Ахти́нський район (рос. Ахтынский район) — район у південній частині Дагестану Російської Федерації. Адміністративний центр — село Ахти.
Ахтинський район | |
---|---|
рос. Ахтынский район | |
Основні дані | |
Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан |
Утворений: | 1928 року |
Населення (2013): | 32 322 особи |
Площа: | 1120 км² |
Густота населення: | 28,86 осіб/км² |
Телефонний код: | 7-87263 |
Населені пункти та поселення | |
Адміністративний центр: | село Ахти |
Кількість сільських поселень: | 13 |
Сільських населених пунктів: | 19 |
Влада | |
Голова місцевої думи: | Шемсидін Арухов |
Голова району: | Абдулкерімов Осман Махмудович |
Мапа | |
Географія
Район розташований у крайній південній частині республіки, є гірським районом. Межує на північному заході з Рутульським, на півночі з Курахським, на сході з Магарамкентським та Докузпаринським районами. На півдні та південному заході має кордон із Азербайджаном. Загальна площа району становить 1120 км².
Історія
Ахтинський кантон був утворений 22 листопада 1928 року із колишнього . 3 червня 1929 року кантон стає районом. На той час район складався з 25 сільрад і населенням 40959 осіб. 1934 року до складу району було включене село Хнов. З 25 червня 1952 до 24 квітня 1953 років район підпорядковувався . 14 вересня 1960 року до району була приєднана більша частина території ліквідованого Докузпаринського району (лівобережжя річки Самур відійшло до складу Магарамкентського району). 24 червня 1993 року був відновлений Докузпаринський район, але без території, що відійшла до Магарамкентського району. До 2004 року до складу району входило також село , яке знаходилось на території Азербайджану і було анклавом Росії.
Населення
Населення району становить 32322 особи (2013; 32494 в 2012, 32566 в 2011, 32604 в 2010, 31592 в 2002).
Національний склад населення:
Народність | Чисельність, (2002) | % | Чисельність, (2010) | % |
---|---|---|---|---|
Лезгини | 30 956 | 97,99 | 32 101 | 98,45 |
Росіяни | 517 | 1,64 | 169 | 0,51 |
Табасарани | 18 | 0,06 | 19 | 0,05 |
Інші | 88 | 0,28 | 83 | 0,24 |
Адміністративний поділ
Район адміністративно поділяється на 13 сільських поселень, які об'єднують 19 сільських населених пунктів, з яких Новий Усур знаходиться на території Магарамкентського району:
Поселення | Площа, км² | Населення, осіб (2002) | Населення, осіб (2010) | Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|
- | 14706 | 15089 | Ахти | 4 | |
- | 367 | 388 | Гдим | 1 | |
- | 513 | 706 | 1 | ||
- | 1790 | 1839 | Зрих | 1 | |
- | 1553 | 1655 | 1 | ||
- | 1133 | 1226 | Калук | 1 | |
- | 3962 | 3702 | Луткун | 2 | |
- | 856 | 692 | Смугул | 2 | |
- | 210 | 223 | Ухул | 1 | |
- | 1612 | 1710 | Фій | 1 | |
- | 1636 | 2059 | Хнов | 1 | |
- | 2883 | 2722 | Хрюг | 2 | |
- | 371 | 593 | Ялак | 1 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
---|---|---|
1 | Ахти | 13 152 |
2 | Луткун | 3 049 |
3 | Хрюг | 2 058 |
4 | Зрих | 1 790 |
5 | Хнов | 1 636 |
6 | Фій | 1 612 |
7 | 1 553 | |
8 | Калук | 1 133 |
9 | Новий Усур | 913 |
10 | Гдинк | 828 |
Господарство
Район сільськогосподарський, розвитку набуло тваринництво та землеробство. Працюють 9 колективних та понад 250 фермерських господарств. Серед промислових підприємств працюють ВАТ «Рассвет» (швейна фабрика), ВАТ «ТНП» (виробництво цегли) та пекарні. На території району знаходиться бальнеологічний курорт «Ахти». 2012 року до району був підведений природний газ.
Туризм
Ахти є одним з найдавнішим центром лезгинської культури. Тут знаходяться (19 століття), Ахтинський арочний міст, Ахтинський міст (1915), , мечеть Джума (18 століття).
Серед пам'яток природи у районі є гарячі сірководневі термальні джерела (Курукал), Хрюгський лісовий комплекс, , Міджахський тисячолітній дуб, долина річки Мугулат-дере з виходом на Шалбуз-Даг, гора Келез-Хев біля села Ахти.
Примітки
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2012 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- База данных показателей муниципальных образований: Республика Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- Дані з перепису населення за 2010 рік [ 2013-10-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- Національний склад населення Дагестану згідно з переписом 2002 року [ 2012-04-22 у Wayback Machine.] (рос.)
