Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Микола́йович Скря́бін (25 грудня 1871 (6 січня 1872), Москва — 14 (27) квітня 1915) — російський композитор, піаніст, педагог.
| Скрябін Олександр Миколайович | |
|---|---|
| рос. Александр Николаевич Скрябин | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 грудня 1871 (6 січня 1872) |
| Місце народження | Москва |
| Дата смерті | 14 (27) квітня 1915 (43 роки) |
| Місце смерті | Москва |
| Причина смерті | сепсис |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професія | композитор, піаніст |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Вчителі | Звєрєв Микола Сергійович[2], Сафонов Василь Ілліч, Аренський Антон Степанович і Танєєв Сергій Іванович |
| Відомі учні | d і Горовиць Олександр Йохимович |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанр | символізм |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Діти | Юліан |
| Автограф |  |
| scriabinsociety.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в аристократичній сім'ї в Москві. У дитячі роки навчався фортепіано у Миколи Звєрєва, разом із Сергієм Рахманіновим. Закінчив Московську консерваторію, де навчався в Антона Аренського та Сергія Танєєва.
1894 року познайомився з відомим меценатом і видавцем М. П. Біляєвим, який почав публікувати твори Скрябіна, а симфонічні твори композитора відтоді стали звучати в програмах російських симфонічних концертах. 1896 року оженився на піаністці Вірі Іванівні Ісакович, з якою у закордонній поїздці 1897/98 років вона виступала разом із чоловіком у концертних програмах, граючи його твори. Того ж року Скрябін почав викладати клас фортепіано в Московській консерваторії. Протягом 1900—1904 років Скрябін написав три симфонії.
У Олександра Скрябіна було семеро дітей: Римма, Олена, і Лев від першого шлюбу з Вірою Іванівною Скрябіною (Ісакович); Аріадна, Юліан та — від другого, з . З них двоє — старша дочка Римма (1898—1905) і син Лев (1902—1910) — померли у віці семи років. На момент смерті Льва композитор уже кілька років жив зі своєю другою дружиною в фактичному шлюбі, а його стосунки з першою сім'єю були остаточно зіпсовані — батьки не зустрілися навіть на могилі сина.
У 1908 році через незадоволення низькими гонорарами Скрябін розірвав відносини з видавництвом Біляєва, проте жодне інше видавництво не погодилося публікувати твори Скрябіна, через що композитор був вимушений заробляти виключно концертною діяльністю. У цей період Скрябін написав симфонічні поеми «Поема екстазу» та «Прометей».
У 1910—1914 роках композитор жив у Москві, де навколо нього згуртувалося коло шанувальників, що пізніше створили Скрябінське товариство. 7 квітня 1915 року в нього розвинувся карбункул верхньої губи, причиною якого найімовірніше став стафілокок. Відсутність ефективних методів лікування на той час призвела врешті решт до розвитку сепсису (зараження крові) з вкрай тяжким перебігом. Помер від цього композитор вже 14 квітня 1915 року. Поховали Скрябіна на Новодівочому цвинтарі.
Творчість
Найважливіший вплив на формування Скрябіна зробили представники російського релігійно-філософського ренесансу, особливо В. Соловйов і В. Іванов. Символізм, з його центральною ідеєю теургії, забарвлений у містичні, навіть апокаліптичні тони, зустрів гарячий відгук з боку витонченого художника, що прагнув уникнути усякої буденності. Беручи участь у гуртку російського філософа , композитор одночасно знайомився із працями Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля, вивчав матеріали філософського конгресу в Женеві. Крім того, його цікавили східні релігійні навчання й сучасна теософська література, зокрема «Таємна доктрина» Є. П. Блаватскої. Його великі пізнання, представляючи особливий рід філософської еклектики, де найважливішим виявлявся досвід синтезу різних вчень і світоглядних позицій, давали композиторові привід міркувати про свою вибраність, представляти себе центром і джерелом «нового навчання», що може перетворити світ, вивести його на новий виток розвитку. Скрябін уважав, що художник, як мікрокосм, може впливати на макрокосм держави й навіть усього світобудови.
У творчості Скрябіна представлені фортепіанні й симфонічні жанри. У 90-х рр. створені прелюдії, мазурки, етюди, експромти, 1-3-а сонати для фортепіано, концерт для фортепіано з оркестром, в 1900-х рр. — 3 симфонії, 4-10-я сонати й поеми для фортепіано (у тому числі «Трагічна», «Сатаническая», «До полум'я»), а також такі симфонічні твори, такі як «Поема екстазу» (1907), «Прометей» (1910) — етапний твір пізнього періоду творчості. Музика Скрябіна відбила бунтарський дух свого часу, передчуття революційних змін. У ній з'єдналися вольовий порив, напружена динамічна експресія, героїчна радість, особлива «полетность» і витончена одухотворена лірика.
