Ри́льський Макси́м Таде́йович (7 [19] березня 1895, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 24 липня 1964, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець. Академік АН УРСР (1943) та АН СРСР (1958).
Максим Тадейович Рильський | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Максим Рильський. 1928 рік | ||||||||
Народився | 7 (19) березня 1895 Київ, Російська імперія | |||||||
Помер | 24 липня 1964[1][2][…](69 років) Київ, УРСР, СРСР | |||||||
Поховання | Байкове кладовище | |||||||
Громадянство | Російська імперія УНР СРСР | |||||||
Національність | українець | |||||||
Діяльність | поет, перекладач, публіцист | |||||||
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету[d] | |||||||
Мова творів | українська | |||||||
Роки активності | 1907—1964 | |||||||
Напрямок | неокласицизм, соціалістичний реалізм | |||||||
Magnum opus | «Троянди й виноград» | |||||||
Членство | СП СРСР, НАН України, Російська академія наук і Академія наук СРСР | |||||||
Партія | КПРС | |||||||
Рід | Рильські гербу Остоя[d] | |||||||
Батько | Рильський Тадей Розеславович | |||||||
Автограф | ||||||||
Учасник | німецько-радянська війна | |||||||
Нагороди | | |||||||
Премії | | |||||||
| ||||||||
Рильський Максим Тадейович у Вікісховищі | ||||||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||||
Роботи у Вікіджерелах |
Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань. Очолював Спілку радянських письменників України (в 1943—1946 роках) та Інститут мистецтвознавства, народної творчості та етнографії.
Син Тадея Рильського, молодший брат Івана Рильського.
Життєпис
Народився в Києві (Київська губернія, Російська імперія, нині столиця України). Батько майбутнього поета, етнограф, громадський діяч, економіст і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського поміщика Розеслава Теодоровича Рильського та князівни Дарії Трубецької. Один із предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем. Прапрадід Ромуальд був учнем василіянської школи; під час Коліївщини (1768) його мало не було страчено (за переказом, він заспівав православний гімн «Пречиста Діво, мати Руського краю», це справило на ватажка гайдамаків таке враження, що він відпустив як хлопця, так і решту засуджених на смерть поляків та євреїв).
Мати, Меланія Федорівна, була простою селянкою з села Романівки (нині Попільнянського району Житомирської області).
Дитячі роки минули в селі Романівка на Житомирщині (тепер Попільнянського району).
1902 року помер батько й родина переїхала з Києва до Романівки. Максим спершу навчався в домашніх умовах, потім (з осені 1908 року) в приватній гімназії в Києві.
В 1908 р. Максим поступив до третього класу гімназії у Києві. Змалку познайомився з композитором Миколою Лисенком, етнографом, дослідником і збирачем українських народних дум та пісень Дмитром Ревуцьким, актором і режисером Панасом Саксаганським, етнографом та фольклористом Олександром Русовим, які справили на нього великий вплив. Деякий час він жив і виховувався в родинах Миколи Лисенка та Олександра Русова.
Писати почав рано — перший його вірш був опублікований уже в 1907 р., а через три роки побачила світ дебютна збірка «На білих островах» (1910).
Перша книга Максима Рильського з'явилася друком, коли авторові ледве виповнилося 15 років. Була це тоненька збірочка юнацьких поезій із замріяною назвою: «На білих островах».
Після закінчення приватної гімназії Науменка Рильський у 1915—1918 роках навчався на медичному факультеті Київського імператорського університету Святого Володимира, потім на історико-філологічному факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла Скоропадського, але через події революції й громадянської війни жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.
Якийсь час проживав у м. Сквирі, де в 1918 році працював у садовому відділі земської управи у Сквирській продовольчій управі (яку очолював Іван Рильський, брат поета) (будинок зберігся). У 1918—1929 роках учителював у селах Сквирського повіту, зокрема й у Романівці. У 1919—1929 поряд з учителюванням у селі, викладав у київській залізничній школі, на «робітничому факультеті» Київського університету та в .
Писати Рильський розпочав рано. Перший його вірш надруковано 1907 року, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що засвідчила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана в скороченому вигляді 1926).
У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угруповання «неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за декадентство і відірваність від сучасних потреб соціалістичного життя. Протягом десятиріччя вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».
Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події й протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи у відвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи в поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «Моя апологія, альбо самооборона», що вийшла в київській газеті «Більшовик» 23 вересня 1923 року, ч. 216.).
Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті 19 березня 1931 року закінчилося арештом органами НКВС, після чого він п'ять місяців просидів у Лук'янівській тюрмі, де його вимагали зізнатись у контрреволюційній діяльності. Після ув'язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості.
1932 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) митець проголошує активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він урятувався від сталінського терору й був зарахований до числа офіційних радянських поетів. Його товариші-неокласики — Михайло Драй-Хмара, Павло Филипович, Микола Зеров — за кілька років були репресовані й знищені радянською владою.
Максим Рильський від весни 1938 до весни 1951 року мешкав і працював в Ірпені по вулиці Центральна, 15. Влітку він порався в садку біля улюблених дерев і квітів, або рибалив на річці Ірпінь. Багато з класиків та молодих поетів, артистів та художників із вдячністю згадують цю невелику садибу, де проходили різноманітні літературні зустрічі, поки Рильський не переїхав до Голосієва на нову дачу. Син письменника Богдан Рильський у книзі спогадів «Мандрівка у молодість батька» присвятив ірпінському періоду життя Максима Рильського та його родини цілий розділ «У сосновім Ірпені».
Під час Другої світової війни перебував у евакуації спочатку в Уфі, а потім у Москві. Член ВКП(б) з 1943 року.
Творчість Рильського поділилась на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили поета. Одначе це не заважало радянським органам «профілактично» його шпетити. Після отримання характеристики «Найактивніший український націоналіст» до Рильського був приставлений для стеження майор державної безпеки, начальник відділу Другого головного управління НКВС Анатолій Шевко. Майор Шевко завів на поета справу «Ставка», за якою було заарештовано дев'ятеро осіб. «Матеріали стосовно Рильського свідчать про те, що він, перебуваючи в партії, дворушничає, що з його націоналістичного минулого тягнуться гнилі нитки, що він не зрікся цього минулого і далі лишається на націоналістичних позиціях» — писав Шевко.
На початку жовтня 1947 року газета «Радянська Україна» надрукувала статтю «Про націоналістичні помилки М. Рильського», де його звинувачували у «буржуазному об'єктивізмі, відсутності більшовицької партійності і забутті істини, що змістом радянської ідеології і культури була більшовицька ідейність… він не оволодів основами марксистсько-ленінського світогляду… не позбувся впливу буржуазно-націоналістичної ідеології».
У радянську добу Рильський написав 35 книжок поезій, найкращі серед яких — (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940), «Слово про рідну матір», (1957), «Голосіївська осінь», «Зимові записи» (1964); чотири книжки ліро-епічних поем, багато перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. 1943 року його обрано академіком Академії наук УРСР.
Попри звання, премії, а отже, і виконання замовлень влади («Пісня про Сталіна», скажімо, була написана на офіційне замовлення від Комітету у справах мистецтв УРСР), за тоталітарних часів Максим Тадейович зумів зберегти в собі людську порядність. Наприклад, коли перекладач Григорій Кочур звільнився з таборів, Рильський позичив йому 80 тис. рублів, щоб він купив собі будинок в Ірпені. Як згадувала вдова видатного поета Євгена Плужника, єдиний, хто з друзів-літераторів носив заарештованому чоловікові в тюрму передачі, був Рильський. У колі близьких друзів, Рильського звали «Максим Золоте Серце»
У 1942—1964 роках Максим Рильський був директором академічного Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Поетові двічі було присуджено Сталінську премію в галузі літератури й мистецтва (1943 року премію 1-го ступеня за збірки віршів: «Слово про рідну матір», «Світова зоря», «Світла зброя» й поему «Мандрівка в молодість»; 1950 року премію 3-го ступеня за переклад українською мовою поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш»), а 1960 року — Ленінську премію в галузі літератури, журналістики, публіцистики й мистецтва за збірки віршів «Далекі небосхили» (1959) та «Троянди й виноград» (1957). Крім «офіційної» поезії поет творив і глибоко патріотичну, яку декламував тільки з пам'яті окремим близьким і не довіряв паперу та забрав із собою в могилу.
