Ми́ньківці — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Розміщене на берегах річки Ушиці за 36 км від залізничної станції Балин на лінії Ярмолинці — Ларга, за 89 км від Хмельницького та 53 км автошляхами від міста Кам'янець-Подільський.
село Миньківці | |
---|---|
Вигляд на село | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Дунаєвецька міська громада |
Облікова картка | Миньківці |
Основні дані | |
Засноване | 1407 року |
Населення | ▼1479 осіб |
Територія | 49444 км² |
Площа | 4,184 км² |
Густота населення | 29,9 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32463 |
Телефонний код | +380 (3858) |
Катойконіми | миньківчани |
День села | 22 серпня |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 177 м |
Водойми | Ушиця, |
Відстань до обласного центру | 89 км |
Відстань до районного центру | 21 км |
Найближча залізнична станція | Балин |
Відстань до залізничної станції | 36 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50 |
Карта | |
Миньківці | |
Миньківці | |
Мапа | |
Миньківці у Вікісховищі |
Назва
Окрім сучасної назви «Ми́ньківці», місцеві мешканці вживають зрідка «Ми́ньковці», що походить від назви селища польською мовою Mińkowce.
Згідно з орфографічним словником назва села в родовому відмінку має форму «Ми́ньківців», однак серед місцевих мешканців і в регіоні загалом існує стала традиція відмінювати цю назву в родовому відмінку як «Ми́ньковець».
Географія
Територія, на якій розташовані Миньківці, належить до Смотрич-Дунаєвецького (Східноподільського-Притовтрового) природно-географічного району області Східне Поділля. Тут поширені місцевості плоских і слабохвилястих межиріч з абсолютним переважанням сірих, темно-сірих опідзолених ґрунтів. Цьому району притаманне глибоке і часте розчленування тутешніх місцевостей меридіональними долинами річок, що обумовило інтенсивний розвиток яро-балкової мережі.
Основною річковою артерією району є лівобережна притока Дністра річка Ушиця, береги якої порізані вузькими і випуклими межиріччями.
Село розташоване у глибокій долині річки Ушиці, обмеженій невисокими каньйоноподібними гірськими піднесеннями, які мають відносну висоту в окремих місцях до 130 метрів. Клімат — помірно континентальний. Взимку Миньківці захищені горами від пронизливих, холодних вітрів, а літо тут тепле. Середня температура січня — −5,6 °C, липня +18 °C. Середня кількість опадів — 560 мм на рік.
Корисні копалини
Територія Миньковеччини вкрита чималою кількістю корисних копалин. Одним з багатьох є будівельний камінь, товщина якого сягає більш ніж 10 метрів.
В багатьох місцях серед крутосхилів виходять вапнякові туфи. З них люди випалюють високоякісне вапно для побілки та будівельних робіт. Біля підніжжя крутосхилів у морських відкладах (третинного періоду) виходять на поверхню подільські фосфорити.
До інших корисних копалин, що знайдені на території села, належать глина, у тому числі й гончарна, будівельний пісок і точильний камінь.
Населення
1905 року у Миньківцях нараховувалось 4007 жителів та 450 дворів. У 1911 році у містечку було 266 селянських дворів, 550 чоловіків і 526 жінок (працездатними було 812 осіб). В період з 1920 у Миньковецькій волості проживало 2006 осіб міського і 1224 мешканців сільського населення. На початок 1926 року в містечку було 3425 осіб; із них чоловіків — 1635, жінок — 1790, у тому числі євреїв — 1284 особи. Єврейське населення від всієї кількості осіб становило 39 %. Станом на 1930 рік Миньковецький район був розгалуженою економіко-географічною одиницею. Тут проживало 35619 жителів, у тому числі по трьох містечках — 3843.
Національний склад населення району був таким:
- українці — 28964 мешканці,
- євреї — 1199 мешканців,
- поляки — 1389 мешканців,
- росіяни — 160 мешканців,
- інші — 64 мешканця.
За переписом 1939 року в райцентрі Миньківці нарахувалось 3511 осіб, у тому числі 1296 мешканців єврейської національності.
Наприкінці 1950-х років в Миньківцях проживали 1830 мешканців, у тому числі чоловіків — 795 і жінок — 1035, нараховувалося 610 дворів.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1344 особи, з яких 606 чоловіків та 738 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1068 осіб.
Станом на 2006 рік у селі проживає 1388 чоловік. В тому числі дітей дошкільного віку — 31, шкільного віку — 173, та 532 громадянина пенсійного віку.
Населення села на 1 січня 2010 року становить 1305 чоловік. Дітей дошкільного віку — 63, шкільного віку — 108, та 484 громадянина пенсійного віку.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,71 % |
російська | 2,29 % |
Історія
Перші знахідки, що засвідчують постійне заселення людьми Миньковеччини, вчені археологи відносять до доби міді та датують їх IV—III тисячоліттям до нашої ери. Йдеться про старожитності Трипільської культури.
Трипільська культура
Трипільські поселення виявленні в таких місцях: село Велика Побійна, Великий Жванчик (ур. Біляни), Мала Кужелівка (ур. Липки), Сивороги (біля дороги на соснівку), Миньківці (ур. Бельмонт, лісорозсадник), Отроків, три поселення в селі Тимків та інші.
На Миньковеччині знаходять кам'яні сокири, крем'яні наконечники та інші предмети, що використовувалися людьми в добу бронзи. А 1965 року тут було знайдено мідну сокиру раннього періоду бронзової доби.
Скіфська культура
У серпні 1990 року В. А. Захар'єв, спільно з київським дослідником Ю. М. Малєєвим, дослідили курган скіфського часу поблизу села Миньківці.
Тут, в урочищі «Лісництво», на правому березі безіменного струмка було досліджено курган висотою близько 1 м, діаметром — близько 22 м. В центрі кургану науковці простежили могильну яму розміром 250х170 см, яка була заглиблена на 40-45 см від тогочасної поверхні. Поховання було потривожене грабіжниками.
Курган біля села Миньківці вчені датують II половиною VII — серединою VI ст. до нашої ери. Цій даті відповідають і керамічні вироби з поселення скіфського часу, яке розташоване поруч.
Черняхівська культура
У Миньківцях виявлено також поселення й окремі знахідки Черняхівської культури (II—V ст. н. е.). На території села і його околицях знайдено монети із зображенням Доміціана (76—96 років), Коммода (180—192 років) та інших римських імператорів, що свідчить про різноманітні контакти мешканців краю з провінціями Римської імперії в I половині I тисячоліття н. е..
За часів пізнього Середньовіччя Поділля перебувало під владою Золотої Орди. Наприкінці 1250-х — на початку 1260-х років орда Бурундая знищила чимало поселень Пониззя. 1362 року, скориставшись занепадом Золотої Орди, литовський князь Ольгерд завдав татарам нищівної поразки коло Синіх Вод і відвоював у ординців Поділля. Цей край він надав синам свого брата Коріата — Юрію, Олександрові та Констянтину. Спираючись на підтримку місцевого населення, Коріатовичі почали «оборонять Подольску землю от татар, а баскакам дань платить перестали». Велику увагу приділяли відбудові старих і будівництву нових замків і міст. Не виключено, що тоді ж було заново забудовано і Миніківці, як важливе місце обміну та торгівлі на перехресті сухопутних і річкових шляхів.
Найдавніші свідчення про Миньківці
У 1393 році великий литовський князь Вітовт вторгся на Поділля і розгромив останнього з Коріатовичів — князя Федора. Східну частину Поділля Вітовт залишив собі, а західну віддав своєму двоюрідному братові польському королю Ягайлові (Владиславові II). 20 жовтня 1407 року в містечку Добростан Ягайло видав грамоту на володіння Миньківцями.
|
Цю грамоту відносять до так званих «дідичних», коли земельні наділи надавалися на праві «jus heriditarium». Дідичне право передбачало широкі можливості дарування, продажу, , наслідування. Тримачі на дідичному праві були наділені широким судовим імунітетом щодо селян. Дідичі-землевласники виплачували по 2 гроші з заселеного лану, брали участь в походах у межах держави, відновлювали замкові будівлі.