Твори Скрябіна, що втілили ідею екстазу, сміливого, спрямованого до невідомих космічних сфер пориву, ідею перетворюючої сили мистецтва (вінцем таких створінь, на думку Скрябіна, повинна була стати «Містерія», у якій поєднуються всі види мистецтва — музика, поезія, танець, архітектура, а також світло), відрізняються великим ступенем художнього узагальнення, силою емоційного впливу.
У творчості Скрябіна своєрідно сполучаються пізньоромантичні традиції (втілення образів ідеальної мрії, палкий, схвильований характер висловлення, тяжіння до синтезу мистецтв, перевага жанрам прелюдії й поеми) з явищами музичного імпресіонізму (тонкий звуковий колорит), символізму (способи-символи: теми «волі», «самоствердження», «боротьби», «томління», «мрії»), а також експресіонізму. Скрябін — яскравий новатор в області засобів музичної виразності й жанрів, у пізніх творах основою гармонійної організації стає домінантова гармонія (найхарактерніший тип аккорда — т. зв. прометеївський акорд). Він уперше в музичній практиці ввів у симфонічну партитуру спеціальну партію світла (поема «Прометей»), що пов'язано зі зверненням до кольорового слуху.
Записи
У січні 1911 року Скрябін грав у Москві 9 своїх творів для Welte-Mignon і його гра була записана на .
Сьогодні дискографія Скрябіна надзвичайно широка. У Радянському Союзі найбільш повно фортепіанна творчість Скрябіна була представлена у записах В. Софроницького, оркестрова музика — у записах Є. Свєтланова. Наприкінці 1980-х велику кількість фортепіанних та оркестрових творів записав Володимир Ашкеназі.
Список творів
Для симфонічного оркестру
- 3 Симфонії
- № 1, мі мажор, Op. 26;
- № 2 , до мінор, Op. 29;
- № 3 «Божественна поема», до мінор, Op. 43;
- «Поема екстазу», Op. 54
- «Прометей: Поема вогню», Op. 60
- Містерія (незакінчена)
- «Мрії» («Reverie»), Op. 24
для фортепіано з оркестром
- концерт (fis-moll, op. 20, 1896-97),
- фантазія (без ор., 1888-89, видано посмертно);
для фортепіано
|
|
Див. також
- 6549 Скрябін — астероїд, який назвали на честь композитора.
Примітки
- Скрябин, Александр Николаевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1907. — Т. доп. IIа. — С. 632.
- Літопис життя та творчості А. Н. Скрябіна, 1985.
- Бандура, 2004.
- Федякин, 2004.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)
Бібліографія
(рос.)
- Игорь Глебов (Борис Асаф'єв). Скрябин. Опыт характеристики — Петроград: Светозар, 1921 (переиздано в сборнике 1973 г.);
- Воспоминания о Скрябине — Муз.сектор Государственного Издательства, М., 1922 (переиздание М., 2000);
- Шлёцер Б. Ф. А.Скрябинъ. Личность. Мистерия., — изд. Грани, Берлинъ 1923;
- Сабанеев Л. А. Н. Скрябин — М., 1925;
- Полфьоров. Я. Я. «Музичні силуети. Скрябін», 1926.