Помер 24 липня 1964 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.
Подорож у Францію
Образ Франції проходить через усю творчість Максима Рильського. Особливо часто цей він присутній у ранніх його поезіях, таких як «На світі є співучий Лангедок…» чи «Прочитавши Містралеві спогади».
Особисто відвідати Францію Максим Рильський зміг лише у 62-річному віці. Радянський Союз підтримував відносини з Французькою комуністичною партією, і на початку червня 1957 року у Франції відбувся конгрес товариства «Франція — Радянський Союз». У складі делегації від СРСР туди поїхав і Максим Рильський. Його супутниками у цій подорожі були психолог Олексій Леонтьєв та фізик, ректор Тартуського університету Федір Клемент. Подорож Максима Рильського тривала з 24 травня до 10 червня. За цей недовгий час письменник встиг відвідати Париж, Версаль, Сен-Клу, Авіньйон, Арль, Тараскон, Марсель, Нім, Камарг, Монпельє. Про цю поїздку письменник залишив нотатки в записній книжці, де коротко фіксував маршрут, історичні місця, знайомства, побут, кухню та враження.
В усіх відвідуваних місцях Максим Рильський звертає увагу на історичний та літературний контекст. Після оглядин Великого версальського палацу письменник робить записи про бюсти класицистів Расіна, Корнеля, Мольєра та Буало, твори яких колись переклав для збірки «Французькі клясики XVII сторіччя: Буальо, Корнель, Мольєр, Расін» (1931). Собор Паризької Богоматері викликає у письменника асоціації з Віктором Гюго і його однойменним романом. Під час відвідин міста Монпельє Максим Рильський згадує про Франсуа Рабле, який в Університеті Монпельє вивчав медицину, а пізніше — викладав. Відвідує «Млин Доде», який фігурує у романах Альфонса Доде, якими письменник зачитувався в молодому віці. Згадує про замок Іф, де, за романом Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто», було ув'язнено Едмонда Дантеса.
Велике враження на Максима Рильського справляє перегляд синерами. Ця кінематографічна техніка на той час була досить новою. Її особливістю є панорамний кінокадр із широким горизонтальним кутом огляду, що викликає у глядача ефект присутності в кадрі:
«Чудасія! Повна ілюзія, що ми — зала глядачів — літали над Альпами, спускалися на санках, мчалися на лижах, підіймалися на гідроплані, бачили, „як живих“, Париж, Нью-Йорк, Чикаго, прерії, ковбоїв, Швейцарію, ресторани, джазові танці канканного типу…»
У щоденнику побіжно прочитується і національне питання. Наприклад, українському письменнику у товаристві французів доводиться пояснювати, що він — не «рoète russe» (російський поет). Згадує Максим Рильський про поляка на прізвище Фрадкін, який «забув мову, провансалізувався, пам'ятає кілька польських пісень (жахлива вимова!), не знає імені Міцкевича».
У Франції Максим Рильський знайомиться з письменниками Жаном Марсенаком та П'єром Гамарра. Наприкінці подорожі він гостює на дачі в письменника, комуніста Луї Араґона та його дружини-письменниці Ельзи Тріоле, де бачить перший варіант «Голубки» Пабло Пікассо. Це не перша зустріч Максима Рильського з французьким подружжям. Кількома роками раніше вони зустрічалися в Києві та Москві на Другому всесоюзному з'їзді радянських письменників. У подарунок він отримує працю Луї Араґона «Littératures soviétiques» («Радянська література») , а від Ельзи Тріоле — її роман «Le Monument» («Пам'ятник»). «Славна він, по-моєму, людина. Та й Ельза…», — так відгукується Максим Рильський на подружжя Араґона й Тріоле.
Окрім серйозних спостережень, у щоденнику є й комічні коментарі:
«Я вперше спробував креветок. Малесенькі рачки… Єрунда!»
«Артишоки — дрань».
«Кілька разів — здалека — бачив Ейфелеву башту. Я на неї не полізу. Бог з ними, з видами на весь Париж!»
«До чорта старовини. Я вже й перестав записувати».
Під час подорожі письменник згадує Україну і пише такий вірш:
В розлуці а вами, солов'ї Вкраїни,
Так ниє серце, що аж сміх бере
З самого себе. Хоч воно й старе,
А в рідний край, як в юність давню, лине.
Дива Версаля, Лувру красота
Ба й Ейфелева башта не поможе.
Воно, звичайно, гостеві негоже
В Парижі думать про свої міста,
Про Лохвицю, про Миргород, про Сквиру,
Про Голосіївський веселий гай,-
Булонський ліс, поете, споглядай,
Подібний i до раю, і до виру!
Тут люди приязні. Навкруг рясні
Стоять сади, платани і каштани,
Та шелест верб у пам'яті не тане,
Він ще чутніший тут, на чужині…
Ти груди краєш поглядом дитини,
Печеш і мучиш, рідний краю мій,
П'яниш, як жоден на землі напій...
Тужу за вами, солов'ї Вкраїни!
Подорожні нотатки стали підґрунтям для написання циклу «Книга про Францію», який увійшов до поетичного збірника «Далекі небосхили» (1959). Твір присвячено циклові Генріха Гейне «Подорож по Гарцу» і написано за його зразком. Цей задум з'явився у письменника ще під час перебування у Франції. Цикл мав вміщувати ранні вірші про Францію, а також світлини, зроблені під час подорожі. Проте остаточний варіант дещо відрізняється від початкового задуму. У цьому циклі як поетичні, так й есеїстичні уривки, де автор розповідає про історичні зв'язки Франції та республік Радянського Союзу в площині літератури. Максим Рильський із сумом відзначає брак знань у французів про український літературний контекст, хоча й бере до уваги працю Луї Араґона для популяризації радянської літератури, в тому числі й української, у Франції. Зважаючи на сувору вимогу часу, Максим Рильський вимушено додає ідеологічно забарвлені уривки із осудом капіталістичного ладу Франції та виправдовується за ранні вірші, де образ Франції був ідеалізований:
«За ці та подібні вірші мене бито, бито, певно, справедливо, хоч і не завжди з належною грацією. Але, їй-богу, я в ті молодечі свої роки не був же таким дурнем заплішеним, щоб не знати, що у Франції точиться тяжка класова боротьба, що „весела“ Франція раз у раз бувала залита кров'ю, що гострої соціальної несправедливості аж ніяк не погасила буржуазна французька революція, що стогін робітників, героїв „Жерміналя“ Золя, так само волає до помсти, як і стогін робітників у бориславському циклі Франка, що звіряча розправа з Паризькою Комуною — один із найжахливіших у світі злочинів…»
Знання мов, музики
Максим Тадейович вільно володів 13 мовами, міг перекладати із 30 мов світу. Переклав українською мовою понад двісті тисяч поетичних рядків, перекладав також повісті, романи, п'єси.
Найбільше перекладав із трьох мов, які знав досконало: російської, польської та французької. Його старший брат Іван теж був перекладачем і спочатку його вчив перекладати.
У Києві, вже маючи відоме літературне ім'я, деякий час викладає стилістику і практику перекладу в Українському інституті лінгвістичної освіти.
Рильський добре грав на піаніно. Музики вчив його сам Микола Лисенко, батьків друг, у родині якого він навіть довгий час жив. Пізніше Максим Рильський присвятить йому вірш Пісня.
Із 1935 до 1942 роки Максим Рильський завідував літературною частиною Київського театру опери та балету.
