Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Золотий обруч» також відома як «Золотий вінець», «Захар Беркут», та «Беркути» — опера українського композитора Бориса Лятошинського на лібрето Яківа Мамонтіва за мотивами повісті Івана Франка «Захар Беркут». Увертюра, з лібрето Мамонтова, написана Лятошинським у 1929 році з наказу наркому освіти УРСР. Опера була вперше поставлена у 1930 році у Одеській, Київській та Харківській операх.
- В Одесі прем'єра опери відбулася 26 березня 1930 року під назвою «Захар Беркут» (режисер С. Бутовський, диригент С. Столерман, балетмейстер М. Болотов).
- Київська опера 1 жовтня відкрила оперою (під назвою «Беркути») сезон 1930—1931 рр. (режисер В. Манзій, художник і сценограф О. Хвостенко-Хвостов, провідні партії виконували І. Паторжинський (Захар Беркут), С. Данченко (Максим Беркут), М. Литвиненко-Вольгемут (Мирослава).
- 14 жовтня 1930 року прем'єра опери відбулася у Харкові (режисер М. Форрегер, диригент А. Маргулян та художник А. Петрицький, провідні партії виконували Є. Циньов (Захар Беркут), В. Дідківський (Максим Беркут), М. Зубарєв (Тугар Вовк), О. Бишевська (Мирослава).
| Опера «Золотий обруч» | ||||
|---|---|---|---|---|
 Палітурка клавіру невідомого року видання | ||||
| Композитор | Лятошинський Борис Миколайович | |||
| Автор лібрето | Мамонтів Яків Андрійович | |||
| Мова лібрето | українська | |||
| Джерело сюжету | Захар Беркут | |||
| Жанр | історична опера | |||
| Кількість дій | 3 | |||
| Кількість яв | 8 | |||
| Рік створення | 1923 | |||
| Перша постановка | 26 березня 1930 | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
На початку 30-х років Б. Лятошинського звинуватили у формалізмі, тяжінню до модернізму і «Золотий обруч» зник з театральних афіш.
В другій редакції опера вперше була поставлена в 1970 році у Львові, а в 1971 за цю постановку виконавський колектив і сам композитор був удостоєний (посмертно) Шевченківської премії.. В першій редакції опера складається з 4 дій і 9 картин, в другій — з 3 дій і 8 картин.
Історія створення
Замовлення опери було здійснено в контексті тогочасної політики коренізації, яку проводив М. Скрипник, одночасно з державними замовленнями мали бути написані опери «Маруся Богуславка» (Р. Гліер); не здійснено, «Лісова пісня» (М. Вериківський), «Самійло Кішка» (Б. Яновський), «Кармелюк» (В. Костенко).
За спогадами Пилипа Козицького саме він підказав Лятошинському ідею створення твору., проте існує думка, що ідея належала лібретистові Якову Мамонтову. Лібретист вважав, що «героїчна боротьба тухольської громади своїм емоційним змістом цілком співзвучна героїчним змаганням пролетаріату»
Постановки
Прем'єра опери у 1930 році відбулась одразу у трьох оперних театрах: Одеському (під назвою «Захар Беркут»), Київському (під назвою «Беркути»), та Харківському (під назвою «Золотий обруч»). З цих трьох найпершим оперу представила саме одеська опера — 26 березня 1930 року.
В 1970 році друга редакція опери була поставлена на сцені Львівського театру опери і балету ім. І. Франка, режисер — Д. Смолич, диригент — Ю. Луців та художник — Є. Лисик. За спогадами Ю. Луціва, ідею постановки опери йому передав тодішній головний диригент київської опери К. Симеонов, сумісно з яким композитор готував другу редакцію наприкінці 1960-х років. «…Загальний напрямок наших з К. Симеоновим думок був однаковим — від побутовізму, який в перших постановках займав суттєву нішу в драматургії опери, — в сторону епіки. Це, звичайно ж, обговорювалося з Б. Лятошинським (хоч йому було шкода деяких етнографічних моментів). Тому, я відчував моральне „добро“ на ті редакторські втручання, які робив також і згодом, під час безпосередньої підготовки до прем'єри» — згадував Ю. Луців. Ролі виконали В. Луб'яний (Захар), В. Ігнатенко (Максим), О. Врабель (Тугар Вовк), В. Лужецький (Бурунда), Н. Тичинська і Т. Дідик (Мирослава), Т. Поліщук (Мавра).
Втретє в історії Золотий обруч було поставлено в 1989 в Київському оперному, режисер — Д. Гнатюк, диригент — В. Кожухар, художник — К. Сікорський, проте на відміну від львівської постановки, ця постановка отримала критичний відгук.
Характеристика
Опера «Золотий обруч» завдяки історичному сюжету з XIII століттю давала можливість змалювати і образи українського народу, і трагічну любов, і фантастичних персонажів. Звернення до стародавньої історії українського народу надало композиторові можливість багатогранно змалювати побут народу, трагічні, ліричні і фантастичні образи.
Настільки ж різноманітна і музична мова опери зі складною системою лейтмотивів, безперервним симфонічним розвитком.
Композитор широко використав західноукраїнські народні мелодії; всього у творі за основу взято 4 галицьких народних мелодій. У цілому музику можна поділити на дві частини: музика, яка характеризує тухольців, та музика, яка характеризує татар.
Загалом ця опера має розгалужену систему лейтмотивів і характеризується безперервним симфонічним розвитком.
Лібрето
Подається в 2-й редакції
Дійові особи
- Захар Беркут, голова гірського селища Тухля, бас
- Максим Беркут, його молодший син — тенор
- Тугар Вовк, Божар — Баритон
- Мирослава, його дочка — сопрано
- Мавра, стара баба — мецосопрано
- Бурунда, начальник татарського загоду — бас
- Тухольці (чоловіки, жінки і діти), бояри, дружини, татари, татарські бранки і бранці
1 дія
Картина 1 — Полонина в горах Зелеменя. Стара Марва, що знається на лікарських справах, збирає трави під лісом. Тим часом безтурботна молодь грає у народну гру-зозулю й танцює.
Звук мисливських рогів сповіщає про наближення мисливської виправи місцевого боярина Тугара Вовка у супроводі його прекрасної дочки Мирослави. Бояри полюють на ведмедя і закликають молодих людей обрати найсміливіших з-поміж себе. Хлопці одностайно обирають Максима. Мирослава подобається Максимові, вона задоволена вибором, але батько звинувачує юнака в тому, що його батько, Захар, підбурює селян проти бояр. Максим свариться з боярином: за його словами, Тугар захопив землі незаконно, але боярин стверджує, що придбав Тухлю у самого галицького князя. Максим пропонує звернутися до громадського суду, але Тугар відкидає цю пропозицію. Щоб бути поруч з Мирославою, Максим приєднується до боярської свити. Барлогу ведмедя першою випадково виявляє Мирослава. Вона трубить у ріг і на допомогу з'являється Максим. Він запекло б'ється зі звіром і перемагає його. Над трупом ведмедя слідує визнання кохання між ним та врятованою дівчиною. Навіть батько Мирослава змушений висловити свою подяку герою. Максим просить руки Мирослави, але Тугар Вовк йому відмовляє, бо ж Максим — не боярського роду. Максим співає аріозо «я смерд…»
Картина 2 — Майдан довкола старого дуба. Починається збір громадян. Старійшини приносять символи села — червоне знамено і золотий обруч. Захар Беркут сповіщає про наближення монголо-татар, що вже захопили Київ, і ні від князя Данила Романовича, ні від бояр не слід очікувати оборони, а скоріше зради. Приїжджає боярин Тугар Вовк приїжджає, а старий Беркут негайно розпочинає громадський суд. Тугар стверджує, що отримав Тухлю від князя, але Беркут показує, що громада завжди була вільною і не мала господаря. Громадський суд приходить до висновку: Тугара вигнати, і зруйнувати його дім. Максиму доручено виконання вироку. Максим в розпачі — адже він має зруйнувати дім, де живе його кохана.
2 дія
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | "Китайський" танець з 2 дії, диригує Оксана Линів |
Картина 3 — татарський табір. Татари підбадьорюють свого верховного полководця Чингісхана, тоді як полонені різних країн — перси, китайці, індіанці — повинні розважати їм танцями. Охоронець привозить до Бурунди двох відвідувачів із зав'язаними очима: Тугара Вовка та Мирославу. Тугар повідомляє начальнику, що готовий піти на татарську службу. Мирослава вважає дії батька зрадою, але їй вдається зачарувати Бурунду настільки, що вона отримує від нього кільце, що забезпечує вільний прохід через охоронців. Мирослава в розпачі — їй соромно прийняти подарунок з рук ворогів
Картина 4 — Садиба Тугара Вовка. Селяни на чолі з Максимом приїхали спалити боярський будинок. Дружина Тухара залишилися на варті, проте не чинить їм опір, навпаки, вони приєднуються до тухольців і розкривають Максиму, що Тугар і його дочка пішли невідомо куди. Селяни підпалюють панський маєток, коли зненацька з'являється монгольський загін з Тугаром. У битві татарам вдається вбити майже всіх супротивників, а Максима захоплюють живим. Але Максим встигає попросити Мавру покликати жителів села прийти звільнити його. Мавра співає аріозо «усіх, усіх поклала смерть».
Картина 5 — татарський табір. Мирослава сидить перед наметом і співає аріозо «Ніч огні запалила». Монголи приводять Максима до неї і Мирослава дає Максиму перстень, з яким він може вибратися з табору. Тим часом тухольці обійшли долину і оточили татар. Монголи готові повернути Максиму свободу, якщо жителі села відпустять їх. Але Максим готовий загинути як заручник, аби тільки тухольці не дали татарам дорогу.
3 дія
Картина 6 — печера Дажбога в скелях Зелеменя. Проводиться зустріч старійшин, Захар Беркут дає наказ: потрібно перегородити греблю у долині в такий спосіб, щоб монгольський табір був затоплений. Тугар Вовк з'являється разом з Мирославою і викладає пропозицію татар: якщо жителі села відкриють їх військам шлях, татари звільнять Максима і відступлять до Угорщини. Однак Захар Беркут не вірить, що його син перебуває у монгольському полоні і відмовляється від пропозиції. Люди вигнали Тухара як відступника і зрадника своєї батьківщини. Мирослава залишається і благає Захара прийняти її за свою дочку. На світанку, який посилає в печеру перші промені сонячного світла, Захар обіймає її і приймає її в свою сім'ю.
Картина 7 — Татарський табір. До табору прокрадається Мавра і дає Максимові перстень. Максим робить вигляд, що готовий вивезти монголів із долини по таємному шляху. Тугар задоволений цією пропозицією, позбавляє Максима кайданів і біжить до Бурунди. У цей час тухольці відкривають дамбу і табір починає затоплювати. У таборі панує хаос, а Максим одягає жіноче вбрання і втікає. Бурунда, помітивши втечу Максима, звинувачує Тугара у зраді і вбиває його.
(Інтермеццо)
Картина 8 — Табір тухольців. Тухольці радіють з приводу затоплення татарського війська. Втім Мирослава розуміє, що разом з татарами загинув і її батько. Тим часом Максим, тікаючи від татар дістає важке поранення. Його приносять до табору і вмирає на руках у Мирослави і Захара. Селяни оплакують загиблих і розгортають символ села — червоне знамено з золотим обручем.
Видання
- Мамонтів, Яків (1930). Опера «Золотий обруч» (за романом Івана Франка "Захар Беркут"): лібретто опери Бориса Лятошинського на IV дії і 9 картин. передмова: П. Козицький. Харків: Рух. с. 63 стор.
{{}}: Недійсний|nopp=n() - Лятошинський Б. Золотий обруч. Опера на три дії, вісім картин. Лібрето Я. Мамонтова (за повістю І. Франка «Захар Беркут»). — Київ: Музична Україна. — 1973. — 251 с.
- Борис Лятошинський. Золотий обруч. — Київ: [укрмузфонд], 1966. — 352 с.
Джерела та примітки
- // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- Лятошинський Борис Миколайович // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 879. — 1000 екз.
- Ганна Веселовська (27 липня 2014). (PDF). Львів: Вісник львівського університету, Серія мистецтво. №6 (2006) С. 47-54. Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2014. Процитовано 9 вересня 2019.
- Олена Ізваріна ОПЕРА “ЗОЛОТИЙ ОБРУЧ” Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛІЙ КУЛЬТУРИ: ЗМІНА СМИСЛІВ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. Культурологічна думка 2016, №9. с. 123–127.
- Олена Ізваріна ОПЕРА “ЗОЛОТИЙ ОБРУЧ” Б. ЛЯТОШИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛІЙ КУЛЬТУРИ: ЗМІНА СМИСЛІВ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ. Культурологічна думка 2016, №9. с. 123—127.
- . Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка. 2019
- Козицький, Пилип. Борис Лятошинський і його опера «Золотий обруч». // Козицький, Пилип. Музичний світ Б. Лятошинського: збірка матеріалів міжнародної теоретичної конференції, присвяченої 100-річчю від дня народження композитора. Київ: Центрмузінформ, 1995.
- Драматург Я. Мамонтов про «Золотий Обруч» // Мистецька трибуна. — 1930. — № 16. — С. 18
- . Харків: Часопис «Мистецька трибуна», 1930, № 16. 24 стор.: С 18
- Флейчук Х. О. Драматургічно-концептуальні домінанти опери Бориса Лятошинського «Золотий обруч» (постановка Львівського державного академічного театру опери і балету імені Івана Франка, 1970) / Х. О. Флейчук // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — 2016. — Вип. 114. — С. 296—311. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2016_114_18
- Гордійчук М. «Золотий обруч» // Музика. — 1990. — № 2. — С. 6-9.
- . Часопис «Музика», 22 липня 2014
Посилання
![image]()
Борис Лятошинський - Золотий обруч (фрагмент опери) на YouTube (2015 рік, у виконанні хору та оркестру Одеського національного академічного театру опери та балету, )- Борис Лятошинський — Золотий обруч [ 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] — лише сюїта (видання "Твори № 23, 1928 року рос./укр.)
- Борис Лятошинський — Золотий обруч — повна опера (сюїта + лібрето) (видання невідомого року італ./укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotij obruch takozh vidoma yak Zolotij vinec Zahar Berkut ta Berkuti opera ukrayinskogo kompozitora Borisa Lyatoshinskogo na libreto Yakiva Mamontiva za motivami povisti Ivana Franka Zahar Berkut Uvertyura z libreto Mamontova napisana Lyatoshinskim u 1929 roci z nakazu narkomu osviti URSR Opera bula vpershe postavlena u 1930 roci u Odeskij Kiyivskij ta Harkivskij operah V Odesi prem yera operi vidbulasya 26 bereznya 1930 roku pid nazvoyu Zahar Berkut rezhiser S Butovskij dirigent S Stolerman baletmejster M Bolotov Kiyivska opera 1 zhovtnya vidkrila operoyu pid nazvoyu Berkuti sezon 1930 1931 rr rezhiser V Manzij hudozhnik i scenograf O Hvostenko Hvostov providni partiyi vikonuvali I Patorzhinskij Zahar Berkut S Danchenko Maksim Berkut M Litvinenko Volgemut Miroslava 14 zhovtnya 1930 roku prem yera operi vidbulasya u Harkovi rezhiser M Forreger dirigent A Margulyan ta hudozhnik A Petrickij providni partiyi vikonuvali Ye Cinov Zahar Berkut V Didkivskij Maksim Berkut M Zubaryev Tugar Vovk O Bishevska Miroslava Opera Zolotij obruch Paliturka klaviru nevidomogo roku vidannyaKompozitorLyatoshinskij Boris MikolajovichAvtor libretoMamontiv Yakiv AndrijovichMova libretoukrayinskaDzherelo syuzhetuZahar BerkutZhanristorichna operaKilkist dij3Kilkist yav8Rik stvorennya1923Persha postanovka26 bereznya 1930Informaciya u Vikidanih Na pochatku 30 h rokiv B Lyatoshinskogo zvinuvatili u formalizmi tyazhinnyu do modernizmu i Zolotij obruch znik z teatralnih afish V drugij redakciyi opera vpershe bula postavlena v 1970 roci u Lvovi a v 1971 za cyu postanovku vikonavskij kolektiv i sam kompozitor buv udostoyenij posmertno Shevchenkivskoyi premiyi V pershij redakciyi opera skladayetsya z 4 dij i 9 kartin v drugij z 3 dij i 8 kartin Istoriya stvorennyaZamovlennya operi bulo zdijsneno v konteksti togochasnoyi politiki korenizaciyi yaku provodiv M Skripnik odnochasno z derzhavnimi zamovlennyami mali buti napisani operi Marusya Boguslavka R Glier ne zdijsneno Lisova pisnya M Verikivskij Samijlo Kishka B Yanovskij Karmelyuk V Kostenko Za spogadami Pilipa Kozickogo same vin pidkazav Lyatoshinskomu ideyu stvorennya tvoru prote isnuye dumka sho ideya nalezhala libretistovi Yakovu Mamontovu Libretist vvazhav sho geroyichna borotba tuholskoyi gromadi svoyim emocijnim zmistom cilkom spivzvuchna geroyichnim zmagannyam proletariatu PostanovkiPrem yera operi u 1930 roci vidbulas odrazu u troh opernih teatrah Odeskomu pid nazvoyu Zahar Berkut Kiyivskomu pid nazvoyu Berkuti ta Harkivskomu pid nazvoyu Zolotij obruch Z cih troh najpershim operu predstavila same odeska opera 26 bereznya 1930 roku V 1970 roci druga redakciya operi bula postavlena na sceni Lvivskogo teatru operi i baletu im I Franka rezhiser D Smolich dirigent Yu Luciv ta hudozhnik Ye Lisik Za spogadami Yu Luciva ideyu postanovki operi jomu peredav todishnij golovnij dirigent kiyivskoyi operi K Simeonov sumisno z yakim kompozitor gotuvav drugu redakciyu naprikinci 1960 h rokiv Zagalnij napryamok nashih z K Simeonovim dumok buv odnakovim vid pobutovizmu yakij v pershih postanovkah zajmav suttyevu nishu v dramaturgiyi operi v storonu epiki Ce zvichajno zh obgovoryuvalosya z B Lyatoshinskim hoch jomu bulo shkoda deyakih etnografichnih momentiv Tomu ya vidchuvav moralne dobro na ti redaktorski vtruchannya yaki robiv takozh i zgodom pid chas bezposerednoyi pidgotovki do prem yeri zgaduvav Yu Luciv Roli vikonali V Lub yanij Zahar V Ignatenko Maksim O Vrabel Tugar Vovk V Luzheckij Burunda N Tichinska i T Didik Miroslava T Polishuk Mavra Vtretye v istoriyi Zolotij obruch bulo postavleno v 1989 v Kiyivskomu opernomu rezhiser D Gnatyuk dirigent V Kozhuhar hudozhnik K Sikorskij prote na vidminu vid lvivskoyi postanovki cya postanovka otrimala kritichnij vidguk HarakteristikaOpera Zolotij obruch zavdyaki istorichnomu syuzhetu z XIII stolittyu davala mozhlivist zmalyuvati i obrazi ukrayinskogo narodu i tragichnu lyubov i fantastichnih personazhiv Zvernennya do starodavnoyi istoriyi ukrayinskogo narodu nadalo kompozitorovi mozhlivist bagatogranno zmalyuvati pobut narodu tragichni lirichni i fantastichni obrazi Nastilki zh riznomanitna i muzichna mova operi zi skladnoyu sistemoyu lejtmotiviv bezperervnim simfonichnim rozvitkom Kompozitor shiroko vikoristav zahidnoukrayinski narodni melodiyi vsogo u tvori za osnovu vzyato 4 galickih narodnih melodij U cilomu muziku mozhna podiliti na dvi chastini muzika yaka harakterizuye tuholciv ta muzika yaka harakterizuye tatar Zagalom cya opera maye rozgaluzhenu sistemu lejtmotiviv i harakterizuyetsya bezperervnim simfonichnim rozvitkom LibretoPodayetsya v 2 j redakciyi Dijovi osobi Zahar Berkut golova girskogo selisha Tuhlya bas Maksim Berkut jogo molodshij sin tenor Tugar Vovk Bozhar Bariton Miroslava jogo dochka soprano Mavra stara baba mecosoprano Burunda nachalnik tatarskogo zagodu bas Tuholci choloviki zhinki i diti boyari druzhini tatari tatarski branki i branci1 diya Kartina 1 Polonina v gorah Zelemenya Stara Marva sho znayetsya na likarskih spravah zbiraye travi pid lisom Tim chasom bezturbotna molod graye u narodnu gru zozulyu j tancyuye Zvuk mislivskih rogiv spovishaye pro nablizhennya mislivskoyi vipravi miscevogo boyarina Tugara Vovka u suprovodi jogo prekrasnoyi dochki Miroslavi Boyari polyuyut na vedmedya i zaklikayut molodih lyudej obrati najsmilivishih z pomizh sebe Hlopci odnostajno obirayut Maksima Miroslava podobayetsya Maksimovi vona zadovolena viborom ale batko zvinuvachuye yunaka v tomu sho jogo batko Zahar pidburyuye selyan proti boyar Maksim svaritsya z boyarinom za jogo slovami Tugar zahopiv zemli nezakonno ale boyarin stverdzhuye sho pridbav Tuhlyu u samogo galickogo knyazya Maksim proponuye zvernutisya do gromadskogo sudu ale Tugar vidkidaye cyu propoziciyu Shob buti poruch z Miroslavoyu Maksim priyednuyetsya do boyarskoyi sviti Barlogu vedmedya pershoyu vipadkovo viyavlyaye Miroslava Vona trubit u rig i na dopomogu z yavlyayetsya Maksim Vin zapeklo b yetsya zi zvirom i peremagaye jogo Nad trupom vedmedya sliduye viznannya kohannya mizh nim ta vryatovanoyu divchinoyu Navit batko Miroslava zmushenij visloviti svoyu podyaku geroyu Maksim prosit ruki Miroslavi ale Tugar Vovk jomu vidmovlyaye bo zh Maksim ne boyarskogo rodu Maksim spivaye ariozo ya smerd Kartina 2 Majdan dovkola starogo duba Pochinayetsya zbir gromadyan Starijshini prinosyat simvoli sela chervone znameno i zolotij obruch Zahar Berkut spovishaye pro nablizhennya mongolo tatar sho vzhe zahopili Kiyiv i ni vid knyazya Danila Romanovicha ni vid boyar ne slid ochikuvati oboroni a skorishe zradi Priyizhdzhaye boyarin Tugar Vovk priyizhdzhaye a starij Berkut negajno rozpochinaye gromadskij sud Tugar stverdzhuye sho otrimav Tuhlyu vid knyazya ale Berkut pokazuye sho gromada zavzhdi bula vilnoyu i ne mala gospodarya Gromadskij sud prihodit do visnovku Tugara vignati i zrujnuvati jogo dim Maksimu dorucheno vikonannya viroku Maksim v rozpachi adzhe vin maye zrujnuvati dim de zhive jogo kohana 2 diya Zovnishni videofajli Kitajskij tanec z 2 diyi diriguye Oksana Liniv Kartina 3 tatarskij tabir Tatari pidbadoryuyut svogo verhovnogo polkovodcya Chingishana todi yak poloneni riznih krayin persi kitajci indianci povinni rozvazhati yim tancyami Ohoronec privozit do Burundi dvoh vidviduvachiv iz zav yazanimi ochima Tugara Vovka ta Miroslavu Tugar povidomlyaye nachalniku sho gotovij piti na tatarsku sluzhbu Miroslava vvazhaye diyi batka zradoyu ale yij vdayetsya zacharuvati Burundu nastilki sho vona otrimuye vid nogo kilce sho zabezpechuye vilnij prohid cherez ohoronciv Miroslava v rozpachi yij soromno prijnyati podarunok z ruk vorogiv Kartina 4 Sadiba Tugara Vovka Selyani na choli z Maksimom priyihali spaliti boyarskij budinok Druzhina Tuhara zalishilisya na varti prote ne chinit yim opir navpaki voni priyednuyutsya do tuholciv i rozkrivayut Maksimu sho Tugar i jogo dochka pishli nevidomo kudi Selyani pidpalyuyut panskij mayetok koli znenacka z yavlyayetsya mongolskij zagin z Tugarom U bitvi tataram vdayetsya vbiti majzhe vsih suprotivnikiv a Maksima zahoplyuyut zhivim Ale Maksim vstigaye poprositi Mavru poklikati zhiteliv sela prijti zvilniti jogo Mavra spivaye ariozo usih usih poklala smert Kartina 5 tatarskij tabir Miroslava sidit pered nametom i spivaye ariozo Nich ogni zapalila Mongoli privodyat Maksima do neyi i Miroslava daye Maksimu persten z yakim vin mozhe vibratisya z taboru Tim chasom tuholci obijshli dolinu i otochili tatar Mongoli gotovi povernuti Maksimu svobodu yaksho zhiteli sela vidpustyat yih Ale Maksim gotovij zaginuti yak zaruchnik abi tilki tuholci ne dali tataram dorogu 3 diya Kartina 6 pechera Dazhboga v skelyah Zelemenya Provoditsya zustrich starijshin Zahar Berkut daye nakaz potribno peregoroditi greblyu u dolini v takij sposib shob mongolskij tabir buv zatoplenij Tugar Vovk z yavlyayetsya razom z Miroslavoyu i vikladaye propoziciyu tatar yaksho zhiteli sela vidkriyut yih vijskam shlyah tatari zvilnyat Maksima i vidstuplyat do Ugorshini Odnak Zahar Berkut ne virit sho jogo sin perebuvaye u mongolskomu poloni i vidmovlyayetsya vid propoziciyi Lyudi vignali Tuhara yak vidstupnika i zradnika svoyeyi batkivshini Miroslava zalishayetsya i blagaye Zahara prijnyati yiyi za svoyu dochku Na svitanku yakij posilaye v pecheru pershi promeni sonyachnogo svitla Zahar obijmaye yiyi i prijmaye yiyi v svoyu sim yu Kartina 7 Tatarskij tabir Do taboru prokradayetsya Mavra i daye Maksimovi persten Maksim robit viglyad sho gotovij vivezti mongoliv iz dolini po tayemnomu shlyahu Tugar zadovolenij ciyeyu propoziciyeyu pozbavlyaye Maksima kajdaniv i bizhit do Burundi U cej chas tuholci vidkrivayut dambu i tabir pochinaye zatoplyuvati U tabori panuye haos a Maksim odyagaye zhinoche vbrannya i vtikaye Burunda pomitivshi vtechu Maksima zvinuvachuye Tugara u zradi i vbivaye jogo Intermecco Kartina 8 Tabir tuholciv Tuholci radiyut z privodu zatoplennya tatarskogo vijska Vtim Miroslava rozumiye sho razom z tatarami zaginuv i yiyi batko Tim chasom Maksim tikayuchi vid tatar distaye vazhke poranennya Jogo prinosyat do taboru i vmiraye na rukah u Miroslavi i Zahara Selyani oplakuyut zagiblih i rozgortayut simvol sela chervone znameno z zolotim obruchem VidannyaMamontiv Yakiv 1930 Opera Zolotij obruch za romanom Ivana Franka Zahar Berkut libretto operi Borisa Lyatoshinskogo na IV diyi i 9 kartin peredmova P Kozickij Harkiv Ruh s 63 stor a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka Lyatoshinskij B Zolotij obruch Opera na tri diyi visim kartin Libreto Ya Mamontova za povistyu I Franka Zahar Berkut Kiyiv Muzichna Ukrayina 1973 251 s Boris Lyatoshinskij Zolotij obruch Kiyiv ukrmuzfond 1966 352 s Dzherela ta primitki Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Lyatoshinskij Boris Mikolajovich Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 879 1000 ekz Ganna Veselovska 27 lipnya 2014 PDF Lviv Visnik lvivskogo universitetu Seriya mistectvo 6 2006 S 47 54 Arhiv originalu PDF za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 9 veresnya 2019 Olena Izvarina OPERA ZOLOTIJ OBRUCh B LYaTOShINSKOGO V KONTEKSTI UNIVERSALIJ KULTURI ZMINA SMISLIV INTERPRETACIYi Kulturologichna dumka 2016 9 s 123 127 Olena Izvarina OPERA ZOLOTIJ OBRUCh B LYaTOShINSKOGO V KONTEKSTI UNIVERSALIJ KULTURI ZMINA SMISLIV INTERPRETACIYi Kulturologichna dumka 2016 9 s 123 127 Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini im Tarasa Shevchenka 2019 Kozickij Pilip Boris Lyatoshinskij i jogo opera Zolotij obruch Kozickij Pilip Muzichnij svit B Lyatoshinskogo zbirka materialiv mizhnarodnoyi teoretichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 100 richchyu vid dnya narodzhennya kompozitora Kiyiv Centrmuzinform 1995 Dramaturg Ya Mamontov pro Zolotij Obruch Mistecka tribuna 1930 16 S 18 Harkiv Chasopis Mistecka tribuna 1930 16 24 stor S 18 Flejchuk H O Dramaturgichno konceptualni dominanti operi Borisa Lyatoshinskogo Zolotij obruch postanovka Lvivskogo derzhavnogo akademichnogo teatru operi i baletu imeni Ivana Franka 1970 H O Flejchuk Naukovij visnik Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni P I Chajkovskogo 2016 Vip 114 S 296 311 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Nvnmau 2016 114 18 Gordijchuk M Zolotij obruch Muzika 1990 2 S 6 9 Chasopis Muzika 22 lipnya 2014Posilannya Boris Lyatoshinskij Zolotij obruch fragment operi na YouTube 2015 rik u vikonanni horu ta orkestru Odeskogo nacionalnogo akademichnogo teatru operi ta baletu Boris Lyatoshinskij Zolotij obruch 9 veresnya 2019 u Wayback Machine lishe syuyita vidannya Tvori 23 1928 roku ros ukr Boris Lyatoshinskij Zolotij obruch povna opera syuyita libreto vidannya nevidomogo roku ital ukr