Ві́ктор Степа́нович Косе́нко (11 (23) листопада 1896, Варшава — 3 жовтня 1938, Київ) — український композитор, піаніст, педагог.
Віктор Косенко | |
---|---|
Віктор Косенко, 1930-ті роки | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Косенко Віктор Степанович |
Дата народження | 11 (23) листопада 1896 |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія |
Дата смерті | 3 жовтня 1938[1][2][…] (41 рік) |
Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | Російська імперія, УРСР |
Національність | українець |
Професія | педагог |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Інструменти | Фортепіано |
Жанри | класична музика, вальс[d], прелюдія, ноктюрн і мазурка |
Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Батько — Степан Семенович Косенко (пом. 1909, Варшава) — генерал-майор царської армії, уродженець Херсонщини, мати Леопольда Йосипівна (уроджена Дорошевич, пом. 1919, Житомир). Діти — Марія, Олександр, Семен і Віктор — наймолодший.
1918 року закінчив Петроградську консерваторію по класах композиції у Н. А. Соколова та фортепіано в І. С. Миклашевської.
З 1918 року викладав у Музичному технікумі в Житомирі. З 1929 року викладав у Київському музично-драматичному інституті (з 1932 — професор). У 1934—37 роках працював у Київській консерваторії. В історію української музики Віктор Косенко увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов'янської музики і народної пісні.
Одному з небагатьох українських композиторів того часу — Косенкові пощастило отримати європейську музичну освіту. Його дитинство пройшло у Варшаві. Він був справді вундеркіндом: ще у віці шести років, не знаючи нот, на слух грав «Патетичну сонату» Бетховена. Унікальні здібності хлопчика розвивали професори Варшавської консерваторії. Музичну освіту Косенко продовжив у метрів Петербурзької консерваторії. Її тодішнім директором був відомий російський композитор Олександр Глазунов. Оцінивши обдарованість Косенка, Глазунов звільнив його від платні за навчання. У Петербурзі юний музикант зустрічався з Рахманіновим, Скрябіним.
Більшу частину життя Віктор Степанович прожив у Житомирі. Тут він і його друзі-музиканти створили мистецьке середовище, яке не поступалося столичному. Як згадує співачка Зоя Гайдай, їхніми слухачами були, насамперед, селяни, робітники і солдати. На життя молодий Косенко заробляв, ілюструючи музикою німі фільми. Сучасники розповідають, що глядачі бігали за ним від кінотеатру до кінотеатру, щоб послухати дивовижну гру музиканта: Косенко був феноменальним піаністом.
Працюючи професором Київської консерваторії, створив симфонічну «Молдавську поему», яку так і не зміг почути. Вона прозвучала лише в наші дні.
Виступав як піаніст із сольними концертами та в ансамблях. У своїй творчості, різноманітній за жанрами та переважно ліричній за характером, В. Косенко спирався на традиції російської (П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, О. Скрябін) та української класики (М. В. Лисенко).
Товаришував із оперним співаком Іваном Паторжинським.
Помер 3 жовтня 1938 року. Похований на Байковому кладовищі (надгробок — граніт; скульптор Л. В. Шервуд).
Сім'я
У 1920 році одружився з Ангеліною Володимирівною Канеп (уродж. Шумило-Денбновецька; нар. 1893), колишньою дружиною естонського полковника , й удочерив її дочок Ірину і Раїсу. У Житомирі з родиною жив у будинку № 6 (нині — № 10) на вулиці Дмитрівській. У 1938 році училище назвали його ім'ям.
Твори
Віктор Косенко залишив після себе десятки творів, які увійшли до золотого фонду української фортепіанної музики. Серед них «Альбом дитячих п'єс», на якому зростало багато поколінь юних піаністів.
Для симфонічного оркестру:
- Героїчна увертюра для симфонічного оркестру (1932)
- «Молдавська поема» (1937);
Для фортепіано з оркестром:
- Концерт (1928–37), завершений Л. Ревуцьким та Г. Майбородою)
Камерні ансамблі, в тому числі:
- Тріо 1927
- Соната для віолончелі та фортепіано 1923
- Соната для скрипки та фортепіано 1927
- Соната для альта та фортепіано 1928
Скрипковий концерт
Для фортепіано:
- 6 поем 1915–21 (в тому числі 2 поеми-легенди Ор.12, 1921р.)