Родина
Дружина — Катерина Миколаївна (за першим шлюбом — Очкуренко; 1886—1958). Була дружиною друга Максима Рильського — Івана Очкуренка, з якою він познайомився 1923 року в Києві та привів її до себе. 12 липня 1926 року вони одружилися. Рильський усиновив сина Катерини — «Жоржа» (Георгій Іванович Рильський; 1919—1980), телевізійний журналіст.
Рідний син — Богдан Максимович Рильський (12 листопада 1930 — 25 січня 1991), директор Київського літературно-меморіального музею М. Рильського (1966—1991), заслужений працівник культури України (1966).
Онуки — Максим Георгійович, Андрій Богданович. Тарас Богданович.
Вшанування пам'яті
- Див. також Вулиця Максима Рильського.
- 1965 року на честь Максима Рильського було названо вулицю в Києві, де він жив і працював у 1951—1964 роках (колишня назва — Радянська). Вулиця пролягає поруч із Голосіївським парком, який 1964 року теж був названий на честь Рильського. 2003 року біля центрального входу до парку відкрито пам'ятник поетові (автори — скульптор Петро Остапенко та архітектор Олег Стукалов).
- У будинку в Києві, де жив Максим Рильський (нинішня адреса — вул. Максима Рильського, 7), з 1968 року працює літературно-меморіальний музей поета. Перед будинком-музеєм встановлено бронзове погруддя Рильського (скульптор Олександр Ковальов).
- 1972 року постановою Ради Міністрів УРСР була заснована щорічна премія ім. Рильського за найкращий художній переклад.
- З 1985 року школа №7 в Солом'янському районі міста Києва носить його ім'я. В 2005 році з нагоди 110-річної річниці з дня народження поета у школі було відкрито меморіальну дошку М.Т. Рильського.
- Пам'ятна дошка на будинку колишньої земської управи в м. Сквирі, де працював М. Рильський (встановлена його другом Йосипом Магометом).
- Іменем Максима Рильського названо пароплав на Дніпрі.
- В Уфі 2 жовтня 1985 року на честь Максима Рильського названа одна з вулиць на житловому масиві Сіпайлово.
- Восени 2016 року його іменем назвали центральну вулицю в місті Сквирі
- Пам'ятник Рильському в Києві біля його будинку
-
- Марка України 1995 року
- Пам'ятник на центральному вході до Голосіївського парку імені Максима Рильського
Твори
Збірки поезій
- На білих островах (1910)
- Під осінніми зорями (1918)
- Синя далечінь (1922)
- Поеми (1925)
- Крізь бурю і сніг (1925)
- Тринадцята весна (1926)
- Гомін і відгомін (1929)
- Де сходяться дороги (1929)
- Знак терезів (1932)
- Київ (1935)
- Літо (1936)
- Україна (1938)
- Збір винограду (1940)
- За рідну землю (1941)
- Слово про рідну матір (1942)
- Світла зброя (1942)
- Жага (1943)
- Неопалима купина (1944)
- Мандрівка в молодість (1944)
- Чаша дружби (1946)
- Вірність (1947)
- Під зорями Кремля (1953)
- На оновленій землі (1956)
- Троянди й виноград (1957)
- Голосіївська осінь (1959)
- Зграя веселиків (1960)
- В затінку жайворонка (1961)
- Поезії (І—ІІІ, 1940)
- Поезії (І—ІІІ, 1943)
- Поезії (І—ІІІ, 1950)
- Твори (І—ІІІ, 1956)
- Твори (I—Х, 1960—1962)
та інші.
Переклади
- «Пан Тадеуш» Міцкевича
- [fr] — науково-фантастичний роман
- Клода Ане
- «Ернані» Гюго
- «Сірано де Бержерак» Ростана
- «Орлеанська Діва» Вольтера
- «Король Лір» Шекспіра
- «Дванадцята ніч» Шекспіра
- «Євгеній Онєгін» Пушкіна
- «Мідний вершник» Пушкіна
- переклади оперних лібрето
- Дж. Россіні — «Севільський цирульник»
- Ж. Бізе — «Кармен»
- Дж. Верді — «Травіата»
- М. Глинка — «Життя за царя», «Руслан і Людмила»
- П. Чайковський — «Євгеній Онєгін»«Винова краля», «Мазепа»
- Переклади: поетичні переклади / пер. М. Т. Рильський; [упоряд. І. В. Скакун]. — К. : Українські пропілеї, 2016. — 592 с. — .
Вірші, покладені на музику
- «Коли полинуть бригантини» — І. Карабиць
- «Колискова» — Б.Лятошинський
- «Ластівки» — гурт «Мертвий півень» (альбом «Шабадабада»)
- «Марія» — О.Білаш
- «Мила, пожалій!» — Валентин Філонік
- «Молюсь і вірю» — Юрій Блінніков Апокріф
- «На білу гречку» — Б.Весоловський, М. Дремлюга
- «Проса покошено» — Л.Ревуцький
- «Цвітуть бузки» — О.Білаш
- «Яблука доспіли» — С.Козак. І. Карабиць
- Пісні на вірші іноземних авторів, в яких використовуються переклади М. Рильського
- В.Косенко: «Вечірня пісня», «Я тут, Інезільє»
Нагороди
- три ордени Леніна (18.03.1945; 18.03.1955; 24.11.1960)
- орден Трудового Червоного Прапора (31.01.1939)
- орден Червоної Зірки (01.10.1944)
- орден Відродження Польщі
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
- Ленінська премія (1960)
- Сталінська премія І ст. (1943)
- Сталінська премія ІІІ ст. (1950)
Джерела
- Агеєва В. Мистецтво рівноваги : Максим Рильський на тлі епохи. — К. : Книга, 2012. — 391 с. — .
- Денисенко Л. В. Лариса Денисенко про Анжеліну Ісідору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндґрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ. — К. : Грані-Т, 2008. — 128 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — . — .
- Рильський М. До 125-річчя з дня народження М. Т. Рильського / [авт.-упоряд. В. Є. Панченко, В. Л. Колесник]. — Харків: Фоліо, 2019. — 379 с. — (Митці на прицілі). — .
- Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ: Наукова думка, 1983—1990. Том 4. Поезії 1949—1964. 1984. 411 с.
- Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Київ: Наукова думка, 1983—1990. Том 19. Автобіографічні матеріали. Записні книжки. Листи (1907—1957). 686 с.
- Соловей Е. Рильський Максим Тадейович [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 198. — .
- Ціон В. Син шляхтича і селянки // Zbruč. — 2015. — 19 березня. — Збірка фотографій поета з архіву Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.
Примітки
- Рыльский Максим Фадеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Максим Рильський, poeta Maximus [ 30 липня 2020 у Wayback Machine.], День, 2005-02-04
- Ціон В. Свято на нашій вулиці, або як Максим Тадейович Карла Генріховича поборов // Літературна Україна. — 2016. — № 38 (5667) (6 жовт.). — С. 16. (У плині подій).
- Ірпінь — столиця української літератури
- На білих і не білих островах
- Даниленко, В (1995). Історія України в особах (укр.). Київ: "Україна". с. 384. ISBN .
- Свою таємницю Рильський забрав у могилу [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Музей Максима Рильського, НЕСКУЧНИЙ WEEKEND
- 5 видатних українських перекладачів [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.], Друг читача, 28.03.2017
- Біографія Максима Рильського [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.], 15-05-2016
- Якби Максим Рильський не був поетом, то став би мандрівником, Голос України, 4 квітня 2008
- Рильський Максим Тадейович [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.], ВНБТ ЖОУНБ ім. Олега Ольжича
- Максим Рильський. Цікаві факти [ 4 листопада 2020 у Wayback Machine.],
- Коляда І. А., Коляда Ю. І. Максим Рильський / І. Коляда, Ю. Коляда; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2015. — 120 с. — (Знамениті українці).