- А. Н. Скрябин. Сборник статей к столетию со дня рождения — М.: Советский композитор, М., 1973;
- Рудакова Е. Н. (составитель) Александр Николаевич Скрябин (альбом) — М.: Музыка, 1980;
- Ванечкина И. Л., Галеев Б. М. Поэма Огня — Издательство Казанского Университета, 1981;
- Бэлза И. Ф. Александр Николаевич Скрябин — М.: Музыка, 1982;
- Прянишникова М. П., Томпакова О. М. «Летопись жизни и творчества А. Н. Скрябина» — М., Музыка, 1985;
- Ханон Ю. Скрябин как Лицо. — Лики России / Центр Средней Музыки, СПб., 1995
- «Мистерия нового мира» [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.] Л. В. Шапошникова, Тернистый путь Красоты. — М.: МЦР; Мастер-Банк, 2001. — С. 205—217
- Федякин С. Р. Скрябин — М.,Молодая Гвардия, 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Mikola jovich Skrya bin 25 grudnya 1871 6 sichnya 1872 18720106 Moskva 14 27 kvitnya 1915 rosijskij kompozitor pianist pedagog Skryabin Oleksandr Mikolajovichros Aleksandr Nikolaevich SkryabinZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya25 grudnya 1871 6 sichnya 1872 1872 01 06 Misce narodzhennyaMoskvaData smerti14 27 kvitnya 1915 1915 04 27 43 roki Misce smertiMoskvaPrichina smertisepsisPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiyaProfesiyakompozitor pianistOsvitaMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchiteliZvyeryev Mikola Sergijovich 2 Safonov Vasil Illich Arenskij Anton Stepanovich i Tanyeyev Sergij IvanovichVidomi uchnid i Gorovic Oleksandr JohimovichInstrumentifortepianoZhanrsimvolizmZakladMoskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoBatkodMatidDitiYulianAvtografscriabinsociety com Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v aristokratichnij sim yi v Moskvi U dityachi roki navchavsya fortepiano u Mikoli Zvyeryeva razom iz Sergiyem Rahmaninovim Zakinchiv Moskovsku konservatoriyu de navchavsya v Antona Arenskogo ta Sergiya Tanyeyeva 1894 roku poznajomivsya z vidomim mecenatom i vidavcem M P Bilyayevim yakij pochav publikuvati tvori Skryabina a simfonichni tvori kompozitora vidtodi stali zvuchati v programah rosijskih simfonichnih koncertah 1896 roku ozhenivsya na pianistci Viri Ivanivni Isakovich z yakoyu u zakordonnij poyizdci 1897 98 rokiv vona vistupala razom iz cholovikom u koncertnih programah grayuchi jogo tvori Togo zh roku Skryabin pochav vikladati klas fortepiano v Moskovskij konservatoriyi Protyagom 1900 1904 rokiv Skryabin napisav tri simfoniyi U Oleksandra Skryabina bulo semero ditej Rimma Olena i Lev vid pershogo shlyubu z Viroyu Ivanivnoyu Skryabinoyu Isakovich Ariadna Yulian ta vid drugogo z Z nih dvoye starsha dochka Rimma 1898 1905 i sin Lev 1902 1910 pomerli u vici semi rokiv Na moment smerti Lva kompozitor uzhe kilka rokiv zhiv zi svoyeyu drugoyu druzhinoyu v faktichnomu shlyubi a jogo stosunki z pershoyu sim yeyu buli ostatochno zipsovani batki ne zustrilisya navit na mogili sina U 1908 roci cherez nezadovolennya nizkimi gonorarami Skryabin rozirvav vidnosini z vidavnictvom Bilyayeva prote zhodne inshe vidavnictvo ne pogodilosya publikuvati tvori Skryabina cherez sho kompozitor buv vimushenij zaroblyati viklyuchno koncertnoyu diyalnistyu U cej period Skryabin napisav simfonichni poemi Poema ekstazu ta Prometej U 1910 1914 rokah kompozitor zhiv u Moskvi de navkolo nogo zgurtuvalosya kolo shanuvalnikiv sho piznishe stvorili Skryabinske tovaristvo 7 kvitnya 1915 roku v nogo rozvinuvsya karbunkul verhnoyi gubi prichinoyu yakogo najimovirnishe stav stafilokok Vidsutnist efektivnih metodiv likuvannya na toj chas prizvela vreshti resht do rozvitku sepsisu zarazhennya krovi z vkraj tyazhkim perebigom Pomer vid cogo kompozitor