- 3 сонати (1922, 1924, 1926–30),
- 2 концертні вальси (1931);
- 11 етюдів ор.8
А також Етюди, Мазурки (ор.3, ор.9), Менует ор.3, Ноктюрн-фантазія ор.4, Ноктюрн ор.9, Прелюди та ін.
Романси на сл. укр. і рос. поетів (П. Тичина, О. Пушкін, О. Блок, О. Апухтін, К. Бальмонт та інших);
Пісні, обробки укр. нар. пісень для чол. квартету без супроводу (1929–36),
24 твори для дітей, в тому числі цикл із 6-ти дит. ялинк. пісень (1936–37);
Музика до к/ф «Останній порт» (1934, реж. А. Кордюм), вистав;
Аранжування і гармонізація укр., рос., білорус. нар. пісень.
Твори для хору.
На фортепіанну музику композитора створений балет «Світанкова поема» (1973, оркестрування, згодом — Симфонічна сюїта Л. Колодуба, лібрето В. Тимофєєва), поставлений у Київському театрі опери і балету ім. Т. Шевченка і Донецькому театрі опери та балету.
Пам'ять
1938 року за порадою поета Максима Рильського відкритий меморіальний кабінет-музей митця у Києві, на вулиці Михайла Коцюбинського, в будинку № 9 (на той час вулиця Тимофіївська, будинок № 11), у квартирі № 4, де Віктор Косенко проживав з 11 травня 1938 і до смерті. Музеєм опікувалася дружина композитора — Ангеліна Володимирівна Канеп-Косенко. 1964 року музей офіційно отримав статус народного, а з 2007 — державного. З 2009 року має назву Музей-квартира В. С. Косенка. Тут зберігаються особисті речі, рукописи, фотоархів, епістолярна спадщина композитора, видання та грамзаписи його творів.
На будинку встановлено меморіальну дошку (скульптор Г. Кальченко).
На Байковому цвинтарі, де похований Віктор Косенко, — пам'ятник роботи скульптора Л. Шервуда, арх. А. Ігнащенка (ділянка № 8).
Ім'я Косенка присвоєно Житомирському музичному училищу, Київській дитячій музичній школі № 3, його іменем названо вулиці в Києві та Житомирі.
2001 року Міністерство культури і мистецтв України та НСКУ заснували мистецьку премію імені Віктора Косенка за значні творчі досягнення в галузі музики для дітей та юнацтва.
Галерея
|
Примітки
- International Music Score Library Project — 2006.
- Discogs — 2000.
- Find a Grave — 1996.
- Архів В. С. Косенка (1896–1938) у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (2019). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 15 серпня 2023.
- Івахненко, Лідія (2007). У світі чарівної музики : кабінет-музей Віктора Степановича Косенка. Київ: Кий. с. 64. ISBN .
- Івахненко, Лідія (2007). У світі чарівної музики : кабінет-музей Віктора Степановича Косенка. Київ: Кий. с. 8. ISBN .
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Посилання
- Канеп-Косенко Ангеліна Володимирівна; Косенко Віктор Степанович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 310; 559-560.
- Косенко Віктор [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 736-737. — 1000 екз.
- Марко Роберт Стех, «Очима культури» № 73. Ігор Стравінський і Віктор Косенко
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Косенко Віктор Степанович |
- Вільні ноти авторства Косенко Віктор Степанович на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- МУЗЕЙ-КВАРТИРА В. КОСЕНКА: Життя і творчість композитора ФОТО [ 3 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- 120 років від дня народження. Відео
- Бондарчук П. М. Косенко Віктор Степанович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 208. — .
- Фільц Б. М. Косенко Віктор Степанович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Віктор Косенко. Ноктюрн-Фантазія. Опус 4. Відео
Література
- Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 322.
- Музыка: Большой Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 274.
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 374.
- Вакулович Н. Віктор Косенко і його творчість // Музика. — 1927. — № 3.
- Барвінський В. Віктор Косенко // Укр. музика. — 1939. — № 1.
- Ревуцкий Л. Памяти В. Косенко // Сов. музыка. — 1939. — № 5.
- Хінчин Л. «Героїчна увертюра» В. Косенка // Рад. музика. — 1940. — № 5.
- Довженко В. В. С. Косенко. — К., 1949; 1951.
- Довженко В. В. «Героїчна увертюра» В. С. Косенка. — К., 1963.
- Фільц Б. Фортепіанна творчість В. Косенка. — К., 1965.
- В. С. Косенко у спогадах сучасників. — К., 1967.
- Довженко В. Фольклорні мотиви у творчості В. С. Косенка // НТЕ. — 1967. — № 1.
- Гордійчук М. Українська радянська симфонічна музика. — К., 1968.
- Боровик М. Український радянський камерно-інструментальний ансамбль. — К., 1969.
- Вахраньов Ю. Фортепіанні етюди В. Косенка. — К., 1970.
- Фільц Б. Український радянський романс. — К., 1970.
- Ревуцкий Л. О моем младшем современнике // Сов. музыка. — 1971. — № 2.
- Олійник О. Композитор і сучасність // Музика. — 1971. — № 6.
- Тимофєєв В. Український радянський фортепіанний концерт. — К., 1972.
- Загайкевич М. Балет на музику В. Косенка // Рад. музика. — 1974. — № 1.
- В. С. Косенко. Спогади. Листи / упоряд. А. В. Косенко. — Вид. 2-ге, доп. — К.: Муз. Україна, 1975.
- Зандрок С. Фортепіанні сонати В. Косенка та Б. Лятошинського // — УМ. — 1975. Вип. 10.
- Олійник О. Фортепіанна творчість В. Косенка. — К., 1977.
- Блок В. Детские пьесы В. Косенко // — Муз. жизнь. — 1978. — № 5.
- Фільц Б. Гармонія солоспіву. — К., 1979.
- Витте Н. Исполнительская деятельность В. С. Косенко // Вопр. инструм. муз. исполнительства: Сб. науч. тр. — К., 1982.
- Сильванский С. Соната В. С. Косенко для скрипки и фортепиано // Вопр. инструм. муз. исполнительства: Сб. науч. тр. — К., 1982.
- Стецюк Р. Віктор Косенко. — К., 1989.
- Віктор Степанович Косенко: погляд з 90-х рр. — К., 1997.
- Ржевська М. Про діалектику соціального контексту мистецтва та еволюції композиторського стилю на прикладі творчості В. Косенка // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. — Сер. Мист-во. — 1999. — № 1(2).
- В. С. Косенко і культурно-мистецькі традиції Волині–Житомирщини: Наук. зб. — Житомир, 2005.
- Менцінський Т. Віолончельна соната В. Косенка (до проблеми композиц.-образ. цілісності) // Художня цілісність як феномен муз. творчості та виконавства: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. — К., 2005. Вип. 48;
- У світі чарівної музики: кабінет-музей Віктора Степановича Косенка / Л. Я. Івахненко. — Київ: Кий, 2007. — 150 с. — . Тираж 1000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kosenko Vi ktor Stepa novich Kose nko 11 23 listopada 1896 18961123 Varshava 3 zhovtnya 1938 Kiyiv ukrayinskij kompozitor pianist pedagog Viktor KosenkoZobrazhennyaViktor Kosenko 1930 ti rokiOsnovna informaciyaPovne im ya Kosenko Viktor StepanovichData narodzhennya 11 23 listopada 1896Misce narodzhennya Sankt Peterburg Rosijska imperiyaData smerti 3 zhovtnya 1938 1938 10 03 1 2 41 rik Misce smerti Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya URSRNacionalnist ukrayinecProfesiya pedagogOsvita Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaInstrumenti FortepianoZhanri klasichna muzika vals d prelyudiya noktyurn i mazurkaZaklad Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoNagorodi Fajli u VikishovishiZhittyepisBatko Stepan Semenovich Kosenko pom 1909 Varshava general major carskoyi armiyi urodzhenec Hersonshini mati Leopolda Josipivna urodzhena Doroshevich pom 1919 Zhitomir Diti Mariya Oleksandr Semen i Viktor najmolodshij 1918 roku zakinchiv Petrogradsku konservatoriyu po klasah kompoziciyi u N A Sokolova ta fortepiano v I S Miklashevskoyi Z 1918 roku vikladav u Muzichnomu tehnikumi v Zhitomiri Z 1929 roku vikladav u Kiyivskomu muzichno dramatichnomu instituti z 1932 profesor U 1934 37 rokah pracyuvav u Kiyivskij konservatoriyi V istoriyu ukrayinskoyi muziki Viktor Kosenko uvijshov nasampered yak neperevershenij lirik Jogo vokalna kamerna i simfonichna tvorchist napovnena romantichnimi intonaciyami slov yanskoyi muziki i narodnoyi pisni Zhitomirske muzichne uchilishe imeni Viktora Kosenka Odnomu z nebagatoh ukrayinskih kompozitoriv togo chasu Kosenkovi poshastilo otrimati yevropejsku muzichnu osvitu Jogo ditinstvo projshlo u Varshavi Vin buv spravdi vunderkindom she u vici shesti rokiv ne znayuchi not na sluh grav Patetichnu sonatu Bethovena Unikalni zdibnosti hlopchika rozvivali profesori Varshavskoyi konservatoriyi Muzichnu osvitu Kosenko prodovzhiv u metriv Peterburzkoyi konservatoriyi Yiyi todishnim direktorom buv vidomij rosijskij kompozitor Oleksandr Glazunov Ocinivshi obdarovanist Kosenka Glazunov zvilniv jogo vid platni za navchannya U Peterburzi yunij muzikant zustrichavsya z Rahmaninovim Skryabinim Bilshu chastinu zhittya Viktor Stepanovich prozhiv u Zhitomiri Tut vin i jogo druzi muzikanti stvorili mistecke seredovishe yake ne postupalosya stolichnomu Yak zgaduye spivachka Zoya Gajdaj yihnimi sluhachami buli nasampered selyani robitniki i soldati Na zhittya molodij Kosenko zaroblyav ilyustruyuchi muzikoyu nimi filmi Suchasniki rozpovidayut sho glyadachi bigali za nim vid kinoteatru do kinoteatru shob posluhati divovizhnu gru muzikanta Kosenko buv fenomenalnim pianistom Pracyuyuchi profesorom Kiyivskoyi konservatoriyi stvoriv simfonichnu Moldavsku poemu yaku tak i ne zmig pochuti Vona prozvuchala lishe v nashi dni Vistupav yak pianist iz solnimi koncertami ta v ansamblyah U svoyij tvorchosti riznomanitnij za zhanrami ta perevazhno lirichnij za harakterom V Kosenko spiravsya na tradiciyi rosijskoyi P I Chajkovskij S V Rahmaninov O Skryabin ta ukrayinskoyi klasiki M V Lisenko Tovarishuvav iz opernim spivakom Ivanom Patorzhinskim Pomer 3 zhovtnya 1938 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi nadgrobok granit skulptor L V Shervud Sim ya U 1920 roci odruzhivsya z Angelinoyu Volodimirivnoyu Kanep urodzh Shumilo Denbnovecka nar 1893 kolishnoyu druzhinoyu estonskogo polkovnika j udocheriv yiyi dochok Irinu i Rayisu U Zhitomiri z rodinoyu zhiv u budinku 6 nini 10 na vulici Dmitrivskij U 1938 roci uchilishe nazvali jogo im yam TvoriViktor Kosenko zalishiv pislya sebe desyatki tvoriv yaki uvijshli do zolotogo fondu ukrayinskoyi fortepiannoyi muziki Sered nih Albom dityachih p yes na yakomu zrostalo bagato pokolin yunih pianistiv Dlya simfonichnogo orkestru Geroyichna uvertyura dlya simfonichnogo orkestru 1932 Moldavska poema 1937 Dlya fortepiano z orkestrom Koncert 