- досі називалась ім. Карла Маркса
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- . musicinukrainian.wordpress.com. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- . musicinukrainian.wordpress.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- . musicinukrainian.wordpress.com. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- . musicinukrainian.wordpress.com. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- . musicinukrainian.wordpress.com. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- Композитор Іван Карабиць :: Естрадні вокальні твори. karabits.com. оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020.
- ноти [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.], відео
- аудіо
- відео
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
- відео
- відео
- Веселовський, Б. «Ти танго заспівай мені.» [Ноти] / Б. Веселовський. — Київ: Дуліби, 2015. — c.89
- Дремлюга, Микола, 1917—1998. На білу гречку впали роси: для голосу з фортепіано = В полях на гречку пали росы / М. Дремлюга ; слова М. Рильського ; перевод с украинского М. Комиссаровой. — Київ: Музфонд СРСР українська республіканська філія, 1950. — 5 с.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 вересня 2019.
- ноти [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.], відео
- Козак C. Пісні [Ноти] / Сергій Козак. — Київ, «Музична Україна», 1978. — с.22
- Карабіц І. Ф. Пісні. — К.: Муз. Україна, 1980.
- ноти [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.], відео
- ноти [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.], відео
Посилання
- Веб-енциклопедія Києва.
- Біографія Максима Тадейовича Рильського [ 20 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Літературна премія ім. М. Рильського [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Максим Рильський. Мова (аудіо)
- Максим Рильський. Пісня (М. В. Лисенкові) (аудіо) [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Максим Рильський. Рідна мова (аудіо)
- Й.-В. Ґете. Природа і мистецтво. Переклад Максима Рильського (аудіо)
- А. Міцкевич. Вірші з циклу «Лозанська лірика». Переклад Максима Рильського (аудіо)
- А. Міцкевич. До приятелів-росіян. Переклад Максима Рильського (аудіо)
- А. Міцкевич. Епілог до поеми «Пан Тадеуш». Переклад Максима Рильського (аудіо) [ 5 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- А. Міцкевич. Кримські сонети. Переклад Максима Рильського (аудіо):
- Акерманські степи
- Морська тиша
- Плавба
- Буря
- Гірський краєвид зі степів Козлова
- Бахчисарай
- Бахчисарай уночі
- Гробниця Потоцької
- Могили гарему
- Байдари
- Алушта вдень
- Алушта вночі
- Чатирдаг
- Пілігрим
- Дорога над прірвою в Чуфут-Кале
- Гора Кікінеїс
- Руїни замку в Балаклаві
- Аюдаг
- А. Міцкевич. Пам'ятник Петру Великому (з додатку до ІІІ частини драми «Поминки»). Переклад Максима Рильського (аудіо)
- О. Пушкін. Євгеній Онєгін. Вступ. Переклад Максима Рильського (аудіо)
- Ю. Словацький. Кулик. Переклад Максима Рильського (аудіо)
- Ю. Словацький. Мій заповіт. Переклад Максима Рильського (аудіо)
- Між польською та українською: 150 років культурних терзань Рильських [ 9 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Слово про рідну матір / Максим Рильський. — Б. м.: Укрвидав ЦК КП (б) У, 1943. — 8 с. [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Під осінніми зорями: друга кн. лірики / М. Рильський. — Вид. 2-ге, переробл. — Б. м.: Держ. вид-во України, 1926. — 99, 4 с. [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Під осінніми зорями: лірики кн. друга, 1910—1918 / Максим Рильський. — Київ: Грунт, 1918?. — 126 с. — (Універсальна бібліотека). [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Мости: поезії / Максим Рильський. — Київ: Рад. письменник, 1948. — 118 с. [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Вибрані вірші / Максим Рильський. — Харків: Держ. літ. вид-во, 1937. — 170 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Новиченко Л. Повість про поета: лірика М. Рильського / Л. Новиченко. — Київ: Рад. письменник, 1941. — 67, 5 с. [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Т. Братерство: поезії / Максим Рильський. — Київ: Рад. письменник, 1950. — 112 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Поезії: в 3 т. Т. 1 : Лірика / Максим Рильський. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1946. — 399, 1 с., 1 арк. портр. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Рильський М. Поезії: в 3 т. Т. 2 : Поеми / Максим Рильський. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1946. — 239 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Твори в інтернет-бібліотеках
- Літературна хрестоматія: за 25 літ / упоряд. М. Рильський. — Київ: б. в., 1926. — 442, 4 с. [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Поезія Рильського в бібліотеці «Українського центру» [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Поезія і переклади на «Поетиці» [ 23 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Поезії [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rilskij Ri lskij Maksi m Tade jovich 7 19 bereznya 1895 18950319 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 24 lipnya 1964 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij radyanskij poet akademik perekladach publicist gromadskij diyach movoznavec odin iz neoklasikiv literaturoznavec Akademik AN URSR 1943 ta AN SRSR 1958 Maksim Tadejovich RilskijMaksim Rilskij 1928 rikNarodivsya 7 19 bereznya 1895 Kiyiv Rosijska imperiyaPomer 24 lipnya 1964 1964 07 24 1 2 69 rokiv Kiyiv URSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet perekladach publicistAlma mater Istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Mova tvoriv ukrayinskaRoki aktivnosti 1907 1964Napryamok neoklasicizm socialistichnij realizmMagnum opus Troyandi j vinograd Chlenstvo SP SRSR NAN Ukrayini Rosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRPartiya KPRSRid Rilski gerbu Ostoya d Batko Rilskij Tadej RozeslavovichAvtografUchasnik nimecko radyanska vijnaNagorodi Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Premiyi Rilskij Maksim Tadejovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 6 go sklikan Ocholyuvav Spilku radyanskih pismennikiv Ukrayini v 1943 1946 rokah ta Institut mistectvoznavstva narodnoyi tvorchosti ta etnografiyi Sin Tadeya Rilskogo molodshij brat Ivana Rilskogo ZhittyepisDokladnishe Rilski gerbu Ostoya Narodivsya v Kiyevi Kiyivska guberniya Rosijska imperiya nini stolicya Ukrayini Batko majbutnogo poeta etnograf gromadskij diyach ekonomist i publicist Tadej Rilskij buv sinom bagatogo polskogo pomishika Rozeslava Teodorovicha Rilskogo ta knyazivni