Східноібері́йські мо́ви – окситанська та каталанська мови (або лише каталанська мова за деякими класифікаціями) разом зі своїми численними діалектами. Ті дослідники, що визнають існування східноіберійської підгрупи мов, відносять її до іберо-романської підгрупи мов (разом з західноіберійськими мовами), що у свою чергу є частиною галло-іберійської підгрупи мов.
Іноді обидві мови відносять не до східноіберійської підгрупи, що входить до групи іберо-романських мов (і вже потім до галло-іберійських мов), а до окситано-романської підгрупи мов, що входить безпосередньо до галло-іберійської підгрупи мов.
Каталанська та окситанська мови поширені у 5 країнах Західної Європи: Іспанії, Франції, Андоррі, Італії та Монако. Історично ці мови використовувалися також у Північній Африці (графство Триполі, Французький Алжир) та в Арагонському королівстві, зокрема у Афінському графстві та Південній Італії.
Каталанська та окситанська мови від VIII ст. являли собою одну мовну спільноту, ці мови остаточно розділилися у XIII ст. У часи трубадурів окситанську (гасконську, провансальську, ланґедокську, овернську) та каталанську мови не розділяли, вважаючи однією мовою. Навіть у XIX ст. однією з загальновживаних назв каталанської мови була назва лімузенська (так зараз називається один з діалектів окситанської мови, яким говорять у Південній Франції).
Класифікація каталанської мови
Каталанська мова є романською мовою, яка утворилася на базі народної латини. З VIII до XIII ст. разом з окситанською каталанська являла собою єдину мовну спільноту (тобто фактично каталанська була одним з діалектів окситанської мови).
Зараз літературна каталанська, особливо з точки зору лексики, але також фонетично та з точки зору граматики, є найближчою до літературної окситанської мови (яка сформована на базі ланґедокського діалекту окситанської – цей діалект географічно є найближчим до Північної та Південної Каталонії) – взаєморозуміння мовців обох мов можливе без перекладу.
Деякі мовознавці як каталанську, так і окситанську відносять до окремої окситано-романської підгрупи мов. Спрощуючи, можна сказати, що і каталанська, і окситанська мови є перехідними між галло-романськими (насамперед французькою) та західно-іберійськими (насамперед іспанською) мовами.
Каталанська-валенсійська-балеарська мова – різновид окситанської мови в Іспанії ... між мовами, що виникли на базі латини [після її розпаду], у античні часи виникла мова, яку було названо провансальською [окситанською] і якою заговорили люди, що мешкали між р. Луарою [північна межа окситанської мови у центральній Франції] та р. Еброю [південний кордон Автономної області Каталонія в Іспанії]. Мануел Міла-і-Фунтаналс, каталонський та іспанський лінгвіст (1818-1884 р.р.) |
Цікаво те, що особливу зацікавленість у вивченні зв'язків між каталанською та окситанською мовами виявляють валенсійці, які бачать Валенсію — її культуру, мову та історію — у ширшому контексті, ніж каталанські країни, а саме у традиційнішому окситано-каталонсько-валенсійському контексті. Маловпливовою організацією «Ок Валенсія» нещодавно навіть було запропоновано зблизити графіку каталанської та окситанської мов (звернувши особливу увагу на гасконський діалект) і створити спільне каталансько-окситанське койне.
Попри це, часто каталанську та окситанську мову відносять до різних підгруп романської групи індоєвропейської мовної родини: окситанську до галло-романської групи (разом з французькою та франко-провансальською; іноді до цієї групи відносять і каталанську), а каталанську – до іберо-романської (разом з іспанською, , португальською та галісійською), іноді відносячи її до східно-іберійських мов (іноді до східно-іберійських мов відносять і окситанську).
На ці дискусії впливає існування політичного кордону між Францією та Іспанією. Наприклад, іспанський філолог Рамон Менендес-Підаль (ісп. Ramon Menendez Pidal) обстоював належність каталанської мови саме до групи іберійських мов.
Реймонд Ґордон відносить каталанську до східно-іберійських мов, які разом з мовою ок (окситанська мова) та західно-іберійськими мовами (іспанська, астурійсько-леонська, португальська та галісійська) входять до іберо-романської групи, що у свою чергу – разом з галло-романськими мовами (галло-італійськими та галло-ретійськими) входить до галло-іберійської підгрупи.