1928 37 zavershenij L Revuckim ta G Majborodoyu Kamerni ansambli v tomu chisli Trio 1927 Sonata dlya violoncheli ta fortepiano 1923 Sonata dlya skripki ta fortepiano 1927 Sonata dlya alta ta fortepiano 1928 Skripkovij koncert Dlya fortepiano 6 poem 1915 21 v tomu chisli 2 poemi legendi Or 12 1921r 3 sonati 1922 1924 1926 30 2 koncertni valsi 1931 11 etyudiv or 8 A takozh Etyudi Mazurki or 3 or 9 Menuet or 3 Noktyurn fantaziya or 4 Noktyurn or 9 Prelyudi ta in Romansi na sl ukr i ros poetiv P Tichina O Pushkin O Blok O Apuhtin K Balmont ta inshih Pisni obrobki ukr nar pisen dlya chol kvartetu bez suprovodu 1929 36 24 tvori dlya ditej v tomu chisli cikl iz 6 ti dit yalink pisen 1936 37 Muzika do k f Ostannij port 1934 rezh A Kordyum vistav Aranzhuvannya i garmonizaciya ukr ros bilorus nar pisen Tvori dlya horu Na fortepiannu muziku kompozitora stvorenij balet Svitankova poema 1973 orkestruvannya zgodom Simfonichna syuyita L Koloduba libreto V Timofyeyeva postavlenij u Kiyivskomu teatri operi i baletu im T Shevchenka i Doneckomu teatri operi ta baletu Pam yat1938 roku za poradoyu poeta Maksima Rilskogo vidkritij memorialnij kabinet muzej mitcya u Kiyevi na vulici Mihajla Kocyubinskogo v budinku 9 na toj chas vulicya Timofiyivska budinok 11 u kvartiri 4 de Viktor Kosenko prozhivav z 11 travnya 1938 i do smerti Muzeyem opikuvalasya druzhina kompozitora Angelina Volodimirivna Kanep Kosenko 1964 roku muzej oficijno otrimav status narodnogo a z 2007 derzhavnogo Z 2009 roku maye nazvu Muzej kvartira V S Kosenka Tut zberigayutsya osobisti rechi rukopisi fotoarhiv epistolyarna spadshina kompozitora vidannya ta gramzapisi jogo tvoriv Na budinku vstanovleno memorialnu doshku skulptor G Kalchenko Na Bajkovomu cvintari de pohovanij Viktor Kosenko pam yatnik roboti skulptora L Shervuda arh A Ignashenka dilyanka 8 Im ya Kosenka prisvoyeno Zhitomirskomu muzichnomu uchilishu Kiyivskij dityachij muzichnij shkoli 3 jogo imenem nazvano vulici v Kiyevi ta Zhitomiri 2001 roku Ministerstvo kulturi i mistectv Ukrayini ta NSKU zasnuvali mistecku premiyu imeni Viktora Kosenka za znachni tvorchi dosyagnennya v galuzi muziki dlya ditej ta yunactva GalereyaNadgrobok Viktora KosenkaNadgrobok Viktora Kosenka Memorialna doshka V S Kosenkovi na vul Mihajla Kocyubinskogo 9 u KiyeviMemorialna doshka V S Kosenkovi na vul Mihajla Kocyubinskogo 9 u Kiyevi Marka na storichchya z dnya narodzhennya Viktora Kosenka 1996Marka na storichchya z dnya narodzhennya Viktora Kosenka 1996 Tablichka z nazvoyu muzeyu kvartiri Viktora KosenkaTablichka z nazvoyu muzeyu kvartiri Viktora Kosenka PrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Discogs 2000 d Track Q504063 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Arhiv V S Kosenka 1896 1938 u fondah Institutu rukopisu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo 2019 irbis nbuv gov ua Procitovano 15 serpnya 2023 Ivahnenko Lidiya 2007 U sviti charivnoyi muziki kabinet muzej Viktora Stepanovicha Kosenka Kiyiv Kij s 64 ISBN 966 8825 25 X Ivahnenko Lidiya 2007 U sviti charivnoyi muziki kabinet muzej Viktora Stepanovicha Kosenka Kiyiv Kij s 8 ISBN 966 8825 25 X Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il