Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської (Драмтеатр Кобилянської) — державний заклад культури, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та показ творів театрального мистецтва. Розміщується у будинку міського театру Чернівців.
Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської | ||||
---|---|---|---|---|
48°17′30″ пн. ш. 25°55′51″ сх. д. / 48.29176000002777158° пн. ш. 25.93085000002777818° сх. д.Координати: 48°17′30″ пн. ш. 25°55′51″ сх. д. / 48.29176000002777158° пн. ш. 25.93085000002777818° сх. д. | ||||
Країна | Україна[1] і Австро-Угорщина | |||
Місто | ||||
Місце | Чернівці | |||
Адреса | ||||
Підпорядкування | Управління культури Чернівецької ОДА | |||
Назва на честь (епонім) | Ольга Кобилянська | |||
Архітектор | ||||
Місткість | 742 місця | |||
Тип | театр[1], оперний театр, d | |||
Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Відкрито | 1940 | |||
Оф. відкриття | 1905[2] | |||
Керівництво | Іван Бутняк (директор-художній керівник) | |||
dramtheater.cv.ua | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
UA-73-101-0016 | ||||
EUTA theatre ID | 1453 | |||
| ||||
Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської у Вікісховищі |
Заснований у 1940 році на базі Харківського державного театру революції як «Чернівецький державний український драматичний театр». З 1954 року — «Чернівецький обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської». Статус «Академічного» — з 22 липня 2008 року. У 2023 було відкрито новий камерний сценічний простір театру — сцену-масйстерню (вул. Лесі Українки, 9).
Історія
Велике театральне мистецтво почало з'являтись у Чернівцях наприкінці XVIII ст., коли частину Буковини було включено до Габсбурзької монархії. Першу театральну постановку чернівчани побачили 1784-го року, коли у місті гастролював італійський театр тіней. Спеціалізованого театрального приміщення у столиці Герцогства Буковина не існувало, тому вистави проводились у пристосованих місцях. У 1876 році у місті був збудований перший стаціонарний, щоправда дерев'яний, театр, який прослужив за призначенням до 1904 року.
Урочисте відкриття нового міського театру відбулося 3 жовтня 1905 року постановкою п'єси [de] «Марія Терезія».
На сцені місцевого театру демонструвалися опери, оперети, драматичні та комедійні вистави, зінгшпілі західноєвропейських класиків Джузеппе Верді, Ріхарда Вагнера, Йоганна-Фрідріха Шиллера тощо, виступали великі майстри оперної та драматичної сцени Європи: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, [de] та багато інших.
Історія театральної трупи
Приміщення театру в Чернівцях використовувалось лише для гастрольних вистав європейських колективів. Тільки після звільнення Північної Буковини від румунської окупації та утворення Чернівецької області у складі УРСР, у місті з'явилась місцева театральна трупа, близько третини якої складали місцеві актори, зокрема Сидір Терлецький. У грудні 1940 року за рішенням Ради Народних Комісарів УРСР творчий колектив Харківського державного театру революції був перебазований на постійну роботу до Чернівців. Художнім керівником театру було призначено заслуженого артиста УРСР Івана Юхименка.
14 січня 1941 року чернівецькій публіці було презентовано прем'єру «Лісової пісні» за драмою-феєрією Лесі Українки. Свій перший сезон в Чернівцях театр закінчив 28 травня прем'єрою вистави «Украдене щастя» за п'єсою Івана Франка. Накресливши репертуарний план на майбутній сезон, колектив 1 червня 1941 року розпочав літні гастролі у місті Станиславові, які проходили з шаленим успіхом, але були перервані початком нацистсько-радянської війни.
Наприкінці червня колектив повернувся до Чернівців, звідки більша частина евакуювалась до Харкова, а велика група акторів і працівників театру (45 чоловік, серед яких Віктор Мізиненко) були мобілізовані до діючої армії. Восени 1941 року театр був евакуйований у Краснодарський край (Армавір), звідти до Кисловодську, потім — Гудермес, Грозний, Дагестан, Оренбурзьку область, Татарську АРСР, Марійську АРСР. За цей період було показано глядачам 115 вистав, дано 20 шефських концертів у військових частинах, шпиталях, військкоматах.
З жовтня 1943 року художнім керівником і директором театру став один з провідних українських режисерів, учень та послідовник Миколи Садовського, Марії Заньковецької, Леся Курбаса — народний артист СРСР Василь Василько.
Перший сезон у визволених Чернівцях театр відкрив 4 листопада 1944 року виставою «Чому не гаснуть зорі» Олександра Копиленка у постановці Василя Василька.
З ініціативи керівника колективу Василя Василька з 1945 року театр став іменуватися: «Чернівецький державний український музично-драматичний театр». При ньому було створено театральну студію, що відкрила шлях у велике мистецтво цілій плеяді митців — народному артисту СРСР Дмитру Гнатюку, народному артисту Молдавської РСР [ru]. Вихованцями студії були заслужені артисти України Омелян Савка, Дарій Ластівка та інші артисти.
За роки мистецької діяльності на сцені театру було здійснено понад 500 постановок за творами вітчизняних та зарубіжних драматургів. Але найбільшим досягненням Чернівецького театру стала постановка «Землі» за повістю Ольги Кобилянської (реж. Василь Василько). Вистава мала шалений успіх не лише на Буковині, а й в усіх куточках великої держави: Києві, Харкові, Львові, Москві, Ленінграді, Кишиневі, Одесі, Сімферополі, Донецьку тощо. Фактично цією виставою Василь Василько зініціював створення театрального літопису Буковини і започаткував на українській сцені театр Ольги Кобилянської, завдяки чому через кілька років (Указ ВР УРСР від 21 червня 1954 року) «Чернівецькому державному українському драматичному театрові» було присвоєно ім'я славетної буковинської письменниці.
Крім «Землі» Кобилянської, також було інсценізовано «У неділю рано зілля копала» та «Вовчицю». Також у репертуарі театру були: комедії Степана Васильченка «На перші гулі», Марка Кропивницького «Біда не кожному біда — іншому талан», «Українські вечорниці», історична драма «Лукіян Кобилиця» Я.Балковенка та Григорія Мізюна; з світового репертуару — «Отелло» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; з тогочасного радянського («Весняний потік» Зіновія Прокопенка, «Вода з отчої криниці» Василя Фольварочного) тощо. Справжнім виявом акторської та режисерської майстерності стали вистави за творами сучасних для 1960-х-1980-х років драматургів: Михайла Стельмаха, Нодара Думбадзе та інших, за які творчий колектив неодноразово отримував нагороди на чисельних фестивалях та конкурсах.