Р.А. Холл-мол. класифікує каталанську мову як північно-іберо-романську (разом з іспанською та португальською), що у свою чергу – з південно-іберо-романськими мовами (мозарабська мова) входить до іберо-романської підгрупи (за цією класифікацією окситанська мова входить до південно-галло-романських мов і разом з північно-галло-романськими формує галло-романську підгрупу).
Юрій Коряков в «Атласі романських мов» класифікує каталанську як перехідну між південно-галло-романськими (окситанською та гасконською) та іберо-романськими (іспанською, арагонською, галісійсько-португальською, астурійсько-леонською), що разом входять до західно-романської підгрупи групи романських мов (разом з галло-романськими та північноіталійськими).
Ч. Тальявіні для класифікації романських мов пропонує географічний принцип, відповідно до якого каталанська мова займає проміжну позицію між галло-романськими (французькою, рето-романською та окситанською мовами) та іберо-романськими мовами (іспанською та португальською), будучи «поворотною мовою» (фр. une langue pivot).
У 1991 р. Вітольд Маньчак (пол. Witold Mańczak) запропонував класифікувати неолатинські мови відповідно до кількості лексичних одиниць у текстах, які збігаються (таким чином враховується як існування однакових слів у різних мовах, так і частотність їхнього вживання). Таким чином можна визначити, наскільки лексичні системи окремих мов наближені одна до одної.
За цією методикою, італійська мова, у порівнянні з іншими романськими мовами, зберігає найбільшу кількість слів латинського походження, тобто спільних слів для різних неолатинських слів:
- італійська мова: найближчою до італійської є французька (1067 спільних слів), а потім португальська (1043), каталанська (1031), іспанська (1015), рето-романська (987), окситанська (982), сардська (836), румунська (537).
- каталанська мова: найближчою до неї є іспанська (1045 спільних слів), а потім італійська (1031), португальська (1001), французька (998), окситанська (939), ретороманська (843), сардська (687), румунська (441).
- португальська мова: наближчою до неї є іспанська мова (1196 спільних слів), а потім італійська (1043), каталанська (1001), французька (909), рето-романська (874), окситанська (870), сардська (774), румунська (492).
- іспанська мова: найближчою зо неї є португальська (1196 спільних слів), потім каталанська (1045), італійська (1015), французька (914), окситанська (867), ретороманська (836), сардська (750) та румунська (491).
Порівняння лексики каталанської та італійської мов з іншими романськими мовами на прикладі перекладів Біблії, за Вітольдом Маньчаком. | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
|
| ||||||
*Спільних слів з усіма іншими мовами **Спільних слім між цією мовою та каталанською ***Спільних слім між цією мовою та італійською |
Нижче подано класифікацію усіх романських мов та їхніх діалектів.
Італо-романська підгрупа | Західноро-манська підгрупа | Галло-іберійська підгрупа | Окситано-романська підгрупа визнається не всіма мовознавцями | Окситанська oc/oci (гасконський діалект gsc (вкл. аранську говірку); північні діалекти: лімузенський lms ▪ овернський auv ▪ віваро-альпійський; південні діалекти: ланґедокський lnc ▪ провансальський prv (вкл. говірку Ніцци) ▪ шуадит sdt) ▪ Каталанська ca/cat (східні діалекти: центральнокаталанський (вкл. субдіалекти: барселонський ▪ шіпелья ▪ таррагонський ▪ салат ▪ північний перехідний) ▪ північнокаталанський (русільйонський) (субдіалект: капсійський) ▪ балеарський (мальоркський) ▪ алґерський; західні діалекти: північно-західний (вкл. субдіалекти: рібагорський ▪ пальяський ▪ льєйдський) ▪ північноваленсійський (ебрський) (вкл. субдіалекти: валенсійський перехідний (каталанський туртозький) ▪ кастельйоський (власне північноваленсійський)) ▪ валенсійський (вкл. стандарт AVL не затвердж. ca-valencia/val ▪ апічат ▪ південноваленсійський ▪ алаканський ▪ мальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера) | ||