Як відомо, польський хроніст Ян Длугош згадує три загони подолян, які в 1410 році брали участь у Грюнвальдській битві. Навряд чи буде помилкою стверджувати (з огляду на наведений текст грамоти) про те, що в цій битві брали участь і миньківчани.
У 1434 році села Маньківці і Миньківці піддалися роздрібленню. Король подарував їхні половини «на феодальному праві» (jus feodale) до виплати п'ятдесяти гривень якомусь Боршові з Коціна, імовірно, поляку. Таким чином, частини пожалуваних «навічно» сіл всього через 27 років потрапили до рук нового тримача у тимчасове володіння —
|
М. С. Грушевський відзначав особливість, пов'язану з терміновим характером королівських надань та грошовими забов'язаннями жалувача, яку узагальнив терміном «запис суми». Особливість подібного надання полягала в тому, що земля передавалася в тимчасове володіння до моменту, коли жалувач (найчастіше король) побажав би викупити її, сплативши певну суму грошей.
Починаючи з XV ст. Поділля часто зазнавало спустошливих набігів кримських татар. Тільки за 100 років (1450–1550) було не менше як 24 кривавих вторгнення. Під час розкопок в центрі Миньківців, на території школи, які проводив у 50—60-х роках XX ст. місцевий краєзнавець Г. Д. Гравінчук, було встановлено, що за свою історію Миньківці зазнали 8 руйнувань. Ревізори, які збирали податки в 1530 і 1542 роках у Зіньківському повіті Подільського воєводства, відзначили, що село Миньківці (Mynkovcze) було «спустошеним».
Згодом село поступово відроджується. Населений пункт навіть був поділений на дві частини. Коли збиралися податки згідно з рішенням сейму 1565 року, державні чиновники двічі засвідчили Миньківці (Minkowce) у своєму реєстрі. Спершу зазначалося, що це власність Барського староства, де плугів є 2½, ремісників — 2, що було засвідчено в присутності шляхетного Миколи Незабитовського. У цьому ж місці реєстру поряд з Миньківцями згадуються інші села Барського староства, якими теж опікувався шляхетний М.Незабитовський (Кружківці, Сивороги). В іншому місці реєстру знову зустрічаємо Миньківці, але вже як дідичну власність Міляновських (regalis dni Milkanowski). В цій частині села налічувалося 3 плуги. Варто відзначити, що Міляновські були також власниками на дідичному праві села Лясковці, а на феодальному праві — Мілейова та частини Нагорян.
1569 року податківці зафіксували 2 плуги у Миньківцях на частині Міляновського. 1578 року там було вже 4 плуги.
Козаччина
У XVI — на початку XVII ст. чималими землями на Поділлі заволодівають нові власники з середовища польської шляхти. Окремі з них отримують їх через поріднення з місцевим шляхетством, інші — добиваються передачі їм сіл, на які їхні колишні власники не мали відповідним чином оформлених документів. Напевно на початку XVII ст. Миньківці потрапили у власність до польських шляхтичів Станіславських гербу Пилява. Один із них — Адам Станіславський, імовірно останній в своєму роді, — виклопотав у короля Владислава IV у 1637 році привілей на піднесення Миньківців до статусу містечка з наданням йому магдебурзьського права. Припускають, що саме Станіславські спорудили невелику фортецю — замочок — на пагорбі всередині Миньковецької долини.
Подоляни брали активну участь в Українській національній революції (1648–1676 років). Коли влітку 1648 року на Поділля вирушив черкаський полковник Максим Кривоніс, він визволив і Миньківці. Відомо, що на берегах річки Ушиці гуртував опришків Остап Гоголь — предок письменника М. В. Гоголя. Восени 1648 р. разом з іншими містами і селами Поділля польсько-шляхетські війська спустошили і Миньківці. Багато подільських повстанців відійшло на схід і влилося до Подільського полку. Влітку 1649 року Миньківці визволено козаками, але за умовами укладеного 18 серпня 1649 року Зборівського договору територія Подільського воєводства поверталася під владу Речі Посполитої. У 50-х роках XVII ст. через Миньківці у напрямку на Кам'янець-Подільський не раз проходили козацькі полки і загони опришків.
Внаслідок частих військових дій наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Миньківці було вщент спустошено. Лише 30—40-ми роками XVIII ст. датуються нові письмові свідчення про Миньківці. Тоді існував Миньківецький ключ, що належав магнатам Жевуським. До цієї адміністративно-господарської одиниці входили містечко і фільварок у Миньківцях, а також села Антонівка, Городище (Городиська) і Кружківці. У Миньковецькому ключі панщина тоді сягала 1-2 днів на тиждень (а були ще й «заорки», «зажинки» та ін. понаднормові роботи). Фільварки Жевуських виробляли значну кількість збіжжя, яке через Гданський порт йшло на експорт. У Миньківцях існував цех ткачів, які сплачували пану чинш та давали в рік по «півсітка» полотна.
Збереглися дані про становище селян низки ключів Подільського і Брацлавського воєводств, серед яких були Калюський та Миньковецький. У 1745–1748 роках у 30 поселеннях, що складались із 1501 господарства, 41,4 % не мали робочої худоби, майже половина тримала по 1-2 воли, 8,6 % — по 3—4 воли і тільки 28 господарств мали по 5-6 волів. Низька забезпеченість селянських господарств тягловою силою вкрай обмежувала їх можливість у веденні землеробства. У Миньковецькому ключі із 168 господарств чиншовиками були 77. У структурі прибутків ключа серед прямих повинностей його мешканців перше місце займала відробіткова рента.
Небагато є згадок про духовне та релігійне життя того часу. У документі за 1741 рік згадується католицький костел у Миньківцях. Тоді майстер Іван Копровський уклав з Михайлом Жевуським угоду щодо зовнішнього розпису костелу. З тексту документу можна допустити, що спорудження храму мало закінчитися влітку того ж року.
Стверджують, що в другій половині XVII ст. Миньківці належали магнатам Тарло, а пізніше вони перейшли у володіння «вельможного пана графа Старжинського». Проте, у цих словах, які беруть свій початок з краєзнавчих праць XIX ст., є чимало неточностей. Наприклад одною з таких є запис у книзі, яка зберігалася в церкві села Тимкові:
|
Тобто, якийсь Старжинський був власником містечка, віддаленого за 8 км від Миньківців, коли власниками останніх були Жевуські.
Миньковецька Держава
У 1772 році Войцех Сцибор-Мархоцький купив Ярмолинецький ключ. У 1782 році обміняв Ярмолинці на Миньківці. Таким чином, Миньківці отримали нового власника — Войцеха Сцибора-Мархоцького, племінник якого Ігнацій Єжи Сцибор-Мархоцький створив Миньковецьку Державу. Саме ця самоназвана держава першою впровадила звільнення своїх селян від кріпосної залежності та дарувала їм особисту свободу. У період головування Ігнація, село відродилось і першим у Східній Європі позбулось кріпосницького ладу.
Миньковеччина у 1844—1907 роках
У 1844 році Подільська палата провела люстрацію державного майна. На той момент населення Миньківців було зараховане до державних селян і не відбувало панщини. Люстрація відзначала:
|
Цю люстрацію було закінчено 1847 року, а через 12 років у 1859 році проведено повторну люстрацію.
Миньковецькі хлібороби гостро відчували земельний голод. Ту невелику кількість землі, що мали селяни до реформ 1860-х років, вони викупляли у держави упродовж 37 років, з 1873 по 1910 рік. Конфлікти за землю були типовим явищем на той час. В один з таких конфліктів, коли селяни Іванковець 1882 року вимагали у поміщика Скибневського 60 десятин орної землі, вимушений був втрутитись подільський губернатор.
У Миньківцях були великі базари. У березні 1888 року влада розпорядилася перенести ярмарки з неділі на вівторок (відбувались кожні два тижні). Миньковеччина брала участь і у зовнішній торгівлі. Так, до Австро-Угорщини вивозили тютюн, яйця, сухофрукти.
З початком революції 1905–1907 років у Миньківцях розповсюджувалися листівки із закликом до боротьби з самодержавством. Протягом 1905 року на Поділлі відбулося 278 селянських виступів. Для їх придушення сюди додатково було направлено 7 піхотних, 3 кавалерійських полків, кавалерійську бригаду і 2 окремих артдивізіони, 154 урядників, 1668 стражників.
