Бабаюртівський район (кум. Бабаюрт район) - муніципальний район Республіки Дагестан. Розташований в . Один із найбільших районів республіки.
Бабаюртівський район | |||
---|---|---|---|
Бабаюртовский район | |||
| |||
Основні дані | |||
Суб'єкт Російської Федерації: | Дагестан | ||
Утворений: | 1928 | ||
Населення (2014): | 47 068 | ||
Площа: | 3262,3 км² | ||
Густота населення: | 14 осіб/км² | ||
Населені пункти та поселення | |||
Адміністративний центр: | Бабаюрт | ||
Кількість сільських поселень: | 15 | ||
Влада |
Адміністративний центр - селище Бабаюрт.
Географія
На заході межує з Чечнею, а східна частина району омивається водами Каспійського моря. Площа території - 3420 км².
Історія
Постановою 4-ї сесії 6-го скликання ЦВК ДАРСР від 22.11.1928 р з території колишніх і був виділений Бабаюртівський кантон.
Постановою ВЦВК від 3.06.1929 р кантон був перетворений на район.
Населення
Населення - 47 068 чоловік.
- Національний склад
Більшість населення району складають тюркські народи (кумики і ногайці - близько 65%, 2010). Гірські дагестанські народи були переселені і розсіялися по рівнинному Дагестану, в тому числі в Бабаюртівському районі, з середини XX століття. Частка росіян в районі скоротилася з 20,6% в 1939 році до 0,79% в 2010 році .
Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення 2010:
Народ | Чисельність, чол. | Частка від усього населення,% |
---|---|---|
Кумики | 22067 | 48,29% |
Аварці | 9253 | 20,25% |
Ногайці | 7553 | 16,53% |
Даргинці | 2767 | 6,05% |
Чеченці | 2764 | 6,05% |
Росіяни | 360 | 0,79% |
Лакці | 351 | 0,77% |
Інші | 430 | 0,94% |
Не зазначили | 156 | 0,34% |
Усього | 45701 | 100,00% |
На території Бабаюртівського району розташовані наділи - «кутани» гірських районів Дагестану, на землях яких з 1970-х років почали з'являтися населені пункти з постійним населенням. Зараз таких сіл на території району близько 200, частина з них існує офіційно і адміністративно входить до складу відповідних гірських районів, частина - не має офіційного статусу. Населення таких сіл на території району становить близько 60 тис. чоловік і, таким чином, перевищує населення власне Бабаюртівського району .
Примітки
- org / maps / caucas / 8-dag.gif Етнокарта Південного, Західного та Центрального Дагестану. Нахсько-дагестанські мови[недоступне посилання з червня 2019]
- [http: //www.ethno-kavkaz. narod.ru/rndaghestan.html Населення Дагестану]
- Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 17 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Babayurtivskij rajon kum Babayurt rajon municipalnij rajon Respubliki Dagestan Roztashovanij v Odin iz najbilshih rajoniv respubliki Babayurtivskij rajonBabayurtovskij rajonGerbOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi DagestanUtvorenij 1928Naselennya 2014 47 068Plosha 3262 3 km Gustota naselennya 14 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr BabayurtKilkist silskih poselen 15Vlada Administrativnij centr selishe Babayurt GeografiyaNa zahodi mezhuye z Chechneyu a shidna chastina rajonu omivayetsya vodami Kaspijskogo morya Plosha teritoriyi 3420 km IstoriyaPostanovoyu 4 yi sesiyi 6 go sklikannya CVK DARSR vid 22 11 1928 r z teritoriyi kolishnih i buv vidilenij Babayurtivskij kanton Postanovoyu VCVK vid 3 06 1929 r kanton buv peretvorenij na rajon NaselennyaNaselennya 47 068 cholovik Nacionalnij sklad Bilshist naselennya rajonu skladayut tyurkski narodi kumiki i nogajci blizko 65 2010 Girski dagestanski narodi buli pereseleni i rozsiyalisya po rivninnomu Dagestanu v tomu chisli v Babayurtivskomu rajoni z seredini XX stolittya Chastka rosiyan v rajoni skorotilasya z 20 6 v 1939 roci do 0 79 v 2010 roci Nacionalnij sklad naselennya za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2010 Narod Chiselnist chol Chastka vid usogo naselennya Kumiki 22067 48 29 Avarci 9253 20 25 Nogajci 7553 16 53 Darginci 2767 6 05 Chechenci 2764 6 05 Rosiyani 360 0 79 Lakci 351 0 77 Inshi 430 0 94 Ne zaznachili 156 0 34 Usogo 45701 100 00 Na teritoriyi Babayurtivskogo rajonu roztashovani nadili kutani girskih rajoniv Dagestanu na zemlyah yakih z 1970 h rokiv pochali z yavlyatisya naseleni punkti z postijnim naselennyam Zaraz takih sil na teritoriyi rajonu blizko 200 chastina z nih isnuye oficijno i administrativno vhodit do skladu vidpovidnih girskih rajoniv chastina ne maye oficijnogo statusu Naselennya takih sil na teritoriyi rajonu stanovit blizko 60 tis cholovik i takim chinom perevishuye naselennya vlasne Babayurtivskogo rajonu Primitkiorg maps caucas 8 dag gif Etnokarta Pivdennogo Zahidnogo ta Centralnogo Dagestanu Nahsko dagestanski movi nedostupne posilannya z chervnya 2019 http www ethno kavkaz narod ru rndaghestan html Naselennya Dagestanu Chislennost naseleniya gorodskih okrugov municipalnyh rajonov gorodskih i selskih poselenij gorodskih naselennyh punktov selskih naselennyh punktov Respubliki Dagestan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Procitovano 17 bereznya 2015