Ломбардські мови | Західноломбардська lmo (діалекти: альпійський ломбардський ▪ західний ломбардський передальпійський ▪ західний нижньо-ломбардський ▪ міланський) ▪ Східноломбардська lmo (діалекти: район м. Барґамо ▪ район м. Брешія) ▪ Галло-сікулійські діалекти (Сицилія) | |||||
Лігурійська мова | Лігурійська lij (діалекти: монегаський ▪ генуезький) | |||||
Інші галло-італійські мови | П'ємонтська pms та юдео-п'ємонтська ▪ Еміліано-романьйольська eml (діалекти: еміліанський (вкл. говірку м. Болонья) ▪ романьйольський) | |||||
Іберо-романська підгрупа | Західноібе-рійська підгрупа | Галісійсько-португальська мова | Португальська pt/por (діалекти Португалії: південні та центральні (вкл. Азорські о-ви ▪ діалект м. Лісабон) ▪ північні ▪ барранкеньйо; діалекти Бразилії: північні ▪ південні ▪ діалекти Уругваю; діалекти інших країн: Африка (країни ПАЛОР) ▪ Макао ▪ Східний Тимор) ▪ Галісійська (діалекти: східний ▪ центральний ▪ західний) ▪ Креольські на основі португальської: корлайська vkp ▪ малакканська (Індонезія) mcm | |||
Іспанська мова | Іспанська es/spa (вкл. стандартну або нейтральну іспанську; північні діалекти: арагонський ▪ кастильський; південні діалекти: ла-манчський ▪ естремадурський ▪ мурсійський ▪ андалузький ▪ діалект Канарських о-вів; латино-американські варіанти: карибський ▪ південно-американський тихоокеанський ▪ центральноамериканський ▪ аргентинсько-уругвайсько-парагвайський ▪ високогірний латино-американський (вкл. північноамериканський: Мексика ▪ США); варіанти мови на інших континентах: Марокко ▪ Екваторіальна Ґвінея ▪ Філіппіни) ▪ Ладіно | |||||
Астурійська ast (діалекти: західний ▪ центральний ▪ східний ▪ кантабрійський ▪ монтаньєзький) ▪ Леонська ▪ Мірандська mwl ▪ Естремадурська ext | ||||||
Східноіберійська підгрупа | Каталанська ca/cat (східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа) ▪ Окситанська oc/oci (східноіберійська підгрупа або окситано-романська підгрупа) | |||||
Галло-романська підгрупа | Мова ойл | Французька fr/fre/fra (варіанти мови у Франції: стандартна європейська французька ▪ розмовна Півдня Франції ▪ розмовна Ельзасу ▪ розмовна Бретані ▪ розмовна Корсики ▪ розмовна Ліону та Ліоне ▪ розмовна Савойї ▪ розмовна Марселя; Бельгія (Валлонія та Брюссель); Швейцарія; Люксембург; Італія (Вале-д'Аоста); Канада та США: стандартна французька Квебеку ▪ жуаль ▪ Онтаріо ▪ Луїзіана (акадійська) frc; Гаїті; Африка та Близький Схід: Магриб ▪ Африка південніше Сахари ▪ Ліван ▪ Індокитай (В'єтнам ▪ Лаос ▪ Камбоджа) ▪ Французька Ґвіана ▪ Нова Каледонія) ▪ Креольські мови на основі французької (мова Гаїті ht/hat ▪ мова Сан-Мігелю scf ▪ мова Реюньйону rcf ▪ креольська мова Луїзіани lou ▪ каріпуна (Центральна Америка) kmv ▪ мова Гвіани gcr ▪ мова Гваделупи gcf ▪ сеселва (мова Сейшельських о-вів) crs ▪ мова Сент-Люсії acf) ▪ Мова ойл (бургундська ▪ говірка Франш-Конте ▪ лотарінгська ▪ шампанська ▪ говірка Бурбоне ▪ говірка Беррі ▪ говірка Пуату ▪ галло ▪ нормандська ▪ джерсійська говірка ▪ піккардська ▪ валлонська мова wa/wln) | ||||
Франко-провансальська мова | Арпітанська (франко-провансальська) frp (діалекти: ліонський ▪ діалект Дофіне ▪ савойський ▪ діалект Франш-Конте ▪ діалект Во ▪ діалект Вальдотен ▪ фаетарський ▪ п'ємонтський) | |||||
Венеційські мови | Венеційська vec (діалекти: центральний ▪ східний або узбережний ▪ західний ▪ північно-центральний ▪ північний) ▪ Істро-венеційська | |||||
Рето-романська підгрупа | Ретороманська rm/roh (рейнські діалекти ▪ ладінські діалекти) ▪ Ладінська (Італія) lld ▪ Фріульська fur (діалекти: центральний ▪ північний ▪ південно-східний ▪ західний) | |||||
Піренейська підгрупа | Арагонська an/arg (діалекти: південний ▪ східний ▪ західний ▪ центральний) | |||||
†Мозарабська підгрупа | † mxi | |||||
Італійська ita (діалекти: тосканський ▪ центральноіталійський) ▪ Неаполітанська / ннапулітано nap (діалекти: маркільяно мерідіонале ▪ молізано ▪ пулієзе ▪ кампано ▪ лукано) ▪ Сицилійська scn ▪ Істрійська ▪ Юдео-італійська ▪ †Далматинська dlm (діалекти: рагузький ▪ вельйотський) ▪ Корсиканська cos (італо-далматинська підгрупа або південнороманська підгрупа) | ||||||
Східноро-манська підгрупа | Румунська (дако-румунська) мова | Румунська rum/ron (північні діалекти: банатський ▪ марамуреський ▪ молдовський скасов. mol ▪ трансильванський; південні діалекти: мунтенський ▪ олтенський) | ||||
Інші східнороманські мови | Арумунська rup (діалекти: москопольський ▪ ґрамустянський ▪ фаршеротські ▪ бітольський ▪ струґський ▪ вардарський) ▪ Меглено-румунська ruq ▪ Істро-румунська ruo | |||||
Сардська мова | Сардська srd (діалекти: північний лоґудорезький src ▪ центральний нуорезький ▪ південний кампіданезький sro) | |||||
Інші південнороманські мови | Сассарська sdc (або діалект корсиканської) ▪ Корсиканська cos (діалекти олтрамонтано: корсо-галурезький sdn та сартенський ▪ сассарський sdc або окрема мова; перехідний діалект (вкл. м. Аяччо); діалекти сісмонтано: північний ▪ діалект крайньої півночі ▪ капрайський) |
Примітки
- M. Milà i Fontanals, De los Trobadores en España, p. 487
- Про зв'язки окситанської та каталанської мов говорили мовознавці Жуан Фусте (кат. Joan Fuster), Бодо Мюллер (нім. Bodo Müller) та ін. — див. у «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє[недоступне посилання з травня 2019]
- У 1977 р. термін окситано-романський було використано окситанським та французьким лінгвістом Пейре Беком (окс. Peire Bec), див. у «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє[недоступне посилання з травня 2019]
- «Валенсійська мова у окситано-романському мовному просторі: лексичні та фразеологічні паралелі», Жорді Кулуміна-і-Кастаньє[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2008. Процитовано 25 листопада 2008.
- «Спільна орфографія для усієї мови ок»[недоступне посилання з червня 2019], Мікеу Аудуйє. (каталансько-окситанське койне)
- Gordon, Raymond G., Jr. (ed.), 2005. Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. Dallas, Tex.: SIL International. Online version: www.ethnologue.com [ 28 лютого 2009 у Wayback Machine.].
- R.A. Hall Jr., Introductory Linguistics. Вид. Chilton Books / Rand McNally & Co., он-лайн у «Encyclopædia Britannica»: класифікація романських мов у вигляді історичного дерева [ 12 лютого 2009 у Wayback Machine.].
- Koryakov Y.B. Atlas of Romance languages. Moscow, 2001
- У книзі «Vers les sources des langues romanes», Eugeen Roegiest, стор. 126 [ 7 січня 2012 у Wayback Machine.]. (фр.)
- . Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 25 листопада 2008.
- Nouvelle classification des langues romanes, par Witold Manczak, in Revue Romane, Bind 26, 1991 р.
Посилання
- Про мовні та історичні зв'язки між Окситанією та Валенсією [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] (кат.)
- Організація каталонсько-окситанської дружби [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.] (кат. Cercle d'Agermanament Occitano-Català, CAOC). (кат.)
- Окситанська, каталанська та гасконська мови: точки дотику[недоступне посилання з червня 2019], Жак Альєр (кат.)