- Федеральна лезгинська національно-культурна автономія [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дані з перепису населення за 2010 рік [ 27 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahti nskij rajon ros Ahtynskij rajon rajon u pivdennij chastini Dagestanu Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr selo Ahti Ahtinskij rajon ros Ahtynskij rajon Osnovni dani Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Dagestan Utvorenij 1928 roku Naselennya 2013 32 322 osobi Plosha 1120 km Gustota naselennya 28 86 osib km Telefonnij kod 7 87263 Naseleni punkti ta poselennya Administrativnij centr selo Ahti Kilkist silskih poselen 13 Silskih naselenih punktiv 19 Vlada Golova miscevoyi dumi Shemsidin Aruhov Golova rajonu Abdulkerimov Osman Mahmudovich MapaGeografiyaSelo Ahti Rajon roztashovanij u krajnij pivdennij chastini respubliki ye girskim rajonom Mezhuye na pivnichnomu zahodi z Rutulskim na pivnochi z Kurahskim na shodi z Magaramkentskim ta Dokuzparinskim rajonami Na pivdni ta pivdennomu zahodi maye kordon iz Azerbajdzhanom Zagalna plosha rajonu stanovit 1120 km IstoriyaAhtinskij kanton buv utvorenij 22 listopada 1928 roku iz kolishnogo 3 chervnya 1929 roku kanton staye rajonom Na toj chas rajon skladavsya z 25 silrad i naselennyam 40959 osib 1934 roku do skladu rajonu bulo vklyuchene selo Hnov Z 25 chervnya 1952 do 24 kvitnya 1953 rokiv rajon pidporyadkovuvavsya 14 veresnya 1960 roku do rajonu bula priyednana bilsha chastina teritoriyi likvidovanogo Dokuzparinskogo rajonu livoberezhzhya richki Samur vidijshlo do skladu Magaramkentskogo rajonu 24 chervnya 1993 roku buv vidnovlenij Dokuzparinskij rajon ale bez teritoriyi sho vidijshla do Magaramkentskogo rajonu Do 2004 roku do skladu rajonu vhodilo takozh selo yake znahodilos na teritoriyi Azerbajdzhanu i bulo anklavom Rosiyi NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 32322 osobi 2013 32494 v 2012 32566 v 2011 32604 v 2010 31592 v 2002 Nacionalnij sklad naselennya Narodnist Chiselnist 2002 Chiselnist 2010 Lezgini 30 956 97 99 32 101 98 45 Rosiyani 517 1 64 169 0 51 Tabasarani 18 0 06 19 0 05 Inshi 88 0 28 83 0 24Administrativnij podilRajon administrativno podilyayetsya na 13 silskih poselen yaki ob yednuyut 19 silskih naselenih punktiv z yakih Novij Usur znahoditsya na teritoriyi Magaramkentskogo rajonu Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Centr Naseleni punkti 14706 15089 Ahti 4 367 388 Gdim 1 513 706 1 1790 1839 Zrih 1 1553 1655 1 1133 1226 Kaluk 1 3962 3702 Lutkun 2 856 692 Smugul 2 210 223 Uhul 1 1612 1710 Fij 1 1636 2059 Hnov 1 2883 2722 Hryug 2 371 593 Yalak 1 Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 1 Ahti 13 152 2 Lutkun 3 049 3 Hryug 2 058 4 Zrih 1 790 5 Hnov 1 636 6 Fij 1 612 7 1 553 8 Kaluk 1 133 9 Novij Usur 913 10 Gdink 828GospodarstvoAhtinski mosti Rajon silskogospodarskij rozvitku nabulo tvarinnictvo ta zemlerobstvo Pracyuyut 9 kolektivnih ta ponad 250 fermerskih gospodarstv Sered promislovih pidpriyemstv pracyuyut VAT Rassvet shvejna fabrika VAT TNP virobnictvo cegli ta pekarni Na teritoriyi rajonu znahoditsya balneologichnij kurort Ahti 2012 roku do rajonu buv pidvedenij prirodnij gaz TurizmAhti ye odnim z najdavnishim centrom lezginskoyi kulturi Tut znahodyatsya 19 stolittya Ahtinskij arochnij mist Ahtinskij mist 1915 mechet Dzhuma 18 stolittya Sered pam yatok prirodi u rajoni ye garyachi sirkovodnevi termalni dzherela Kurukal Hryugskij lisovij kompleks Midzhahskij tisyacholitnij dub dolina richki Mugulat dere z vihodom na Shalbuz Dag gora Kelez Hev bilya sela Ahti PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2013 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2013 Procitovano 12 zhovtnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2012 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Baza dannyh pokazatelej municipalnyh obrazovanij Respublika Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Dani z perepisu naselennya za 2010 rik 2013 10 12 u Wayback Machine ros Nacionalnij sklad naselennya Dagestanu zgidno z perepisom 2002 roku 2012 04 22 u Wayback Machine ros Federalna lezginska nacionalno kulturna avtonomiya 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Dani z perepisu naselennya za 2010 rik 27 travnya 2013 u Wayback Machine ros Posilannya