Dariyi Trubeckoyi Odin iz predkiv Rilskih u XVII stolitti buv kiyivskim miskim pisarem Prapradid Romuald buv uchnem vasiliyanskoyi shkoli pid chas Koliyivshini 1768 jogo malo ne bulo stracheno za perekazom vin zaspivav pravoslavnij gimn Prechista Divo mati Ruskogo krayu ce spravilo na vatazhka gajdamakiv take vrazhennya sho vin vidpustiv yak hlopcya tak i reshtu zasudzhenih na smert polyakiv ta yevreyiv Mati Melaniya Fedorivna bula prostoyu selyankoyu z sela Romanivki nini Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Dityachi roki minuli v seli Romanivka na Zhitomirshini teper Popilnyanskogo rajonu 1902 roku pomer batko j rodina pereyihala z Kiyeva do Romanivki Maksim spershu navchavsya v domashnih umovah potim z oseni 1908 roku v privatnij gimnaziyi v Kiyevi V 1908 r Maksim postupiv do tretogo klasu gimnaziyi u Kiyevi Zmalku poznajomivsya z kompozitorom Mikoloyu Lisenkom etnografom doslidnikom i zbirachem ukrayinskih narodnih dum ta pisen Dmitrom Revuckim aktorom i rezhiserom Panasom Saksaganskim etnografom ta folkloristom Oleksandrom Rusovim yaki spravili na nogo velikij vpliv Deyakij chas vin zhiv i vihovuvavsya v rodinah Mikoli Lisenka ta Oleksandra Rusova Pisati pochav rano pershij jogo virsh buv opublikovanij uzhe v 1907 r a cherez tri roki pobachila svit debyutna zbirka Na bilih ostrovah 1910 Maksim Rilskij gimnazist Persha kniga Maksima Rilskogo z yavilasya drukom koli avtorovi ledve vipovnilosya 15 rokiv Bula ce tonenka zbirochka yunackih poezij iz zamriyanoyu nazvoyu Na bilih ostrovah Pislya zakinchennya privatnoyi gimnaziyi Naumenka Rilskij u 1915 1918 rokah navchavsya na medichnomu fakulteti Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira potim na istoriko filologichnomu fakulteti Narodnogo universitetu v Kiyevi zasnovanomu za getmana Pavla Skoropadskogo ale cherez podiyi revolyuciyi j gromadyanskoyi vijni zhodnogo z nih ne zakinchiv Zajmavsya samoosvitoyu vivchennyam mov muzikoyu Zustrich harkivskih i kiyivskih mitciv Kiyiv 1923 Zliva napravo pershij ryad Maksim Rilskij Yurij Mezhenko Mikola Hvilovij Majk Jogansen Grigorij Mihajlov Mihajlo Verikivskij Drugij ryad Natalya Romanovich Mihajlo Mogilyanskij Vasil Ellan Blakitnij Sergij Pilipenko Pavlo Tichina Pavlo Filipovich U tretomu ryadu stoyat Dmitro Zagul Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Grigorij Kosinka Volodimir Sosyura Todos Osmachka Volodimir Koryak Mihajlo Ivchenko Yakijs chas prozhivav u m Skviri de v 1918 roci pracyuvav u sadovomu viddili zemskoyi upravi u Skvirskij prodovolchij upravi yaku ocholyuvav Ivan Rilskij brat poeta budinok zberigsya U 1918 1929 rokah uchitelyuvav u selah Skvirskogo povitu zokrema j u Romanivci U 1919 1929 poryad z uchitelyuvannyam u seli vikladav u kiyivskij zaliznichnij shkoli na robitnichomu fakulteti Kiyivskogo universitetu ta v Pisati Rilskij rozpochav rano Pershij jogo virsh nadrukovano 1907 roku persha yunacka zbirka poezij Na bilih ostrovah vijshla 1910 roku Pershoyu vzhe zriloyu sho zasvidchila poyavu vidatnogo poeta bula zbirka Pid osinnimi zoryami 1918 perevidana v skorochenomu viglyadi 1926 Zliva napravo Dmitro Tas Yaroslav Vitoshinskij Maksim Rilskij Valer yan Mihalchuk Kiyiv 1929 r U 1920 h rokah Rilskij nalezhav do misteckogo ugrupovannya neoklasikiv peresliduvanogo oficijnoyu kritikoyu za dekadentstvo i vidirvanist vid suchasnih potreb socialistichnogo zhittya Protyagom desyatirichchya vijshlo desyat knizhok poezij sered yakih Sinya dalechin 1922 Poemi 1925 Kriz buryu i snig 1925 Trinadcyata vesna 1926 Gomin i vidgomin De shodyatsya dorogi 1929 ta dekilka knizhok poetichnih perekladiv zokrema 1927 roku pereklad poemi Adama Mickevicha Pan Tadeush Yak i reshta neoklasikiv Rilskij bezposeredno svoyeyu tvorchistyu ne reaguvav na politichni podiyi j protyagom 1920 h rokiv cilkovito izolyuvavsya vid radyanskoyi dijsnosti lishe podekoli u vidvertij formi napriklad u virshi Na sviti ye spivuchij Lyangedok chi u viglyadi ironichnih vidstupiv yak u Chumakah chi v poemi Sashko viyavlyav oburennya proti idejno politichnoyi ta literaturnoyi atmosferi sho panuvala todi zokrema u statti Moya apologiya albo samooborona sho vijshla v kiyivskij gazeti Bilshovik 23 veresnya 1923 roku ch 216 Taka povedinka poeta viklikala gostri napadi oficijnoyi kritiki sho vreshti 19 bereznya 1931 roku zakinchilosya areshtom organami NKVS pislya chogo vin p yat misyaciv prosidiv u Luk yanivskij tyurmi de jogo vimagali ziznatis u kontrrevolyucijnij diyalnosti Pislya uv yaznennya Ostap Vishnya zabrav jogo do sebe v Harkiv na kilka dniv u gosti 1932 roku tvorchist Rilskogo zaznaye zmin i v zbirci Znak tereziv 1932 mitec progoloshuye aktivne sprijnyattya radyanskoyi dijsnosti zavdyaki chomu vin uryatuvavsya vid stalinskogo teroru j buv zarahovanij do chisla oficijnih radyanskih poetiv Jogo tovarishi neoklasiki Mihajlo Draj Hmara Pavlo Filipovich Mikola Zerov za kilka rokiv buli represovani j znisheni radyanskoyu vladoyu Maksim Rilskij vid vesni 1938 do vesni 1951 roku meshkav i pracyuvav v Irpeni po vulici Centralna 15 Vlitku vin poravsya v sadku bilya ulyublenih derev i kvitiv abo ribaliv na richci Irpin Bagato z klasikiv ta molodih poetiv artistiv ta hudozhnikiv iz vdyachnistyu zgaduyut cyu neveliku sadibu de prohodili riznomanitni literaturni zustrichi poki Rilskij ne pereyihav do Golosiyeva na novu dachu Sin pismennika Bogdan Rilskij u knizi spogadiv Mandrivka u molodist batka prisvyativ irpinskomu periodu zhittya Maksima Rilskogo ta jogo rodini cilij rozdil U sosnovim Irpeni Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav u evakuaciyi spochatku v Ufi a potim u Moskvi Chlen VKP b z 1943 roku Tvorchist Rilskogo podililas na dva richisha oficijne ta lirichne v ostannomu jomu vdavalosya stvoriti nezalezhni vid politiki suto mistecki tvori yaki perezhili poeta Odnache ce ne zavazhalo radyanskim organam profilaktichno jogo shpetiti Pislya otrimannya harakteristiki Najaktivnishij ukrayinskij nacionalist do Rilskogo buv pristavlenij dlya stezhennya major derzhavnoyi bezpeki nachalnik viddilu Drugogo golovnogo upravlinnya NKVS Anatolij Shevko Major Shevko zaviv na poeta spravu Stavka za yakoyu bulo zaareshtovano dev yatero osib Materiali stosovno Rilskogo svidchat pro te sho vin perebuvayuchi v partiyi dvorushnichaye sho z jogo nacionalistichnogo minulogo tyagnutsya gnili nitki sho vin ne zriksya cogo minulogo i dali lishayetsya na nacionalistichnih poziciyah pisav Shevko Na pochatku zhovtnya 1947 roku gazeta Radyanska Ukrayina nadrukuvala stattyu Pro nacionalistichni pomilki M Rilskogo de jogo zvinuvachuvali u burzhuaznomu ob yektivizmi vidsutnosti bilshovickoyi partijnosti