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnoiberi jski mo vi oksitanska ta katalanska movi abo lishe katalanska mova za deyakimi klasifikaciyami razom zi svoyimi chislennimi dialektami Ti doslidniki sho viznayut isnuvannya shidnoiberijskoyi pidgrupi mov vidnosyat yiyi do ibero romanskoyi pidgrupi mov razom z zahidnoiberijskimi movami sho u svoyu chergu ye chastinoyu gallo iberijskoyi pidgrupi mov Te rras d Ok teritoriya poshirennya oksitanskoyi ta katalanskoyi mov oks Terras d Oc kat Terres d Oc Golovni dialekti katalanskoyi movi Inodi obidvi movi vidnosyat ne do shidnoiberijskoyi pidgrupi sho vhodit do grupi ibero romanskih mov i vzhe potim do gallo iberijskih mov a do oksitano romanskoyi pidgrupi mov sho vhodit bezposeredno do gallo iberijskoyi pidgrupi mov Katalanska ta oksitanska movi poshireni u 5 krayinah Zahidnoyi Yevropi Ispaniyi Franciyi Andorri Italiyi ta Monako Istorichno ci movi vikoristovuvalisya takozh u Pivnichnij Africi grafstvo Tripoli Francuzkij Alzhir ta v Aragonskomu korolivstvi zokrema u Afinskomu grafstvi ta Pivdennij Italiyi Katalanska ta oksitanska movi vid VIII st yavlyali soboyu odnu movnu spilnotu ci movi ostatochno rozdililisya u XIII st U chasi trubaduriv oksitansku gaskonsku provansalsku langedoksku overnsku ta katalansku movi ne rozdilyali vvazhayuchi odniyeyu movoyu Navit u XIX st odniyeyu z zagalnovzhivanih nazv katalanskoyi movi bula nazva limuzenska tak zaraz nazivayetsya odin z dialektiv oksitanskoyi movi yakim govoryat u Pivdennij Franciyi Klasifikaciya katalanskoyi moviKatalanska mova ye romanskoyu movoyu yaka utvorilasya na bazi narodnoyi latini Z VIII do XIII st razom z oksitanskoyu katalanska yavlyala soboyu yedinu movnu spilnotu tobto faktichno katalanska bula odnim z dialektiv oksitanskoyi movi Zaraz literaturna katalanska osoblivo z tochki zoru leksiki ale takozh fonetichno ta z tochki zoru gramatiki ye najblizhchoyu do literaturnoyi oksitanskoyi movi yaka sformovana na bazi langedokskogo dialektu oksitanskoyi cej dialekt geografichno ye najblizhchim do Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Kataloniyi vzayemorozuminnya movciv oboh mov mozhlive bez perekladu Deyaki movoznavci yak katalansku tak i oksitansku vidnosyat do okremoyi oksitano romanskoyi pidgrupi mov Sproshuyuchi mozhna skazati sho i katalanska i oksitanska movi ye perehidnimi mizh gallo romanskimi nasampered francuzkoyu ta zahidno iberijskimi nasampered ispanskoyu movami Katalanska valensijska balearska mova riznovid oksitanskoyi movi v Ispaniyi mizh movami sho vinikli na bazi latini pislya yiyi rozpadu u antichni chasi vinikla mova yaku bulo nazvano provansalskoyu oksitanskoyu i yakoyu zagovorili lyudi sho meshkali mizh r Luaroyu pivnichna mezha oksitanskoyi movi u centralnij Franciyi ta r Ebroyu pivdennij kordon Avtonomnoyi oblasti Kataloniya v Ispaniyi Manuel Mila i Funtanals katalonskij ta ispanskij lingvist 1818 1884 r r Cikavo te sho osoblivu zacikavlenist u vivchenni zv yazkiv mizh katalanskoyu ta oksitanskoyu movami viyavlyayut valensijci yaki bachat Valensiyu yiyi kulturu movu ta istoriyu u shirshomu konteksti nizh katalanski krayini a same u tradicijnishomu oksitano katalonsko valensijskomu konteksti Malovplivovoyu organizaciyeyu Ok Valensiya neshodavno navit bulo zaproponovano zbliziti grafiku katalanskoyi ta oksitanskoyi mov zvernuvshi osoblivu uvagu na gaskonskij dialekt i stvoriti spilne katalansko oksitanske kojne Popri ce chasto katalansku ta oksitansku movu vidnosyat do riznih pidgrup romanskoyi grupi indoyevropejskoyi movnoyi rodini oksitansku do gallo romanskoyi grupi razom z francuzkoyu ta franko provansalskoyu inodi do ciyeyi grupi vidnosyat i