Крістіан Фрідріх Геббель (нім. Christian Friedrich Hebbel; 18 березня 1813, Вессельбурен Гольштейн — 13 січень 1863 Відень) — німецький поет і драматург.
Крістіан Фрідріх Геббель | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Hebbel | ||||
Ім'я при народженні | нім. Christian Friedrich Hebbel | |||
Псевдонім | Dr. J. F. Franz і J. F. Franz[1] | |||
Народився | 18 березня 1813[3][…] Вессельбурен[5] | |||
Помер | 13 грудня 1863[3][…] (50 років) Відень, Австрійська імперія[3][5] | |||
Поховання | d | |||
Країна | Гольштейн-Глюкштадт | |||
Діяльність | поет, письменник, драматург, поет-адвокат | |||
Alma mater | Гамбурзький університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і d | |||
Мова творів | німецька | |||
Magnum opus | d, d, d і d | |||
У шлюбі з | d[6][7] | |||
Автограф | ||||
Нагороди | премія Шиллера[d] (1863) | |||
| ||||
Крістіан Фрідріх Геббель у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Найбільший драматург у період між Шиллером і Гофмансталем.
Життєпис
Син гольштейнского муляра; виховувався в строгому протестантському дусі й виріс, терплячи матеріальні нестатки, в народному середовищі, повної древніх сказань і забобонів; це середовище визначило схильність Геббеля до містицизму, до якого він тяжів протягом всього свого життя.
Психологія Геббеля формувалася в період руйнування ремісничого виробництва промисловістю. Ще студентом у Гейдельберзі він охарактеризував час свого життя як епоху, коли «готується рішення на ціле тисячоліття»; він рано зрозумів, що в його вік зіткнулися два світи: феодалізм і капіталізм.
У перший час він перебував під впливом романтиків — Уланда, Кляйста, і, особливо, І. Герреса. Вже тоді виявилося і внутрішнє протиріччя в світогляді Геббеля, протиріччя між його схильністю до містицизму і раціоналістичними устремліннями епохи.
Від романтиків Геббель повернув до «Молодої Німеччини» і у свій час навіть співпрацював у «Телеграфі» К. Гуцкова. Але половинчастість, вічне коливання молодих німців відштовхували його.
Основним завданням свого життя він вважав «символізацію внутрішніх переживань, оскільки вони виразилися в значних моментах». Для цієї «символізації» Геббель намагався пристосувати трагедію класицизму і романтизму (в переробленої формі Грільпарцера), перетворюючи її в арену боротьби проблем сучасності.
Основною проблемою творець буржуазної психологічної драми, яким є Геббель, вважав взаємовідношення індивідуума з суспільством.
Познайомившись з філософією Гегеля і його діалектикою, Геббель переніс усі соціальні конфлікти свого часу зі світу реального в світ ідей і визнав боротьбу ідей вищим принципом драматичного мистецтва взагалі; розгортання суспільних колізій і вічний прогрес Геббель мислив за гегелівською тріадою: старе і нове, що йдуть і стикаються й в пристрасних муках народжують нову форму буття.
При таких історичних зіткненнях стає особливо зрозумілою необхідність у сильному індивідуумі для виявлення вічної ідеї. У протиріччі з таким стає, гинучи в боротьбі з «загальністю», індивід створює нове буття.
Йдучи своїм шляхом, сильна людина скоює злочин, тому що відділяється від цілого, до якого належить, але це злочин неминуче: на ньому ґрунтується прогрес «світового організму».
У цій неминучості Геббель бачить сутність трагічного. Для вирішення цих конфліктів Геббель у своїх перших двох трагедіях («Юдіф», 1841 і «Женев'єва», 1843) потребував ще надлюдину, святу.
У першій трагедії позначається вплив молодих німців (емансипація жінок), а в другій — вплив романтизму і відроджених їм середньовічних «народних книг».
Безсумнівно, що «Молода Німеччина» викликала в Геббеля інтерес до сучасних соціальних питань. Коли в 1843 році Геббель познайомився в Парижі з радикальної німецької еміграцією (А. Руге, Гейне тощо), Він там же написав соціальну трагедію «Марія Магдалина» (1844), в якій дана картина загибелі ремісничого світу з його вузьким кругозором, старої мораллю і забобонами.
Тут вже немає надлюдини і відсутня особиста вина героїв: всі діють за законами соціальної необхідності. Трагедія в тому, що діючі особи не розуміють того, що відбувається навколо них. «Марія Магдалина» — похоронна пісня світу, з якого вийшов сам поет. Після подорожі до Італії Геббель оселився у Відні.
Там він написав у романтичному дусі дві слабких трагедії — «Юлія» і «Трагедія в Сицилії». Революції 1848 року Геббель зустрів зі змішаним почуттям: він боявся «божевілля комунізму», який нібито руйнує культуру.
Поки боротьба йшла за конституцію, він брав діяльну участь у русі, агітував за свободу спілок, друку тощо. І виставив свою кандидатуру у франкфуртський і австрійський парламенти, куди проте не був обраний.
Але коли революційна боротьба прийняла більш різкі форми, він у своїх кореспонденціях в Аугсбурзьку «Загальну газету» виступив проти лівої демократії, хоча негативно відгукувався і про реакцію. Своїм ідеалом він вважав конституційну монархію і примирення революції з реакцією. У 1850-х і 1860-х рр. Геббель проповідував об'єднання Німеччини.
Висловлюючи таким чином ідеї найбільш поміркованої буржуазії, Геббель у пореволюційні період своєї творчості створив вищі зразки буржуазної психологічної драми, пов'язуючи завжди зіткнення двох світоглядів у світовій історії з боротьбою чоловічої та жіночої психіки: в трагедії «Ірод і Маріанна» (1850) азіатсько-деспотичний світ (в особі Ірода) гине при зіткненні з західно-римської культурою і щойно народжується християнством (в особі Маріанни); язичницький егоїзм перемагається християнським альтруїзмом, новим розумінням індивідуума.
В іншій трагедії — «Гиг і його кільце» (1856) — герой (Кандавл) згрішив, зробивши «безчесний» у сенсі тодішньої моралі вчинок, і повинен тому загинути. Ця трагедія є апологією «ідеї звичаю і моральності»; Кандавл, вмираючи, усвідомлює себе винним: лише той сміє порушити «сон світу» і вводити реформи, хто в змозі дати що-небудь більш піднесене, ніж те, що вже суще.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bamberg F. Hebbel, Friedrich // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1880. — Vol. 11. — S. 169–188.
- Либинзон З. Е. Хеббель // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 8.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Хеббель Кристиан Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Encyclopædia Britannica
Посилання
- Геббель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kristian Fridrih Gebbel nim Christian Friedrich Hebbel 18 bereznya 1813 Vesselburen Golshtejn 13 sichen 1863 Viden nimeckij poet i dramaturg Kristian Fridrih Gebbelnim Friedrich HebbelIm ya pri narodzhenninim Christian Friedrich HebbelPsevdonimDr J F Franz i J F Franz 1 Narodivsya18 bereznya 1813 1813 03 18 3 Vesselburen 5 Pomer13 grudnya 1863 1863 12 13 3 50 rokiv Viden Avstrijska imperiya 3 5 PohovannyadKrayina Golshtejn GlyukshtadtDiyalnistpoet pismennik dramaturg poet advokatAlma materGamburzkij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana i dMova tvorivnimeckaMagnum opusd d d i dU shlyubi zd 6 7 AvtografNagorodipremiya Shillera d 1863 Kristian Fridrih Gebbel u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Najbilshij dramaturg u period mizh Shillerom i Gofmanstalem ZhittyepisSin golshtejnskogo mulyara vihovuvavsya v strogomu protestantskomu dusi j viris terplyachi materialni nestatki v narodnomu seredovishi povnoyi drevnih skazan i zaboboniv ce seredovishe viznachilo shilnist Gebbelya do misticizmu do yakogo vin tyazhiv protyagom vsogo svogo zhittya Psihologiya Gebbelya formuvalasya v period rujnuvannya remisnichogo virobnictva promislovistyu She studentom u Gejdelberzi vin oharakterizuvav chas svogo zhittya yak epohu koli gotuyetsya rishennya na cile tisyacholittya vin rano zrozumiv sho v jogo vik zitknulisya dva sviti feodalizm i kapitalizm U pershij chas vin perebuvav pid vplivom romantikiv Ulanda Klyajsta i osoblivo I Gerresa Vzhe todi viyavilosya i vnutrishnye protirichchya v svitoglyadi Gebbelya protirichchya mizh jogo shilnistyu do misticizmu i racionalistichnimi ustremlinnyami epohi Vid romantikiv Gebbel povernuv do Molodoyi Nimechchini i u svij chas navit spivpracyuvav u Telegrafi K Guckova Ale polovinchastist vichne kolivannya molodih nimciv vidshtovhuvali jogo Osnovnim zavdannyam svogo zhittya vin vvazhav simvolizaciyu vnutrishnih perezhivan oskilki voni virazilisya v znachnih momentah Dlya ciyeyi simvolizaciyi Gebbel namagavsya pristosuvati tragediyu klasicizmu i romantizmu v pereroblenoyi formi Grilparcera peretvoryuyuchi yiyi v arenu borotbi problem suchasnosti Osnovnoyu problemoyu tvorec burzhuaznoyi psihologichnoyi drami yakim ye Gebbel vvazhav vzayemovidnoshennya individuuma z suspilstvom Poznajomivshis z filosofiyeyu Gegelya i jogo dialektikoyu Gebbel perenis usi socialni konflikti svogo chasu zi svitu realnogo v svit idej i viznav borotbu idej vishim principom dramatichnogo mistectva vzagali rozgortannya suspilnih kolizij i vichnij progres Gebbel misliv za gegelivskoyu triadoyu stare i nove sho jdut i stikayutsya j v pristrasnih mukah narodzhuyut novu formu buttya Pri takih istorichnih zitknennyah staye osoblivo zrozumiloyu neobhidnist u silnomu individuumi dlya viyavlennya vichnoyi ideyi U protirichchi z takim staye ginuchi v borotbi z zagalnistyu individ stvoryuye nove buttya Jduchi svoyim shlyahom silna lyudina skoyuye zlochin tomu sho viddilyayetsya vid cilogo do yakogo nalezhit ale ce zlochin neminuche na nomu gruntuyetsya progres svitovogo organizmu U cij neminuchosti Gebbel bachit sutnist tragichnogo Dlya virishennya cih konfliktiv Gebbel u svoyih pershih dvoh tragediyah Yudif 1841 i Zhenev yeva 1843 potrebuvav she nadlyudinu svyatu U pershij tragediyi poznachayetsya vpliv molodih nimciv emansipaciya zhinok a v drugij vpliv romantizmu i vidrodzhenih yim serednovichnih narodnih knig Bezsumnivno sho Moloda Nimechchina viklikala v Gebbelya interes do suchasnih socialnih pitan Koli v 1843 roci Gebbel poznajomivsya v Parizhi z radikalnoyi nimeckoyi emigraciyeyu A Ruge Gejne tosho Vin tam zhe napisav socialnu tragediyu Mariya Magdalina 1844 v yakij dana kartina zagibeli remisnichogo svitu z jogo vuzkim krugozorom staroyi morallyu i zabobonami Tut vzhe nemaye nadlyudini i vidsutnya osobista vina geroyiv vsi diyut za zakonami socialnoyi neobhidnosti Tragediya v tomu sho diyuchi osobi ne rozumiyut togo sho vidbuvayetsya navkolo nih Mariya Magdalina pohoronna pisnya svitu z yakogo vijshov sam poet Pislya podorozhi do Italiyi Gebbel oselivsya u Vidni Tam vin napisav u romantichnomu dusi dvi slabkih tragediyi Yuliya i Tragediya v Siciliyi Revolyuciyi 1848 roku Gebbel zustriv zi zmishanim pochuttyam vin boyavsya bozhevillya komunizmu yakij nibito rujnuye kulturu Poki borotba jshla za konstituciyu vin brav diyalnu uchast u rusi agituvav za svobodu spilok druku tosho I vistaviv svoyu kandidaturu u frankfurtskij i avstrijskij parlamenti kudi prote ne buv obranij Ale koli revolyucijna borotba prijnyala bilsh rizki formi vin u svoyih korespondenciyah v Augsburzku Zagalnu gazetu vistupiv proti livoyi demokratiyi hocha negativno vidgukuvavsya i pro reakciyu Svoyim idealom vin vvazhav konstitucijnu monarhiyu i primirennya revolyuciyi z reakciyeyu U 1850 h i 1860 h rr Gebbel propoviduvav ob yednannya Nimechchini Vislovlyuyuchi takim chinom ideyi najbilsh pomirkovanoyi burzhuaziyi Gebbel u porevolyucijni period svoyeyi tvorchosti stvoriv vishi zrazki burzhuaznoyi psihologichnoyi drami pov yazuyuchi zavzhdi zitknennya dvoh svitoglyadiv u svitovij istoriyi z borotboyu cholovichoyi ta zhinochoyi psihiki v tragediyi Irod i Marianna 1850 aziatsko despotichnij svit v osobi Iroda gine pri zitknenni z zahidno rimskoyi kulturoyu i shojno narodzhuyetsya hristiyanstvom v osobi Marianni yazichnickij egoyizm peremagayetsya hristiyanskim altruyizmom novim rozuminnyam individuuma V inshij tragediyi Gig i jogo kilce 1856 geroj Kandavl zgrishiv zrobivshi bezchesnij u sensi todishnoyi morali vchinok i povinen tomu zaginuti Cya tragediya ye apologiyeyu ideyi zvichayu i moralnosti Kandavl vmirayuchi usvidomlyuye sebe vinnim lishe toj smiye porushiti son svitu i vvoditi reformi hto v zmozi dati sho nebud bilsh pidnesene nizh te sho vzhe sushe PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bamberg F Hebbel Friedrich Allgemeine Deutsche Biographie L 1880 Vol 11 S 169 188 d Track Q15263285d Track Q2079d Track Q21069352d Track Q4077154d Track Q590208 Libinzon Z E Hebbel Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 8 d Track Q4239850d Track Q649 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Hebbel Kristian Fridrih Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741PosilannyaGebbel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in K DNU Enciklopedichne vidavnictvo 2018 ISBN 978 617 7238 39 2