i zabutti istini sho zmistom radyanskoyi ideologiyi i kulturi bula bilshovicka idejnist vin ne ovolodiv osnovami marksistsko leninskogo svitoglyadu ne pozbuvsya vplivu burzhuazno nacionalistichnoyi ideologiyi Nadgrobok Maksima Rilskogo na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi Skulptori Petro Ostapenko Pavlo Kalnickij 1969 U radyansku dobu Rilskij napisav 35 knizhok poezij najkrashi sered yakih 1932 Lito 1936 Ukrayina Zbir vinogradu 1940 Slovo pro ridnu matir 1957 Golosiyivska osin Zimovi zapisi 1964 chotiri knizhki liro epichnih poem bagato perekladiv zi slov yanskih ta zahidnoyevropejskih literatur naukovi praci z movoznavstva ta literaturoznavstva 1943 roku jogo obrano akademikom Akademiyi nauk URSR Popri zvannya premiyi a otzhe i vikonannya zamovlen vladi Pisnya pro Stalina skazhimo bula napisana na oficijne zamovlennya vid Komitetu u spravah mistectv URSR za totalitarnih chasiv Maksim Tadejovich zumiv zberegti v sobi lyudsku poryadnist Napriklad koli perekladach Grigorij Kochur zvilnivsya z taboriv Rilskij pozichiv jomu 80 tis rubliv shob vin kupiv sobi budinok v Irpeni Yak zgaduvala vdova vidatnogo poeta Yevgena Pluzhnika yedinij hto z druziv literatoriv nosiv zaareshtovanomu cholovikovi v tyurmu peredachi buv Rilskij U koli blizkih druziv Rilskogo zvali Maksim Zolote Serce U 1942 1964 rokah Maksim Rilskij buv direktorom akademichnogo Institutu mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi Poetovi dvichi bulo prisudzheno Stalinsku premiyu v galuzi literaturi j mistectva 1943 roku premiyu 1 go stupenya za zbirki virshiv Slovo pro ridnu matir Svitova zorya Svitla zbroya j poemu Mandrivka v molodist 1950 roku premiyu 3 go stupenya za pereklad ukrayinskoyu movoyu poemi Adama Mickevicha Pan Tadeush a 1960 roku Leninsku premiyu v galuzi literaturi zhurnalistiki publicistiki j mistectva za zbirki virshiv Daleki neboshili 1959 ta Troyandi j vinograd 1957 Krim oficijnoyi poeziyi poet tvoriv i gliboko patriotichnu yaku deklamuvav tilki z pam yati okremim blizkim i ne doviryav paperu ta zabrav iz soboyu v mogilu Pomer 24 lipnya 1964 roku v Kiyevi pohovanij na Bajkovomu kladovishi Podorozh u FranciyuNotatnik Rilskogo z zamitkami pro podorozh Obraz Franciyi prohodit cherez usyu tvorchist Maksima Rilskogo Osoblivo chasto cej vin prisutnij u rannih jogo poeziyah takih yak Na sviti ye spivuchij Langedok chi Prochitavshi Mistralevi spogadi Osobisto vidvidati Franciyu Maksim Rilskij zmig lishe u 62 richnomu vici Radyanskij Soyuz pidtrimuvav vidnosini z Francuzkoyu komunistichnoyu partiyeyu i na pochatku chervnya 1957 roku u Franciyi vidbuvsya kongres tovaristva Franciya Radyanskij Soyuz U skladi delegaciyi vid SRSR tudi poyihav i Maksim Rilskij Jogo suputnikami u cij podorozhi buli psiholog Oleksij Leontyev ta fizik rektor Tartuskogo universitetu Fedir Klement Podorozh Maksima Rilskogo trivala z 24 travnya do 10 chervnya Za cej nedovgij chas pismennik vstig vidvidati Parizh Versal Sen Klu Avinjon Arl Taraskon Marsel Nim Kamarg Monpelye Pro cyu poyizdku pismennik zalishiv notatki v zapisnij knizhci de korotko fiksuvav marshrut istorichni miscya znajomstva pobut kuhnyu ta vrazhennya V usih vidviduvanih miscyah Maksim Rilskij zvertaye uvagu na istorichnij ta literaturnij kontekst Pislya oglyadin Velikogo versalskogo palacu pismennik robit zapisi pro byusti klasicistiv Rasina Kornelya Molyera ta Bualo tvori yakih kolis pereklav dlya zbirki Francuzki klyasiki XVII storichchya Bualo Kornel Molyer Rasin 1931 Sobor Parizkoyi Bogomateri viklikaye u pismennika asociaciyi z Viktorom Gyugo i jogo odnojmennim romanom Pid chas vidvidin mista Monpelye Maksim Rilskij zgaduye pro Fransua Rable yakij v Universiteti Monpelye vivchav medicinu a piznishe vikladav Vidviduye Mlin Dode yakij figuruye u romanah Alfonsa Dode yakimi pismennik zachituvavsya v molodomu vici Zgaduye pro zamok If de za romanom Oleksandra Dyuma Graf Monte Kristo bulo uv yazneno Edmonda Dantesa Velike vrazhennya na Maksima Rilskogo spravlyaye pereglyad sinerami Cya kinematografichna tehnika na toj chas bula dosit novoyu Yiyi osoblivistyu ye panoramnij kinokadr iz shirokim gorizontalnim kutom oglyadu sho viklikaye u glyadacha efekt prisutnosti v kadri Chudasiya Povna ilyuziya sho mi zala glyadachiv litali nad Alpami spuskalisya na sankah mchalisya na lizhah pidijmalisya na gidroplani bachili yak zhivih Parizh Nyu Jork Chikago preriyi kovboyiv Shvejcariyu restorani dzhazovi tanci kankannogo tipu U shodenniku pobizhno prochituyetsya i nacionalne pitannya Napriklad ukrayinskomu pismenniku u tovaristvi francuziv dovoditsya poyasnyuvati sho vin ne roete russe rosijskij poet Zgaduye Maksim Rilskij pro polyaka na prizvishe Fradkin yakij zabuv movu provansalizuvavsya pam yataye kilka polskih pisen zhahliva vimova ne znaye imeni Mickevicha U Franciyi Maksim Rilskij znajomitsya z pismennikami Zhanom Marsenakom ta P yerom Gamarra Naprikinci podorozhi vin gostyuye na dachi v pismennika komunista Luyi Aragona ta jogo druzhini pismennici Elzi Triole de bachit pershij variant Golubki Pablo Pikasso Ce ne persha zustrich Maksima Rilskogo z francuzkim podruzhzhyam Kilkoma rokami ranishe voni zustrichalisya v Kiyevi ta Moskvi na Drugomu vsesoyuznomu z yizdi radyanskih pismennikiv U podarunok vin otrimuye pracyu Luyi Aragona Litteratures sovietiques Radyanska literatura a vid Elzi Triole yiyi roman Le Monument Pam yatnik Slavna vin po moyemu lyudina Ta j Elza tak vidgukuyetsya Maksim Rilskij na podruzhzhya Aragona j Triole Okrim serjoznih sposterezhen u shodenniku ye j komichni komentari Ya vpershe sprobuvav krevetok Malesenki rachki Yerunda Artishoki dran Kilka raziv zdaleka bachiv Ejfelevu bashtu Ya na neyi ne polizu Bog z nimi z vidami na ves Parizh Do chorta starovini Ya vzhe j perestav zapisuvati Pid chas podorozhi pismennik zgaduye Ukrayinu i pishe takij virsh V rozluci a vami solov yi Vkrayini Tak niye serce sho azh smih bere Z samogo sebe Hoch vono j stare A v ridnij kraj yak v yunist davnyu line Diva Versalya Luvru krasota Ba j Ejfeleva bashta ne pomozhe Vono zvichajno gostevi negozhe V Parizhi dumat pro svoyi mista Pro Lohvicyu pro Mirgorod pro Skviru Pro Golosiyivskij veselij gaj Bulonskij lis poete spoglyadaj Podibnij i do rayu i do viru Tut lyudi priyazni Navkrug ryasni Stoyat sadi platani i kashtani Ta shelest verb u pam yati ne tane Vin she chutnishij tut na chuzhini Ti grudi krayesh poglyadom ditini Pechesh i muchish ridnij krayu mij P yanish yak zhoden na zemli napij Tuzhu za vami solov yi Vkrayini Podorozhni notatki stali pidgruntyam dlya napisannya ciklu Kniga pro Franciyu yakij uvijshov do poetichnogo zbirnika Daleki neboshili 1959 Tvir prisvyacheno ciklovi Genriha Gejne Podorozh po Garcu i napisano za jogo zrazkom Cej zadum z yavivsya u pismennika she pid chas perebuvannya u Franciyi Cikl mav vmishuvati ranni virshi pro Franciyu a takozh svitlini zrobleni pid chas podorozhi Prote ostatochnij variant desho vidriznyayetsya vid pochatkovogo zadumu U comu cikli yak poetichni tak j eseyistichni urivki de avtor rozpovidaye pro istorichni zv yazki Franciyi ta respublik Radyanskogo Soyuzu v ploshini literaturi Maksim Rilskij iz sumom vidznachaye brak znan u francuziv pro ukrayinskij literaturnij kontekst hocha j bere do uvagi pracyu Luyi Aragona dlya populyarizaciyi radyanskoyi literaturi v tomu chisli j ukrayinskoyi u Franciyi Zvazhayuchi na suvoru vimogu chasu Maksim Rilskij vimusheno dodaye ideologichno zabarvleni urivki iz osudom kapitalistichnogo ladu Franciyi ta vipravdovuyetsya za ranni virshi de obraz Franciyi buv idealizovanij Za ci ta podibni virshi mene bito bito pevno spravedlivo hoch i ne zavzhdi z nalezhnoyu graciyeyu Ale yij bogu ya v ti molodechi svoyi roki ne buv zhe takim durnem zaplishenim shob ne znati sho u Franciyi tochitsya tyazhka klasova borotba sho vesela Franciya raz u raz buvala zalita krov yu sho gostroyi socialnoyi nespravedlivosti azh niyak ne pogasila burzhuazna francuzka revolyuciya sho stogin robitnikiv geroyiv Zherminalya Zolya tak samo volaye do pomsti yak i stogin robitnikiv u borislavskomu cikli Franka sho zviryacha rozprava z Parizkoyu Komunoyu odin iz najzhahlivishih u sviti zlochiniv Znannya mov muzikiMaksim Tadejovich vilno volodiv 13 movami mig perekladati iz 30 mov svitu Pereklav ukrayinskoyu movoyu ponad dvisti tisyach poetichnih ryadkiv perekladav takozh povisti romani p yesi Najbilshe perekladav iz troh mov yaki znav doskonalo rosijskoyi polskoyi ta francuzkoyi Jogo starshij brat Ivan tezh buv perekladachem i spochatku jogo vchiv perekladati U Kiyevi vzhe mayuchi vidome literaturne im ya deyakij chas vikladaye stilistiku i praktiku perekladu v Ukrayinskomu instituti lingvistichnoyi osviti Rilskij dobre grav na pianino Muziki vchiv jogo sam Mikola Lisenko batkiv drug u rodini yakogo vin navit dovgij chas zhiv Piznishe Maksim Rilskij prisvyatit jomu virsh Pisnya Iz 1935 do 1942 roki Maksim Rilskij zaviduvav literaturnoyu chastinoyu Kiyivskogo teatru operi ta baletu RodinaDruzhina Katerina Mikolayivna za pershim shlyubom Ochkurenko 1886 1958 Bula druzhinoyu druga Maksima Rilskogo Ivana Ochkurenka z yakoyu vin poznajomivsya 1923 roku v Kiyevi ta priviv yiyi do sebe 12 lipnya 1926 roku voni odruzhilisya Rilskij usinoviv sina Katerini Zhorzha Georgij Ivanovich Rilskij 1919 1980 televizijnij zhurnalist Ridnij sin Bogdan Maksimovich Rilskij 12 listopada 1930 25 sichnya 1991 direktor Kiyivskogo literaturno memorialnogo muzeyu M Rilskogo 1966 1991 zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini 1966 Onuki Maksim Georgijovich Andrij Bogdanovich Taras Bogdanovich Vshanuvannya pam yatiDiv takozh Vulicya Maksima Rilskogo 1965 roku na chest Maksima Rilskogo bulo nazvano vulicyu v Kiyevi de vin zhiv i pracyuvav u 1951 1964 rokah kolishnya nazva Radyanska Vulicya prolyagaye poruch iz Golosiyivskim parkom yakij 1964 roku tezh buv nazvanij na chest Rilskogo 2003 roku bilya centralnogo vhodu do parku vidkrito pam yatnik poetovi avtori skulptor Petro Ostapenko ta arhitektor Oleg Stukalov U budinku v Kiyevi de zhiv Maksim Rilskij ninishnya adresa vul Maksima Rilskogo 7 z 1968 roku pracyuye literaturno memorialnij muzej poeta Pered budinkom muzeyem vstanovleno bronzove pogruddya Rilskogo skulptor Oleksandr Kovalov 1972 roku postanovoyu Radi Ministriv URSR bula zasnovana shorichna premiya im Rilskogo za najkrashij hudozhnij pereklad Z 1985 roku shkola 7 v Solom yanskomu rajoni mista Kiyeva nosit jogo im ya V 2005 roci z nagodi 110 richnoyi richnici z dnya narodzhennya poeta u shkoli bulo vidkrito memorialnu doshku M T Rilskogo Pam yatna doshka na budinku kolishnoyi zemskoyi upravi v m Skviri de pracyuvav M Rilskij vstanovlena jogo drugom Josipom Magometom Imenem Maksima Rilskogo nazvano paroplav na Dnipri V Ufi 2 zhovtnya 1985 roku na chest Maksima Rilskogo nazvana odna z vulic na zhitlovomu masivi Sipajlovo Voseni 2016 roku jogo imenem nazvali centralnu vulicyu v misti SkviriPam yatnik Rilskomu v Kiyevi bilya jogo budinku Yuvilejna moneta NBU Marka Ukrayini 1995 roku Pam yatnik na centralnomu vhodi do Golosiyivskogo parku imeni Maksima RilskogoTvoriZbirki poezij Na bilih ostrovah 1910 Pid osinnimi zoryami 1918 Sinya dalechin 1922 Poemi 1925 Kriz buryu i snig 1925 Trinadcyata vesna 1926 Gomin i vidgomin 1929 De shodyatsya dorogi 1929 Znak tereziv 1932 Kiyiv 1935 Lito 1936 Ukrayina 1938 Zbir vinogradu 1940 Za ridnu zemlyu 1941 Slovo pro ridnu matir 1942 Svitla zbroya 1942 Zhaga 1943 Neopalima kupina 1944 Mandrivka v molodist 1944 Chasha druzhbi 1946 Virnist 1947 Pid zoryami Kremlya 1953 Na onovlenij zemli 1956 Troyandi j vinograd 1957 Golosiyivska osin 1959 Zgraya veselikiv 1960 V zatinku zhajvoronka 1961 Poeziyi I III 1940 Poeziyi I III 1943 Poeziyi I III 1950 Tvori I III 1956 Tvori I H 1960 1962 ta inshi Perekladi Pan Tadeush Mickevicha fr naukovo fantastichnij roman Kloda Ane Ernani Gyugo Sirano de Berzherak Rostana Orleanska Diva Voltera Korol Lir Shekspira Dvanadcyata nich Shekspira Yevgenij Onyegin Pushkina Midnij vershnik Pushkinaperekladi opernih libretoDzh Rossini Sevilskij cirulnik Zh Bize Karmen Dzh Verdi Traviata M Glinka Zhittya za carya Ruslan i Lyudmila P Chajkovskij Yevgenij Onyegin Vinova kralya Mazepa Perekladi poetichni perekladi per M T Rilskij uporyad I V Skakun K Ukrayinski propileyi 2016 592 s ISBN 966 7015 95 4 Virshi pokladeni na muziku Koli polinut brigantini I Karabic Koliskova B Lyatoshinskij Lastivki gurt Mertvij piven albom Shabadabada Mariya O Bilash Mila pozhalij Valentin Filonik Molyus i viryu Yurij Blinnikov Apokrif Na bilu grechku B Vesolovskij M Dremlyuga Prosa pokosheno L Revuckij Cvitut buzki O Bilash Yabluka dospili S Kozak I KarabicPisni na virshi inozemnih avtoriv v yakih vikoristovuyutsya perekladi M RilskogoV Kosenko Vechirnya pisnya Ya tut Inezilye Nagoroditri ordeni Lenina 18 03 1945 18 03 1955 24 11 1960 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 31 01 1939 orden Chervonoyi Zirki 01 10 1944 orden Vidrodzhennya Polshi medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Leninska premiya 1960 Stalinska premiya I st 1943 Stalinska premiya III st 1950 DzherelaAgeyeva V Mistectvo rivnovagi Maksim Rilskij na tli epohi K Kniga 2012 391 s ISBN 978 966 8314 66 7 Denisenko L V Larisa Denisenko pro Anzhelinu Isidoru Dunkan Maksima Rilskogo Igora Stravinskogo Astrid Lindgren Dzhonni Hristofera Deppa II K Grani T 2008 128 s il Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 77 3 ISBN 978 966 465 188 9 Rilskij M Do 125 richchya z dnya narodzhennya M T Rilskogo avt uporyad V Ye Panchenko V L Kolesnik Harkiv Folio 2019 379 s Mitci na pricili ISBN 966 03 8321 0 Rilskij M Zibrannya tvoriv u dvadcyati tomah Kiyiv Naukova dumka 1983 1990 Tom 4 Poeziyi 1949 1964 1984 411 s Rilskij M Zibrannya tvoriv u dvadcyati tomah Kiyiv Naukova dumka 1983 1990 Tom 19 Avtobiografichni materiali Zapisni knizhki Listi 1907 1957 686 s Solovej E Rilskij Maksim Tadejovich 30 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 198 ISBN 978 966 00 1290 5 Cion V Sin shlyahticha i selyanki Zbruc 2015 19 bereznya Zbirka fotografij poeta z arhivu Kiyivskogo literaturno memorialnogo muzeyu Maksima Rilskogo PrimitkiRylskij Maksim Fadeevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Maksim Rilskij poeta Maximus 30 lipnya 2020 u Wayback Machine Den 2005 02 04 Cion V Svyato na nashij vulici abo yak Maksim Tadejovich Karla Genrihovicha poborov Literaturna Ukrayina 2016 38 5667 6 zhovt S 16 U plini podij Irpin stolicya ukrayinskoyi literaturi Na bilih i ne bilih ostrovah Danilenko V 1995 Istoriya Ukrayini v osobah ukr Kiyiv Ukrayina s 384 ISBN 5 319 00882 1 Svoyu tayemnicyu Rilskij zabrav u mogilu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Muzej Maksima Rilskogo NESKUChNIJ WEEKEND 5 vidatnih ukrayinskih perekladachiv 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Drug chitacha 28 03 2017 Biografiya Maksima Rilskogo 23 chervnya 2019 u Wayback Machine 15 05 2016 Yakbi Maksim Rilskij ne buv poetom to stav bi mandrivnikom Golos Ukrayini 4 kvitnya 2008 Rilskij Maksim Tadejovich 3 bereznya 2021 u Wayback Machine VNBT ZhOUNB im Olega Olzhicha Maksim Rilskij Cikavi fakti 4 listopada 2020 u Wayback Machine Kolyada I A Kolyada Yu I Maksim Rilskij I Kolyada Yu Kolyada hudozh oformlyuvach L P Virovec Harkiv Folio 2015 120 s Znameniti ukrayinci dosi nazivalas im Karla Marksa PDF Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2018 Arhiv originalu za 18 serpnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 musicinukrainian wordpress com Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 musicinukrainian wordpress com Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 musicinukrainian wordpress com Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 musicinukrainian wordpress com Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 musicinukrainian wordpress com Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 Kompozitor Ivan Karabic Estradni vokalni tvori karabits com originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 noti 29 veresnya 2019 u Wayback Machine video audio video Arhiv originalu za 29 veresnya 2019 Procitovano 29 veresnya 2019 video video Veselovskij B Ti tango zaspivaj meni Noti B Veselovskij Kiyiv Dulibi 2015 c 89 Dremlyuga Mikola 1917 1998 Na bilu grechku vpali rosi dlya golosu z fortepiano V polyah na grechku pali rosy M Dremlyuga slova M Rilskogo perevod s ukrainskogo M Komissarovoj Kiyiv Muzfond SRSR ukrayinska respublikanska filiya 1950 5 s Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 29 veresnya 2019 noti 29 veresnya 2019 u Wayback Machine video Kozak C Pisni Noti Sergij Kozak Kiyiv Muzichna Ukrayina 1978 s 22 Karabic I F Pisni K Muz Ukrayina 1980 noti 29 veresnya 2019 u Wayback Machine video noti 29 veresnya 2019 u Wayback Machine videoPosilannyaRilskij Maksim Tadejovich u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Veb enciklopediya Kiyeva Biografiya Maksima Tadejovicha Rilskogo 20 sichnya 2008 u Wayback Machine Literaturna premiya im M Rilskogo 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Maksim Rilskij Mova audio Maksim Rilskij Pisnya M V Lisenkovi audio 11 serpnya 2017 u Wayback Machine Maksim Rilskij Ridna mova audio J V Gete Priroda i mistectvo Pereklad Maksima Rilskogo audio A Mickevich Virshi z ciklu Lozanska lirika Pereklad Maksima Rilskogo audio A Mickevich Do priyateliv rosiyan Pereklad Maksima Rilskogo audio A Mickevich Epilog do poemi Pan Tadeush Pereklad Maksima Rilskogo audio 5 veresnya 2020 u Wayback Machine A Mickevich Krimski soneti Pereklad Maksima Rilskogo audio Akermanski stepi Morska tisha Plavba Burya Girskij krayevid zi stepiv Kozlova Bahchisaraj Bahchisaraj unochi Grobnicya Potockoyi Mogili garemu Bajdari Alushta vden Alushta vnochi Chatirdag Piligrim Doroga nad prirvoyu v Chufut Kale Gora Kikineyis Ruyini zamku v Balaklavi AyudagA Mickevich Pam yatnik Petru Velikomu z dodatku do III chastini drami Pominki Pereklad Maksima Rilskogo audio O Pushkin Yevgenij Onyegin Vstup Pereklad Maksima Rilskogo audio Yu Slovackij Kulik Pereklad Maksima Rilskogo audio Yu Slovackij Mij zapovit Pereklad Maksima Rilskogo audio Mizh polskoyu ta ukrayinskoyu 150 rokiv kulturnih terzan Rilskih 9 grudnya 2018 u Wayback Machine Rilskij M Slovo pro ridnu matir Maksim Rilskij B m Ukrvidav CK KP b U 1943 8 s 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M Pid osinnimi zoryami druga kn liriki M Rilskij Vid 2 ge pererobl B m Derzh vid vo Ukrayini 1926 99 4 s 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M Pid osinnimi zoryami liriki kn druga 1910 1918 Maksim Rilskij Kiyiv Grunt 1918 126 s Universalna biblioteka 27 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M Mosti poeziyi Maksim Rilskij Kiyiv Rad pismennik 1948 118 s 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M Vibrani virshi Maksim Rilskij Harkiv Derzh lit vid vo 1937 170 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Novichenko L Povist pro poeta lirika M Rilskogo L Novichenko Kiyiv Rad pismennik 1941 67 5 s 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M T Braterstvo poeziyi Maksim Rilskij Kiyiv Rad pismennik 1950 112 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M Poeziyi v 3 t T 1 Lirika Maksim Rilskij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1946 399 1 s 1 ark portr 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Rilskij M Poeziyi v 3 t T 2 Poemi Maksim Rilskij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1946 239 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Tvori v internet bibliotekah Literaturna hrestomatiya za 25 lit uporyad M Rilskij Kiyiv b v 1926 442 4 s 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Poeziya Rilskogo v biblioteci Ukrayinskogo centru 4 travnya 2017 u Wayback Machine Poeziya i perekladi na Poetici 23 bereznya 2008 u Wayback Machine Poeziyi 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine