Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Казка про калинову сопілку»[] — повість української письменниці Оксани Забужко, вперше опублікована 2000-го року видавництвом «Факт». Була перевидана видавництвом «Комора» у 2013-му році. Повість перекладалася польською, чеською, фарсі, з успіхом виставлялася на театральних сценах в Україні та за кордоном.
| Автор | Оксана Забужко |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Мова | українська |
| Жанр | повість |
| Видавництво | Факт |
| Видано | 2000 |
| Сторінок | 84 |
В основу твору Оксани Забужко покладено народну «Казку про дивну сопілку», мотив та основа сюжету якої пов'язані із перетворенням людини‚ живої душі на дерево. Відомим варіантом цього твору є «Калинова сопілка», вперше записана у 50-х роках XIX ст. Саме казка стала для автора фундаментом для філософського обґрунтування «жіночої трагедії Каїна і Авеля», в якій визначальну роль відіграв шлюб сили зла з людською душею. Розібравшись у стосунках між жінками-сестрами, які поділені на «бабину дочку» і «дідову дочку», письменниця подає повість як історію гріха. Тут Оксана Забужко досліджує вічні питання, що споконвіку хвилюють людину: звідки проростає зло в нашій душі, чи можна зупинити злочин, розпізнавши його в зародку. Жіноча версія легенди про Каїна і Авеля обертається напруженою психологічною драмою, старовинний бароковий колорит якої тільки додає їй універсального чару.
Повість «Казка про калинову сопілку» входить до її відомого «секстету» авторки. У творі «Сестро, сестро» (2003) — сестра не народилася, її вбили ще до народження. В іншому творі «Дівчатка» — сестра прийшла й покинула, а в «Калиновій сопілці» лунає останній акорд — сестра вбила.
Жанрові особливості
Визначаючи жанр «Казка про калинову сопілку», літературознавець Ярослав Голобородько стверджує: "Це — повість-притча, повість-міф, повість-метафора, виконана у «прафольклорному» річищі із використанням величезного фольклорного матеріалу".
Визначення самою авторкою жанрової природи твору — повість, є свідченням того, що у ній зображено життя, працю, виховання дітей у родині Василя та Марії протягом двадцяти років. Але ж поряд з цим у повісті багато жанрових ознак казки: дідова дочка й бабина дочка, трикратні повтори- звернення Ганни-панни до панотця і сатани, калинова сопілка, що сама співає, фантастична кінцівка твору. Все це дає підстави стверджувати, що повість Оксани Забужко тісно переплітається з казкою. І все ж перевагу слід надати ознакам повісті: відповідний спосіб художнього зображення дав можливість письменниці показати рух життя, розвиток характеру головної героїні — Ганни-панни. Отже, «Казка про калинову сопілку» — це повість і казка водночас, тобто це твір жанру мішаної форми, оскільки в ньому наявне перехрещення різних способів художнього зображення. Є в цьому творі елементи і ліричні, і драматичні, але вони підпорядковані епічній організації художнього матеріалу.
Специфіка твору
Міфологізований твір сповнений алюзій, символів, алегорій і просякнутий образно-філософськими струменями. У ньому вибудувана ціла низка традиційних для фольклорних і міфологічних творів антиномій: два протилежні персонажі-іпостасі (Ганнуся й Оленка), два протиставлених духовних центри (батьки — Василь і Марія), Каїн і Авель, Бог і Диявол.
У свій твір авторка ввела образок того двовір'я, який існував в українських селах в кінці XVIII — першій половині XIX ст. В кожному із них когось вважали відьмою, когось вовкулакою, вважали, що до якоїсь жінки вночі приходить мрець-упир, а до котроїсь з дівчат прилітає змій-перелесник. Кожна така оповідка існувала в народній творчості окремо.
Непересічна зовнішність і вміння бачити те, чого не бачать звичайні люди — це ті властивості, якими наділяє народна міфологія відьм. Пошуком місць для копання колодязів займалися чоловіки-знахарі. Цей досвід передавався по чоловічій лінії від батька до сина і ніяким відьмацтвом не вважався. Перенесення цього феномену на жіночий образ спровокував особистий досвід Оксани Забужко. Як зазначає письменниця у своєму творі «Автобіографія», щодо жінок-предків, то скільки згадує авторка, всі були якісь відьмуваті: «Ще моя покійна тітка без усякої лозини чула під землею воду й по цілій окрузі визначала, де копати криницю». Можливо і Ганна-панна в цій своїй якості підсвідомо чи навмисно списана з котроїсь із цих родичок.
На думку Віри Агеєвої, «Ганна відзначена з-поміж гречкосійського загалу небуденною вродою, аристократизмом духу й даром чи не містичного відання й провіщення, терпляче чекає своєї непересічної долі. Обраниця не повинна заскніти у хатніх клопотах сільської господині, вона не для сусідських парубків з їхніми грубими пестощами й почуваннями»
"Метачасовість образу-символу калини зумовлює його багатозначність, в основі якої медитативність, рубіжність між світами дівчини-жінки, молодості — одруження, зрілості, життя земного і потойбічного" Для твору Оксани Забужко притаманна наявність хронотопів, тих своєрідних згустків словесної матерії, які вказують на час і місце, хоча безпосередньо вони й не вказуються. Численні побутові подробиці вказують, що дія, описана в повісті, відбувається в українському селі кінця XVIII — першої половині XIX ст.
Кульмінацією цих усіх проявів стало вбивство рідної сестри. За цими темними вчинками героїні стояв її невидимий наречений — змій-перелесник за народно міфологічними уявленнями, а за християнським переосмисленням — звичайний Диявол, який являвся до Ганни вночі у вигляді найдосконалішого чоловіка й щезав із першими півнями. Таємний коханець дає змогу Ганні осягнути зовсім інший вимір буття — потойбічний світ.
Сюжет
Дівчинка народилася з місяцем на лобі — невеликою багряною міткою-серпиком. Мати переживала, що то за знак, хотіла вірити, що на добре, на якусь особливу долю. Вечорами розчісувала доньку, розказувала казки про дівчину-золотоволоску, про Ганну-панну. Ганна росла гордою, розумною не по літах, а сільські кумасі тільки дивувалися. Не знали, яка гризота матері Марії — адже вона вийшла за свого чоловіка Василя з досади.
Коли її прийшли сватати, батько не дозволив віддатися за любого, але далекого й непевного чоловіка. Тоді вона дала згоду першим, які прийшли, сватам. Незабаром батько помер і часто приходив до дочки у снах. Друга дочка, Оленка, народилася кволенькою, плаксивою. Батько за нею упадав, панькався понад міру, захищав від матері, навіть на роботу брав, вставав уночі до малої, співав пісню. Ця пісня так вразила Ганнусю, що вона з ревнощів відлупцювала Оленку й добряче дістала за це від матері.
Сестри щодалі все більше не любили одна одну. Мала намагалася весь час вивести із себе Ганнусю, дратувала її, старша сестра била молодшу. Батько, ніби відчуваючи за собою якусь вину, привіз Ганнусі з ярмарку багато шовкових стрічок, а Оленці — тільки горіхів та родзинок. Якось, дивлячись на місяць, Ганнуся спитала батька про плями на ньому. І той розповів про Каїна та Авеля. У дівчини залишилося лише одне питання: чому Бог прийняв жертву Авеля і не прийняв Каїнової, чому одного брата полюбив більше, адже вони обоє добре працювали. Якось до них завітала циганка і сказала, що Ганнусі краще б піти в монастир, бо не будуть батьки нею тішитися. А от про молодшу подбають і так. Марія здивувалася і стривожилася, але, звичайно ж, відмовилася.
Ганна стала вже дівчиною, і про неї розпитували матері сільських парубків. Декотрі й сватів уже засилали, але отримали чемну відмову — мала ще. Мати більше вболівала за Ганну, а батько — за Оленку, то й приліпилося — дідова дочка й бабина дочка. Ганна могла визначати, де є вода, щоб копати криницю. Це виявилося випадково, і з тих пір її запрошували в усі навколишні села. Мала вже й свій заробіток. Якось на ярмарку, побачивши отамана чумаків, спитала у матері, що то за біла пані поряд із ним сидить. Мати, звичайно, нікого не побачила. Потім виявилося, що ті чумаки завезли чуму.
Оленка вилюднилася, зробилася славним дівчам. Найбільше любила прясти. Але продовжувала робити сестрі різні капості. Ганнусі не хотілося й бути в хаті.
Через хатні заколоти Ганна переставала чути воду. Якось замість води показала на вбитого й закопаного чоловіка, вказала й на вбивцю. Дівувати сестри почали майже одночасно. Батькам довелося справити їм чимало одягу, хоч Ганна й сама вже заробляла, але не вважала це серйозним, не дорікала сестрі, що й та користується її працею.
Ганнусю в гурті обирали на Лелю й на «тополю», вона була в усьому найгарнішою. Тому інші трималися якось осторонь, не вважали за свою, і це засмучувало дівчину.
Якось Ганнусю помітив найкращий та найбагатший хлопець на селі Дмитро Маркіянів. Найняв для неї музики, сказав, щоб вийшла увечері на леваду. Вона відмовилася. Усі вже вважали їх гарною парою, навіть не думали, що дівчина буде проти. Дмитро не любив, щоб було не по його, підстеріг Ганну і ледь не взяв силою. Вона вкусила його і втекла.
Непомітно розквітла й Оленка. Коли восени прийшли свати, Ганнуся не одразу й зрозуміла, що Дмитро сватає не її, а молодшу сестру. Це був сором. У душі Ганни застигла образа, потім усе гостріше їй хотілося помститися. Якось, повертаючись додому, знайшла красивий чоловічий пояс. Узяла додому, поклала під подушку. Уночі якийсь приємний чоловічий голос сказав, щоб повернула пояс, а як не оддасть, то мусить стати його дружиною. Вирішила, що то і є її доля.
Щоночі дивний чоловік був із нею, а на ранок відлітав через комин, як дим. Ганнуся змарніла, тільки й ждала ночей. А ще мріяла про помсту Оленці. Адже незабаром — її весілля, і вони, мабуть, разом із Дмитром задумали її так покарати.
У неділю Ганна взяла ніж і запропонувала Оленці піти до лісу прогулятися. Та погодилася, і Ганна її там зарізала. Повернулася надвечір сама не своя, на питання, де сестра, говорила, що не знає. Чоловіки шукали Оленку в лісі, але так і не знайшли.
Ганна збожеволіла, лежала мовчки на печі вагітна. Одного разу селом проходила чумацька валка. До Василя й Марії попросилися переночувати кілька. Стали розмовляти. Молодий чумак вийняв сопілку, вирізану з калини біля села, а та заспівала Оленчиним голосом. Ганнуся скочила з печі й зареготалася, сказала, що справдилося все. Зрозуміли, хто вбивця, послали по сторожу. Поки прийшли, а в хаті нікого не виявилося, тільки на полу слід смоляний залишився.
Головні персонажі
- Сестри Ганнуся й Оленка
- батько й мати
- Дмитро Марчишин
Література
- Віра Агеєва. Жінка-авторка як інопланетянка. Літературний скандал як проблема рецепції. Казка про нежіночий простір // Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму. — К., 2003.
- Агеєва, Віра Павлівна. Жіночий простір: феміністичний дискурс українського модернізму / Віра Агеєва. — Київ: Факт, 2008. — 358 с.
- Ромазан О. О. Художнє втілення гендерних проблем у творчості Сильвії Плат та Оксани Забужко. Автореф. дис. … канд. філол. наук. — Дніпропетровськ, 2010.
- Леонід Ушкалов. Дзеркала Оксани Забужко // Ушкалов Л. Сковорода та інші: Причинки до історії української літератури. — К., 2007.
- Філоненко С. Концепція особистості жінки в українській жіночій прозі 90-х років XX століття. — К. — Ніжин, 2006.
- Шерех (Шевельов) Ю. Куди пролягає траса // Шевельов Ю. З історії незакінченої війни. — К., 2009.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazka pro kalinovu sopilku ISBN vidsutnij povist ukrayinskoyi pismennici Oksani Zabuzhko vpershe opublikovana 2000 go roku vidavnictvom Fakt Bula perevidana vidavnictvom Komora u 2013 mu roci Povist perekladalasya polskoyu cheskoyu farsi z uspihom vistavlyalasya na teatralnih scenah v Ukrayini ta za kordonom Kazka pro kalinovu sopilku AvtorOksana ZabuzhkoKrayinaUkrayinaMovaukrayinskaZhanrpovistVidavnictvoFaktVidano2000Storinok84 V osnovu tvoru Oksani Zabuzhko pokladeno narodnu Kazku pro divnu sopilku motiv ta osnova syuzhetu yakoyi pov yazani iz peretvorennyam lyudini zhivoyi dushi na derevo Vidomim variantom cogo tvoru ye Kalinova sopilka vpershe zapisana u 50 h rokah XIX st Same kazka stala dlya avtora fundamentom dlya filosofskogo obgruntuvannya zhinochoyi tragediyi Kayina i Avelya v yakij viznachalnu rol vidigrav shlyub sili zla z lyudskoyu dusheyu Rozibravshis u stosunkah mizh zhinkami sestrami yaki podileni na babinu dochku i didovu dochku pismennicya podaye povist yak istoriyu griha Tut Oksana Zabuzhko doslidzhuye vichni pitannya sho spokonviku hvilyuyut lyudinu zvidki prorostaye zlo v nashij dushi chi mozhna zupiniti zlochin rozpiznavshi jogo v zarodku Zhinocha versiya legendi pro Kayina i Avelya obertayetsya napruzhenoyu psihologichnoyu dramoyu starovinnij barokovij kolorit yakoyi tilki dodaye yij universalnogo charu Povist Kazka pro kalinovu sopilku vhodit do yiyi vidomogo sekstetu avtorki U tvori Sestro sestro 2003 sestra ne narodilasya yiyi vbili she do narodzhennya V inshomu tvori Divchatka sestra prijshla j pokinula a v Kalinovij sopilci lunaye ostannij akord sestra vbila Zhanrovi osoblivostiViznachayuchi zhanr Kazka pro kalinovu sopilku literaturoznavec Yaroslav Goloborodko stverdzhuye Ce povist pritcha povist mif povist metafora vikonana u prafolklornomu richishi iz vikoristannyam velicheznogo folklornogo materialu Viznachennya samoyu avtorkoyu zhanrovoyi prirodi tvoru povist ye svidchennyam togo sho u nij zobrazheno zhittya pracyu vihovannya ditej u rodini Vasilya ta Mariyi protyagom dvadcyati rokiv Ale zh poryad z cim u povisti bagato zhanrovih oznak kazki didova dochka j babina dochka trikratni povtori zvernennya Ganni panni do panotcya i satani kalinova sopilka sho sama spivaye fantastichna kincivka tvoru Vse ce daye pidstavi stverdzhuvati sho povist Oksani Zabuzhko tisno pereplitayetsya z kazkoyu I vse zh perevagu slid nadati oznakam povisti vidpovidnij sposib hudozhnogo zobrazhennya dav mozhlivist pismennici pokazati ruh zhittya rozvitok harakteru golovnoyi geroyini Ganni panni Otzhe Kazka pro kalinovu sopilku ce povist i kazka vodnochas tobto ce tvir zhanru mishanoyi formi oskilki v nomu nayavne perehreshennya riznih sposobiv hudozhnogo zobrazhennya Ye v comu tvori elementi i lirichni i dramatichni ale voni pidporyadkovani epichnij organizaciyi hudozhnogo materialu Specifika tvoruMifologizovanij tvir spovnenij alyuzij simvoliv alegorij i prosyaknutij obrazno filosofskimi strumenyami U nomu vibuduvana cila nizka tradicijnih dlya folklornih i mifologichnih tvoriv antinomij dva protilezhni personazhi ipostasi Gannusya j Olenka dva protistavlenih duhovnih centri batki Vasil i Mariya Kayin i Avel Bog i Diyavol U svij tvir avtorka vvela obrazok togo dvovir ya yakij isnuvav v ukrayinskih selah v kinci XVIII pershij polovini XIX st V kozhnomu iz nih kogos vvazhali vidmoyu kogos vovkulakoyu vvazhali sho do yakoyis zhinki vnochi prihodit mrec upir a do kotroyis z divchat prilitaye zmij perelesnik Kozhna taka opovidka isnuvala v narodnij tvorchosti okremo Neperesichna zovnishnist i vminnya bachiti te chogo ne bachat zvichajni lyudi ce ti vlastivosti yakimi nadilyaye narodna mifologiya vidm Poshukom misc dlya kopannya kolodyaziv zajmalisya choloviki znahari Cej dosvid peredavavsya po cholovichij liniyi vid batka do sina i niyakim vidmactvom ne vvazhavsya Perenesennya cogo fenomenu na zhinochij obraz sprovokuvav osobistij dosvid Oksani Zabuzhko Yak zaznachaye pismennicya u svoyemu tvori Avtobiografiya shodo zhinok predkiv to skilki zgaduye avtorka vsi buli yakis vidmuvati She moya pokijna titka bez usyakoyi lozini chula pid zemleyu vodu j po cilij okruzi viznachala de kopati krinicyu Mozhlivo i Ganna panna v cij svoyij yakosti pidsvidomo chi navmisno spisana z kotroyis iz cih rodichok Na dumku Viri Ageyevoyi Ganna vidznachena z pomizh grechkosijskogo zagalu nebudennoyu vrodoyu aristokratizmom duhu j darom chi ne mistichnogo vidannya j provishennya terplyache chekaye svoyeyi neperesichnoyi doli Obranicya ne povinna zaskniti u hatnih klopotah silskoyi gospodini vona ne dlya susidskih parubkiv z yihnimi grubimi pestoshami j pochuvannyami Metachasovist obrazu simvolu kalini zumovlyuye jogo bagatoznachnist v osnovi yakoyi meditativnist rubizhnist mizh svitami divchini zhinki molodosti odruzhennya zrilosti zhittya zemnogo i potojbichnogo Dlya tvoru Oksani Zabuzhko pritamanna nayavnist hronotopiv tih svoyeridnih zgustkiv slovesnoyi materiyi yaki vkazuyut na chas i misce hocha bezposeredno voni j ne vkazuyutsya Chislenni pobutovi podrobici vkazuyut sho diya opisana v povisti vidbuvayetsya v ukrayinskomu seli kincya XVIII pershoyi polovini XIX st Kulminaciyeyu cih usih proyaviv stalo vbivstvo ridnoyi sestri Za cimi temnimi vchinkami geroyini stoyav yiyi nevidimij narechenij zmij perelesnik za narodno mifologichnimi uyavlennyami a za hristiyanskim pereosmislennyam zvichajnij Diyavol yakij yavlyavsya do Ganni vnochi u viglyadi najdoskonalishogo cholovika j shezav iz pershimi pivnyami Tayemnij kohanec daye zmogu Ganni osyagnuti zovsim inshij vimir buttya potojbichnij svit SyuzhetDivchinka narodilasya z misyacem na lobi nevelikoyu bagryanoyu mitkoyu serpikom Mati perezhivala sho to za znak hotila viriti sho na dobre na yakus osoblivu dolyu Vechorami rozchisuvala donku rozkazuvala kazki pro divchinu zolotovolosku pro Gannu pannu Ganna rosla gordoyu rozumnoyu ne po litah a silski kumasi tilki divuvalisya Ne znali yaka grizota materi Mariyi adzhe vona vijshla za svogo cholovika Vasilya z dosadi Koli yiyi prijshli svatati batko ne dozvoliv viddatisya za lyubogo ale dalekogo j nepevnogo cholovika Todi vona dala zgodu pershim yaki prijshli svatam Nezabarom batko pomer i chasto prihodiv do dochki u snah Druga dochka Olenka narodilasya kvolenkoyu plaksivoyu Batko za neyu upadav pankavsya ponad miru zahishav vid materi navit na robotu brav vstavav unochi do maloyi spivav pisnyu Cya pisnya tak vrazila Gannusyu sho vona z revnoshiv vidlupcyuvala Olenku j dobryache distala za ce vid materi Sestri shodali vse bilshe ne lyubili odna odnu Mala namagalasya ves chas vivesti iz sebe Gannusyu dratuvala yiyi starsha sestra bila molodshu Batko nibi vidchuvayuchi za soboyu yakus vinu priviz Gannusi z yarmarku bagato shovkovih strichok a Olenci tilki gorihiv ta rodzinok Yakos divlyachis na misyac Gannusya spitala batka pro plyami na nomu I toj rozpoviv pro Kayina ta Avelya U divchini zalishilosya lishe odne pitannya chomu Bog prijnyav zhertvu Avelya i ne prijnyav Kayinovoyi chomu odnogo brata polyubiv bilshe adzhe voni oboye dobre pracyuvali Yakos do nih zavitala ciganka i skazala sho Gannusi krashe b piti v monastir bo ne budut batki neyu tishitisya A ot pro molodshu podbayut i tak Mariya zdivuvalasya i strivozhilasya ale zvichajno zh vidmovilasya Ganna stala vzhe divchinoyu i pro neyi rozpituvali materi silskih parubkiv Dekotri j svativ uzhe zasilali ale otrimali chemnu vidmovu mala she Mati bilshe vbolivala za Gannu a batko za Olenku to j prilipilosya didova dochka j babina dochka Ganna mogla viznachati de ye voda shob kopati krinicyu Ce viyavilosya vipadkovo i z tih pir yiyi zaproshuvali v usi navkolishni sela Mala vzhe j svij zarobitok Yakos na yarmarku pobachivshi otamana chumakiv spitala u materi sho to za bila pani poryad iz nim sidit Mati zvichajno nikogo ne pobachila Potim viyavilosya sho ti chumaki zavezli chumu Olenka vilyudnilasya zrobilasya slavnim divcham Najbilshe lyubila pryasti Ale prodovzhuvala robiti sestri rizni kaposti Gannusi ne hotilosya j buti v hati Cherez hatni zakoloti Ganna perestavala chuti vodu Yakos zamist vodi pokazala na vbitogo j zakopanogo cholovika vkazala j na vbivcyu Divuvati sestri pochali majzhe odnochasno Batkam dovelosya spraviti yim chimalo odyagu hoch Ganna j sama vzhe zaroblyala ale ne vvazhala ce serjoznim ne dorikala sestri sho j ta koristuyetsya yiyi praceyu Gannusyu v gurti obirali na Lelyu j na topolyu vona bula v usomu najgarnishoyu Tomu inshi trimalisya yakos ostoron ne vvazhali za svoyu i ce zasmuchuvalo divchinu Yakos Gannusyu pomitiv najkrashij ta najbagatshij hlopec na seli Dmitro Markiyaniv Najnyav dlya neyi muziki skazav shob vijshla uvecheri na levadu Vona vidmovilasya Usi vzhe vvazhali yih garnoyu paroyu navit ne dumali sho divchina bude proti Dmitro ne lyubiv shob bulo ne po jogo pidsterig Gannu i led ne vzyav siloyu Vona vkusila jogo i vtekla Nepomitno rozkvitla j Olenka Koli voseni prijshli svati Gannusya ne odrazu j zrozumila sho Dmitro svataye ne yiyi a molodshu sestru Ce buv sorom U dushi Ganni zastigla obraza potim use gostrishe yij hotilosya pomstitisya Yakos povertayuchis dodomu znajshla krasivij cholovichij poyas Uzyala dodomu poklala pid podushku Unochi yakijs priyemnij cholovichij golos skazav shob povernula poyas a yak ne oddast to musit stati jogo druzhinoyu Virishila sho to i ye yiyi dolya Shonochi divnij cholovik buv iz neyu a na ranok vidlitav cherez komin yak dim Gannusya zmarnila tilki j zhdala nochej A she mriyala pro pomstu Olenci Adzhe nezabarom yiyi vesillya i voni mabut razom iz Dmitrom zadumali yiyi tak pokarati U nedilyu Ganna vzyala nizh i zaproponuvala Olenci piti do lisu progulyatisya Ta pogodilasya i Ganna yiyi tam zarizala Povernulasya nadvechir sama ne svoya na pitannya de sestra govorila sho ne znaye Choloviki shukali Olenku v lisi ale tak i ne znajshli Ganna zbozhevolila lezhala movchki na pechi vagitna Odnogo razu selom prohodila chumacka valka Do Vasilya j Mariyi poprosilisya perenochuvati kilka Stali rozmovlyati Molodij chumak vijnyav sopilku virizanu z kalini bilya sela a ta zaspivala Olenchinim golosom Gannusya skochila z pechi j zaregotalasya skazala sho spravdilosya vse Zrozumili hto vbivcya poslali po storozhu Poki prijshli a v hati nikogo ne viyavilosya tilki na polu slid smolyanij zalishivsya Golovni personazhiSestri Gannusya j Olenka batko j mati Dmitro MarchishinLiteraturaVira Ageyeva Zhinka avtorka yak inoplanetyanka Literaturnij skandal yak problema recepciyi Kazka pro nezhinochij prostir Ageyeva V Zhinochij prostir Feministichnij diskurs ukrayinskogo modernizmu K 2003 Ageyeva Vira Pavlivna Zhinochij prostir feministichnij diskurs ukrayinskogo modernizmu Vira Ageyeva Kiyiv Fakt 2008 358 s Romazan O O Hudozhnye vtilennya gendernih problem u tvorchosti Silviyi Plat ta Oksani Zabuzhko Avtoref dis kand filol nauk Dnipropetrovsk 2010 Leonid Ushkalov Dzerkala Oksani Zabuzhko Ushkalov L Skovoroda ta inshi Prichinki do istoriyi ukrayinskoyi literaturi K 2007 Filonenko S Koncepciya osobistosti zhinki v ukrayinskij zhinochij prozi 90 h rokiv XX stolittya K Nizhin 2006 Shereh Shevelov Yu Kudi prolyagaye trasa Shevelov Yu Z istoriyi nezakinchenoyi vijni K 2009 Posilannyahttp oldconf neasmo org ua node 1268 19 travnya 2017 u Wayback Machine http dspace nbuv gov ua bitstream handle 123456789 18162 08 Sokolova pdf sequence 1 http osvita ua vnz reports ukr lit 3191 3 travnya 2017 u Wayback Machine