Координати: 36°56′20″ пн. ш. 31°10′20″ сх. д. / 36.93889° пн. ш. 31.17222° сх. д.
Аспендос (дав.-гр. Άσπενδος) — античне місто-держава (поліс), що існувало в історичній області Памфілії (зараз — іл Анталья, Турецькій Республіці), порт на річці Еврімедон.
Історія
За грецькими переказами місто заснували переселенці з Аргосу Пелопонеського ще в 12 ст. до н. е. Один із засновників міста — віщун Мопс.
Місто існувало з VIII ст. до н. е. по VIII ст. н. е. На монетах 5 ст. до н. е. місто має назву Estwediiys (грецькою ΕΣΤFΕΔIIΥΣ), можливо назва походить від народу хеттів. Місто мало драматичну історію і декілька разів переходило до різних держав — Лікії, Персії, Афінського морського союзу. У 333 році до н.е місто формально перейшло до складу імперії Олександра Македонського, потім до держави Селевкідів, Пергама, а з 2 ст. до. н. е. перейшло під залізну руку Римської імперії.
В античні та візантійські часи тут був відомий важливий економічний релігійний та культурний центр Памфілії. Протягом класичного та елліністичного періодів Аспендос був наймогутнішим та найбагатшим містом регіону, проте в римські часи поступився цим статусом сусідньому Перге. Але значної політичної ролі не відігравав. Лише нові розкопки, можливо, нададуть нові факти його історії доримського періоду.
Щоб уникнути пограбувань морськими піратами, місто вибудували на відстані 16 км від морського узбережжя на річці Еврімедон. Добрий клімат та вдале географічне розміщення сприяли швидкому розвиткові міста і перетворенню його на один з великих торговельних центрів. На берегах річки Еврімедон згодом виник порт, а в передмістях насадили оливкові саді та виноградники. Місто за часів Риму досягло вищого власного розвитку і торгувало зерном, ювелірними виробами, вином та кіньми. Коні Аспендоса поціновували в різних ділянках тодішньої ойкумени. Пізніше римські намісники пограбували мистецькі скарби міста і вивезли в Рим. Наприкінці римського володарювання Аспендос втрачав значення, пов'язане з кризою Римської імперії. Остаточно місто занепало вже в десятиліття володарювання Візантійської імперії, чому сприяли земельні захоплення арабських вояків.
Античні руїни міста
На початок ХХІст. залишки стародавнього міста розташовані приблизно в 4,5 кілометрах на Північ від м. та в 35 км від м. Анталья.
Серед збережених руїн античного міста — археологічні залишки колишньої агори, колишня базиліка давньоримського періоду, колишній міський фонтан Німфеон, кам'яний міст через річку римського періоду тощо. Найвідомішими пам'ятками Аспендосу є театр (разом з театрами Босри та Оранжа є одним з трьох найкраще збережених античних театрів у світі) та акведук, який справедливо вважають одним з див античної інженерної думки.
Театр в Аспендосі
Давньоримський театр в Аспендосі розташований неподалік колишньої агори. Його глядацька зала спланована на ухилі місцевої гори. Заокруглена частина глядацької зали має діаметр дев'яносто шість (96) метрів. Прямокутний фасад театру повернутий в бік міста. А глядацька зала спирається на арки, поширений спосіб в римському будівництві. До добре збережених частин належить і архітектурна декорація сцени. Верхня частина архітектурної декорації зберегла п'ятдесят вісім отворів для дерев'яних щогл, що утримували тент над сценою від спекотного сонця під час денних вистав. Щогли і тент були втрачені під час використання споруди театру не за театральним призначенням.
Театр Аспендоса вибудували за проєктом місцевого архітектора Зенона 155 року н. е. Одномоментно в ньому могли дивитись вистави 7.000 осіб. Театр стояв пусткою, коли місто покинули візантійці. В роки володарювання сельджуків театр в колишньому Аспендосі використовували як каравансарай. В 13 столітті давньоримський театр пристосували під замок-палац сельджуків, що уберегло його від руйнацій.
В реставрованому театрі з 1994 року проводять Міжнародний фестиваль опери і балету Аспендос під орудою Турецкоі державної опери та балету. Аудиторія театральних фестивалів сягнула 10.000 осіб.
Галерея фото
Див. також
Джерела
- Theodor Kraus, Friedrich Rakob: Römische Architektur. In: Propyläen Kunstgeschichte: Das römische Weltreich. Propyläen, Berlin 1990, .
- M. Eddip Özgür: Aspendos. Net Turistik Yayinlar A.s., Istanbul 1998, .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aspendos |
- Історія міста Аспендос [ 7 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- мапа міста Аспендос [ 25 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аспендос |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 36 56 20 pn sh 31 10 20 sh d 36 93889 pn sh 31 17222 sh d 36 93889 31 17222 Aspendos dav gr Aspendos antichne misto derzhava polis sho isnuvalo v istorichnij oblasti Pamfiliyi zaraz il Antalya Tureckij Respublici port na richci Evrimedon Rimskij teatr v AspendosiSistema sifoniv Akveduku AspendosuIstoriyaZa greckimi perekazami misto zasnuvali pereselenci z Argosu Peloponeskogo she v 12 st do n e Odin iz zasnovnikiv mista vishun Mops Misto isnuvalo z VIII st do n e po VIII st n e Na monetah 5 st do n e misto maye nazvu Estwediiys greckoyu ESTFEDIIYS mozhlivo nazva pohodit vid narodu hettiv Misto malo dramatichnu istoriyu i dekilka raziv perehodilo do riznih derzhav Likiyi Persiyi Afinskogo morskogo soyuzu U 333 roci do n e misto formalno perejshlo do skladu imperiyi Oleksandra Makedonskogo potim do derzhavi Selevkidiv Pergama a z 2 st do n e perejshlo pid zaliznu ruku Rimskoyi imperiyi V antichni ta vizantijski chasi tut buv vidomij vazhlivij ekonomichnij religijnij ta kulturnij centr Pamfiliyi Protyagom klasichnogo ta ellinistichnogo periodiv Aspendos buv najmogutnishim ta najbagatshim mistom regionu prote v rimski chasi postupivsya cim statusom susidnomu Perge Ale znachnoyi politichnoyi roli ne vidigravav Lishe novi rozkopki mozhlivo nadadut novi fakti jogo istoriyi dorimskogo periodu Shob uniknuti pograbuvan morskimi piratami misto vibuduvali na vidstani 16 km vid morskogo uzberezhzhya na richci Evrimedon Dobrij klimat ta vdale geografichne rozmishennya spriyali shvidkomu rozvitkovi mista i peretvorennyu jogo na odin z velikih torgovelnih centriv Na beregah richki Evrimedon zgodom vinik port a v peredmistyah nasadili olivkovi sadi ta vinogradniki Misto za chasiv Rimu dosyaglo vishogo vlasnogo rozvitku i torguvalo zernom yuvelirnimi virobami vinom ta kinmi Koni Aspendosa pocinovuvali v riznih dilyankah todishnoyi ojkumeni Piznishe rimski namisniki pograbuvali mistecki skarbi mista i vivezli v Rim Naprikinci rimskogo volodaryuvannya Aspendos vtrachav znachennya pov yazane z krizoyu Rimskoyi imperiyi Ostatochno misto zanepalo vzhe v desyatilittya volodaryuvannya Vizantijskoyi imperiyi chomu spriyali zemelni zahoplennya arabskih voyakiv Antichni ruyini mistaNa pochatok HHIst zalishki starodavnogo mista roztashovani priblizno v 4 5 kilometrah na Pivnich vid m ta v 35 km vid m Antalya Sered zberezhenih ruyin antichnogo mista arheologichni zalishki kolishnoyi agori kolishnya bazilika davnorimskogo periodu kolishnij miskij fontan Nimfeon kam yanij mist cherez richku rimskogo periodu tosho Najvidomishimi pam yatkami Aspendosu ye teatr razom z teatrami Bosri ta Oranzha ye odnim z troh najkrashe zberezhenih antichnih teatriv u sviti ta akveduk yakij spravedlivo vvazhayut odnim z div antichnoyi inzhenernoyi dumki Teatr v AspendosiDavnorimskij teatr v Aspendosi roztashovanij nepodalik kolishnoyi agori Jogo glyadacka zala splanovana na uhili miscevoyi gori Zaokruglena chastina glyadackoyi zali maye diametr dev yanosto shist 96 metriv Pryamokutnij fasad teatru povernutij v bik mista A glyadacka zala spirayetsya na arki poshirenij sposib v rimskomu budivnictvi Do dobre zberezhenih chastin nalezhit i arhitekturna dekoraciya sceni Verhnya chastina arhitekturnoyi dekoraciyi zberegla p yatdesyat visim otvoriv dlya derev yanih shogl sho utrimuvali tent nad scenoyu vid spekotnogo soncya pid chas dennih vistav Shogli i tent buli vtracheni pid chas vikoristannya sporudi teatru ne za teatralnim priznachennyam Teatr Aspendosa vibuduvali za proyektom miscevogo arhitektora Zenona 155 roku n e Odnomomentno v nomu mogli divitis vistavi 7 000 osib Teatr stoyav pustkoyu koli misto pokinuli vizantijci V roki volodaryuvannya seldzhukiv teatr v kolishnomu Aspendosi vikoristovuvali yak karavansaraj V 13 stolitti davnorimskij teatr pristosuvali pid zamok palac seldzhukiv sho ubereglo jogo vid rujnacij V restavrovanomu teatri z 1994 roku provodyat Mizhnarodnij festival operi i baletu Aspendos pid orudoyu Tureckoi derzhavnoyi operi ta baletu Auditoriya teatralnih festivaliv syagnula 10 000 osib Galereya fotoArheologichni zalishki kolishnoyi agori foto 2008 r Kolishnya bazilika davnorimskogo periodu foto 1991 r Kolishnij miskij fontan Nimfeon foto 2005 r Glyadacka zala davnorimskogo teatru v Aspendosi foto 2003 r Rimskij teatr v Aspendosi Div takozhAntichnist Teatr Repertuar Teatralna zavisa Perelik antichnih teatriv i cirkivDzherelaTheodor Kraus Friedrich Rakob Romische Architektur In Propylaen Kunstgeschichte Das romische Weltreich Propylaen Berlin 1990 ISBN 3 549 05113 1 M Eddip Ozgur Aspendos Net Turistik Yayinlar A s Istanbul 1998 ISBN 975 479 024 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AspendosIstoriya mista Aspendos 7 listopada 2013 u Wayback Machine mapa mista Aspendos 25 lyutogo 2007 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aspendos