Римський театр — театр, розташований в місті Оранж, споруджений у I столітті. Влітку в римському театрі проходить фестиваль «Шорежі д'Оранж».
Давньоримський театр з оточенням і тріумфальна арка в місті Оранж | |
---|---|
Roman Theatre and its Surroundings and the "Triumphal Arch" of Orange | |
Світова спадщина | |
44°08′08″ пн. ш. 4°48′32″ сх. д. / 44.13575400002777371° пн. ш. 4.80889500002777748° сх. д. | |
Країна | Франція |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iii, vi |
Об'єкт № | 163 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1981 (5 сесія) |
Римський театр у Оранжі у Вікісховищі |
Історія за часів Римської імперії
Театр вважається одним з найкраще збережених римських театрів в сучасній Франції. На місті теперішнього Оранжу в 40 році було засноване місто Араузіон римськими легіонерами, де й був споруджений театр. Останній відігравав велике значення для жителів міста, які проводили там чимало вільного часу. З погляду римської колоніальної адміністрації театр не лише сприяв поширенню римської культури в колоніях, але й відволікав жителів від політичної діяльності. Найпоширенішими видами вистав були пантоміми, фарси та авторські читання, які тривали, як правило, цілий день. Для глядачів виготовляли яскраві декорації. Вистави в театрі були безкоштовні й відкриті для всіх.
В добу середньовіччя
Після розпаду Римської імперії та поширення християнства в 391 році театр в Араузіоні було закрито за офіційним указом церкви. Театр стояв закинутим і був проігнорований мешанцями, що сприяло його збереженню. У Середньовіччі покинута кам'яна споруда відігравала роль фортифікаційної споруди. Під час релігійнийх воєн XVI століття в споруді переховувалося цивільне населення.
Король Людовик XIV під час відвідин Оранжу назвав 103-метровий фасад театру (скену) найгарнішою стіною свого королівства («C'est la plus belle muraille de mon royaume»). Під час Французької революції 1789–1793 рр. кам'яна споруда театра була в'язницею для утриманя ворогів революції.
Відновлення у XIX ст.
1824 року було розпочато великі реставраційні роботи під керівництвом Огюста Карісті. Ініціатива реставрації давньоримської споруди і відновлення його первісної функції як театру належала французькому письменникові і генерал-інспектору (головному інспектору або директору) державного закладу «Історичні пам'ятки» (Monuments Historiques) — Просперу Меріме (1803—1870).
З 1869 року в театрі знову регулярно проводяться вистави й концерти. На сцені ремонтованого театру в Оранжі виступала низка провідних акторів Франції, серед котрих була і Сара Бернар (1903 рік, вистава «Федра»). Широко відомим став оперний фестиваль «Шорежі д'Оранж».
На думку істориків, в античні часи театр вміщав до 10 000 відвідувачів. Сьогодні тут можуть розташуватися 7 000 осіб. З римських часів збереглися тільки перші три ряди глядацької зали, що не стало в заваді наново відновити всі інші, адже це стандартна частина театральної споруди.
1981 року Римський театр було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Музей мистецтва і історії міста Оранж
В місті засновано Музей мистецтва і історії. В заклад перенесені археологічні знахідки з міста та театра (давньоримські мозаїки, уламки римських рельєфів, керамічні вироби), етнографічні колекції, французький живопис XVII–XVIII століть, французькі гобелени, старовинні меблі, невелика кількість мармурових скульптур тощо.
Галерея
-
Трибуни -
Вистава під час фестивалю Шорежі -
Центральний фриз -
Новий захисний дашок - Римський театр із захисним дашком
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Римський театр у Оранжі |
- Офіційна сторінка [ 28 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimskij teatr teatr roztashovanij v misti Oranzh sporudzhenij u I stolitti Vlitku v rimskomu teatri prohodit festival Shorezhi d Oranzh Davnorimskij teatr z otochennyam i triumfalna arka v misti OranzhRoman Theatre and its Surroundings and the Triumphal Arch of Orange Svitova spadshina44 08 08 pn sh 4 48 32 sh d 44 13575400002777371 pn sh 4 80889500002777748 sh d 44 13575400002777371 4 80889500002777748Krayina FranciyaTipKulturnijKriteriyiiii viOb yekt 163RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1981 5 sesiya Roztashuvannya na karti Franciyi Rimskij teatr u Oranzhi u VikishovishiIstoriya za chasiv Rimskoyi imperiyiTeatr vvazhayetsya odnim z najkrashe zberezhenih rimskih teatriv v suchasnij Franciyi Na misti teperishnogo Oranzhu v 40 roci bulo zasnovane misto Arauzion rimskimi legionerami de j buv sporudzhenij teatr Ostannij vidigravav velike znachennya dlya zhiteliv mista yaki provodili tam chimalo vilnogo chasu Z poglyadu rimskoyi kolonialnoyi administraciyi teatr ne lishe spriyav poshirennyu rimskoyi kulturi v koloniyah ale j vidvolikav zhiteliv vid politichnoyi diyalnosti Najposhirenishimi vidami vistav buli pantomimi farsi ta avtorski chitannya yaki trivali yak pravilo cilij den Dlya glyadachiv vigotovlyali yaskravi dekoraciyi Vistavi v teatri buli bezkoshtovni j vidkriti dlya vsih V dobu serednovichchyaPislya rozpadu Rimskoyi imperiyi ta poshirennya hristiyanstva v 391 roci teatr v Arauzioni bulo zakrito za oficijnim ukazom cerkvi Teatr stoyav zakinutim i buv proignorovanij meshancyami sho spriyalo jogo zberezhennyu U Serednovichchi pokinuta kam yana sporuda vidigravala rol fortifikacijnoyi sporudi Pid chas religijnijh voyen XVI stolittya v sporudi perehovuvalosya civilne naselennya Korol Lyudovik XIV pid chas vidvidin Oranzhu nazvav 103 metrovij fasad teatru skenu najgarnishoyu stinoyu svogo korolivstva C est la plus belle muraille de mon royaume Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr kam yana sporuda teatra bula v yazniceyu dlya utrimanya vorogiv revolyuciyi Vidnovlennya u XIX st 1824 roku bulo rozpochato veliki restavracijni roboti pid kerivnictvom Ogyusta Karisti Iniciativa restavraciyi davnorimskoyi sporudi i vidnovlennya jogo pervisnoyi funkciyi yak teatru nalezhala francuzkomu pismennikovi i general inspektoru golovnomu inspektoru abo direktoru derzhavnogo zakladu Istorichni pam yatki Monuments Historiques Prosperu Merime 1803 1870 Z 1869 roku v teatri znovu regulyarno provodyatsya vistavi j koncerti Na sceni remontovanogo teatru v Oranzhi vistupala nizka providnih aktoriv Franciyi sered kotrih bula i Sara Bernar 1903 rik vistava Fedra Shiroko vidomim stav opernij festival Shorezhi d Oranzh Na dumku istorikiv v antichni chasi teatr vmishav do 10 000 vidviduvachiv Sogodni tut mozhut roztashuvatisya 7 000 osib Z rimskih chasiv zbereglisya tilki pershi tri ryadi glyadackoyi zali sho ne stalo v zavadi nanovo vidnoviti vsi inshi adzhe ce standartna chastina teatralnoyi sporudi 1981 roku Rimskij teatr bulo zaneseno do Spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Muzej mistectva i istoriyi mista OranzhV misti zasnovano Muzej mistectva i istoriyi V zaklad pereneseni arheologichni znahidki z mista ta teatra davnorimski mozayiki ulamki rimskih relyefiv keramichni virobi etnografichni kolekciyi francuzkij zhivopis XVII XVIII stolit francuzki gobeleni starovinni mebli nevelika kilkist marmurovih skulptur tosho GalereyaTribuni Vistava pid chas festivalyu Shorezhi Centralnij friz Novij zahisnij dashok Rimskij teatr iz zahisnim dashkomDiv takozhDavnogreckij teatr Perelik antichnih teatriv i cirkiv Teatr arhitekturna sporuda Greckij teatr u Sirakuzah Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rimskij teatr u Oranzhi Oficijna storinka 28 serpnya 2008 u Wayback Machine angl angl