Найбільшої зрілості творчість Горація набуває в його одах. Так називались вірші на різноманітні теми. Сам Квінт Горацій Флакк називає їх просто віршами. Таких віршів у нього 103, об'єднаних у 4 книги. В одах найяскравіше проявляється досконалість поетичної форми Горація, його м'який гуманізм та епікурейське ставлення до життя.
О том, что ждет нас, брось размышления,Прими как прибыль день, нам дарованный
Судьбой, и не чуждайся, друг мой,
Ни хороводов, ни ласк любовных—
Із інших творів Горація особливе значення мають «Послання». Цими листами у віршах Горацій створив новий поетичний жанр. Третє послання ІІ книги, адресоване братам Пізонам, отримало назву «Про мистецтво поезії». Це теоретичний трактат у віршах про поетичне мистецтво, головним чином драматичне. У ньому Горацій дає зведення грецьких естетичних теорій, що в основному спираються на Арістотеля. Послання Пізонам довго слугувало як канон драматичного мистецтва.
Примітки
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. Книга VII. ancientrome.ru. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 27 травня 2020.
- Тронский И. М. История античной литературы. Л., 1946 (изд. 4-е. М., 1983).
- Катулл Гай Валерий. Лирика/Пер. с лат. Под ред. С. Апта. М., 1957.
- Гораций Флакк Кв. Оды/Пер. Н. И. Шатерникова. М., 1935.
Література
- Тронский И. М. История античной литературы. Л., 1946 (изд. 4-е. М., 1983).
- Ковалев С. И. История Рима. Л., 1948.
- Ливий Тит. Римская история от основания города/Пер. с лат. Под ред. Н. Адрианова, т. I—VI. М., 1892—1899 (т. I—III, изд. 2-е. М., 1897—1901).
- Катулл Гай Валерий. Лирика/Пер. с лат. Под ред. С. Апта. М., 1957.
- Гораций Флакк/В переводе и с объяснениями А. А. Фета, изд. 2-е. СПб., 1898.
- Дуров В. С. Жанр сатиры в римской литературе. Л., 1987.
- Модестов В. И. Лекции по истории римской литературы, СПб., 1888.
- Неверов О. Я. Культура и искусство античного мира. Л., 1981.
- Гораций Флакк Кв. Оды/Пер. Н. И. Шатерникова. М., 1935.
- Ярхо В. Н., Полонская К. П. Античная лирика. М., 1967.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poeziya Starodavnogo Rimu hudozhno obrazna slovesna tvorchist v yakij mova vikoristovuyetsya z estetichnoyu chi znakovo simvolichnoyu metoyu U poetichnomu teksti golovna rol zazvichaj vidvoditsya formi vislovlyuvannya Poeziya ye movnim mistectvom yake peredbachaye maksimalne vikoristannya movnih zasobiv a takozh tvorennya novih poetichnih obraziv shlyahom metaforizaciyi chi metonimizaciyi tekstu Termin poeziya vzhivayetsya u bagatoh znachennyah Poeziya zazvichaj protistavlyayetsya prozi U Starodavnomu Rimi pershoyu poeziyeyu buli saturi ta fescenini sho potim vprodovzh stolit evolyucionuvali v inshi zhanri osoblivo pid greckim vplivom Protopoeziyeyu buli zvichajni usni narodni pisni yaki piznishe buli zapisani ta stali poperednikami satur ta fescenin Rimska proza bagata vidatnimi predstavnikami Vsim nam vidoma Eneyida Vergiliya sho stala nathnennyam Ivana Kotlyarevskogo dlya napisannya svoyeyi burleskno travestijnoyi poemi Eneyidi Takozh varto zgadati takih poetiv yak Livij Andronik Ennij Lucilij Katull Vergilij Goracij Ovidij pro yakih i pide dali mova Vpliv usnoyi narodnoyi tvorchosti Rannya poeziyaDo nas majzhe ne dijshli zrazki usnoyi narodnoyi tvorchosti sho isnuvala v rimlyan u davnij period i dovgo bula pritamanna nizhchim prosharkam naselennya U vishih klasiv vona nastilki bula prignichena greckim vplivom sho nahlinuv z III st sho majzhe ne vidobrazilas u rimskij literaturi Rimski pismenniki ta vcheni rimski antikvari ne cikavilisya folklorom ne zbirali ta ne zapisuvali narodnih pisen visloviv rozpovidej Pro nih mi mozhemo govoriti lishe za okremimi zgadkami v literaturi Vidomo sho u rimlyan buli zastilni pisni Na benketah pid melodiyu muzichnih instrumentiv zokrema flejti ospivuvali diyalnist vidatnih osobistostej Shozhogo tipu buli pogrebalni pisni v yakih profesijni plakalnici na pominkah oplakuvali pokijnogo i ospivuvali jogo zaslugi za zhittya Do inshogo zhanru nalezhali fescenini abo saturi Ce bula pochatkova forma nacionalno rimskoyi satiri i razom z tim drami Dlya cogo zhanru buli harakterni horovi pisni sho suprovodzhuvalisya tancyami yaki spivali pid chas zboru urozhayu Nazva fescenini pov yazana z nazvoyu etruskogo mista Fesceniyi U Tita Liviya ye rozpovid pro te yak v 364 roci rimlyani strazhdali vid epidemiyi i bazhayuchi zadobriti bogiv zaprosili etruskih aktoriv Ti zh rozigrali vistavu z tancyami pid flejtu Rimska molod do cogo piznishe dodala zhartivlivi virshi Tak vinik zhanr satiri I v cej i v nastupnij 364 rik koli konsulami stali Gaj Sulpicij Petik i Gaj Licinij Stolon mor ne pripinyavsya Nichogo pam yatnogo za cej chas ne stalosya yaksho ne rahuvati lektisterniyu vlashtovanoyi dlya umirotvorennya bogiv vtretye z chasu zasnuvannya Mista Ale oskilki ni lyudske rozuminnya ni bozhestvenne dopomoga ne pom yakshuvali neshadnogo morya to zaboboni perevazhali v dushah i todi to yak kazhut u poshukah sposobiv umilostiviti gniv nebes buli zasnovani scenichni igri sprava dlya vijskovogo narodu nebuvala bo doti yedinij vidovishem buli bigi u cirku Vtim yak zavzhdi buvaye spochatku pidpriyemstvo ce bulo skromne ta she j inozemnogo pohodzhennya Igroci zaprosheni z Etruriyi bez zhodnih pisen i bez dij sho vidtvoryuyut yih zmist tancyuvali pid zvuki flejti i na etruskij lad viroblyali dosit garni kolina Nezabarom molodi lyudi stali nasliduvati yih perekidayuchis pri comu zhartami u viglyadi neskladnih virshiv i pogodzhuyuchi svoyi ruhi tila zi spivom Tak perejnyali cej zvichaj a vid chastogo povtorennya vin prishepivsya Miscevim svoyim umilcyam dali im ya gistrioniv bo po etruski gravec zvavsya ister teper voni vzhe ne perekidalisya yak ranishe nezgrabnimi i grubimi virshami na kshtalt fescenninskih teper voni stavili saturi z pravilnimi rozmirami ta spivom rozrahovanim na flejtu ta vidpovidni ruhi tila Dekilka rokiv po tomu Livij pershim navazhivsya kinuti saturi i pov yazati vse uyavlennya yedinoyu diyeyu i kazhut nibi vin yak u ti chasi vikonuyuchi sam svoyi pisni ohrip koli viklikiv bulo bilshe zvichajnogo i viprosiv dozvolu poryad z flejtnikom postaviti za sebe spivakom molodogo raba a sam rozigrav svoyu pisnyu ruhayuchis bagato zhivishe i viraznishe nizh kolis bo vzhe ne treba bulo dumati pro golos Z tih pir i pishlo u gistrioniv spiv pid ruku vlasnim golosom veli teper tilki dialogi Koli zavdyaki comu pravilu uyavlennya vidijshli vid potih i nepristojnostej a gra pomalu zvernulasya v remeslo to molodi lyudi nadavshi gistriona grati podibni uyavlennya stali yak za starih chasiv znovu perekidatisya zhartami u virshah taki yak yih nazivali piznishe eksodiyi vikonuvalis golovnim chinom razom z atellanami a ci zapozicheni u oskiv igri molod zalishila za soboyu i ne dala gistrionam yih oskverniti Os chomu i na majbutnye zalishilosya ne viklyuchati vikonavciv atellan z yihnih trib i dopuskati yih do vijskovoyi sluzhbi yak neprichetnih do remesla gravciv Pro ce pochatkove pohodzhennya igor ya vvazhav svoyim obov yazkom zgadati govoryachi pro spravi sho virosli z nikchemnogo nasinnya shob yasno stalo vidno vid skilki zdorovih pochav nini dijshlo do shalenoyi pristrasti na yaku ledve vistachaye koshtiv i v mogutnih derzhavah Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Do zhanru fescenin takozh mozhna vidnesti vesilni ta soldatski pisni V soldatskih pisnyah voyini proslavlyali podvigi svogo polkovodcya ta vodnochas zhartuvali z nogo pid chas triumfiv Poeziya v epohu velikih zavoyuvan Greckij vplivGrecka kultura mala velikij vpliv na Rim osoblivo pislya vijni z Pirrom ta epohi Punichnih vijn Z III st rozpochinayetsya silnij proces ellinizaciyi rimskogo pobutu ta kulturi Pid natiskom ellinistichnogo vplivu vidbuvayetsya shvidke vidilennya literaturnih zhanriv iz zmishanoyi masi literaturi Pri comu bagato zhanriv italijskoyi literaturi buli zamineni inozemnimi zrazkami Odnim iz pershih rimskih poetiv vvazhayetsya Lyucij Livij Andronik priblizno 284 204 rr Ce buv grek iz Tarenta sho potrapiv u polon do rimlyan i stav rabom Jogo gospodar Mark Livij vidpustiv jogo na volyu dav jomu svoye rodove im ya Golovnim zanyattyam Andronika bulo navchati ditej gospodarya ta inshih bagatih lyudej greckoyi ta latinskoyi mov Krim togo vin buv pismennikom ta aktorom U svoyij pedagogichnij diyalnosti vin natrapiv na problemu z tim sho v Rimi ne bulo knig za yakimi bulo b mozhlivo vikladati latinsku movu okrim zastarilogo tekstu Zakoniv HII tablic Tomu Andronik pereklav Odisseyu Hoch cej pereklad i ne buv doskonalim prote navit v epohu Avgusta vin zalishavsya golovnim shkilnim pidruchnikom Takozh u zhanri poeziyi pracyuvav i Kvint Ennij Bagato uvagi vin pridilyav saturam Davnij tip narodnih satur ne otrimav literaturnogo rozvitku bo buv vitisnenij greckoyu dramoyu Prote cya nazva vikoristovuvalasya do novogo zhanru Teper saturami nazivali virshi riznogo harakteru Vlasne satura ce miska sho napovnena riznimi plodami a v perenosnomu znachenni sumish Do nih vidnosili kazki bajki epigrami parodiyi legendi filosofski virshi tosho Sered satur Enniya ye Spir mizh zhittyam ta smertyu epigrami v chest Scipiona filosofski poemi Epiharm ta Evgemer U filosofskih virshah Enniya zarodzhuyetsya rimska filosofiya Vin opisuvav materialistichne vchennya pro prirodu sho pripisane sicilijcyu Epiharmu pochatok V st a takozh epikurejskij poglyad sho bogi ne vtruchayutsya v lyudske zhittya V Evgemeri Ennij opisuye racionalistichnu sistemu greckogo pismennika Evgemera blizko 300 roku vidpovidno do yakogo bogi nisho inshe yak vidatni osobistosti yaki buli zrivnyani z bogami Satira Luciliya ta Varrona Lirika KatullaU podalshomu satura nabuvaye takogo vidu satiri nasmishki vikrittya yakij vona zberegla vprodovzh stolit Pershim predstavnikom takogo zhanru buv zamozhnij rimskij vershnik drug Scipiona Molodshogo Gaj Lucilij priblizno 180 100 Vin zhiv v epohu pislyagrakhskoyi reakciyi i buv ochevidcem zanepadu Rimu Same cej chas davav temi dlya napisannya satir Lucilij napisav 30 knig satir iz yakih do nas dijshlo oriyentovno 800 fragmentiv Voni chastkovo napisani gekzametrom chastkovo yambohoreyichnim rozmirom Same satirichnij element u Luciliya buv ne duzhe virazhenij ale vin nis rizkij vikrivalnij harakter Vin shiroko vikoristovuvav narodnu movu sho j stalo odniyeyu z prichin jogo shirokoyi populyarnosti V satirichnomu zhanri uspishnim buv i Varron Vin napisav veliku zbirku Menippovih satur v 150 knigah z yakih dijshli lishe fragmenti Menipp ce sicilijskij grek sho zhiv u III st u yakogo deyaki z rimskih satirikiv zokrema Varron pozichali zovnishnyu formu satiri poyednannya prozi iz virshami riznih rozmiriv Lirika ce intimnij poetichnij zhanr sho opisuye skladne i napruzhene vnutrishnye zhittya Rozvitok socialnih protirich II I st stvoriv osnovu dlya poyavi liriki Velike znachennya malo znajomstvo rimlyan z greckoyu lirichnoyu poeziyeyu osoblivo aleksandrijskoyu literaturoyu V I st do N H u Rimi grupa molodih poetiv stvorili literaturnij gurtok Sered nih buli Valerij Katon Licinij Kalv Gaj Valerij Katull ta inshi Voni pochali reformu latinskoyi poetichnoyi movi vidmovivshis vid arhayizmiv Enniya i vveli u vikoristannya riznomanitni grecki lirichni rozmiri Najvidomishim z nih buv Gaj Valerij Katull priblizno 87 54 Katull poet nadzvichajno riznostoronnij Vin pisav i v maneri aleksandrijskogo stilyu napisav dekilka virshiv sho pronizani ellinistichnim vplivom Ale sila Katulla proyavlyayetsya v jogo intimnij ta bezposerednij lirici U nogo takozh ye politichni virshi deyaki z nih gnivno napravleni proti Cezarya ta jogo otochennya sho bezzhalisno grabuvali Galliyu Golovne misce u tvorchosti Katulla zajmalo pristrasne j bolisne kohannya do Klodiyi sestri vidomogo politichnogo diyacha Publiya Klodiya Iz nadzvichajnoyu siloyu poet vidobraziv vsi etapi ta tonkoshi svoyih pochuttiv pochinayuchi z pershoyi simpatiyi i zakinchuyuchi tragichnim rozrivom Znamenitim ye jogo dvovirsh Odi et amo Ya i lyublyu i nenavidzhu Yak ce spitayesh Ne znayu Chuyu sho tak vono ye Chuyu i muchusya tim Originalnij tekst lat Odi et amo quare id faciam fortasse requiris nescio sed fieri sentio et excrucior Vergilij GoracijSered poetiv epohi Avgusta najbilsh vidatnim bezsumnivno buv Publij Vergilij Maron Pershu populyarnist poetu prinesla zbirka Bukoliki z pastushachimi pisnyami yaki nazivalis eklogami U deyakih z nih pid viglyadom pastuhiv zobrazheni suchasniki Vergiliya i ye natyaki na politichni podiyi epohi Eklogi ye odnimi z pershih vidatnih tvoriv zolotogo stolittya rimskoyi literaturi Nastupnim velikim tvorom Vergiliya sho buv napisanij za bazhannyam Mecenata buv Georgiki Z politichnoyi tochki zoru ce propaganda rozvitku silskogo gospodarstva v Italiyi rozorenoyi gromadyanskimi vijnami Poema skladayetsya z 4 knig Persha prisvyachena zemlerobstvu druga sadivnictvu tretya skotarstvu chetverta bdzhilnictvu Nad Georgikami poet pracyuvav 7 rokiv i vikoristav shiroku naukovu ta hudozhnyu literaturu z silskogo gospodarstva Kazhut sho Oktavian buv u takomu zahvati vid poemi sho povertayuchis iz Akciya sluhav yiyi chitannya vprodovzh 4 dniv Najvidomishim tvorom Vergiliya sho prinis jomu svitovu slavu bula Eneyida epichna poema v 12 pisnyah Hoch poet i pracyuvav nad neyu 10 rokiv vin ne vstig zavershiti yiyi i zapoviv znishiti pislya jogo smerti Ale Avgust nakazav vidati poemu u tomu viglyadi v yakomu vona zalishilasya Eneyida nasliduye gomerivski poemi v syuzheti kompoziciyi v okremih epizodah ta movi Prote vona zalishayetsya odniyeyu z vidatnih tvoriv svitovoyi literaturi Eneyida bula pershoyu velikoyu rimskoyu poemoyu napisanoyu majstrom slova v epohu rozkvitu rimskoyi literaturi Yiyi cil ne tilki hudozhnya ale j politichna Vergilij postaviv pered soboyu zavdannya zobraziti dolyu rimskogo narodu proslaviti jogo davnyu doblest ta rid Avgusta Dlya cogo vin poklav u osnovu svoyeyi poemi staru legendu pro vtechu Eneya v Italiyu Na zminu pristrasnoyi spovnenoyi protirich poeziyi Katulla prijshlo spokijne mistectvo Goraciya yake vmiye cinuvati zhittya i nasolodzhuvatisya momentnoyu radistyu Najbilshoyi zrilosti tvorchist Goraciya nabuvaye v jogo odah Tak nazivalis virshi na riznomanitni temi Sam Kvint Goracij Flakk nazivaye yih prosto virshami Takih virshiv u nogo 103 ob yednanih u 4 knigi V odah najyaskravishe proyavlyayetsya doskonalist poetichnoyi formi Goraciya jogo m yakij gumanizm ta epikurejske stavlennya do zhittya O tom chto zhdet nas bros razmyshleniya Primi kak pribyl den nam darovannyj Sudboj i ne chuzhdajsya drug moj Ni horovodov ni lask lyubovnyh Iz inshih tvoriv Goraciya osoblive znachennya mayut Poslannya Cimi listami u virshah Goracij stvoriv novij poetichnij zhanr Tretye poslannya II knigi adresovane bratam Pizonam otrimalo nazvu Pro mistectvo poeziyi Ce teoretichnij traktat u virshah pro poetichne mistectvo golovnim chinom dramatichne U nomu Goracij daye zvedennya greckih estetichnih teorij sho v osnovnomu spirayutsya na Aristotelya Poslannya Pizonam dovgo sluguvalo yak kanon dramatichnogo mistectva PrimitkiTit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Kniga VII ancientrome ru Arhiv originalu za 16 listopada 2016 Procitovano 27 travnya 2020 Tronskij I M Istoriya antichnoj literatury L 1946 izd 4 e M 1983 Katull Gaj Valerij Lirika Per s lat Pod red S Apta M 1957 Goracij Flakk Kv Ody Per N I Shaternikova M 1935 LiteraturaTronskij I M Istoriya antichnoj literatury L 1946 izd 4 e M 1983 Kovalev S I Istoriya Rima L 1948 Livij Tit Rimskaya istoriya ot osnovaniya goroda Per s lat Pod red N Adrianova t I VI M 1892 1899 t I III izd 2 e M 1897 1901 Katull Gaj Valerij Lirika Per s lat Pod red S Apta M 1957 Goracij Flakk V perevode i s obyasneniyami A A Feta izd 2 e SPb 1898 Durov V S Zhanr satiry v rimskoj literature L 1987 Modestov V I Lekcii po istorii rimskoj literatury SPb 1888 Neverov O Ya Kultura i iskusstvo antichnogo mira L 1981 Goracij Flakk Kv Ody Per N I Shaternikova M 1935 Yarho V N Polonskaya K P Antichnaya lirika M 1967