vzhe 14 kvitnya 1915 roku Pohovali Skryabina na Novodivochomu cvintari TvorchistAlexander Nikolayevich Scriabin Najvazhlivishij vpliv na formuvannya Skryabina zrobili predstavniki rosijskogo religijno filosofskogo renesansu osoblivo V Solovjov i V Ivanov Simvolizm z jogo centralnoyu ideyeyu teurgiyi zabarvlenij u mistichni navit apokaliptichni toni zustriv garyachij vidguk z boku vitonchenogo hudozhnika sho pragnuv uniknuti usyakoyi budennosti Beruchi uchast u gurtku rosijskogo filosofa kompozitor odnochasno znajomivsya iz pracyami Kanta Fihte Shellinga Gegelya vivchav materiali filosofskogo kongresu v Zhenevi Krim togo jogo cikavili shidni religijni navchannya j suchasna teosofska literatura zokrema Tayemna doktrina Ye P Blavatskoyi Jogo veliki piznannya predstavlyayuchi osoblivij rid filosofskoyi eklektiki de najvazhlivishim viyavlyavsya dosvid sintezu riznih vchen i svitoglyadnih pozicij davali kompozitorovi privid mirkuvati pro svoyu vibranist predstavlyati sebe centrom i dzherelom novogo navchannya sho mozhe peretvoriti svit vivesti jogo na novij vitok rozvitku Skryabin uvazhav sho hudozhnik yak mikrokosm mozhe vplivati na makrokosm derzhavi j navit usogo svitobudovi U tvorchosti Skryabina predstavleni fortepianni j simfonichni zhanri U 90 h rr stvoreni prelyudiyi mazurki etyudi ekspromti 1 3 a sonati dlya fortepiano koncert dlya fortepiano z orkestrom v 1900 h rr 3 simfoniyi 4 10 ya sonati j poemi dlya fortepiano u tomu chisli Tragichna Satanicheskaya Do polum ya a takozh taki simfonichni tvori taki yak Poema ekstazu 1907 Prometej 1910 etapnij tvir piznogo periodu tvorchosti Muzika Skryabina vidbila buntarskij duh svogo chasu peredchuttya revolyucijnih zmin U nij z yednalisya volovij poriv napruzhena dinamichna ekspresiya geroyichna radist osobliva poletnost i vitonchena oduhotvorena lirika Tvori Skryabina sho vtilili ideyu ekstazu smilivogo spryamovanogo do nevidomih kosmichnih sfer porivu ideyu peretvoryuyuchoyi sili mistectva vincem takih stvorin na dumku Skryabina povinna bula stati Misteriya u yakij poyednuyutsya vsi vidi mistectva muzika poeziya tanec arhitektura a takozh svitlo vidriznyayutsya velikim stupenem hudozhnogo uzagalnennya siloyu emocijnogo vplivu Kolorove bachennya zvukiv O Skryabina U tvorchosti Skryabina svoyeridno spoluchayutsya piznoromantichni tradiciyi vtilennya obraziv idealnoyi mriyi palkij shvilovanij harakter vislovlennya tyazhinnya do sintezu mistectv perevaga zhanram prelyudiyi j poemi z yavishami muzichnogo impresionizmu tonkij zvukovij kolorit simvolizmu sposobi simvoli temi voli samostverdzhennya borotbi tomlinnya mriyi a takozh ekspresionizmu Skryabin yaskravij novator v oblasti zasobiv muzichnoyi viraznosti j zhanriv u piznih tvorah osnovoyu garmonijnoyi organizaciyi staye dominantova garmoniya najharakternishij tip akkorda t zv prometeyivskij akord Vin upershe v muzichnij praktici vviv u simfonichnu partituru specialnu partiyu svitla poema Prometej sho pov yazano zi zvernennyam do kolorovogo sluhu ZapisiPrelude Op 11 No 1 source source 728 kB Prelude Op 11 No 2 source source 1492 kB Mazurka Op 40 No 2 source source 677 kB Prelude No 1 Op 67 source source Performed by Jennifer Castellano Courtesy of Musopen 1 87 mB Pri problemah glyante v dovidku U sichni 1911 roku Skryabin grav u Moskvi 9 svoyih tvoriv dlya Welte Mignon i jogo gra bula zapisana na Sogodni diskografiya Skryabina nadzvichajno shiroka U Radyanskomu Soyuzi najbilsh povno fortepianna tvorchist Skryabina bula predstavlena u zapisah V Sofronickogo orkestrova muzika u zapisah Ye Svyetlanova Naprikinci 1980 h veliku kilkist fortepiannih ta orkestrovih tvoriv