Географія гастрольних маршрутів театру сягала найвіддаленіших куточків Радянського Союзу, зокрема Новосибірську. Його виступи бачили практично в усіх радянських республіках, багатьох країнах соцтабору. Творчість отримувала позитивну оцінку глядачів, критики, громадських та державних організацій України, Білорусі, Молдови, Росії, Польщі, Румунії та багатьох інших країн.
Персоналії театру
- Художні керівники
- Марчак Юрій Михайлович (з 1997 по 2022 роки — директор-розпорядник, а згодом директор-художній керівник театру)
- (директор-художній керівник театру з листопада 2022)
- Головні режисери
- Василько Василь Степанович
- Борін Борис Абрамович
- Артеменко Костянтин Григорович
- Грипич Володимир Григорович
- Опанасенко Володимир Дмитрович
- Пивоваров Костянтин Григорович
- Колісник Петро
- Литвинчук Анатолій Григорович
- Селезінка Василь Михайлович
- Валько Роман
- Мосійчук Олег Петрович
- Трупа театру
У різний час в театрі працювали багато відомих і популярних акторів та режисерів, серед яких нині задіяні (за алфавітом, в дужках вказані дати служби в театрі):
- Ананьєв Олександр Миколайович
- Анепська Діна Сергіївна
- Багуляк Валентин
- Барановський Віктор
- Безпольотова Валентина Володимирівна
- Бутковський Святослав
- Глазнєв Вадим
- Головко Валентина
- Гоменюк Микола
- Губко Наталія
- Гунда Наталія
- Гуцан Роман
- Дадус Олександр
- Єгізарян Ернест
- Зборлюкова Крістіна
- Зимня Валентина Іванівна
- Золотова Євгенія Борисівна — режисер
- Івахнюк Оксана
- Ільїна Ольга Олексіївна
- Кавулич Назарій
- Кавулич Сніжана
- Кільчицька-Дудка Ольга
- Козаковський Юрій Станіславович
- Колтун Анна-Марія
- Король Ксенія
- Костюк Валерія
- Кривицький Єгор
- Леончик Дмитро — режисер-постановник
- Лещик Василь Романович
- Малиш Анна
- Міхневич Петро Герасимович
- Муравін Ростислав
- Надкернична Люсьєна
- Надкерничний Олексій
- Нікітін Петро Іванович
- Новицька Світлана Валентинівна — керівник літературно-драматичної частини
- Піта Марина
- Попенко Лариса
- Попович Сезонтій
- Приходько Вікторія — балетмейстерка
- Проданюк Анна
- Репецький Андрій
- Рошка Оксана — хормейстерка
- Рудницька Ольга Федорівна
- Савельєва Ксенія
- Савка Омелян Мафтейович (1944—2005)
- Свідерська Ярослава
- Сіренко Микола
- Скрипка (Цісельська) Людмила Іванівна — головний режисер театру, народна артистка України
- Сокирко Володимир Костянтинович
- Стаханов В’ячеслав
- Степанов Євген —режисер
- Тимку Марина
- Тимчишин Мар’яна
- Ткачук Назарій
- Шептекіта Валерій Іванович
- Шнайдер Володимир — головний диригент
- Шутько Микола Олексійович
- Янушевич Ганна Яківна
- Яроцький Борис Іванович
- Розумовська Юлія Миколаївна
- Фестрига Роман
- Фіалко Нонна Григорівна
- Циганок Андрій
- Художники
- Лассан Валентин Володимирович
- Магратій Петро Назарович
- Молдаван Михайло
- Нарбут Данило Георгійович
- Плаксій Олександр Семенович
- Січкар Яків
Постановки театру
- , 14 січня — «Лісова пісня» за драмою-феєрією Лесі Українки
- 1941, 28 травня — «Украдене щастя» за однойменною п'єсою Івана Франка
- , 4 листопада — «Чому не гаснуть зорі» Олександра Копиленка; реж. Василь Василько
- «Земля» за повістю Ольги Кобилянської; реж. Василь Василько
- пєса-казка «Весела валіза» за А.Богачовою
- музична казка «День народження кота Леопольда» за Аркадієм Хайтом
- комедія [en]» за [en]
- музична казка «Жила собі Сироїжка» за В.Зиміним; реж. Володимир Грицак
- казка «Зачарована фея» за [hr]
- казка «Золоте курча» за Володимиром Орловим
- містична драма «Калинова сопілка» за повістю «Казка про калинову сопілку» Оксани Забужко
- музична казка «Карлсон, який живе на даху» за текстами Астрід Ліндгрен
- драма «Мадам Боварі» Ярослава Стельмаха за романом Гюстава Флобера
- історія кохання «Мандрівні зорі, або життя — театр» за Шолом-Алейхема
- «Ольга за листами Ольги Кобилянської» — вистава про життя Ольги Кобилянської
- народна комедія-оперетка «Пан мандатор» за Сидором Воробкевичем
- комедія «Рятуйте, мене женять!» за [de]
- казка «Снігова королева» за Євгеном Шварцом
- сповідь «Сойчине крило» за однойменною новелою Івана Франка
- драма на «три життя» «Солодка Даруся» за романом Марії Матіос
- феєрія «Сон літньої ночі» за однойменною комедією Вільямом Шекспіром
- сценічні роздуми «Туга за майбутнім» навіяні поезією Віри Китайгородської
- лірична комедія «Тустеп і різний „мотлох“» за Р.Байєром
- фрашка-жарт «Як козам роги виправляють, або приборкання норовливої» Юрія Федьковича за п'єсою «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра
- музична казка «Як Настуня ледь не стала марою» за Володимиром Ілюховим; реж. Володимир Ілюхов
- , грудень — комедія «Різдвяна ніч» за повістю «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя; реж. Олег Мосійчук
- — трагікомедія «Кайдашева сім‘я» за однойменною повістю Івана Нечуй-Левицького; реж. Олег Мосійчук