katalansku a katalansku do ibero romanskoyi razom z ispanskoyu portugalskoyu ta galisijskoyu inodi vidnosyachi yiyi do shidno iberijskih mov inodi do shidno iberijskih mov vidnosyat i oksitansku Na ci diskusiyi vplivaye isnuvannya politichnogo kordonu mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu Napriklad ispanskij filolog Ramon Menendes Pidal isp Ramon Menendez Pidal obstoyuvav nalezhnist katalanskoyi movi same do grupi iberijskih mov Rejmond Gordon vidnosit katalansku do shidno iberijskih mov yaki razom z movoyu ok oksitanska mova ta zahidno iberijskimi movami ispanska asturijsko leonska portugalska ta galisijska vhodyat do ibero romanskoyi grupi sho u svoyu chergu razom z gallo romanskimi movami gallo italijskimi ta gallo retijskimi vhodit do gallo iberijskoyi pidgrupi R A Holl mol klasifikuye katalansku movu yak pivnichno ibero romansku razom z ispanskoyu ta portugalskoyu sho u svoyu chergu z pivdenno ibero romanskimi movami mozarabska mova vhodit do ibero romanskoyi pidgrupi za ciyeyu klasifikaciyeyu oksitanska mova vhodit do pivdenno gallo romanskih mov i razom z pivnichno gallo romanskimi formuye gallo romansku pidgrupu Yurij Koryakov v Atlasi romanskih mov klasifikuye katalansku yak perehidnu mizh pivdenno gallo romanskimi oksitanskoyu ta gaskonskoyu ta ibero romanskimi ispanskoyu aragonskoyu galisijsko portugalskoyu asturijsko leonskoyu sho razom vhodyat do zahidno romanskoyi pidgrupi grupi romanskih mov razom z gallo romanskimi ta pivnichnoitalijskimi Ch Talyavini dlya klasifikaciyi romanskih mov proponuye geografichnij princip vidpovidno do yakogo katalanska mova zajmaye promizhnu poziciyu mizh gallo romanskimi francuzkoyu reto romanskoyu ta oksitanskoyu movami ta ibero romanskimi movami ispanskoyu ta portugalskoyu buduchi povorotnoyu movoyu fr une langue pivot U 1991 r Vitold Manchak pol Witold Manczak zaproponuvav klasifikuvati neolatinski movi vidpovidno do kilkosti leksichnih odinic u tekstah yaki zbigayutsya takim chinom vrahovuyetsya yak isnuvannya odnakovih sliv u riznih movah tak i chastotnist yihnogo vzhivannya Takim chinom mozhna viznachiti naskilki leksichni sistemi okremih mov nablizheni odna do odnoyi Za ciyeyu metodikoyu italijska mova u porivnyanni z inshimi romanskimi movami zberigaye najbilshu kilkist sliv latinskogo pohodzhennya tobto spilnih sliv dlya riznih neolatinskih sliv italijska mova najblizhchoyu do italijskoyi ye francuzka 1067 spilnih sliv a potim portugalska 1043 katalanska 1031 ispanska 1015 reto romanska 987 oksitanska 982 sardska 836 rumunska 537 katalanska mova najblizhchoyu do neyi ye ispanska 1045 spilnih sliv a potim italijska 1031 portugalska 1001 francuzka 998 oksitanska 939 retoromanska 843 sardska 687 rumunska 441 portugalska mova nablizhchoyu do neyi ye ispanska mova 1196 spilnih sliv a potim italijska 1043 katalanska 1001 francuzka 909 reto romanska 874 oksitanska 870 sardska 774 rumunska 492 ispanska mova najblizhchoyu zo neyi ye portugalska 1196 spilnih sliv potim katalanska 1045 italijska 1015 francuzka 914 oksitanska 867 retoromanska 836 sardska 750 ta rumunska 491 Porivnyannya leksiki katalanskoyi ta italijskoyi mov z inshimi romanskimi movami na prikladi perekladiv Bibliyi za Vitoldom Manchakom Katalanska 6985 Italijska 7498 Ispanska 1045 Francuzka 1067 Italijska 1031 Portugalska 1043 Portugalska 1001 Katalanska 1031 Francuzka 988 Ispaniya 1015 Oksitanska 939 Retoromanska 987 Retoromanska 843 Oksitanska 985 Sardska 687 Sardska 836 Rumunska 441 Rumunska 537 Spilnih sliv z usima inshimi movami Spilnih slim mizh ciyeyu movoyu ta katalanskoyu Spilnih slim mizh ciyeyu movoyu ta italijskoyu Nizhche podano klasifikaciyu usih romanskih