Новітній час
2 березня 1917 року до Дунаєвець дійшла звістка про Лютневу революцію 1917 р. і майже відразу поширилася на весь Ушицький повіт. В кінці березня 1917 року влада в Миньківцях фактично перейшла до рук селянських депутатів. Неабияке значення мало всенародне голосування. Народ віддав перевагу революційним партіям. Місцева інтелігенція швидко увібрала в себе ідеї національно-визвольної боротьби. Із створенням Центральної Ради і в міру поширення її впливу на Поділля у Миньківцях все частіше лунали заклики підтримати Українську революційну владу, взяти участь у виборах Українського Національного Конгресу.
Відновлення УНР в грудні 1918 року миньківчани сприйняли прихильно. Їм хотілось спокою, розміреного життя, нормально господарювати і заробляти на щоденний хліб. З липня по вересень 1920 року миньківчани вперше пізнали радянську політику в дії. Зібраний врожай довелося здавати державі через продрозкладку.
У роки голодомору 1932—1933 років згідно зі списком, кількість постраждалих склала 129 осіб. З яких 31 — чоловік, та 98 — жінок. Також згідно зі списком померлі відсутні.
11 липня 1941 року в Дунаївці увійшли угорські війська, а згодом — німецькі окупанти. 12 липня 1941 року ворог, наступаючи по автотрасі, зайняв Миньківці. Між німецькими і радянськими військами виникла перестрілка. Німецький наступ було зупинено на цілу добу, тому що основний міст через р. Ушицю був спалений, а інші проїзди були заміновані радянськими військами. 31 серпня 1941 року в Миньківцях шуцполіцаї провели арешти і погнали євреїв на Глибочанську гору, де і розстріляли близько 2200 осіб. Виконавцями злочину був німецький 320-й поліцейський батальйон під командуванням майора Курта Далля. 28 березня 1944 р. Миньківці було звільнено. Радянські війська провели вдалу операцію по оточенню та знищенню угрупування німців під лісом Ковтуном. У боях було затоплено 8 танків ворога в річці Ушиця, 3 бронетранспортери, десятки машин з амуніцією.
Наприкінці 50-х років XX ст. Миньківці стали розвинутим населеним пунктом, який мав високі господарські і культурно-освітні характеристики. Проте, Указом Президії Верховної Ради УРСР від 27 січня 1959 року Миньковецький район було ліквідовано з приєднанням його території до Дунаєвецького та Новоушицького районів.
З 24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Дунаєвецького району, після його ліквідації, увійшло до Кам'янець-Подільського району.
Релігія
Римо-католицький костел, що споруджений у 1801 році, за радянської влади розібрали, і з його каменів спорудили середню школу.
У 1838 році в Миньківцях було завершено будівництво кам'яної православної церкви на честь Архангела Михаїла. З колишньої дерев'яної церкви до нової дзвіниці перенесли дзвони. Багато років настоятелем церкви у Миньківцях був протоїєрей Сімеон Стрельбицький (1820–1866).
Парафія миньковецької Святомихайлівської церкви була найбульшою на Миньковеччині за чисельністю вірян. До парафії належали містечко Миньківці та села Антонівка, Городиска, Кружковці, Заріччя, Мислібори, Весела та Мархоціці.
Станом на 2023 рік в селі функціонують:
- Костел Воздвиження Святого Хреста (РКЦ)
- Церква Архангела Михаїла
Освіта
У 1860–1882 роках в містечку Миньківцях діяла школа грамоти, у якій навчалося близько 30 хлопчиків та дівчаток. 1866 року в Миньківцях відкрито церковно-парафіяльну школу, 1882 року — міністерське однокласне народне училище. У селах що були приписані до миньцівецької парафії, шкіл не було.
Станом на 1930 рік у Миньковецькому районі було уже 34 школи. Наприкінці 50-х років XX ст. у селі з вищою освітою налічувалося 45 осіб, з середньою — 619. Діяли середня загальноосвітня трудова політехнічна школа з виробничим навчанням, у якій навчалося 518 учнів, спеціалізована школа-інтернат обласного підпорядкування на 120 дітей.
У селі є один дошкільний навчальний заклад з кількістю дітей: 18 осіб (станом на 2009 рік), та двома педагогами. Завідувачкою Миньковецького ДНЗ є Гнатовська Ірина Федорівна.
У наш час у селі діє навчальний заклад I—III ст. по закінченню якого надається атестат про середню освіту.
В період 2008–2009 н.р. у школі навчалось — 212 учнів, та працювало 22 викладачі. Директором школи є Шимкова Ольга Володимирівна.
Економіка
За часів Ігнація Сцибора-Мархоцького у Миньківцях функціонувала паперова фабрика, папір якої користувався попитом навіть у Києві, бо мав високу якість. Відомо, що 1812 року в папірні працювало 16 робітників, але з часом їх стало менше, у 1814 — 6, у 1823 — 5.
Близько 1802 року в Миньківцях була відкрита друкарня, та після знищення Миньковецьої держави друкарня була перевезена до Дунаєвець. Мархоцький для роботи в друкарні запросив з Варшави відомого друкаря Йосипа Вернера. У друкарні побачили світ переклади з французької і німецької мов на польську. Так, «Гамлет» Шекспіра вперше перекладений з французької на польську мову у Миньківцях і тут же видрукований. І все ж перлиною миньковецького книгодрукування стала Гомерова «Іліада».
Крім паперової фабрики у Миньківцях були: суконна фабрика, цегельно-черепичний і чимбарний завод.
Сьогодні у селі працює приватне підприємство «Ковбасний цех», яке спеціалізується на виробленні та продажі готової м'ясної продукції. До торгівлі залучено 5 магазинів та 1 ринок. 153 абоненти користуються послугами зв'язку.
Станом на 2011 рік, згідно з переліком суб'єктів господарювання у селі функціонують: 6 магазинів із продовольчими та не продовольчими товарами, одна ветеринарна аптека «Зооветпромпостач» та ферма, що займається розведенням свиней.
Транспорт
Перша автодорога була побудована у 80-тих роках XX ст. Через село пролягає автомобільна дорога Т 2308 Гуків—Дунаївці—Могилів-Подільський яка забезпечує для вантажних автомобілів — 3 машиномісця, а для легкових — 6 машиномісць.
Щоденно курсують рейсові автобуси з районного центру до села.
У районі є дві залізничні станції — Дунаївці (за 43 км від села автодорогами) та Балин (за 36 км від села).
Соціальна сфера
Близько 1796 року під час поширення чумної епідемії у Миньківцях будується лікарня. Для придушення хвороби були запрошенні лікар аллопат — де Героніт і гомеопат — Стефані.
Миньковеччину прославив видатний вчений, лікар та академік Феофіл Гаврилович Яновський. Пам'ятник якого встановлено біля сільської лікарні.
29 грудня 2009 року відкрито пункт швидкої медичної допомоги в селі Миньківці.
У селі діє Будинок культури та клуб.
У 1958–1960 рр. біля Миньківців на 3 га у лісі закладено дендропарк. Сьогодні тут зростають дерева й кущі понад 260 видів, у тому числі багато екзотів (гінкго, тис ягідний, півонія деревовидна та ін.)
У селі відкрито Філію Центру дослідження історії Поділля при Кам'янець-Подільському державному університеті
Особистості
Уродженці
- Бабляк Віталій Петрович (нар. 1951) — український журналіст, краєзнавець.
- Грошко Валерій Михайлович (нар. 1953) — український поет, журналіст, громадський діяч.
- (1904—1956, Рубе, Франція) — підхорунжий 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
- Музика Олександр Федорович (1921—2001) — український живописець і педагог.
- Сцібор-Мархоцький Кароль (1794—1881) — один з керівників Польського повстання 1830—1831 років.
- Яновський Феофіл Гаврилович (1860—1928) — лікар-терапевт, дійсний член АН УРСР.
Пов'язані з Миньковеччиною
- Бабляк Володимир Самійлович (1916—1970) — український письменник, журналіст. Член Спілки письменників України (1960).
- Гавінчук Григорій Данилович (1908—?) — краєзнавець, дослідник історії Миньковеччини.
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Пам'ятки архітектури Кам'янець-Подільського району
Примітки
- Гуренчук К. І., Койонов М. М., Цись П. М. Природно-географічний поділ Львівського і Подільського економічних районів. — Львів, 1964. — С.92-101.
- КПМДА. — Ф.1285. — Оп.1. — Спр.10, 43, 220, 317.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Винокур І. С., Гуцал А. Ф., Пеняк С. І., Тимощук Б. О., Якубовський В. І. Довідник з археології України: Хмельницька, Чернівецька, закарпатська області. — К.:Народна думка, 1984. — С.222.
- Гавінчук Г.Цікава знахідка // Ленінським шляхом (Дунаївці). — 1965. — 27 листопада.
- Захар'єв В. А., Малєєв Ю. М. Розкопки кургану ранньоскіфського часу біля села Миньківці на Дунаєвеччині//Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля. Тези доповідей республіканської конференції. — Дунаївці, 1993. — С. 26—28.
- Гавінчук Г.Цікава знахідка // Ленінським шляхом (Дунаївці). — 1960. — 5 травня
- Молчановський Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. — К., 1885. — С.123.
- Цит. по: Білецька О. Поділля на зламі XIV-XV ст.: до витоків формування історичної області. — Одеса, 2004. — С. 215.
- Там само.—С.206-207.
- Jana Długosza Roczniki czyli Kroniki Sławnego Królestws Polskiego.—Warszawa, 1982.—Ks.X і XI (1406—1412).—S.104.
- Білецька О. Назв. праця. — С.216; Грушевський М. Барське староство. Історичні нариси XV—XVIII ст.—Львів, 1996.—С.159-162.
- Гавінчук Г. Мої Миньківці // Прапор юності.—1962.—23 травня
- Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statysycznym. — T.VIII. Ziemie Ruskie, Wołyń i Podole // Żródła dziejowe. — Warszawa, 1889. — T.XIX. — S.159, 162, 170.
- Ibid. — S.190.
- Ibid. — S.192-193.
- Ibid. — S.220-222,279.
- Приходы и церкви Подольской епархии/Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Вып. IX / Под. ред. Е.Сецинского. — Каменец-Подольск, 1904. — С. 968.
- Михайлина П. В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569—1654). — К., 1975.—С.150.
- Див.: Смолій В. А., Степанков B.C. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. — К., 1993. — С.122-123.
- Трубчанінов С. В. Історія Поділля та Південно-Східної Волині. — Кам'янець-Подільськнй, 1994. — Кн.2. —С.60.
- Смолій В. А., Степанков B.C. Назв, праця. — С. 123.
- Трубчанінов С. В. Матеріали до уроку: «Наш край в І пол. XVTH ст.» //Наукові праці історичного факультету. — Кам'янець-Подільський, 1995. — Т.1. — С.234-235.
- Маркина В. А. Крестьяне Правобережной Украины (конец XVII — 60-е годы ХУГИ в.). — К., 1971. — С.39, 53.
- Жолтовський П. М. Художнє життя на Україні в 16-18 ст. — К., 1983. — С.139.
- Приходы и церкви... — С.972-973.
- Кам'янець-Подільський міський державний архів. — Ф.233. — Оп.1 — Спр.487; Ф.856. — Оп.1. — Спр.2962.
- Кам'янець-Подільський міський державний архів. — Ф.112. — Оп.1 — Спр.2962.
- Бовуа Д. Битва за землю в Україні. 1863—1914. — К., 1998. — С.110.
- Брокгауз и Ефрон. Энциклопедический словарь. — Е.XIX. — С.407.
- Грищук Б. Вказана праця. — С.30.
- Список мешканців Дунаєвецького району, що постраждали від Голодомору 1932—1933 років[недоступне посилання з липня 2019]
- Оліневич С. Окупація Дунаєвеччини… — С.60.
- Прокопчук В. С. Назв праця. — С.38.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Церковная летопись местечка Миньковец // Фонди Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника. — Інв. № 510.
- Прокопчук В. С. Назв. праця. — С.66, 69-70,72.
- Евтихеев У. Указ. соч. — С.36.
- Грищук Б. Назв. праця. — С.14.
- Розрахунок відстаней між містами. Архів оригіналу за 8 серпня 2012.
Посилання
- Замки і храми України [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Миньківці [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сторінка про історію с. Миньківці [ 29 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Mińkowce, mko rząd. nad rz. Uszycą, pow. uszycki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 448—450. (пол.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Minkivci Mi nkivci selo v Ukrayini u Dunayeveckij miskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Rozmishene na beregah richki Ushici za 36 km vid zaliznichnoyi stanciyi Balin na liniyi Yarmolinci Larga za 89 km vid Hmelnickogo ta 53 km avtoshlyahami vid mista Kam yanec Podilskij selo Minkivci Viglyad na seloViglyad na selo Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Dunayevecka miska gromada Oblikova kartka Minkivci Osnovni dani Zasnovane 1407 roku Naselennya 1479 osib Teritoriya 49444 km Plosha 4 184 km Gustota naselennya 29 9 osib km Poshtovij indeks 32463 Telefonnij kod 380 3858 Katojkonimi minkivchani Den sela 22 serpnya Geografichni dani Geografichni koordinati 48 51 14 pn sh 27 06 27 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 177 m Vodojmi Ushicya Vidstan do oblasnogo centru 89 km Vidstan do rajonnogo centru 21 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Balin Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 36 km Misceva vlada Adresa radi 32400 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n m Dunayivci vul Shevchenka 50 Karta Minkivci Minkivci Mapa Minkivci u VikishovishiNazvaOkrim suchasnoyi nazvi Mi nkivci miscevi meshkanci vzhivayut zridka Mi nkovci sho pohodit vid nazvi selisha polskoyu movoyu Minkowce Zgidno z orfografichnim slovnikom nazva sela v rodovomu vidminku maye formu Mi nkivciv odnak sered miscevih meshkanciv i v regioni zagalom isnuye stala tradiciya vidminyuvati cyu nazvu v rodovomu vidminku yak Mi nkovec GeografiyaTeritoriya na yakij roztashovani Minkivci nalezhit do Smotrich Dunayeveckogo Shidnopodilskogo Pritovtrovogo prirodno geografichnogo rajonu oblasti Shidne Podillya Tut poshireni miscevosti ploskih i slabohvilyastih mezhirich z absolyutnim perevazhannyam sirih temno sirih opidzolenih gruntiv Comu rajonu pritamanne gliboke i chaste rozchlenuvannya tuteshnih miscevostej meridionalnimi dolinami richok sho obumovilo intensivnij rozvitok yaro balkovoyi merezhi Osnovnoyu richkovoyu arteriyeyu rajonu ye livoberezhna pritoka Dnistra richka Ushicya beregi yakoyi porizani vuzkimi i vipuklimi mezhirichchyami Selo roztashovane u glibokij dolini richki Ushici obmezhenij nevisokimi kanjonopodibnimi girskimi pidnesennyami yaki mayut vidnosnu visotu v okremih miscyah do 130 metriv Klimat pomirno kontinentalnij Vzimku Minkivci zahisheni gorami vid pronizlivih holodnih vitriv a lito tut teple Serednya temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 C Serednya kilkist opadiv 560 mm na rik Korisni kopalini Teritoriya Minkovechchini vkrita chimaloyu kilkistyu korisnih kopalin Odnim z bagatoh ye budivelnij kamin tovshina yakogo syagaye bilsh nizh 10 metriv V bagatoh miscyah sered krutoshiliv vihodyat vapnyakovi tufi Z nih lyudi vipalyuyut visokoyakisne vapno dlya pobilki ta budivelnih robit Bilya pidnizhzhya krutoshiliv u morskih vidkladah tretinnogo periodu vihodyat na poverhnyu podilski fosforiti Do inshih korisnih kopalin sho znajdeni na teritoriyi sela nalezhat glina u tomu chisli j goncharna budivelnij pisok i tochilnij kamin NaselennyaDinamika zminyuvanosti chiselnosti naselennya c Minkivci 1905 roku u Minkivcyah narahovuvalos 4007 zhiteliv ta 450 dvoriv U 1911 roci u mistechku bulo 266 selyanskih dvoriv 550 cholovikiv i 526 zhinok pracezdatnimi bulo 812 osib V period z 1920 u Minkoveckij volosti prozhivalo 2006 osib miskogo i 1224 meshkanciv silskogo naselennya Na pochatok 1926 roku v mistechku bulo 3425 osib iz nih cholovikiv 1635 zhinok 1790 u tomu chisli yevreyiv 1284 osobi Yevrejske naselennya vid vsiyeyi kilkosti osib stanovilo 39 Stanom na 1930 rik Minkoveckij rajon buv rozgaluzhenoyu ekonomiko geografichnoyu odiniceyu Tut prozhivalo 35619 zhiteliv u tomu chisli po troh mistechkah 3843 Nacionalnij sklad naselennya rajonu buv takim ukrayinci 28964 meshkanci yevreyi 1199 meshkanciv polyaki 1389 meshkanciv rosiyani 160 meshkanciv inshi 64 meshkancya Za perepisom 1939 roku v rajcentri Minkivci narahuvalos 3511 osib u tomu chisli 1296 meshkanciv yevrejskoyi nacionalnosti Naprikinci 1950 h rokiv v Minkivcyah prozhivali 1830 meshkanciv u tomu chisli cholovikiv 795 i zhinok 1035 narahovuvalosya 610 dvoriv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1344 osobi z yakih 606 cholovikiv ta 738 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1068 osib Stanom na 2006 rik u seli prozhivaye 1388 cholovik V tomu chisli ditej doshkilnogo viku 31 shkilnogo viku 173 ta 532 gromadyanina pensijnogo viku Naselennya sela na 1 sichnya 2010 roku stanovit 1305 cholovik Ditej doshkilnogo viku 63 shkilnogo viku 108 ta 484 gromadyanina pensijnogo viku Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 71 rosijska 2 29 IstoriyaDokladnishe Istoriya Minkivciv Dunayeveckij rajon Pershi znahidki sho zasvidchuyut postijne zaselennya lyudmi Minkovechchini vcheni arheologi vidnosyat do dobi midi ta datuyut yih IV III tisyacholittyam do nashoyi eri Jdetsya pro starozhitnosti Tripilskoyi kulturi Osnovni arheologichni pam yatki chasiv Tripilskoyi kulturi Tripilska kultura Tripilski poselennya viyavlenni v takih miscyah selo Velika Pobijna Velikij Zhvanchik ur Bilyani Mala Kuzhelivka ur Lipki Sivorogi bilya dorogi na sosnivku Minkivci ur Belmont lisorozsadnik Otrokiv tri poselennya v seli Timkiv ta inshi Na Minkovechchini znahodyat kam yani sokiri krem yani nakonechniki ta inshi predmeti sho vikoristovuvalisya lyudmi v dobu bronzi A 1965 roku tut bulo znajdeno midnu sokiru rannogo periodu bronzovoyi dobi Skifska kultura U serpni 1990 roku V A Zahar yev spilno z kiyivskim doslidnikom Yu M Malyeyevim doslidili kurgan skifskogo chasu poblizu sela Minkivci Tut v urochishi Lisnictvo na pravomu berezi bezimennogo strumka bulo doslidzheno kurgan visotoyu blizko 1 m diametrom blizko 22 m V centri kurganu naukovci prostezhili mogilnu yamu rozmirom 250h170 sm yaka bula zagliblena na 40 45 sm vid togochasnoyi poverhni Pohovannya bulo potrivozhene grabizhnikami Kurgan bilya sela Minkivci vcheni datuyut II polovinoyu VII seredinoyu VI st do nashoyi eri Cij dati vidpovidayut i keramichni virobi z poselennya skifskogo chasu yake roztashovane poruch Chernyahivska kultura U Minkivcyah viyavleno takozh poselennya j okremi znahidki Chernyahivskoyi kulturi II V st n e Na teritoriyi sela i jogo okolicyah znajdeno moneti iz zobrazhennyam Domiciana 76 96 rokiv Kommoda 180 192 rokiv ta inshih rimskih imperatoriv sho svidchit pro riznomanitni kontakti meshkanciv krayu z provinciyami Rimskoyi imperiyi v I polovini I tisyacholittya n e Za chasiv piznogo Serednovichchya Podillya perebuvalo pid vladoyu Zolotoyi Ordi Naprikinci 1250 h na pochatku 1260 h rokiv orda Burundaya znishila chimalo poselen Ponizzya 1362 roku skoristavshis zanepadom Zolotoyi Ordi litovskij knyaz Olgerd zavdav tataram nishivnoyi porazki kolo Sinih Vod i vidvoyuvav u ordinciv Podillya Cej kraj vin nadav sinam svogo brata Koriata Yuriyu Oleksandrovi ta Konstyantinu Spirayuchis na pidtrimku miscevogo naselennya Koriatovichi pochali oboronyat Podolsku zemlyu ot tatar a baskakam dan platit perestali Veliku uvagu pridilyali vidbudovi starih i budivnictvu novih zamkiv i mist Ne viklyucheno sho todi zh bulo zanovo zabudovano i Minikivci yak vazhlive misce obminu ta torgivli na perehresti suhoputnih i richkovih shlyahiv Najdavnishi svidchennya pro Minkivci U 1393 roci velikij litovskij knyaz Vitovt vtorgsya na Podillya i rozgromiv ostannogo z Koriatovichiv knyazya Fedora Shidnu chastinu Podillya Vitovt zalishiv sobi a zahidnu viddav svoyemu dvoyuridnomu bratovi polskomu korolyu Yagajlovi Vladislavovi II 20 zhovtnya 1407 roku v mistechku Dobrostan Yagajlo vidav gramotu na volodinnya Minkivcyami Gramota u silu yakoyi Vladislav korol Polshi a takozh zemel i t n nadaye u vichne daruvannya za virnist ta sluzhbu samomu Yakushu z Mankivciv i jogo paserbu Klementu ta yihnim spadkoyemcyam s Mankivci na r Rov ta s Minkivci na r Ushicya u Podilskij zemli ta Kam yaneckomu poviti z usima chinshami polyami lovami pasikami ozerami ribnimi stavkami mlinami i z usim sho do cogo vidnositsya i t in z tim shob voni mali tam postijno prozhivati ta v usih pohodah z odnim kopijnikom i troma strilcyami nam sluzhiti a takozh brati uchast u miscevih pohodah z usima lyudmi oskilki neobhidno oboronyati zemli podati zh zagalni pobori vidrobitki i podatki sho poperednim svoyim knyazyam volodaryam i gospodaryam Podillya voni mali zvichaj viplachuvati nehaj viplachuyut Cyu gramotu vidnosyat do tak zvanih didichnih koli zemelni nadili nadavalisya na pravi jus heriditarium Didichne pravo peredbachalo shiroki mozhlivosti daruvannya prodazhu nasliduvannya Trimachi na didichnomu pravi buli nadileni shirokim sudovim imunitetom shodo selyan Didichi zemlevlasniki viplachuvali po 2 groshi z zaselenogo lanu brali uchast v pohodah u mezhah derzhavi vidnovlyuvali zamkovi budivli Yak vidomo polskij hronist Yan Dlugosh zgaduye tri zagoni podolyan yaki v 1410 roci brali uchast u Gryunvaldskij bitvi Navryad chi bude pomilkoyu stverdzhuvati z oglyadu na navedenij tekst gramoti pro te sho v cij bitvi brali uchast i minkivchani U 1434 roci sela Mankivci i Minkivci piddalisya rozdriblennyu Korol podaruvav yihni polovini na feodalnomu pravi jus feodale do viplati p yatdesyati griven yakomus Borshovi z Kocina imovirno polyaku Takim chinom chastini pozhaluvanih navichno sil vsogo cherez 27 rokiv potrapili do ruk novogo