- 2011, 16 квітня — мелодрама «Ілюзії вальсу» за Ольгою Кобилянською
- 2011, 15 червня — хроніка життя «Тисяча снопів вітру» Івана Миколайчука
- 2011, 24 жовтня — комедія «Шалене суботнє надвечір'я» за
- 2012, 1 січня — музична казка «Кішчин дім» за Самуїлом Маршаком
- 2012, 28 січня — притча «Лавина» за
- 2012, 21 квітня — музична комедія «Шельменко-денщик» за однойменною п'єсою Григорія Квітки-Основ'яненка
- 2012, 16 вересня — дитячий мюзикл «Ще раз про Червону Шапочку» за Юлієм Кімом; реж. Андрій Романов
- 2013, 26 січня — більше ніж комедія «Інцидент» за [it]
- 2013, 20 квітня — містерія Купальської ночі «Паночка» Ніни Садур за повістю «Вій» Миколи Гоголя
- 2013, 15 червня — комедія «Кохання у стилі бароко» за Ярославом Стельмахом; реж. Андрій Романов
- 2013, 19 жовтня — драма «Земля» за повістю Ольги Кобилянської
- 2013 — музична казка «Білосніжка і семеро гномів» за братами Грімм; реж. Андрій Романов
- 2014, жовтень — комедійний мюзикл «Малюк» за п’єсою Ж.Д.Летраза; реж. Віталій Денисенко
- 2015, 25 квітня — музична кумедія-лубок «Сватання на Гончарівці» Г.Квітки-Основ‘яненко; реж. Віталій Денисенко
- 2015, 19 грудня — музична казка «Як стати справжнім бегемотом» О.Вітра; реж. Олександр Мірошниченко
- 2016, травень — комедія «Запечатаний двірник» Ю.Федьковича; реж.Мирослав Гринишин
- 2017, 25 березня — детективна історія людських пристрастей поза часом та місцем дії «Слуги і сніг» Айріс Мердок; реж. Людмила Скрипка
- 2017, 20 травня — love-story «Сяй, мій божевільний діаманте!» Айвон Менчелл; реж. Володимир Савінов
- 2017, 17 червня — сатирично-юридична комедія «Чесний суддя» Юрія Васюка; реж. Мирослав Гринишин
- 2017, 21 жовтня — комедія «Павлинка» Янкі Купали; реж. Вадим Сікорський
- 2017, 22 листопада — «Лицар слова»Людмила Скрипка ; реж. Людмила Скрипка (вечір пам’яті до 100-річчя Михайла Івасюка)
- 2017, 24 грудня — музична казка «Коза-дереза» Сергія Кузика на музику Миколи Лисенка; реж. Сергій Кузик
- 2018, 31 березня — комедія оманливості почуттів «Дванадцята ніч, або Як собі хочете» за однойменною комедією Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Гусаков
- 2018, 16 червня — зворушлива комедія «Зірка без імені» за мотивами однойменної п’єси Михаїла Себастіана; реж. Людмила Скрипка
- 2018, 13 жовтня — «…Вір або не вір» за оповіданням «Не плачте за мною ніколи…» Марії Матіос; реж. Дмитро Леончик
- 2018, 25 листопада — «Поранкова душа» Василя Вовкуна з Ольги Кобилянської про Ольгу Кобилянську; реж. Василь Вовкун
- 2019, 26 січня — «Трагедія бунту» Петра Колісника за романом («Хіба ревуть воли, як ясла повні?») Панаса Мирного; реж. Петро Колісник
- 2019, 30 березня — «Чудеса Мері» за мотивами книг про Мері Поппінс Памели Треверс; реж. Людмила Скрипка
- 2019, 22 червня — фарс «Скапен-штукар» Мольєра; реж. Дмитро Гусаков
- 2019, 15 вересня — музична казка «Сніговик, який хотів познайомитися з Сонцем» Матея Вишняка; реж. Раду Гішаш (Румунія)
- 2019, 16 листопада — дикий експеримент над любов‘ю «Зрадь мене» за п'єсою «Закон» Володимира Винниченка; реж. Людмила Скрипка
- 2020, 4 жовтня — комедія в стилі рок-н-ролл «Тітонька на мільйон» за п'єсою [en] [en]; реж. Людмила Скрипка
- 2020, 3 грудня — комедія «Габріель» за п‘єсою «Франція, Париж і чотири жіночі долі на перехресті століття» Мішеля Лоранса; реж. Юрій Кочевенко
- 2021, 6 лютого — «Подорож з ангелом» Миколи Яремківа за мотивами [ru]; реж. Микола Яремків
- 2021, 7 травня — «Ніч на полонині» за драматичною поемою Олександра Олеся; реж. Вадим Сікорський
- 2021, 28 листопада — комедія на дві дії «Вікенд на трьох» за п‘єсою «З пасхою!» Жана Пуаре; реж. Дмитро Мельничук
- 2021, 19 грудня — музична казка «Дюймовочка і метелик» А.Яблонської за Г.К.Андерсеном; реж. Дмитро Демков
- 2022, 21 травня — гуцульська чайна церемонія 18+ «Карпатський раж» за п’єсою «Екологічна балада» Ольги Мацюпи; реж. Дмитро Леончик
- 2022, 25 червня — єврейська душа «Сіді Таль. Аідише нешуме» за п'єсою «Сіді Таль. Танець над прірвою» Неди Нежданої; реж. Людмила Скрипка
- 2022, 8 жовтня — романтичний трилер «Двійник за контрактом» за п’єсою «Англійська рулетка, або Мільйон за контрактом» Е.Еліс, Р.Рііс; реж. Вадим Сікорський
- 2022, 3 грудня — театралізована розповідь «У пошуках щастя» за п‘єсами Василя Шевчука та текстами Григорія Сковороди; реж. Людмила Скрипка
- 2022, 17 грудня — сатира на дві дії «Мина. Історія перевертня» за п‘єсою «Мина Мазайло» Миколи Куліша; реж. Дмитро Леончик
- 2023, 28 січня — казка «Гном Джером і пів кілгорама цукру» Петра Маги за мотивами казки «Скупий Гном» Х.А.Лаіглесії; реж. Марія Мага
- 2023, 19 травня — трагедія «Ромео і Джульєтта» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Людмила Скрипка
- 2023, 23 вересня — трагіфарс «Біла пошесть» за Карелом Чапеком; реж.
- 2023, 22 грудня — буковинська драма«Вовчиха» Ольги Кобилянської; реж. Людмила Скрипка
- 2024, 24 лютого — відважна пригода «Ріккі Тіккі Таві» Марини Смілянець; реж. Дмитро Леончик
- 2024, 7 травня — вистава-екскурсія «Фельнер&Гельмер презентують»
- Сцена-майстерня
- 2023, 4 квітня — «Фаустпатрон» Івана Бутняка; реж.
- 2023, 25 травня — сімейна сага «Мати Гіркого (гугл транслейт)» за Лєною Лягушонковою; реж.
- 2023, 22 листопада - трагікомедія «Величне століття. Веселе» Сергія Кулибишева; реж. Сергій Кулибишев
- 2024, 20 квітня - казка для маленьких і великих людей «Казки на поді»; реж. Марина Богомаз
- Сцена панорама
- 2023, 19 серпня — казка для сімейного перегляду «Принцеса А-Чому» Івана Бутняка; реж.
Фестивалі
Починаючи з 2005 року кожного жовтня в Чернівцях проходить щорічний регіональний фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини», у якому беруть участь провідні театральні колективи України, Білорусі, Росії, Румунії тощо.
У свою чергу Чернівецький музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської регулярно бере участь у фестивалях театрального мистецтва, що відбуваються як в Україні так і за кордоном. На фестивалі «Прем'єри сезону-2011» в Івано-Франківську молодий чернівецький актор Григорій Руденко-Краєвський здобув перемогу у номінації «найкращий дебют» (за роль Лейбла у виставі «Мандрівні зорі, або Життя-Театр» за Шолом-Алейхемом). За резульатами 6-го Міжнародного театрального фестивалю «HOMO LUDENS» («Людина, що грає») у Миколаєві Чернівецький муздрамтеатр отримав спеціальний диплом «За громадянську позицію, майстерність і творче натхнення», а вистава «Лавина» (за Тунджером Джудженоглу) перемогла в чотирьох номінаціях: «найкращий акторський дует» (Анна Моргунова і Олексій Надкерничний), «найкраща режисерська робота» (Людмила Скрипка), «найкраща чоловіча роль другого плану» (Богдан Братко), «найкраща молода артистка» (Анна Моргунова).
Театральна студія
З вересня 2013 року при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. Ольги Кобилянської організовано «театральну студію», у які навчаються діти, віком від 8 до 15 років. У програмі навчання: розвиток уваги та уяви, сценічна мова та голос, пластична свобода, акторська майстерність, практика на сцені та участь у виставах.
У 2019 році курс актора театру Дмитра Леончика представив виставу «Кіндер сюрприз», а курс актора театру Олексія Надкерничного — «Той самий Мюнхаузен».
Партнери
Спонсори театру: ТОВ «Машзавод», ТДВ «Трембіта», Трикотажна фірма «Арніка».
Інформаційну підтримку надають Чернівецька обласна державна телерадіокомпанія, Телеканал «Чернівці», радіо «Блиск», Радіо 103,2 FM, «Портал Культура», «БукІнфо», портали «vsemisto.info», «BukNews», «Буковина online», «Буковинська бізнес-довідка».
Галерея
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1906/1907
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1906/1907
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1907/1908
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1908/1909
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1910/1911
- Творчий колектив Чернівецького театру сезону 1919/1920
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 180-184. — .
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Це міф совєтської пропаганди. Театр завжди мав свій творчий колектив. Див. нижче старі фото творчих колективів Чернівецького театру з 1906 року
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Наталія СПАТАРЬ (23 листопада 2022). У Чернівцях призначили нового керівника муздрамтеатру на час воєнного стану: що відомо. «Суспільне Чернівці». Процитовано 26 листопада 2022.
- Наталія ФЕЩУК (16 грудня 2022). «Кожна подія у театрі — це має бути амбітний проєкт». «Буковина». Процитовано 16 листопада 2022.
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- Наталія КОРЖИЦЬКА (20 грудня 2021). (укр.). «Zaxid.net». Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
- (укр.). «Шпальта медіа». 5 травня 2021. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
- Олена СУЛІКОВСЬКА (28 березня 2023). У Чернівцях відкрили сцену-майстерню муздрамтеатру та показали прем’єру вистави «Фаустпатрон» (укр.). «Шпальта медіа». Процитовано 11 квітня 2023.
- Маргарита ОЛІЙНИК, Юлія ТРАЧ (27 березня 2023). «Хочемо провокувати глядача». У Чернівцях на малій сцені театру покажуть першу виставу (укр.). «Суспільне». Процитовано 11 квітня 2023.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (6 вересня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 2021-7-31.
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Ю. Кобилянської // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 746-748.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherniveckij akademichnij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi Dramteatr Kobilyanskoyi derzhavnij zaklad kulturi diyalnist yakogo spryamovana na stvorennya publichne vikonannya ta pokaz tvoriv teatralnogo mistectva Rozmishuyetsya u budinku miskogo teatru Chernivciv Cherniveckij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi 48 17 30 pn sh 25 55 51 sh d 48 29176000002777158 pn sh 25 93085000002777818 sh d 48 29176000002777158 25 93085000002777818 Koordinati 48 17 30 pn sh 25 55 51 sh d 48 29176000002777158 pn sh 25 93085000002777818 sh d 48 29176000002777158 25 93085000002777818 Krayina Ukrayina 1 i Avstro UgorshinaMisto Chernivci 1 Misce ChernivciAdresa Teatralna plosha 1Pidporyadkuvannya Upravlinnya kulturi Cherniveckoyi ODANazva na chest eponim Olga KobilyanskaArhitektor Byuro Felner amp GelmerMistkist 742 miscyaTip teatr 1 opernij teatr dStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniVidkrito 1940Of vidkrittya 1905 2 Kerivnictvo Ivan Butnyak direktor hudozhnij kerivnik dramtheater cv uaIdentifikatori i posilannyaUA 73 101 0016EUTA theatre ID 1453 Cherniveckij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi u Vikishovishi Zasnovanij u 1940 roci na bazi Harkivskogo derzhavnogo teatru revolyuciyi yak Cherniveckij derzhavnij ukrayinskij dramatichnij teatr Z 1954 roku Cherniveckij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi Status Akademichnogo z 22 lipnya 2008 roku U 2023 bulo vidkrito novij kamernij scenichnij prostir teatru scenu masjsternyu vul Lesi Ukrayinki 9 IstoriyaDokladnishe Budinok teatru Chernivci budinok Cherniveckogo miskogo teatru Velike teatralne mistectvo pochalo z yavlyatis u Chernivcyah naprikinci XVIII st koli chastinu Bukovini bulo vklyucheno do Gabsburzkoyi monarhiyi Pershu teatralnu postanovku chernivchani pobachili 1784 go roku koli u misti gastrolyuvav italijskij teatr tinej Specializovanogo teatralnogo primishennya u stolici Gercogstva Bukovina ne isnuvalo tomu vistavi provodilis u pristosovanih miscyah U 1876 roci u misti buv zbudovanij pershij stacionarnij shopravda derev yanij teatr yakij prosluzhiv za priznachennyam do 1904 roku Urochiste vidkrittya novogo miskogo teatru vidbulosya 3 zhovtnya 1905 roku postanovkoyu p yesi de Mariya Tereziya Na sceni miscevogo teatru demonstruvalisya operi opereti dramatichni ta komedijni vistavi zingshpili zahidnoyevropejskih klasikiv Dzhuzeppe Verdi Riharda Vagnera Joganna Fridriha Shillera tosho vistupali veliki majstri opernoyi ta dramatichnoyi sceni Yevropi Enriko Karuzo Fedir Shalyapin Solomiya Krushelnicka de ta bagato inshih Istoriya teatralnoyi trupi Primishennya teatru v Chernivcyah vikoristovuvalos lishe dlya gastrolnih vistav yevropejskih kolektiviv Tilki pislya zvilnennya Pivnichnoyi Bukovini vid rumunskoyi okupaciyi ta utvorennya Cherniveckoyi oblasti u skladi URSR u misti z yavilas misceva teatralna trupa blizko tretini yakoyi skladali miscevi aktori zokrema Sidir Terleckij U grudni 1940 roku za rishennyam Radi Narodnih Komisariv URSR tvorchij kolektiv Harkivskogo derzhavnogo teatru revolyuciyi buv perebazovanij na postijnu robotu do Chernivciv Hudozhnim kerivnikom teatru bulo priznacheno zasluzhenogo artista URSR Ivana Yuhimenka 14 sichnya 1941 roku cherniveckij publici bulo prezentovano prem yeru Lisovoyi pisni za dramoyu feyeriyeyu Lesi Ukrayinki Svij pershij sezon v Chernivcyah teatr zakinchiv 28 travnya prem yeroyu vistavi Ukradene shastya za p yesoyu Ivana Franka Nakreslivshi repertuarnij plan na majbutnij sezon kolektiv 1 chervnya 1941 roku rozpochav litni gastroli u misti Stanislavovi yaki prohodili z shalenim uspihom ale buli perervani pochatkom nacistsko radyanskoyi vijni Naprikinci chervnya kolektiv povernuvsya do Chernivciv zvidki bilsha chastina evakuyuvalas do Harkova a velika grupa aktoriv i pracivnikiv teatru 45 cholovik sered yakih Viktor Mizinenko buli mobilizovani do diyuchoyi armiyi Voseni 1941 roku teatr buv evakujovanij u Krasnodarskij kraj Armavir zvidti do Kislovodsku potim Gudermes Groznij Dagestan Orenburzku oblast Tatarsku ARSR Marijsku ARSR Za cej period bulo pokazano glyadacham 115 vistav dano 20 shefskih koncertiv u vijskovih chastinah shpitalyah vijskkomatah Vasil Vasilko Z zhovtnya 1943 roku hudozhnim kerivnikom i direktorom teatru stav odin z providnih ukrayinskih rezhiseriv uchen ta poslidovnik Mikoli Sadovskogo Mariyi Zankoveckoyi Lesya Kurbasa narodnij artist SRSR Vasil Vasilko Pershij sezon u vizvolenih Chernivcyah teatr vidkriv 4 listopada 1944 roku vistavoyu Chomu ne gasnut zori Oleksandra Kopilenka u postanovci Vasilya Vasilka Z iniciativi kerivnika kolektivu Vasilya Vasilka z 1945 roku teatr stav imenuvatisya Cherniveckij derzhavnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr Pri nomu bulo stvoreno teatralnu studiyu sho vidkrila shlyah u velike mistectvo cilij pleyadi mitciv narodnomu artistu SRSR Dmitru Gnatyuku narodnomu artistu Moldavskoyi RSR ru Vihovancyami studiyi buli zasluzheni artisti Ukrayini Omelyan Savka Darij Lastivka ta inshi artisti Za roki misteckoyi diyalnosti na sceni teatru bulo zdijsneno ponad 500 postanovok za tvorami vitchiznyanih ta zarubizhnih dramaturgiv Ale najbilshim dosyagnennyam Cherniveckogo teatru stala postanovka Zemli za povistyu Olgi Kobilyanskoyi rezh Vasil Vasilko Vistava mala shalenij uspih ne lishe na Bukovini a j v usih kutochkah velikoyi derzhavi Kiyevi Harkovi Lvovi Moskvi Leningradi Kishinevi Odesi Simferopoli Donecku tosho Faktichno ciyeyu vistavoyu Vasil Vasilko ziniciyuvav stvorennya teatralnogo litopisu Bukovini i zapochatkuvav na ukrayinskij sceni teatr Olgi Kobilyanskoyi zavdyaki chomu cherez kilka rokiv Ukaz VR URSR vid 21 chervnya 1954 roku Cherniveckomu derzhavnomu ukrayinskomu dramatichnomu teatrovi bulo prisvoyeno im ya slavetnoyi bukovinskoyi pismennici Krim Zemli Kobilyanskoyi takozh bulo inscenizovano U nedilyu rano zillya kopala ta Vovchicyu Takozh u repertuari teatru buli komediyi Stepana Vasilchenka Na pershi guli Marka Kropivnickogo Bida ne kozhnomu bida inshomu talan Ukrayinski vechornici istorichna drama Lukiyan Kobilicya Ya Balkovenka ta Grigoriya Mizyuna z svitovogo repertuaru Otello za odnojmennoyu p yesoyu Vilyama Shekspira z togochasnogo radyanskogo Vesnyanij potik Zinoviya Prokopenka Voda z otchoyi krinici Vasilya Folvarochnogo tosho Spravzhnim viyavom aktorskoyi ta rezhiserskoyi majsternosti stali vistavi za tvorami suchasnih dlya 1960 h 1980 h rokiv dramaturgiv Mihajla Stelmaha Nodara Dumbadze ta inshih za yaki tvorchij kolektiv neodnorazovo otrimuvav nagorodi na chiselnih festivalyah ta konkursah Geografiya gastrolnih marshrutiv teatru syagala najviddalenishih kutochkiv Radyanskogo Soyuzu zokrema Novosibirsku Jogo vistupi bachili praktichno v usih radyanskih respublikah bagatoh krayinah soctaboru Tvorchist otrimuvala pozitivnu ocinku glyadachiv kritiki gromadskih ta derzhavnih organizacij Ukrayini Bilorusi Moldovi Rosiyi Polshi Rumuniyi ta bagatoh inshih krayin Personaliyi teatruHudozhni kerivniki Marchak Yurij Mihajlovich z 1997 po 2022 roki direktor rozporyadnik a zgodom direktor hudozhnij kerivnik teatru direktor hudozhnij kerivnik teatru z listopada 2022 Golovni rezhiseri Vasilko Vasil Stepanovich Borin Boris Abramovich Artemenko Kostyantin Grigorovich Gripich Volodimir Grigorovich Opanasenko Volodimir Dmitrovich Pivovarov Kostyantin Grigorovich Kolisnik Petro Litvinchuk Anatolij Grigorovich Selezinka Vasil Mihajlovich Valko Roman Mosijchuk Oleg Petrovich Trupa teatru U riznij chas v teatri pracyuvali bagato vidomih i populyarnih aktoriv ta rezhiseriv sered yakih nini zadiyani za alfavitom v duzhkah vkazani dati sluzhbi v teatri Ananyev Oleksandr Mikolajovich Anepska Dina Sergiyivna Bagulyak Valentin Baranovskij Viktor Bezpolotova Valentina Volodimirivna Butkovskij Svyatoslav Glaznyev Vadim Golovko Valentina Gomenyuk Mikola Gubko Nataliya Gunda Nataliya Gucan Roman Dadus Oleksandr Yegizaryan Ernest Zborlyukova Kristina Zimnya Valentina Ivanivna Zolotova Yevgeniya Borisivna rezhiser Ivahnyuk Oksana Ilyina Olga Oleksiyivna Kavulich Nazarij Kavulich Snizhana Kilchicka Dudka Olga Kozakovskij Yurij Stanislavovich Koltun Anna Mariya Korol Kseniya Kostyuk Valeriya Krivickij Yegor Leonchik Dmitro rezhiser postanovnik Leshik Vasil Romanovich Malish Anna Mihnevich Petro Gerasimovich Muravin Rostislav Nadkernichna Lyusyena Nadkernichnij Oleksij Nikitin Petro Ivanovich Novicka Svitlana Valentinivna kerivnik literaturno dramatichnoyi chastini Pita Marina Popenko Larisa Popovich Sezontij Prihodko Viktoriya baletmejsterka Prodanyuk Anna Repeckij Andrij Roshka Oksana hormejsterka Rudnicka Olga Fedorivna Savelyeva Kseniya Savka Omelyan Maftejovich 1944 2005 Sviderska Yaroslava Sirenko Mikola Skripka Ciselska Lyudmila Ivanivna golovnij rezhiser teatru narodna artistka Ukrayini Sokirko Volodimir Kostyantinovich Stahanov V yacheslav Stepanov Yevgen rezhiser Timku Marina Timchishin Mar yana Tkachuk Nazarij Sheptekita Valerij Ivanovich Shnajder Volodimir golovnij dirigent Shutko Mikola Oleksijovich Yanushevich Ganna Yakivna Yarockij Boris Ivanovich Rozumovska Yuliya Mikolayivna Festriga Roman Fialko Nonna Grigorivna Ciganok Andrij Hudozhniki Lassan Valentin Volodimirovich Magratij Petro Nazarovich Moldavan Mihajlo Narbut Danilo Georgijovich Plaksij Oleksandr Semenovich Sichkar YakivPostanovki teatru 14 sichnya Lisova pisnya za dramoyu feyeriyeyu Lesi Ukrayinki 1941 28 travnya Ukradene shastya za odnojmennoyu p yesoyu Ivana Franka 4 listopada Chomu ne gasnut zori Oleksandra Kopilenka rezh Vasil Vasilko Zemlya za povistyu Olgi Kobilyanskoyi rezh Vasil Vasilko pyesa kazka Vesela valiza za A Bogachovoyu muzichna kazka Den narodzhennya kota Leopolda za Arkadiyem Hajtom komediya en za en muzichna kazka Zhila sobi Siroyizhka za V Ziminim rezh Volodimir Gricak kazka Zacharovana feya za hr kazka Zolote kurcha za Volodimirom Orlovim mistichna drama Kalinova sopilka za povistyu Kazka pro kalinovu sopilku Oksani Zabuzhko muzichna kazka Karlson yakij zhive na dahu za tekstami Astrid Lindgren drama Madam Bovari Yaroslava Stelmaha za romanom Gyustava Flobera istoriya kohannya Mandrivni zori abo zhittya teatr za Sholom Alejhema Olga za listami Olgi Kobilyanskoyi vistava pro zhittya Olgi Kobilyanskoyi narodna komediya operetka Pan mandator za Sidorom Vorobkevichem komediya Ryatujte mene zhenyat za de kazka Snigova koroleva za Yevgenom Shvarcom spovid Sojchine krilo za odnojmennoyu noveloyu Ivana Franka drama na tri zhittya Solodka Darusya za romanom Mariyi Matios feyeriya Son litnoyi nochi za odnojmennoyu komediyeyu Vilyamom Shekspirom scenichni rozdumi Tuga za majbutnim naviyani poeziyeyu Viri Kitajgorodskoyi lirichna komediya Tustep i riznij motloh za R Bajyerom frashka zhart Yak kozam rogi vipravlyayut abo priborkannya norovlivoyi Yuriya Fedkovicha za p yesoyu Priborkannya norovlivoyi Vilyama Shekspira muzichna kazka Yak Nastunya led ne stala maroyu za Volodimirom Ilyuhovim rezh Volodimir Ilyuhov gruden komediya Rizdvyana nich za povistyu Nich pered Rizdvom Mikoli Gogolya rezh Oleg Mosijchuk tragikomediya Kajdasheva sim ya za odnojmennoyu povistyu Ivana Nechuj Levickogo rezh Oleg Mosijchuk 2011 16 kvitnya melodrama Ilyuziyi valsu za Olgoyu Kobilyanskoyu 2011 15 chervnya hronika zhittya Tisyacha snopiv vitru Ivana Mikolajchuka 2011 24 zhovtnya komediya Shalene subotnye nadvechir ya za 2012 1 sichnya muzichna kazka Kishchin dim za Samuyilom Marshakom 2012 28 sichnya pritcha Lavina za 2012 21 kvitnya muzichna komediya Shelmenko denshik za odnojmennoyu p yesoyu Grigoriya Kvitki Osnov yanenka 2012 16 veresnya dityachij myuzikl She raz pro Chervonu Shapochku za Yuliyem Kimom rezh Andrij Romanov 2013 26 sichnya bilshe nizh komediya Incident za it 2013 20 kvitnya misteriya Kupalskoyi nochi Panochka Nini Sadur za povistyu Vij Mikoli Gogolya 2013 15 chervnya komediya Kohannya u stili baroko za Yaroslavom Stelmahom rezh Andrij Romanov 2013 19 zhovtnya drama Zemlya za povistyu Olgi Kobilyanskoyi 2013 muzichna kazka Bilosnizhka i semero gnomiv za bratami Grimm rezh Andrij Romanov 2014 zhovten komedijnij myuzikl Malyuk za p yesoyu Zh D Letraza rezh Vitalij Denisenko 2015 25 kvitnya muzichna kumediya lubok Svatannya na Goncharivci G Kvitki Osnov yanenko rezh Vitalij Denisenko 2015 19 grudnya muzichna kazka Yak stati spravzhnim begemotom O Vitra rezh Oleksandr Miroshnichenko 2016 traven komediya Zapechatanij dvirnik Yu Fedkovicha rezh Miroslav Grinishin 2017 25 bereznya detektivna istoriya lyudskih pristrastej poza chasom ta miscem diyi Slugi i snig Ajris Merdok rezh Lyudmila Skripka 2017 20 travnya love story Syaj mij bozhevilnij diamante Ajvon Menchell rezh Volodimir Savinov 2017 17 chervnya satirichno yuridichna komediya Chesnij suddya Yuriya Vasyuka rezh Miroslav Grinishin 2017 21 zhovtnya komediya Pavlinka Yanki Kupali rezh Vadim Sikorskij 2017 22 listopada Licar slova Lyudmila Skripka rezh Lyudmila Skripka vechir pam yati do 100 richchya Mihajla Ivasyuka 2017 24 grudnya muzichna kazka Koza dereza Sergiya Kuzika na muziku Mikoli Lisenka rezh Sergij Kuzik 2018 31 bereznya komediya omanlivosti pochuttiv Dvanadcyata nich abo Yak sobi hochete za odnojmennoyu komediyeyu Vilyama Shekspira rezh Dmitro Gusakov 2018 16 chervnya zvorushliva komediya Zirka bez imeni za motivami odnojmennoyi p yesi Mihayila Sebastiana rezh Lyudmila Skripka 2018 13 zhovtnya Vir abo ne vir za opovidannyam Ne plachte za mnoyu nikoli Mariyi Matios rezh Dmitro Leonchik 2018 25 listopada Porankova dusha Vasilya Vovkuna z Olgi Kobilyanskoyi pro Olgu Kobilyansku rezh Vasil Vovkun 2019 26 sichnya Tragediya buntu Petra Kolisnika za romanom Hiba revut voli yak yasla povni Panasa Mirnogo rezh Petro Kolisnik 2019 30 bereznya Chudesa Meri za motivami knig pro Meri Poppins Pameli Trevers rezh Lyudmila Skripka 2019 22 chervnya fars Skapen shtukar Molyera rezh Dmitro Gusakov 2019 15 veresnya muzichna kazka Snigovik yakij hotiv poznajomitisya z Soncem Mateya Vishnyaka rezh Radu Gishash Rumuniya 2019 16 listopada dikij eksperiment nad lyubov yu Zrad mene za p yesoyu Zakon Volodimira Vinnichenka rezh Lyudmila Skripka 2020 4 zhovtnya komediya v stili rok n roll Titonka na miljon za p yesoyu en en rezh Lyudmila Skripka 2020 3 grudnya komediya Gabriel za p yesoyu Franciya Parizh i chotiri zhinochi doli na perehresti stolittya Mishelya Loransa rezh Yurij Kochevenko 2021 6 lyutogo Podorozh z angelom Mikoli Yaremkiva za motivami ru rezh Mikola Yaremkiv 2021 7 travnya Nich na polonini za dramatichnoyu poemoyu Oleksandra Olesya rezh Vadim Sikorskij 2021 28 listopada komediya na dvi diyi Vikend na troh za p yesoyu Z pashoyu Zhana Puare rezh Dmitro Melnichuk 2021 19 grudnya muzichna kazka Dyujmovochka i metelik A Yablonskoyi za G K Andersenom rezh Dmitro Demkov 2022 21 travnya guculska chajna ceremoniya 18 Karpatskij razh za p yesoyu Ekologichna balada Olgi Macyupi rezh Dmitro Leonchik 2022 25 chervnya yevrejska dusha Sidi Tal Aidishe neshume za p yesoyu Sidi Tal Tanec nad prirvoyu Nedi Nezhdanoyi rezh Lyudmila Skripka 2022 8 zhovtnya romantichnij triler Dvijnik za kontraktom za p yesoyu Anglijska ruletka abo Miljon za kontraktom E Elis R Riis rezh Vadim Sikorskij 2022 3 grudnya teatralizovana rozpovid U poshukah shastya za p yesami Vasilya Shevchuka ta tekstami Grigoriya Skovorodi rezh Lyudmila Skripka 2022 17 grudnya satira na dvi diyi Mina Istoriya perevertnya za p yesoyu Mina Mazajlo Mikoli Kulisha rezh Dmitro Leonchik 2023 28 sichnya kazka Gnom Dzherom i piv kilgorama cukru Petra Magi za motivami kazki Skupij Gnom H A Laiglesiyi rezh Mariya Maga 2023 19 travnya tragediya Romeo i Dzhulyetta za p yesoyu Vilyama Shekspira rezh Lyudmila Skripka 2023 23 veresnya tragifars Bila poshest za Karelom Chapekom rezh 2023 22 grudnya bukovinska drama Vovchiha Olgi Kobilyanskoyi rezh Lyudmila Skripka 2024 24 lyutogo vidvazhna prigoda Rikki Tikki Tavi Marini Smilyanec rezh Dmitro Leonchik 2024 7 travnya vistava ekskursiya Felner amp Gelmer prezentuyut Scena majsternya 2023 4 kvitnya Faustpatron Ivana Butnyaka rezh 2023 25 travnya simejna saga Mati Girkogo gugl translejt za Lyenoyu Lyagushonkovoyu rezh 2023 22 listopada tragikomediya Velichne stolittya Vesele Sergiya Kulibisheva rezh Sergij Kulibishev 2024 20 kvitnya kazka dlya malenkih i velikih lyudej Kazki na podi rezh Marina Bogomaz Scena panorama 2023 19 serpnya kazka dlya simejnogo pereglyadu Princesa A Chomu Ivana Butnyaka rezh FestivaliPochinayuchi z 2005 roku kozhnogo zhovtnya v Chernivcyah prohodit shorichnij regionalnij festival komediyi Zoloti opleski Bukovini u yakomu berut uchast providni teatralni kolektivi Ukrayini Bilorusi Rosiyi Rumuniyi tosho U svoyu chergu Cherniveckij muzichno dramatichnij teatr im Olgi Kobilyanskoyi regulyarno bere uchast u festivalyah teatralnogo mistectva sho vidbuvayutsya yak v Ukrayini tak i za kordonom Na festivali Prem yeri sezonu 2011 v Ivano Frankivsku molodij cherniveckij aktor Grigorij Rudenko Krayevskij zdobuv peremogu u nominaciyi najkrashij debyut za rol Lejbla u vistavi Mandrivni zori abo Zhittya Teatr za Sholom Alejhemom Za rezulatami 6 go Mizhnarodnogo teatralnogo festivalyu HOMO LUDENS Lyudina sho graye u Mikolayevi Cherniveckij muzdramteatr otrimav specialnij diplom Za gromadyansku poziciyu majsternist i tvorche nathnennya a vistava Lavina za Tundzherom Dzhudzhenoglu peremogla v chotiroh nominaciyah najkrashij aktorskij duet Anna Morgunova i Oleksij Nadkernichnij najkrasha rezhiserska robota Lyudmila Skripka najkrasha cholovicha rol drugogo planu Bogdan Bratko najkrasha moloda artistka Anna Morgunova Teatralna studiyaZ veresnya 2013 roku pri Cherniveckomu muzichno dramatichnomu teatri im Olgi Kobilyanskoyi organizovano teatralnu studiyu u yaki navchayutsya diti vikom vid 8 do 15 rokiv U programi navchannya rozvitok uvagi ta uyavi scenichna mova ta golos plastichna svoboda aktorska majsternist praktika na sceni ta uchast u vistavah U 2019 roci kurs aktora teatru Dmitra Leonchika predstaviv vistavu Kinder syurpriz a kurs aktora teatru Oleksiya Nadkernichnogo Toj samij Myunhauzen PartneriSponsori teatru TOV Mashzavod TDV Trembita Trikotazhna firma Arnika Informacijnu pidtrimku nadayut Chernivecka oblasna derzhavna teleradiokompaniya Telekanal Chernivci radio Blisk Radio 103 2 FM Portal Kultura BukInfo portali vsemisto info BukNews Bukovina online Bukovinska biznes dovidka GalereyaTvorchij kolektiv Cherniveckogo teatru sezonu 1906 1907 Tvorchij kolektiv Cherniveckogo teatru sezonu 1906 1907 Tvorchij kolektiv Cherniveckogo teatru sezonu 1907 1908 Tvorchij kolektiv Cherniveckogo teatru sezonu 1908 1909 Tvorchij kolektiv Cherniveckogo teatru sezonu 1910 1911 Tvorchij kolektiv Cherniveckogo teatru sezonu 1919 1920PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 180 184 ISBN 966 8137 38 8 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Ce mif sovyetskoyi propagandi Teatr zavzhdi mav svij tvorchij kolektiv Div nizhche stari foto tvorchih kolektiviv Cherniveckogo teatru z 1906 roku Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Nataliya SPATAR 23 listopada 2022 U Chernivcyah priznachili novogo kerivnika muzdramteatru na chas voyennogo stanu sho vidomo Suspilne Chernivci Procitovano 26 listopada 2022 Nataliya FEShUK 16 grudnya 2022 Kozhna podiya u teatri ce maye buti ambitnij proyekt Bukovina Procitovano 16 listopada 2022 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 19 lipnya 2020 Nataliya KORZhICKA 20 grudnya 2021 ukr Zaxid net Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 23 grudnya 2021 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 ukr Shpalta media 5 travnya 2021 Arhiv originalu za 7 travnya 2021 Procitovano 6 travnya 2021 Olena SULIKOVSKA 28 bereznya 2023 U Chernivcyah vidkrili scenu majsternyu muzdramteatru ta pokazali prem yeru vistavi Faustpatron ukr Shpalta media Procitovano 11 kvitnya 2023 Margarita OLIJNIK Yuliya TRACh 27 bereznya 2023 Hochemo provokuvati glyadacha U Chernivcyah na malij sceni teatru pokazhut pershu vistavu ukr Suspilne Procitovano 11 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Sergij VINNIChENKO 6 veresnya 2020 ukr Portal Teatralna ribolovlya Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 2021 7 31 PosilannyaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Cherniveckij akademichnij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni O Yu Kobilyanskoyi Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 746 748