PosilannyaKanep Kosenko Angelina Volodimirivna Kosenko Viktor Stepanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 310 559 560 Kosenko Viktor 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 736 737 1000 ekz Marko Robert Steh Ochima kulturi 73 Igor Stravinskij i Viktor Kosenko Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kosenko Viktor Stepanovich Vilni noti avtorstva Kosenko Viktor Stepanovich na sajti International Music Score Library Project IMSLP MUZEJ KVARTIRA V KOSENKA Zhittya i tvorchist kompozitora FOTO 3 grudnya 2015 u Wayback Machine 120 rokiv vid dnya narodzhennya Video Bondarchuk P M Kosenko Viktor Stepanovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 208 ISBN 978 966 00 0855 4 Filc B M Kosenko Viktor Stepanovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Viktor Kosenko Noktyurn Fantaziya Opus 4 VideoLiteraturaMuzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik K 1997 S 322 Muzyka Bolshoj Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 274 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 374 Vakulovich N Viktor Kosenko i jogo tvorchist Muzika 1927 3 Barvinskij V Viktor Kosenko Ukr muzika 1939 1 Revuckij L Pamya ti V Kosenko Sov muzyka 1939 5 Hinchin L Geroyichna uvertyura V Kosen ka Rad muzika 1940 5 Dovzhen ko V V S Kosenko K 1949 1951 Dovzhen ko V V Geroyichna uvertyura V S Ko senka K 1963 Filc B Fortepianna tvorchist V Kosenka K 1965 V S Ko senko u spogadah suchasnikiv K 1967 Dovzhenko V Folklorni motivi u tvorchosti V S Kosenka NTE 1967 1 Gordijchuk M Ukrayinska radyanska simfonichna muzika K 1968 Bo rovik M Ukrayinskij radyanskij ka merno instrumentalnij ansambl K 1969 Vahranov Yu Fortepianni etyudi V Kosenka K 1970 Filc B Ukra yinskij radyanskij romans K 1970 Revuckij L O moem mladshem sovremennike Sov muzyka 1971 2 Olijnik O Kompozitor i suchasnist Muzika 1971 6 Timofye yev V Ukrayinskij radyanskij fortepiannij koncert K 1972 Zagajke vich M Balet na muziku V Kosenka Rad muzika 1974 1 V S Kosenko Spogadi Listi uporyad A V Kosenko Vid 2 ge dop K Muz Ukrayina 1975 Zand rok S Fortepianni sonati V Kosenka ta B Lyatoshinskogo UM 1975 Vip 10 Olijnik O Fortepianna tvorchist V Kosenka K 1977 Blok V Detskie pesy V Kosenko Muz zhizn 1978 5 Filc B Garmoniya solospivu K 1979 Vitte N Ispolnitelskaya deyatelnost V S Kosenko Vopr inst rum muz ispolnitelstva Sb nauch tr K 1982 Silvanskij S Sonata V S Kosenko dlya skripki i fortepiano Vopr instrum muz ispolnitel stva Sb nauch tr K 1982 Stecyuk R Viktor Kosenko K 1989 Viktor Ste panovich Kosenko poglyad z 90 h rr K 1997 Rzhevska M Pro dialektiku so cialnogo kontekstu mistectva ta evolyuciyi kompozitorskogo stilyu na pri k ladi tvorchosti V Kosenka Nauk zap Ternop ped un tu Ser Mist vo 1999 1 2 V S Kosenko i kulturno mistecki tradiciyi Volini Zhitomirshi ni Nauk zb Zhitomir 2005 Mencinskij T Violonchelna sonata V Kosenka do problemi kompozic obraz cilisnosti Hudozhnya cilisnist yak fenomen muz tvorchosti ta vikonavstva Nauk visn Nac muz akademiyi Ukrayini K 2005 Vip 48 U sviti charivnoyi muziki kabinet muzej Viktora Stepanovicha Kosenka L Ya Ivahnenko Kiyiv Kij 2007 150 s ISBN 966 8825 25 X Tirazh 1000