Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Дагестанська АРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала в 1921–1993 роках.
| рос. Дагестанская АССР ав. Дагъистаналъул АССР кум. Дагъыстан АССР лезгин. Дагъустандин АССР лакськ. Дагъусттаннал АССР Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Махачкала | ||||
| Форма правління | АРСР | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1921 | ||||
| - Ліквідовано | 1991 | ||||
Столиця — місто Махачкала.
Історія
20 січня 1921 на території Дагестанської і частини території областей була утворена Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка. Перший Вседагестанський установчий з'їзд Рад, що проходив 1-7 грудня 1921 року, прийняв Конституцію Дагестанської АСРР. Цьому сприяла діяльність Джелал-ед-Діна Коркмасова
З 6 вересня 1931 Дагестанська АСРР входила до складу Північно-Кавказького краю.
З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 республіка була виведена зі складу Північно-Кавказького краю, а також був змінений порядок слів у назві: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Пізніше, 12 червня 1937, Надзвичайним 11-м Загальнодагестанським з'їздом Рад була прийнята Конституція Дагестанської АРСР.
22 лютого 1938 до складу Орджонікідзевського краю були передані п'ять північних районів республіки (Ачикулацький, Караногайський, Каясулінський, Кізлярський, Шелковський). З них було утворено Кізлярський автономний округ з центром у місті Кізлярі.
7 березня 1944 в результаті ліквідації Чечено-Інгуської АРСР до Дагестанської АРСР відійшли кілька її гірських районів.
9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті її території; до складу Дагестанського АРСР зі скасованої Грозненської області увійшла велика частина території колишнього , в результаті чого територія Дагестану прийняла сучасні кордони.
24 травня 1991 Дагестанська АРСР була перетворена в Дагестанську РСР у складі РРФСР (що не відповідало ст.85 Конституції СРСР), а 25 грудня 1993 після набуття чинності Конституції РФ — в Республіку Дагестан.
Адміністративний поділ
На 1921 рік республіка мала поділ на 10 округів:
- Аварський — центр с. Хунзах
- Андійський — с. Ботліх
- Гунібський — зміцнення Гуніб
- Даргинський — с. Левашов
- Казі-Кумухський (Лакський) — с. Казі-Кумух
- Кайтаго — Табасаранський — с. Маджаліс
- — с. Кас-Кент (Касумкент)
- — с. Ахти
- Темір-Хан-Шуринський — м. Темір-Хан-Шура
- — слоб. Хасав-Юрт
16 листопада 1922 до складу Дагестанської АСРР з Терської губернії передані і .
22 листопада 1928 замість округів і районів в республіці утворені 26 і 2 .
3 червня 1929 кантони перейменовані в райони, підкантони — у підрайони.
22 лютого 1938 до складу новоутвореного Орджонікідзевського краю передані Ачикулацький, Караногайський, , Кізлярський і Шелковський район.
7 березня 1944 зі складу скасованої Чечено-Інгуської АРСР до складу Дагестанського АРСР передані Веденський, Курчалоївський, , , , Шароївський райони.
25 червня 1952 на додаток до районного поділу в складі Дагестанської АРСР були утворені 4 округи: , , , .
24 квітня 1953 округи були скасовані, всі райони відійшли в пряме підпорядкування адміністрації республіки.
9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були передані , , , ; зі складу скасованої Грозненської області в Дагестанську АРСР передані місто Кізляр, Караногайський, Кізлярський, , Тарумовський райони.
Таким чином у 1990 до складу Дагестанської АРСР входило 10 міст республіканського підпорядкування:
і 39 районів:
- Агульський — центр с. Тпіг
- Акушинський — с. Акуша
- Ахвахський — с. Карата
- Ахтинський — с. Ахти
- Бабаюртівський — с. Бабаюрт
- Ботліхський — с. Ботліх
- Буйнакський — м. Буйнакськ
- Гергебільський — с. Гергебіль
- Гумбетівський — с. Мехельта
- Гунібський — с. Гуніб
- Дахадаєвський — с. Уркарах
- Дербентський — м. Дербент
- Казбеківський — с. Дилим
- Кайтазький — с. Маджаліс
- Каякентський — с. Новокаякент
- Кизилюртівський — м. Кизилюрт
- Кізлярський — м. Кізляр
- Кулинський — с. Вачі
- Курахський — с. Курах
- Лакський — с. Кумух
- Левашинський — с. Леваши
- Ленінський — с. Карабудахкент
- Магарамкентський — с. Магарамкент
- Новолакський — с. Новолакське
- Ногайський — с. Тереклі-Мектеб
- Рутульський — с. Рутул
- Сергокалинський — с. Сергокала
- Радянській — с. Радянське
- Сулейман-Стальський — с. Касумкент
- Табасаранський — с. Хучні
- Тарумовський — с. Тарумовка
- Тляратинський — с. Тлярата
- Унцукульський — с. Унцукуль
- Хасавюртівський — г. Хасавюрт
- Хівський — с. Хів
- Хунзахський — с. Хунзах
- Цумадинський — с. Агвалі
- Цунтинський — с. Бежта
- Чародинський — с. Цуриб
Населення
Динаміка чисельності населення республіки:
| Рік | Населення, осіб. | |
|---|---|---|
| 1926 | 788 098 | |
| 1939 | 930 416 | |
| 1959 | 1 062 472 | |
| 1970 | 1 428 540 | |
| 1979 | 1 627 884 | |
| 1989 | 1 802 579 |
Національний склад
| рік | Росіяни | Аварці | Даргинці | Кумики | Лакці | Лезгини | Ногайці | Азербайджанці | Табасарани | Тати і горні гебреї | Чеченці |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926 | 12,5% | 17,7% | 13,9% | 11,2% | 5,1% | 11,5% | 3,3% | 3,0% | 4,0% | 1,5% | 2,8% |
| 1939 | 14,3% | 24,8% | 16,2% | 10,8% | 5,6% | 10,4% | 0,5% | 3,4% | 3,6% | ? | 2,8% |
| 1959 | 20,1% | 22,5% | 13,9% | 11,4% | 5,0% | 10,2% | 1,4% | 3,6% | 3,2% | 1,6% | 1,2% |
| 1970 | 14,7% | 24,4% | 14,5% | 11,8% | 5,0% | 11,4% | 1,5% | 3,8% | 3,7% | 1,3% | 2,8% |
| 1989 | 9,2% | 27,5% | 15,6% | 12,9% | 5,1% | 11,3% | 1,6% | 4,3% | 4,3% | 0,9% | 3,2% |
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 21 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2018. Процитовано 13 березня 2022.
- Конституция СССР 1936 года, статья 22
- . Архів оригіналу за 23 січня 2018. Процитовано 21 травня 2015.
- Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 21 травня 2015.
- Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
- Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
Посилання
- Дагестанська АРСР у Великій Радянській Енциклопедії [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dagestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Dagestanska ARSR do 5 grudnya 1936 Avtonomna Dagestanska Socialistichna Radyanska Respublika administrativno teritorialna odinicya RRFSR sho isnuvala v 1921 1993 rokah ros Dagestanskaya ASSR av Dagistanalul ASSR kum Dagystan ASSR lezgin Dagustandin ASSR laksk Dagusttannal ASSR Dagestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika 1921 1991 Prapor Gerb Dagestanskoyi ARSR istorichni kordoni na kartiDagestanska ARSR na mapi Kavkazu Stolicya Mahachkala Forma pravlinnya ARSR Istoriya Zasnovano 1921 Likvidovano 1991 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat Kavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvati Stolicya misto Mahachkala Istoriya20 sichnya 1921 na teritoriyi Dagestanskoyi i chastini teritoriyi oblastej bula utvorena Avtonomna Dagestanska Socialistichna Radyanska Respublika Pershij Vsedagestanskij ustanovchij z yizd Rad sho prohodiv 1 7 grudnya 1921 roku prijnyav Konstituciyu Dagestanskoyi ASRR Comu spriyala diyalnist Dzhelal ed Dina Korkmasova Z 6 veresnya 1931 Dagestanska ASRR vhodila do skladu Pivnichno Kavkazkogo krayu Z prijnyattyam novoyi stalinskoyi konstituciyi 5 grudnya 1936 respublika bula vivedena zi skladu Pivnichno Kavkazkogo krayu a takozh buv zminenij poryadok sliv u nazvi Dagestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Piznishe 12 chervnya 1937 Nadzvichajnim 11 m Zagalnodagestanskim z yizdom Rad bula prijnyata Konstituciya Dagestanskoyi ARSR 22 lyutogo 1938 do skladu Ordzhonikidzevskogo krayu buli peredani p yat pivnichnih rajoniv respubliki Achikulackij Karanogajskij Kayasulinskij Kizlyarskij Shelkovskij Z nih bulo utvoreno Kizlyarskij avtonomnij okrug z centrom u misti Kizlyari 7 bereznya 1944 v rezultati likvidaciyi Checheno Inguskoyi ARSR do Dagestanskoyi ARSR vidijshli kilka yiyi girskih rajoniv 9 sichnya 1957 do skladu vidnovlenoyi Checheno Inguskoyi ARSR buli povernuti yiyi teritoriyi do skladu Dagestanskogo ARSR zi skasovanoyi Groznenskoyi oblasti uvijshla velika chastina teritoriyi kolishnogo v rezultati chogo teritoriya Dagestanu prijnyala suchasni kordoni 24 travnya 1991 Dagestanska ARSR bula peretvorena v Dagestansku RSR u skladi RRFSR sho ne vidpovidalo st 85 Konstituciyi SRSR a 25 grudnya 1993 pislya nabuttya chinnosti Konstituciyi RF v Respubliku Dagestan Administrativnij podilNa 1921 rik respublika mala podil na 10 okrugiv Avarskij centr s Hunzah Andijskij s Botlih Gunibskij zmicnennya Gunib Darginskij s Levashov Kazi Kumuhskij Lakskij s Kazi Kumuh Kajtago Tabasaranskij s Madzhalis s Kas Kent Kasumkent s Ahti Temir Han Shurinskij m Temir Han Shura slob Hasav Yurt 16 listopada 1922 do skladu Dagestanskoyi ASRR z Terskoyi guberniyi peredani i 22 listopada 1928 zamist okrugiv i rajoniv v respublici utvoreni 26 i 2 3 chervnya 1929 kantoni perejmenovani v rajoni pidkantoni u pidrajoni 22 lyutogo 1938 do skladu novoutvorenogo Ordzhonikidzevskogo krayu peredani Achikulackij Karanogajskij Kizlyarskij i Shelkovskij rajon 7 bereznya 1944 zi skladu skasovanoyi Checheno Inguskoyi ARSR do skladu Dagestanskogo ARSR peredani Vedenskij Kurchaloyivskij Sharoyivskij rajoni 25 chervnya 1952 na dodatok do rajonnogo podilu v skladi Dagestanskoyi ARSR buli utvoreni 4 okrugi 24 kvitnya 1953 okrugi buli skasovani vsi rajoni vidijshli v pryame pidporyadkuvannya administraciyi respubliki 9 sichnya 1957 do skladu vidnovlenoyi Checheno Inguskoyi ARSR buli peredani zi skladu skasovanoyi Groznenskoyi oblasti v Dagestansku ARSR peredani misto Kizlyar Karanogajskij Kizlyarskij Tarumovskij rajoni Takim chinom u 1990 do skladu Dagestanskoyi ARSR vhodilo 10 mist respublikanskogo pidporyadkuvannya Mahachkala Bujnaksk Dagestanski Ogni Derbent Izberbash Kaspijsk Kizilyurt Kizlyar Hasavyurt Yuzhno Suhokumsk i 39 rajoniv Agulskij centr s Tpig Akushinskij s Akusha Ahvahskij s Karata Ahtinskij s Ahti Babayurtivskij s Babayurt Botlihskij s Botlih Bujnakskij m Bujnaksk Gergebilskij s Gergebil Gumbetivskij s Mehelta Gunibskij s Gunib Dahadayevskij s Urkarah Derbentskij m Derbent Kazbekivskij s Dilim Kajtazkij s Madzhalis Kayakentskij s Novokayakent Kizilyurtivskij m Kizilyurt Kizlyarskij m Kizlyar Kulinskij s Vachi Kurahskij s Kurah Lakskij s Kumuh Levashinskij s Levashi Leninskij s Karabudahkent Magaramkentskij s Magaramkent Novolakskij s Novolakske Nogajskij s Terekli Mekteb Rutulskij s Rutul Sergokalinskij s Sergokala Radyanskij s Radyanske Sulejman Stalskij s Kasumkent Tabasaranskij s Huchni Tarumovskij s Tarumovka Tlyaratinskij s Tlyarata Uncukulskij s Uncukul Hasavyurtivskij g Hasavyurt Hivskij s Hiv Hunzahskij s Hunzah Cumadinskij s Agvali Cuntinskij s Bezhta Charodinskij s CuribNaselennyaDinamika chiselnosti naselennya respubliki Rik Naselennya osib 1926 788 098 1939 930 416 1959 1 062 472 1970 1 428 540 1979 1 627 884 1989 1 802 579 Nacionalnij sklad rik Rosiyani Avarci Darginci Kumiki Lakci Lezgini Nogajci Azerbajdzhanci Tabasarani Tati i gorni gebreyi Chechenci 1926 12 5 17 7 13 9 11 2 5 1 11 5 3 3 3 0 4 0 1 5 2 8 1939 14 3 24 8 16 2 10 8 5 6 10 4 0 5 3 4 3 6 2 8 1959 20 1 22 5 13 9 11 4 5 0 10 2 1 4 3 6 3 2 1 6 1 2 1970 14 7 24 4 14 5 11 8 5 0 11 4 1 5 3 8 3 7 1 3 2 8 1989 9 2 27 5 15 6 12 9 5 1 11 3 1 6 4 3 4 3 0 9 3 2 Primitki Arhiv originalu za 20 sichnya 2017 Procitovano 21 travnya 2015 Arhiv originalu za 11 travnya 2018 Procitovano 13 bereznya 2022 Konstituciya SSSR 1936 goda statya 22 Arhiv originalu za 23 sichnya 2018 Procitovano 21 travnya 2015 Vsemirnyj istoricheskij proekt Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 21 travnya 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 22 travnya 2015 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 22 travnya 2015 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 g Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 22 travnya 2015 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1970 g Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 22 travnya 2015 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 g Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 Procitovano 22 travnya 2015 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 g Arhiv originalu za 22 serpnya 2011 PosilannyaDagestanska ARSR u Velikij Radyanskij Enciklopediyi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros