Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Па́ні Боварі́» (фр. Madame Bovary) — роман французького письменника Гюстава Флобера, виданий у 1856 році. Спочатку твір мав довшу назву — «Па́ні Боварі́, по́бут прові́нції», іноді роман називають на французький взірець «Мада́м Боварі́». Сюжет роману розповідає життєву історію Емми Боварі, яка, розчарувавшись у законному чоловікові, вступає у позашлюбні зв'язки, аби уникнути заяложеності та нікчемності життя в провінції, що зрештою призводить її до банкрутства і самогубства.
| Пані Боварі | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Madame Bovary | ||||
 | ||||
| Жанр | d | |||
| Форма | роман | |||
| Напрям | реалізм | |||
| Автор | Гюстав Флобер | |||
| Мова | французька | |||
| Написано | 1851—1856 | |||
| Опубліковано | 1856 (у часописі «La Revue de Paris») | |||
| Країна |  Франція | |||
| Видання | 1857 | |||
| Переклад | Микола Лукаш | |||
| У «Гутенберзі» | 14155 | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Історія
Гюстав Флобер розпочав писати роман у 1851 році й працював над ним до 1856 року. З 1 жовтня по 15 грудня твір друкували частинами в часописі у формі фейлетона. У січні 1857 року редактор часопису Леон Лоран-Піша (Léon Laurent-Pichat), видавець та Гюстав Флобер були звинувачені в порушенні публічності, релігійної моралі та добрих звичаїв. У суді Гюстава Флобера захищав адвокат Жюль Сенар. 7 лютого обвинувачених виправдали. Роман здобув шалений успіх серед читачів.
Оноре де Бальзак уже звертався у 1831 році до такого сюжету в романі «Тридцятирічна жінка». Роман був надрукований у видавництві 1842 року і не викликав скандалу.
1949 року за мотивами роману Гюстава Флобера американським режисером Вінсентом Міннеллі був знятий художній фільм «Мадам Боварі».
| Цей розділ не містить . (Листопад 2020) |
Зміст
Шарль Боварі — син марнотратного відставного офіцера і розчарованої у житті жінки, яка усі надії покладає виключно на сина. Отримавши з великими труднощами не вельми глибокі медичні знання, Шарль починає практику в провінційному Тості. Після нетривалого шлюбу з набагато старшою за нього вдовою, молодий лікар закохується в дочку місцевого фермера — Емму Руо. Вихована у монастирі на романтичних книжках, непрактична і трохи самовпевнена Емма спроквола відгукується на кохання молодого вдівця. Невдовзі Боварі й Руо одружуються.
Шарль у захваті від молодої дружини, натомість вона зберігає дивну для жінки холоднокровність. За деякий час Емма остаточно розчаровується у Шарлі: скромний, невпевнений у собі, м'який і недопитливий він зовсім не схожий на мужнього лицаря, цікавого мандрівника чи палкого залицяльника. Після чергового розчарування — народження доньки (замість омріяного сина) — Емма спонукає чоловіка переїхати в містечко Йонвіль. Там пані Боварі шукає розради у романтичних мріях про далекі краї та нелицемірне кохання. До того ж у неї з'являється однодумець — молодий помічник нотаріуса Леон Дюпюї, який теж страшенно нудьгує у провінції. Між Еммою і Леоном виникає платонічне кохання, але жоден з них не наважується відкритися. Шарль тим часом безмежно довіряє дружині, нічого не підозрює і починає товаришувати з хитрим і практичним аптекарем Оме. Невдовзі Леон від'їздить до Парижа.
Самотня Емма Боварі впадає в око місцевому нежонатому бабію Родольфу Буланже. Той спритно закохує в себе знудьговану жінку. Кілька років пані Боварі вдається обманювати всіх: чоловіка, сусідів, служницю. Але зрештою Шарль стає для неї настільки осоружним, що вона мріє про остаточний розрив із ним. Емма планує втечу до Італії з Родольфом, до того ж не маючи виходу, змушена взяти у заплановану подорож і дочку. Однак досвідчений Родольф не з тих, хто жертвує особистими інтересами заради чергової спідниці. Він облудно кидає Емму в останню мить, коли та вже влізла в борги, щоби накупити подорожнього краму у шахраюватого торговця Лере.
Зрада провокує в жінки тяжку нервову хворобу, під час якої Шарль Боварі демонструє непересічну турботу про неї. Дуже повільно вона одужує, а під впливом подружньої любові навіть починає шкодувати про перелюб. Емма на деякий час занурюється у релігію, стає турботливою матусею, веде бездоганне життя. Однак прикрий випадок руйнує все. За порадою аптекаря Оме і за підтримки дружини Шарль Боварі наважується зробити принципово нову операцію на нозі сусідові-конюху Іполіту. «Виправлення стопи» завершується гангреною і ампутацією кінцівки. Шарль у цій ситуації виявляє себе абсолютно безпорадним на тлі досвідченіших лікарів, чим остаточно віднаджує від себе дружину. Пані Боварі занурюється у черговий цикл нудьги. Шарль умовляє її відвідати театр в Руані, де вона випадково зустрічається з Леоном. Хоча обоє вже забули один одного, але заради поверхової утіхи Леон та Емма вступають у позашлюбний зв'язок.
Тим часом фінансові справи за діяльної участі пані Боварі заходять у глухий кут. Навіть спадок після смерті свекра не може покрити всіх витрат і боргових зобов'язань. Поки Емма розважається щотижня в руанському готелі з Дюпюї, пан Лере вимагає через суд погашення векселів. Під час виїзду Шарля до пацієнта майно подружжя Боварі описують. Пані Боварі кидається по допомогу до всіх, кого знає. Леон пропонує поміч, але не виконує обіцянки. Емма згадує навіть про Родольфа, однак той теж не має грошей. У нападі відчаю пані Боварі заходить до будинку аптекаря, де наїдається миш'яку. За добу вона помирає в страшних і повільних муках на очах у все ще вірного їй Шарля.
Після її смерті сусіди відвертаються від збіднілого лікаря, служниця йде, Леон одружується з молодицею. Згорьований Шарль за кілька років знаходить любовні листи дружини до Родольфа, але вибачає коханцеві, невдовзі лікар помирає без жодних ознак хвороби. Єдине дитя, яке народилося в шлюбі, Берта, після смерті обох батьків була відправлена до своєї бабусі по батькові. Коли ж та померла, вона пішла жити до своєї тітки, яка змусила Берту працювати на бавовняній фабриці, аби заробити на життя.
Персонажі
Емма Боварі — основна дійова особа роману та джерело його назви, хоча матір Шарля та його попередню дружину теж звали пані Боварі. У неї дуже романтичний погляд на життя, і вона прагне до краси, багатства, любовних почуттів та верхів суспільства. Основною рухомою силою твору є розбіжність між романтичними ідеалами Емми та реаліями її життя в провінції. Це приводить Емму до позашлюбного зв'язку з двома чоловіками, а також примушує її вдаватись до величезних боргів, через неспроможність сплати яких вона зрештою приходить до самогубства.
Емма досить освічена, але не прагне розвивати себе. Вона дуже багато уваги приділяє тому, як люди одягнені, але ніколи не дивиться на те, що знаходиться під зовнішністю. Як результат, вона легко захоплюється людьми, які вдають з себе більше, ніж вони є насправді. Емма не тільки полюбляє нещирих притвор, але і ненавидить тих, хто видає себе таким, яким є (мати Шарля, мадам Оме, пан Біне). Через те, що Емма живе в своєму світі фантазій, для неї не мають ніякої ваги погляди інших людей, за винятком коли вони можуть їй послужити. На балу вона переконана в тому, що її прийнято до верхніх прошарків суспільства, і тепер вона одна із них. Вона вважає, що буде запрошена на бал і наступного року. Насправді, господарі не передбачали повторних запросин.
Емма прагне крайностей в житті. Чим більше вона випробує, тим менше вона задоволена. Її апетит зростає до таких розмірів, що вона перестає цінувати маленькі радощі життя. Розпочавши з романів та часописів для жінок її соціального кола, вона переходить до жіночих часописів високої моди, які змушують Емму вдаватись до великих витрат. Наступний крок — романтична поезія, потім трагедії, і все закінчується порнографічними книжками, якими вона захоплюється між зустрічами з Леоном.
Після перегляду опери «Лючія ді Ламмермур», яка можливо є одною з найменш вірогідних та найбільш перебільшених історій кохання, Емма приймає за взірець вигаданий образ Лючії та переконується в тому, що найправильнішим у випадку несприятливих життєвих обставин є самогубство, до якого вона і вдається. Кожне окреме рішення Емми виглядає пристойним та розумним, якщо взяте окремо, проте всі її дії та рішення у цілому приводять до того, що Емма стає дійовою особою роману, яка мало кому приємна.
Шарль Боварі — чоловік Емми, людина дуже проста та звичайна. За фахом він лікар, але, як і в усьому іншому, не дуже добре володіє своїм ремеслом. В дійсності у нього немає достатньо кваліфікації, щоб називатись лікарем. Він лише «офіцер здоров'я». Шарль палко кохає свою дружину Емму та вважає, що вона бездоганна в усьому, хоча дійсність це заперечує.
Пан Оме — міський фармацевт. За покликанням він філософ і науковець, за поглядами — матеріаліст, войовничий атеїст, за вдачею — хитрун, пристосуванець, бездушний, пихатий, поверхово освічений і самовдоволений, що намагається знайти визнання, друкуючи заяложені репортажі в міській газеті, надсилаючи «наукові роботи» в академії, воюючи з жебраками. Хоча він був позбавлений змоги займатись медициною через відсутність ліцензії, Оме прагне показати, що він експерт в медицині. Тому він продовжує консультувати клієнтів у своїй аптеці. Через це йому не потрібен конкурент в особі Шарля. Оме стає «найкращим другом» Шарля, принаймні зовні. Водночас він кожен раз намагається підірвати його репутацію. Цим він керувався, коли наполягав на операції для чоловіка, заради того, щоб Шарль був змушений покинути місто.
Леон Дюпюї, подружившись з Еммою, коли вона переїхала до Йонвіля, виглядає як найкраща пара для неї. Він розділяє її романтичні погляди та її зневагу до повсякденного життя. Хоча спочатку стосунки дуже палкі, проте згодом таємність зникає. Леон розчаровується в Еммі, особливо тоді, коли залицяння та догоджання починають заважати його роботі. Коли вона вперше прийшла до нього на роботу, він приємно здивований та відразу залишає роботу з нею. Через деякий час його відсутність на робочому місці приводить до напружених відносин з співробітниками. Хтось надсилає його матері листа, в якому повідомляє про те, що її син має зв'язок з одруженою жінкою. Мати Леона наполягає на тому, щоб він розірвав свої стосунки з Еммою. Він так і робить, але неохоче. Коли Емма потрапляє у фінансову скруту, вона пробує переконати Леона вкрасти грошей у його наймача. Ось тоді Леон насправді стає дуже зляканим. Він відмовляється від своїх зобов'язань коханця та зникає з життя Емми.
Родольф Буланже — це багатий місцевий чоловік, який зваблює Емму, як ще один додаток до низки його коханок. Хоча спочатку Родольф захоплений Еммою, проте його почуття до неї несправжні. Коли Емма з часом попадає в дедалі складніше становище, Родольф втрачає зацікавленість до неї та нервує через те, що Емма позбулась обачності. З часом він закінчує свої стосунки з Еммою, але не раніше, ніж подія з листами та подарунками від попередніх коханок, всі з яких вимагають зрештою від Родольфа або кохання, або грошей.
Хоча почуття Родольфа до Емми вщухають, проте він не відмовляється від цінних подарунків, хоча він розуміє, що вона не може дозволити їх собі. Емма дарує Родольфові такі подарунки, які, на її думку, повинна була б подарувати коханка такого аристократа, як Віконт. У свою чергу Родольф дарує Еммі значно менш цінні подарунки, хоча його фінансовий стан набагато кращий, ніж у Емми. Приймаючи її подарунки, Родольф не вважає, що чимось зобо'язаний Еммі, хоча й усвідомлює, що Емма в такий спосіб збільшує свою заборгованість перед Лере.
Коли Емма благає Рудольфа допомогти їй на вершині її фінансової кризи, вона таким чином вдється до обміну «секс-на-гроші» з Родольфом, хоча напередодні вона відмовила в цьому пану Гійомену. В такий спосіб вона діє як найкорисливіша з коханок Родольфа. Через це Родольф не вважає за необхідне допомогти Еммі, хоча він міг це зробити та врятувати Емму від кредиторів.
Пан Лере — лицемірний та лукавий торговець, який постійно переконує Емму купувати крам в кредит та позичати у нього гроші. Він має репутацію агресивного кредитора в Йонвілі. Якби Емма чи Шарль поцікавились тим, хто є Лере, або прислухались до місцевих пересудів, то вони б дізналися про те, що Лере своїми діями вже зруйнував життя одному із мешканців міста. Єдиний друг, якому вони вірять, Оме, знає про віроломство Лере, проте він не бажає розповісти їм про це. Тому Емма та Шарль, не розповідаючи одне одному, вдаються до позичання грошей у Лере.
Критика
«Пані Боварі» — велика за розміром реалістична розповідь, яка базується на реальній події. Всі другорядні місця дії в романі відповідають дійсній топографії околиць Руана. Основна локація Йонвіль — це, ймовірно, сучасний Єнвіль, який подібно до опису в романі знаходиться на березі річки і включає в себе старе абатство. Хоча основний сюжет твору досить простий, навіть архетиповий, проте справжня майстерність роману полягає в його деталях та прихованих стилях. Флобер був відомий як славнозвісний перфекціоніст щодо свого письма та завжди стверджував, що його мета — це знайти le mot juste, або відповідне чи слушне слово.
У 2007 році було проведено опитування 125 сучасних популярних авторів, результати якого наведені в книзі The Top Ten. Письменників просили назвати їхні улюблені твори. Роман «Пані Боварі» було названо другим після роману Льва Толстого «Анна Кареніна». «Пані Боварі» також обійняла 46-те місце в рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.
Видання українською
- Мадам Боварі: Побут провінції / Г. Флобер; пер. з фр.: М. Лукаш. — Київ: Худож. літ., 1955. — 321 с.
- Пані Боварі; Проста душа / пер. з фр. Миколи Лукаша та Михайла Гайдая — Харків: Фоліо, 2005. — 399 с.
- Гюстав Флобер. Пані Боварі. / пер. Ю. Максимейко — К.: #книголав, 2018. — 336 с.
Екранізації
Серед найвідоміших екранізацій роману:
- Нещстиве кохання (1932) — американська адаптація Альберта Рея.
- Пані Боварі (1933) — французька екранізація Жана Ренуара.
- Пані Боварі (1937) — німецька екранізація режисера Герхарда Лампрехта.
- Пані Боварі (1947) — аргентинська екранізація Карлоса Шліпера.
- Пані Боварі (1949) — американська екранізація Вінсента Міннеллі.
- Пані Боварі (1964) — телеадаптація BBC.
- Пані Боварі (1969) — італійський фільм режисера Ганса Скотта-Шобінгера.
- Пані Боварі (1975) — серіал BBC, знітий за сценарієм 1964 року.
- Врятуй і збережи (1989) — фільм Олександра Сокурова.
- Пані Боварі (1991) — французька екранізація Клода Шаброля.
- Майя Мемсааб (1993) — індійська адаптація Кетана Мехта.
- Пані Боварі (2000) — британська екранізація Тіма Файвелла.
- Пані Боварі (2014) — американська екранізація Софі Бартес.
- Фільм Девіда Ліна «Дочка Райана» (1970) став вільною адаптацією історії, дія якої перенесена в Ірландію часів Великоднього повстання. Сценарій починався як звичайна адаптація «Пані Боварі», але Лін переконав письменника Роберта Болта змінити локацію.
Джерела
- Мадам Боварі: Побут провінції / Г. Флобер; пер. з фр.: М. Лукаш. — К.: Худож. літ., 1955. — 321 с.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 11 жовтня 2008.
- Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (англ.)
Посилання
- «Пані Боварі» (укр.) / пер. Ю. Максимейко [ 4 лютого 2024 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Madam Bovari znachennya Pa ni Bovari fr Madame Bovary roman francuzkogo pismennika Gyustava Flobera vidanij u 1856 roci Spochatku tvir mav dovshu nazvu Pa ni Bovari po but provi nciyi inodi roman nazivayut na francuzkij vzirec Mada m Bovari Syuzhet romanu rozpovidaye zhittyevu istoriyu Emmi Bovari yaka rozcharuvavshis u zakonnomu cholovikovi vstupaye u pozashlyubni zv yazki abi uniknuti zayalozhenosti ta nikchemnosti zhittya v provinciyi sho zreshtoyu prizvodit yiyi do bankrutstva i samogubstva Pani Bovarifr Madame BovaryObkladinka pershogo vidannya Zhanr dForma romanNapryam realizmAvtor Gyustav FloberMova francuzkaNapisano 1851 1856Opublikovano 1856 u chasopisi La Revue de Paris Krayina FranciyaVidannya 1857Pereklad Mikola LukashU Gutenberzi 14155 Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u VikidzherelahIstoriyaGyustav Flober rozpochav pisati roman u 1851 roci j pracyuvav nad nim do 1856 roku Z 1 zhovtnya po 15 grudnya tvir drukuvali chastinami v chasopisi u formi fejletona U sichni 1857 roku redaktor chasopisu Leon Loran Pisha Leon Laurent Pichat vidavec ta Gyustav Flober buli zvinuvacheni v porushenni publichnosti religijnoyi morali ta dobrih zvichayiv U sudi Gyustava Flobera zahishav advokat Zhyul Senar 7 lyutogo obvinuvachenih vipravdali Roman zdobuv shalenij uspih sered chitachiv Onore de Balzak uzhe zvertavsya u 1831 roci do takogo syuzhetu v romani Tridcyatirichna zhinka Roman buv nadrukovanij u vidavnictvi 1842 roku i ne viklikav skandalu 1949 roku za motivami romanu Gyustava Flobera amerikanskim rezhiserom Vinsentom Minnelli buv znyatij hudozhnij film Madam Bovari Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Listopad 2020 ZmistVesillya Sharlya ta Emmi Bovari Sharl Bovari sin marnotratnogo vidstavnogo oficera i rozcharovanoyi u zhitti zhinki yaka usi nadiyi pokladaye viklyuchno na sina Otrimavshi z velikimi trudnoshami ne velmi gliboki medichni znannya Sharl pochinaye praktiku v provincijnomu Tosti Pislya netrivalogo shlyubu z nabagato starshoyu za nogo vdovoyu molodij likar zakohuyetsya v dochku miscevogo fermera Emmu Ruo Vihovana u monastiri na romantichnih knizhkah nepraktichna i trohi samovpevnena Emma sprokvola vidgukuyetsya na kohannya molodogo vdivcya Nevdovzi Bovari j Ruo odruzhuyutsya Sharl u zahvati vid molodoyi druzhini natomist vona zberigaye divnu dlya zhinki holodnokrovnist Za deyakij chas Emma ostatochno rozcharovuyetsya u Sharli skromnij nevpevnenij u sobi m yakij i nedopitlivij vin zovsim ne shozhij na muzhnogo licarya cikavogo mandrivnika chi palkogo zalicyalnika Pislya chergovogo rozcharuvannya narodzhennya donki zamist omriyanogo sina Emma sponukaye cholovika pereyihati v mistechko Jonvil Tam pani Bovari shukaye rozradi u romantichnih mriyah pro daleki krayi ta nelicemirne kohannya Do togo zh u neyi z yavlyayetsya odnodumec molodij pomichnik notariusa Leon Dyupyuyi yakij tezh strashenno nudguye u provinciyi Mizh Emmoyu i Leonom vinikaye platonichne kohannya ale zhoden z nih ne navazhuyetsya vidkritisya Sharl tim chasom bezmezhno doviryaye druzhini nichogo ne pidozryuye i pochinaye tovarishuvati z hitrim i praktichnim aptekarem Ome Nevdovzi Leon vid yizdit do Parizha Emma ta Leon pid chas pobachennya v Ruanskomu sobori Samotnya Emma Bovari vpadaye v oko miscevomu nezhonatomu babiyu Rodolfu Bulanzhe Toj spritno zakohuye v sebe znudgovanu zhinku Kilka rokiv pani Bovari vdayetsya obmanyuvati vsih cholovika susidiv sluzhnicyu Ale zreshtoyu Sharl staye dlya neyi nastilki osoruzhnim sho vona mriye pro ostatochnij rozriv iz nim Emma planuye vtechu do Italiyi z Rodolfom do togo zh ne mayuchi vihodu zmushena vzyati u zaplanovanu podorozh i dochku Odnak dosvidchenij Rodolf ne z tih hto zhertvuye osobistimi interesami zaradi chergovoyi spidnici Vin obludno kidaye Emmu v ostannyu mit koli ta vzhe vlizla v borgi shobi nakupiti podorozhnogo kramu u shahrayuvatogo torgovcya Lere Zrada provokuye v zhinki tyazhku nervovu hvorobu pid chas yakoyi Sharl Bovari demonstruye neperesichnu turbotu pro neyi Duzhe povilno vona oduzhuye a pid vplivom podruzhnoyi lyubovi navit pochinaye shkoduvati pro perelyub Emma na deyakij chas zanuryuyetsya u religiyu staye turbotlivoyu matuseyu vede bezdoganne zhittya Odnak prikrij vipadok rujnuye vse Za poradoyu aptekarya Ome i za pidtrimki druzhini Sharl Bovari navazhuyetsya zrobiti principovo novu operaciyu na nozi susidovi konyuhu Ipolitu Vipravlennya stopi zavershuyetsya gangrenoyu i amputaciyeyu kincivki Sharl u cij situaciyi viyavlyaye sebe absolyutno bezporadnim na tli dosvidchenishih likariv chim ostatochno vidnadzhuye vid sebe druzhinu Pani Bovari zanuryuyetsya u chergovij cikl nudgi Sharl umovlyaye yiyi vidvidati teatr v Ruani de vona vipadkovo zustrichayetsya z Leonom Hocha oboye vzhe zabuli odin odnogo ale zaradi poverhovoyi utihi Leon ta Emma vstupayut u pozashlyubnij zv yazok Sharl Bovari bilya lizhka pomerloyi druzhini Tim chasom finansovi spravi za diyalnoyi uchasti pani Bovari zahodyat u gluhij kut Navit spadok pislya smerti svekra ne mozhe pokriti vsih vitrat i borgovih zobov yazan Poki Emma rozvazhayetsya shotizhnya v ruanskomu goteli z Dyupyuyi pan Lere vimagaye cherez sud pogashennya vekseliv Pid chas viyizdu Sharlya do paciyenta majno podruzhzhya Bovari opisuyut Pani Bovari kidayetsya po dopomogu do vsih kogo znaye Leon proponuye pomich ale ne vikonuye obicyanki Emma zgaduye navit pro Rodolfa odnak toj tezh ne maye groshej U napadi vidchayu pani Bovari zahodit do budinku aptekarya de nayidayetsya mish yaku Za dobu vona pomiraye v strashnih i povilnih mukah na ochah u vse she virnogo yij Sharlya Pislya yiyi smerti susidi vidvertayutsya vid zbidnilogo likarya sluzhnicya jde Leon odruzhuyetsya z molodiceyu Zgorovanij Sharl za kilka rokiv znahodit lyubovni listi druzhini do Rodolfa ale vibachaye kohancevi nevdovzi likar pomiraye bez zhodnih oznak hvorobi Yedine ditya yake narodilosya v shlyubi Berta pislya smerti oboh batkiv bula vidpravlena do svoyeyi babusi po batkovi Koli zh ta pomerla vona pishla zhiti do svoyeyi titki yaka zmusila Bertu pracyuvati na bavovnyanij fabrici abi zarobiti na zhittya PersonazhiEmma Bovari osnovna dijova osoba romanu ta dzherelo jogo nazvi hocha matir Sharlya ta jogo poperednyu druzhinu tezh zvali pani Bovari U neyi duzhe romantichnij poglyad na zhittya i vona pragne do krasi bagatstva lyubovnih pochuttiv ta verhiv suspilstva Osnovnoyu ruhomoyu siloyu tvoru ye rozbizhnist mizh romantichnimi idealami Emmi ta realiyami yiyi zhittya v provinciyi Ce privodit Emmu do pozashlyubnogo zv yazku z dvoma cholovikami a takozh primushuye yiyi vdavatis do velicheznih borgiv cherez nespromozhnist splati yakih vona zreshtoyu prihodit do samogubstva Emma dosit osvichena ale ne pragne rozvivati sebe Vona duzhe bagato uvagi pridilyaye tomu yak lyudi odyagneni ale nikoli ne divitsya na te sho znahoditsya pid zovnishnistyu Yak rezultat vona legko zahoplyuyetsya lyudmi yaki vdayut z sebe bilshe nizh voni ye naspravdi Emma ne tilki polyublyaye neshirih pritvor ale i nenavidit tih hto vidaye sebe takim yakim ye mati Sharlya madam Ome pan Bine Cherez te sho Emma zhive v svoyemu sviti fantazij dlya neyi ne mayut niyakoyi vagi poglyadi inshih lyudej za vinyatkom koli voni mozhut yij posluzhiti Na balu vona perekonana v tomu sho yiyi prijnyato do verhnih prosharkiv suspilstva i teper vona odna iz nih Vona vvazhaye sho bude zaproshena na bal i nastupnogo roku Naspravdi gospodari ne peredbachali povtornih zaprosin Emma pragne krajnostej v zhitti Chim bilshe vona viprobuye tim menshe vona zadovolena Yiyi apetit zrostaye do takih rozmiriv sho vona perestaye cinuvati malenki radoshi zhittya Rozpochavshi z romaniv ta chasopisiv dlya zhinok yiyi socialnogo kola vona perehodit do zhinochih chasopisiv visokoyi modi yaki zmushuyut Emmu vdavatis do velikih vitrat Nastupnij krok romantichna poeziya potim tragediyi i vse zakinchuyetsya pornografichnimi knizhkami yakimi vona zahoplyuyetsya mizh zustrichami z Leonom Pislya pereglyadu operi Lyuchiya di Lammermur yaka mozhlivo ye odnoyu z najmensh virogidnih ta najbilsh perebilshenih istorij kohannya Emma prijmaye za vzirec vigadanij obraz Lyuchiyi ta perekonuyetsya v tomu sho najpravilnishim u vipadku nespriyatlivih zhittyevih obstavin ye samogubstvo do yakogo vona i vdayetsya Kozhne okreme rishennya Emmi viglyadaye pristojnim ta rozumnim yaksho vzyate okremo prote vsi yiyi diyi ta rishennya u cilomu privodyat do togo sho Emma staye dijovoyu osoboyu romanu yaka malo komu priyemna Sharl Bovari cholovik Emmi lyudina duzhe prosta ta zvichajna Za fahom vin likar ale yak i v usomu inshomu ne duzhe dobre volodiye svoyim remeslom V dijsnosti u nogo nemaye dostatno kvalifikaciyi shob nazivatis likarem Vin lishe oficer zdorov ya Sharl palko kohaye svoyu druzhinu Emmu ta vvazhaye sho vona bezdoganna v usomu hocha dijsnist ce zaperechuye Pan Ome miskij farmacevt Za poklikannyam vin filosof i naukovec za poglyadami materialist vojovnichij ateyist za vdacheyu hitrun pristosuvanec bezdushnij pihatij poverhovo osvichenij i samovdovolenij sho namagayetsya znajti viznannya drukuyuchi zayalozheni reportazhi v miskij gazeti nadsilayuchi naukovi roboti v akademiyi voyuyuchi z zhebrakami Hocha vin buv pozbavlenij zmogi zajmatis medicinoyu cherez vidsutnist licenziyi Ome pragne pokazati sho vin ekspert v medicini Tomu vin prodovzhuye konsultuvati kliyentiv u svoyij apteci Cherez ce jomu ne potriben konkurent v osobi Sharlya Ome staye najkrashim drugom Sharlya prinajmni zovni Vodnochas vin kozhen raz namagayetsya pidirvati jogo reputaciyu Cim vin keruvavsya koli napolyagav na operaciyi dlya cholovika zaradi togo shob Sharl buv zmushenij pokinuti misto Leon Dyupyuyi podruzhivshis z Emmoyu koli vona pereyihala do Jonvilya viglyadaye yak najkrasha para dlya neyi Vin rozdilyaye yiyi romantichni poglyadi ta yiyi znevagu do povsyakdennogo zhittya Hocha spochatku stosunki duzhe palki prote zgodom tayemnist znikaye Leon rozcharovuyetsya v Emmi osoblivo todi koli zalicyannya ta dogodzhannya pochinayut zavazhati jogo roboti Koli vona vpershe prijshla do nogo na robotu vin priyemno zdivovanij ta vidrazu zalishaye robotu z neyu Cherez deyakij chas jogo vidsutnist na robochomu misci privodit do napruzhenih vidnosin z spivrobitnikami Htos nadsilaye jogo materi lista v yakomu povidomlyaye pro te sho yiyi sin maye zv yazok z odruzhenoyu zhinkoyu Mati Leona napolyagaye na tomu shob vin rozirvav svoyi stosunki z Emmoyu Vin tak i robit ale neohoche Koli Emma potraplyaye u finansovu skrutu vona probuye perekonati Leona vkrasti groshej u jogo najmacha Os todi Leon naspravdi staye duzhe zlyakanim Vin vidmovlyayetsya vid svoyih zobov yazan kohancya ta znikaye z zhittya Emmi Rodolf Bulanzhe ce bagatij miscevij cholovik yakij zvablyuye Emmu yak she odin dodatok do nizki jogo kohanok Hocha spochatku Rodolf zahoplenij Emmoyu prote jogo pochuttya do neyi nespravzhni Koli Emma z chasom popadaye v dedali skladnishe stanovishe Rodolf vtrachaye zacikavlenist do neyi ta nervuye cherez te sho Emma pozbulas obachnosti Z chasom vin zakinchuye svoyi stosunki z Emmoyu ale ne ranishe nizh podiya z listami ta podarunkami vid poperednih kohanok vsi z yakih vimagayut zreshtoyu vid Rodolfa abo kohannya abo groshej Hocha pochuttya Rodolfa do Emmi vshuhayut prote vin ne vidmovlyayetsya vid cinnih podarunkiv hocha vin rozumiye sho vona ne mozhe dozvoliti yih sobi Emma daruye Rodolfovi taki podarunki yaki na yiyi dumku povinna bula b podaruvati kohanka takogo aristokrata yak Vikont U svoyu chergu Rodolf daruye Emmi znachno mensh cinni podarunki hocha jogo finansovij stan nabagato krashij nizh u Emmi Prijmayuchi yiyi podarunki Rodolf ne vvazhaye sho chimos zobo yazanij Emmi hocha j usvidomlyuye sho Emma v takij sposib zbilshuye svoyu zaborgovanist pered Lere Koli Emma blagaye Rudolfa dopomogti yij na vershini yiyi finansovoyi krizi vona takim chinom vdyetsya do obminu seks na groshi z Rodolfom hocha naperedodni vona vidmovila v comu panu Gijomenu V takij sposib vona diye yak najkorislivisha z kohanok Rodolfa Cherez ce Rodolf ne vvazhaye za neobhidne dopomogti Emmi hocha vin mig ce zrobiti ta vryatuvati Emmu vid kreditoriv Pan Lere licemirnij ta lukavij torgovec yakij postijno perekonuye Emmu kupuvati kram v kredit ta pozichati u nogo groshi Vin maye reputaciyu agresivnogo kreditora v Jonvili Yakbi Emma chi Sharl pocikavilis tim hto ye Lere abo prisluhalis do miscevih peresudiv to voni b diznalisya pro te sho Lere svoyimi diyami vzhe zrujnuvav zhittya odnomu iz meshkanciv mista Yedinij drug yakomu voni viryat Ome znaye pro virolomstvo Lere prote vin ne bazhaye rozpovisti yim pro ce Tomu Emma ta Sharl ne rozpovidayuchi odne odnomu vdayutsya do pozichannya groshej u Lere Kritika Pani Bovari velika za rozmirom realistichna rozpovid yaka bazuyetsya na realnij podiyi Vsi drugoryadni miscya diyi v romani vidpovidayut dijsnij topografiyi okolic Ruana Osnovna lokaciya Jonvil ce jmovirno suchasnij Yenvil yakij podibno do opisu v romani znahoditsya na berezi richki i vklyuchaye v sebe stare abatstvo Hocha osnovnij syuzhet tvoru dosit prostij navit arhetipovij prote spravzhnya majsternist romanu polyagaye v jogo detalyah ta prihovanih stilyah Flober buv vidomij yak slavnozvisnij perfekcionist shodo svogo pisma ta zavzhdi stverdzhuvav sho jogo meta ce znajti le mot juste abo vidpovidne chi slushne slovo U 2007 roci bulo provedeno opituvannya 125 suchasnih populyarnih avtoriv rezultati yakogo navedeni v knizi The Top Ten Pismennikiv prosili nazvati yihni ulyubleni tvori Roman Pani Bovari bulo nazvano drugim pislya romanu Lva Tolstogo Anna Karenina Pani Bovari takozh obijnyala 46 te misce v rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Vidannya ukrayinskoyuMadam Bovari Pobut provinciyi G Flober per z fr M Lukash Kiyiv Hudozh lit 1955 321 s Pani Bovari Prosta dusha per z fr Mikoli Lukasha ta Mihajla Gajdaya Harkiv Folio 2005 399 s Gyustav Flober Pani Bovari per Yu Maksimejko K knigolav 2018 336 s EkranizaciyiSered najvidomishih ekranizacij romanu Neshstive kohannya 1932 amerikanska adaptaciya Alberta Reya Pani Bovari 1933 francuzka ekranizaciya Zhana Renuara Pani Bovari 1937 nimecka ekranizaciya rezhisera Gerharda Lamprehta Pani Bovari 1947 argentinska ekranizaciya Karlosa Shlipera Pani Bovari 1949 amerikanska ekranizaciya Vinsenta Minnelli Pani Bovari 1964 teleadaptaciya BBC Pani Bovari 1969 italijskij film rezhisera Gansa Skotta Shobingera Pani Bovari 1975 serial BBC znitij za scenariyem 1964 roku Vryatuj i zberezhi 1989 film Oleksandra Sokurova Pani Bovari 1991 francuzka ekranizaciya Kloda Shabrolya Majya Memsaab 1993 indijska adaptaciya Ketana Mehta Pani Bovari 2000 britanska ekranizaciya Tima Fajvella Pani Bovari 2014 amerikanska ekranizaciya Sofi Bartes Film Devida Lina Dochka Rajana 1970 stav vilnoyu adaptaciyeyu istoriyi diya yakoyi perenesena v Irlandiyu chasiv Velikodnogo povstannya Scenarij pochinavsya yak zvichajna adaptaciya Pani Bovari ale Lin perekonav pismennika Roberta Bolta zminiti lokaciyu DzherelaMadam Bovari Pobut provinciyi G Flober per z fr M Lukash K Hudozh lit 1955 321 s Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 Procitovano 11 zhovtnya 2008 Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik angl Posilannya Pani Bovari ukr per Yu Maksimejko 4 lyutogo 2024 u Wayback Machine