trimacha u timchasove volodinnya do tih pir poki nami korolem Avt abo nashimi spadkoyemcyami jomu abo jogo spadkoyemcyam vkazani 50 griven ne budut povnistyu viplacheni M S Grushevskij vidznachav osoblivist pov yazanu z terminovim harakterom korolivskih nadan ta groshovimi zabov yazannyami zhaluvacha yaku uzagalniv terminom zapis sumi Osoblivist podibnogo nadannya polyagala v tomu sho zemlya peredavalasya v timchasove volodinnya do momentu koli zhaluvach najchastishe korol pobazhav bi vikupiti yiyi splativshi pevnu sumu groshej Zagalnij krayevid Minkivciv 1910 Pochinayuchi z XV st Podillya chasto zaznavalo spustoshlivih nabigiv krimskih tatar Tilki za 100 rokiv 1450 1550 bulo ne menshe yak 24 krivavih vtorgnennya Pid chas rozkopok v centri Minkivciv na teritoriyi shkoli yaki provodiv u 50 60 h rokah XX st miscevij krayeznavec G D Gravinchuk bulo vstanovleno sho za svoyu istoriyu Minkivci zaznali 8 rujnuvan Revizori yaki zbirali podatki v 1530 i 1542 rokah u Zinkivskomu poviti Podilskogo voyevodstva vidznachili sho selo Minkivci Mynkovcze bulo spustoshenim Zgodom selo postupovo vidrodzhuyetsya Naselenij punkt navit buv podilenij na dvi chastini Koli zbiralisya podatki zgidno z rishennyam sejmu 1565 roku derzhavni chinovniki dvichi zasvidchili Minkivci Minkowce u svoyemu reyestri Spershu zaznachalosya sho ce vlasnist Barskogo starostva de plugiv ye 2 remisnikiv 2 sho bulo zasvidcheno v prisutnosti shlyahetnogo Mikoli Nezabitovskogo U comu zh misci reyestru poryad z Minkivcyami zgaduyutsya inshi sela Barskogo starostva yakimi tezh opikuvavsya shlyahetnij M Nezabitovskij Kruzhkivci Sivorogi V inshomu misci reyestru znovu zustrichayemo Minkivci ale vzhe yak didichnu vlasnist Milyanovskih regalis dni Milkanowski V cij chastini sela nalichuvalosya 3 plugi Varto vidznachiti sho Milyanovski buli takozh vlasnikami na didichnomu pravi sela Lyaskovci a na feodalnomu pravi Milejova ta chastini Nagoryan 1569 roku podatkivci zafiksuvali 2 plugi u Minkivcyah na chastini Milyanovskogo 1578 roku tam bulo vzhe 4 plugi Zamok v Otrokovi Litografiya z zhurnalu Klosi za 1877 r Kozachchina U XVI na pochatku XVII st chimalimi zemlyami na Podilli zavolodivayut novi vlasniki z seredovisha polskoyi shlyahti Okremi z nih otrimuyut yih cherez poridnennya z miscevim shlyahetstvom inshi dobivayutsya peredachi yim sil na yaki yihni kolishni vlasniki ne mali vidpovidnim chinom oformlenih dokumentiv Napevno na pochatku XVII st Minkivci potrapili u vlasnist do polskih shlyahtichiv Stanislavskih gerbu Pilyava Odin iz nih Adam Stanislavskij imovirno ostannij v svoyemu rodi viklopotav u korolya Vladislava IV u 1637 roci privilej na pidnesennya Minkivciv do statusu mistechka z nadannyam jomu magdeburzskogo prava Pripuskayut sho same Stanislavski sporudili neveliku fortecyu zamochok na pagorbi vseredini Minkoveckoyi dolini Podolyani brali aktivnu uchast v Ukrayinskij nacionalnij revolyuciyi 1648 1676 rokiv Koli vlitku 1648 roku na Podillya virushiv cherkaskij polkovnik Maksim Krivonis vin vizvoliv i Minkivci Vidomo sho na beregah richki Ushici gurtuvav oprishkiv Ostap Gogol predok pismennika M V Gogolya Voseni 1648 r razom z inshimi mistami i selami Podillya polsko shlyahetski vijska spustoshili i Minkivci Bagato podilskih povstanciv vidijshlo na shid i vlilosya do Podilskogo polku Vlitku 1649 roku Minkivci vizvoleno kozakami ale za umovami ukladenogo 18 serpnya 1649 roku Zborivskogo dogovoru teritoriya Podilskogo voyevodstva povertalasya pid vladu Rechi Pospolitoyi U 50 h rokah XVII st cherez Minkivci u napryamku na Kam yanec Podilskij ne raz prohodili kozacki polki i zagoni oprishkiv Minkovechchina na avstrijskij karti 1910 roku Vnaslidok chastih vijskovih dij naprikinci XVII na pochatku XVIII st Minkivci bulo vshent spustosheno Lishe 30 40 mi rokami XVIII st datuyutsya novi pismovi svidchennya pro Minkivci Todi isnuvav Minkiveckij klyuch sho nalezhav magnatam Zhevuskim Do ciyeyi administrativno gospodarskoyi odinici vhodili mistechko i filvarok u Minkivcyah a takozh sela Antonivka Gorodishe Gorodiska i Kruzhkivci U Minkoveckomu klyuchi panshina todi syagala 1 2 dniv na tizhden a buli she j zaorki zazhinki ta in ponadnormovi roboti Filvarki Zhevuskih viroblyali znachnu kilkist zbizhzhya yake cherez Gdanskij port jshlo na eksport U Minkivcyah isnuvav ceh tkachiv yaki splachuvali panu chinsh ta davali v rik po pivsitka polotna Zbereglisya dani pro stanovishe selyan nizki klyuchiv Podilskogo i Braclavskogo voyevodstv sered yakih buli Kalyuskij ta Minkoveckij U 1745 1748 rokah u 30 poselennyah sho skladalis iz 1501 gospodarstva 41 4 ne mali robochoyi hudobi majzhe polovina trimala po 1 2 voli 8 6 po 3 4 voli i tilki 28 gospodarstv mali po 5 6 voliv Nizka zabezpechenist selyanskih gospodarstv tyaglovoyu siloyu vkraj obmezhuvala yih mozhlivist u vedenni zemlerobstva U Minkoveckomu klyuchi iz 168 gospodarstv chinshovikami buli 77 U strukturi pributkiv klyucha sered pryamih povinnostej jogo meshkanciv pershe misce zajmala vidrobitkova renta Teritoriya Minkoveckoyi rimo katolickoyi parafiyi cifra 6 na karti Ushickogo povitu 1890 roku Nebagato ye zgadok pro duhovne ta religijne zhittya togo chasu U dokumenti za 1741 rik zgaduyetsya katolickij kostel u Minkivcyah Todi majster Ivan Koprovskij uklav z Mihajlom Zhevuskim ugodu shodo zovnishnogo rozpisu kostelu Z tekstu dokumentu mozhna dopustiti sho sporudzhennya hramu malo zakinchitisya vlitku togo zh roku Stverdzhuyut sho v drugij polovini XVII st Minkivci nalezhali magnatam Tarlo a piznishe voni perejshli u volodinnya velmozhnogo pana grafa Starzhinskogo Prote u cih slovah yaki berut svij pochatok z krayeznavchih prac XIX st ye chimalo netochnostej Napriklad odnoyu z takih ye zapis u knizi yaka zberigalasya v cerkvi sela Timkovi Siya kniga rekoma Mineya kuplena do cerkvi v gradi Timkovi 1742 roku za panuvannya velmozhnogo pana Starzhinskogo Tobto yakijs Starzhinskij buv vlasnikom mistechka viddalenogo za 8 km vid Minkivciv koli vlasnikami ostannih buli Zhevuski Minkovecka Derzhava Dokladnishe Minkovecka derzhava U 1772 roci Vojceh Scibor Marhockij kupiv Yarmolineckij klyuch U 1782 roci obminyav Yarmolinci na Minkivci Takim chinom Minkivci otrimali novogo vlasnika Vojceha Scibora Marhockogo pleminnik yakogo Ignacij Yezhi Scibor Marhockij stvoriv Minkovecku Derzhavu Same cya samonazvana derzhava pershoyu vprovadila zvilnennya svoyih selyan vid kriposnoyi zalezhnosti ta daruvala yim osobistu svobodu U period golovuvannya Ignaciya selo vidrodilos i pershim u Shidnij Yevropi pozbulos kriposnickogo ladu Minkovechchina u 1844 1907 rokah U 1844 roci Podilska palata provela lyustraciyu derzhavnogo majna Na toj moment naselennya Minkivciv bulo zarahovane do derzhavnih selyan i ne vidbuvalo panshini Lyustraciya vidznachala Panu Podilskomu gubernatorskomu lyustratoru 13 konfiskovanih u zamovnika Marhockogo mayetkiv prijnyato do derzhavnogo majna Novoushickogo povitu mistechka Minkivci Palata derzhavnogo majna vrahovuyuchi sho m Minkivci nini perebuvayut u cilkovitomu zanepadi hocha znahoditsya na velikij poshtovij dorozi nedaleko vid gubernskogo mista maye shonedilni bazari bulo b korisno znajti mozhlivist dlya polipshennya jogo stanovisha tomu palata uhvalila zarahuvati m Minkivci do lyustraciyi Cyu lyustraciyu bulo zakincheno 1847 roku a cherez 12 rokiv u 1859 roci provedeno povtornu lyustraciyu Minkivci Malyunok Napoleona Ordi blizko 1871 roku Minkovecki hliborobi gostro vidchuvali zemelnij golod Tu neveliku kilkist zemli sho mali selyani do reform 1860 h rokiv voni vikuplyali u derzhavi uprodovzh 37 rokiv z 1873 po 1910 rik Konflikti za zemlyu buli tipovim yavishem na toj chas V odin z takih konfliktiv koli selyani Ivankovec 1882 roku vimagali u pomishika Skibnevskogo 60 desyatin ornoyi zemli vimushenij buv vtrutitis podilskij gubernator U Minkivcyah buli veliki bazari U berezni 1888 roku vlada rozporyadilasya perenesti yarmarki z nedili na vivtorok vidbuvalis kozhni dva tizhni Minkovechchina brala uchast i u zovnishnij torgivli Tak do Avstro Ugorshini vivozili tyutyun yajcya suhofrukti Z pochatkom revolyuciyi 1905 1907 rokiv u Minkivcyah rozpovsyudzhuvalisya listivki iz zaklikom do borotbi z samoderzhavstvom Protyagom 1905 roku na Podilli vidbulosya 278 selyanskih vistupiv Dlya yih pridushennya syudi dodatkovo bulo napravleno 7 pihotnih 3 kavalerijskih polkiv kavalerijsku brigadu i 2 okremih artdivizioni 154 uryadnikiv 1668 strazhnikiv Novitnij chas Derev yana sinagoga v Minkivcyah 1920 ti roki Nacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast 2 bereznya 1917 roku do Dunayevec dijshla zvistka pro Lyutnevu revolyuciyu 1917 r i majzhe vidrazu poshirilasya na ves Ushickij povit V kinci bereznya 1917 roku vlada v Minkivcyah faktichno perejshla do ruk selyanskih deputativ Neabiyake znachennya malo vsenarodne golosuvannya Narod viddav perevagu revolyucijnim partiyam Misceva inteligenciya shvidko uvibrala v sebe ideyi nacionalno vizvolnoyi borotbi Iz stvorennyam Centralnoyi Radi i v miru poshirennya yiyi vplivu na Podillya u Minkivcyah vse chastishe lunali zakliki pidtrimati Ukrayinsku revolyucijnu vladu vzyati uchast u viborah Ukrayinskogo Nacionalnogo Kongresu Vidnovlennya UNR v grudni 1918 roku minkivchani sprijnyali prihilno Yim hotilos spokoyu rozmirenogo zhittya normalno gospodaryuvati i zaroblyati na shodennij hlib Z lipnya po veresen 1920 roku minkivchani vpershe piznali radyansku politiku v diyi Zibranij vrozhaj dovelosya zdavati derzhavi cherez prodrozkladku U roki golodomoru 1932 1933 rokiv zgidno zi spiskom kilkist postrazhdalih sklala 129 osib Z yakih 31 cholovik ta 98 zhinok Takozh zgidno zi spiskom pomerli vidsutni 11 lipnya 1941 roku v Dunayivci uvijshli ugorski vijska a zgodom nimecki okupanti 12 lipnya 1941 roku vorog nastupayuchi po avtotrasi zajnyav Minkivci Mizh nimeckimi i radyanskimi vijskami vinikla perestrilka Nimeckij nastup bulo zupineno na cilu dobu tomu sho osnovnij mist cherez r Ushicyu buv spalenij a inshi proyizdi buli zaminovani radyanskimi vijskami 31 serpnya 1941 roku v Minkivcyah shucpolicayi proveli areshti i pognali yevreyiv na Glibochansku goru de i rozstrilyali blizko 2200 osib Vikonavcyami zlochinu buv nimeckij 320 j policejskij bataljon pid komanduvannyam majora Kurta Dallya 28 bereznya 1944 r Minkivci bulo zvilneno Radyanski vijska proveli vdalu operaciyu po otochennyu ta znishennyu ugrupuvannya nimciv pid lisom Kovtunom U boyah bulo zatopleno 8 tankiv voroga v richci Ushicya 3 bronetransporteri desyatki mashin z amuniciyeyu Naprikinci 50 h rokiv XX st Minkivci stali rozvinutim naselenim punktom yakij mav visoki gospodarski i kulturno osvitni harakteristiki Prote Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 27 sichnya 1959 roku Minkoveckij rajon bulo likvidovano z priyednannyam jogo teritoriyi do Dunayeveckogo ta Novoushickogo rajoniv Mihajlivska cerkva u s Minkivci Z 24 serpnya 1991 roku selo v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Dunayeveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do Kam yanec Podilskogo rajonu ReligiyaRimo katolickij kostel sho sporudzhenij u 1801 roci za radyanskoyi vladi rozibrali i z jogo kameniv sporudili serednyu shkolu U 1838 roci v Minkivcyah bulo zaversheno budivnictvo kam yanoyi pravoslavnoyi cerkvi na chest Arhangela Mihayila Z kolishnoyi derev yanoyi cerkvi do novoyi dzvinici perenesli dzvoni Bagato rokiv nastoyatelem cerkvi u Minkivcyah buv protoyiyerej Simeon Strelbickij 1820 1866 Parafiya minkoveckoyi Svyatomihajlivskoyi cerkvi bula najbulshoyu na Minkovechchini za chiselnistyu viryan Do parafiyi nalezhali mistechko Minkivci ta sela Antonivka Gorodiska Kruzhkovci Zarichchya Mislibori Vesela ta Marhocici Budinok shkoli v Minkivcyah zbudovanij u 30 ti roki XX st Stanom na 2023 rik v seli funkcionuyut Kostel Vozdvizhennya Svyatogo Hresta RKC Cerkva Arhangela MihayilaOsvitaU 1860 1882 rokah v mistechku Minkivcyah diyala shkola gramoti u yakij navchalosya blizko 30 hlopchikiv ta divchatok 1866 roku v Minkivcyah vidkrito cerkovno parafiyalnu shkolu 1882 roku ministerske odnoklasne narodne uchilishe U selah sho buli pripisani do minciveckoyi parafiyi shkil ne bulo Stanom na 1930 rik u Minkoveckomu rajoni bulo uzhe 34 shkoli Naprikinci 50 h rokiv XX st u seli z vishoyu osvitoyu nalichuvalosya 45 osib z serednoyu 619 Diyali serednya zagalnoosvitnya trudova politehnichna shkola z virobnichim navchannyam u yakij navchalosya 518 uchniv specializovana shkola internat oblasnogo pidporyadkuvannya na 120 ditej U seli ye odin doshkilnij navchalnij zaklad z kilkistyu ditej 18 osib stanom na 2009 rik ta dvoma pedagogami Zaviduvachkoyu Minkoveckogo DNZ ye Gnatovska Irina Fedorivna U nash chas u seli diye navchalnij zaklad I III st po zakinchennyu yakogo nadayetsya atestat pro serednyu osvitu V period 2008 2009 n r u shkoli navchalos 212 uchniv ta pracyuvalo 22 vikladachi Direktorom shkoli ye Shimkova Olga Volodimirivna EkonomikaZa chasiv Ignaciya Scibora Marhockogo u Minkivcyah funkcionuvala paperova fabrika papir yakoyi koristuvavsya popitom navit u Kiyevi bo mav visoku yakist Vidomo sho 1812 roku v papirni pracyuvalo 16 robitnikiv ale z chasom yih stalo menshe u 1814 6 u 1823 5 Blizko 1802 roku v Minkivcyah bula vidkrita drukarnya ta pislya znishennya Minkovecoyi derzhavi drukarnya bula perevezena do Dunayevec Marhockij dlya roboti v drukarni zaprosiv z Varshavi vidomogo drukarya Josipa Vernera U drukarni pobachili svit perekladi z francuzkoyi i nimeckoyi mov na polsku Tak Gamlet Shekspira vpershe perekladenij z francuzkoyi na polsku movu u Minkivcyah i tut zhe vidrukovanij I vse zh perlinoyu minkoveckogo knigodrukuvannya stala Gomerova Iliada Krim paperovoyi fabriki u Minkivcyah buli sukonna fabrika cegelno cherepichnij i chimbarnij zavod Sogodni u seli pracyuye privatne pidpriyemstvo Kovbasnij ceh yake specializuyetsya na viroblenni ta prodazhi gotovoyi m yasnoyi produkciyi Do torgivli zalucheno 5 magaziniv ta 1 rinok 153 abonenti koristuyutsya poslugami zv yazku Stanom na 2011 rik zgidno z perelikom sub yektiv gospodaryuvannya u seli funkcionuyut 6 magaziniv iz prodovolchimi ta ne prodovolchimi tovarami odna veterinarna apteka Zoovetprompostach ta ferma sho zajmayetsya rozvedennyam svinej Avtomobilna doroga Gukiv Dunayivci Mogiliv PodilskijTransportDokladnishe Avtoshlyah T 2308 Persha avtodoroga bula pobudovana u 80 tih rokah XX st Cherez selo prolyagaye avtomobilna doroga T 2308 Gukiv Dunayivci Mogiliv Podilskij yaka zabezpechuye dlya vantazhnih avtomobiliv 3 mashinomiscya a dlya legkovih 6 mashinomisc Shodenno kursuyut rejsovi avtobusi z rajonnogo centru do sela U rajoni ye dvi zaliznichni stanciyi Dunayivci za 43 km vid sela avtodorogami ta Balin za 36 km vid sela Socialna sferaVhid u minkoveckij dendropark Minkoveckij dendropark Blizko 1796 roku pid chas poshirennya chumnoyi epidemiyi u Minkivcyah buduyetsya likarnya Dlya pridushennya hvorobi buli zaproshenni likar allopat de Geronit i gomeopat Stefani Minkovechchinu proslaviv vidatnij vchenij likar ta akademik Feofil Gavrilovich Yanovskij Pam yatnik yakogo vstanovleno bilya silskoyi likarni 29 grudnya 2009 roku vidkrito punkt shvidkoyi medichnoyi dopomogi v seli Minkivci U seli diye Budinok kulturi ta klub U 1958 1960 rr bilya Minkivciv na 3 ga u lisi zakladeno dendropark Sogodni tut zrostayut dereva j kushi ponad 260 vidiv u tomu chisli bagato ekzotiv ginkgo tis yagidnij pivoniya derevovidna ta in U seli vidkrito Filiyu Centru doslidzhennya istoriyi Podillya pri Kam yanec Podilskomu derzhavnomu universitetiOsobistostiPam yatnik Feofilu Yanovskomu bilya likarni Urodzhenci Bablyak Vitalij Petrovich nar 1951 ukrayinskij zhurnalist krayeznavec Groshko Valerij Mihajlovich nar 1953 ukrayinskij poet zhurnalist gromadskij diyach 1904 1956 Rube Franciya pidhorunzhij 3 yi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR Muzika Oleksandr Fedorovich 1921 2001 ukrayinskij zhivopisec i pedagog Scibor Marhockij Karol 1794 1881 odin z kerivnikiv Polskogo povstannya 1830 1831 rokiv Yanovskij Feofil Gavrilovich 1860 1928 likar terapevt dijsnij chlen AN URSR Pov yazani z Minkovechchinoyu Bablyak Volodimir Samijlovich 1916 1970 ukrayinskij pismennik zhurnalist Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini 1960 Gavinchuk Grigorij Danilovich 1908 krayeznavec doslidnik istoriyi Minkovechchini Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Pam yatki arhitekturi Kam yanec Podilskogo rajonuPrimitkiGurenchuk K I Kojonov M M Cis P M Prirodno geografichnij podil Lvivskogo i Podilskogo ekonomichnih rajoniv Lviv 1964 S 92 101 KPMDA F 1285 Op 1 Spr 10 43 220 317 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Hmelnicka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Vinokur I S Gucal A F Penyak S I Timoshuk B O Yakubovskij V I Dovidnik z arheologiyi Ukrayini Hmelnicka Chernivecka zakarpatska oblasti K Narodna dumka 1984 S 222 Gavinchuk G Cikava znahidka Leninskim shlyahom Dunayivci 1965 27 listopada Zahar yev V A Malyeyev Yu M Rozkopki kurganu rannoskifskogo chasu bilya sela Minkivci na Dunayevechchini Dunayivci yih rol i misce v istoriyi Podillya Tezi dopovidej respublikanskoyi konferenciyi Dunayivci 1993 S 26 28 Gavinchuk G Cikava znahidka Leninskim shlyahom Dunayivci 1960 5 travnya Molchanovskij N Ocherk izvestij o Podolskoj zemle do 1434 goda K 1885 S 123 Cit po Bilecka O Podillya na zlami XIV XV st do vitokiv formuvannya istorichnoyi oblasti Odesa 2004 S 215 Tam samo S 206 207 Jana Dlugosza Roczniki czyli Kroniki Slawnego Krolestws Polskiego Warszawa 1982 Ks X i XI 1406 1412 S 104 Bilecka O Nazv pracya S 216 Grushevskij M Barske starostvo Istorichni narisi XV XVIII st Lviv 1996 S 159 162 Gavinchuk G Moyi Minkivci Prapor yunosti 1962 23 travnya Jablonowski A Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statysycznym T VIII Ziemie Ruskie Wolyn i Podole Zrodla dziejowe Warszawa 1889 T XIX S 159 162 170 Ibid S 190 Ibid S 192 193 Ibid S 220 222 279 Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Vyp IX Pod red E Secinskogo Kamenec Podolsk 1904 S 968 Mihajlina P V Vizvolna borotba trudovogo naselennya mist Ukrayini 1569 1654 K 1975 S 150 Div Smolij V A Stepankov B C Bogdan Hmelnickij Socialno politichnij portret K 1993 S 122 123 Trubchaninov S V Istoriya Podillya ta Pivdenno Shidnoyi Volini Kam yanec Podilsknj 1994 Kn 2 S 60 Smolij V A Stepankov B C Nazv pracya S 123 Trubchaninov S V Materiali do uroku Nash kraj v I pol XVTH st Naukovi praci istorichnogo fakultetu Kam yanec Podilskij 1995 T 1 S 234 235 Markina V A Krestyane Pravoberezhnoj Ukrainy konec XVII 60 e gody HUGI v K 1971 S 39 53 Zholtovskij P M Hudozhnye zhittya na Ukrayini v 16 18 st K 1983 S 139 Prihody i cerkvi S 972 973 Kam yanec Podilskij miskij derzhavnij arhiv F 233 Op 1 Spr 487 F 856 Op 1 Spr 2962 Kam yanec Podilskij miskij derzhavnij arhiv F 112 Op 1 Spr 2962 Bovua D Bitva za zemlyu v Ukrayini 1863 1914 K 1998 S 110 Brokgauz i Efron Enciklopedicheskij slovar E XIX S 407 Grishuk B Vkazana pracya S 30 Spisok meshkanciv Dunayeveckogo rajonu sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 rokiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 Olinevich S Okupaciya Dunayevechchini S 60 Prokopchuk V S Nazv pracya S 38 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Cerkovnaya letopis mestechka Minkovec Fondi Kam yanec Podilskogo istorichnogo muzeyu zapovidnika Inv 510 Prokopchuk V S Nazv pracya S 66 69 70 72 Evtiheev U Ukaz soch S 36 Grishuk B Nazv pracya S 14 Rozrahunok vidstanej mizh mistami Arhiv originalu za 8 serpnya 2012 PosilannyaMinkivci Dunayeveckij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Minkivci Dunayeveckij rajon u Vikishovishi Zamki i hrami Ukrayini 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Pogoda v seli Minkivci 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Storinka pro istoriyu s Minkivci 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Minkowce mko rzad nad rz Uszyca pow uszycki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 448 450 pol Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi