Бори́с Микола́йович Лятоши́нський (22 листопада (4 грудня) 1894, Житомир — 15 квітня 1968, Київ) — український композитор, диригент і педагог, один із представників модернізму та експресіонізму в українській класичній музиці.
Серед учнів Лятошинського — композитори, що увійшли до групи «Київський авангард» (В. Годзяцький, Л. Грабовський, В. Пацера, В. Сильвестров), а також Й. Балакаускас, О. Канерштейн, І. Карабиць, Є. Станкович, І. Шамо.
Нагороджений званнями Заслуженого діяча мистецтв УРСР (1945), народного артиста УРСР (1968), державними преміями СРСР (1946, 1952) та УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1971)
Життєпис
Народився 22 грудня 1894 (3 січня 1895) року в Житомирі в сім'ї інтелігентів: батько Микола Леонтійович був вчителем історії, крім педагогічної роботи займався науковою діяльністю у галузі історичних наук, а як директор різних гімназій вів громадсько-освітню роботу в Житомирі, Немирові, Златополі. Мати добре грала на фортепіано й співала.
Ранні роки
З ранніх років виявив велику музичну обдарованість, вчився грати на скрипці й фортепіано.
Освіту почав здобувати у Першій київській чоловічій гімназії у серпні 1904 року, потім була із серпня 1906 року Немирівська чоловіча гімназія, де його батько був директором. З 1 вересня 1908 року по 15 лютого 1911 року навчався у чоловічій гімназії міста Златополя, де його батько був також директором. Саме тут почав серйозно займатись музикою: навчався грі на скрипці у гімназійного викладача Бенціона Хаїмовського, грав в учнівському оркестрі. В 14 років написав кілька музичних творів, серед яких струнний та фортепіанний квартети. Перші твори молодого композитора з успіхом виконувалися в Житомирі. Із Златополя свідоцтво з 6 класу видано до Житомирської Другої чоловічої гімназії, яку закінчив у 1913 році.
У 1913 році Борис Лятошинський переїхав до Києва, та вступив до юридичного факультету Київського університету. Водночас готувався до вступу в тільки-но відкриту консерваторію, приватно навчаючись музиці у професора Київської консерваторії Р. Глієра: після запрошення останнього став студентом його класу. А вже в 1914 році відбулося знайомство Лятошинського з майбутньою дружиною Маргаритою Царевич.
Закінчив у 1918 юридичний факультет Київського університету, у 1919 року — Київську консерваторію у класі композиції Р. Глієра. Із вдячністю згадував роки навчання у Р. Глієра, у його спогадах про наставника читаємо: «Він вимагав тільки одного: щоб ми були щирі у своїх музичних висловлюваннях, щоб у них незмінно відчувалась правдивість думки і почуття, щоб ми неухильно підвищували свій професіоналізм». Творчі зв'язки з Глієром Лятошинський підтримував, з часом вони переросли у щиру людську дружбу. Серед творів консерваторських років сам композитор виділяв як цілком зрілі два: Струнний квартет № 1, ор. 1 і Симфонію № 1, ор. 2.
1920-ті роки
З 1920 року Б. Лятошинський викладає музично-теоретичні дисципліни на виконавських факультетах Київської консерваторії, а з 1922 року — веде клас композиції. Першими його випускниками (1925) стали згодом відомі митці — музикознавець І. Ф. Белза і композитори Г. П. Таранов, П. Т. Глушков.
20-ті роки стали для Лятошинського періодом творчої зрілості, формування індивідуального стилю. У першій половині 20-х років він глибоко цікавився новою музикою, стежачи за здобутками як російських композиторів (С. Прокоф'єв, І. Стравінський, М. Мясковський), так і західних (А. Шенберг, А. Берг, Б. Барток, А. Онеггер та ін.). З 1922 по 1925 роки Борис Лятошинський очолював Асоціацію сучасної музики при Музичному товаристві імені М. Д. Леонтовича. На засіданнях асоціації митці знайомилися з музикою XX століття.
У той період композитор звертався переважно до камерних жанрів. Він написав струнний квартет № 2, тріо для фортепіано, скрипки і віолончелі, дві сонати для фортепіано, цикл фортепіанних п'єс «Відображення» і низку романсів на вірші Г. Гейне, К. Бальмонта, Верлена, Вайльда, Едґара По, П. Шеллі, І. Буніна, М. Метерлінка та ін. Музичні теми деяких ранніх творів композитор пізніше використав у великих симфонічних полотнах (наприклад, музична тема з «Відображень» з'явиться у Симфонії № 4).
Друга половина 20-х років була не менш інтенсивною у творчості Б. Лятошинського. Композитор написав струнний квартет № 3, сонату для скрипки й фортепіано, баладу для фортепіано; тоді ж він знову звернувся до великих форм («Увертюра на чотири українські народні теми», опера «Золотий обруч» за повістю І. Франка «Захар Беркут»). «Увертюра» для симфонічного оркестру відзначена першою премією на республіканському конкурсі разом із Симфонією № 2 Л. Ревуцького.
1930-ті роки
30-ті роки — важливий етап у творчій біографії Лятошинського. Композитор знову звернувся до великих оркестрових форм, створив сюїту з своєї музики до кінофільмів (1931—1932) та Симфонію № 2 (1936).
У цей час композитор писав також романси на вірші О. Пушкіна, І. Франка, Л. Первомайського, зробив десять обробок українських народних пісень для голосу з фортепіано, створив дві кантати («Урочиста кантата» і «Заповіт») і оперу «Щорс».
Через драматургічні вади лібрето та перекручення деяких історичних фактів, опера «Щорс» ішла на сценах кількох театрів України недовго. Нова редакція «Щорса», здійснена І. Белзою (під назвою «Полководець»), також швидко зійшла зі сцени. І все-таки окремі номери та сцени опери, зокрема заключна сцена й увертюра, і сьогодні виконуються з успіхом у концертах та по радіо.
Поряд з написанням власних творів Лятошинський редагував і оркестрував оперу «Енеїда» М. Лисенка, оркестрував балет «Комедіанти» і оперу «Шах Сенем» Глієра, а у 1937 році блискуче оркеструє оперу «Тарас Бульба» Лисенка. У 30-ті роки Борис Миколайович також пише музику для кінофільмів.
Творчу працю Лятошинському весь час доводилося поєднувати з педагогічною і музично-громадською роботою. Продовжувалась його викладацька діяльність у Київській консерваторії. 1935 року Борису Миколайовичу присвоєно звання професора. У 1935—1938 роках Лятошинський викладав паралельно у двох консерваторіях — Київській і Московській, де також обіймав посаду професора.
1939 року Лятошинського обирають головою правління Спілки композиторів України. Цю посаду він обіймав до нападу Третього рейху на Радянський Союз.
1940-ві роки
У квітні 1941 року в Київській філармонії відбувся великий авторський концерт Лятошинського, який пройшов з великим успіхом. Автор сам продиригував свою Симфонію № 2, танці з опери «Золотий обруч» і сюїту з опери «Щорс» для хору й оркестру.
З початком війни Лятошинського було евакуйовано до Саратова, де вже знаходилась Московська консерваторія, де він продовжив викладацьку роботу. Тоді ж у Саратові організувалася радіостанція «Тарас Шевченко», яка вела свої передачі для партизанського підпілля України. В них постійно брав участь Лятошинський разом із своєю дружиною Маргаритою Царевич.
Композиторська праця Бориса Миколайовича воєнних років була дуже плідною. За три роки він написав «Український квінтет», Струнний квартет № 4, Сюїту на українські народні теми для струнного квартету, Сюїту для квартету дерев'яних духових інструментів, Тріо № 2, Сюїту і Прелюдії для фортепіано, романси на вірші М. Рильського і В. Сосюри, обробив більше вісімдесяти українських народних пісень.
Центральним твором Лятошинського першої половини 40-х років став Український квінтет. За цей твір Б. Лятошинському присуджено Державну премію. На початку 1945-го у зв'язку з 50-річчям композиторові присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, він був також нагороджений медаллю «За доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
Повоєнні роки
Влітку 1944 року Лятошинський повернувся в Україну і відразу ж включився у музичне життя Києва. З 1944 року і до самої смерті (1968) він жив у будинку письменників Роліт, де встановлено меморіальну дошку композиторові. Лятошинського призначають художнім керівником Української філармонії, він працює музичним консультантом у Радіокомітеті, викладає у Київській консерваторії.
Кінець 40-х — 50-ті роки стали наступним плідним етапом у мистецькій діяльності Лятошинського. В цей період він написав ряд хорових і оркестрових творів, романсів, музику до кінофільмів. Серед найзначніших творів — Симфонія № 3, симфонічна балада «Гражина», «Поема возз'єднання», поема «На берегах Вісли», Концерт для фортепіано з оркестром. Ваговим вкладом в українську хорову творчість повоєнних років стали хори Б. Лятошинського на вірші Т. Шевченка і О. Пушкіна.
У 1952 році Борису Лятошинському була присуджена Державна премія за музику до фільму «Тарас Шевченко».
Серед останніх творів Б.Лятошинського — симфонії № 4 і № 5, «Слов'янська сюїта» та «Лірична поема».
Помер 15 квітня 1968 року, похований на Байковому цвинтарі в Києві (надгробок — бронза; скульптор О. О. Банников, архітектор ; встановлений у 1971 році).
Пам'ять
Український режисер В'ячеслав Скворцов у 1994 році на честь митця створив стрічку «Борис Лятошинський».
В Україні щороку присуджується державна Премія імені Бориса Лятошинського.
Ім'я Бориса Лятошинського носять музичний коледж у Харкові, дитяча музична школа в Житомирі (у школі відкрито кімнату-музей Б. Лятошинського), вулиці в Житомирі, Києві, Луцьку.
Права на використання творів Б. Лятошинського належать його нащадкам (Тетяні Гомон).
У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України зберігається особовий фонд Б.Лятошинського (№ 181), який налічує 70 одиниць зберігання архівних документів за 1916—1971 рр.
- Меморіальна дошка Б. Лятошинському на будинку письменників Роліт у Києві (скульптор А. Банніков, архітектор О. К. Стукалов)
- Музична школа ім. Лятошинського в Житомирі
- Кімната-музей Б.Лятошинського в музичній школі №1 м. Житомира
Характеристика творчості
Дмитро Шостакович писав про музику Лятошинського:
Борис Миколайович Лятошинський справедливо займає важливе місце в історії української радянської музики. З його іменем багато в чому пов'язане її формування і перш за все розвиток симфонічного жанру на Україні. |
Для симфонізму Лятошинського характерна підвищена насиченість фактури, драматичність, музична мова, непозбавлена модерністичних рис (через що його звинувачували у «формалізмі») і впливів Малера, Вагнера з одного боку, та французького імпресіонізму й слов'янського мелодизму — з іншого. Серед композиторів, музика яких мала вплив на Лятошинського Леонід Грабовський називає Ліста, Вагнера, Бородіна, Скрябіна, Лисенка, Леонтовича, Дебюссі, Стравінського, Берга, Бартока, Шимановського.
Авторський стиль Лятошинського пройшов кілька етапів, від захоплення модернізмом до поступового спрощення, «демократизації» музичної мови в умовах ідеологічного тиску на митця за його надто сміливий авторський стиль (яскравий приклад тому — вимушена заміна трагічного фіналу Третьої симфонії на урочисто-переможний).
Ранній період
Його перші твори (зокрема, струнний квартет ор. 1, d-moll) виявляють значний вплив композиторів-кучкістів. Цим творам властива поміркована гармонічна мова (чітка акордова будова і ладотональна логіка), ясний рельєфний ритм і випукла мелодія.
Дальший період творчості Б. Лятошниського (ор. 5—18) характеризується зростаючою самозаглибленістю, пориванням у світ індивідуальних емоцій із забарвленням романтичного пасеїзму. Такі романси, як «Проклятое место» (на слова Ф. Геббеля), «Цветок самоубийцы» (Г. Гейне), «На кладбище» (І. Буніна), цикл «Лунные тени», «Камыши», «Подводные растения» (К. Бальмонта) та інші, написані близько 1921 року, виявляють впливи «сучасництва» з його загостреними засобами музичної мови, з тяжінням до нервової, напруженої ритміки, до перенесення опорних функцій тризвуків на великий септакорд, нонакорд та інші складні гармонічні співзвуччя. У цьому розумінні особливо показові його фортепіанна соната ор. 13, фортепіанний цикл «Відображення», ор. 16, друга соната для фортепіано, ор. 18 і т. ін.
Зрілий період
Починаючи з сонати для скрипки і фортепіано ор. 19, де знов виразно виступають життєві колізії, композитор поволі позбувається світу ілюзорних образів — його мелодика стає безпосереднішою, гармонія простішою[].
Творча перебудова композитора особливо яскраво виявляється, починаючи з увертюри на чотири українські теми, ор. 20 (1926 р.) для великого оркестру. Тут прояснення його стилю пов'язане з використанням засобів виразності народної пісні. Ще більше це помітно в дальших творах — у трьох п'єсах на теми таджицьких народних пісень для скрипки з фортепіано, ор. 25 і особливо в першій опері композитора «Золотий обруч» за історичною повістю І. Франка «Захар Беркут» (1929 р.).
Від вишуканих, рафінованих романсів через зв'язок з народною піснею композитор прийшов до створення своєї Другої симфонії (1935 р.), в якій прагнення дати героїчні образи боротьби, що стверджує життєві ідеали, стає вже основним[]. Ще ширше, ніж у «Золотому обручі», Лятошинський використав українські народні пісні в опері «Щорс». Водночас опера пронизана наскрізним оркестровим розвитком, має розгалужену систему лейтмотивів. Особливо виділяється увертюра, симфонічна картина бою з V акту і заключна сцена з хором. Останній номер позначений напруженим оркестровим розгортанням. З великою трагедійною силою звучить у хорі пісня «Козака несуть».
Використання українського народного мелосу спостерігаємо в камерно-інструментальних жанрах, зокрема у Тріо № 2, Українському квінтеті, Струнному квартеті № 4, Сюїті для струнного квартету на українські народні теми.
Велика музична спадщина Б. М. Лятошинського є золотим фондом української музики. Симфонічний оркестр Держтелерадіо нині (Національна радіокомпанія України), під керівництвом народного артиста України Вадима Гнєдаша, був першим інтерпретатором творів Б. М. Лятошинського. Його симфонії, симфонічні поеми, хорові, камерні та вокальні твори записані в фонд українського радіо і складають золотий запас українського мистецтва.
Педагогічна діяльність
Значну частину свого життя Борис Лятошинський присвятив педагогічній діяльності. Серед учнів Лятошинського — відомі українські композитори: Леонід Грабовський, Леся Дичко, Іван Карабиць, Микола Полоз, Валерій Польовий, Валентин Сильвестров, Володимир Загорцев, Євген Станкович, Ігор Шамо, Георгій Мірецький, які вивели українську композиторську школу на світові обрії.
За спогадами Ф.Аерової, «до студентів Б.Лятошинський ставився дуже уважно, намагався виявити індивідуальність кожного, оцінював його успіхи з доброзичливістю й водночас суворою вимогливістю». Студентів підкоряла «…глибока змістовність і громадська значущість його творів, величезна майстерність втілення мистецьких задумів, енциклопедичні знання, широта інтересів, чесність у характеристиці явищ і поряд із тим — простота й доброзичливість у спілкуванні…».
Творчий доробок
- «Золотий обруч» (за повістю Івана Франка «Захар Беркут», 1929)
- «Щорс» («Полководець», лібр. І.Кочерги та М.Рильського, 1937)
- «Урочиста кантата» (слова М.Рильського, 1939)
- «Заповіт» (слова Т.Шевченка. 1939)
Для симфонічного оркестру
- 5 симфоній
- сюїти, увертюри, симфонічні поеми
- Фантастичний марш (1920)
- Жартівливий марш (1920)
- Увертюра на чотири укр. нар. теми (1926)
- Поема возз'єднання (1949—1950)
- «Тарас Шевченко», оркестрова сюїта з музики до кінофільму (1952)
- Сюїта з музики до трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (1955)
- «Ґражина», балада для симфонічного оркестру (1955)
- «На берегах Вісли», симфонічна поема для оркестру (1958)
- «Польська сюїта» (1961)
- «Слов'янська увертюра» (1961)
- «Лірична поема» (пам'яті Р. Глієра) (1964)
- «Слов'янська сюїта» (1966)
- Урочиста увертюра (1968)
- Сюїти з музики до кінофільмів (1931-32)
Для фортепіано з оркестром: «Слов'янський концерт»(1953),
Для духового оркестру
- Урочистий марш (1931)
- 2 похідні марші (1932, 1936)
Для голосу з оркестром
- Три романси (слова старовинних китайських поетів, 1925)
- Два романси (слова О.Пушкіна, К.Рилєєва, 1951)
Для голосу і камерно-інструментального ансамблю
- Два романси (слова К.Бальмонта, 1923)
Камерно-інструментальні ансамблі
- Для квартету дерев'яних духових інструментів — Сюїта (1944), Три п'єси (1939)
- 2 фортепіанні тріо (1922, 1942)
- 4 струнні квартети (1915, 1922, 1928, 1943)
- Сюїта для квартету на укр. нар. теми (1944)
- «Український квінтет» (1942, 2-га ред. 1945)
- для скрипки і фортепіано — Соната (1926), Три п'єси на таджицькі нар. теми (1932)
- для віолончелі і фортепіано — 2 мазурки на польс. нар. теми (1953)
- для альта і фортепіано — Нюктюрн і Скерцино (1964)
Для фортепіано
- 2 сонати (1924, 1925)
- 7 п'єс — «Відображення» (1925), Балада (1928), Сюїта
- 2 прелюдії (1942)
- 5 прелюдій (1943)
- Концертний етюд, рондо (1962) та ін.
- на слова І.Франка (1941)
- на слова Т.Шевченка («Тече вода в синє море», «Із-за гаю сонце сходить», 1949—51; «За байраком байрак», «Над Дніпровою сагою», «У перетику ходила», 1960)
- на слова О.Пушкіна (цикл «Пори року», 1949, 1952, «У небі місяць проплива»)
- на слова А.Фета (1961)
- на слова М.Рильського
- (1964)
- 4 хори op.65 (1964)
- на слова різних поетів (цикл «З минулого», 1966) та ін.
Романси
- на слова різних поетів (5 — 1922; 3 — 1922; «Місячні тіні», 1923 та ін.)
- на слова П.Шеллі (1923), М.Метерлінка (1923), О.Пушкіна (1936), І.Франка (1940), Л.Первомайського (1940), В.Сосюри (1942), (1955) та ін.
Обробки українських народних пісень — * для голосу з фортепіно (2 — 1934; 10 — 1937; 15 — 1941; 5 — 1941 та Ін.)
- для хору без супроводу (1942)
- музика до 6 театральних вистав (1932—57, зокрема «У пущі» Лесі Українки, «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра),
- до 14 художніх кінофільмів (1932—60), зокрема:
- «Кармелюк» (1931, реж. Ф. Лопатинський)
- «Іван» (1932, реж. О. Довженко)
- (1933, реж. О. Улицька, О. Гавронський)
- «Кришталевий палац» (1934, реж. Г. Гричер)
- (1934, реж. Л. Френкель)
- «Новели про героїв-льотчиків» (1938, реж. О. Уманський)
- «Визволення» (1940, реж. О. Довженко, Ю. Солнцева)
- «Тарас Шевченко» (1951, реж. І. Савченко)
- «Полум'я гніву» (1955, реж. Т. Левчук)
- «Кривавий світанок» (1956, реж. О. Швачко)
- «Іван Франко» (1956, реж. Т. Левчук)
- «Григорій Сковорода» (1960, реж. І. Кавалерідзе)
- (1960, реж. М. Юферов)
- «Повія» (1961, реж. І. Кавалерідзе)
інструментування творів інших авторів
- опер М. Лисенка «Енеїда», «Тарас Бульба» (останньої — разом з Л.Ревуцьким)
- двох полонезів і Маршу М.Лисенка
- завершення та інструментування Скрипкового концерту Р.Глієра
Дискографія
Грамплатівки
- «Про Богуна» з опери «Щорс»: М. Донець. — 1939. — 8685
- Обр. українські народні пісні «Ой давно, давно»: Б. Руденко, Л. Ржецька (фортепіано). — 1951. — 19918
- «Унылая пора, очей очарованье», слова О. Пушкіна: Держ. хор. капела УРСР «Трембіта», худож. кер. — П. Муравський. — 1957. — 28130;
- Фінал опери «Щорс»: Хор. капела і симф. орк. Укр. радіо, диригент — К. Симеонов. — 1959. — 0033718;
- «Слов'янський концерт» для фортепіано з орк.: Т. Ніколаєва (фортепіано), Держ. симф. орк. Укр. радіо, диригент — Б. Лятошинський. — 1957. — Д—3634-35;
- Симфонія № 3 сі мінор, ор. 50: Держ. симф. орк. УРСР, диригент — Б. Лятошинський. — 1960. — Д—06079—80;
- «Ґражина»: Симф. поема, ор. 58; «На берегах Вісли»: Симф. поема, ор. 59: Держ. симф. орк. УРСР, диригент — Б. Лятошинський. — 1960. — Д—6457-58;
- «Тече вода в синє море», слова Т. Шевченка: Держ. хор. капела УРСР «Думка», худож. кер. — О. Сорока. — 1964. — Д—13807—08;
- Фрагменти з опери «Щорс». Щорс — П. Кармалюк, Лія — Т. Винниченко, Гриць — В. Борищенко: Хор. капела і симф. орк. Укр. радіо, диригент — К. Симеонов. — 1967. — Д—019085—86;
- Симфонія № 4 Сі-бемоль мажор, ор. 63: Великий симф. орк., диригент — Г. Рождественський. — 1968. — Д—021817-18;
- Симфонія № 5 До мажор, ор. 67 «Слов'янська»: Великий, симф. орк., диригент — Г. Рождественський. — 1969. — Д-25205-06;
- Увертюра на чотири українські теми: Симф. орк. Укр. радіо, диригент — Л. Балабайченко. — 1969. —Д—25875—76;
- «Український квінтет», op. 42: Є. Ржанов (фортепіано) і Квартет ім. М. Лисенка. — 1971. — Д—029807-08;
- Симфонія № 1, ор. 2; «Слов'янська увертюра», ор. 61: Симф. орк. Укр. радіо і ТБ, диригент — В. Гнєдаш. — 1974. — С10—05197-98;
- Соната № 2 (Соната-балада) для фортепіано, ор. 18; Чотири прелюдії, ор. 44, № 2—4; ор. 38, № 3; «Відображення», ор. 16: Є. Ржанов (фортепіано). — 1975. — С10—06521—22;
- Квартет для 2-х скр., альта і віолончелі Ля мажор, ор. 4: Квартет ім. М. Лисенка. — 1976. — С10-06645-46;
- Соната для скр. і фортепіано, ор. 19: А. Марджанян (скрипка), І. Царевич (фортепіано). — 1976. — С10-08059-60;
- Симфонія № 3 сі мінор, ор. 50: Держ. симф. орк. УРСР, диригент — С. Турчак. — 1980. — С10-14265—66.
- CD — * «Borys Lyatoshynsky, Vol. 2
- Complete piano S» — TNC CD Н1430/ tnc recordings, USA;
- «Борис Лятошинський: Твори для фортепіано. Виконує Борис Деменко». — ТВЕ—025-02. — 2005, НРУ.
Бібліографія
- Борис Лятошинский. Воспоминания. Письма. Материалы. В 2-х ч. Сост. Л.Гриценко и Н.Матусевич, вступ. ст. И.Бэлзы, К., 1985; (рос.)
- Борис Николаевич Лятошинский. Сб. ст. Сост. М.Копица, К., 1987; (рос.)
Див. також
Примітки
- Лятошинский Борис Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Musicalics
- Visuotinė lietuvių enciklopedija
- Державний архів Кіровоградської області. Ф. 499 опис 1 справа 701 С. 7 [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос. дореф.)
- Орел С. Златопольская гимназия: возродим или забудем? // «Дзеркало тижня», 19.04.2013 [ 12.05.2014, у Wayback Machine.](рос.)
- Постаті Новомиргородщини // «Новомиргородщина», № 2 (9237) від 11 січня 2014. — С. 6.
- Лятошинский Б. Р. Глиэр — музыкант, учитель, друг / Сов. Музыка 1956. № 10. С. 14.
- О.В. Даниленко; Л.В. Іваницька; Н.В. Терес (2007). Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХ. с. 266. ISBN .
- Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
- Liatoshynsky Foundation. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 квітня 2023.
- Д. Шостакович. Многогранный талант // Борис Лятошинский. Воспоминания. Письма. Материалы.. — Київ : «Музична Україна», 1985. — Т. Часть 1. Воспоминания.. — С. 36—37.
- Леся Олійник. Скарб Бориса Лятошинського. — Дзеркало тижня, 2005. — 28 січня.
- Л. Грабовсикй. Музыка Лятошинского — епос славянства // Борис Лятошинский. Воспоминания. Письма. Материалы.. — Київ : «Музична Україна», 1985. — Т. Часть 1. Воспоминания.. — С. 62—69.
- Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 4 березня 2008.
Джерела
- Д. В. Грузін. Лятошинський Борис Миколайович [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 406. — .
- Мирослава Новакович. Канон українського медичного модернізму (На прикладі творчості Бориса Лятошинського). — Видавнцитво «Твердиня». Луцьк, 2012.
- Ольховський Андрій. Нарис історії української музики. — К.: Музична Україна, 2003.
- С. Лісецький Українська музична література, К., «Музична Україна», 1993
- Белза І. Б. М. Лятошинський. — Київ: Мистецтво, 1947. — 62 с. [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.]
Додаткова література
- Белза І. Б. М. Лятошинський, К., 1947; М.-Лен., 1947;
- Запорожец Н. Б. Лятошинский, М., 1960; (рос.)
- Самохвалов В. Борис Лятошинський. К.,1972, 1974,1981;
- Копиця М. Симфонізм Б.Лятошинского: епоха, колізії, драматургія, К., 1990
- Козицький П. Борис Лятошинський і його опера «Золотий обруч».
- Музичний світ Бориса Лятошинського. Зб. матеріалів Міжнародної теоретичної конференції. К, 1995;
Посилання
- Лятошинський Борис Миколайович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 248-255.
- Лятошинський Борис [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 879. — 1000 екз.
- Ноти творів Бориса Лятошинського [ 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Марко-Роберт Стех Про класика української музики ХХ ст. Бориса Лятошинського [ 21 травня 2016 у Wayback Machine.] / «Очима культури» № 39.
- Борис Лятошинський. Доля в листах
- Згадаємо Лятошинського: Про одного з основоположників модерну в українській музиці…
- Історія роду. Сайт життєпису роду Лятошинських-Міяковських. [ 11 липня 2019 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bori s Mikola jovich Lyatoshi nskij 22 listopada 4 grudnya 1894 Zhitomir 15 kvitnya 1968 1968 04 15 Kiyiv ukrayinskij kompozitor dirigent i pedagog odin iz predstavnikiv modernizmu ta ekspresionizmu v ukrayinskij klasichnij muzici Boris Mikolajovich LyatoshinskijBoris Mikolajovich LyatoshinskijIm ya pri narodzhenni Boris Mikolajovich LyatoshinskijNarodivsya 22 listopada 4 grudnya 1894 4 5 Zhitomir Rosijska imperiya 1 Pomer 15 kvitnya 1968 1968 04 15 1 2 73 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR 1 Pohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska RSR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist dirigent kompozitor muzichnij pedagog vikladach universitetuAlma mater Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I Chajkovskogo i Yuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaVchiteli Gliyer Rejngold MoricevichVidomi uchni Silvestrov Valentin Vasilovich Grabovskij Leonid Oleksandrovich Karabic Ivan Fedorovich Jonas Balakauskas Dobrovolskij Sergij Pavlovich Belza Igor Fedorovich Taranov Glib Pavlovich i Glushkov Petro TarasovichZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini imeni P I ChajkovskogoChlenstvo Spilka kompozitoriv SRSR i Muzichne tovaristvo imeni Mikoli LeontovichaRoki aktivnosti 1920 1968Zhanr opera i simfoniyaBatko Lyatoshinskij Mikola LeontijovichRodichi Olga BorisivnaU shlyubi z Carevich Margarita OleksandrivnaAvtografNagorodiIMDb ID 0527912Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Sered uchniv Lyatoshinskogo kompozitori sho uvijshli do grupi Kiyivskij avangard V Godzyackij L Grabovskij V Pacera V Silvestrov a takozh J Balakauskas O Kanershtejn I Karabic Ye Stankovich I Shamo Nagorodzhenij zvannyami Zasluzhenogo diyacha mistectv URSR 1945 narodnogo artista URSR 1968 derzhavnimi premiyami SRSR 1946 1952 ta URSR im T G Shevchenka 1971 ZhittyepisBoris Lyatoshinskij 1913 r Foto CDAMLM Ukrayini Narodivsya 22 grudnya 1894 3 sichnya 1895 18950103 roku v Zhitomiri v sim yi inteligentiv batko Mikola Leontijovich buv vchitelem istoriyi krim pedagogichnoyi roboti zajmavsya naukovoyu diyalnistyu u galuzi istorichnih nauk a yak direktor riznih gimnazij viv gromadsko osvitnyu robotu v Zhitomiri Nemirovi Zlatopoli Mati dobre grala na fortepiano j spivala Ranni roki Zhitomirska gimnaziya 2 v yakij navchavsya Boris Lyatoshinskij Z rannih rokiv viyaviv veliku muzichnu obdarovanist vchivsya grati na skripci j fortepiano Osvitu pochav zdobuvati u Pershij kiyivskij cholovichij gimnaziyi u serpni 1904 roku potim bula iz serpnya 1906 roku Nemirivska cholovicha gimnaziya de jogo batko buv direktorom Z 1 veresnya 1908 roku po 15 lyutogo 1911 roku navchavsya u cholovichij gimnaziyi mista Zlatopolya de jogo batko buv takozh direktorom Same tut pochav serjozno zajmatis muzikoyu navchavsya gri na skripci u gimnazijnogo vikladacha Benciona Hayimovskogo grav v uchnivskomu orkestri V 14 rokiv napisav kilka muzichnih tvoriv sered yakih strunnij ta fortepiannij kvarteti Pershi tvori molodogo kompozitora z uspihom vikonuvalisya v Zhitomiri Iz Zlatopolya svidoctvo z 6 klasu vidano do Zhitomirskoyi Drugoyi cholovichoyi gimnaziyi yaku zakinchiv u 1913 roci U 1913 roci Boris Lyatoshinskij pereyihav do Kiyeva ta vstupiv do yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Vodnochas gotuvavsya do vstupu v tilki no vidkritu konservatoriyu privatno navchayuchis muzici u profesora Kiyivskoyi konservatoriyi R Gliyera pislya zaproshennya ostannogo stav studentom jogo klasu A vzhe v 1914 roci vidbulosya znajomstvo Lyatoshinskogo z majbutnoyu druzhinoyu Margaritoyu Carevich B Lyatoshinskij livoruch ta R Gliyer Zakinchiv u 1918 yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu u 1919 roku Kiyivsku konservatoriyu u klasi kompoziciyi R Gliyera Iz vdyachnistyu zgaduvav roki navchannya u R Gliyera u jogo spogadah pro nastavnika chitayemo Vin vimagav tilki odnogo shob mi buli shiri u svoyih muzichnih vislovlyuvannyah shob u nih nezminno vidchuvalas pravdivist dumki i pochuttya shob mi neuhilno pidvishuvali svij profesionalizm Tvorchi zv yazki z Gliyerom Lyatoshinskij pidtrimuvav z chasom voni pererosli u shiru lyudsku druzhbu Sered tvoriv konservatorskih rokiv sam kompozitor vidilyav yak cilkom zrili dva Strunnij kvartet 1 or 1 i Simfoniyu 1 or 2 1920 ti roki Z 1920 roku B Lyatoshinskij vikladaye muzichno teoretichni disciplini na vikonavskih fakultetah Kiyivskoyi konservatoriyi a z 1922 roku vede klas kompoziciyi Pershimi jogo vipusknikami 1925 stali zgodom vidomi mitci muzikoznavec I F Belza i kompozitori G P Taranov P T Glushkov 20 ti roki stali dlya Lyatoshinskogo periodom tvorchoyi zrilosti formuvannya individualnogo stilyu U pershij polovini 20 h rokiv vin gliboko cikavivsya novoyu muzikoyu stezhachi za zdobutkami yak rosijskih kompozitoriv S Prokof yev I Stravinskij M Myaskovskij tak i zahidnih A Shenberg A Berg B Bartok A Onegger ta in Z 1922 po 1925 roki Boris Lyatoshinskij ocholyuvav Asociaciyu suchasnoyi muziki pri Muzichnomu tovaristvi imeni M D Leontovicha Na zasidannyah asociaciyi mitci znajomilisya z muzikoyu XX stolittya Lyatoshinskij Sonata balada 1925 source source Vikonuye A Bondarenko Pri problemah glyante v dovidku U toj period kompozitor zvertavsya perevazhno do kamernih zhanriv Vin napisav strunnij kvartet 2 trio dlya fortepiano skripki i violoncheli dvi sonati dlya fortepiano cikl fortepiannih p yes Vidobrazhennya i nizku romansiv na virshi G Gejne K Balmonta Verlena Vajlda Edgara Po P Shelli I Bunina M Meterlinka ta in Muzichni temi deyakih rannih tvoriv kompozitor piznishe vikoristav u velikih simfonichnih polotnah napriklad muzichna tema z Vidobrazhen z yavitsya u Simfoniyi 4 Druga polovina 20 h rokiv bula ne mensh intensivnoyu u tvorchosti B Lyatoshinskogo Kompozitor napisav strunnij kvartet 3 sonatu dlya skripki j fortepiano baladu dlya fortepiano todi zh vin znovu zvernuvsya do velikih form Uvertyura na chotiri ukrayinski narodni temi opera Zolotij obruch za povistyu I Franka Zahar Berkut Uvertyura dlya simfonichnogo orkestru vidznachena pershoyu premiyeyu na respublikanskomu konkursi razom iz Simfoniyeyu 2 L Revuckogo 1930 ti roki 30 ti roki vazhlivij etap u tvorchij biografiyi Lyatoshinskogo Kompozitor znovu zvernuvsya do velikih orkestrovih form stvoriv syuyitu z svoyeyi muziki do kinofilmiv 1931 1932 ta Simfoniyu 2 1936 U cej chas kompozitor pisav takozh romansi na virshi O Pushkina I Franka L Pervomajskogo zrobiv desyat obrobok ukrayinskih narodnih pisen dlya golosu z fortepiano stvoriv dvi kantati Urochista kantata i Zapovit i operu Shors Cherez dramaturgichni vadi libreto ta perekruchennya deyakih istorichnih faktiv opera Shors ishla na scenah kilkoh teatriv Ukrayini nedovgo Nova redakciya Shorsa zdijsnena I Belzoyu pid nazvoyu Polkovodec takozh shvidko zijshla zi sceni I vse taki okremi nomeri ta sceni operi zokrema zaklyuchna scena j uvertyura i sogodni vikonuyutsya z uspihom u koncertah ta po radio Poryad z napisannyam vlasnih tvoriv Lyatoshinskij redaguvav i orkestruvav operu Eneyida M Lisenka orkestruvav balet Komedianti i operu Shah Senem Gliyera a u 1937 roci bliskuche orkestruye operu Taras Bulba Lisenka U 30 ti roki Boris Mikolajovich takozh pishe muziku dlya kinofilmiv Tvorchu pracyu Lyatoshinskomu ves chas dovodilosya poyednuvati z pedagogichnoyu i muzichno gromadskoyu robotoyu Prodovzhuvalas jogo vikladacka diyalnist u Kiyivskij konservatoriyi 1935 roku Borisu Mikolajovichu prisvoyeno zvannya profesora U 1935 1938 rokah Lyatoshinskij vikladav paralelno u dvoh konservatoriyah Kiyivskij i Moskovskij de takozh obijmav posadu profesora 1939 roku Lyatoshinskogo obirayut golovoyu pravlinnya Spilki kompozitoriv Ukrayini Cyu posadu vin obijmav do napadu Tretogo rejhu na Radyanskij Soyuz Pam yatnik B M Lyatoshinskomu v Zhitomiri 1940 vi roki U kvitni 1941 roku v Kiyivskij filarmoniyi vidbuvsya velikij avtorskij koncert Lyatoshinskogo yakij projshov z velikim uspihom Avtor sam prodiriguvav svoyu Simfoniyu 2 tanci z operi Zolotij obruch i syuyitu z operi Shors dlya horu j orkestru Z pochatkom vijni Lyatoshinskogo bulo evakujovano do Saratova de vzhe znahodilas Moskovska konservatoriya de vin prodovzhiv vikladacku robotu Todi zh u Saratovi organizuvalasya radiostanciya Taras Shevchenko yaka vela svoyi peredachi dlya partizanskogo pidpillya Ukrayini V nih postijno brav uchast Lyatoshinskij razom iz svoyeyu druzhinoyu Margaritoyu Carevich Kompozitorska pracya Borisa Mikolajovicha voyennih rokiv bula duzhe plidnoyu Za tri roki vin napisav Ukrayinskij kvintet Strunnij kvartet 4 Syuyitu na ukrayinski narodni temi dlya strunnogo kvartetu Syuyitu dlya kvartetu derev yanih duhovih instrumentiv Trio 2 Syuyitu i Prelyudiyi dlya fortepiano romansi na virshi M Rilskogo i V Sosyuri obrobiv bilshe visimdesyati ukrayinskih narodnih pisen Centralnim tvorom Lyatoshinskogo pershoyi polovini 40 h rokiv stav Ukrayinskij kvintet Za cej tvir B Lyatoshinskomu prisudzheno Derzhavnu premiyu Na pochatku 1945 go u zv yazku z 50 richchyam kompozitorovi prisvoyili zvannya zasluzhenogo diyacha mistectv URSR vin buv takozh nagorodzhenij medallyu Za doblesnij trud u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Povoyenni roki Vlitku 1944 roku Lyatoshinskij povernuvsya v Ukrayinu i vidrazu zh vklyuchivsya u muzichne zhittya Kiyeva Z 1944 roku i do samoyi smerti 1968 vin zhiv u budinku pismennikiv Rolit de vstanovleno memorialnu doshku kompozitorovi Lyatoshinskogo priznachayut hudozhnim kerivnikom Ukrayinskoyi filarmoniyi vin pracyuye muzichnim konsultantom u Radiokomiteti vikladaye u Kiyivskij konservatoriyi Kinec 40 h 50 ti roki stali nastupnim plidnim etapom u misteckij diyalnosti Lyatoshinskogo V cej period vin napisav ryad horovih i orkestrovih tvoriv romansiv muziku do kinofilmiv Sered najznachnishih tvoriv Simfoniya 3 simfonichna balada Grazhina Poema vozz yednannya poema Na beregah Visli Koncert dlya fortepiano z orkestrom Vagovim vkladom v ukrayinsku horovu tvorchist povoyennih rokiv stali hori B Lyatoshinskogo na virshi T Shevchenka i O Pushkina U 1952 roci Borisu Lyatoshinskomu bula prisudzhena Derzhavna premiya za muziku do filmu Taras Shevchenko Sered ostannih tvoriv B Lyatoshinskogo simfoniyi 4 i 5 Slov yanska syuyita ta Lirichna poema Pomer 15 kvitnya 1968 roku pohovanij na Bajkovomu cvintari v Kiyevi nadgrobok bronza skulptor O O Bannikov arhitektor vstanovlenij u 1971 roci Pam yat Ukrayinskij rezhiser V yacheslav Skvorcov u 1994 roci na chest mitcya stvoriv strichku Boris Lyatoshinskij V Ukrayini shoroku prisudzhuyetsya derzhavna Premiya imeni Borisa Lyatoshinskogo Im ya Borisa Lyatoshinskogo nosyat muzichnij koledzh u Harkovi dityacha muzichna shkola v Zhitomiri u shkoli vidkrito kimnatu muzej B Lyatoshinskogo vulici v Zhitomiri Kiyevi Lucku Prava na vikoristannya tvoriv B Lyatoshinskogo nalezhat jogo nashadkam Tetyani Gomon U Centralnomu derzhavnomu arhivi muzeyi literaturi i mistectva Ukrayini zberigayetsya osobovij fond B Lyatoshinskogo 181 yakij nalichuye 70 odinic zberigannya arhivnih dokumentiv za 1916 1971 rr Memorialna doshka B Lyatoshinskomu na budinku pismennikiv Rolit u Kiyevi skulptor A Bannikov arhitektor O K Stukalov Muzichna shkola im Lyatoshinskogo v Zhitomiri Kimnata muzej B Lyatoshinskogo v muzichnij shkoli 1 m ZhitomiraHarakteristika tvorchostiDmitro Shostakovich pisav pro muziku Lyatoshinskogo Boris Mikolajovich Lyatoshinskij spravedlivo zajmaye vazhlive misce v istoriyi ukrayinskoyi radyanskoyi muziki Z jogo imenem bagato v chomu pov yazane yiyi formuvannya i persh za vse rozvitok simfonichnogo zhanru na Ukrayini Dlya simfonizmu Lyatoshinskogo harakterna pidvishena nasichenist fakturi dramatichnist muzichna mova nepozbavlena modernistichnih ris cherez sho jogo zvinuvachuvali u formalizmi i vpliviv Malera Vagnera z odnogo boku ta francuzkogo impresionizmu j slov yanskogo melodizmu z inshogo Sered kompozitoriv muzika yakih mala vpliv na Lyatoshinskogo Leonid Grabovskij nazivaye Lista Vagnera Borodina Skryabina Lisenka Leontovicha Debyussi Stravinskogo Berga Bartoka Shimanovskogo Avtorskij stil Lyatoshinskogo projshov kilka etapiv vid zahoplennya modernizmom do postupovogo sproshennya demokratizaciyi muzichnoyi movi v umovah ideologichnogo tisku na mitcya za jogo nadto smilivij avtorskij stil yaskravij priklad tomu vimushena zamina tragichnogo finalu Tretoyi simfoniyi na urochisto peremozhnij Rannij period Jogo pershi tvori zokrema strunnij kvartet or 1 d moll viyavlyayut znachnij vpliv kompozitoriv kuchkistiv Cim tvoram vlastiva pomirkovana garmonichna mova chitka akordova budova i ladotonalna logika yasnij relyefnij ritm i vipukla melodiya Dalshij period tvorchosti B Lyatoshniskogo or 5 18 harakterizuyetsya zrostayuchoyu samozagliblenistyu porivannyam u svit individualnih emocij iz zabarvlennyam romantichnogo paseyizmu Taki romansi yak Proklyatoe mesto na slova F Gebbelya Cvetok samoubijcy G Gejne Na kladbishe I Bunina cikl Lunnye teni Kamyshi Podvodnye rasteniya K Balmonta ta inshi napisani blizko 1921 roku viyavlyayut vplivi suchasnictva z jogo zagostrenimi zasobami muzichnoyi movi z tyazhinnyam do nervovoyi napruzhenoyi ritmiki do perenesennya opornih funkcij trizvukiv na velikij septakord nonakord ta inshi skladni garmonichni spivzvuchchya U comu rozuminni osoblivo pokazovi jogo fortepianna sonata or 13 fortepiannij cikl Vidobrazhennya or 16 druga sonata dlya fortepiano or 18 i t in Zrilij period Pochinayuchi z sonati dlya skripki i fortepiano or 19 de znov virazno vistupayut zhittyevi koliziyi kompozitor povoli pozbuvayetsya svitu ilyuzornih obraziv jogo melodika staye bezposerednishoyu garmoniya prostishoyu dzherelo Tvorcha perebudova kompozitora osoblivo yaskravo viyavlyayetsya pochinayuchi z uvertyuri na chotiri ukrayinski temi or 20 1926 r dlya velikogo orkestru Tut proyasnennya jogo stilyu pov yazane z vikoristannyam zasobiv viraznosti narodnoyi pisni She bilshe ce pomitno v dalshih tvorah u troh p yesah na temi tadzhickih narodnih pisen dlya skripki z fortepiano or 25 i osoblivo v pershij operi kompozitora Zolotij obruch za istorichnoyu povistyu I Franka Zahar Berkut 1929 r Vid vishukanih rafinovanih romansiv cherez zv yazok z narodnoyu pisneyu kompozitor prijshov do stvorennya svoyeyi Drugoyi simfoniyi 1935 r v yakij pragnennya dati geroyichni obrazi borotbi sho stverdzhuye zhittyevi ideali staye vzhe osnovnim dzherelo She shirshe nizh u Zolotomu obruchi Lyatoshinskij vikoristav ukrayinski narodni pisni v operi Shors Vodnochas opera pronizana naskriznim orkestrovim rozvitkom maye rozgaluzhenu sistemu lejtmotiviv Osoblivo vidilyayetsya uvertyura simfonichna kartina boyu z V aktu i zaklyuchna scena z horom Ostannij nomer poznachenij napruzhenim orkestrovim rozgortannyam Z velikoyu tragedijnoyu siloyu zvuchit u hori pisnya Kozaka nesut Vikoristannya ukrayinskogo narodnogo melosu sposterigayemo v kamerno instrumentalnih zhanrah zokrema u Trio 2 Ukrayinskomu kvinteti Strunnomu kvarteti 4 Syuyiti dlya strunnogo kvartetu na ukrayinski narodni temi B Lyatoshinskij Simfoniya 3 1 a chastina golovna partiya source source Pri problemah glyante v dovidku Velika muzichna spadshina B M Lyatoshinskogo ye zolotim fondom ukrayinskoyi muziki Simfonichnij orkestr Derzhteleradio nini Nacionalna radiokompaniya Ukrayini pid kerivnictvom narodnogo artista Ukrayini Vadima Gnyedasha buv pershim interpretatorom tvoriv B M Lyatoshinskogo Jogo simfoniyi simfonichni poemi horovi kamerni ta vokalni tvori zapisani v fond ukrayinskogo radio i skladayut zolotij zapas ukrayinskogo mistectva Pedagogichna diyalnistZnachnu chastinu svogo zhittya Boris Lyatoshinskij prisvyativ pedagogichnij diyalnosti Sered uchniv Lyatoshinskogo vidomi ukrayinski kompozitori Leonid Grabovskij Lesya Dichko Ivan Karabic Mikola Poloz Valerij Polovij Valentin Silvestrov Volodimir Zagorcev Yevgen Stankovich Igor Shamo Georgij Mireckij yaki viveli ukrayinsku kompozitorsku shkolu na svitovi obriyi Za spogadami F Aerovoyi do studentiv B Lyatoshinskij stavivsya duzhe uvazhno namagavsya viyaviti individualnist kozhnogo ocinyuvav jogo uspihi z dobrozichlivistyu j vodnochas suvoroyu vimoglivistyu Studentiv pidkoryala gliboka zmistovnist i gromadska znachushist jogo tvoriv velichezna majsternist vtilennya misteckih zadumiv enciklopedichni znannya shirota interesiv chesnist u harakteristici yavish i poryad iz tim prostota j dobrozichlivist u spilkuvanni Tvorchij dorobokYuvilejna moneta do 110 richchya vid dnya narodzhennya B Lyatoshinskogo Nadgrobok Borisa Lyatoshinskogo na Bajkovomu cvintari v Kiyevi Memorialna doshka Borisu Lyatoshinskomu v primishenni Kiyivskoyi konservatoriyi Operi Zolotij obruch za povistyu Ivana Franka Zahar Berkut 1929 Shors Polkovodec libr I Kochergi ta M Rilskogo 1937 dlya horu z orkestrom Urochista kantata slova M Rilskogo 1939 Zapovit slova T Shevchenka 1939 Dlya simfonichnogo orkestru 5 simfonij 1 1918 19 2 a red 1967 2 1935 36 2 a red 1940 3 1950 2 a red 1954 4 1964 5 Slov yanska 1965 66 syuyiti uvertyuri simfonichni poemi Fantastichnij marsh 1920 Zhartivlivij marsh 1920 Uvertyura na chotiri ukr nar temi 1926 Poema vozz yednannya 1949 1950 Taras Shevchenko orkestrova syuyita z muziki do kinofilmu 1952 Syuyita z muziki do tragediyi V Shekspira Romeo i Dzhulyetta 1955 Grazhina balada dlya simfonichnogo orkestru 1955 Na beregah Visli simfonichna poema dlya orkestru 1958 Polska syuyita 1961 Slov yanska uvertyura 1961 Lirichna poema pam yati R Gliyera 1964 Slov yanska syuyita 1966 Urochista uvertyura 1968 Syuyiti z muziki do kinofilmiv 1931 32 Dlya fortepiano z orkestrom Slov yanskij koncert 1953 Dlya duhovogo orkestru Urochistij marsh 1931 2 pohidni marshi 1932 1936 Dlya golosu z orkestrom Tri romansi slova starovinnih kitajskih poetiv 1925 Dva romansi slova O Pushkina K Rilyeyeva 1951 Dlya golosu i kamerno instrumentalnogo ansamblyu Dva romansi slova K Balmonta 1923 Kamerno instrumentalni ansambli Dlya kvartetu derev yanih duhovih instrumentiv Syuyita 1944 Tri p yesi 1939 2 fortepianni trio 1922 1942 4 strunni kvarteti 1915 1922 1928 1943 Syuyita dlya kvartetu na ukr nar temi 1944 Ukrayinskij kvintet 1942 2 ga red 1945 dlya skripki i fortepiano Sonata 1926 Tri p yesi na tadzhicki nar temi 1932 dlya violoncheli i fortepiano 2 mazurki na pols nar temi 1953 dlya alta i fortepiano Nyuktyurn i Skercino 1964 Dlya fortepiano 2 sonati 1924 1925 7 p yes Vidobrazhennya 1925 Balada 1928 Syuyita 2 prelyudiyi 1942 5 prelyudij 1943 Koncertnij etyud rondo 1962 ta in Hori na slova I Franka 1941 na slova T Shevchenka Teche voda v sinye more Iz za gayu sonce shodit 1949 51 Za bajrakom bajrak Nad Dniprovoyu sagoyu U peretiku hodila 1960 na slova O Pushkina cikl Pori roku 1949 1952 U nebi misyac propliva na slova A Feta 1961 na slova M Rilskogo 1964 4 hori op 65 1964 na slova riznih poetiv cikl Z minulogo 1966 ta in Romansi na slova riznih poetiv 5 1922 3 1922 Misyachni tini 1923 ta in na slova P Shelli 1923 M Meterlinka 1923 O Pushkina 1936 I Franka 1940 L Pervomajskogo 1940 V Sosyuri 1942 1955 ta in Obrobki ukrayinskih narodnih pisen dlya golosu z fortepino 2 1934 10 1937 15 1941 5 1941 ta In dlya horu bez suprovodu 1942 Muzika dlya teatru i kino muzika do 6 teatralnih vistav 1932 57 zokrema U pushi Lesi Ukrayinki Romeo i Dzhulyetta V Shekspira do 14 hudozhnih kinofilmiv 1932 60 zokrema Karmelyuk 1931 rezh F Lopatinskij Ivan 1932 rezh O Dovzhenko 1933 rezh O Ulicka O Gavronskij Krishtalevij palac 1934 rezh G Gricher 1934 rezh L Frenkel Noveli pro geroyiv lotchikiv 1938 rezh O Umanskij Vizvolennya 1940 rezh O Dovzhenko Yu Solnceva Taras Shevchenko 1951 rezh I Savchenko Polum ya gnivu 1955 rezh T Levchuk Krivavij svitanok 1956 rezh O Shvachko Ivan Franko 1956 rezh T Levchuk Grigorij Skovoroda 1960 rezh I Kavaleridze 1960 rezh M Yuferov Poviya 1961 rezh I Kavaleridze instrumentuvannya tvoriv inshih avtoriv oper M Lisenka Eneyida Taras Bulba ostannoyi razom z L Revuckim dvoh poloneziv i Marshu M Lisenka zavershennya ta instrumentuvannya Skripkovogo koncertu R GliyeraDiskografiyaGramplativki Pro Boguna z operi Shors M Donec 1939 8685 Obr ukrayinski narodni pisni Oj davno davno B Rudenko L Rzhecka fortepiano 1951 19918 Unylaya pora ochej ocharovane slova O Pushkina Derzh hor kapela URSR Trembita hudozh ker P Muravskij 1957 28130 Final operi Shors Hor kapela i simf ork Ukr radio dirigent K Simeonov 1959 0033718 Slov yanskij koncert dlya fortepiano z ork T Nikolayeva fortepiano Derzh simf ork Ukr radio dirigent B Lyatoshinskij 1957 D 3634 35 Simfoniya 3 si minor or 50 Derzh simf ork URSR dirigent B Lyatoshinskij 1960 D 06079 80 Grazhina Simf poema or 58 Na beregah Visli Simf poema or 59 Derzh simf ork URSR dirigent B Lyatoshinskij 1960 D 6457 58 Teche voda v sinye more slova T Shevchenka Derzh hor kapela URSR Dumka hudozh ker O Soroka 1964 D 13807 08 Fragmenti z operi Shors Shors P Karmalyuk Liya T Vinnichenko Gric V Borishenko Hor kapela i simf ork Ukr radio dirigent K Simeonov 1967 D 019085 86 Simfoniya 4 Si bemol mazhor or 63 Velikij simf ork dirigent G Rozhdestvenskij 1968 D 021817 18 Simfoniya 5 Do mazhor or 67 Slov yanska Velikij simf ork dirigent G Rozhdestvenskij 1969 D 25205 06 Uvertyura na chotiri ukrayinski temi Simf ork Ukr radio dirigent L Balabajchenko 1969 D 25875 76 Ukrayinskij kvintet op 42 Ye Rzhanov fortepiano i Kvartet im M Lisenka 1971 D 029807 08 Simfoniya 1 or 2 Slov yanska uvertyura or 61 Simf ork Ukr radio i TB dirigent V Gnyedash 1974 S10 05197 98 Sonata 2 Sonata balada dlya fortepiano or 18 Chotiri prelyudiyi or 44 2 4 or 38 3 Vidobrazhennya or 16 Ye Rzhanov fortepiano 1975 S10 06521 22 Kvartet dlya 2 h skr alta i violoncheli Lya mazhor or 4 Kvartet im M Lisenka 1976 S10 06645 46 Sonata dlya skr i fortepiano or 19 A Mardzhanyan skripka I Carevich fortepiano 1976 S10 08059 60 Simfoniya 3 si minor or 50 Derzh simf ork URSR dirigent S Turchak 1980 S10 14265 66 CD Borys Lyatoshynsky Vol 2 Complete piano S TNC CD N1430 tnc recordings USA Boris Lyatoshinskij Tvori dlya fortepiano Vikonuye Boris Demenko TVE 025 02 2005 NRU BibliografiyaBoris Lyatoshinskij Vospominaniya Pisma Materialy V 2 h ch Sost L Gricenko i N Matusevich vstup st I Belzy K 1985 ros Boris Nikolaevich Lyatoshinskij Sb st Sost M Kopica K 1987 ros Div takozhCikli prelyudij Borisa LyatoshinskogoPrimitkiLyatoshinskij Boris Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Musicalics d Track Q63484499 Visuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti F 499 opis 1 sprava 701 S 7 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros doref Orel S Zlatopolskaya gimnaziya vozrodim ili zabudem Dzerkalo tizhnya 19 04 2013 12 05 2014 u Wayback Machine ros Postati Novomirgorodshini Novomirgorodshina 2 9237 vid 11 sichnya 2014 S 6 Lyatoshinskij B R Glier muzykant uchitel drug Sov Muzyka 1956 10 S 14 O V Danilenko L V Ivanicka N V Teres 2007 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HH s 266 ISBN 978 966 8653 95 7 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il Liatoshynsky Foundation www facebook com ukr Procitovano 11 kvitnya 2023 D Shostakovich Mnogogrannyj talant Boris Lyatoshinskij Vospominaniya Pisma Materialy Kiyiv Muzichna Ukrayina 1985 T Chast 1 Vospominaniya S 36 37 Lesya Olijnik Skarb Borisa Lyatoshinskogo Dzerkalo tizhnya 2005 28 sichnya L Grabovsikj Muzyka Lyatoshinskogo epos slavyanstva Boris Lyatoshinskij Vospominaniya Pisma Materialy Kiyiv Muzichna Ukrayina 1985 T Chast 1 Vospominaniya S 62 69 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2007 Procitovano 4 bereznya 2008 DzherelaD V Gruzin Lyatoshinskij Boris Mikolajovich 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 406 ISBN 978 966 00 1028 1 Miroslava Novakovich Kanon ukrayinskogo medichnogo modernizmu Na prikladi tvorchosti Borisa Lyatoshinskogo Vidavncitvo Tverdinya Luck 2012 Olhovskij Andrij Naris istoriyi ukrayinskoyi muziki K Muzichna Ukrayina 2003 S Liseckij Ukrayinska muzichna literatura K Muzichna Ukrayina 1993 Belza I B M Lyatoshinskij Kiyiv Mistectvo 1947 62 s 27 chervnya 2018 u Wayback Machine Dodatkova literaturaBelza I B M Lyatoshinskij K 1947 M Len 1947 Zaporozhec N B Lyatoshinskij M 1960 ros Samohvalov V Boris Lyatoshinskij K 1972 1974 1981 Kopicya M Simfonizm B Lyatoshinskogo epoha koliziyi dramaturgiya K 1990 Kozickij P Boris Lyatoshinskij i jogo opera Zolotij obruch Muzichnij svit Borisa Lyatoshinskogo Zb materialiv Mizhnarodnoyi teoretichnoyi konferenciyi K 1995 PosilannyaLyatoshinskij Boris Mikolajovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 248 255 Lyatoshinskij Boris 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 879 1000 ekz Noti tvoriv Borisa Lyatoshinskogo 31 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Marko Robert Steh Pro klasika ukrayinskoyi muziki HH st Borisa Lyatoshinskogo 21 travnya 2016 u Wayback Machine Ochima kulturi 39 Boris Lyatoshinskij Dolya v listah Zgadayemo Lyatoshinskogo Pro odnogo z osnovopolozhnikiv modernu v ukrayinskij muzici Istoriya rodu Sajt zhittyepisu rodu Lyatoshinskih Miyakovskih 11 lipnya 2019 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi