Загальна площа території СРСР станом на серпень 1991 року становила 22,4 млн км².
Загальна структура
Стаття 70 Конституції СРСР 1977 року свідчила:
Союз Радянських Соціалістичних Республік — єдина союзна багатонаціональна держава, утворена на основі принципу соціалістичного федералізму, в результаті вільного самовизначення націй і добровільного об'єднання рівноправних Радянських Соціалістичних Республік. СРСР уособлює державну єдність радянського народу, згуртовує всі нації і народності з метою спільного будівництва комунізму.
Таким чином, СРСР складався з союзних Радянських Соціалістичних Республік, які, в свою чергу, мали різноманітний адміністративно-територіальний поділ.
Великі республіки ділилися на області. Латвійська, Литовська, Естонська, Молдавська і Вірменська РСР станом на 1985 рік обласного поділу не мали.
До складу найбільшої за територією союзної республіки — РРФСР, також входили краї, а до складу країв — автономні області. До складу областей і країв РРФСР також входили національні округи (згодом іменувалися автономними округами).
До складу деяких союзних республік (РРФСР, Українська РСР, Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Узбецька РСР, Таджицька РСР) у різний час входили Автономні Радянські Соціалістичні Республіки (АРСР) і автономні області.
Всі вищевказані адміністративно-територіальні одиниці ділилися на райони і міста обласного, крайового і республіканського підпорядкування.
На момент розпаду (фактично у часі — з 1956 по 1991 роки) у Радянський Союз входили 15 союзних Радянських Соціалістичних Республік (РСР): | ||||
---|---|---|---|---|
Прапор | Республіка назва (Роки існування) | Столиця | ||
1 | Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка азерб. Azərbaycan Sovet Sosialist Respublikası (1920—1991) | Баку | ||
2 | Вірменська Радянська Соціалістична Республіка вірм. Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն (1920—1991) | Єреван | ||
3 | Білоруська Радянська Соціалістична Республіка біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка (1919—1991) | Мінськ | ||
4 | Грузинська Радянська Соціалістична Республіка груз. საქართველოს საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა (1921—1991) | Тбілісі | ||
5 | Казахська Радянська Соціалістична Республіка каз. Қазақ Кеңестік Социалистік Республикасы (1936—1991) | Алма-Ата | ||
6 | Киргизька Радянська Соціалістична Республіка кирг. Кыргыз Советтик Социалистик Республикасы (1936—1991) | Фрунзе | ||
7 | Латвійська Радянська Соціалістична Республіка латис. Latvijas Padomju Sociālistiskā Republika (1940—1990) | Рига | ||
8 | Литовська Радянська Соціалістична Республіка лит. Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika (1940—1991) | Вільнюс | ||
9 | Молдавська Радянська Соціалістична Республіка молд./рум. Република Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ (1940—1991) | Кишинів | ||
10 | Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка рос. Российская Советская Федеративная Социалистическая Республика (1917—1991) | Москва | ||
11 | Таджицька Радянська Соціалістична Республіка тадж. Республикаи Советии Социалистии Тоҷикистон (1929—1991) | Душанбе | ||
12 | Туркменська Радянська Соціалістична Республіка туркм. Türkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy (1924—1991) | Ашгабад | ||
13 | Узбецька Радянська Соціалістична Республіка узб. Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси (1924—1991) | Ташкент | ||
14 | Українська Радянська Соціалістична Республіка (1919—1991) | Київ | ||
15 | Естонська Радянська Соціалістична Республіка ест. Eesti Nõukogude Sotsialistlik Vabariik (1940—1991) | Таллінн |
Історія
Адміністративний поділ на 1926 рік
№ | Прапор | Радянська Республіка назва (Роки життя) | Площа (км²) | Населення 1 січня 1926 | Столиця | Склад | Докладніше |
1 | Радянська Соціалістична Республіка Білорусь (1919–1991) | 150000 | 4983240 | Мінськ | 12 округів | ||
2 | Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1922–1936) | 186100 | 5861600 | Тбілісі | 4 РСР, 2 АРСР, 2 АО | ||
3 | Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917–1991) | 19946900 | 100623000 | Москва | 9 АРСР, 12 АО, 6 країв, 49 областей | докладніше | |
4 | Туркменська Соціалістична Радянська Республіка (1924–1991) | 488100 | 998000 | Полторацьк | — | ||
5 | Узбецька Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) | 425600 | 5270200 | Самарканд | 1 АРСР | ||
6 | Українська Соціалістична Радянська Республіка (1919–1991) | 452000 | 29018187 | Харків | 40 округ | докладніше | |
Союз Радянських Соціалістичних Республік (1923–1991) | 21648700 | 147013600 | Москва | 6 республік СРСР, 4 РСР, 12 АРСР, 14 АО, 52 округи УРСР та БРСР |
Площа радянських республік на 1926 рік подана приблизно.
27 жовтня 1924 року створені Туркменська РСР (столиця — Полторацьк) та Узбецька РСР (столиця — Самарканд)
5 грудня 1929 року створена Таджицька РСР (столиця — Сталінабад)
5 грудня 1936 року (час ухвалення нової Конституції СРСР) створені Казахська РСР (столиця — Алма-Ата), Киргизька РСР (столиця — Фрунзе), ЗРФСР було скасовано і кожна з трьох радянських республік, що утворювали ЗРФСР (Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР), набула членства в СРСР.
Адміністративний поділ на 1939 рік
№ | Прапор | Радянська Республіка назва (Роки існування) | Площа (км²) | Населення 1 січня 1939 | Столиця | Склад | Докладніше |
1 | Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) | 86600 | 3205150 | Баку | 1 АРСР, 1 АО | ||
2 | Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) | 150000 | 5568994 | Мінськ | 5 областей | ||
3 | Вірменська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) | 29800 | 1282338 | Єреван | 37 районів | ||
4 | Грузинська Радянська Соціалістична Республіка (1921—1991) | 69700 | 3540023 | Тбілісі | 2 АРСР, 1 АО | ||
5 | Казахська Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) | 2717300 | 6151102 | Алма-Ата | 11 областей | ||
6 | Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) | 198500 | 1458213 | Фрунзе | 5 областей | ||
7 | Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917–1991) | 17075400 | 109397463 | Москва | 17 АРСР, 6 АО, 7 національних округів, 6 країв, 35 областей | докладніше | |
8 | Таджицька Радянська Соціалістична Республіка (1929–1991) | 143100 | 1484440 | Сталінабад | 1 АО, 4 області | ||
9 | Туркменська Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) | 488100 | 1251883 | Ашгабад | 6 областей | ||
10 | Узбецька Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) | 447400 | 6217269 | Ташкент | 1 АРСР, 5 областей | ||
11 | Українська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) | 452000 | 30946218 | Київ | 1 АРСР, 15 областей | докладніше | |
Союз Радянських Соціалістичних Республік (1923–1991) | 22403000 | 170557093 | Москва | 11 республік, 20 АРСР, 8 автономних областей, 7 національних округів, 6 країв, 86 областей |
У 1940 році створені Естонська РСР, Карело-Фінська РСР (ліквідована у 1956 році), Латвійська РСР, Литовська РСР та Молдавська РСР.
Адміністративний поділ на 1987 рік
№ | Прапор | Радянська Республіка назва (Роки існування) | Площа (км²) | Населення 1 січня 1987 | Столиця | Склад | Докладніше |
1 | Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) | 86600 | 6811000 | Баку | 1 АРСР, 1 АО, 61 район | ||
2 | Білоруська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) біл. Беларуская Савецкая Сацыялістычная Рэспубліка | 207600 | 10078000 | Мінськ | 6 областей | ||
3 | Вірменська Радянська Соціалістична Республіка (1920–1991) | 29800 | 3412000 | Єреван | 37 районів | ||
4 | Грузинська Радянська Соціалістична Республіка (1921—1991) | 69700 | 5266000 | Тбілісі | 2 АРСР, 1 АО, 65 районів | ||
5 | Естонська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1991) | 45100 | 1556000 | Таллінн | 15 районів | ||
6 | Казахська Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) | 2717300 | 16244000 | Алма-Ата | 19 областей | ||
7 | Киргизька Радянська Соціалістична Республіка (1936–1991) | 198500 | 4143000 | Фрунзе | 4 області, 9 районів | ||
8 | Латвійська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1990) | 64589 | 2647000 | Рига | 26 районів | ||
9 | Литовська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1991) | 65200 | 3641000 | Вільнюс | 44 райони | ||
10 | Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (1940–1991) | 33843 | 4185000 | Кишинів | 40 районів | ||
11 | Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (1917–1991) | 17075400 | 145311000 | Москва | 16 АРСР, 5 АО, 10 автономних округів, 6 країв, 49 областей | докладніше | |
12 | Таджицька Радянська Соціалістична Республіка (1929–1991) | 143100 | 4807000 | Душанбе | 1 АО, 3 області, 8 районів | ||
13 | Туркменська Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) | 488100 | 3361000 | Ашгабад | 5 областей | ||
14 | Узбецька Радянська Соціалістична Республіка (1924–1991) | 447400 | 19026000 | Ташкент | 1 АРСР, 12 областей | ||
15 | Українська Радянська Соціалістична Республіка (1919–1991) | 603628 | 51201000 | Київ | 25 областей | докладніше | |
Союз Радянських Соціалістичних Республік (1923–1991) | 22403000 | 281689000 | Москва | 15 республік, 20 АРСР, 8 АО, 10 автономних округів, 6 країв, 123 області, 3 255 районів |
Хронологія розширення території та змін адміністративного поділу
До складу СРСР увійшли:
- за Договором про утворення СРСР 30 грудня 1922 року) — РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР, Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка;
- 1924 — Узбецька РСР, Туркменська РСР (утворені з Туркестанської АРСР, що входила до складу РРФСР);
- 1929 — Таджицька РСР (утворена з Таджицької АРСР, що входила до складу Узбецької РСР);
- 1936 — Казахська РСР, Киргизька РСР (утворені з Казахської АРСР і Киргизької АРСР, що входили до складу РРФСР); Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР (входили до складу ЗСФСР, скасованої в цьому ж році);
- 1939 — до складу УРСР були приєднані західні області з 7 мільйонами мешканців.
- 1940 — Молдавська РСР (утворена з частини Молдавської АРСР, що входила до складу УРСР, і частини території, переданої СРСР Румунією), Латвійська РСР, Литовська РСР, Естонська РСР (колишні незалежні Латвія, Литва та Естонія) і Карело-Фінська РСР (утворена з Карельської АРСР, що входила до складу РРФСР і частини території Фінляндії, приєднаної після Радянсько-фінської війни); до складу УРСР увійшли Чернівецька і Аккерманська області, утворені з частин переданої Румунією території.
- 1944 — до складу РРФСР увійшла Тувинська АО (до цього — незалежна Тувинська Народна Республіка).
- 1945 — до складу РРФСР увійшла Калінінградська область (до цього — Східна Пруссія), а до складу УРСР — Закарпатська область, передана Чехословаччиною.
- 1946 — в результаті Другої світової війни до складу РРФСР увійшли південна частина острова Сахалін і Курильські острови, які раніше належали Японії.
- 1954 — зі складу РРФСР до складу УРСР перейшла Кримська область.
- У 1956 році Карело-Фінська РСР була скасована, а її територія знову включена до складу РРФСР як Карельська АРСР.
- 6 вересня 1991 року Верховна рада СРСР визнала незалежність Латвії, Литви та Естонії.
Див. також
- Зміни адміністративно-територіального поділу СРСР
- Зміни адміністративно-територіального поділу РРФСР
- Історичний територіальний поділ України
- Губернії Російської Імперії
- Адміністративний поділ Росії
- Округи УСРР 1923—1930
- Область (СРСР)
Для інформації про історію колишніх радянських республік див. сюди: Росія, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Естонія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Україна.
Посилання
Примітки
- Конституція СРСР 1977 року (у редакції 1990 року). [ 23 травня 2010 у Wayback Machine.]Глава 8 [ 23 травня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagalna plosha teritoriyi SRSR stanom na serpen 1991 roku stanovila 22 4 mln km Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik u 1952Zagalna strukturaStattya 70 Konstituciyi SRSR 1977 roku svidchila Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik yedina soyuzna bagatonacionalna derzhava utvorena na osnovi principu socialistichnogo federalizmu v rezultati vilnogo samoviznachennya nacij i dobrovilnogo ob yednannya rivnopravnih Radyanskih Socialistichnih Respublik SRSR uosoblyuye derzhavnu yednist radyanskogo narodu zgurtovuye vsi naciyi i narodnosti z metoyu spilnogo budivnictva komunizmu Takim chinom SRSR skladavsya z soyuznih Radyanskih Socialistichnih Respublik yaki v svoyu chergu mali riznomanitnij administrativno teritorialnij podil Veliki respubliki dililisya na oblasti Latvijska Litovska Estonska Moldavska i Virmenska RSR stanom na 1985 rik oblasnogo podilu ne mali Do skladu najbilshoyi za teritoriyeyu soyuznoyi respubliki RRFSR takozh vhodili krayi a do skladu krayiv avtonomni oblasti Do skladu oblastej i krayiv RRFSR takozh vhodili nacionalni okrugi zgodom imenuvalisya avtonomnimi okrugami Do skladu deyakih soyuznih respublik RRFSR Ukrayinska RSR Gruzinska RSR Azerbajdzhanska RSR Uzbecka RSR Tadzhicka RSR u riznij chas vhodili Avtonomni Radyanski Socialistichni Respubliki ARSR i avtonomni oblasti Vsi vishevkazani administrativno teritorialni odinici dililisya na rajoni i mista oblasnogo krajovogo i respublikanskogo pidporyadkuvannya Na moment rozpadu faktichno u chasi z 1956 po 1991 roki u Radyanskij Soyuz vhodili 15 soyuznih Radyanskih Socialistichnih Respublik RSR Prapor Respublika nazva Roki isnuvannya Stolicya Teritorialnij sklad SRSR 1 Azerbajdzhanska Radyanska Socialistichna Respublika azerb Azerbaycan Sovet Sosialist Respublikasi 1920 1991 Baku 2 Virmenska Radyanska Socialistichna Respublika virm Հայկական Սովետական Սոցիալիստական Հանրապետություն 1920 1991 Yerevan 3 Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika bil Belaruskaya Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika 1919 1991 Minsk 4 Gruzinska Radyanska Socialistichna Respublika gruz საქართველოს საბჭოთა სოციალისტური რესპუბლიკა 1921 1991 Tbilisi 5 Kazahska Radyanska Socialistichna Respublika kaz Қazak Kenestik Socialistik Respublikasy 1936 1991 Alma Ata 6 Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika kirg Kyrgyz Sovettik Socialistik Respublikasy 1936 1991 Frunze 7 Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika latis Latvijas Padomju Socialistiska Republika 1940 1990 Riga 8 Litovska Radyanska Socialistichna Respublika lit Lietuvos Tarybu Socialistine Respublika 1940 1991 Vilnyus 9 Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika mold rum Republika Sovetike Sochialiste Moldovenyaske 1940 1991 Kishiniv 10 Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika ros Rossijskaya Sovetskaya Federativnaya Socialisticheskaya Respublika 1917 1991 Moskva 11 Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika tadzh Respublikai Sovetii Socialistii Toҷikiston 1929 1991 Dushanbe 12 Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika turkm Turkmenistan Sowet Sotsialistic Respublicasy 1924 1991 Ashgabad 13 Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika uzb Ўzbekiston Sovet Socialistik Respublikasi 1924 1991 Tashkent 14 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika 1919 1991 Kiyiv 15 Estonska Radyanska Socialistichna Respublika est Eesti Noukogude Sotsialistlik Vabariik 1940 1991 TallinnIstoriyaAdministrativnij podil na 1926 rik Prapor Radyanska Respublika nazva Roki zhittya Plosha km Naselennya 1 sichnya 1926 Stolicya Sklad Dokladnishe 1 Radyanska Socialistichna Respublika Bilorus 1919 1991 150000 4983240 Minsk 12 okrugiv 2 Zakavkazka Socialistichna Federativna Radyanska Respublika 1922 1936 186100 5861600 Tbilisi 4 RSR 2 ARSR 2 AO 3 Rosijska Socialistichna Federativna Radyanska Respublika 1917 1991 19946900 100623000 Moskva 9 ARSR 12 AO 6 krayiv 49 oblastej dokladnishe 4 Turkmenska Socialistichna Radyanska Respublika 1924 1991 488100 998000 Poltorack 5 Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991 425600 5270200 Samarkand 1 ARSR 6 Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika 1919 1991 452000 29018187 Harkiv 40 okrug dokladnishe Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik 1923 1991 21648700 147013600 Moskva 6 respublik SRSR 4 RSR 12 ARSR 14 AO 52 okrugi URSR ta BRSR Plosha radyanskih respublik na 1926 rik podana priblizno 27 zhovtnya 1924 roku stvoreni Turkmenska RSR stolicya Poltorack ta Uzbecka RSR stolicya Samarkand 5 grudnya 1929 roku stvorena Tadzhicka RSR stolicya Stalinabad 5 grudnya 1936 roku chas uhvalennya novoyi Konstituciyi SRSR stvoreni Kazahska RSR stolicya Alma Ata Kirgizka RSR stolicya Frunze ZRFSR bulo skasovano i kozhna z troh radyanskih respublik sho utvoryuvali ZRFSR Gruzinska RSR Azerbajdzhanska RSR Virmenska RSR nabula chlenstva v SRSR Administrativnij podil na 1939 rik Prapor Radyanska Respublika nazva Roki isnuvannya Plosha km Naselennya 1 sichnya 1939 Stolicya Sklad Dokladnishe 1 Azerbajdzhanska Radyanska Socialistichna Respublika 1920 1991 86600 3205150 Baku 1 ARSR 1 AO 2 Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika 1919 1991 150000 5568994 Minsk 5 oblastej 3 Virmenska Radyanska Socialistichna Respublika 1920 1991 29800 1282338 Yerevan 37 rajoniv 4 Gruzinska Radyanska Socialistichna Respublika 1921 1991 69700 3540023 Tbilisi 2 ARSR 1 AO 5 Kazahska Radyanska Socialistichna Respublika 1936 1991 2717300 6151102 Alma Ata 11 oblastej 6 Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika 1936 1991 198500 1458213 Frunze 5 oblastej 7 Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika 1917 1991 17075400 109397463 Moskva 17 ARSR 6 AO 7 nacionalnih okrugiv 6 krayiv 35 oblastej dokladnishe 8 Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika 1929 1991 143100 1484440 Stalinabad 1 AO 4 oblasti 9 Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991 488100 1251883 Ashgabad 6 oblastej 10 Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991 447400 6217269 Tashkent 1 ARSR 5 oblastej 11 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika 1919 1991 452000 30946218 Kiyiv 1 ARSR 15 oblastej dokladnishe Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik 1923 1991 22403000 170557093 Moskva 11 respublik 20 ARSR 8 avtonomnih oblastej 7 nacionalnih okrugiv 6 krayiv 86 oblastej U 1940 roci stvoreni Estonska RSR Karelo Finska RSR likvidovana u 1956 roci Latvijska RSR Litovska RSR ta Moldavska RSR Administrativnij podil na 1987 rik Prapor Radyanska Respublika nazva Roki isnuvannya Plosha km Naselennya 1 sichnya 1987 Stolicya Sklad Dokladnishe 1 Azerbajdzhanska Radyanska Socialistichna Respublika 1920 1991 86600 6811000 Baku 1 ARSR 1 AO 61 rajon 2 Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika 1919 1991 bil Belaruskaya Saveckaya Sacyyalistychnaya Respublika 207600 10078000 Minsk 6 oblastej 3 Virmenska Radyanska Socialistichna Respublika 1920 1991 29800 3412000 Yerevan 37 rajoniv 4 Gruzinska Radyanska Socialistichna Respublika 1921 1991 69700 5266000 Tbilisi 2 ARSR 1 AO 65 rajoniv 5 Estonska Radyanska Socialistichna Respublika 1940 1991 45100 1556000 Tallinn 15 rajoniv 6 Kazahska Radyanska Socialistichna Respublika 1936 1991 2717300 16244000 Alma Ata 19 oblastej 7 Kirgizka Radyanska Socialistichna Respublika 1936 1991 198500 4143000 Frunze 4 oblasti 9 rajoniv 8 Latvijska Radyanska Socialistichna Respublika 1940 1990 64589 2647000 Riga 26 rajoniv 9 Litovska Radyanska Socialistichna Respublika 1940 1991 65200 3641000 Vilnyus 44 rajoni 10 Moldavska Radyanska Socialistichna Respublika 1940 1991 33843 4185000 Kishiniv 40 rajoniv 11 Rosijska Radyanska Federativna Socialistichna Respublika 1917 1991 17075400 145311000 Moskva 16 ARSR 5 AO 10 avtonomnih okrugiv 6 krayiv 49 oblastej dokladnishe 12 Tadzhicka Radyanska Socialistichna Respublika 1929 1991 143100 4807000 Dushanbe 1 AO 3 oblasti 8 rajoniv 13 Turkmenska Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991 488100 3361000 Ashgabad 5 oblastej 14 Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991 447400 19026000 Tashkent 1 ARSR 12 oblastej 15 Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika 1919 1991 603628 51201000 Kiyiv 25 oblastej dokladnishe Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik 1923 1991 22403000 281689000 Moskva 15 respublik 20 ARSR 8 AO 10 avtonomnih okrugiv 6 krayiv 123 oblasti 3 255 rajoniv Hronologiya rozshirennya teritoriyi ta zmin administrativnogo podilu Do skladu SRSR uvijshli za Dogovorom pro utvorennya SRSR 30 grudnya 1922 roku RRFSR Ukrayinska RSR Biloruska RSR Zakavkazka Radyanska Federativna Socialistichna Respublika 1924 Uzbecka RSR Turkmenska RSR utvoreni z Turkestanskoyi ARSR sho vhodila do skladu RRFSR 1929 Tadzhicka RSR utvorena z Tadzhickoyi ARSR sho vhodila do skladu Uzbeckoyi RSR 1936 Kazahska RSR Kirgizka RSR utvoreni z Kazahskoyi ARSR i Kirgizkoyi ARSR sho vhodili do skladu RRFSR Gruzinska RSR Azerbajdzhanska RSR Virmenska RSR vhodili do skladu ZSFSR skasovanoyi v comu zh roci 1939 do skladu URSR buli priyednani zahidni oblasti z 7 miljonami meshkanciv 1940 Moldavska RSR utvorena z chastini Moldavskoyi ARSR sho vhodila do skladu URSR i chastini teritoriyi peredanoyi SRSR Rumuniyeyu Latvijska RSR Litovska RSR Estonska RSR kolishni nezalezhni Latviya Litva ta Estoniya i Karelo Finska RSR utvorena z Karelskoyi ARSR sho vhodila do skladu RRFSR i chastini teritoriyi Finlyandiyi priyednanoyi pislya Radyansko finskoyi vijni do skladu URSR uvijshli Chernivecka i Akkermanska oblasti utvoreni z chastin peredanoyi Rumuniyeyu teritoriyi 1944 do skladu RRFSR uvijshla Tuvinska AO do cogo nezalezhna Tuvinska Narodna Respublika 1945 do skladu RRFSR uvijshla Kaliningradska oblast do cogo Shidna Prussiya a do skladu URSR Zakarpatska oblast peredana Chehoslovachchinoyu 1946 v rezultati Drugoyi svitovoyi vijni do skladu RRFSR uvijshli pivdenna chastina ostrova Sahalin i Kurilski ostrovi yaki ranishe nalezhali Yaponiyi 1954 zi skladu RRFSR do skladu URSR perejshla Krimska oblast U 1956 roci Karelo Finska RSR bula skasovana a yiyi teritoriya znovu vklyuchena do skladu RRFSR yak Karelska ARSR 6 veresnya 1991 roku Verhovna rada SRSR viznala nezalezhnist Latviyi Litvi ta Estoniyi Div takozhZmini administrativno teritorialnogo podilu SRSR Zmini administrativno teritorialnogo podilu RRFSR Istorichnij teritorialnij podil Ukrayini Guberniyi Rosijskoyi Imperiyi Administrativnij podil Rosiyi Okrugi USRR 1923 1930 Oblast SRSR Dlya informaciyi pro istoriyu kolishnih radyanskih respublik div syudi Rosiya Azerbajdzhan Bilorus Virmeniya Estoniya Gruziya Kazahstan Kirgizstan Latviya Litva Moldova Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Ukrayina PosilannyaPrimitkiKonstituciya SRSR 1977 roku u redakciyi 1990 roku 23 travnya 2010 u Wayback Machine Glava 8 23 travnya 2010 u Wayback Machine