zapisav Volodimir Ashkenazi Spisok tvorivDlya simfonichnogo orkestru 3 Simfoniyi 1 mi mazhor Op 26 2 do minor Op 29 3 Bozhestvenna poema do minor Op 43 Poema ekstazu Op 54 Prometej Poema vognyu Op 60 Misteriya nezakinchena Mriyi Reverie Op 24 dlya fortepiano z orkestrom koncert fis moll op 20 1896 97 fantaziya bez or 1888 89 vidano posmertno dlya fortepiano 10 sonat 1 or 6 1892 2 sonata fantaziya or 19 1892 97 3 or 23 1897 98 4 op 30 1901 03 5 or 53 1907 6 or 62 1911 12 7 op 64 1911 12 8 Or 66 1912 13 9 or 68 1913 10 or 70 1913 poemi 2 poemi or 32 1903 Tragichna or 34 1903 Satanichna or 36 1903 or 41 1903 2 poemi or 44 1904 05 Poema noktyurn op 61 1911 12 2 poemi or 63 Maska Strannost 1912 2 poemi or 69 1913 Do polum ya Vers la flamme or 72 1914 prelyudiyi 24 prelyudiyi or 11 1888 96 6 prelyudij or 13 1895 5 prelyudij or 15 1895 96 5 prelyudij op 16 1894 95 7 prelyudij or 17 1895 96 4 prelyudij or 22 1897 98 2 prelyudij or 27 1900 4 prelyudij or 31 1903 4 prelyudij or 33 l903 3 prelyudij or 35 1903 4 prelyudij op 37 1903 4 prelyudij or 39 1903 4 prelyudij or 48 1905 2 prelyudij or 67 1912 13 5 prelyudij or 74 1914 mazurki 10 or 3 1888 90 9 or 25 1899 2 or 40 1903 valsi or 1 1885 86 or 38 1903 Podibno valsu Quasi valse or 47 1905 vals dlya livoyi ruki bez or 1907 etyudi 12 or 8 1894 95 8 or 42 1903 3 or 65 v nonah v septimah i kvintah 1912 ekspromti 2 u formi mazurki or 7 1891 2 or 10 1894 2 or 12 1895 2 or 14 1895 cikli i grupi p yes or 2 Etyud Prelyudiya Ekspromt 1887 89 or 5 2 noktyurni 1890 or 9 Prelyudiya i Noktyurn dlya livoyi ruki 1894 or 45 Listok z albomu Vigadliva poema Prelyudiya 1905 07 or 49 Etyud Prelyudiya Mriyi 1905 or 51 Krihkist Prelyudiya okrilena poema Tanec tomlinnya 1906 or 52 Poema Zagadka Poema tomlinnya 1905 or 56 Prelyudiya Ironiya Nyuansi Etyud 1908 or 57 Bazhannya Laska u tanci 1908 or 59 Poema Prelyudiya 1910 11 2 tanca or 73 Girlyandi Pohmure polum ya 1914 okremi p yesi Allegro appassionato or 4 1887 93 pereroblena 1 a chastina nezakinchenoyi yunackoyi sonati es moll Presto bez or 1888 89 3 ya chastina nezakinchenoyi yunackoyi sonati as moll Koncertne Allegro or 18 1895 1897 polonez or 21 1897 98 fantaziya or 28 1900 01 skerco op 46 1905 Listok iz alboma or 58 1911 Div takozh6549 Skryabin asteroyid yakij nazvali na chest kompozitora PrimitkiSkryabin Aleksandr Nikolaevich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1907 T dop IIa S 632 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892488d Track Q19908137d Track Q24487158 Litopis zhittya ta tvorchosti A N Skryabina 1985 Bandura 2004 Fedyakin 2004 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 angl Bibliografiya ros Igor Glebov Boris Asaf yev Skryabin Opyt harakteristiki Petrograd Svetozar 1921 pereizdano v sbornike 1973 g Vospominaniya o Skryabine Muz sektor Gosudarstvennogo Izdatelstva M 1922 pereizdanie M 2000 Shlyocer B F A Skryabin Lichnost Misteriya izd Grani Berlin 1923 Sabaneev L A N Skryabin M 1925 Polforov Ya Ya Muzichni silueti Skryabin 1926 A N Skryabin Sbornik statej k stoletiyu so dnya rozhdeniya M Sovetskij kompozitor M 1973 Rudakova E N sostavitel Aleksandr Nikolaevich Skryabin albom M Muzyka 1980 Vanechkina I L Galeev B M Poema Ognya Izdatelstvo Kazanskogo Universiteta 1981 Belza I F Aleksandr Nikolaevich Skryabin M Muzyka 1982 Pryanishnikova M P Tompakova O M Letopis zhizni i tvorchestva A N Skryabina M Muzyka 1985 Hanon Yu Skryabin kak Lico Liki Rossii Centr Srednej Muzyki SPb 1995 Misteriya novogo mira 14 chervnya 2008 u Wayback Machine L V Shaposhnikova Ternistyj put Krasoty M MCR Master Bank 2001 S 205 217 Fedyakin S R Skryabin M Molodaya Gvardiya 2004