mov ta yihnih dialektiv Italo romanska pidgrupa Zahidnoro manska pidgrupa Gallo iberijska pidgrupa Oksitano romanska pidgrupa viznayetsya ne vsima movoznavcyami Oksitanska oc oci gaskonskij dialekt gsc vkl aransku govirku pivnichni dialekti limuzenskij lms overnskij auv vivaro alpijskij pivdenni dialekti langedokskij lnc provansalskij prv vkl govirku Nicci shuadit sdt Katalanska ca cat shidni dialekti centralnokatalanskij vkl subdialekti barselonskij shipelya tarragonskij salat pivnichnij perehidnij pivnichnokatalanskij rusiljonskij subdialekt kapsijskij balearskij malorkskij algerskij zahidni dialekti pivnichno zahidnij vkl subdialekti ribagorskij palyaskij lyejdskij pivnichnovalensijskij ebrskij vkl subdialekti valensijskij perehidnij katalanskij turtozkij kasteljoskij vlasne pivnichnovalensijskij valensijskij vkl standart AVL ne zatverdzh ca valencia val apichat pivdennovalensijskij alakanskij malorkskij u municipalitetah Tarbena ta La Val de Galinera Lombardski movi Zahidnolombardska lmo dialekti alpijskij lombardskij zahidnij lombardskij peredalpijskij zahidnij nizhno lombardskij milanskij Shidnolombardska lmo dialekti rajon m Bargamo rajon m Breshiya Gallo sikulijski dialekti Siciliya Ligurijska mova Ligurijska lij dialekti monegaskij genuezkij Inshi gallo italijski movi P yemontska pms ta yudeo p yemontska Emiliano romanjolska eml dialekti emilianskij vkl govirku m Bolonya romanjolskij Ibero romanska pidgrupa Zahidnoibe rijska pidgrupa Galisijsko portugalska mova Portugalska pt por dialekti Portugaliyi pivdenni ta centralni vkl Azorski o vi dialekt m Lisabon pivnichni barrankenjo dialekti Braziliyi pivnichni pivdenni dialekti Urugvayu dialekti inshih krayin Afrika krayini PALOR Makao Shidnij Timor Galisijska dialekti shidnij centralnij zahidnij Kreolski na osnovi portugalskoyi korlajska vkp malakkanska Indoneziya mcm Ispanska mova Ispanska es spa vkl standartnu abo nejtralnu ispansku pivnichni dialekti aragonskij kastilskij pivdenni dialekti la manchskij estremadurskij mursijskij andaluzkij dialekt Kanarskih o viv latino amerikanski varianti karibskij pivdenno amerikanskij tihookeanskij centralnoamerikanskij argentinsko urugvajsko paragvajskij visokogirnij latino amerikanskij vkl pivnichnoamerikanskij Meksika SShA varianti movi na inshih kontinentah Marokko Ekvatorialna Gvineya Filippini Ladino Asturijska ast dialekti zahidnij centralnij shidnij kantabrijskij montanyezkij Leonska Mirandska mwl Estremadurska ext Shidnoiberijska pidgrupa Katalanska ca cat shidnoiberijska pidgrupa abo oksitano romanska pidgrupa Oksitanska oc oci shidnoiberijska pidgrupa abo oksitano romanska pidgrupa Gallo romanska pidgrupa Mova ojl Francuzka fr fre fra varianti movi u Franciyi standartna yevropejska francuzka rozmovna Pivdnya Franciyi rozmovna Elzasu rozmovna Bretani rozmovna Korsiki rozmovna Lionu ta Lione rozmovna Savojyi rozmovna Marselya Belgiya Valloniya ta Bryussel Shvejcariya Lyuksemburg Italiya Vale d Aosta Kanada ta SShA standartna francuzka Kvebeku zhual Ontario Luyiziana akadijska frc Gayiti Afrika ta Blizkij Shid Magrib Afrika pivdennishe Sahari Livan Indokitaj V yetnam Laos Kambodzha Francuzka Gviana Nova Kaledoniya Kreolski movi na osnovi francuzkoyi mova Gayiti ht hat mova San Migelyu scf mova Reyunjonu rcf kreolska mova Luyiziani lou karipuna Centralna Amerika kmv mova Gviani gcr mova Gvadelupi gcf seselva mova Sejshelskih o viv crs mova Sent Lyusiyi acf Mova ojl burgundska govirka Fransh Konte lotaringska shampanska govirka Burbone govirka Berri govirka Puatu gallo normandska dzhersijska govirka pikkardska vallonska mova wa wln Franko provansalska mova Arpitanska franko provansalska frp dialekti lionskij dialekt Dofine savojskij dialekt Fransh Konte dialekt Vo dialekt Valdoten faetarskij p yemontskij Venecijski movi Venecijska vec dialekti centralnij shidnij abo uzberezhnij zahidnij pivnichno centralnij pivnichnij Istro venecijska Reto romanska pidgrupa Retoromanska rm roh rejnski dialekti ladinski dialekti Ladinska Italiya lld Friulska fur dialekti centralnij pivnichnij pivdenno shidnij zahidnij Pirenejska pidgrupa Aragonska an arg dialekti pivdennij shidnij zahidnij centralnij Mozarabska pidgrupa mxi Italijska ita dialekti toskanskij centralnoitalijskij Neapolitanska nnapulitano nap dialekti markilyano meridionale molizano puliyeze kampano lukano Sicilijska scn Istrijska Yudeo italijska Dalmatinska dlm dialekti raguzkij veljotskij Korsikanska cos italo dalmatinska pidgrupa abo pivdennoromanska pidgrupa Shidnoro manska pidgrupa Rumunska dako rumunska mova Rumunska rum ron pivnichni dialekti banatskij maramureskij moldovskij skasov mol transilvanskij pivdenni dialekti muntenskij oltenskij Inshi shidnoromanski movi Arumunska rup dialekti moskopolskij gramustyanskij farsherotski bitolskij strugskij vardarskij Megleno rumunska ruq Istro rumunska ruo Sardska mova Sardska srd dialekti pivnichnij logudorezkij src centralnij nuorezkij pivdennij kampidanezkij sro Inshi pivdennoromanski movi Sassarska sdc abo dialekt korsikanskoyi Korsikanska cos dialekti oltramontano korso galurezkij sdn ta sartenskij sassarskij sdcabo okrema mova perehidnij dialekt vkl m Ayachcho dialekti sismontano pivnichnij dialekt krajnoyi pivnochi kaprajskij PrimitkiM Mila i Fontanals De los Trobadores en Espana p 487 Pro zv yazki oksitanskoyi ta katalanskoyi mov govorili movoznavci Zhuan Fuste kat Joan Fuster Bodo Myuller nim Bodo Muller ta in div u Valensijska mova u oksitano romanskomu movnomu prostori leksichni ta frazeologichni paraleli Zhordi Kulumina i Kastanye nedostupne posilannya z travnya 2019 U 1977 r termin oksitano romanskij bulo vikoristano oksitanskim ta francuzkim lingvistom Pejre Bekom oks Peire Bec div u Valensijska mova u oksitano romanskomu movnomu prostori leksichni ta frazeologichni paraleli Zhordi Kulumina i Kastanye nedostupne posilannya z travnya 2019 Valensijska mova u oksitano romanskomu movnomu prostori leksichni ta frazeologichni paraleli Zhordi Kulumina i Kastanye nedostupne posilannya Arhiv originalu za 7 grudnya 2008 Procitovano 25 listopada 2008 Spilna orfografiya dlya usiyeyi movi ok nedostupne posilannya z chervnya 2019 Mikeu Audujye katalansko oksitanske kojne Gordon Raymond G Jr ed 2005 Ethnologue Languages of the World Fifteenth edition Dallas Tex SIL International Online version www ethnologue com 28 lyutogo 2009 u Wayback Machine R A Hall Jr Introductory Linguistics Vid Chilton Books Rand McNally amp Co on lajn u Encyclopaedia Britannica klasifikaciya romanskih mov u viglyadi istorichnogo dereva 12 lyutogo 2009 u Wayback Machine Koryakov Y B Atlas of Romance languages Moscow 2001 U knizi Vers les sources des langues romanes Eugeen Roegiest stor 126 7 sichnya 2012 u Wayback Machine fr Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Procitovano 25 listopada 2008 Nouvelle classification des langues romanes par Witold Manczak in Revue Romane Bind 26 1991 r PosilannyaPortal Kataloniya Pro movni ta istorichni zv yazki mizh Oksitaniyeyu ta Valensiyeyu 19 sichnya 2012 u Wayback Machine kat Organizaciya katalonsko oksitanskoyi druzhbi 27 bereznya 2013 u Wayback Machine kat Cercle d Agermanament Occitano Catala CAOC kat Oksitanska katalanska ta gaskonska movi tochki dotiku nedostupne posilannya z chervnya 2019 Zhak Alyer kat Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi